
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.12
22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
2025.10.12
19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
2025.10.12
19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом усміхнеться ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом усміхнеться ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
2025.10.12
14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
2025.10.12
12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
2025.10.11
22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
2025.10.11
22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
2025.10.11
20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
2025.10.11
17:55
Першу людину створив Бог,
і цією людиною була жінка,
яка природно, можливо від Бога,
народила сина ( ребро Адама тут ні до чого).
Згодом поміж батьком і сином
виникла суперечка.
Син став анти Богом,
тобто Сатаною.
Між ними і досі іде війна.
2025.10.11
15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
2025.10.11
14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться
2025.10.11
14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…
2025.10.11
12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.
2025.10.11
00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
2025.10.10
19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Дівчинка з ліхтариком (1995) /
Рецензії
Географія щастя
Головна ідея кінострічки здавалося б проста як світ – він, вона і життя навколо. Але ні, усе набагато глибше. Тому, мабуть, головною ідеєю все ж є намагання віднайти і зберегти своє щастя. Крізь фільм проходить єдина для усіх героїв сюжетна лінія, котра ґрунтується на простій істині – що маємо, не бережемо… І географ, розуміючи це, вирішує, що краще не мати зовсім, але берегти і ніколи не втрачати. Режисер Олександр Велединський вміло підкреслює цю ідею візуальним епіграфом до фільму. У першому ж кадрі на транспаранті ми бачимо напис «Счастье не за горами». До того ж частку «не» перегороджує вантажівка, котра згодом від’їжджає і дає героєві певну надію. Також варто відзначити, що є ще й музикальний епіграф. У тих же перших кадрах ми чуємо пісню групи Арія «Я свободен» у виконанні бродячого музиканта. Співає він недолуго і ніби виступає символом скалічених людей з покоління перебудови. Створюється враження, що ця пісня звучить всередині героя у фоновому режимі на протязі фільму.
Роль географа професійно виконує Костянтин Хабенський. Актор дуже тонко і точно передає емоції свого героя. Він разом з ним сміється, сумує, страждає і кохає. Також дуже важливий образ Максима Будкіна, котрого грає Олександр Робак. Він неначе відтіняє Служкіна, але в порівнянні з ним виступає «гарним хлопцем», котрий і при квартирі, і при машині та загалом успішний. Не можна також не згадати про окремий жіночий образ школярки Маші Большакової. Молода актриса Анфіса Черних з усіх сих намагається показати чуттєвість своєї героїні. Відчувається, що Черних місцями переграє. Але не зважаючи на деякі незрозумілі деталі її акторської гри, можна позитивно оцінити її роботу у стрічці.
Як відомо, фільм був знятий по однойменній книзі Олексія Іванова. А у цьому випадку головним завданням режисера було не зіпсувати зміст. Відверто кажучи, на початку все ж здавалося, що кінострічка не дістає до книжкової глибини. Але з розвитком сюжету враження змінилося. Ідею змогли розкрити так щоб донести до глядача її суть. Загалом, художність стрічки на високому рівні. Відчувається намагання передати справжність життя. Звичайно, вражають зйомки у тайзі. Особливо емоційною є сцена, коли учні географа на човні долають смертельно небезпечні пороги на річці. Задоволення від того, що ти не потонув максимально приближає до відчуття щастя.
Кінострічка «Географ глобус пропил» достатньо неоднозначна. Кожен, хто її перегляне, побачить те, що ближче саме йому. Тут не має чітко визначених кордонів, бо для кожного існує своя географія щастя.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Географія щастя
Щастя не за горами.
Сьомого листопада у кінотеатрах відбулася довгоочікувана прем’єра фільму Олександра Велединського «Географ глобус пропив». Ще до появи серед широкого загалу, кінострічка встигла наробити галасу і навіть отримати гран-прі на початку відкриття російського фестивалю «Кінотавр», а згодом і на Одеському МКФ. Фільм розповідає про людину, що опинилася не на своєму місці. Це вчитель біології, котрий по волі випадку стає викладачем географії. Він намагається пристосуватися до життєвих проблем, не втратити себе і свої моральні та духовні цінності. Насправді одна з головних думок стрічки заключається у тому, що ніякого «свого місця» ні у кого не буває. Тобто не існує ні глобуса, ні карти за якими можна вивчити географію особистості і визначити її найкомфортніші координати. Єдине, що може зробити людина, - це намагатися бути щасливою, як радить нам головний герой. Він прагне святості тому не хоче бути запорукою щастя для когось і не мати того, хто буде для нього запорукою щастя. Але так званий «святий» географ топить гіркоту життя у горілці, що типово для простої людини. З першого погляду Віктор Служкін дуже нагадує звичайного блазня, але з розвитком сюжету можна побачити, що його образ набагато глибший і драматичніший.
Головна ідея кінострічки здавалося б проста як світ – він, вона і життя навколо. Але ні, усе набагато глибше. Тому, мабуть, головною ідеєю все ж є намагання віднайти і зберегти своє щастя. Крізь фільм проходить єдина для усіх героїв сюжетна лінія, котра ґрунтується на простій істині – що маємо, не бережемо… І географ, розуміючи це, вирішує, що краще не мати зовсім, але берегти і ніколи не втрачати. Режисер Олександр Велединський вміло підкреслює цю ідею візуальним епіграфом до фільму. У першому ж кадрі на транспаранті ми бачимо напис «Счастье не за горами». До того ж частку «не» перегороджує вантажівка, котра згодом від’їжджає і дає героєві певну надію. Також варто відзначити, що є ще й музикальний епіграф. У тих же перших кадрах ми чуємо пісню групи Арія «Я свободен» у виконанні бродячого музиканта. Співає він недолуго і ніби виступає символом скалічених людей з покоління перебудови. Створюється враження, що ця пісня звучить всередині героя у фоновому режимі на протязі фільму.
Роль географа професійно виконує Костянтин Хабенський. Актор дуже тонко і точно передає емоції свого героя. Він разом з ним сміється, сумує, страждає і кохає. Також дуже важливий образ Максима Будкіна, котрого грає Олександр Робак. Він неначе відтіняє Служкіна, але в порівнянні з ним виступає «гарним хлопцем», котрий і при квартирі, і при машині та загалом успішний. Не можна також не згадати про окремий жіночий образ школярки Маші Большакової. Молода актриса Анфіса Черних з усіх сих намагається показати чуттєвість своєї героїні. Відчувається, що Черних місцями переграє. Але не зважаючи на деякі незрозумілі деталі її акторської гри, можна позитивно оцінити її роботу у стрічці.
Як відомо, фільм був знятий по однойменній книзі Олексія Іванова. А у цьому випадку головним завданням режисера було не зіпсувати зміст. Відверто кажучи, на початку все ж здавалося, що кінострічка не дістає до книжкової глибини. Але з розвитком сюжету враження змінилося. Ідею змогли розкрити так щоб донести до глядача її суть. Загалом, художність стрічки на високому рівні. Відчувається намагання передати справжність життя. Звичайно, вражають зйомки у тайзі. Особливо емоційною є сцена, коли учні географа на човні долають смертельно небезпечні пороги на річці. Задоволення від того, що ти не потонув максимально приближає до відчуття щастя.
Кінострічка «Географ глобус пропил» достатньо неоднозначна. Кожен, хто її перегляне, побачить те, що ближче саме йому. Тут не має чітко визначених кордонів, бо для кожного існує своя географія щастя.
Рецензія на фільм «Географ глобус пропил»
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію