ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.26 06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі

Світлана Пирогова
2026.08.25 16:01
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.

Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают

Віктор Кучерук
2026.08.25 15:29
Появляється холод смеркання
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.

Борис Костиря
2026.08.25 13:26
Дешеве срібло висне із дахів,
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.

Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.

Ольга Садкова
2026.08.25 09:46
Вона була квітникаркою. Працювала в крамниці, що по вулиці Покровській (тепер там ювелірний магазин, однак із колишньою назвою – «Роза»). Крамниця сприймалася містянами як приємна винятковість на тлі радянської невиразності застійного періоду. У відвідува

Віктор Кучерук
2026.08.25 06:42
Позникали сни тривожні,
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.

хома дідим
2026.08.24 23:14
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів

Іван Потьомкін
2026.08.24 20:56
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і

Катерина Савельєва
2026.08.23 12:20
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.

Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.

Тетяна Левицька
2026.08.23 11:04
Не впевнена, що знову покохаю,
уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт

Ірина Вовк
2026.08.23 09:35
Пурпурові вітрила Тарса «Кохання римського генерала коштує дорого, якщо його ціна — голова молодшої сестри». З уст цариці Клеопатри у короні Об’єднаного Єгипту …Вітер з моря здіймає поділ моїх білих шат. Цей вітер приніс у моє життя наказ, під

Віктор Кучерук
2026.08.23 07:35
Подаруй мені усмішку,
Поцілунком привітай, -
І розваж словами трішки
Душу змучену украй.
Утішай її без строку,
Пожалій усю сповна, -
Заслуговує на спокій
Віком втомлена вона.

Іван Потьомкін
2026.08.22 21:49
Тепер я мертвий. Став рядками книги
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.

Ольга Садкова
2026.08.22 20:17
Українському добровольцеві

По-готичному колють небо
височезні сосни й гудуть.
Як далеко мені до тебе!
Ти в широких степах, мабуть.

Виє вітер там по роздоллю.

хома дідим
2026.08.22 19:32
у звичайних розмовах
за столом чи на виході
в обговоренні
різних речей
за суперечками деколи
й іноді кпинами
не лінувалися
звертатися до імен

Артур Курдіновський
2026.08.22 17:23
Живу давно, неначе під наркозом,
Боюся я від нього відійти.
Упевнено крокує тиха осінь,
Мов авторка безмежної сльоти.

Домовився про подорож з обозом...
Рукопису! Не бійся! Полети
Навстріч прозорим кришталевим росам,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Серго Сокольник - [ 2014.10.29 00:57 ]
    Опавший лист
    Опавший лист

    Снег сошел. И лист опавший,
    Переживший зимний снег,
    Словно вспомнив день вчерашний,
    Закружился по весне

    В вихре ветра, что из сеней
    Пыль сомнения метет,
    Что в потоке ощущений
    Позабыл ушедший год...

    Вновь в свободе многоточья
    независим, позабыл
    Тот застенчивый листочек,
    С кем под снегом рядом был...

    Так и я в потоке ветра
    Новый ветренный порыв,
    В парусах грядущих лета
    Поцелуем изловив,

    Упаду и вновь восстану...
    Но, по-новому любя,
    В сердце вдруг заноет рана-
    Как я буду... без тебя?

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491237
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 08.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  2. Серго Сокольник - [ 2014.10.29 00:06 ]
    Ми із тіні
    Ми із тіні

    Сліпуче сонце? На підмостках
    Ви ролі граєте невпинно
    На публіці. Все дуже просто.
    Та ми- складніші. Ми- із тіні.

    Це непогано. Не засліпить.
    Кохання шал не виїсть очі.
    Гірка образа не скалічить
    Душі і тіла. Ми не хочем

    Здобутком бути на загальній
    Арені світла-примітиву...
    І тіла твого аморальність
    Відчути я жадаю хтиво,

    Та не у світлі, що спаплюжить
    зливання хіті, поз сюжети.
    Не дай- но Боже нам одужать
    Від цього. Все ж-бо ми поети

    Не наносного примітиву,
    Де все, неначе в протоколі,
    Розписує кохання диво,
    Як хрест тяжкий лихої долі.

    А ми, тіла у тінь вдягнувши,
    Від світла сонця нею вкриті,
    Свою обрАнність осягнувши,
    Досягнемо блаженства миті.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490235
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 04.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  3. Серго Сокольник - [ 2014.10.28 23:46 ]
    А я оце, бачиш... (заміжній коханці)
    А я оце, бачиш… ( заміжній коханці )

    А я оце, бачиш, весь день по тобі сумував.
    А я все в обличчя сторонніх людей заглядав.
    Твій погляд ловив серед сірих облич уночі...
    Та ти не моя... Ти заміжня, хоч криком кричи...

    І мною весь вечір ти мариш в сімейнім теплі.
    І буде до втечі манити мій образ в імлі...
    Готова покинути все, утекти в темну ніч в чому є.
    Готова на все... Та обов"язок все не дає...

    Я в мороці смутку до тебе скрізь ніч дотягнусь,
    І серця здобутком таємного шалу торкнусь.
    Моя ти тілесно, і серцем навіки моя.
    Нам доля всміхнеться. І вірно чекатиму я.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493842
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 20.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  4. Серго Сокольник - [ 2014.10.28 23:33 ]
    Счастье
    Счастье

    Так бессмысленно прожиты годы...
    Сколько раз счастье было в руке,
    Но дороже был выбор свободы,
    И всегда уходил налегке

    В прежний мир бесприютной печали,
    Где свобода уже не нужна...
    Но сбылось- мы друг друга познали,
    И желаний вкусили вина...

    Упоила собой, упоила,
    Как завещано было судьбой.
    Подарила себя, подарила,
    И дышу я одной лишь тобой...

    Покочуем еще, покочуем
    По просторам затерянных трасс!..
    И, проснувшись, припомнит, тоскуя,
    Позабытое счастье о нас...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505265
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 15.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  5. Серго Сокольник - [ 2014.10.28 23:22 ]
    Не исчезай
    Не исчезай

    Не исчезай! Надежду подари,
    Что будет встреча, снова до зари
    Любовь ты будешь пить в моих объятьях!..

    Не исчезай! Дай руку протяну,
    И дотянусь до счастья, и усну
    В дурмане цвета липы!.. Сбросив платье

    Ты сладкая, как липовый дурман,
    Как наважденье, как ночной обман,
    Лежишь нагая в бледно-лунном свете,

    И в утомлении дотронувшись рукой
    До скрытых тайн, тревожа твой покой,
    Я в исступленьи пью мгновенья эти...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505266
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 15.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  6. Серго Сокольник - [ 2014.10.28 23:57 ]
    Разошлись пути
    Разошлись пути

    Все прошло... Что мы можем еще сказать?
    И молчим. Стон немой во тьму улетает.
    А ведь мы... Мы ведь раньше могли летать
    В небесах, разгоняя вороньи стаи...

    Мы стоим на развилке земных дорог.
    Из одной вышло две, но они поуже...
    И по ним нас навеки разводит Бог...
    Бог любви... И любви он уже не нужен.

    Все прошло. Мы молчим. Да к чему слова?
    Разошлись по дорогам необратимо
    Две судьбы. Два желания. Чувства два.
    Смолк оркестр. Окончание пантомимы.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506394
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 21.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  7. Серго Сокольник - [ 2014.10.28 23:20 ]
    Відношення до бажання по здійсненні бажання (трохи іронічне)
    Відношення до бажання по здійсненні бажання (трохи іронічне)

    Я бажаю тебе, чи ні?
    Лежимо, мов в казковому сні,
    У вінку з наших тіл оголених...
    Я бажаю тебе, чи ні?

    Тільки щойно був буревій...
    Я пізнав темперамент твій,
    Наче хвиля цунамі накрила...
    Як я витримав цей буревій?..

    Шал жаги виснажує нас...
    Так завжди- пік бажання нараз
    Йде на скін зі здійсненням бажання...
    От і нині він віснажив нас...

    А тепер я себе питаю-
    Відпочину, та знову пізнаю
    Твоє тіло шалене?.. до чаю...
    Ох, навіщо я це питаю?..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508520
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 01.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  8. Серго Сокольник - [ 2014.10.28 00:58 ]
    Желанной женщине (16+)
    Желанной женщине ( 16+ )

    Когда ко мне нагая, в лунном свете
    Прижметесь Вы, от холода дрожа,
    Меня объемлет эротичный трепет...
    Острее он, чем лезвие ножа.

    Ножа, который, погружаясь в ножны
    Моей избранницы, соединяясь с ней,
    Явит единство бешеных желаний,
    Явит соединение страстей...

    Прелестная! Когда Вы, вся нагая,
    Пронизанная солнечным лучом,
    Встаете с ложа, вновь я Вас желаю.
    О Вас мечтаю. Больше ни о чем...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469041
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 29.12.2013
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  9. Серго Сокольник - [ 2014.10.28 00:13 ]
    У темному залі (16+)
    У темному залі ( 16+ )

    Ми замкнУті. Замкнулись. Відпали...
    Ти себе подаруєш мені
    У порожньому темному залі...
    В цілім світі тепер ми одні.

    Я бажаю до тебе торкнутись
    Рухом- з лона і вверх до чола...
    Боже, як же до тебе звернутись,
    Щоб ти сукню повільно зняла?

    Як звернутись? Потреби немає...
    Рух легкий... Переливчастий сміх-
    І тканина повільно спадає
    До красивих оголених ніг...

    Ти тремтиш, як білизна лягає
    На підлогу, і рухом ноги
    Ти тендітно її відкидаєш,
    Вся відважно набравшись снаги,

    Від роздЯгнутості ледь сп"яніла-
    Що здійсниться- уже не мине,
    Ти тріпочеш оголеним тілом...
    Ти, здригнувшись, чекаєш мене...

    Ми в сплетінні тіла поєднали.
    Тільки простір і ми. Віч- на вІч.
    У порожньому темному залі
    Танці шалу творИмо всю ніч...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508719
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 02.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Серго Сокольник - [ 2014.10.28 00:25 ]
    Рассвет у моря (16+)
    Рассвет у моря ( 16+ )

    Песок прибрежный. Рассвет дрожит.
    Девчонку нежно обняв, лежит
    Мальчишка голый. Они вдвоем
    Влились в прибоя морские волны
    Вчерашним днем

    На пляже этом. Про все забыв,
    Соединили закат с рассветом,
    Кусочек счастья, кусочек лета,
    В самозабвенной утехе этой
    Себе купив.

    Рассвета солнце встает несмело,
    И ветер тонкий смирил порыв,
    Два совершенных, два загорелых,
    Соединенных любовью тела,
    не остудив...

    И счастье жизни лишь на пороге.
    Ласкает берег морской прибой...
    И им волною ласкает ноги,
    И их желанья, и их дороги
    Ведут домой...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481751
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 25.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  11. Серго Сокольник - [ 2014.10.28 00:27 ]
    Ми любим вина (16+)
    Ми любим вина ( 16+ )

    Не злізай, посидь ще на колінах,
    Гола, вередлива і смішна!..
    Ти чимало знаєшся на винах...
    Ти тремтиш, сп"яніла від вина,

    Від вина непізнаної хіті...
    Від вина незбагнених бажань...
    Ніжне тіло в ночі оксамиті
    Все тремтить у палкості зізнань,

    Тих зізнань, що ми колись пізнали
    В перехрестях фабуло-світів...
    Тих, що ми у них колись жадали
    Зустрічі в віках булих життів...

    На коліна ти вологим лоном
    Пролила примарний сік бажань,
    Наче маниш присмаком солоним
    До здійснення ночі сподівань...

    Мить- і ти легка, немов пір"їна
    З ніг моїх, примарливо-стрімка,
    Наче в трансі, солодко-невинно
    Скочиш, наче кішечка гнучка,

    А тоді удвох, немов єдине
    Ми зіллємось в шалі пізнання...
    Ми удвох з тобою любим вина...
    Ми п"ємо незвідані знання...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507432
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 25.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  12. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:25 ]
    Спрага нового
    Спрага нового

    Я повертаюсь. Знову і знов...
    Може, зосталась в серці любов?
    Ні, оболонка вмісту не має.
    В серці пустелі пил замітає

    Те, що здійснилось, чим ми жили,
    Що полишили, з чим відійшли
    Прожиті роки... Серця нудьга...
    Що ж то за мука- спраги жага?

    Спраги нового... Дивних ночей...
    Губи вологі... Зблиски очей...
    Вітре, подмухай, вимети нас!
    Час до розлуки... Зустрічі час...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516651
    рубрика: Лірика
    дата поступления 10.08.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  13. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:43 ]
    Моей...
    Моей…

    Перемен неизменно нам приходится ждать...
    Интересная тема- за тобой наблюдать.
    Ты со мной улетаешь в очарованный рай...
    Ты в разлуке считаешь дни до встречи... Растай

    На ладонях ледышкой и капелью стеки
    Мне на ноги... Неслышно за собой увлеки
    На цветущее ложе, и на нем расцвети
    Для меня, чтоб я тоже для тебя мог цвести.

    Пусть грядут перемены, дуют ветры... Да пусть!
    Ты моя неизменно. И к тебе я вернусь
    Сто походов, сто странствий, сто страданий пройдя
    Ритму сердца согласно, вешней каплей дождя...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518220
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 19.08.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  14. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:49 ]
    Ще заміжній коханці
    Ще заміжній коханці

    У тебе дилема- любов і сім"я.
    Це, може, проблема не тільки твоя-
    У мороці світу, у холоді снів
    Злий вітер співа охололі пісні...

    Проблема у тому, що щезла любов
    До того, кого повсякчас знов і знов
    Ти бачиш щоночі, ти бачиш і вдень...
    Та серце не хоче застиглих пісень.

    Зірватися хочеш крізь млу і дощі,
    У темряву ночі в промоклім плащі,
    Щоб щастя в обличчя дмухнув буревій,
    Щоб серце зігріти у здійсненні мрій...

