Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.08
00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
2025.12.07
22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
2025.12.07
22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.12.07
22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
2025.12.07
19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
2025.12.07
18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
2025.12.07
12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
2025.12.07
08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
2025.12.07
06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
2025.12.07
04:57
Володимиру Діброві
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
2025.12.06
22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
2025.12.06
15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний.
«Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з
2025.12.06
05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
2025.12.05
22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
2025.12.05
17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
2025.12.05
15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
Мандри в космосі 54. Підтекст - Мирохович . Листопадовий Чин… (вибрані твори Поетичних Майстерень).
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі 54. Підтекст - Мирохович . Листопадовий Чин… (вибрані твори Поетичних Майстерень).
Підтекст – внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання…
… так каже “Великий тлумачний словник сучасної української мови” про це слово. Отже підтекст складова “якого-небудь тексту”. ..
Беру перший-ліпший текст Поетичних Майстерень та буду шукати його підтекст. Ось:
Мирохович Андрій (1978)
Листопадовий Чин. комунікація
он бачиш ті шпилі Ельжбетки власне там
по всяких закапелках яких ніколи не бракувало
у культових спорудах тим паче римокатолицьких
(єзуїти розуміються на таємницях та педофілії
власне кажучи вони розуміються на всьому
ті чорні лицарі) ну от саме там вони і ховали
поміж ряс та квітів свої рушниці
револьвери гранати ну і звісно що ножі.
після уроків туди сходились школярі
вчились курити пити пиво червоне вино
і любити свою польщу так само пристрасно як
терезку із сусідського будинку чи пані малгожату
з великими білими грудьми та пишними ласкавими стегнами
(а груди і стегна терезки могли тільки уявити
і уявляли по декілька разів денно та неодмінно перед сном).
а потім вони галасливою юрбою пішли у двірець
повісили свій прапор і час від час пострілювали
по бічних вуличках та осіньому небу
адже найважливіше це спілкування
того й приділяли стільки уваги тим двом рейкам
і старим паровозам які сумно гули розуміючи
щось закінчилось щось инше не розпочалось
діалог культур час до часу кулеметно цокотів з цитаделі
пані малгожата зітхала споглядаючи тих донкіхотів
що розрізнялись лише нашивками на вилогах та рукавах
бідолашні хлопчики ніяк не затямлять що
щедрот її тіла місця на цій землі вистачить на всіх
кому воно направду є потрібним
В підтексті першою “прочиталася” (іронічно) відома фраза Чарльза Дарвіна про “…конкуренцію за територію, харчові ресурси, самку…” * - Лаконічно та зрозуміло – перше, друге, третє, - Мирохович взяв друге (“вчились курити пити пиво червоне вино”) та третє у основу тексту - “…пані малгожата зітхала… “ - не о самиці йшлося…
Далі у підтексті я “читаю”, а тим часом польська частка моєї сутності винувато опустила долу очі, добре розуміючи, що в “Листопадовому Чині” (А. Мирохович) ** зайшло про територію чужу – українську… Польський гонор та захланність призвела до засліплення політичної еліти, і та не побачила історичної перспективи (австрійська влада теж виявилась недалекоглядною) - повернути молодий український національний дух до боротьби за Східну Україну проти комуністичного режиму, долучивши світову антикомуністичну спільноту і таким чином спробувати повернути хід світової історії…
Але закономірно сталося… безглуздо та програшно для обох сторін – прийшов третій - забрав і “територію і самку” (Ч. Дарвін)…
А історія, як відомо, має звичку повторюватись…
* Основні положення еволюційної теорії. Боротьба за існування.Ч. Дарвін
**У жовтні 1918 р. імператор Австро-Угорської імперії Карл І оголосив про перетворення дуалістичної монархії у федерацію народів, внаслідок чого на Галичині помітно активізувався український національний рух. 18-19 жовтня 1918 р. у Народному домі у Львові відбулося засідання українських послів до парламенту та крайових сеймів Галичини й Буковини, греко-католицького єпископату та представників основних українських політичних партій. Під час засідання було утворено Українську Національну Раду (УНРада), яку очолив Євген Петрушевич. Завданням Ради стало національне самовизначення українців в імперії Габсбургів.
Водночас польські військово-політичні кола, намагаючись на момент розпаду Австро-Угорщини встановити контроль над Галичиною, створили 28 жовтня у Кракові Польську Ліквідаційну Комісію. Комісія мала організувати у Львові в ніч з 2 на 3 листопада збройний виступ для встановлення польської влади, про що був повідомлений австрійський уряд. Приїзд Комісії був запланований на 1 листопада.
Австрійський намісник Галичини Карл фон Гуйн відмовився передати владу в руки українців, після чого останні почали готувати збройне повстання з метою захоплення влади у Львові. Повстання українців очолив cотник УСС Дмитро Вітовський. Опираючись на підрозділи полку УСС, 1 листопада о 4-й годині ранку українські війська захопили ратушу, намісництво, радіо, телеграф та вокзали. Вже на ранок у місті замайоріли синьо-жовті прапори. Цього ж дня підрозділи УСС зайняли Станіслав, Тернопіль, Золочів, Сокаль, Раву-Руську, Коломию, Снятин, Печеніжин, Борислав та інші міста і містечка Галичини. Відбулася подія, що стала відомою в історії як Листопадовий зрив (чин) або Листопадова революція. Саме Листопадовий зрив спричинив проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) та ознаменував початок українсько-польської війни за контроль над західноукраїнськими землями.
