ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Його вогні,
Неначе в сні,
Горіли й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Бабця Зінька




Найвища оцінка Любов Бенедишин 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-15 16:22:54
Переглядів сторінки твору 8265
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.254 / 5.67  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.975 / 5.5  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2026.02.13 00:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-11-15 16:45:57 ]
Щаслива й на тому світі твоя бабця Зінька, Любонько, що вигойдала таку внучку... Безсмертне - таке слово подяки...
До речі, тепер я дещо розумію... Мабуть, оті риси, про які ти сама в собі знаєш, - родинне по жіночій лінії твого роду.
Дякую тобі за цей вірш. Я рідко оцінюю твори високо. Цей - мені хочеться оцінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:32:55 ]
Зворушила мене, Любцю. Дякую тобі за таку оцінку. Я сама задумуюся деколи, звідкіля у мене вязлося оце чуття до слова, подивування світом... І розумію, що все іде звідси - з роду мого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-11-15 19:25:05 ]
Як то добре і правильно, і сила велика у тому, що не загубилася та Любов, а відлунює тут, у наших серцях. У моєму - точно. Схиляю чуба).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:33:31 ]
Ярославе, твій схилений чуб дорогого вартий! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-11-15 20:40:33 ]
Доля жіноча... І остання строфа особливо щемлива - "заплАчено" бабці Зіньці на цьому світі, онуками і правнуками, з такого кореня міцне дерево розростеться. І нагорі теж буде "заплАчено" - Бог милостивий до добрих людей.
Світла їй пам"ять!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:34:17 ]
Дякую, Іване! Щиро дякую тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-16 01:05:06 ]
Сильно!!! Вражаюче!!! А скільки таких, як бабця Зінька, по всій Україні! Низький уклін їм і вічна пам’ять! Щиро дякую за проникливий вірш, пані Любо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:35:41 ]
Так, Юрію, мабуть кожен має таку бабусю, може про неї так сказати. Саме це робить нас людьми - любов, і пам"ять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 08:42:43 ]
Спасибі Вам, пані Любо, що Святої Суботи спрямували і мою думку на спогад. Тіткою була мені по-справжньому Баба Ганна, але називав я ЇЇ так, бо моя мати рано стала сиротою і сестра замінила їй матір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:36:56 ]
Ті, хто нас любить по-справжньому - творять найбільше світло у нашому житті. Дякую за відгук, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-16 08:54:59 ]
Життя наших бабусь - фокусована і пережита жива історія, не з табачниківських підручників...
пливла, наче княгиня, - дуже точне і влучне порівняння. Княгині духу...
Дякую, Любо, за такий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:39:57 ]
Я маю давній борг перед бабцею - я бачила цю вересневу процесію, таку величезну, довгу, я бачила нас усіх - моїх рідних тіток, дядьків, бачила племінників,бачила моїх двоюрідних братів і сестер... то було родинне море, яке несло у човні княгиню свого роду... так це було... і давно мала це написати. А от коли мені вихлюпнулося... Дякую, Галю, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 09:07:07 ]
сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:40:14 ]
Дякую, Яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 09:44:36 ]
На жаль, з'явившись на світ, я застав лише бабусю по маминій лінії, та й то ненадовго...
Щемко...з любов'ю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:43:36 ]
Бабця Зінька - теж бабуся по маминій лінії. Вона померла, коли мені було вже 33. Страшний був рік, було стільки втрат, похоронів. Але саме ця смерть мене вразила найбільше... Бабця мала бути вічною, завжди жити. Так я собі розуміла з малолітнього дитинства, не вірила, що вона колись помре. А от... А любов не помирає. Дякую за відгук, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 14:02:17 ]
Це справжня поезія життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:44:54 ]
Це життя, Світлано. А поезія проростає, коли душею стаєш зріліший. От і в мені нарешті проросло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 18:16:19 ]
До сліз!
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:45:12 ]
Щиро дякую, Наталю!