    Так вийшло. Тебе не засудить ніхто.
    Твій обраний плащ не зимове пальто,
    Що раз одягнувши, не знімеш повік.
    Моя ти. Посунеться твій чоловік.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515163
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 03.08.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  15. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:48 ]
    Кондукторше
    Кондукторше

    Как смотришь ты... С презреньем, свысока...
    -билета нет? -сойдешь на остановке!
    И спазмы мысли, как дрожащая рука,
    В карманах разума находят "заготовки"...

    Нашел! Нашелся! Вот!.. Улыбки сладкий яд...
    -купил билет? -пройдите в глубь салона!
    Пройду... Но Боже, отведи свой взгляд
    Кондукторши трамвайного вагона!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513788
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 27.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  16. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:48 ]
    Я так хочу сказати...
    Я так хочу сказати…

    Я так хочу сказати слова...
    Ті слова, на які так чекаєш...
    Тема ця аж ніяк не нова,
    Та серденько твоє завмирає...

    Почекай! Ось із духом зберусь-
    Дух мені перехоплює- серце,
    Наче молот, приведений в рух,
    Об кувадло з надією б"ється...

    То ж послухай. Тобі я скажу...
    Серце стиснулось... Серце радіє...
    Хвилювання бажання... Дрижу...
    Зрозумієш... Я знаю... Надіюсь...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501435
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 27.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  17. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:22 ]
    Я не верю...
    Я не верю…

    Я не верю в людей. Люди подлы и слепы.
    Люди злы откровенно, и сокрыто порой...
    Ожиданье любви так порою нелепо,
    Как лобзанья Иуды загробный покой...

    Я не верю в добро. От добра столько горя
    Тем, кого осчастливить возжелают порой...
    Случай вертит судьбою в тоске ре-минора,
    Подбивая случайный баланс роковой...

    Я не верю в успех. По делам не воздастся
    Рассыпающим бисер обожанья порой...
    Со своими кумирами проще расстаться,
    Чем за них углубляться в бессмысленный бой.

    Но я верю- в тебя. Не добра и не зла ты.
    Ты слепа в наслажденьи... Но и зряча порой...
    Ты провал и успех... Неизведанный атом...
    Искаженье сознанья... И все ж- будь со мной!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513974
    рубрика: Философская лирика
    дата поступления 28.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  18. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:01 ]
    О Українцю! Друже! (філософсько-історичне)
    О Українцю! Друже! ( філософсько-історичне )

    О, Українцю! Друже! Як погано
    Тобі на серці стане- спом"яни
    Свою історію, злодІєм невблаганно
    У тебе вкрадену- її ти поверни.

    Як давні пращури величчям осяяли
    Нам за БОРЕЇ шлях серед віків,
    Коли прадавні Ар"ї воювали
    ІРАН І ІНДІЮ, окраїну світів.

    Коли чинуші Українця гноблять,
    Коли на Волю хтось ногою став,
    Про що нам факти історичні мовлять?
    Про КОЛІЇВЩИНУ народу, що повстав.

    Коли на землю милу України
    Надходить гадський сарани потоп,
    Про що історії прадавня пісня лине?
    Про ЖОВТІ ВОДИ і про КОНОТОП.

    Коли принизити твою бажають гідність-
    Стряхни з себе покори сірий пил.
    Здійсни в собі оте, Вкраїнське, рідне-
    Шевченка мрію- ЧОРНИЙ ПЕРЕДІЛ.

    А ще- не забувай одвічну славу,
    Прадавньо- східних перемог гучний парад,
    Від Князя Київського лепту- Святослава,
    Того, Хороброго, що знищив КАГАНАТ.

    І з серця скніючого враз спадуть кайдани,
    І Голос Розуму з тобою говорить
    Почне про те, як Небо вказує негайно
    Тобі тепер НОВУ ІСТОРІЮ ТВОРИТЬ.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512780
    рубрика: Філософська лірика
    дата поступления 22.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  19. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:11 ]
    Скитания
    Скитания

    Не высказать грусти словами...
    Сбывалось. Сейчас не сбылось.
    И счастье бежало за нами.
    За НИМИ. Извечный вопрос.

    Мы виделись. Видимся. Будем,
    Скитаясь в погасших мирах,
    Искать единение судеб,
    Друг друга касаться во снах...

    И вдруг, ощутимо едва ли,
    Печати срывая вдвоем,
    О том, что друг друга узнали,
    Мы памятью прошлой поймем.

    И что в этот раз разминулись-
    Тебя не узнал при луне,
    Потерянную среди улиц-
    Я помню... Но это- во сне...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508098
    рубрика: Философская лирика
    дата поступления 29.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  20. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:31 ]
    Щодо незадоволення коханняи (філософсько-еротичне)
    Щодо незадоволення коханням ( філософсько-еротичне )

    Чи винен я, моя маленька,
    Що інтерес до тебе згас?
    Весела, ніжна, солоденька,
    Без меркантильності прикрас,

    Іний би мав, та був щасливий
    Тебе, і думав би собі-
    Яке ж-то щастя привалило...
    А може й ні... Не думав би...

    Але не я. Потік гарячий
    Кохання, пестощів, бажань
    Я довго-витончено вдячу
    На відповідь тобі. Це дань

    Моя тобі... Та ти не можеш
    Зіграти роль, коли моє
    Бажання ти нестримно ловиш,
    І саме те мені даєш,

    Що хочу я, чого жадаю,
    Окрім загальних почуттів...
    Не зрозумієш... Не пізнаєш..
    Ти гарна... Та вже відлетів

    Мій інтерес тієї ночі,
    Що так жадала діалогу...
    Та ти не можеш... Чи не хочеш...
    Ти створена не задля цього...

    Ти можеш те лиш, що ти можеш,
    Ніяк не більше. Ця програма
    В тобі незмінно-непорочна,
    Як цнота Єви і Адама...

    А я шукав в тобі не Єву,
    (давно ця тема відлетіла)...
    Шукав гріху проросле древо,
    Шукав Ліліт прекрасне тіло,

    Шукав безумства зорепаду,
    Шукав зірниці серед ночі,
    Шукав в тобі свою відраду.
    Життя і смерть... Та ти не хочеш,

    Вже вдягнена у втому шалу,
    Задовольнить усі бажання.
    Потреби в цьому ти не мала...
    То марні й мОї сподівання...

    Отак удвох скрізь ночі морок
    В сплетінні тіл себе проносим.
    Фантазій цвіт звели на порох...
    Та відпустити не попросим

    Одне одного. Ми- надбАння
    Міцної дружби. Сексу зливи.
    Це нам замінює кохання.
    Ми гарні люди. То ж не диво,

    Що механічно давим ложе
    Без барв, без вишуків, сюжетів...
    Та я поет... І дай-но Боже
    Зустріть мені Свою Поетку...

    Ми вдвох чинитимемо дії
    Такі, що світ не бачив... Боже!..
    Удвох здійснити наші мрії
    Одне однОму допоможем...

    А ти, мала, іще зустрінеш
    Собі, на щастя, чоловіка.
    Як механічне піаніно,
    Сімейне щастя з ним довіку

    Зіграє вальси Мендельсона.
    І я, вдоволено-драйвово,
    Вдягнувшись у костюм фасону
    Знайомого, вас поздоровлю.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491267
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 09.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  21. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:55 ]
    Ты способна любить?..
    Ты способна любить?...

    Ты способна любить постоянно?
    Не предать, не уйти, не забыть?
    Коль любовью напьешься ты пьяной,
    Ты готова любить постоянно?

    Я люблю, но люблю я спокойно.
    Я уверен, я знаю, что ждать
    От себя. Не забыть. Не предать.
    Только ты не способна- спокойно.

    Ты же любишь себя, не меня.
    В осознании этим напуган.
    Кто вошел, тот не выйдет из круга.
    Докажи, что ты любишь меня.

    Я- весь мир, преломленный в тебе.
    Сквозь меня, как сквозь призму познаешь
    Жар желания, что обретаешь
    В час, когда я всецело в тебе.

    А затем ты, возможно, уйдешь.
    Это путь бесконечного поиска.
    Это дивов желания происки.
    Докажи мне, что ты не уйдешь.

    Я задам тебе этот вопрос.
    На него ты, возможно, ответишь,
    Только так, что сама не заметишь,
    Как бессмысленным станет вопрос...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493885
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 21.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  22. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:27 ]
    Одвічне
    Одвічне

    Дули вітри. Вили біси.
    Мить падіння. Злету мить.
    Все бувало. Роздивися
    На часописі століть.

    Десь родилось, випливало,
    З часом гинуло в пітьмі...
    Давні таїни сховались
    У рунічному письмі.

    Боги давні в нім вказали
    Черпати наснаги й сил.
    Давня мудрість засіЯла
    Світом кАмінних могил.

    Тільки ти, нащадку давен,
    В своїм серці відтвори
    Теплий світ прадавніх таїн
    Сходом сонця на зорі.

    І впадуть облудні пута,
    І чужинське відійде,
    І покине душу смуток...
    Світоч розуму- гряде.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490818
    рубрика: Філософська лірика
    дата поступления 07.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  23. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:19 ]
    Незмінність ролей
    Незмінність ролей

    Як сказано колись було в Авесті-
    Коли Ахура Мазда світ творив,
    То душі ненанорджених людей
    Зібрав, і кожній дав- кому дорогу честі,
    Кому творця наснагу, чи священний гнів
    воїтеля... І душу кожну, з любов"ю пригорнувши до грудей,
    Спитав, який їй личить вибір? І душа завзято
    Сама обрала шлях собі, як роль на сцені,
    Обітницю дала її зіграти щиро.
    То ж граємо ми ролі, в чім ми винуваті,
    Що наші душі свОго часу так даремно
    Погодились на це. То чи ж-бо будем в мирі
    Спокійно жити, без війни і крові?
    Все вирішено. Гру ролей нам не спинити.
    Та пам"ять серця нам підказує, що щирі
    Обітниці ми маєм відіграти почасово
    В закладеній програмі- як нам жити,
    Не маючи в незмінність ролі віри.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490653
    рубрика: Езотерична лірика (містика і езотерика)
    дата поступления 06.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  24. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:01 ]
    Удвох у душі (16+)
    Удвох у душі (16+ )

    Водоспадом потік неземний
    Нам на голови... Наші тіла
    Наче втиснуті у душовій...
    Душно в душі... Мені ти дала

    У долоні налитий шампушь.
    Як гладенько він тіло лоскоче!..
    У струмку пустотливих відлунь
    Ми з тобою не чуємо... Хочеш,

    Зараз голі і мокрі, удвох
    Ми полинем в еротики рай?
    Ти присіла... Торкнулася... Ох!..
    Лиш кохання мого не змивай!...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501666
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 28.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  25. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 22:29 ]
    Приют
    Приют

    Снежные хлопья сквозь фары летели,
    Вязли колеса в снегу...
    Ехали двое к намеченной цели,
    Труден был путь сквозь пургу.

    Дом одинокий в лесу у опушки,
    Ветер порывистый дует...
    Сбросила смело девчонка "ночнушку",
    И перед милым танцует...

    Тело, в объятья упавшее к телу,
    Шубы медвежьи ласкали...
    Как пантомимы, пластичные тени
    Образ на стенах ваяли...

    Веяло жаром живым от камина...
    В темном окне отражались
    Образы их, промелькнувшие мимо...
    Сосны от ветра качались...

    Праздник души, упоение тела,
    Страсти их тихий уют...
    Труден был путь, но прошли его смело
    Двое, найдя свой приют.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472343
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 14.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  26. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:00 ]
    Вспомни (16+)
    Вспомни ( 16+ )

    В час, когда вопросы ИЛИ-ИЛИ
    Прежний образ разнесут во прах,
    Вспомни час ночной, когда ловили
    Наши отраженья в зеркалах...

    Час любви, когда тебя, нагую,
    Я за руку к зеркалу подвел,
    И все тело в ленту голубую,
    Как набор подарочный, оплел...

    Как, в меня вжимаясь влажным телом,
    Знак со мной творила- ИНЬ и ЯНЬ,
    И в порыве трепетно-несмелом
    Мне платила жертвенную дань...

    Как обвив руками мне колени,
    На колени встав передо мной,
    Ты губами сущности явлений
    Познавала в темноте ночной...

    Как в окно, навстречу звездной пыли,
    Стон оргазма улетал во тьму...
    В час, когда вопросы ИЛИ-ИЛИ
    Будут адресованы ЕМУ...




    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506208
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 20.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  27. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:08 ]
    Зустріч. Заміжній коханці (16+)
    Зустріч. Заміжній коханці ( 16+ )

    Ти одружена панна...
    Розумію, що ти
    Задля миті кохання
    Можеш час не знайти.

    Та затішений мрією
    Щоб була ти моя,
    Про кохання з надією
    Розповім тобі я.

    Ситуації бачення
    Я своє розповів,
    І на перше побачення
    У готель заманив...

    Моя люба паняночко,
    Ти до мене прийшла,
    І така перелякана
    В першу зустріч була,

    Що летіли застібоньки,
    Об підлогу дзвеня...
    Ми кохались заглиблено
    З ночі і до рання...

    Наполохані рученьки
    Обвивали нараз
    Еротичними муками
    Ексцентричний екстаз,

    Тріпотливо-шокована
    Ти тремтиш, наче лист...
    Дотик шкіри шовкової...
    Як непроханий гість

    Я собі розмальовую,
    Як здолавши межу,
    До жіночно-медового
    Твого лона входжу...

    Ти вершини уявності
    Як реальність збагни,
    І в відкритості таїнства
    Вся віддайся мені!..

    Ти гладенько-оголена...
    А на смак ти яка?
    То з кислинкою солодко...
    Далі терпко-гірка...

    А яка ти у пластицї?
    Мов в чарівному сні
    Твоє тіло заласкане
    Все тремтить на мені...

    Наша зустріч скінчилася...
    Нас розносять вітри...
    Ти нестриманість хтивості
    Приховай до пори.

    Наші зустрічі в мареві
    Перехрестя шляхів-
    Наче погляд у таїни
    Потойбічних світів...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498864
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 14.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  28. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:17 ]
    Таинство женщины
    Таинство женщины

    Ах, эта женщина! Задумка хороша
    В руках Создателя... И тело, и душа-
    Суть совершенство... Из ребра Адама-
    Творенье скульптора... Венера... Скажем прямо-

    Ты удалась. И все же- пар кипит.
    Пар, не душа, у первой женщины- Лилит,
    Не менее прекрасной, чем вторая
    (благодаря которой были изгнаны из Рая

    Супруги проклятые- Ева и Адам)...
    Ответ на многое она подскажет нам
    О том, что женщина- творение прекрасное,
    Но также- женщина творение опасное...

    Ловите женский искренний порыв,
    Но осторожно, а иначе будет взрыв,
    С которым ядерный смешным бы показался!
    О Боже!.. Я погиб! О Тайне проболтался...



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484248
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 08.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  29. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:15 ]
    Космічне кохання (16+)
    Космічне кохання ( 16+ )

    Ти кометою в життя моє влетіла,
    Непосвячена в статичності орбіт...
    Неземна, мов зорепад... Небесне тіло...
    Я горю, неначе зоряний болід...

    Ми кружляєм по орбітах ексцентричних,
    По-за межами законів тяготінь...
    У відносинах механо-еротичних
    Я літаю на кометному хвості...

    Учепившись за твою небесну гриву,
    Зорепадом вдовольняю шал бажань.
    Мить падіння зорепаду... Як красиво...
    Я згорів... Уже не можу... Перестань!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500452
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 21.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  30. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:18 ]
    В яких всесвіттях...
    В яких всесвіттях…

    В яких всесвіттях нарізно носило
    Любові наші, що пересіклись
    У мить злиття, і, стомлено-безсило,
    Знов роз"єднавшись, відлетіли ввись?

    І що тепер? У мороці страждання
    Блукатимем у нетрях забуття,
    Допоки знов, розбуджене бажанням,
    Новою зустріччю запалить нас життя,

    І буде зустріч. Зоряними снами
    Ми злетимо у відчуттях нараз...
    І наші тіні ще прийдуть за нами...
    І наші душі ще спом"януть нас...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500893
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 24.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  31. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:06 ]
    Утро любви. Встреча
    Утро любви. Встреча

    Тает в воздухе мрак ночной.
    Входит в комнату серое утро.
    Как прекрасно, что ты со мной,
    Что рукою могу коснуться

    Чуть дрожащей влажной спины,
    И груди твоей, мягко- упругой...
    Эти трепетно-нежные сны
    Ты мне даришь, моя подруга...

    Этот сумрачный дар небес-
    Редкость встреч, что дана судьбою.
    Как я рад, что сегодня, здесь,
    Насладиться могу тобою!..

    Я за встречу пройти готов
    По колена сквозь пламя ада,
    И скитаясь в потьмах миров
    Быть с тобою душою рядом...

    Не предай же, не измени,
    Истомившись небесной мукой-
    Это будней серые дни...
    Это холод ночей разлуки...

    Так прижмись же ко мне спиной!..
    Окунись в меня, как влитая,
    И впитай этот сон ночной,
    Словно влагу потока рая...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501082
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 25.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  32. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:13 ]
    Люби Україну
    Люби Україну

    Люби Україну.
    Люби не за сало,
    Чи те, що в садочках співа солов"ї.
    Твори Україну,
    Щоб вільною стала.
    За неї ще будуть жорстокі бої.

    Люби Україну,
    Люби, як коханку,
    Не будеш кохати- покине, піде.
    Люби її, милу,
    ВІд ранку до ранку,
    Нехай вона прихисток в тобі знайде.

    Люби Україну!
    Як квітка зав"яне-
    Якщо не поллєш, то зав"яне вона...
    Любов"ю твоєю
    Нехай вона стане-
    Арійського краю сумна сивина.

    Люби Україну
    Важкою Любов"ю.
    І шана Шевченка до тебе прийде.
    Скропи її кров"ю.
    Ворожою кров"ю.
    Полий ї своєю, як треба буде.

    Готуйся. Гартуйся.
    Люби Україну-
    Борись, бо без тебе загине вона-
    Арійщину. Русь.
    Неподільну. Єдину.
    Твою Батьківщину, що Богом дана.



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470131
    рубрика: Патріотичні вірші
    дата поступления 04.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  33. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:12 ]
    Затмение
    Затмение

    В кумулятивных брызгах плавится восток,
    И каплями брони в песок стекает.
    Клещами боли жестко сдавленный висок
    Пульсируя, сознание теряет...

    Где пониманье, осознание того,
    Что нет преград, что кровью мы едины,
    Что Украина-Русь дороже нам всего,
    Что это- мы, шальные дети Украины,

    Не для того в сей час явленные на свет,
    Чтобы чужие песни петь, делиться языкОво,
    Что единение в свершении побед
    Еще явит к прочтенью Игорево Слово,

    Что здесь, в Святой УкрАинской земле,
    Скрещенье древнее путей цивилизации,
    Здесь воспылал зарей в кромешной мгле
    Трипольский край, исток великой Нации,

    И этот, Древними дарованный огонь,
    Нам освещает путь во тьме тысячелетий...
    Зачем же Матери мы сердце на ладонь
    Исторгли из груди- кто мне ответит?..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509136
    рубрика: Философская лирика
    дата поступления 03.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  34. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:54 ]
    Цікава байка про вибори і вибір
    Цікава байка про Вибори і вибір

    Я звусь Байкар (хоча й не Байкер.
    А був же Байкером колись...)
    От розкажу я зараз байку,
    А ти на себе подивись...
    ..... ..... ..... ..... .....
    В усіх Птахів велике свято-
    День Виборів (а може- ніч...)
    Найкращий серед кандидатів-
    З хвостом розпушеним- Павич.

    Птахи! Погляньте, що за красень!
    Життя почнеться чарівне,
    Коли у творчому екстазі
    Хвоста свого він розгорне!

    Всі згодились. Та ось Ворона
    Питає хрипко- Wery well !
    То що, хвостом нас оборонить
    Павич, як нападе Орел?
    ..... ..... ..... ..... .....
    Краса нічим не допоможе
    В борні досягнення мети.
    Лише могутня сила може
    У боротьбі допомогти.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513378
    рубрика: Байка
    дата поступления 25.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  35. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:10 ]
    Детские игры
    Детские игры

    Играют мальчики в войну,
    И понарошку убивают,
    И понарошку умирают...
    Играют мальчики в войну....

    Им предстоит еще пройти
    Огни сражений настоящих,
    И боль кровавых ран горящих
    Им предстоит еще пройти...

    Играют девочки в любовь,
    И понарошку обожают,
    И понарошку изменяют...
    Играют девочки в любовь...

    Им предстоит еще пройти
    Жестокость мнимых ожиданий,
    Измен и разочарований-
    Им предстоит еще пройти...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469940
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 03.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  36. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:44 ]
    Війна Мишей з Котами. Майже дєдушка Криладзе (байка)
    Війна Мишей з Котами. Майже дєдушка Криладзе ( байка )

    Будуємо ми дім новий.
    Красу землі, окрасу світу.
    Одвічно світло- молодий,
    Як щастя- подихами літа...

    А хто не хоче жити в нім-
    Пішов до бісової мами!..
    От я вам байку розповім...
    Хоч... Про війну... Мишей з Котами...
    ...... ...... ...... ...... ......
    Війна іде- ні круть, ні верть.
    Онуку передай від діда,
    Що Миш приречена на смерть,
    Як на Кота війною пІде.

    Та Миші в герці воювать
    Так перемоги зажадали...
    То щоб Котів перелякать,
    На лоба... роги почіпляли.

    І гримнув бій... Їдять Коти
    Їх сірі лави без розбору.
    Мишей не встояли ряди,
    І Миші кинулись у нори.

    Хоч повелось спрадавна так-
    Як б"ють- тікай! Простіш простого...
    Втекти не можуть аж ніяк
    В нору. їм заважають роги!

    Хоч як, хто це надумав, тих
    Нещасні Миші проклинали,
    Коти переловили їх
    І до останку поз"їдали...
    ..... ..... ..... ...... ......
    Подумай ти над цим, покИ
    Прямуєш в Свято до Причастя,
    Як от чужі дурні думки
    Нараз призводять до нещастя.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512973
    рубрика: Байка
    дата поступления 23.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  37. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:09 ]
    Двойственность отношений
    Двойственность отношений

    Ты приходишь порой ненадолго...
    Многоликость- харизма твоя.
    Как поэзия буйности вольной...
    Как журчащая песня ручья...

    Наши души в скрещении судеб
    Обрели этот двойственный дар...
    Мы БЫВАЕМ... Хотя и не БУДЕМ...
    И под снегом бушует пожар...

    Ты приходишь порой ниоткуда...
    Кто ты? Жизнь или смерть? Все равно-
    Ты моя и иною не будешь...
    Ты не будешь... И мне не дано...

    Нам счастливыми БЫТЬ не судилось.
    Нам счастливыми вышло- БЫВАТЬ.
    Мы судьбе отдаемся на милость-
    Удержать бы... И не потерять...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505812
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 17.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  38. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:52 ]
    Лисиця і півень. Слово і дія (філософська байка)
    Лисиця та Півень. Слово і дія. ( філософська байка )

    Людина хоче буть почута.
    Навести розуму мости,
    І слово, в панцир не закуте,
    Хоч на останок донести...

    Така на світі чудасія...
    Бажання слухати нема-
    Хоч будь Пророк ти, хоч Месія,
    Що не кажи- усе дарма...

    Ну що ж... Як слухати не хочуть-
    Станцюєм бойовий гопак!..
    Та це не зараз... Не до ночі...
    То байку розповім, чи як?
    ....... ....... .......
    Схопила Півня раз Лисиця.
    Вже зібралась посмакувать,
    Та якось теє... Не годиться
    Без приводу життя лишать...

    Вона йому- ти на світанку
    Нікому спати не даєш!
    А він- то я буджу щоранку,
    Щоб щастя не проспали вже ж!

    Йому Лисиця- ти, поганцю,
    Перетоптав усіх сестер!..
    А він- то щоб зносили яйця,
    І з голоду ніхто не вмер!

    В Лисиці нерви "на порозі"-
    То що ж тепер мені робить,
    Коли відмовками ти в змозі
    Мене вечері полишить?

    Що не скажу- на все ти маєш
    Розумну відповідь давно.
    От вуха я позатикаю,
    І з"їм тебе усе одно!
    ....... ....... .......
    Ото ж. Якщо лихої ночі
    Тебе зберуться грабувать,
    І слухати тебе не хочуть-
    Слова навіщо витрачать?

    Що слово, як воно не діє?
    На бій бери ангажемент.
    Не слово, а конкретність дії-
    Найкращий буде аргумент.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511246
    рубрика: Байка
    дата поступления 14.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  39. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:02 ]
    Притча про каву життя
    Притча про каву життя

    Один веселий Вчитель
    Навчанням притомив
    Своїх розумних Учнів,
    І кави всім налив

    У посуд, що у домі
    У нього пребував.
    У дорогі й дешеві
    Чашки порозливав.

    Із кухні на підносі
    Все виніс. Юнаки
    За мить порозбирали
    Всі дорогі чашки.

    Лишилися дешеві.
    Сміється він на те-
    Отак собі майбутнє
    Своє оберете!

    Життя в чашках- то кава.
    А гроші- то чашки.
    Вони- добробут, слава,
    Це все показники

    Життєвої підтримки,
    Та не саме життя.
    А кавові краплинки-
    Як кроки до буття.
    ....... ........ .......
    Найбільш щасливі люди-
    Не ті, що краще мають.
    А ті, з того, що мають-
    Найкраще здобувають.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498618
    рубрика: Байка
    дата поступления 12.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  40. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:27 ]
    Порыв любви
    Порыв любви ( 16+ )

    Лежим, не ведая печали...
    В конце мы, или же в начале?..

    Едва касась телом тела...
    Лишь миг назад ты вся горела,

    И вот гляжу, как ты устало
    Нагие руки разметала...

    Но снова... Огненным потоком-
    Бокал вина... И словно током

    Прошьет тела... И вновь законы
    Любви овладевают лоном,

    И тело к телу потянулось...
    Ты эстетично изогнулась...

    Вновь поцелуев жаждут губы,
    И вновь, то трепетно, то грубо

    Ты вся отдаться мне готова...
    В который раз... и снова... снова

    Вхожу в тебя и растворяюсь,
    Боготворю и восхищаюсь,

    Лаская жертвенное тело...
    И как же этого хотела

    Моя возлюбленная... это
    Мрак ночи и потоки света...

    Земля и небо... Мед и кровь...
    И целый мир... И в нем любовь...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470645
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 06.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  41. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:57 ]
    Свій хрест (притча)
    Свій хрест ( притча )

    Прийшов до Бога чоловік,
    Та й каже- милостивий Боже!
    Хреста тяжкого я не звик
    Нести в житті! То допоможеш

    Полегше ношу до гори
    Нести в житті?- Нема питання-
    Як хочеш- легший обери!
    Ти маєш час на обирання-

    Промовив Бог, і чоловік
    Хрестів побачив пребагато,
    І досить швидко собі зміг
    Хреста найлегшого обрати.

    -Великий Боже! Я візьму
    Цього хреста, як дав ти слово!
    -Ти правильно обрав. Тому-
    Це твій і є!- так Бог промовив...
    ......... .......... ...........
    У всеосяжності мети-
    Важкий, та славний шлях до Волі.
    Хреста найтяжчого нести-
    Нелегку ми обрали долю.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498415
    рубрика: Байка
    дата поступления 12.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  42. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:42 ]
    Тому, кто не был
    Тому, кто не был

    Как всегда, стоишь в стороне.
    Век сменился, но ты все тот же.
    Ты не враг. И не друг ты мне.
    Но с чего ты решил, что можешь

    С убежденным видом лица,
    Обо всем со знанием дела,
    Тошнотворно и без конца
    Извергать убедительно-смело

    Водопады изысканной лжи?
    Вроде, так. Но вот незадача-
    Прежде, чем все охаять, скажи,
    Что ты сделал, чтоб было иначе?

    Так и сгинешь ты, не познав,
    У экрана на простыни белой,
    Как мороз до кости продирал,
    Как земля под врагом горела,

    Как мы шли к основе основ...
    Твой мирок до щели был сужен,
    И в вершеньи судьбы миров
    Никому ты здесь не был нужен.

    И поэтому я спросил,
    Отделяя зерно от плевел,-
    Мне не важно знать, ГДЕ ТЫ БЫЛ.
    Я скажу тебе, ГДЕ ТЫ НЕ БЫЛ.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493091
    рубрика: Лирика
    дата поступления 17.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  43. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:04 ]
    Про друзів. Гуру і Учень. (притча)
    Про друзів. Гуру і Учень. ( притча )

    Раз Учень до Гуру прийшов, і питає-
    Скажи, повелося з прадавніх ще днин,
    Що кожна людина товариша має.
    То скільки ж їх треба? Багато? Один?

    Замислився Гуру... Питання цікаве-
    Буває один... А буває і ні...
    І хлопця запрошує- будь-но ласкавий,
    Із яблоні яблучко дай-но мені!

    Стриба по-під гілкою Учень- висока...
    Та поряд на щастя є товариші...
    Один на одного на плечі широкі
    Полізни... Не встояли... Впали усі!..

    Нарешті втлумачив! Я все розумію!
    Нам друзів багато потрібно, коли-
    Неначе маля, Учень думці радіє-
    Нам скрутно- припони долати могли!

    У відповідь Гуру- Нам друзів, дитино,
    Потрібно багато!.. Всміхається він-
    Якщо зависОко, то може, драбину
    Принести додуматись міг хоч один!!!
    ....... ....... ....... ....... ....... .......
    Є Гуру. Є яблуко. Друзі втомились.
    Та розуму щось до кінця не навчились...
    Бери ноги в руки- мерщій по драбину!..
    Будь, Учню, розумним. Врятуй Україну.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498159
    рубрика: Байка
    дата поступления 10.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  44. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:59 ]
    Мудрість навчання (притча)
    Мудрість навчання ( притча )

    Великий Гуру якось раз сидів
    На сонечку. Дививсь ото на гав,
    Медитував, смачні самоси їв,
    Чи може просто хмари розганяв...

    Прийшла до нього жіночка з малим,
    Та попрохала- Гуру! Поможи,
    Аби малий солодкого не їв.
    Що не корисно це йому вкажи!

    Замисливсь Гуру... Потім відповів-
    Прийдіть за тиждень! Жіночка пішла.
    Як повернулись, він сказав- Малий!
    Не їж солодке!.. Отакі діла...

    Стоять розгублені... Та слово золоте
    Від Гуру сприйнято дитям немов наказ.
    Все не відходять... Жіночка на те
    Його здивовано запитує нараз-

    Великий Гуру! Розкажи, чому
    Лише за тиждень ти вказівку дав?
    Він відповів- це я зробив тому,
    Що сам солодке їсти відвикав!
    .......... .......... ...........
    Якщо ти майстер поклику свого,
    І учнів хочеш ти своїх навчить,
    То майстер-клас не вчити їх того,
    Чого іще не вмієш сам робить.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498060
    рубрика: Лірика
    дата поступления 10.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  45. Юрій Лазірко - [ 2014.10.26 05:36 ]
    Блискавицi серця LV, пси i торгашi
    1.
    неспокійно
    на кордоні
    пси
    як в’язка забобонів
    брешуть мало
    ікла точать
    торгашів
    бездомних мочать
    хто цей рявкіт
    обітне
    хто до буди
    зажене

    згас вогонь
    по-олімпійськи
    зграя
    доросла до війська
    мало їй
    що в миску ткнули
    сало вчула
    мов у вулик
    пхає носа
    гаркотить
    рій укропиком
    кипить

    2.
    набігають
    сіромахи
    у бушлатах
    і без даху
    псина зграя
    ребра світять
    кожен стовп
    натхненно мітять
    а за ними
    торгаші
    гукнеш в тіло
    ні душі

    в цастві їхньому
    ні свічки
    ані роздумів
    на нічку
    та й навіщо псам
    ночами
    свічка Божа
    зло з ключами
    ходить там
    де тінь жива
    і покошена
    трава

    3.
    набігають
    бідолахи
    наганяють
    море страху
    морди
    дзявкають
    як вміють
    очі
    вперто скаженіють
    у тутешніх
    у дворняг
    віднімають
    хліб і дах

    в торгашів місцевих
    також
    ні душі
    а тіло
    раком
    у такій
    чіткій манері
    їм дивитися
    на двері
    мріяти про дьоготь
    бо
    рипне під хребтом
    жабо

    4.
    в забугрових
    пацифістів
    планів сто
    для грузу двісті
    де посадяться
    берізки
    і застигнуть
    обеліски
    буцегарня
    й гицлі
    тут
    в кожну буду
    кістку
    й лють

    а мені
    по барабану
    хай та кістка
    в горлі стане
    цвинтар любить
    ласувати
    ось тобі
    цукрова вата
    трохи тріснуте
    жабо
    вибачай
    таку любов

    5.
    кров моя
    мов сік черешні
    найтутешніша з тутешніх
    найналитіша з розлитих
    вам
    її не перемити
    не відмити
    з рукавів
    це не я
    мій рід кровив

    це мене
    здирали з карти
    і укропили
    у жартах
    румигали
    ніби січку
    виїдали
    в п’ятирічках
    приручали
    як Дніпро
    я
    землі цієї
    кров

    6.
    то ж не вам
    торгашне бидло
    це питво
    і теє їдло
    забирайтеся
    до суки
    хай бере вас
    на поруки
    і встромляє дійку
    в те
    де опеньок
    не росте

    зась вам
    лан широкополий
    колір неба
    й ниви колір
    ці переспані
    та чисті
    піднебесся
    сонця листям
    на моє падуть
    плече
    хай воно
    мені пече

    7.
    так
    приїхали
    до суті
    (тут до рими б
    інша рима)
    подавися враже
    люттю
    розбавляю
    псячу тему
    сплячим вітром
    у гаремі
    попередніх
    блискавиць
    кличу пляшечку
    киць-киць

    я себе
    таким не знаю
    як гуду
    то відлітаю
    хай вино
    в мені гуляє
    є воно
    і жаль минає
    від сухої голови
    з ним спілкуюся
    на ви

    19 Вересня, 2014


    Рейтинги: Народний 6 (5.68) | "Майстерень" 6 (5.76)
    Коментарі: (24)


  46. Юрій Лазірко - [ 2014.10.26 05:45 ]
    Блискавицi серця LIV, теплокровна
    1.
    виринай
    нечутний кроку
    із високого
    в глибоке
    з безнадійного
    у зриме
    з безголосого
    в терпиме

    2.
    проголошене
    забийся
    приголомшене
    упийся
    недомовинами
    в тіло
    хлине серцем
    наболіле
    витікатиме
    з обставин
    полохливіше
    за трави
    ув обіймах
    косовиці
    що несе загладу
    в криці

    3.
    Бог сумний
    висить
    як досі
    у кутку
    де щастя
    просять
    при вікні
    що вивертає
    з душ дерев
    пташину зграю
    при відчитаних
    молитвах
    біль тупішає
    мов бритва
    пробирає ті
    хвилини
    де ти дихаєш
    мій сину

    4.
    чим ти дихаєш
    мій сину
    у руках
    твоя свитина
    у думках
    свічки погасли
    ой не ту дорогу
    пасли
    за вікном
    невтішні очі
    іншу
    хто тобі наврочив
    по тій іншій
    біль несеться
    б’є копитами
    у серце
    вибиває з нього
    камінь
    жаль сідає
    поміж нами

    5.
    жаль сідає
    осідає
    сивино моя
    святая
    ти торкнулася
    волосся
    мов калини
    пізня осінь
    і прогнала
    з вітром
    круків
    де не глянь
    одна розлука

    6.
    де не глянь
    одна несталість
    темно тут
    ясніше
    далі
    тепло ще
    зимніше
    нижче
    той творець
    хто перше нищить
    а вже потім
    ліпить друге
    без коня
    немає плуга
    без душі
    кістки
    і м’ясо
    без думок багатих
    маса
    а без тебе
    мій синочку
    три зими зійшлися
    в точку
    Бог сумний
    висить
    там досі
    у кутку
    де щастя
    просять

    7.
    тепла кров
    бо не спочила
    до душі
    пришили крила
    до очей заглянув
    морок
    день кона
    за ним
    ще сорок
    оминатиме
    це місце
    наминатиме
    груз двісті
    аж земля
    огрядно всяде
    і проникне
    сон в лампаду

    17 Вересня, 2014


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.68) | "Майстерень" 6 (5.76)
    Коментарі: (12)


  47. Юрій Лазірко - [ 2014.10.26 05:44 ]
    Блискавицi серця LIII, фасована
    1.
    в канцелярії небесній
    не для псів
    а темних мас
    фасували чинно й чесно
    янголята
    ляк і фас

    пакували в громовиці
    по покарі
    грішним всім
    у штанах
    чи у спідниці
    чи з губами
    в молоці

    пакували і співали
    слава
    Нашому Творцю
    за хвалу похвал чекали
    та доносилось
    працюй

    2.
    покотився громовиці
    гнів
    парасолі полетіли
    снів
    відірвалися від тіла
    ледь
    мов душа
    що надурила
    смерть

    та душа
    що надурила
    смерть
    наче груша
    недоспіла
    геть
    наслуховує
    як нишкне
    дощ
    і не дивиться
    на землю
    сторч

    надурила
    та згоріла
    ай
    за душею
    за тією
    край
    край дороги
    непологий
    рів
    що стулився
    від вини
    між брів

    3.
    добре би ще знати
    що є в нас
    для нас
    йти з вітрами спати
    і будити
    час

    небо виміряти
    крилами млина
    по очах впізнати
    де є мілина

    і на громовицю
    вішати проклін
    бути очевидцем
    підняття з колін

    плавати у миті
    не тонути в ній
    тіло оживити
    в хлібі і вині

    добре би ще жити
    і не знати бід
    бути недопитим
    з огляду на лід

    з огляду на промінь
    мати довгу тінь
    спогади вагомі
    наміри святі

    4.
    не виходило
    не перший раз
    пасувало би сказати
    пас

    з ним ніхто не знався
    тільки пас
    той навколо шиї
    подих пас

    запасався холодом
    сюжет
    на устах розквітнуло
    уже

    тіла маятник
    спинив свій свінг
    тут був Бог
    тепер без Нього він

    тут був час
    подумати
    про зміст
    нерухомих уст
    до пекла міст

    викосила смерть
    останній нерв
    переспіла груша
    він тепер

    5.
    не вмирають
    з радості
    нудьги
    не шукають
    вітру на сніги
    на морозі не співає
    птах
    як на місці все
    не їде дах

    а як світ
    що Боже борони
    то немає міри
    для вини
    і здається вічною
    зима
    бо бракує тих
    кого нема

    6.
    громовице
    блідолиця ти
    а чи довго маєш
    тицяти
    тицяти у груди
    холодом
    на устах лягати
    золотом

    7.
    перше слово
    що мозолить
    град
    а наступне
    в серце коле
    кат
    про останнє
    про блюче
    не питай
    після нього
    або в пекло
    у пекуче
    або в рай
    після нього
    всі дороги
    жмут
    слух втрачає
    в кожній хаті
    кут
    як синів беруть
    привозять
    ніч
    голос рвуть
    і обіймають
    в сні

    дочекалося б на тата
    дитинча
    я би про останнє
    кляте
    промовчав

    9 Вересня, 2014


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (10)


  48. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:40 ]
    Акт. Вхождение (16+)
    Акт. Вхождение ( 16+ )

    Я вошел в ворота рая.
    Понемногу. Плавно. Гладко.
    Ты, чувствительно вздыхая,
    Изогнулась... Как ты падка
    На подобные изыски!..
    В трепете нагого тела,
    Ты Брюллова "Одалиской"
    Мне явиться захотела.
    Лишь подале, по сюжету,
    Слуг назойливых спровадив,
    Покрывало, что надето
    Я сорвал. Потоком влаги
    И прохлады, ты коснулась
    Животом моих коленей,
    Ртом манящим дотянулась
    До него... И суть явлений,
    Трансформаций перемены,
    Экзерсис метаморфозы,
    Вся в восторге упоенья,
    Ты своей коснулась розой...
    Ты коснулась... И пластичность
    Своего нагого тела,
    Обреченно-эксцентрично,
    С нежным трепетом надела
    На Багровый луч заката,
    На Твердыню крепкой веры,
    На Прощенье виноватой,
    На Любимое без меры...



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490604
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 06.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  49. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:50 ]
    Тема любви (16+)
    Тема любви ( 16+ )

    Час вечерний. Сказать пора,
    Объяснить, что сыграна роль.
    Рубль на входе, любви игра,
    Рубль на выходе. Разница- ноль.

    Этот темно-вишневый закат
    Нам напомнит, что кончился день.
    Струны рвутся опять и опять.
    Это нервы- прошлого тень.

    Только снова и снова мы
    Как в атаку идем друг на друга.
    Как страшит ощущение тьмы...
    Как пугает зимняя вьюга...

    Вот и полночь. Лови, лови
    Миг слиянья!.. Вновь я в тебе
    Упиваюсь темой любви,
    И сдаюсь, утомясь в борьбе...

    Ты устало лежишь на плече,
    И плечу от тебя тепло.
    Мы продолжим в этом ключе.
    Успокойся. Утро пришло.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483130
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 03.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  50. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:39 ]
    Знакомство
    Знакомство

    Дождь осенний в окно стучит...
    Листьев вихрь по аллеям парка...
    Вспоминаю, как шли в ночи
    Мы с тобой, как нам было жарко

    От любви... Теплым воздух был,
    По аллеям темным струился...
    Я увидел тебя и забыл,
    Куда шел, и остановился...

    Ирреально сочился свет
    С фонаря... Ты под ним стояла
    В летнем платье, в руке жакет,
    Прядь волос лицо обрамляла...

    Я задал глупейший вопрос.
    Ты ответила просто и смело,
    Что одна, что коль черт принес...
    Познакомиться захотела...

    Говорили мы обо всем,
    Упражняясь в ума остротах...
    Летний парк, как уютный дом,
    Покрывал нас своей заботой...

    И струился фонарный свет
    Сквозь листву молодой чинары...
    И, обнявшись, встречать рассвет
    Уходила влюбленных пара...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472591
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 15.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   7   8   ...   10