ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то

хома дідим
2026.08.30 19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так

Ольга Садкова
2026.08.30 19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.

Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал

Борис Костиря
2026.08.30 18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.

Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,

Вячеслав Руденко
2026.08.30 17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.

Кока Черкаський
2026.08.30 16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув

Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,

Володимир Бойко
2026.08.30 16:54
НЛО пролетів над Флоридою,
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.

Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.

Віктор Кучерук
2026.08.30 07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.

Ірина Вовк
2026.08.30 05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»

(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів

Ольга Садкова
2026.08.29 18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під

широченним лопухом,
роздивляється кругом:

де горобчики сідають,
і як миші сновигають.

Мирон Шагало
2026.08.29 17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.

Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла

хома дідим
2026.08.29 08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Бабця Зінька




Найвища оцінка Любов Бенедишин 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-15 16:22:54
Переглядів сторінки твору 8780
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.254 / 5.67  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.975 / 5.5  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2026.08.01 01:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-11-15 16:45:57 ]
Щаслива й на тому світі твоя бабця Зінька, Любонько, що вигойдала таку внучку... Безсмертне - таке слово подяки...
До речі, тепер я дещо розумію... Мабуть, оті риси, про які ти сама в собі знаєш, - родинне по жіночій лінії твого роду.
Дякую тобі за цей вірш. Я рідко оцінюю твори високо. Цей - мені хочеться оцінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:32:55 ]
Зворушила мене, Любцю. Дякую тобі за таку оцінку. Я сама задумуюся деколи, звідкіля у мене вязлося оце чуття до слова, подивування світом... І розумію, що все іде звідси - з роду мого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-11-15 19:25:05 ]
Як то добре і правильно, і сила велика у тому, що не загубилася та Любов, а відлунює тут, у наших серцях. У моєму - точно. Схиляю чуба).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:33:31 ]
Ярославе, твій схилений чуб дорогого вартий! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-11-15 20:40:33 ]
Доля жіноча... І остання строфа особливо щемлива - "заплАчено" бабці Зіньці на цьому світі, онуками і правнуками, з такого кореня міцне дерево розростеться. І нагорі теж буде "заплАчено" - Бог милостивий до добрих людей.
Світла їй пам"ять!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:34:17 ]
Дякую, Іване! Щиро дякую тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-16 01:05:06 ]
Сильно!!! Вражаюче!!! А скільки таких, як бабця Зінька, по всій Україні! Низький уклін їм і вічна пам’ять! Щиро дякую за проникливий вірш, пані Любо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:35:41 ]
Так, Юрію, мабуть кожен має таку бабусю, може про неї так сказати. Саме це робить нас людьми - любов, і пам"ять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 08:42:43 ]
Спасибі Вам, пані Любо, що Святої Суботи спрямували і мою думку на спогад. Тіткою була мені по-справжньому Баба Ганна, але називав я ЇЇ так, бо моя мати рано стала сиротою і сестра замінила їй матір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:36:56 ]
Ті, хто нас любить по-справжньому - творять найбільше світло у нашому житті. Дякую за відгук, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-16 08:54:59 ]
Життя наших бабусь - фокусована і пережита жива історія, не з табачниківських підручників...
пливла, наче княгиня, - дуже точне і влучне порівняння. Княгині духу...
Дякую, Любо, за такий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:39:57 ]
Я маю давній борг перед бабцею - я бачила цю вересневу процесію, таку величезну, довгу, я бачила нас усіх - моїх рідних тіток, дядьків, бачила племінників,бачила моїх двоюрідних братів і сестер... то було родинне море, яке несло у човні княгиню свого роду... так це було... і давно мала це написати. А от коли мені вихлюпнулося... Дякую, Галю, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 09:07:07 ]
сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:40:14 ]
Дякую, Яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 09:44:36 ]
На жаль, з'явившись на світ, я застав лише бабусю по маминій лінії, та й то ненадовго...
Щемко...з любов'ю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:43:36 ]
Бабця Зінька - теж бабуся по маминій лінії. Вона померла, коли мені було вже 33. Страшний був рік, було стільки втрат, похоронів. Але саме ця смерть мене вразила найбільше... Бабця мала бути вічною, завжди жити. Так я собі розуміла з малолітнього дитинства, не вірила, що вона колись помре. А от... А любов не помирає. Дякую за відгук, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 14:02:17 ]
Це справжня поезія життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:44:54 ]
Це життя, Світлано. А поезія проростає, коли душею стаєш зріліший. От і в мені нарешті проросло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 18:16:19 ]
До сліз!
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:45:12 ]
Щиро дякую, Наталю!