Інтернет: http://www.territoryterror.org.ua/uk/resources/calendar/details/?newsid=257
… так каже “Великий тлумачний словник сучасної української мови” про це слово. Отже підтекст складова “якого-небудь тексту”. ..
Беру перший-ліпший текст Поетичних Майстерень та буду шукати його підтекст. Ось:
Мирохович Андрій (1978)
Листопадовий Чин. комунікація
он бачиш ті шпилі Ельжбетки власне там
по всяких закапелках яких ніколи не бракувало
у культових спорудах тим паче римокатолицьких
(єзуїти розуміються на таємницях та педофілії
власне кажучи вони розуміються на всьому
ті чорні лицарі) ну от саме там вони і ховали
поміж ряс та квітів свої рушниці
револьвери гранати ну і звісно що ножі.
після уроків туди сходились школярі
вчились курити пити пиво червоне вино
і любити свою польщу так само пристрасно як
терезку із сусідського будинку чи пані малгожату
з великими білими грудьми та пишними ласкавими стегнами
(а груди і стегна терезки могли тільки уявити
і уявляли по декілька разів денно та неодмінно перед сном).
а потім вони галасливою юрбою пішли у двірець
повісили свій прапор і час від час пострілювали
по бічних вуличках та осіньому небу
адже найважливіше це спілкування
того й приділяли стільки уваги тим двом рейкам
і старим паровозам які сумно гули розуміючи
щось закінчилось щось инше не розпочалось
діалог культур час до часу кулеметно цокотів з цитаделі
пані малгожата зітхала споглядаючи тих донкіхотів
що розрізнялись лише нашивками на вилогах та рукавах
бідолашні хлопчики ніяк не затямлять що
щедрот її тіла місця на цій землі вистачить на всіх
кому воно направду є потрібним
В підтексті першою “прочиталася” (іронічно) відома фраза Чарльза Дарвіна про “…конкуренцію за територію, харчові ресурси, самку…” * - Лаконічно та зрозуміло – перше, друге, третє, - Мирохович взяв друге (“вчились курити пити пиво червоне вино”) та третє у основу тексту - “…пані малгожата зітхала… “ - не о самиці йшлося…
Далі у підтексті я “читаю”, а тим часом польська частка моєї сутності винувато опустила долу очі, добре розуміючи, що в “Листопадовому Чині” (А. Мирохович) ** зайшло про територію чужу – українську… Польський гонор та захланність призвела до засліплення політичної еліти, і та не побачила історичної перспективи (австрійська влада теж виявилась недалекоглядною) - повернути молодий український національний дух до боротьби за Східну Україну проти комуністичного режиму, долучивши світову антикомуністичну спільноту і таким чином спробувати повернути хід світової історії…
Але закономірно сталося… безглуздо та програшно для обох сторін – прийшов третій - забрав і “територію і самку” (Ч. Дарвін)…
А історія, як відомо, має звичку повторюватись…
* Основні положення еволюційної теорії. Боротьба за існування.Ч. Дарвін
**У жовтні 1918 р. імператор Австро-Угорської імперії Карл І оголосив про перетворення дуалістичної монархії у федерацію народів, внаслідок чого на Галичині помітно активізувався український національний рух. 18-19 жовтня 1918 р. у Народному домі у Львові відбулося засідання українських послів до парламенту та крайових сеймів Галичини й Буковини, греко-католицького єпископату та представників основних українських політичних партій. Під час засідання було утворено Українську Національну Раду (УНРада), яку очолив Євген Петрушевич. Завданням Ради стало національне самовизначення українців в імперії Габсбургів.
Водночас польські військово-політичні кола, намагаючись на момент розпаду Австро-Угорщини встановити контроль над Галичиною, створили 28 жовтня у Кракові Польську Ліквідаційну Комісію. Комісія мала організувати у Львові в ніч з 2 на 3 листопада збройний виступ для встановлення польської влади, про що був повідомлений австрійський уряд. Приїзд Комісії був запланований на 1 листопада.
Австрійський намісник Галичини Карл фон Гуйн відмовився передати владу в руки українців, після чого останні почали готувати збройне повстання з метою захоплення влади у Львові. Повстання українців очолив cотник УСС Дмитро Вітовський. Опираючись на підрозділи полку УСС, 1 листопада о 4-й годині ранку українські війська захопили ратушу, намісництво, радіо, телеграф та вокзали. Вже на ранок у місті замайоріли синьо-жовті прапори. Цього ж дня підрозділи УСС зайняли Станіслав, Тернопіль, Золочів, Сокаль, Раву-Руську, Коломию, Снятин, Печеніжин, Борислав та інші міста і містечка Галичини. Відбулася подія, що стала відомою в історії як Листопадовий зрив (чин) або Листопадова революція. Саме Листопадовий зрив спричинив проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) та ознаменував початок українсько-польської війни за контроль над західноукраїнськими землями.
Інтернет: http://www.territoryterror.org.ua/uk/resources/calendar/details/?newsid=257
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
