ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &
                            І
               &
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
2024.11.19
13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
2021.08.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Кожушко (1957) /
Іншомовна поезія
Переклад "Притчі про нерозум" Івана Франка
Parable about the Unwise
One day a hunter set a trap,
A bird was caught in snare,
He took it, but the birdie small
Had something to declare.
She said, “Oh noble marksman,
I offer you a deal,
You see, I’m just a handful,
I’ll make a poor meal.
But if you grant my freedom,
I’ll pay a better price:
My tiny brain can give you
Three pieces of advice.”
The hunter thought, “My goodness,
Oh, what a great surprise!
Maybe this dwarfish teacher
Will give me good advice?”
And says, “My tiny birdie,
If all you say is true,
I’ll set you free, believe me,
I promise that to you.”
And says the bird, “You shouldn’t
Regret, my hunter young,
Whatever that has happened
And cannot be undone.
And thought the hunter, “Really,
We shouldn’t, old and young,
Regret the things that happened
And cannot be undone!”
And says the bird, “My hunter,
Don’t rend your heart in vain,
What’s done – is done, you cannot
Return the past again.”
And says the bird, “Believe not
All wonders and sensation,
All rumors strange or any
Suspicious information.”
The hunter pondered…”Really,
The folks can talk a lot,
But aren’t these talks deceitful?
They are, on second thought!”
“Well, yours are sound ideas”,-
The hunter answered then,-
“So you can fly, but never
Get into traps again!”
The bird flashed as a lightning
When the shooter let her go,
And having sat in branches,
She told the hunter so:
“Wow! What a stupid hunter,
Good-bye, but you must know:
I have a pearl inside me
That’s bigger than a stone.
It’s just within my belly
And you could’ve had it, man…”
The hunter jumped to snatch her,
To catch the bird again,
But having failed, he begged her,
He used the sweetest words,
“Come back, I’ll be your daddy,
My little clever bird!
You’ll live as richest ladies,
You’ll eat from golden dish,
Return to me, my birdie,
I’ll give you what you wish!”
“I can’t believe that someone
Could be as dull as that;
Well, all my wise instruction
You managed to forget!
You did a worthy action
You set me free, indeed,
How could you in a minute
Regret your noble deed?
And then you wished by begging
To have me back again,
Your eloquence was perfect
But it was all in vain.
And why? Because you trusted
The things which couldn’t be:
That I’ve a pearl inside me
That’s twice as large as me!”
Переклад Галини Кожушко (Кошулап)
Контекст : Іван Франко, Мій Ізмарагд, Притча про нерозум
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Переклад "Притчі про нерозум" Івана Франка
І мовить птах: "Не рвися,
Завдавши серцю скрути,
Що зробиш - розробити,
Минуле знов вернути".
Іван Франко
2002Parable about the Unwise
One day a hunter set a trap,
A bird was caught in snare,
He took it, but the birdie small
Had something to declare.
She said, “Oh noble marksman,
I offer you a deal,
You see, I’m just a handful,
I’ll make a poor meal.
But if you grant my freedom,
I’ll pay a better price:
My tiny brain can give you
Three pieces of advice.”
The hunter thought, “My goodness,
Oh, what a great surprise!
Maybe this dwarfish teacher
Will give me good advice?”
And says, “My tiny birdie,
If all you say is true,
I’ll set you free, believe me,
I promise that to you.”
And says the bird, “You shouldn’t
Regret, my hunter young,
Whatever that has happened
And cannot be undone.
And thought the hunter, “Really,
We shouldn’t, old and young,
Regret the things that happened
And cannot be undone!”
And says the bird, “My hunter,
Don’t rend your heart in vain,
What’s done – is done, you cannot
Return the past again.”
And says the bird, “Believe not
All wonders and sensation,
All rumors strange or any
Suspicious information.”
The hunter pondered…”Really,
The folks can talk a lot,
But aren’t these talks deceitful?
They are, on second thought!”
“Well, yours are sound ideas”,-
The hunter answered then,-
“So you can fly, but never
Get into traps again!”
The bird flashed as a lightning
When the shooter let her go,
And having sat in branches,
She told the hunter so:
“Wow! What a stupid hunter,
Good-bye, but you must know:
I have a pearl inside me
That’s bigger than a stone.
It’s just within my belly
And you could’ve had it, man…”
The hunter jumped to snatch her,
To catch the bird again,
But having failed, he begged her,
He used the sweetest words,
“Come back, I’ll be your daddy,
My little clever bird!
You’ll live as richest ladies,
You’ll eat from golden dish,
Return to me, my birdie,
I’ll give you what you wish!”
“I can’t believe that someone
Could be as dull as that;
Well, all my wise instruction
You managed to forget!
You did a worthy action
You set me free, indeed,
How could you in a minute
Regret your noble deed?
And then you wished by begging
To have me back again,
Your eloquence was perfect
But it was all in vain.
And why? Because you trusted
The things which couldn’t be:
That I’ve a pearl inside me
That’s twice as large as me!”
Переклад Галини Кожушко (Кошулап)
Оскільки мені дуже подобаються притчі Івана Франка, одного дня захотілося перекласти його "Притчу про нерозум". Можливо ще тому, що цей рік був для мене переломним і знаковим, і я неначе хотіла цим сказати собі, що мені вдасться перегорнути нову сторінку життя, залишивши позаду якісь образи і негаразди. Треба жити теперішнім і майбутнім, не втрачаючи оптимізму!
Контекст : Іван Франко, Мій Ізмарагд, Притча про нерозум
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію