ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.15 07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові

хома дідим
2026.08.14 18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне

Юрій Лазірко
2026.08.14 17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Володимир Мацуцький
2026.08.14 12:03
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.

Тетяна Левицька
2026.08.14 11:15
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,

Ірина Вовк
2026.08.14 11:05
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав

Вячеслав Руденко
2026.08.14 10:52
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-

-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26

Ольга Садкова
2026.08.12 22:40
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.

Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.

хома дідим
2026.08.12 20:25
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти

Віктор Кучерук
2026.08.12 07:10
Серпень маком обсипає
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.

Ольга Садкова
2026.08.11 22:41
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,

щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем

хома дідим
2026.08.11 19:32
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує

Артур Курдіновський
2026.08.11 16:39
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!

У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,

Олена Побийголод
2026.08.11 16:08
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)

Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.

Тягнула зі стаканчика

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія


  1. Володимир Сірий - [ 2011.08.14 15:43 ]
    Дощ
    Із хмаринок
    Зелених садиб
    На площі міста
    Крапелинами
    Падають люди…

    Ярмаркова толока -
    Калюжа облич…

    А на шибі дві каплі
    Злились воєдино…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (18)


  2. Олег Фірук - [ 2011.06.28 20:33 ]
    солодко
    солодко як мед
    зовсім близько рай
    знизу колір “red”
    голосно співай

    бачу снами Рим
    милая моргай
    їм “Muratti” дим
    автозагарай

    вікна всі на схід
    сонце променить
    а в кімнаті лід
    кришталями б’є

    сорому нема
    відео на світ
    літо не зима
    на долонях піт


    Рейтинги: Народний -- (4.04) | "Майстерень" -- (3.85)
    Прокоментувати:


  3. Олег Фірук - [ 2011.06.28 20:18 ]
    ти
    ти згодна зі мною жити
    я згоден з тобою жити
    ти будеш зі мною спати
    я буду з тобою спати

    дивись на небо вночі
    тобі моргатимуть зорі
    дивись на небо вночі
    тобі всміхатиметься місяць

    ти намалюєш ми
    я розфарбую нас
    ти наливаєш мене
    я розливаюсь тобі

    тобою торкаюся дна
    в мене є лише ти
    в тебе є лише я
    і істина в нас одна


    Рейтинги: Народний -- (4.04) | "Майстерень" -- (3.85)
    Прокоментувати:


  4. Олег Фірук - [ 2011.06.28 20:10 ]
    межі
    розумні межі
    стислих дій
    твої мережі
    крайність мрій

    крилата ласка
    сирий обман
    герой не з казки
    помре від ран

    наявність крові
    тебе не втішить
    а совість вона ж є
    гризтиме так не залишить


    Рейтинги: Народний -- (4.04) | "Майстерень" -- (3.85)
    Прокоментувати:


  5. Олег Фірук - [ 2011.06.28 20:30 ]
    Станцій життя
    Зранку під чай
    Вижав лимон
    Виблагав рай
    Ще в один сон

    Потяг життя
    Мчить нас під край
    Станцій злиття
    Не пропускай

    В вечір під сік
    Стомлений драйв
    Прожитий рік
    Все вибачав

    Свій інтерес
    Допитливих ран
    В Інтернеті адрес
    Зачитався Коран


    Рейтинги: Народний -- (4.04) | "Майстерень" -- (3.85)
    Прокоментувати:


  6. Олег Фірук - [ 2011.06.28 20:03 ]
    королева
    я боюсь
    мені не видно
    я голюся
    досить спритно

    ти привітна
    плавно- ніжна
    так тендітна
    хоч не сніжна

    я сміюсь
    тобі приємно
    я молюсь
    ти так взаємно

    ти на смак
    солодкі сльози
    пахнеш, як
    весна й мімози


    Рейтинги: Народний -- (4.04) | "Майстерень" -- (3.85)
    Прокоментувати:


  7. Роман Голіней - [ 2011.06.26 07:13 ]
    ***
    Потяг, мов течія,
    Яка несе:
    Кому дівчину, лелечиху,
    Кому хлопця, лелека,
    А мамі – серцебиття,
    І не важливо куди він їде
    Туди
    Чи звідтіля.


