Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
2025.11.23
20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Михайло Десна (1967) /
Публіцистика
До 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
До 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка
Сценарій заходу
Берегівської гімназії
(2013-2014 н.р.)
Світова слава Кобзаря
1.Вступне слово директора Берегівської гімназії з нагоди 200-річчя Кобзаря.
2.2007 року, на відкритті пам’ятника, угорський президент Ласло Шойом назвав Шевченка великим поетом, привітав присутність українського Президента на відкритті пам’ятника. Шевченко, за його словами, це не лише символ української нації, цей чинник споріднює угорців та українців…
Цитата:
"Sevcsenko a mi számunkra is, ahogy az ukrán nép számára is több, mint egy nagy költő. Az egész világ tudja, hogy nagy költő volt, de ő ennél több. Ő az ukránság szimbóluma, az ukrán nemzet megtestesítője. A mi számunkra Tarasz Sevcsenko megjeleníti a magyar és az ukrán lélek rokonságát, sorsunk hasonlóságát. Ami nekünk Petőfi, az Önöknek Sevcsenko. Egybeolvadt a két hagyomány. Legyen élő Petőfi, és legyen élő Sevcsenko, legyen élő költészetük üzenete is. Sevcsenko költészetében az ukrán természet és az ukrán nyelv gazdagsága és szépsége tükröződik vissza. Mindazonáltal Sevcsenko - éppúgy, mint Petőfi - kifejezte az ukrán nemzet szabadságvágyát, demokratikus törekvéseit, a jobb élet reménységét. Sevcsenkó művei a világörökség részét képezik, melyeket ismerünk és nagyra becsülünk.
I. Miklós cár volt az az uralkodó, aki Sevcsenkót is el akarta némitani, és aki 1849 –ben a magyarok szabadságra való törekvését is elfolytotta. Örülök, hogy a Magyarországon élő ukrán kisebbség megőrizheti nemzeti büszkeségét és őnérzetét. Remélem, hogy a Budapest budai Fő utcáján felavatott, Sevcsenko-szobor, minden idelátogató számára Tarasz Sevcsenkó költői és emberi nagyságát, sorsunk hasonlóságát, valamint a magyar-ukrán barátságot fejezi ki.”
«Тарас Шевченко – символ України, символ української нації. Для нас він означає спорідненість душ українських та угорських і спорідненість наших доль. Що для нас Петефі, те для вас Шевченко. Але я думаю, що це може злитися в одне... Шевченко озвучив прекрасні українські пейзажі і озвучив українську мову. Крім того, він так само, як і Петефі, висловив українське прагнення до свободи... демократичні прагнення українців до покращення долі... За роки Шевченкового заслання народилися ті загальновідомі на сьогоднішній день твори, про які ми знаємо. Цар Микола І, що намагався затулити рот Шевченку, був саме тим царем, який придушив революцію 1849 року в Угорщині. Я радий з приводу того, що українська меншина в Угорщині так само має цю національну самосвідомість. І також тішуся, що в будайській частині Будапешта ми відкриваємо такий пам’ятник, до якого приходитимуть українці і який стане символом цього національного почуття. Прошу берегти це відчуття: це – основа нашої дружби.»
(учениця 6-Б Бодок Е.)
3.Декламація вірша «Пам’яті Тараса» (учениць 7-их кл.: Тарасової А., Желізник А., Слокви О., Негря Р.)
Пам'яті Тараса
Кадрове питання: де знайти пророка?
Не для телешоу «у прямий ефір» -
для душі, що знає: правда - одинока.
Де знайти пророка правди, в котру - вір!?
Півтораста років, як нема Шевченка.
Заходи освіти - у прямий ефір.
Не дитяча в школі на уроці сценка -
смерть в майстерні міста "Півночі Пальмір"*
Витримало серце казахстанські нетрі.
Не "Герой останній" у прямий ефір.
Вірші Українця, чесні і відверті,
вчать і української грецький курінь лір.
Пам'яті Тараса виступають учні.
Не заради слави. У прямий ефір.
Жити українцем - гостро це чи зручно?
І не знає вчитель терпеливих мір.
Кадрове питання... Де знайти пророка?
Не для телешоу у прямий ефір -
для душі, що знає: правда - одинока.
Де знайти пророка правди, в котру - вір!
Водночас на екрані сцени Будинку культури транслюються відеослайди пам'ятників Тарасу Григоровичу в різних містах світу, що тематично розповідає про світову славу українського Поета.
4. Цитата:
«I am pleased to add my voice to those honoring the great Ukrainian poet Taras Shevchenko. We honor him for his rich contribution to the culture not only of Ukraine, which he loved so well and described so eloquently, but of the world. His work is a noble part of our historical heritage»
President John F. Kennedy, March 25, 1961
«Я радий, що можу додати свій голос до тих, хто вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий внесок у культуру не тільки України, яку він так любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини»
Джон Кеннеді, Президент США (Молнар Н., Ковач К.)
5.Виступ учнів 6-Б класу Іванчо Єлени та Йончі Акоша з розповіддю про Національну премію імені Т.Г.Шевченка.
1962
Гончар Олександр Терентійович -
за роман «Людина і зброя»;
Тичина Павло Григорович - за «Вибрані твори» в 3-х томах
1963
Сосюра Володимир Миколайович -
за книги лірики «Ластівки на сонці», «Щастя сім’ї трудової»;
Тютюнник Григорій Михайлович (посмертно) -
за роман «Вир»
1964
Касіян Василь Ілліч -
за багаторічну художню творчість на шевченківську тематику, естампи, офортні ілюстрації до «Кобзаря», ілюстрації до роману О. Іваненко «Тарасові шляхи»;
Малишко Андрій Самійлович
за книгу лірики «Далекі орбіти»
Закарпаття теж долучилося до загальноукраїнської справи. Карпатські гори виростили митців (наших краян), які отримали найвищу нагороду держави в галузі мистецтва – Національну премію імені Тараса Шевченка.
Євген Станкович, уродженець Сваляви, композитор. Його симфонія «Я стверджуюсь» на слова П.Тичини у 1977 р. відзначена Національною премією України ім. Тараса Шевченка.
Василь Свида , різьбяр (1913 - 1989) , родом із с. Пацканьова на Ужгородщині. Найбільше визнання - Шевченківську премію – В. Свида отримав за горельєф "В сім'ї єдиній" (1983 р.): це монументальна робота, над якою митець працював понад 4 роки, має вражаючі масштаби - майже 7 м довжини та 3 висоти.
Олекса Мишанич (1933- 2004) член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор. Народився на Міжгірщині . За розробку наукових принципів, упорядкування, підготовку текстів зібрання творів І.Франка у 50 томах та коментарі до них О.Мишанич у 1988 р. був удостоєний Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
Юрій Герц, народний художник України, (1931 – 2012) народився в селянській родині в с. Лохово, що на Мукачівщині. У 1994 році став лауреатом Державної премії імені Т.Г. Шевченка. Митця називають співцем Верховини. Його ім’я занесено до «Світової художньої енциклопедії всіх часів і народів», виданої Інститутом європейських художників Гейдельбергу 2011 року.
Іван Чендей (1922, Дубове – 2005, Ужгород) – письменник, кіносценарист. Автор сценарію «Тіней забутих предків» (1967). Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка, яку отримав 1994 року за книгу "Калина під снігом" та повість "Іван".
Петро́ Скунць (1942, Міжгір'я - 2007, Ужгород) – поет, публіцист, перекладач, громадський діяч. За збірку поезій «Спитай себе» у1997 р. отримав премію ім. Шевченка.
Дмитро́ Кре́мінь (21 серпня 1953, с. Суха Іршавського району) — поет, публіцист, есеїст, перекладач. У 1999 р. нагороду отримав за збірку поезій "Пектораль".
Андрі́й Бокоте́й (21 березня 1938, село Брід, нині Іршавського району Закарпатської області) — ректор Львівської національної академії мистецтв. Художник скла і кераміки.
Національна премія 2002 р. – за просторові композиції зі скла.
Володимир Микита народився 1 лютого 1931 року в с. Ракошино. Член Національної Спілки художників України з 1962 р. Народний художник України з 1991 р.
Лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка за 2005 рік.
ВАСИЛЬ СІДАК народився 1947 р. в с. Жденієве на Воловеччині. Працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва (художня обробка дерева). У 1970-1980-х роках працював у Художньому фонді Спілки художників України, де виготовляв сувенірну декоративну пластику. За мистецький цикл «Дерев*яна скульптура» у 2008 р. став лауреатом Шевченківської премії.
Петро Мідянка (1959 р. н.) – поет, есеїст, педагог, член Національної спілки письменників України. Живе у рідному селі Широкий Луг Тячівського району.
