
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.06
22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
2025.09.06
21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,
2025.09.06
13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках
О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках
О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний
2025.09.06
12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
2025.09.06
11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину:
Боже зранку, всім по чину!
06.09.2025р. UA
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину:
Боже зранку, всім по чину!
06.09.2025р. UA
2025.09.06
07:19
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.
2025.09.06
02:51
Повзучі гади теж літають, якщо їх добряче копнути.
Тим, що живуть у вигаданому світі, краще там і помирати.
Хочеш проблем собі – створи проблеми іншим.
Не дикун боїться цивілізації, а цивілізація дикуна.
Люди якщо і змінюються, то не в кращий
2025.09.05
21:30
Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.
Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.
Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг
2025.09.05
16:40
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.
Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.
Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу
2025.09.05
11:18
Ця ніч,
зла ніч -
зліт Зла!
І чорнота
із-зусебіч
наповза!
зла ніч -
зліт Зла!
І чорнота
із-зусебіч
наповза!
2025.09.05
09:33
Життю радію, мов дитина,
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.
2025.09.05
08:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Карнавал пон
Карнавал пон
2025.09.04
21:59
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.
Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.
Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,
2025.09.04
19:28
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»
2025.09.04
15:42
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний будеш богатир,
Ти мені, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш нашу Вітчизу.
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний будеш богатир,
Ти мені, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш нашу Вітчизу.
2025.09.04
14:28
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Солом'яне з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Солом'яне з
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Дівчинка з ліхтариком (1995) /
Рецензії
Географія щастя
Головна ідея кінострічки здавалося б проста як світ – він, вона і життя навколо. Але ні, усе набагато глибше. Тому, мабуть, головною ідеєю все ж є намагання віднайти і зберегти своє щастя. Крізь фільм проходить єдина для усіх героїв сюжетна лінія, котра ґрунтується на простій істині – що маємо, не бережемо… І географ, розуміючи це, вирішує, що краще не мати зовсім, але берегти і ніколи не втрачати. Режисер Олександр Велединський вміло підкреслює цю ідею візуальним епіграфом до фільму. У першому ж кадрі на транспаранті ми бачимо напис «Счастье не за горами». До того ж частку «не» перегороджує вантажівка, котра згодом від’їжджає і дає героєві певну надію. Також варто відзначити, що є ще й музикальний епіграф. У тих же перших кадрах ми чуємо пісню групи Арія «Я свободен» у виконанні бродячого музиканта. Співає він недолуго і ніби виступає символом скалічених людей з покоління перебудови. Створюється враження, що ця пісня звучить всередині героя у фоновому режимі на протязі фільму.
Роль географа професійно виконує Костянтин Хабенський. Актор дуже тонко і точно передає емоції свого героя. Він разом з ним сміється, сумує, страждає і кохає. Також дуже важливий образ Максима Будкіна, котрого грає Олександр Робак. Він неначе відтіняє Служкіна, але в порівнянні з ним виступає «гарним хлопцем», котрий і при квартирі, і при машині та загалом успішний. Не можна також не згадати про окремий жіночий образ школярки Маші Большакової. Молода актриса Анфіса Черних з усіх сих намагається показати чуттєвість своєї героїні. Відчувається, що Черних місцями переграє. Але не зважаючи на деякі незрозумілі деталі її акторської гри, можна позитивно оцінити її роботу у стрічці.
Як відомо, фільм був знятий по однойменній книзі Олексія Іванова. А у цьому випадку головним завданням режисера було не зіпсувати зміст. Відверто кажучи, на початку все ж здавалося, що кінострічка не дістає до книжкової глибини. Але з розвитком сюжету враження змінилося. Ідею змогли розкрити так щоб донести до глядача її суть. Загалом, художність стрічки на високому рівні. Відчувається намагання передати справжність життя. Звичайно, вражають зйомки у тайзі. Особливо емоційною є сцена, коли учні географа на човні долають смертельно небезпечні пороги на річці. Задоволення від того, що ти не потонув максимально приближає до відчуття щастя.
