ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

хома дідим
2026.10.31 23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому

Іван Потьомкін
2026.10.31 18:48
Люблю людей, у кого, як-то кажуть, руки золоті,
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс

хома дідим
2026.10.29 23:32
музика пробивається
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих

Іван Потьомкін
2026.10.29 17:55
Ще донедавная їх не помічав,навіть вряди-годи
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

хома дідим
2026.10.24 10:38
благочинність
твереза така
ледь-ледь поведена
немовби мати тереза
при кінці
місяця осіннього другого
причетна до будь-чого
і не провинна ні в чому

Артур Сіренко
2026.10.23 11:02
Буденність відходить
Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Борис Костиря
2026.10.13 14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.

Тетяна Левицька
2026.10.10 11:21
Закортіло бабці втіхи,
Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Ольга Садкова
2026.10.01 11:24
Розірвеш тенета власного страху,
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.

Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус

Артур Сіренко
2026.10.01 00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Артур Сіренко
2026.09.10 22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло

хома дідим
2026.09.08 20:53
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше

Іван Потьомкін
2026.09.07 20:44
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія


  1. Кока Черкаський - [ 2011.09.24 23:28 ]
    ПАЛІНДРОМОН-19
    ПАЛІНДРОМОН-19

    Диви, Ліда:
    на спеці тане шоколад,
    вино,
    сіль,
    аконіт…
    А Рубенс – не Пан.
    На пенсне, Буратіно!
    Калісони
    вдало кошеняті
    ( це пса )
    наділи,-
    вид!


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.29)
    Коментарі: (3)


  2. Володимир Сірий - [ 2011.08.14 15:43 ]
    Дощ
    Із хмаринок
    Зелених садиб
    На площі міста
    Крапелинами
    Падають люди…

    Ярмаркова толока -
    Калюжа облич…

    А на шибі дві каплі
    Злились воєдино…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (18)


  3. Олег Фірук - [ 2011.06.28 20:33 ]
    солодко
    солодко як мед
    зовсім близько рай
    знизу колір “red”
    голосно співай

    бачу снами Рим
    милая моргай
    їм “Muratti” дим
    автозагарай

    вікна всі на схід
    сонце променить
    а в кімнаті лід
    кришталями б’є

    сорому нема
    відео на світ
    літо не зима
    на долонях піт


    Рейтинги: Народний -- (4.04) | "Майстерень" -- (3.85)
    Прокоментувати:


  4. Олег Фірук - [ 2011.06.28 20:18 ]
    ти
    ти згодна зі мною жити
    я згоден з тобою жити
    ти будеш зі мною спати
    я буду з тобою спати

    дивись на небо вночі
    тобі моргатимуть зорі
    дивись на небо вночі
    тобі всміхатиметься місяць

    ти намалюєш ми
    я розфарбую нас
    ти наливаєш мене
    я розливаюсь тобі

    тобою торкаюся дна
    в мене є лише ти
    в тебе є лише я
    і істина в нас одна


    Рейтинги: Народний -- (4.04) | "Майстерень" -- (3.85)
    Прокоментувати:


  5. Олег Фірук - [ 2011.06.28 20:10 ]
    межі
    розумні межі
    стислих дій
    твої мережі
    крайність мрій

    крилата ласка
    сирий обман
    герой не з казки
    помре від ран

    наявність крові
    тебе не втішить
    а совість вона ж є
    гризтиме так не залишить


    Рейтинги: Народний -- (4.04) | "Майстерень" -- (3.85)
    Прокоментувати:


  6. Олег Фірук - [ 2011.06.28 20:30 ]
    Станцій життя
    Зранку під чай
    Вижав лимон
    Виблагав рай
    Ще в один сон

    Потяг життя
    Мчить нас під край
    Станцій злиття
    Не пропускай

    В вечір під сік
    Стомлений драйв
    Прожитий рік
    Все вибачав

    Свій інтерес
    Допитливих ран
    В Інтернеті адрес
    Зачитався Коран


    Рейтинги: Народний -- (4.04) | "Майстерень" -- (3.85)
    Прокоментувати:


  7. Олег Фірук - [ 2011.06.28 20:03 ]
    королева
    я боюсь
    мені не видно
    я голюся
    досить спритно

    ти привітна
    плавно- ніжна
    так тендітна
    хоч не сніжна

    я сміюсь
    тобі приємно
    я молюсь
    ти так взаємно

    ти на смак
    солодкі сльози
    пахнеш, як
    весна й мімози


    Рейтинги: Народний -- (4.04) | "Майстерень" -- (3.85)
    Прокоментувати:


  8. Роман Голіней - [ 2011.06.26 07:13 ]
    ***
    Потяг, мов течія,
    Яка несе:
    Кому дівчину, лелечиху,
    Кому хлопця, лелека,
    А мамі – серцебиття,
    І не важливо куди він їде
    Туди
    Чи звідтіля.


    Рейтинги: Народний 0 (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  9. Роман Голіней - [ 2011.06.25 20:57 ]
    ***
    Повітря пахне
    свіжим молоком…
    Коня хмар загнали.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (10)


  10. Роман Голіней - [ 2011.06.23 18:20 ]
    ***
    Зимно дихає вітер…
    Скло
    побачило.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (40)


  11. Роман Голіней - [ 2011.06.23 17:03 ]
    ***
    В голубому небі
    хмарина вежу будує…
    Білий кінь до принцеси скаче.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  12. Роман Голіней - [ 2011.06.22 07:23 ]
    ***
    Зубами здираєш із губ
    Осіннє листя
    Забутого поцілунку…
    Серцю зимно стає.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  13. Роман Голіней - [ 2011.06.21 14:55 ]
    ***
    Трави до ранку
    танцювали…
    Спітніли.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (6)


  14. Роман Голіней - [ 2011.06.21 08:16 ]
    ***
    Літаки п’ють
    нектар сонця…
    Трутень заздрить.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  15. Роман Голіней - [ 2011.06.21 06:45 ]
    ***
    Хутірні блискітки
    небом розбіглися…
    Місяць колядує.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  16. Роман Голіней - [ 2011.06.20 21:37 ]
    ***
    На вершині гори
    равлик місячним сяйвом
    бавиться…
    Дитина казку просить.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (21)


  17. Роман Голіней - [ 2011.06.16 06:49 ]
    ***
    Де край у полонини?
    Там, де вівці перелічені?
    Де край у полонини?
    Там, де небо хмари до смерек припинає?
    Де край у полонини?
    Там, де зорі росою вмиваються?
    Де край у полонини?
    Там, де вітер із бескиду вовком виє?
    Де край у полонини?
    Там, де сопілку гуцула чути!


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  18. Володимир Сірий - [ 2011.05.20 21:03 ]
    Устави небес
    Голуба бляха неба
    Прибита цвяшками золотими
    До латин всесвіту

    Світла бляха удень
    Але цвяшки уздріти не вільно
    Впоперек уночі видко цвяшки
    А бляху вкриває пітьма

    Просто вдень ми зримо
    Нутряну оболонку покрівлі
    А вночі оглядаєм знадвору
    Бо комином дах
    Обернувся до нас

    Кажуть що із криниці удень
    Можна бачити злото й блакить

    О невже нам для того
    Щоб бачити вись у красі
    Необхідно спуститись
    На водну поверхню студену
    І на відстані глибу джерел
    Осягати устави небес

    20.05.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  19. Ярослав Чорногуз - [ 2011.04.09 00:57 ]
    * * *
    Усміхнулося сонце,
    Задзвеніла сяйвом берізка,
    Наче Богом цілована.*

    27.03. 7519 р. (Від Трипілля) (2011)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (14)


  20. Марія Гончаренко - [ 2011.04.08 18:59 ]
    “Відображення”
    Птахи - це риби неба
    Риби – птахи моря
    вони пливуть навстріч
    І перевтілюються при зустрічі
    а тоді риби летять у небі
    птахи пливуть у морі
    і так до безкінечності
    аж поки не вигорить колір
    і не стане одне Сяєво безсмертне
    *

    За диптихом Павла Білика "Відображення", 50х100.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  21. Марія Гончаренко - [ 2011.04.04 19:24 ]
    світло із темряви
    ***

    “Світло в її руках”*
    таке тихе і крихке
    і вся її постать
    тільки світлом тим виникає
    вона схилилась над ним
    і так виходить
    що світло тче її з темряви
    тож
    якщо можна ткати таке світло із темряви
    то власне вони одне ціле
    і нема темряви без світла
    і світла без темряви
    вони творять одне одного
    і себе одне в одному

    * За картиною Івана Марчука "Світло в її руках", 91х91.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  22. Володимир Сірий - [ 2011.04.03 17:18 ]
    Березовий сік
    Березовий сік м’якенький,
    Мов личко немовляти.
    Шкода, у пластиковій тарі
    Він губить себе і когось.
    Довго ліфтами, лабіринтами
    Пробивався він до світла.
    Хотілось йому заглянути
    У вікна листочків,
    Як сонце пестить їх гай,
    Та хтось виламав двері
    І він опинився у пластиковому капшуку.
    Яка гидота - мутне хрустке чудовисько,
    Що любить шумовиння й мух!

    Колись, розказувала мати,
    А їй ще старіші,
    Ходили вони до сонця в гості
    І хоча дехто вилітав за пролом,
    То опинявся в дубовім добротнім збанку.
    Ще казала мати, що берізки
    Закохувались у дубків.

    Коли сік ще не народився,
    А був лише вологою землі,
    Насадили люди березовий гай,
    Бо полюбили пити його силу.
    А чому б і ні ?
    Сік м’який лагідний,
    Ще й до того трохи лікар.
    У співдружності із лимоном,
    Барбарисом, шипшиною, кмином
    Він - взагалі – супермен.
    Заради людини він не боїться
    Вилетіти за двері звичного ритму життя,
    Де пантрує пластикова епідемія,
    Випробування вогнем.

    Спроба урятувати бодай одного
    Від каменю в нирці,
    Піску в лабіринтах єства,
    Чи просто від спраги
    Вмираючу плоть,
    Може краща за вікна листків,
    Що показують світ безконечний
    Березовій гілці заплаканій соком…

    03.04.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  23. Марія Гончаренко - [ 2011.02.27 11:22 ]
    ”Благословіння” *
    щодня благословляється на світ
    це дар усім
    з отих аж позахмарних бескидів
    із Того Світу
    де моляться за нас за всіх

    легкі й незримі
    слова ці
    кожному приносить Вітер

    * За картиною в кераміці Галини Севрук


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  24. Марія Гончаренко - [ 2011.02.23 12:48 ]
    “Молитва” *
    ще здалеку
    від горизонту
    побачила дерево
    воно закривало півнеба
    й світилось незвично

    нарешті я підійшла

    й тож не дерева крона півнеба заступила
    то замислений Джура скам’янів наче брила
    навкруг нього молоді Вітри поставали
    що чули од діда-прадіда оповідали

    загули Пороги під водою Дніпра
    випросталась
    потягнулась угору принишкла Трава

    над Великим Лугом
    небо стало пругом
    зблиснула Кінська Вода
    повертається Пам’ять
    пробуджуюсь я


    * За картиною в кераміці Галини Севрук


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  25. Латишев ДеТісЛ - [ 2011.02.18 03:31 ]
    гарнюня
    пригорни мене холодно
    до облізлої шкіри зацілуй
    вироди любов вистрадано
    я пеклом ладен заплатити ціну
    за-колихай
    музикою спорожнілих келихів
    твоєї крові отруйна ніжність
    солодка заборона усіх гріхів
    нехай горить у своїй вічності
    і все заради чого у ніч твоєї зради
    залиш мене у смутку
    шукатиму відради
    покличу смерть
    прийди...

    17.12.10.
    04:45


    Рейтинги: Народний -- (4.81) | "Майстерень" -- (4.72)
    Прокоментувати:


  26. Марія Гончаренко - [ 2011.02.16 17:22 ]
    срібною лукою
    ***
    Серед дня
    у перебігу
    клопітних і малих справ
    на мить
    торкнулася тебе
    і раптом
    відчула стан ріки
    яка нарешті
    знаходить своє русло

    Засинаючи
    опівночі
    моє тіло
    вигнулося срібною лукою
    на степовому просторі ліжка
    і потекло у ніч

    На світанні
    зникаюча ріка мого тіла
    виплеснула свою денну подобу
    Повільно
    проступав знайомий пейзаж
    моєї кімнати
    долинали осмислені звуки
    За хвилину
    місто прокинулось у мені
    і я відчула
    свою міцну тужаву плоть
    *


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  27. Латишев ДеТісЛ - [ 2011.01.18 06:43 ]
    18+
    після полоскання мізків алкоголем
    схожий на еротику дорослої розваги
    чи ти не бачила мене ще голим
    то і не звертай уваги
    сміється тягнеться до шиї
    злизати все лукавство ночі
    на пам'ять шрами залиши
    про дикі ігрища - вовчі

    в моїй сорочці мовчки
    зробити кави з ромом покурити
    у нас єдине - схожі звички
    у що можу ще повірити...
    11.12.10.


    Рейтинги: Народний -- (4.81) | "Майстерень" -- (4.72)
    Прокоментувати:


  28. Королева Табуреток - [ 2010.12.26 20:29 ]
    Пальці руки волосся
    Тихо подихом від стелі до підлоги
    Не чіпай мою ковдру
    Очі цілують пальці руки волосся
    То моя совість
    Сонце стікає по вікні
    Пише мені поезію
    Завтра останній день перед дорогою
    А мені б в твої сни
    Лагідно-пастельні
    Чай занадто солодкий
    Він уже не лікує
    То моя криза
    Я шукаю в свідомому скоєний злочин
    Та ніяк не можу знайти
    Тільки сліди
    Сліди
    Сліди
    То моя кара


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (3)


  29. Королева Табуреток - [ 2010.12.26 20:54 ]
    крапки і коми
    Розпускаю волосся. Намагаюсь мислити крапка
    Змиваю з обличчя фарби. Наношу серйозність крапка
    Я шукаю сонце, а знаходяться тільки переповнені фрази, слова, літери, звуки крапка
    На березі ранку не знайти притулку бездомній крапка
    Ліктями упиратись
    Топитись в блакитному
    Закинути голову назад
    Пити стелю
    Спасибо тебе, благодарю тебя
    Шукати вічність між пальцями
    Бо першим завжди легше бути, жити, знати, дихати, чути, обіймати
    Потрібен час
    Кома



    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  30. Королева Табуреток - [ 2010.12.26 20:26 ]
    Хмарочоси
    обіймай мої квіти-плаття
    натхненно і жадібно
    як вранці чашку гарячого
    із щирим завзяттям
    незрячого
    бачити вітер у шторах
    ніби в заторах
    чи як сніг вибиває вікно


    позбирай хвилини з підлоги
    залишиться одна струна
    на якій ранок зіграв
    клич на допомогу
    обіймав
    подушки, що знають моє волосся
    і які ми будували хмарочоси
    з тендітного до крику почуття


    24.12.10


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  31. Марія Гончаренко - [ 2010.10.31 20:37 ]
    Благання
    (За картиною в кераміці “Благання” Галини Севрук)

    ось я
    перед Тобою
    тихіша трави
    яку Ти всюди розсіяв
    яку виполюють і витоптують
    а вона знов проростає
    як цей народ
    я частка його

    Перед Тобою я
    тиха трава
    та відчуваю в собі вже іншу
    тож якщо це можливо
    і не порушить задумів Твоїх
    покажи мені мене справжню
    якою повинна бути
    та
    що тихіша трави
    перед Тобою
    ось
    я

    2003 р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  32. Марія Гончаренко - [ 2010.10.26 22:21 ]
    Тінь Пікассо у Харкові
    на п’ятнадцятому поверсі готелю “Харків”
    сиджу за столом заваленим паперами
    в позі „мандрівних гімнастів Пікассо”
    і
    з незбагненним почуттям
    що сповиває мене смутком
    дивлюсь у вікно
    де золота панорама міста
    обертається в часі так повільно
    що й Холодна Гора
    видається нерухомою
    відчуваю цей часовий потік
    включаюсь
    у щільність зв’язків між речами
    прозорію
    пронизую простір
    встигаю побачить
    як земний небокрай
    зірницею спалахнув
    минулим
    зниклим назавжди


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  33. Мара Ноемінь - [ 2010.10.23 12:46 ]
    Ноеминь
    Вифлеем Иудейский,
    Как мал ты в Иуде.
    Но сколько событий ты миру принес!
    С тобою прощалась семья Ноемини,
    Когда на Израиль Бог голод послал.
    Они уходили на поле Моава,
    Где хлеб колосился, журчала вода.
    Кусок на чужбине не так уж и сладок,
    Но была любима, любила сама.
    Тут вдруг овдовела…
    И солнце померкло.
    И мрак опустился на землю Моава.

    Но были для сердца отрадой два сына.
    Надежда теснилась – я внуков понянчу.
    Как дочери к ней две снохи прилепились,
    Любила всем сердцем, о доме, о Боге
    О крае Иуды, не раз говорила.

    Но кончилось счастье,
    Исчезла надежда.
    Два сына почили в земле той чужой.
    И сердце – как камень,
    И в жизни нет смысла.
    Нет сил оставаться у мертвых могил.

    Позвала невесток:
    - Решила вернуться
    Я к Богу живому,
    В ту землю пойду я,
    В тот край Вифлеемский,
    Где стены поддержат…
    К родному народу.
    Вы, дочери обе, совсем молодые,
    Найдется вам счастья
    В народе своем.

    И Орфа вернулась, хотя и слезами
    Свой путь поливала. А Руфь отказалась.
    - Слыхала не раз я, что Бог твой великий,
    Он странницу примет, тебя не оставлю,
    Гони, не гони, не могу я вернуться
    К оставленной жизни, с тобою пойду.

    И все, что от сердца – услышано Богом,
    И текст договора скреплен послушаньем.
    И горькую землю, сожженную болью,
    Господь оживил, Ноемини в награду.
    И внука Овида ей Руфь подарила,
    Который и стал праотцом для Христа.

    Ноябрь 2010 год.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (3)


  34. Любов Бенедишин - [ 2010.10.06 14:29 ]
    Яблуко
    1.
    Одержима мрією -
    стати корисною людям,
    зірвалась із неба зоря
    і жовтобоким яблуком
    глухо впала
    у високу траву
    під старою, як світ,
    яблунею.
    Та ніхто
    не звернув уваги
    на зяючу пустоту
    у нічному небі.
    ...І яблуко,
    на жаль,
    також ніхто
    не помітив.
    Коли я підняла його,
    було вже
    запізно...

    2.
    Ще вчора
    на найвищій гілці
    вже безлистої яблуні
    колихалось вітром
    останнє
    бурштинове яблуко.
    ...А назавтра
    сусідський хлопчик
    так і не знайшов його
    в пожухлій траві.
    Світ здвигав плечима.
    А в газеті
    з'явилась замітка,
    що українські астрономи
    відкрили нову зірку.
    ...Тепер,
    коли я дивлюсь
    у нічне небо,
    я знову бачу її,
    зорю,
    що мріяла стати
    корисною людям.

    2003


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  35. Любов Бенедишин - [ 2010.09.02 16:10 ]
    Осінній етюд
    Тихо і сумно...
    Невиплаканими жалями
    набрякло смальтове небо, -
    аж погляд у ньому в'язне.
    Ще донедавна сонячна
    вулиця -
    густо оповита
    сизими спогадами
    про втрачені перспективи літа.
    ...Тільки задивлені в себе
    жоржини
    загадково усміхаються
    під вікнами осель,
    де звично нудьгують будні.
    І їжачки-каштани,
    сторожко визираючи
    з трави на узбіччі,
    здивовано-карими очима
    проводжають
    поодиноких перехожих
    у самотність осені.

    2007


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  36. Микола Левандівський - [ 2010.07.16 18:26 ]
    Я і ТИ
    Я Я Я Я Я Я Я Я



    ТИ ТИ ТИ ТИ ТИ ТИ ТИ ТИ,



    наче вища за мене, вища понад моє Я

    над мою заціловану осінь і

    кришиться листя на ТИ і Я, на ТИ і Я

    стукіт наших

    сердець

    не римується

    подих з подихом не зустрічається…

    а Я,

    НАЧЕ

    р е в о л ь в е р б і л я т в о є ї

    с к р о н і... готовий поділитися кулею



    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)



  37. Сторінки: 1   2   3   4