Друкуватися почав з 1974 року.
Поезії П. Мідянки перекладено російською, угорською, англійською, чеською, сербською мовами.
2012 Національна премія України імені Тараса Шевченка.
Лауреатом премії з літератури став Петро Мідянка за збірку поезій «Луйтра в небо» (2010, “Темпора”, серія «Бібліотека “ЛітАкценту”»)
6.Цитата:
Taras Schewtschenko ist ein Symbol nicht nur des Landes, sondern auch allen, die für ihre Würde überall in der Welt kämpfen. Er war ein Sklave, der die Freiheit liebte und bekomt es. Gedichten von Schewtschenko lassen immer ein aufrichtiger Ausdruck der ukrainischen Natur, ein Ausdruck des Leidens und des Mutes seiner Menschen. Seine Poesie gründete auf dem Beweggründe, die teuer nicht nur für die Ukraine sind, sondern auch für aller Menschheit. Wenn Schewtschenko fruchtbare ukrainische Länder besingt, preist er die Schönheit ganzes Planet. Wenn er über die harte Arbeit und Armut der ukrainischen Bauern spricht, er denkt an Werktätigen der ganzen Welt, und wenn bewundert den Menschen, die für ihm sehr tuchtig waren, wir denken an die Menschen, der wir lieben.
M.B.Malruni, Premierminister von Kanada
«Тарас Шевченко – це символ не лише країни, але й всіх, хто бореться за свою гідність будь-де в світі. Тарас Шевченко був рабом, що розлюбив свободу і виборов її. Вірші Шевченка завжди залишаються щирим виявом українського єства, виявом страждань і відваги його народу. Його поезія створювалась на мотивах, що дорогі не лише Україні, а й усьому людству. Коли Шевченко оспівує родючі українські землі, він славить красу всієї планети. Коли говорить про важку працю і бідність українських селян, він думає про трударів усього світу, коли ж милувався тими, хто дорогий його серцю, ми уявляємо людей, яких любимо.»
М.Б.Малруні, прем’єр-міністр Канади (Русинка В.)
7. Виконання пісні «Думи мої, думи мої» на слова Т.Г.Шевченка гімназійним ансамблем під керівництвом Горзов Т.М.
Берегівської гімназії
(2013-2014 н.р.)
Світова слава Кобзаря
1.Вступне слово директора Берегівської гімназії з нагоди 200-річчя Кобзаря.
2.2007 року, на відкритті пам’ятника, угорський президент Ласло Шойом назвав Шевченка великим поетом, привітав присутність українського Президента на відкритті пам’ятника. Шевченко, за його словами, це не лише символ української нації, цей чинник споріднює угорців та українців…
Цитата:
"Sevcsenko a mi számunkra is, ahogy az ukrán nép számára is több, mint egy nagy költő. Az egész világ tudja, hogy nagy költő volt, de ő ennél több. Ő az ukránság szimbóluma, az ukrán nemzet megtestesítője. A mi számunkra Tarasz Sevcsenko megjeleníti a magyar és az ukrán lélek rokonságát, sorsunk hasonlóságát. Ami nekünk Petőfi, az Önöknek Sevcsenko. Egybeolvadt a két hagyomány. Legyen élő Petőfi, és legyen élő Sevcsenko, legyen élő költészetük üzenete is. Sevcsenko költészetében az ukrán természet és az ukrán nyelv gazdagsága és szépsége tükröződik vissza. Mindazonáltal Sevcsenko - éppúgy, mint Petőfi - kifejezte az ukrán nemzet szabadságvágyát, demokratikus törekvéseit, a jobb élet reménységét. Sevcsenkó művei a világörökség részét képezik, melyeket ismerünk és nagyra becsülünk.
I. Miklós cár volt az az uralkodó, aki Sevcsenkót is el akarta némitani, és aki 1849 –ben a magyarok szabadságra való törekvését is elfolytotta. Örülök, hogy a Magyarországon élő ukrán kisebbség megőrizheti nemzeti büszkeségét és őnérzetét. Remélem, hogy a Budapest budai Fő utcáján felavatott, Sevcsenko-szobor, minden idelátogató számára Tarasz Sevcsenkó költői és emberi nagyságát, sorsunk hasonlóságát, valamint a magyar-ukrán barátságot fejezi ki.”
«Тарас Шевченко – символ України, символ української нації. Для нас він означає спорідненість душ українських та угорських і спорідненість наших доль. Що для нас Петефі, те для вас Шевченко. Але я думаю, що це може злитися в одне... Шевченко озвучив прекрасні українські пейзажі і озвучив українську мову. Крім того, він так само, як і Петефі, висловив українське прагнення до свободи... демократичні прагнення українців до покращення долі... За роки Шевченкового заслання народилися ті загальновідомі на сьогоднішній день твори, про які ми знаємо. Цар Микола І, що намагався затулити рот Шевченку, був саме тим царем, який придушив революцію 1849 року в Угорщині. Я радий з приводу того, що українська меншина в Угорщині так само має цю національну самосвідомість. І також тішуся, що в будайській частині Будапешта ми відкриваємо такий пам’ятник, до якого приходитимуть українці і який стане символом цього національного почуття. Прошу берегти це відчуття: це – основа нашої дружби.»
(учениця 6-Б Бодок Е.)
3.Декламація вірша «Пам’яті Тараса» (учениць 7-их кл.: Тарасової А., Желізник А., Слокви О., Негря Р.)
Пам'яті Тараса
Кадрове питання: де знайти пророка?
Не для телешоу «у прямий ефір» -
для душі, що знає: правда - одинока.
Де знайти пророка правди, в котру - вір!?
Півтораста років, як нема Шевченка.
Заходи освіти - у прямий ефір.
Не дитяча в школі на уроці сценка -
смерть в майстерні міста "Півночі Пальмір"*
Витримало серце казахстанські нетрі.
Не "Герой останній" у прямий ефір.
Вірші Українця, чесні і відверті,
вчать і української грецький курінь лір.
Пам'яті Тараса виступають учні.
Не заради слави. У прямий ефір.
Жити українцем - гостро це чи зручно?
І не знає вчитель терпеливих мір.
Кадрове питання... Де знайти пророка?
Не для телешоу у прямий ефір -
для душі, що знає: правда - одинока.
Де знайти пророка правди, в котру - вір!
Водночас на екрані сцени Будинку культури транслюються відеослайди пам'ятників Тарасу Григоровичу в різних містах світу, що тематично розповідає про світову славу українського Поета.
4. Цитата:
«I am pleased to add my voice to those honoring the great Ukrainian poet Taras Shevchenko. We honor him for his rich contribution to the culture not only of Ukraine, which he loved so well and described so eloquently, but of the world. His work is a noble part of our historical heritage»
President John F. Kennedy, March 25, 1961
«Я радий, що можу додати свій голос до тих, хто вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий внесок у культуру не тільки України, яку він так любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини»
Джон Кеннеді, Президент США (Молнар Н., Ковач К.)
5.Виступ учнів 6-Б класу Іванчо Єлени та Йончі Акоша з розповіддю про Національну премію імені Т.Г.Шевченка.
1962
Гончар Олександр Терентійович -
за роман «Людина і зброя»;
Тичина Павло Григорович - за «Вибрані твори» в 3-х томах
1963
Сосюра Володимир Миколайович -
за книги лірики «Ластівки на сонці», «Щастя сім’ї трудової»;
Тютюнник Григорій Михайлович (посмертно) -
за роман «Вир»
1964
Касіян Василь Ілліч -
за багаторічну художню творчість на шевченківську тематику, естампи, офортні ілюстрації до «Кобзаря», ілюстрації до роману О. Іваненко «Тарасові шляхи»;
Малишко Андрій Самійлович
за книгу лірики «Далекі орбіти»
Закарпаття теж долучилося до загальноукраїнської справи. Карпатські гори виростили митців (наших краян), які отримали найвищу нагороду держави в галузі мистецтва – Національну премію імені Тараса Шевченка.
Євген Станкович, уродженець Сваляви, композитор. Його симфонія «Я стверджуюсь» на слова П.Тичини у 1977 р. відзначена Національною премією України ім. Тараса Шевченка.
Василь Свида , різьбяр (1913 - 1989) , родом із с. Пацканьова на Ужгородщині. Найбільше визнання - Шевченківську премію – В. Свида отримав за горельєф "В сім'ї єдиній" (1983 р.): це монументальна робота, над якою митець працював понад 4 роки, має вражаючі масштаби - майже 7 м довжини та 3 висоти.
Олекса Мишанич (1933- 2004) член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор. Народився на Міжгірщині . За розробку наукових принципів, упорядкування, підготовку текстів зібрання творів І.Франка у 50 томах та коментарі до них О.Мишанич у 1988 р. був удостоєний Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
Юрій Герц, народний художник України, (1931 – 2012) народився в селянській родині в с. Лохово, що на Мукачівщині. У 1994 році став лауреатом Державної премії імені Т.Г. Шевченка. Митця називають співцем Верховини. Його ім’я занесено до «Світової художньої енциклопедії всіх часів і народів», виданої Інститутом європейських художників Гейдельбергу 2011 року.
Іван Чендей (1922, Дубове – 2005, Ужгород) – письменник, кіносценарист. Автор сценарію «Тіней забутих предків» (1967). Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка, яку отримав 1994 року за книгу "Калина під снігом" та повість "Іван".
Петро́ Скунць (1942, Міжгір'я - 2007, Ужгород) – поет, публіцист, перекладач, громадський діяч. За збірку поезій «Спитай себе» у1997 р. отримав премію ім. Шевченка.
Дмитро́ Кре́мінь (21 серпня 1953, с. Суха Іршавського району) — поет, публіцист, есеїст, перекладач. У 1999 р. нагороду отримав за збірку поезій "Пектораль".
Андрі́й Бокоте́й (21 березня 1938, село Брід, нині Іршавського району Закарпатської області) — ректор Львівської національної академії мистецтв. Художник скла і кераміки.
Національна премія 2002 р. – за просторові композиції зі скла.
Володимир Микита народився 1 лютого 1931 року в с. Ракошино. Член Національної Спілки художників України з 1962 р. Народний художник України з 1991 р.
Лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка за 2005 рік.
ВАСИЛЬ СІДАК народився 1947 р. в с. Жденієве на Воловеччині. Працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва (художня обробка дерева). У 1970-1980-х роках працював у Художньому фонді Спілки художників України, де виготовляв сувенірну декоративну пластику. За мистецький цикл «Дерев*яна скульптура» у 2008 р. став лауреатом Шевченківської премії.
Петро Мідянка (1959 р. н.) – поет, есеїст, педагог, член Національної спілки письменників України. Живе у рідному селі Широкий Луг Тячівського району.
Друкуватися почав з 1974 року.
Поезії П. Мідянки перекладено російською, угорською, англійською, чеською, сербською мовами.
2012 Національна премія України імені Тараса Шевченка.
Лауреатом премії з літератури став Петро Мідянка за збірку поезій «Луйтра в небо» (2010, “Темпора”, серія «Бібліотека “ЛітАкценту”»)
6.Цитата:
Taras Schewtschenko ist ein Symbol nicht nur des Landes, sondern auch allen, die für ihre Würde überall in der Welt kämpfen. Er war ein Sklave, der die Freiheit liebte und bekomt es. Gedichten von Schewtschenko lassen immer ein aufrichtiger Ausdruck der ukrainischen Natur, ein Ausdruck des Leidens und des Mutes seiner Menschen. Seine Poesie gründete auf dem Beweggründe, die teuer nicht nur für die Ukraine sind, sondern auch für aller Menschheit. Wenn Schewtschenko fruchtbare ukrainische Länder besingt, preist er die Schönheit ganzes Planet. Wenn er über die harte Arbeit und Armut der ukrainischen Bauern spricht, er denkt an Werktätigen der ganzen Welt, und wenn bewundert den Menschen, die für ihm sehr tuchtig waren, wir denken an die Menschen, der wir lieben.
M.B.Malruni, Premierminister von Kanada
«Тарас Шевченко – це символ не лише країни, але й всіх, хто бореться за свою гідність будь-де в світі. Тарас Шевченко був рабом, що розлюбив свободу і виборов її. Вірші Шевченка завжди залишаються щирим виявом українського єства, виявом страждань і відваги його народу. Його поезія створювалась на мотивах, що дорогі не лише Україні, а й усьому людству. Коли Шевченко оспівує родючі українські землі, він славить красу всієї планети. Коли говорить про важку працю і бідність українських селян, він думає про трударів усього світу, коли ж милувався тими, хто дорогий його серцю, ми уявляємо людей, яких любимо.»
М.Б.Малруні, прем’єр-міністр Канади (Русинка В.)
7. Виконання пісні «Думи мої, думи мої» на слова Т.Г.Шевченка гімназійним ансамблем під керівництвом Горзов Т.М.
http://rghost.ru/53023738 - завантажити презентацію
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
