ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Жулай (1987) / Вірші

 Пародія "Не орел!"

Недопите моє глясе.
В шибку стукає ніч і злива.
Я тобі дозволяю все.
Молода ти моя, красива.

Нагромадила купу слів -
І у двері пішла відразу...
Я прощати завжди умів -
У собі не ношу образи.

Навздогнавши твій силует
У дощі - притулився станом.
Ну, а потім ми - тет-а-тет,
Ніби вперше чи у востаннє.

Поскидали плащі на стіл.
Заважає білизна в ліжку.
Буде шал, буде танець тіл
І по спині нова доріжка…

Я прощаю тобі усе:
(Ще орел, але в сивім пір’ї)
Недопиту в кафе глясе,
Нігтів слід по душі і шкірі…
17.02.12.

http://maysterni.com/publication.php?id=73851&allcomments=1

Олексій Тичко

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-09-11 23:01:13
Переглядів сторінки твору 7755
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.934 / 5.5  (4.782 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.261 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.05 11:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 23:17:35 ]
Дотепно!))
Наскільки я пам'ятаю, вчора на Вечорі еротичної пародії п.Іван Гентош читав свою пародію теж на цей вірш п.О.Тичка. Справді - благодатний матеріал для пародистів.
Обдруківка?: ковчка = кВОчка.
Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-11 23:45:06 ]
Дякую! Помилку виправила - окрема подяка за пильність!
Люблю пародії Гентоша, мені до нього ой як далеко... Так, пробую лише...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-11 23:53:29 ]
!!!)))
Іринка - в ударі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 00:05:00 ]
Та таки в ударі!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:56:13 ]
Бутерброд - сила! :))Посміхнуло, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 23:52:56 ]
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-12 09:09:12 ]
Розвеселили зранку! Дякую! Як на мене, то чудова вийшла пародія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 23:53:27 ]
Спасибі! Рада, що ранок був вдалим:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-12 10:45:41 ]
А було як, Іринко, ковчка? Ото прикольно - тре було би лишити так, народ би місця собі не знаходив, думав, що то таке!
А пародія вдалася, ростемо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 23:54:58 ]
Вітаю, Іванку!
Мабуть, таки дійсно не тре було міняти... Ростиму далі під поливи пародистів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 13:09:56 ]
Гарно і кумедно обіграно. Бутербродом по сідницям - круто. Зразу видно, що не жлоб, чого тільки коханій не пошкодуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 23:55:46 ]
Не жлоб - точно!
Спасибі за візит! Заходьте ще!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-12 15:38:21 ]
Сьогодні у обміні коментарями з п.М.Базівим на сторінці його найновішої публікації, я отримала зауваження, щодо моєї упередженості стосовно його твору і (не тільки моєї) поблажливості, щодо твору п.Ірини. Цитую слова М.Базіва: "От Вам, наприклад, сподобалася пародія Ірини Жулай "Не орел". А там пародія є лише в останній строфі, де пародистка талановито обіграла авторський образ орла. Вдале закінчення дало змогу усім коментаторам забути про кидання бутерброда (святого хліба) в задницю коханці, що не має жодного відношення до авторського тексту. І по суті - гріх.Але всі - "одобрямс"!(див.http://maysterni.com/publication.php?id=95031)
Заради об'єктивності скажу, що стосовно кидання будерброда по сідницях, я погоджуюсь з зацитованим зауваженням. Вчора я не замислювалася над цим образом, сприймала весь твір загалом як дотепно змальовану емоційну ситуацію між закоханими. А в полоні емоцій чого тільки не буває!)) Але щоб не було закидів, що у творі пропагується неповага до святого хліба - може справді варто якось переробити той фрагмент.
З повагою і щиро, п.Ірино! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-13 00:53:45 ]
Стосовно відношення до авторського тексту: Я вчуся у майстрів, які пишуть пародію не на фрагмент, а на увесь твір вцілому. В такому випадку (я консультувалась), деякі незначні моменти пародії можуть відходити від оригіналу, але не значно. Я намагалась триматися рамок. Хтось вважає, що не вийшло - "я не волшебник - я только учусь..."
Стосовно М. Базіва: Я перейшла на посилання - прочитала. Якщо то пародія, то я - балерина. Такого категоричного"ФЕ!" у мене іще жоден твір не викликав. Навіть Подерев'янський в цьому плані виглядає більш культурно.
Стосовно хліба: не той характер твору, аби говорити про високу мораль і повагу до паляниць. І вже явно не Базіву говорити про "гріх!". Фрагмент переробляти не буду. Мене все влаштовує.
З повагою і щиро, п. Галино!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-09-12 18:27:58 ]
От одразу видно, що й ти пройшла курс від Гентоша, Парасі і Чорногуза на "Уманьлітфесті"
Орли - птахи хороші, але (пишуть у "Вікіпедії") харчуються не зерном.... Отже твоя ЛГ, хоч і курка, а таки дала тому ЛГ-орлу прикурити)))
Щoдо ставлення до хліба (святого, безперечно!!!), то я б не надто зважала. Після пародії згаданого автора я б руки мила.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-13 00:56:29 ]
Привіт, Софійко! Курс молодого бойца таки пішов на користь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 21:45:47 ]
Досить дотепно! Звеселило. Чув я вже й інший варіант, але то вже п. Олексію визначати першість. Бо обидва хороші.На хорошу пародію треба заслужити )))ще один позитив -полку пародистів прибуло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-13 00:58:50 ]
Дякую...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 00:28:26 ]
Бутерброд – це шкідлива їжа. І протягування його за вуха до святості хліба – не більше, як спроба пана Базіва маніпулювати думками, як маніпулювали у радянські часи святістю хліба, формуючі у людей впевненість у тому, що їхні життя нічого не варті у порівняні зі шматком вигорілого поля, котре дасть врожай вже на наступне літо, в той час як людина досягає віку, коли починає щось віддавати світу років через двадцять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-13 06:51:28 ]
Ну, Тетяно, на один і той самий предмет кожен дивиться по-своєму...