    Рейтинги: Народний 0 (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  8. Роман Голіней - [ 2011.06.25 20:57 ]
    ***
    Повітря пахне
    свіжим молоком…
    Коня хмар загнали.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (10)


  9. Роман Голіней - [ 2011.06.23 18:20 ]
    ***
    Зимно дихає вітер…
    Скло
    побачило.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (40)


  10. Роман Голіней - [ 2011.06.23 17:03 ]
    ***
    В голубому небі
    хмарина вежу будує…
    Білий кінь до принцеси скаче.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  11. Роман Голіней - [ 2011.06.22 07:23 ]
    ***
    Зубами здираєш із губ
    Осіннє листя
    Забутого поцілунку…
    Серцю зимно стає.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  12. Роман Голіней - [ 2011.06.21 14:55 ]
    ***
    Трави до ранку
    танцювали…
    Спітніли.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (6)


  13. Роман Голіней - [ 2011.06.21 08:16 ]
    ***
    Літаки п’ють
    нектар сонця…
    Трутень заздрить.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  14. Роман Голіней - [ 2011.06.21 06:45 ]
    ***
    Хутірні блискітки
    небом розбіглися…
    Місяць колядує.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  15. Роман Голіней - [ 2011.06.20 21:37 ]
    ***
    На вершині гори
    равлик місячним сяйвом
    бавиться…
    Дитина казку просить.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (21)


  16. Роман Голіней - [ 2011.06.16 06:49 ]
    ***
    Де край у полонини?
    Там, де вівці перелічені?
    Де край у полонини?
    Там, де небо хмари до смерек припинає?
    Де край у полонини?
    Там, де зорі росою вмиваються?
    Де край у полонини?
    Там, де вітер із бескиду вовком виє?
    Де край у полонини?
    Там, де сопілку гуцула чути!


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  17. Володимир Сірий - [ 2011.05.20 21:03 ]
    Устави небес
    Голуба бляха неба
    Прибита цвяшками золотими
    До латин всесвіту

    Світла бляха удень
    Але цвяшки уздріти не вільно
    Впоперек уночі видко цвяшки
    А бляху вкриває пітьма

    Просто вдень ми зримо
    Нутряну оболонку покрівлі
    А вночі оглядаєм знадвору
    Бо комином дах
    Обернувся до нас

    Кажуть що із криниці удень
    Можна бачити злото й блакить

    О невже нам для того
    Щоб бачити вись у красі
    Необхідно спуститись
    На водну поверхню студену
    І на відстані глибу джерел
    Осягати устави небес

    20.05.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  18. Ярослав Чорногуз - [ 2011.04.09 00:57 ]
    * * *
    Усміхнулося сонце,
    Задзвеніла сяйвом берізка,
    Наче Богом цілована.*

    27.03. 7519 р. (Від Трипілля) (2011)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (14)


  19. Марія Гончаренко - [ 2011.04.08 18:59 ]
    “Відображення”
    Птахи - це риби неба
    Риби – птахи моря
    вони пливуть навстріч
    І перевтілюються при зустрічі
    а тоді риби летять у небі
    птахи пливуть у морі
    і так до безкінечності
    аж поки не вигорить колір
    і не стане одне Сяєво безсмертне
    *

    За диптихом Павла Білика "Відображення", 50х100.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  20. Марія Гончаренко - [ 2011.04.04 19:24 ]
    світло із темряви
    ***

    “Світло в її руках”*
    таке тихе і крихке
    і вся її постать
    тільки світлом тим виникає
    вона схилилась над ним
    і так виходить
    що світло тче її з темряви
    тож
    якщо можна ткати таке світло із темряви
    то власне вони одне ціле
    і нема темряви без світла
    і світла без темряви
    вони творять одне одного
    і себе одне в одному

    * За картиною Івана Марчука "Світло в її руках", 91х91.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  21. Володимир Сірий - [ 2011.04.03 17:18 ]
    Березовий сік
    Березовий сік м’якенький,
    Мов личко немовляти.
    Шкода, у пластиковій тарі
    Він губить себе і когось.
    Довго ліфтами, лабіринтами
    Пробивався він до світла.
    Хотілось йому заглянути
    У вікна листочків,
    Як сонце пестить їх гай,
    Та хтось виламав двері
    І він опинився у пластиковому капшуку.
    Яка гидота - мутне хрустке чудовисько,
    Що любить шумовиння й мух!

    Колись, розказувала мати,
    А їй ще старіші,
    Ходили вони до сонця в гості
    І хоча дехто вилітав за пролом,
    То опинявся в дубовім добротнім збанку.
    Ще казала мати, що берізки
    Закохувались у дубків.

    Коли сік ще не народився,
    А був лише вологою землі,
    Насадили люди березовий гай,
    Бо полюбили пити його силу.
    А чому б і ні ?
    Сік м’який лагідний,
    Ще й до того трохи лікар.
    У співдружності із лимоном,
    Барбарисом, шипшиною, кмином
    Він - взагалі – супермен.
    Заради людини він не боїться
    Вилетіти за двері звичного ритму життя,
    Де пантрує пластикова епідемія,
    Випробування вогнем.

    Спроба урятувати бодай одного
    Від каменю в нирці,
    Піску в лабіринтах єства,
    Чи просто від спраги
    Вмираючу плоть,
    Може краща за вікна листків,
    Що показують світ безконечний
    Березовій гілці заплаканій соком…

    03.04.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  22. Марія Гончаренко - [ 2011.02.27 11:22 ]
    ”Благословіння” *
    щодня благословляється на світ
    це дар усім
    з отих аж позахмарних бескидів
    із Того Світу
    де моляться за нас за всіх

    легкі й незримі
    слова ці
    кожному приносить Вітер

    * За картиною в кераміці Галини Севрук


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  23. Марія Гончаренко - [ 2011.02.23 12:48 ]
    “Молитва” *
    ще здалеку
    від горизонту
    побачила дерево
    воно закривало півнеба
    й світилось незвично

    нарешті я підійшла

    й тож не дерева крона півнеба заступила
    то замислений Джура скам’янів наче брила
    навкруг нього молоді Вітри поставали
    що чули од діда-прадіда оповідали

    загули Пороги під водою Дніпра
    випросталась
    потягнулась угору принишкла Трава

    над Великим Лугом
    небо стало пругом
    зблиснула Кінська Вода
    повертається Пам’ять
    пробуджуюсь я


    * За картиною в кераміці Галини Севрук


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  24. Латишев ДеТісЛ - [ 2011.02.18 03:31 ]
    гарнюня
    пригорни мене холодно
    до облізлої шкіри зацілуй
    вироди любов вистрадано
    я пеклом ладен заплатити ціну
    за-колихай
    музикою спорожнілих келихів
    твоєї крові отруйна ніжність
    солодка заборона усіх гріхів
    нехай горить у своїй вічності
    і все заради чого у ніч твоєї зради
    залиш мене у смутку
    шукатиму відради
    покличу смерть
    прийди...

    17.12.10.
    04:45


    Рейтинги: Народний -- (4.81) | "Майстерень" -- (4.72)
    Прокоментувати:


  25. Марія Гончаренко - [ 2011.02.16 17:22 ]
    срібною лукою
    ***
    Серед дня
    у перебігу
    клопітних і малих справ
    на мить
    торкнулася тебе
    і раптом
    відчула стан ріки
    яка нарешті
    знаходить своє русло

    Засинаючи
    опівночі
    моє тіло
    вигнулося срібною лукою
    на степовому просторі ліжка
    і потекло у ніч

    На світанні
    зникаюча ріка мого тіла
    виплеснула свою денну подобу
    Повільно
    проступав знайомий пейзаж
    моєї кімнати
    долинали осмислені звуки
    За хвилину
    місто прокинулось у мені
    і я відчула
    свою міцну тужаву плоть
    *


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  26. Латишев ДеТісЛ - [ 2011.01.18 06:43 ]
    18+
    після полоскання мізків алкоголем
    схожий на еротику дорослої розваги
    чи ти не бачила мене ще голим
    то і не звертай уваги
    сміється тягнеться до шиї
    злизати все лукавство ночі
    на пам'ять шрами залиши
    про дикі ігрища - вовчі

    в моїй сорочці мовчки
    зробити кави з ромом покурити
    у нас єдине - схожі звички
    у що можу ще повірити...
    11.12.10.


    Рейтинги: Народний -- (4.81) | "Майстерень" -- (4.72)
    Прокоментувати:


  27. Королева Табуреток - [ 2010.12.26 20:29 ]
    Пальці руки волосся
    Тихо подихом від стелі до підлоги
    Не чіпай мою ковдру
    Очі цілують пальці руки волосся
    То моя совість
    Сонце стікає по вікні
    Пише мені поезію
    Завтра останній день перед дорогою
    А мені б в твої сни
    Лагідно-пастельні
    Чай занадто солодкий
    Він уже не лікує
    То моя криза
    Я шукаю в свідомому скоєний злочин
    Та ніяк не можу знайти
    Тільки сліди
    Сліди
    Сліди
    То моя кара


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (3)


  28. Королева Табуреток - [ 2010.12.26 20:54 ]
    крапки і коми
    Розпускаю волосся. Намагаюсь мислити крапка
    Змиваю з обличчя фарби. Наношу серйозність крапка
    Я шукаю сонце, а знаходяться тільки переповнені фрази, слова, літери, звуки крапка
    На березі ранку не знайти притулку бездомній крапка
    Ліктями упиратись
    Топитись в блакитному
    Закинути голову назад
    Пити стелю
    Спасибо тебе, благодарю тебя
    Шукати вічність між пальцями
    Бо першим завжди легше бути, жити, знати, дихати, чути, обіймати
    Потрібен час
    Кома



    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  29. Королева Табуреток - [ 2010.12.26 20:26 ]
    Хмарочоси
    обіймай мої квіти-плаття
    натхненно і жадібно
    як вранці чашку гарячого
    із щирим завзяттям
    незрячого
    бачити вітер у шторах
    ніби в заторах
    чи як сніг вибиває вікно


    позбирай хвилини з підлоги
    залишиться одна струна
    на якій ранок зіграв
    клич на допомогу
    обіймав
    подушки, що знають моє волосся
    і які ми будували хмарочоси
    з тендітного до крику почуття


    24.12.10


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  30. Марія Гончаренко - [ 2010.10.31 20:37 ]
    Благання
    (За картиною в кераміці “Благання” Галини Севрук)

    ось я
    перед Тобою
    тихіша трави
    яку Ти всюди розсіяв
    яку виполюють і витоптують
    а вона знов проростає
    як цей народ
    я частка його

    Перед Тобою я
    тиха трава
    та відчуваю в собі вже іншу
    тож якщо це можливо
    і не порушить задумів Твоїх
    покажи мені мене справжню
    якою повинна бути
    та
    що тихіша трави
    перед Тобою
    ось
    я

    2003 р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  31. Марія Гончаренко - [ 2010.10.26 22:21 ]
    Тінь Пікассо у Харкові
    на п’ятнадцятому поверсі готелю “Харків”
    сиджу за столом заваленим паперами
    в позі „мандрівних гімнастів Пікассо”
    і
    з незбагненним почуттям
    що сповиває мене смутком
    дивлюсь у вікно
    де золота панорама міста
    обертається в часі так повільно
    що й Холодна Гора
    видається нерухомою
    відчуваю цей часовий потік
    включаюсь
    у щільність зв’язків між речами
    прозорію
    пронизую простір
    встигаю побачить
    як земний небокрай
    зірницею спалахнув
    минулим
    зниклим назавжди


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  32. Мара Ноемінь - [ 2010.10.23 12:46 ]
    Ноеминь
    Вифлеем Иудейский,
    Как мал ты в Иуде.
    Но сколько событий ты миру принес!
    С тобою прощалась семья Ноемини,
    Когда на Израиль Бог голод послал.
    Они уходили на поле Моава,
    Где хлеб колосился, журчала вода.
    Кусок на чужбине не так уж и сладок,
    Но была любима, любила сама.
    Тут вдруг овдовела…
    И солнце померкло.
    И мрак опустился на землю Моава.

    Но были для сердца отрадой два сына.
    Надежда теснилась – я внуков понянчу.
    Как дочери к ней две снохи прилепились,
    Любила всем сердцем, о доме, о Боге
    О крае Иуды, не раз говорила.

    Но кончилось счастье,
    Исчезла надежда.
    Два сына почили в земле той чужой.
    И сердце – как камень,
    И в жизни нет смысла.
    Нет сил оставаться у мертвых могил.

    Позвала невесток:
    - Решила вернуться
    Я к Богу живому,
    В ту землю пойду я,
    В тот край Вифлеемский,
    Где стены поддержат…
    К родному народу.
    Вы, дочери обе, совсем молодые,
    Найдется вам счастья
    В народе своем.

    И Орфа вернулась, хотя и слезами
    Свой путь поливала. А Руфь отказалась.
    - Слыхала не раз я, что Бог твой великий,
    Он странницу примет, тебя не оставлю,
    Гони, не гони, не могу я вернуться
    К оставленной жизни, с тобою пойду.

    И все, что от сердца – услышано Богом,
    И текст договора скреплен послушаньем.
    И горькую землю, сожженную болью,
    Господь оживил, Ноемини в награду.
    И внука Овида ей Руфь подарила,
    Который и стал праотцом для Христа.

    Ноябрь 2010 год.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (3)


  33. Любов Бенедишин - [ 2010.10.06 14:29 ]
    Яблуко
    1.
    Одержима мрією -
    стати корисною людям,
    зірвалась із неба зоря
    і жовтобоким яблуком
    глухо впала
    у високу траву
    під старою, як світ,
    яблунею.
    Та ніхто
    не звернув уваги
    на зяючу пустоту
    у нічному небі.
    ...І яблуко,
    на жаль,
    також ніхто
    не помітив.
    Коли я підняла його,
    було вже
    запізно...

    2.
    Ще вчора
    на найвищій гілці
    вже безлистої яблуні
    колихалось вітром
    останнє
    бурштинове яблуко.
    ...А назавтра
    сусідський хлопчик
    так і не знайшов його
    в пожухлій траві.
    Світ здвигав плечима.
    А в газеті
    з'явилась замітка,
    що українські астрономи
    відкрили нову зірку.
    ...Тепер,
    коли я дивлюсь
    у нічне небо,
    я знову бачу її,
    зорю,
    що мріяла стати
    корисною людям.

    2003


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  34. Любов Бенедишин - [ 2010.09.02 16:10 ]
    Осінній етюд
    Тихо і сумно...
    Невиплаканими жалями
    набрякло смальтове небо, -
    аж погляд у ньому в'язне.
    Ще донедавна сонячна
    вулиця -
    густо оповита
    сизими спогадами
    про втрачені перспективи літа.
    ...Тільки задивлені в себе
    жоржини
    загадково усміхаються
    під вікнами осель,
    де звично нудьгують будні.
    І їжачки-каштани,
    сторожко визираючи
    з трави на узбіччі,
    здивовано-карими очима
    проводжають
    поодиноких перехожих
    у самотність осені.

    2007


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  35. Микола Левандівський - [ 2010.07.16 18:26 ]
    Я і ТИ
    Я Я Я Я Я Я Я Я



    ТИ ТИ ТИ ТИ ТИ ТИ ТИ ТИ,



    наче вища за мене, вища понад моє Я

    над мою заціловану осінь і

    кришиться листя на ТИ і Я, на ТИ і Я

    стукіт наших

    сердець

    не римується

    подих з подихом не зустрічається…

    а Я,

    НАЧЕ

    р е в о л ь в е р б і л я т в о є ї

    с к р о н і... готовий поділитися кулею



    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)



  36. Сторінки: 1   2   3   4