
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Галина Кожушко (1957) /
Іншомовна поезія
Переклад "Притчі про нерозум" Івана Франка
Parable about the Unwise
One day a hunter set a trap,
A bird was caught in snare,
He took it, but the birdie small
Had something to declare.
She said, “Oh noble marksman,
I offer you a deal,
You see, I’m just a handful,
I’ll make a poor meal.
But if you grant my freedom,
I’ll pay a better price:
My tiny brain can give you
Three pieces of advice.”
The hunter thought, “My goodness,
Oh, what a great surprise!
Maybe this dwarfish teacher
Will give me good advice?”
And says, “My tiny birdie,
If all you say is true,
I’ll set you free, believe me,
I promise that to you.”
And says the bird, “You shouldn’t
Regret, my hunter young,
Whatever that has happened
And cannot be undone.
And thought the hunter, “Really,
We shouldn’t, old and young,
Regret the things that happened
And cannot be undone!”
And says the bird, “My hunter,
Don’t rend your heart in vain,
What’s done – is done, you cannot
Return the past again.”
And says the bird, “Believe not
All wonders and sensation,
All rumors strange or any
Suspicious information.”
The hunter pondered…”Really,
The folks can talk a lot,
But aren’t these talks deceitful?
They are, on second thought!”
“Well, yours are sound ideas”,-
The hunter answered then,-
“So you can fly, but never
Get into traps again!”
The bird flashed as a lightning
When the shooter let her go,
And having sat in branches,
She told the hunter so:
“Wow! What a stupid hunter,
Good-bye, but you must know:
I have a pearl inside me
That’s bigger than a stone.
It’s just within my belly
And you could’ve had it, man…”
The hunter jumped to snatch her,
To catch the bird again,
But having failed, he begged her,
He used the sweetest words,
“Come back, I’ll be your daddy,
My little clever bird!
You’ll live as richest ladies,
You’ll eat from golden dish,
Return to me, my birdie,
I’ll give you what you wish!”
“I can’t believe that someone
Could be as dull as that;
Well, all my wise instruction
You managed to forget!
You did a worthy action
You set me free, indeed,
How could you in a minute
Regret your noble deed?
And then you wished by begging
To have me back again,
Your eloquence was perfect
But it was all in vain.
And why? Because you trusted
The things which couldn’t be:
That I’ve a pearl inside me
That’s twice as large as me!”
Переклад Галини Кожушко (Кошулап)
Контекст : Іван Франко, Мій Ізмарагд, Притча про нерозум
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Переклад "Притчі про нерозум" Івана Франка
І мовить птах: "Не рвися,
Завдавши серцю скрути,
Що зробиш - розробити,
Минуле знов вернути".
Іван Франко
2002Parable about the Unwise
One day a hunter set a trap,
A bird was caught in snare,
He took it, but the birdie small
Had something to declare.
She said, “Oh noble marksman,
I offer you a deal,
You see, I’m just a handful,
I’ll make a poor meal.
But if you grant my freedom,
I’ll pay a better price:
My tiny brain can give you
Three pieces of advice.”
The hunter thought, “My goodness,
Oh, what a great surprise!
Maybe this dwarfish teacher
Will give me good advice?”
And says, “My tiny birdie,
If all you say is true,
I’ll set you free, believe me,
I promise that to you.”
And says the bird, “You shouldn’t
Regret, my hunter young,
Whatever that has happened
And cannot be undone.
And thought the hunter, “Really,
We shouldn’t, old and young,
Regret the things that happened
And cannot be undone!”
And says the bird, “My hunter,
Don’t rend your heart in vain,
What’s done – is done, you cannot
Return the past again.”
And says the bird, “Believe not
All wonders and sensation,
All rumors strange or any
Suspicious information.”
The hunter pondered…”Really,
The folks can talk a lot,
But aren’t these talks deceitful?
They are, on second thought!”
“Well, yours are sound ideas”,-
The hunter answered then,-
“So you can fly, but never
Get into traps again!”
The bird flashed as a lightning
When the shooter let her go,
And having sat in branches,
She told the hunter so:
“Wow! What a stupid hunter,
Good-bye, but you must know:
I have a pearl inside me
That’s bigger than a stone.
It’s just within my belly
And you could’ve had it, man…”
The hunter jumped to snatch her,
To catch the bird again,
But having failed, he begged her,
He used the sweetest words,
“Come back, I’ll be your daddy,
My little clever bird!
You’ll live as richest ladies,
You’ll eat from golden dish,
Return to me, my birdie,
I’ll give you what you wish!”
“I can’t believe that someone
Could be as dull as that;
Well, all my wise instruction
You managed to forget!
You did a worthy action
You set me free, indeed,
How could you in a minute
Regret your noble deed?
And then you wished by begging
To have me back again,
Your eloquence was perfect
But it was all in vain.
And why? Because you trusted
The things which couldn’t be:
That I’ve a pearl inside me
That’s twice as large as me!”
Переклад Галини Кожушко (Кошулап)
Оскільки мені дуже подобаються притчі Івана Франка, одного дня захотілося перекласти його "Притчу про нерозум". Можливо ще тому, що цей рік був для мене переломним і знаковим, і я неначе хотіла цим сказати собі, що мені вдасться перегорнути нову сторінку життя, залишивши позаду якісь образи і негаразди. Треба жити теперішнім і майбутнім, не втрачаючи оптимізму!
Контекст : Іван Франко, Мій Ізмарагд, Притча про нерозум
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію