Підтекст – внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання…
… так каже “Великий тлумачний словник сучасної української мови” про це слово. Отже підтекст складова “якого-небудь тексту”. ..
    Беру перший-ліпший текст Поетичних Майстерень та буду шукати його підтекст. Ось:
Мирохович Андрій (1978)

Листопадовий Чин. комунікація

он бачиш ті шпилі Ельжбетки власне там
по всяких закапелках яких ніколи не бракувало
у культових спорудах тим паче римокатолицьких
(єзуїти розуміються на таємницях та педофілії
власне кажучи вони розуміються на всьому
ті чорні лицарі) ну от саме там вони і ховали
поміж ряс та квітів свої рушниці
револьвери гранати ну і звісно що ножі.
після уроків туди сходились школярі
вчились курити пити пиво червоне вино
і любити свою польщу так само пристрасно як
терезку із сусідського будинку чи пані малгожату
з великими білими грудьми та пишними ласкавими стегнами
(а груди і стегна терезки могли тільки уявити
і уявляли по декілька разів денно та неодмінно перед сном).
а потім вони галасливою юрбою пішли у двірець
повісили свій прапор і час від час пострілювали
по бічних вуличках та осіньому небу
адже найважливіше це спілкування
того й приділяли стільки уваги тим двом рейкам
і старим паровозам які сумно гули розуміючи
щось закінчилось щось инше не розпочалось
діалог культур час до часу кулеметно цокотів з цитаделі
пані малгожата зітхала споглядаючи тих донкіхотів
що розрізнялись лише нашивками на вилогах та рукавах
бідолашні хлопчики ніяк не затямлять що
щедрот її тіла місця на цій землі вистачить на всіх
кому воно направду є потрібним
    В підтексті першою “прочиталася” (іронічно) відома фраза Чарльза Дарвіна про “…конкуренцію за територію, харчові ресурси, самку…” * - Лаконічно та зрозуміло – перше, друге, третє, - Мирохович взяв друге (“вчились курити пити пиво червоне вино”) та третє у основу тексту - “…пані малгожата зітхала… “ - не о самиці йшлося…
    Далі у підтексті я “читаю”, а тим часом польська частка моєї сутності винувато опустила долу очі, добре розуміючи, що в “Листопадовому Чині” (А. Мирохович) ** зайшло про територію чужу – українську… Польський гонор та захланність призвела до засліплення політичної еліти, і та не побачила історичної перспективи (австрійська влада теж виявилась недалекоглядною) - повернути молодий український національний дух до боротьби за Східну Україну проти комуністичного режиму, долучивши світову антикомуністичну спільноту і таким чином спробувати повернути хід світової історії…
    Але закономірно сталося… безглуздо та програшно для обох сторін – прийшов третій - забрав і “територію і самку” (Ч. Дарвін)…
    А історія, як відомо, має звичку повторюватись…

* Основні положення еволюційної теорії. Боротьба за існування.Ч. Дарвін
**У жовтні 1918 р. імператор Австро-Угорської імперії Карл І оголосив про перетворення дуалістичної монархії у федерацію народів, внаслідок чого на Галичині помітно активізувався український національний рух. 18-19 жовтня 1918 р. у Народному домі у Львові відбулося засідання українських послів до парламенту та крайових сеймів Галичини й Буковини, греко-католицького єпископату та представників основних українських політичних партій. Під час засідання було утворено Українську Національну Раду (УНРада), яку очолив Євген Петрушевич. Завданням Ради стало національне самовизначення українців в імперії Габсбургів.
Водночас польські військово-політичні кола, намагаючись на момент розпаду Австро-Угорщини встановити контроль над Галичиною, створили 28 жовтня у Кракові Польську Ліквідаційну Комісію. Комісія мала організувати у Львові в ніч з 2 на 3 листопада збройний виступ для встановлення польської влади, про що був повідомлений австрійський уряд. Приїзд Комісії був запланований на 1 листопада.
Австрійський намісник Галичини Карл фон Гуйн відмовився передати владу в руки українців, після чого останні почали готувати збройне повстання з метою захоплення влади у Львові. Повстання українців очолив cотник УСС Дмитро Вітовський. Опираючись на підрозділи полку УСС, 1 листопада о 4-й годині ранку українські війська захопили ратушу, намісництво, радіо, телеграф та вокзали. Вже на ранок у місті замайоріли синьо-жовті прапори. Цього ж дня підрозділи УСС зайняли Станіслав, Тернопіль, Золочів, Сокаль, Раву-Руську, Коломию, Снятин, Печеніжин, Борислав та інші міста і містечка Галичини. Відбулася подія, що стала відомою в історії як Листопадовий зрив (чин) або Листопадова революція. Саме Листопадовий зрив спричинив проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) та ознаменував початок українсько-польської війни за контроль над західноукраїнськими землями.
Інтернет: http://www.territoryterror.org.ua/uk/resources/calendar/details/?newsid=257