ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.24
06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.
2024.11.24
06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.
2024.11.23
20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
2024.11.23
17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
2024.11.23
16:51
І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
2024.11.23
16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
2024.11.23
15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
2024.11.23
10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
2024.11.23
09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ КОМФОРТ ОБЩЕНИЯ.
Почему с одними людьми нам спокойно, хорошо, уютно, хочется поскорее встретиться и как можно больше времени быть рядом, а с другими невозможно провести даже 5 минут?
Почему с одним можно общаться обо всем на свете, а с другим разговор заканчивается после дежурных фраз о погоде?
Вообще, психологический комфорт - это то что, очень трудно создать искусственно, или объяснить, почему он возникает. Он или есть или его нет. Нет, конечно, когда ты хочешь, чтобы человеку было с тобой комфортно и все для этого что-то делаешь, то это не может не приносить плодов. Так солярий никогда не заменит солнца - и будто загар появляется, и он ничем не отличается, и тепло чувствуешь, но это все-то не то, искусственное... Искусственное всегда проигрывало природному...
Для меня психологический уют - это когда я могу говорить обо всем и ни о чем, когда нет тем-табу, когда можно просто помолчать (речь не идет только о любимом человеке) и тебя без слов поймут, когда не думаешь, что можно говорить, а что - нет. Просто спокойствие. Просто уверенность. Просто...
К сожалению, может к счастью, но людей, с которыми по-настоящему уютно, не так уж много... Лично у меня, пальцев одной руки многовато будет. Поймите правильно, есть еще люди, с которыми хорошо говорить, интересно проводить время, но с ними не уютно.
Порой уют возникает в совершенно, казалось бы, неожиданных ситуациях - с незнакомыми людьми. Так называемый "эффект попутчика". Когда совсем чужой человек на несколько часов становится родным и близким. Почему так происходит? Ну конечно, в первую очередь такой человек должен быть хорошим слушателем и собеседником, но в данной ситуации не это является определяющим фактором. А то, что этого человека вы видите в первый и, скорее всего, в последний раз. Поэтому можно говорить все что угодно - это никогда не будет использовано против вас. Тогда как со знакомыми всегда есть возможность того, что то, что сказано где-то потом "всплывет". Поэтому и откровенные разговоры часто и легче происходят с незнакомыми людьми. И как следствие - часто с ними уютнее.
Но это только верхняя часть айсберга. То, что мы понимаем и можем проанализировать. Сознательное, так сказать. А есть еще бессознательное.
Некоторые ученые называют это флюидами, парапсихологи шестым чувством. Это когда ты понимаешь, что человеку можно доверять, тебе с ним легко и просто, хотя объяснить, почему это так ты толком и не можешь. Просто есть ощущение родства душ.
Некоторые составляющие шестого чувства: глаза, движения (закрытые или открытые руки, осанка, жестикуляция), мимика. Когда то, что человек говорит и то, что мы "читаем" по жестам, глазам, мимике совпадает, является для нас положительным и не вызывает внутреннего сопротивления, тогда и возникает это ощущение комфорта. Если же человек говорит даже вполне "правильные" слова, приемлемые для нас, но в это же время его движения свидетельствуют о другом - отвлекается внимание от самого языка. Ибо собеседник сосредоточивает внимание на "мельнице" перед своими глазами и т.д., тогда наш мозг на подсознательном уровне дает нам сигнал "не все в порядке". Хотя умом мы, возможно, еще и не успели этого понять.
Как создать уют? Несколько простых советов. Придерживаться культуры речи: не повышайте голос, внимательно слушайте собеседника - возможно именно сейчас ему нужно, не насмешка ли булавка, а просто ваши уши. Не лезьте с советами, если вас не просят, а если уже что-то говорите, или озвучиваете свое мнение, то делайте это в толерантной форме - если чье-то мнение есть отличное от вашего, это далеко не означает, что оно является априори неправильным.
Если не уют, то хотя бы приятное общение вы точно получите.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ КОМФОРТ ОБЩЕНИЯ.
Почему с одними людьми нам спокойно, хорошо, уютно, хочется поскорее встретиться и как можно больше времени быть рядом, а с другими невозможно провести даже 5 минут?
Почему с одним можно общаться обо всем на свете, а с другим разговор заканчивается после дежурных фраз о погоде?
Вообще, психологический комфорт - это то что, очень трудно создать искусственно, или объяснить, почему он возникает. Он или есть или его нет. Нет, конечно, когда ты хочешь, чтобы человеку было с тобой комфортно и все для этого что-то делаешь, то это не может не приносить плодов. Так солярий никогда не заменит солнца - и будто загар появляется, и он ничем не отличается, и тепло чувствуешь, но это все-то не то, искусственное... Искусственное всегда проигрывало природному...
Для меня психологический уют - это когда я могу говорить обо всем и ни о чем, когда нет тем-табу, когда можно просто помолчать (речь не идет только о любимом человеке) и тебя без слов поймут, когда не думаешь, что можно говорить, а что - нет. Просто спокойствие. Просто уверенность. Просто...
К сожалению, может к счастью, но людей, с которыми по-настоящему уютно, не так уж много... Лично у меня, пальцев одной руки многовато будет. Поймите правильно, есть еще люди, с которыми хорошо говорить, интересно проводить время, но с ними не уютно.
Порой уют возникает в совершенно, казалось бы, неожиданных ситуациях - с незнакомыми людьми. Так называемый "эффект попутчика". Когда совсем чужой человек на несколько часов становится родным и близким. Почему так происходит? Ну конечно, в первую очередь такой человек должен быть хорошим слушателем и собеседником, но в данной ситуации не это является определяющим фактором. А то, что этого человека вы видите в первый и, скорее всего, в последний раз. Поэтому можно говорить все что угодно - это никогда не будет использовано против вас. Тогда как со знакомыми всегда есть возможность того, что то, что сказано где-то потом "всплывет". Поэтому и откровенные разговоры часто и легче происходят с незнакомыми людьми. И как следствие - часто с ними уютнее.
Но это только верхняя часть айсберга. То, что мы понимаем и можем проанализировать. Сознательное, так сказать. А есть еще бессознательное.
Некоторые ученые называют это флюидами, парапсихологи шестым чувством. Это когда ты понимаешь, что человеку можно доверять, тебе с ним легко и просто, хотя объяснить, почему это так ты толком и не можешь. Просто есть ощущение родства душ.
Некоторые составляющие шестого чувства: глаза, движения (закрытые или открытые руки, осанка, жестикуляция), мимика. Когда то, что человек говорит и то, что мы "читаем" по жестам, глазам, мимике совпадает, является для нас положительным и не вызывает внутреннего сопротивления, тогда и возникает это ощущение комфорта. Если же человек говорит даже вполне "правильные" слова, приемлемые для нас, но в это же время его движения свидетельствуют о другом - отвлекается внимание от самого языка. Ибо собеседник сосредоточивает внимание на "мельнице" перед своими глазами и т.д., тогда наш мозг на подсознательном уровне дает нам сигнал "не все в порядке". Хотя умом мы, возможно, еще и не успели этого понять.
Как создать уют? Несколько простых советов. Придерживаться культуры речи: не повышайте голос, внимательно слушайте собеседника - возможно именно сейчас ему нужно, не насмешка ли булавка, а просто ваши уши. Не лезьте с советами, если вас не просят, а если уже что-то говорите, или озвучиваете свое мнение, то делайте это в толерантной форме - если чье-то мнение есть отличное от вашего, это далеко не означает, что оно является априори неправильным.
Если не уют, то хотя бы приятное общение вы точно получите.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію