ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Сіромахи
Образ твору у місті дощі
безпричальні
бредуть забрьохані
у ночі холодні не гріє лахміття латане
а я тут зібрала – слив’янка
проміння вохрове останнього сонця
і айстри
і джемпер татовий
у ромби… святковий…
не прала
ще степ не вивітривсь…
убоге тепло
але все ж – передзим’я здужає
а місто пливе
а місто бажає втриматись
в останній надії
за гілочку небайдужості
за сповідь
за серце…
і тануть примхливі ламані
життєвих самотностей
сльози на очі просяться
дощі усміхнуться
вже рідні
сумирно-лагідні
і підуть
у татовім светрі
по той бік осені




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-30 16:45:48
Переглядів сторінки твору 5621
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.365 / 6  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.328 / 6  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 18:32:58 ]
Все хорошо, как по мне. Ритмику улавливаю, в образ вхожу, а войдя, вникаю.
Дожди "безпритульні", по-моему, уместнее. От причалов, как по мне, веет какими-то путями сообщения, таможней, металлопрокатом, и почему-то не веет какой-то отпускной и круизной беззаботностью.

Благодарствую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-10-01 14:17:57 ]
Как много проникновений нужно, оказывается. А хотелось-то лишь о кротких и безропотных, которые берут наши печали на свои крылья… серые, промокшие, тяжелые крылья… – и приходит облегчение.

«Безпритульними» они были, но, чтобы избежать тавтологии между изображением и текстом, решила оставить их «безпричальними». Видите, у нас разное представление о причалах – у вас железобетонные конструкции, сухогрузы и «майна-вира», у меня – истоптанная крутая тропинка вниз, тихий берег, сухие ивовые веточки на воде… Пусть обе наши правды существую равнозначно! :)

И вам – благодарствую (и благодарю за энергетику этого слова!) И еще… - соскучилась :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-01 10:21:45 ]
Самотність між людей, дощі - рідні...
Подібний образ і в мене є... Ви вже друга, хто опосередковано нагадує мені про той мій вірш... Таки вже опублікую :))) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-10-01 14:28:27 ]
:) Ось і ми з вами, Галино, рідні - образами, відчуттями, дощами.... я ж саме про це :)))

Радію і дякую, що відгукнулися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-10-01 10:54:50 ]
Гарний вірш. Олесю! Цікаво побудований.
У п'ятому рядочку, може краще написати "зІбрала"?
Щиро з теплом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-10-01 14:36:29 ]
:) так, зібрала - у торбинку (одруківка). Моя доня коментує - ти б їх ще й у квартиту привела, і викупала, і халат дала, і спать поклала... і так на тиждень, чи два... :)

Дякую за тепло, обіймаю і ділюся своїм навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-01 16:55:34 ]
любиться мені така поетична палітра , Олесю.
Вже не впереше замиловуюся Вашими віршами, - а тут ТАКЕ - осінньо наскрізне!
а оте у "татковім светрі" - настільки багатопластове - відчувається , що за цією завісою - багато що заховано...
Гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-10-03 10:38:26 ]
Дякую, Роксолано. За чутливість і чуттєвість дякую. (малюю і вас осінньою вохрою, але ж - кармін, кармін, ота палка кіноварь... цих барв у вас не загасити) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-10-01 18:38:44 ]
Осінні дощі у папиному светрі - неймовірний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-10-03 10:41:49 ]
Дякую, Інно. Так мені відчувається :) Дякую, що читаєте. Приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2016-01-25 12:13:41 ]
Все аж надто витончено і гармонійно, болено-переболено, і відпущено жити вглиб і ввись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2016-03-16 14:21:59 ]
вглиб і ввись... Ви завжди розумієте! :) Мабуть теж прислухаєтеся до дощів...?