Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.14
22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
2026.04.14
13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
2026.04.14
13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень.
І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод
2026.04.14
12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
2026.04.14
11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
2026.04.14
11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
2026.04.13
21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,
лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,
лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,
2026.04.13
18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани
дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани
дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна
2026.04.13
15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі
2026.04.13
12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?
2026.04.13
10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.
2026.04.12
19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає рух до цілісної єдності в образному монозвучанні, чи в поліфонії, з формуванням гармонійної завершеності. Музика прагне каденції, вірш — остаточного образу, думка — чіткого висновку.
Але існує й
2026.04.12
16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.
2026.04.12
16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог
2026.04.12
15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.
Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.
Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.
Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.
Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.
2026.04.12
14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Дівчинка з ліхтариком (1995) /
Рецензії
Географія щастя
Головна ідея кінострічки здавалося б проста як світ – він, вона і життя навколо. Але ні, усе набагато глибше. Тому, мабуть, головною ідеєю все ж є намагання віднайти і зберегти своє щастя. Крізь фільм проходить єдина для усіх героїв сюжетна лінія, котра ґрунтується на простій істині – що маємо, не бережемо… І географ, розуміючи це, вирішує, що краще не мати зовсім, але берегти і ніколи не втрачати. Режисер Олександр Велединський вміло підкреслює цю ідею візуальним епіграфом до фільму. У першому ж кадрі на транспаранті ми бачимо напис «Счастье не за горами». До того ж частку «не» перегороджує вантажівка, котра згодом від’їжджає і дає героєві певну надію. Також варто відзначити, що є ще й музикальний епіграф. У тих же перших кадрах ми чуємо пісню групи Арія «Я свободен» у виконанні бродячого музиканта. Співає він недолуго і ніби виступає символом скалічених людей з покоління перебудови. Створюється враження, що ця пісня звучить всередині героя у фоновому режимі на протязі фільму.
Роль географа професійно виконує Костянтин Хабенський. Актор дуже тонко і точно передає емоції свого героя. Він разом з ним сміється, сумує, страждає і кохає. Також дуже важливий образ Максима Будкіна, котрого грає Олександр Робак. Він неначе відтіняє Служкіна, але в порівнянні з ним виступає «гарним хлопцем», котрий і при квартирі, і при машині та загалом успішний. Не можна також не згадати про окремий жіночий образ школярки Маші Большакової. Молода актриса Анфіса Черних з усіх сих намагається показати чуттєвість своєї героїні. Відчувається, що Черних місцями переграє. Але не зважаючи на деякі незрозумілі деталі її акторської гри, можна позитивно оцінити її роботу у стрічці.
Як відомо, фільм був знятий по однойменній книзі Олексія Іванова. А у цьому випадку головним завданням режисера було не зіпсувати зміст. Відверто кажучи, на початку все ж здавалося, що кінострічка не дістає до книжкової глибини. Але з розвитком сюжету враження змінилося. Ідею змогли розкрити так щоб донести до глядача її суть. Загалом, художність стрічки на високому рівні. Відчувається намагання передати справжність життя. Звичайно, вражають зйомки у тайзі. Особливо емоційною є сцена, коли учні географа на човні долають смертельно небезпечні пороги на річці. Задоволення від того, що ти не потонув максимально приближає до відчуття щастя.
Кінострічка «Географ глобус пропил» достатньо неоднозначна. Кожен, хто її перегляне, побачить те, що ближче саме йому. Тут не має чітко визначених кордонів, бо для кожного існує своя географія щастя.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Географія щастя
Щастя не за горами.
Сьомого листопада у кінотеатрах відбулася довгоочікувана прем’єра фільму Олександра Велединського «Географ глобус пропив». Ще до появи серед широкого загалу, кінострічка встигла наробити галасу і навіть отримати гран-прі на початку відкриття російського фестивалю «Кінотавр», а згодом і на Одеському МКФ. Фільм розповідає про людину, що опинилася не на своєму місці. Це вчитель біології, котрий по волі випадку стає викладачем географії. Він намагається пристосуватися до життєвих проблем, не втратити себе і свої моральні та духовні цінності. Насправді одна з головних думок стрічки заключається у тому, що ніякого «свого місця» ні у кого не буває. Тобто не існує ні глобуса, ні карти за якими можна вивчити географію особистості і визначити її найкомфортніші координати. Єдине, що може зробити людина, - це намагатися бути щасливою, як радить нам головний герой. Він прагне святості тому не хоче бути запорукою щастя для когось і не мати того, хто буде для нього запорукою щастя. Але так званий «святий» географ топить гіркоту життя у горілці, що типово для простої людини. З першого погляду Віктор Служкін дуже нагадує звичайного блазня, але з розвитком сюжету можна побачити, що його образ набагато глибший і драматичніший.
Головна ідея кінострічки здавалося б проста як світ – він, вона і життя навколо. Але ні, усе набагато глибше. Тому, мабуть, головною ідеєю все ж є намагання віднайти і зберегти своє щастя. Крізь фільм проходить єдина для усіх героїв сюжетна лінія, котра ґрунтується на простій істині – що маємо, не бережемо… І географ, розуміючи це, вирішує, що краще не мати зовсім, але берегти і ніколи не втрачати. Режисер Олександр Велединський вміло підкреслює цю ідею візуальним епіграфом до фільму. У першому ж кадрі на транспаранті ми бачимо напис «Счастье не за горами». До того ж частку «не» перегороджує вантажівка, котра згодом від’їжджає і дає героєві певну надію. Також варто відзначити, що є ще й музикальний епіграф. У тих же перших кадрах ми чуємо пісню групи Арія «Я свободен» у виконанні бродячого музиканта. Співає він недолуго і ніби виступає символом скалічених людей з покоління перебудови. Створюється враження, що ця пісня звучить всередині героя у фоновому режимі на протязі фільму.
Роль географа професійно виконує Костянтин Хабенський. Актор дуже тонко і точно передає емоції свого героя. Він разом з ним сміється, сумує, страждає і кохає. Також дуже важливий образ Максима Будкіна, котрого грає Олександр Робак. Він неначе відтіняє Служкіна, але в порівнянні з ним виступає «гарним хлопцем», котрий і при квартирі, і при машині та загалом успішний. Не можна також не згадати про окремий жіночий образ школярки Маші Большакової. Молода актриса Анфіса Черних з усіх сих намагається показати чуттєвість своєї героїні. Відчувається, що Черних місцями переграє. Але не зважаючи на деякі незрозумілі деталі її акторської гри, можна позитивно оцінити її роботу у стрічці.
Як відомо, фільм був знятий по однойменній книзі Олексія Іванова. А у цьому випадку головним завданням режисера було не зіпсувати зміст. Відверто кажучи, на початку все ж здавалося, що кінострічка не дістає до книжкової глибини. Але з розвитком сюжету враження змінилося. Ідею змогли розкрити так щоб донести до глядача її суть. Загалом, художність стрічки на високому рівні. Відчувається намагання передати справжність життя. Звичайно, вражають зйомки у тайзі. Особливо емоційною є сцена, коли учні географа на човні долають смертельно небезпечні пороги на річці. Задоволення від того, що ти не потонув максимально приближає до відчуття щастя.
Кінострічка «Географ глобус пропил» достатньо неоднозначна. Кожен, хто її перегляне, побачить те, що ближче саме йому. Тут не має чітко визначених кордонів, бо для кожного існує своя географія щастя.
Рецензія на фільм «Географ глобус пропил»
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