Кінострічка «Географ глобус пропил» достатньо неоднозначна. Кожен, хто її перегляне, побачить те, що ближче саме йому. Тут не має чітко визначених кордонів, бо для кожного існує своя географія щастя.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Географія щастя
Щастя не за горами.
Сьомого листопада у кінотеатрах відбулася довгоочікувана прем’єра фільму Олександра Велединського «Географ глобус пропив». Ще до появи серед широкого загалу, кінострічка встигла наробити галасу і навіть отримати гран-прі на початку відкриття російського фестивалю «Кінотавр», а згодом і на Одеському МКФ. Фільм розповідає про людину, що опинилася не на своєму місці. Це вчитель біології, котрий по волі випадку стає викладачем географії. Він намагається пристосуватися до життєвих проблем, не втратити себе і свої моральні та духовні цінності. Насправді одна з головних думок стрічки заключається у тому, що ніякого «свого місця» ні у кого не буває. Тобто не існує ні глобуса, ні карти за якими можна вивчити географію особистості і визначити її найкомфортніші координати. Єдине, що може зробити людина, - це намагатися бути щасливою, як радить нам головний герой. Він прагне святості тому не хоче бути запорукою щастя для когось і не мати того, хто буде для нього запорукою щастя. Але так званий «святий» географ топить гіркоту життя у горілці, що типово для простої людини. З першого погляду Віктор Служкін дуже нагадує звичайного блазня, але з розвитком сюжету можна побачити, що його образ набагато глибший і драматичніший.
Головна ідея кінострічки здавалося б проста як світ – він, вона і життя навколо. Але ні, усе набагато глибше. Тому, мабуть, головною ідеєю все ж є намагання віднайти і зберегти своє щастя. Крізь фільм проходить єдина для усіх героїв сюжетна лінія, котра ґрунтується на простій істині – що маємо, не бережемо… І географ, розуміючи це, вирішує, що краще не мати зовсім, але берегти і ніколи не втрачати. Режисер Олександр Велединський вміло підкреслює цю ідею візуальним епіграфом до фільму. У першому ж кадрі на транспаранті ми бачимо напис «Счастье не за горами». До того ж частку «не» перегороджує вантажівка, котра згодом від’їжджає і дає героєві певну надію. Також варто відзначити, що є ще й музикальний епіграф. У тих же перших кадрах ми чуємо пісню групи Арія «Я свободен» у виконанні бродячого музиканта. Співає він недолуго і ніби виступає символом скалічених людей з покоління перебудови. Створюється враження, що ця пісня звучить всередині героя у фоновому режимі на протязі фільму.
Роль географа професійно виконує Костянтин Хабенський. Актор дуже тонко і точно передає емоції свого героя. Він разом з ним сміється, сумує, страждає і кохає. Також дуже важливий образ Максима Будкіна, котрого грає Олександр Робак. Він неначе відтіняє Служкіна, але в порівнянні з ним виступає «гарним хлопцем», котрий і при квартирі, і при машині та загалом успішний. Не можна також не згадати про окремий жіночий образ школярки Маші Большакової. Молода актриса Анфіса Черних з усіх сих намагається показати чуттєвість своєї героїні. Відчувається, що Черних місцями переграє. Але не зважаючи на деякі незрозумілі деталі її акторської гри, можна позитивно оцінити її роботу у стрічці.
Як відомо, фільм був знятий по однойменній книзі Олексія Іванова. А у цьому випадку головним завданням режисера було не зіпсувати зміст. Відверто кажучи, на початку все ж здавалося, що кінострічка не дістає до книжкової глибини. Але з розвитком сюжету враження змінилося. Ідею змогли розкрити так щоб донести до глядача її суть. Загалом, художність стрічки на високому рівні. Відчувається намагання передати справжність життя. Звичайно, вражають зйомки у тайзі. Особливо емоційною є сцена, коли учні географа на човні долають смертельно небезпечні пороги на річці. Задоволення від того, що ти не потонув максимально приближає до відчуття щастя.
Кінострічка «Географ глобус пропил» достатньо неоднозначна. Кожен, хто її перегляне, побачить те, що ближче саме йому. Тут не має чітко визначених кордонів, бо для кожного існує своя географія щастя.
Рецензія на фільм «Географ глобус пропил»
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію