Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.21
21:17
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...
Траплялося, жили розтягував,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...
Траплялося, жили розтягував,
2026.01.21
20:10
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.
Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.
Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…
2026.01.21
18:50
Із Леоніда Сергєєва
В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.
В зеніті буйствує загрозливе світило.
В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.
В зеніті буйствує загрозливе світило.
2026.01.21
18:43
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.
Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.
Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --
2026.01.21
14:36
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.
Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.
Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
2026.01.21
14:24
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
2026.01.21
11:50
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.
Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.
Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку
2026.01.21
10:34
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.
Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.
Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс
2026.01.21
05:30
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
2026.01.21
01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
2026.01.20
16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
2026.01.20
15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
2026.01.20
12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
2026.01.20
11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті
2026.01.20
10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
2026.01.20
10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
СЧАСТЬЕ В ЖИЗНИ ЖЕНЩИНЫ.
Умиротворение — базовое состояние женщины. Умиротворение и высокое чувство собственного достоинства) В таком состоянии не хочется спорить вообще. Бороться тоже не хочется. Потому что ты просто понимаешь, что означает "Женщина побеждает без боя". Подарки, внимание, любовь? Заслуживать все это? Нет Тебе не приходится ничего заслуживать) Все приходит само. Это про силу женского смирения и доверие жизни. Если у тебя внутри установка, что "обо мне есть, кому позаботиться", то жизнь спешит проявить все в твоей реальности. Когда оказываешься среди мужчин, которые в изобилии дарят тебе свое тепло и внимание, когда все время чувствуешь себя в безопасности и под защитой, когда рядом есть человек, который рад взять ответственность и за бизнес, и за семью, и за решение всех проблем вокруг, то, поверьте, не хочется никакого бунта. Счастливые женщины не бунтуют. Счастливые люди ни с кем не конкурируют. У них и так все хорошо. Более того, счастливую женщину вряд ли сможет раздражать позиция, отличная от ее собственной. Умиротворение и внутренний покой — это состояние, не зависящее от внешних условий.
А по-настоящему все это случается в жизни только тогда, когда ты сама становишься Женщиной. В женской энергии не надо много усилий, все случается само по себе. Потому что на твою мягкость и спокойную уверенность притягиваются невероятно мужественные, щедрые и уверенные в себе мужчины. Так устроена жизнь. Она вся про отражения. И все по факту. Не нравится окружение, смотри на себя. Меняешь себя — меняется все вокруг. Идешь в женственность — мужчины рядом мужают. Если не мужают, то есть смысл честнее на себя посмотреть
Женская природа — это быть Женой. Женская природа — это быть Матерью. Женская природа — это про тепло, дом, умиротворение, гармонию и красоту вокруг. И, конечно же, про женскую реализацию. Но она никак не связано с бунтом против ущемления твоих прав Психическая сила женщины столь велика, что ей не нужно совершать лишних усилий. Получаешь ровно то, что желаешь. Это про женскую силу. Если не получаешь, то это тоже про женскую силу...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СЧАСТЬЕ В ЖИЗНИ ЖЕНЩИНЫ.
"Достаточно расставить нужные слова в
нужной последовательности и ты можешь изменить мир."
Лада Лузина
Знаете, вот не видела я еще ни одной счастливой в отношениях женщины, которой хотелось бы отстаивать свою независимость, таскать на равных с мужчиной тяжести, делить поровну трудности бизнеса и т.п. Дикие, свободные женщины? Да пожалуйста) Если хочется, то, конечно, можно и свободу и беготню от своей природы устроить. Только вижу по себе и наблюдаю это у сотен других женщин — чем ближе к своей природе возвращаешься, тем больше понимаешь, что такое на самом деле женская лунная природа.Умиротворение — базовое состояние женщины. Умиротворение и высокое чувство собственного достоинства) В таком состоянии не хочется спорить вообще. Бороться тоже не хочется. Потому что ты просто понимаешь, что означает "Женщина побеждает без боя". Подарки, внимание, любовь? Заслуживать все это? Нет Тебе не приходится ничего заслуживать) Все приходит само. Это про силу женского смирения и доверие жизни. Если у тебя внутри установка, что "обо мне есть, кому позаботиться", то жизнь спешит проявить все в твоей реальности. Когда оказываешься среди мужчин, которые в изобилии дарят тебе свое тепло и внимание, когда все время чувствуешь себя в безопасности и под защитой, когда рядом есть человек, который рад взять ответственность и за бизнес, и за семью, и за решение всех проблем вокруг, то, поверьте, не хочется никакого бунта. Счастливые женщины не бунтуют. Счастливые люди ни с кем не конкурируют. У них и так все хорошо. Более того, счастливую женщину вряд ли сможет раздражать позиция, отличная от ее собственной. Умиротворение и внутренний покой — это состояние, не зависящее от внешних условий.
А по-настоящему все это случается в жизни только тогда, когда ты сама становишься Женщиной. В женской энергии не надо много усилий, все случается само по себе. Потому что на твою мягкость и спокойную уверенность притягиваются невероятно мужественные, щедрые и уверенные в себе мужчины. Так устроена жизнь. Она вся про отражения. И все по факту. Не нравится окружение, смотри на себя. Меняешь себя — меняется все вокруг. Идешь в женственность — мужчины рядом мужают. Если не мужают, то есть смысл честнее на себя посмотреть
Женская природа — это быть Женой. Женская природа — это быть Матерью. Женская природа — это про тепло, дом, умиротворение, гармонию и красоту вокруг. И, конечно же, про женскую реализацию. Но она никак не связано с бунтом против ущемления твоих прав Психическая сила женщины столь велика, что ей не нужно совершать лишних усилий. Получаешь ровно то, что желаешь. Это про женскую силу. Если не получаешь, то это тоже про женскую силу...
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
