ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.03.26 00:46
Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом. Де келих по вінця, там і море по коліна. Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі. Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний. Словесний

Артур Курдіновський
2026.03.25 20:51
Римовано буяють квіти
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!

Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!

Світлана Пирогова
2026.03.25 12:27
І п’є весна солодкий сік берези,
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.

Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —

Борис Костиря
2026.03.25 12:04
Так сон повільно, ніжно тане,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.

У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,

Віктор Кучерук
2026.03.25 05:33
Тиша стелиться в кімнаті,
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.

Артур Курдіновський
2026.03.25 03:43
Незнану, невідому серцю тугу
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.

Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -

Юхим Семеняко
2026.03.24 20:26
Як горить у небесних коморах
І освітлює звідти пітьму
Паліями розбурханий порох,
Я не знаю, навіщо й чому!

Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,

Іван Потьомкін
2026.03.24 18:05
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл

С М
2026.03.24 15:07
о шторм іде убити
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я

герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими

Ігор Шоха
2026.03.24 14:43
                І
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,

Борис Костиря
2026.03.24 11:59
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.

Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Куточок раю" (Інтимна лірика)

 Перший цілунок




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-10 09:06:56
Переглядів сторінки твору 6681
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 09:28:21 ]
Гарно!
Може: Цілунок перший у долонях наче скарб. Чи вам три сімки дуже до вподоби?)))
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 09:48:11 ]
:))) Наче джек-пот, чи щось таке ))
Для звукопису Ваш варіант слушний , пане Володимире. Дякую! Щоправда зникає слово "наш" щодо конкретизації поцілунку і цезура переноситься... Ще буду міркувати. Спасибі за творчий неспокій! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 10:09:52 ]
ловіть пародію :-)
якщо не сподобається, можете видалити

осінньо про поцілунки ( пародія)

осінній подіум і дефіле арт-ню –
як айстрово жоржинно хризантемно!
дивись мені, не підклади свиню,
хай показ мод залишиться таємним.

цілунок першенький як молоде лоша –
сховаєм коника в долонях, щоб не сплигнув
не клацай дзьобом, досить, тихо, ша!
запишемо його в червону книгу.

хай квітне там собі, як рідкісний будяк
а пазуха? а сейф? а що Сезам ? - порожні!
давай лети, ти ж – птах, то не питайся «як?»
цілуй... цілуй!..
чоло, і ніс, і нігтик.. кожний



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 10:28:01 ]
Клас! Дякую, Яно! Коли готувала цей вірш до публікації, то було відчуття, що то так просто не минеться... Приємно, що він став поштовхом натхнення для ранкової пародійної зарядки, та ще й такої реактивно швидкої ))) Позитивні емоції зранку - гарний настрій на весь день! До роботи - з усмішкою ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 10:33:07 ]
тішуся, що не образилися :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 10:31:02 ]
Пробиває на "ги-ги" :)
"ховаймо коника в долонях"
"ховаймо коника у жмені".

Без "ги-ги" та "га-га" з оригіналу,
Г.С.
P.S. "що ще" можна замінити на що-небудь ліпше.
Рядок може вийти значно кращим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 10:33:26 ]
Гаррі, ну це ж експромт!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 11:17:10 ]
Поміркувала над Вашою заувагою і над пропозицією пана Володимира: збоку таки видніше )) Вношу зміни. Дякую, Гарріо!
Про коника )) : ще думала, давати, чи ні пояснення у примітках, що йдеться про комаху, але вирішила - хай залишається простір для читацьких трактувань... Так воно і вийшло ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 22:47:15 ]
Могло б не вийти, так як вийшло (я маю на увазі "коника", якого ми впізнали), якщо був би "горбоконик".
А "коник" - це "коник".
Сподобався мені його образ. Скільки я цих коників переловив, коли рибалив на Росі... Голавль їх полюбляв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віринея Гірська (М.К./Л.П.) [ 2013-09-10 13:52:33 ]
Цілунок перший і осінній. Цікава композиція.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 15:37:56 ]
Так вже склалося, що описана епохальна подія у житті ЛГ сталася вже далекої юначої осені )) Дякую, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 14:13:38 ]
І буде це постійно! Хай завжди буде так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 15:39:15 ]
Хай буде!!! )) Спасибі, Іннусю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-10 14:47:49 ]
Щаслива я іду !.. Куди й навіщо йду?

Галюнь, дай Боже такого кожній жінці...)

Прекрасна лірика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 15:44:08 ]
Для щастя, насправді, треба так мало... і водночас так багато... Кожна жінка достойна його!
Зрештою, як і кожен, ким би він не був у гендерному відношенні (це уточнення роблю, щоб чоловіки не жалілися, що їх дискримінують :)))

Лесенько, ДЯКУЮ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 15:58:29 ]
Ще коники у травах, ще горизонт не побляк, ще тільки-тільки осінь..., ще поцілунок перший, і чи відпустите його, чи приховаєте, та щастя уже назавжди ваше.

"... у осінь відпускаю..." - ?


і мені пародія лоскотала: "цілунки - в ірій, жеребці - у стійло" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 16:18:29 ]
Який натхненно-осінній коментар! Дякую, Олено! Досконалості немає меж )) Стосовно варіанту передостаннього рядка - щось подібне є у мене в чорновику. Хай ще відстоїться )
Щодо пародії - цікаво, цікаво )) Може ще щось вилоскочеться?
Завжди рада бачити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 18:02:26 ]
У пам'яті сама надійна схованка. Завжди під рукою, тобто у голові. А тема варта уваги і такої поетизації, як у Вас, бо скільки людей, стільки і перших поцілунків. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 00:02:18 ]
Так і є... Спасибі, Олександре! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 19:24:28 ]
Чудовий осінній вірш про жіноче щастя!
Від нього легше та світліше на душі,
за що Вам, Галино, щира подяка!
З повагою і теплом