ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.04.17 06:14
Прислухаючись до свисту
Ховрашка серед пшениць, –
Не спиняє жайвір виступ,
Не спішить упасти ниць.
Тішить співом хліборобів
Перелітний птах тому,
Що за шкоду ту, що робить,
Дістається не йому.

С М
2025.04.16 21:59
Кину все в пікап і переїду
Вірогідно, в Ел-Eй
Нашукаю собі дім, а далі зійде
Справді новий день

Жінка усі думки, що маю, повнить
Хай нині досить зле
Світ у ній, душі моїй

Борис Костиря
2025.04.16 21:44
Як залишитися цілими
під уламками історії?
На тебе навалені
брили бетону і шлакоблоку,
глини, будівельного сміття,
піску, ти намагаєшся
вибратися, але марно,
тобі залишається

Хельґі Йогансен
2025.04.16 19:29
Серед тисяч вогнів
Єлисейських полів,
де з вітрин діаманти й парфуми
ваблять око моє,
не знайду тільки те,
що ніколи й ніде не забуду.

Вежі Ейфеля шпиль,

Артур Курдіновський
2025.04.16 19:09
Все почалося у холоднім січні.
З тих пір, як сніг промовив гучно "плі!",
Я відбуваю термін свій довічний,
Похмурий в'язень на оцій землі.

Терпів тортури струмом електричним,
Спостерігав чужі обличчя злі.
А камера для мене - простір звичний,

Тетяна Левицька
2025.04.16 16:59
Райське яблуко, Адаме, не надкушуй,
бо пізнавши смак не знайдеш спокій,
збожеволієш, змарнуєш чисту душу,
втративши едем зеленоокий.

Спокушати буде мізки змій лукавий
похітливим стогоном омани.
Бачиш, ніде впасти яблукам тужавим,

Віктор Кучерук
2025.04.16 11:15
Барви яскраві, хмільні аромати,
Співи пташині і море тепла, -
Ніжної свіжості всюди багато,
Добрості світу немає числа.
Сонячне небо, ласкаве проміння,
Лагідний вітер і далеч ясна, -
Світу пасують обнови весінні,
Все наділяє красою весна.

Козак Дума
2025.04.16 09:26
Життя – ріка: потоки і стрімнини,
та хвилі, що біжать на перекат.
Вона зрідні стрімкому часоплину,
якому тихе плесо – неформат.

Обабіч залишаються заплави
і комишем порослі береги,
стоять гаї у величі і славі,

Юрій Гундарєв
2025.04.16 09:25
квітня - День народження легендарного актора і режисера, автора, зокрема, знаменитої стрічки «Великий диктатор» - нищівної сатири на нацизм і на особисто Гітлера.


З вечора і до ранку
диктатор збирає гармати,
бомби, потужні танки -
вбивати!

Борис Костиря
2025.04.15 21:23
Величезні ангари і сховища
зберігають мовчання.
Нескінченні простори...
Підприємства-гіганти в місті
припадають пилом віків.
На них лише крякають
ворони, передвіщаючи
майбутні потрясіння.

Ірина Білінська
2025.04.15 18:54
І ти мені явилася у сні,
журлива музо, зірвана з орбіти…
Кому довічні дала ти обіти,
що цвіт убрався у студений сніг?
Кому віддала крила золоті,
сама упавши у німу безодню? —
Колодязі глибокі і безводні,
а ночі — невиразні і густі.

Іван Потьомкін
2025.04.15 14:58
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від н

Володимир Бойко
2025.04.15 14:09
«Миротворці» - трамп із маском
Терендять російську казку.
Схаменіться, ви ж не діти –
Скільки можна терендіти!

Козак Дума
2025.04.15 13:57
Я камінь філософський не шукав,
а намагався сенс буття збагнути.
Відвідав не один життя анклав
і рвав не раз одвічні долі пута.

Ішов угору в бурю і туман,
спускався долу у палюче сонце.
Блукав поміж химерій і оман,

Юрій Гундарєв
2025.04.15 09:26
квітня у засвіти відійшов один із корифеїв латиноамериканського магічного реалізму.
Всесвітньо відомий перуанський письменник завжди щиро підтримував Україну. У листопаді 2014 року він побував у Києві та Дніпрі. Так, під час зустрічі зі студентами Київсь

Тетяна Левицька
2025.04.15 07:33
Остання крапля впала зі щоки
і відлягло, мов відпустила в літо
того, ким сповивала всі думки,
рапсодії присвячувала світлі.

Нам потай заздрив осяйний дивак,
що не пізнав шаленої любові.
Та спурхнув птах у небо, як літак,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / наТалка гЛід (1989) / Проза

 Старенька Левонка
Стелі лікарняних палат бувають різні. Одні бувають біляві, а інші – бліді та бідасті. Але кожна з них має відтиск нездорових ідей численного тяжкохворого. Іноді втупишся собі у стелю, неначе йолоп, який ось-ось має звалитися з мосту від сутужної ангенодії, і годинами вчитуєшся в історії недуг – в ті порожні збайдужілі діагнози, що криють увесь жах людського буття. І згодом починаєш достоту розуміти, хвороба – це одвічна таємниця, адже ніяк не пізнаєш в чому її сенс; хвороба – це незугарна гра, адже ніяк не звідаєш хто залишиться переможеним і хто відійде переможцем.
Старенька Левонка проживала в палаті №6. Шлунок її час-від-часу набухав паразитуючим хелікобактером, в печінці постійно набиралася рідина опісля невдалої операції на жовчному, а серце завше билося, ніби пташка в котячих пазурях. Важила Левонка понад германський центнер. Хоча проведені ретельна ректальна колоноскопія, ендоскопія та ще низка насильницьких –скопій не донесли конкретної інформації про її стан. Випорожнялась Левонка виключно під себе. За це її часто била по щоках сестриця Тетянка і вганяла скажені ін`єкції заспокійливого. Від тієї опіки бідолашна Левонка цілодобово переглядала кіноплівку на ймення «у світі мутантів». Колись один із героїв нав`язливого серіалу навіть вибрався за межі екрану, запхнув свій довжелезний хобот прямісінько старенькій у вухо, а мозолистим пошерхлим язиком змів усенькі ліки, що валялися поруч.
«Ой ти покруч падлючий! – заверещала перелякана сестриця, зазиркнувши під вечір в палату. – Тобі ще медикаментів із попереднього відділу мало…» І вловила вона покруча за буйну гриву, і викрутила покручу хобот, і спохватила покруча за хвоста, і викинула покруча у відчинене вікно на першому поверсі. А на прощаннячко додала напівтоном: «Приходи завтра, любчику. Новий завіз» і відразу ж дременула до блудопевта Лубковича на кохвейок. Так уже квапилась сестриця Тетянка, що підрізала на повороті діда-інваліда із гострим логоневрозом. Та так підрізала, що сталося диво і дід залоточив. «Немає правди в цьому світі! – кинув першу за десять років фразу дід.»
Саме в той мент із кабінету висунувся блудопевт Лубкович і коротким ударом п`ястука привів хворого у форму: «Зараз тобі буде і правда, і мир, і спокойствіє!» За хвилю він хвацько цмокнув, погладив сестриччин хребет і зачувши на нюх вроджену гіперсексуальність та ментизм бевзнув: «Я лікую лише природними маслами! Сестрице, спробуйте принагідно прийняти обліпихову олію на ніч. І небаченою ніжністю обснує Вас лоно сну. І Ви черпнете райську насолоду, якої з юні не черпнули! І проллється на Вас злива брунатового соку та завіолончелять милозвучні синестезії. І розійдеться над Вами бідаста стеля. І літатимете ви з вітриком та купатиметесь в літеплі до останнього півня…»
«Хай воно сказиться! – не стрималась сестриця. – А чоловіка мого під час тієї релаксації куди понесе? Козуль на луках пасти?» Лубкович невдоволено лупнув прямісінько Тетянці в лоб: «Куди – куди?! Нехай хоч по бліді поганки! Зате богинею станеш, моя ти кузочко..» А те, що було далі мене попрохали не розхаювати. Нікому ні словеняточка!
Наразі у палаті №6 доживала старенька Левонка. Її руці здавлювали могутні ланцюги, нозі – іспанські чобітки, шию – зсучений сестрицею мотузяний зашморг, а на чоло крапала гаряча смола. І стікала та смола через пропечену чорну діру на чолі вздовж носоглотки, гортані, стравоходу - в самісінький Левончин живіт. І згорало життя, і палала душа. «Каюк тобі бабцю! - реготали противні потвори . - Ось тобі й запекле пекло! Ад`ю.»
Проте Левонка намагалася не реагувати на вражаючу парафренію та резонерство, котрі окупували її уяву до приречення. «Випробування. Це моє випробування. Це моє страшенне випробуваня – шепотіло скалічене тіло.» «Якщо міцно триматимешся, Небочко пробачить» - підказувала Левончина іконка Великомучениці.
« Панна Левонка понині ще дуба не длубнула?! – якось в пообідню пору затяв Лубкович – Класична тріада Ясперса, що виникла безпосередньо після психічної травми. (Синочок вліз у наркотики). Тепер їй хіба що церковна свіча допоможе.» І вишкірившись, як дика лісова мавка, лигнув жменьку психотропних капсул. Сестриця Тетянка поправила рожеву біжутерійну сережку і на до побаченнячко турнула блудопевта в хребет: «Я підготувала їй хороші транквілізатори. Яктаційного стану не буде»
Під вечір Небочко збунтувалося. І Левонка обважено та несміло вдихнула: «Падати граду.» . За мить посипало на лікарню градом, дощем, снігом та іншими опадами у вигляді літаків з реактивними двигунами, палаючих десятитонних астероїдів, інших грізних галактичних тіл, ще не досліджуваних телескопом Хабблом, космічних кораблів грандіозних конструкцій, інопланетних гостей з тисячами лупастих очей, що ненаситно бажали потрапити на прийом до блудопевта Лубковича.. «Негода, - зітхала виснажена старенька, та все ж продовжувала молити свою Великомученицю.»
Раптом стихія вгамувалася. Тяжке нещастя кануло, наче зроду не було. Небочко відразу посизіло і спахнуло викоханими місяцем зірочками. Де-не-де лопотіла сяючими крильцями поодинока голубка: шукала невимовної божеської радості. Розіпнула віточки сивокоса берізонька, зазирнула в спорожніле лікарняне вікно. А на кождій тієї берізоньки віточці та й сиділо по файній дівочці. Та й веселих пісеньок співало. Бо прийде той час, що не буде вже на білому світі горенька. ЗовсІм не буде.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-12-13 09:29:20
Переглядів сторінки твору 741
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.651 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.651 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2020.11.23 20:16
Автор у цю хвилину відсутній