Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.09
16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
2026.01.09
15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився
2026.01.09
13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.
Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.
Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
2026.01.09
11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.
Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.
Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
2026.01.09
10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.
Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.
Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,
2026.01.09
07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом.
Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога.
На той час (після Другої світової) ув армії служили
2026.01.08
22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б
2026.01.08
19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля
2026.01.08
17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.
Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.
Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій
2026.01.08
16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...
2026.01.08
12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
2026.01.08
12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…
2026.01.08
10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.
Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.
Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ
2026.01.08
08:37
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски
не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски
не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице
2026.01.07
21:00
Із Леоніда Сергєєва
На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною
На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною
2026.01.07
20:42
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Кожушко (1957) /
Іншомовна поезія
Переклад "Притчі про нерозум" Івана Франка
Parable about the Unwise
One day a hunter set a trap,
A bird was caught in snare,
He took it, but the birdie small
Had something to declare.
She said, “Oh noble marksman,
I offer you a deal,
You see, I’m just a handful,
I’ll make a poor meal.
But if you grant my freedom,
I’ll pay a better price:
My tiny brain can give you
Three pieces of advice.”
The hunter thought, “My goodness,
Oh, what a great surprise!
Maybe this dwarfish teacher
Will give me good advice?”
And says, “My tiny birdie,
If all you say is true,
I’ll set you free, believe me,
I promise that to you.”
And says the bird, “You shouldn’t
Regret, my hunter young,
Whatever that has happened
And cannot be undone.
And thought the hunter, “Really,
We shouldn’t, old and young,
Regret the things that happened
And cannot be undone!”
And says the bird, “My hunter,
Don’t rend your heart in vain,
What’s done – is done, you cannot
Return the past again.”
And says the bird, “Believe not
All wonders and sensation,
All rumors strange or any
Suspicious information.”
The hunter pondered…”Really,
The folks can talk a lot,
But aren’t these talks deceitful?
They are, on second thought!”
“Well, yours are sound ideas”,-
The hunter answered then,-
“So you can fly, but never
Get into traps again!”
The bird flashed as a lightning
When the shooter let her go,
And having sat in branches,
She told the hunter so:
“Wow! What a stupid hunter,
Good-bye, but you must know:
I have a pearl inside me
That’s bigger than a stone.
It’s just within my belly
And you could’ve had it, man…”
The hunter jumped to snatch her,
To catch the bird again,
But having failed, he begged her,
He used the sweetest words,
“Come back, I’ll be your daddy,
My little clever bird!
You’ll live as richest ladies,
You’ll eat from golden dish,
Return to me, my birdie,
I’ll give you what you wish!”
“I can’t believe that someone
Could be as dull as that;
Well, all my wise instruction
You managed to forget!
You did a worthy action
You set me free, indeed,
How could you in a minute
Regret your noble deed?
And then you wished by begging
To have me back again,
Your eloquence was perfect
But it was all in vain.
And why? Because you trusted
The things which couldn’t be:
That I’ve a pearl inside me
That’s twice as large as me!”
Переклад Галини Кожушко (Кошулап)
Контекст : Іван Франко, Мій Ізмарагд, Притча про нерозум
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Переклад "Притчі про нерозум" Івана Франка
І мовить птах: "Не рвися,
Завдавши серцю скрути,
Що зробиш - розробити,
Минуле знов вернути".
Іван Франко
2002Parable about the Unwise
One day a hunter set a trap,
A bird was caught in snare,
He took it, but the birdie small
Had something to declare.
She said, “Oh noble marksman,
I offer you a deal,
You see, I’m just a handful,
I’ll make a poor meal.
But if you grant my freedom,
I’ll pay a better price:
My tiny brain can give you
Three pieces of advice.”
The hunter thought, “My goodness,
Oh, what a great surprise!
Maybe this dwarfish teacher
Will give me good advice?”
And says, “My tiny birdie,
If all you say is true,
I’ll set you free, believe me,
I promise that to you.”
And says the bird, “You shouldn’t
Regret, my hunter young,
Whatever that has happened
And cannot be undone.
And thought the hunter, “Really,
We shouldn’t, old and young,
Regret the things that happened
And cannot be undone!”
And says the bird, “My hunter,
Don’t rend your heart in vain,
What’s done – is done, you cannot
Return the past again.”
And says the bird, “Believe not
All wonders and sensation,
All rumors strange or any
Suspicious information.”
The hunter pondered…”Really,
The folks can talk a lot,
But aren’t these talks deceitful?
They are, on second thought!”
“Well, yours are sound ideas”,-
The hunter answered then,-
“So you can fly, but never
Get into traps again!”
The bird flashed as a lightning
When the shooter let her go,
And having sat in branches,
She told the hunter so:
“Wow! What a stupid hunter,
Good-bye, but you must know:
I have a pearl inside me
That’s bigger than a stone.
It’s just within my belly
And you could’ve had it, man…”
The hunter jumped to snatch her,
To catch the bird again,
But having failed, he begged her,
He used the sweetest words,
“Come back, I’ll be your daddy,
My little clever bird!
You’ll live as richest ladies,
You’ll eat from golden dish,
Return to me, my birdie,
I’ll give you what you wish!”
“I can’t believe that someone
Could be as dull as that;
Well, all my wise instruction
You managed to forget!
You did a worthy action
You set me free, indeed,
How could you in a minute
Regret your noble deed?
And then you wished by begging
To have me back again,
Your eloquence was perfect
But it was all in vain.
And why? Because you trusted
The things which couldn’t be:
That I’ve a pearl inside me
That’s twice as large as me!”
Переклад Галини Кожушко (Кошулап)
Оскільки мені дуже подобаються притчі Івана Франка, одного дня захотілося перекласти його "Притчу про нерозум". Можливо ще тому, що цей рік був для мене переломним і знаковим, і я неначе хотіла цим сказати собі, що мені вдасться перегорнути нову сторінку життя, залишивши позаду якісь образи і негаразди. Треба жити теперішнім і майбутнім, не втрачаючи оптимізму!
Контекст : Іван Франко, Мій Ізмарагд, Притча про нерозум
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
