ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.

Артур Сіренко
2026.01.05 15:45
Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником,
Що бавився словами як намистинами,
Що відчиняв двері в безодню,
Що жив у хиткій хатині,
Яка була зроблена з очерету,
Що ріс на холодному озері,
Де плавали білі лебеді,

Сергій Губерначук
2026.01.05 12:18
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.

Володимир Мацуцький
2026.01.05 12:17
В траві ховався коник,
В траві ховався коник,
Дзвонив той коник в дзвоник,
Співав і цокотав.
Невже ж то бува,
Невже ж то бува,
Дзвонив той коник в дзвоник.
Невже ж то бува,

Борис Костиря
2026.01.05 11:35
Я прокинусь у лісі від шуму птахів.
Із безодні вернусь у новітню безодню.
Моє серце проб'ють не списи каблуків,
А ледь танучі в небі зникаючі зорі.
І до мене долинуть видіння віків,
Невідчутні, загрозливі, сиві, прозорі.

Я прокинуся в лісі

В Горова Леся
2026.01.05 10:59
Ніч вливається в шибку синькою,
Підвіконням стікає вниз.
Обморожена гілка бринькає
Медіатором об карниз.

Місяць повний у сніг покришений.
Грає сріблом невинний наст.
А за щирою ніби тишею

Микола Дудар
2026.01.04 23:25
Була шкварка, була чарка
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…

Євген Федчук
2026.01.04 19:33
Про всіх потрібно знати у житті:
І про героїв, і про тих катів,
Що Україну нашу мордували,
Життям нормальним жити не давали.
Багато з них були, як одноденки –
У небо піднімалися швиденько.
Одні – людей на краще надихати,
Другі – щоб отих перших уби

Артур Курдіновський
2026.01.04 18:09
Ну що сказати? Спрацювали чисто!
Без метушні та зайвих децибелів.
Одним мікроскопічним терористом
Поменшало. Віват, Венесуело!

Все обійшлося без балаканини.
До біса резолюції, ухвали!
То й добре! А стражденна Україна

Олександр Сушко
2026.01.04 13:03
Малює мороз візерунок
На склі, як маестро пісні.
Ранковий упав поцілунок
Моєї дружини-весни.

Я п'ю животворний цей трунок,
Не рік і не два - цілий вік.
Красуне! Супружнице юна!

Борис Костиря
2026.01.04 12:11
Коли подолаєм навколишню сірість?
Коли вже настане жадана весна?
Коли подолаємо мряку і сизість,
Вдихаючи свіжість, як помах крила?

Коли подолаємо зоднаковіння,
Стандартність і сплутаний, немічний страх?
Коли проросте крізь байдуже каміння

Віктор Насипаний
2026.01.04 10:18
Уже під старість Галя пригадала,
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран

Богдан Манюк
2026.01.04 10:10
Раїса Обшарська. Сезон блукаючих дощів: повісті, оповідання, новели. —Тернопіль: Джура, 2006 р. — 254 с. Усім шанувальникам художньої літератури, відомо, що є книги, які захоплюють одразу і не відпускають, поки не прочитаєш їх до останньої сторінки. Авт

В Горова Леся
2026.01.03 21:46
Розливає обрій червоно лафітом,
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.

Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:

Іван Потьомкін
2026.01.03 17:52
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Микола Дудар
2026.01.03 17:26
Нічого такого, ще вибухів кілька.
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з

Віктор Насипаний
2026.01.03 16:31
Придумати задачу вдома будь- яку
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я

Борис Костиря
2026.01.03 14:20
Поетична непоетичність.
Так кусає змія за свій хвіст.
Це надмірне позерство й практичність.
У колодязі згублений хист.

Так потоне усе в парадоксах,
У апоріях, візіях, снах.
І останній п'яниця й пройдоха

Олена Побийголод
2026.01.03 11:46
Із Леоніда Сергєєва

При прольоті на фанері над Парижем
ми не плюнемо униз, хоч і кортить,
а сплануємо з поривом вітру свіжим
та послухаємо, що народ триндить.

А народ внизу – не плужить і не сіє,

Тетяна Левицька
2026.01.03 10:01
Ти розумієш з віком,
що біль не за горою.
За сильним чоловіком
ти можеш буть: слабкою,

розкутою, дівчиськом,
що ліпить бабу сніжну.
До твого серця близько

С М
2026.01.03 07:06
звідкіля ~ жодної гадки
може то маскований диявол
в очі їй зирнувши те сказав би
дивна міс едж
дивна міс едж

дивна міс едж увійде до вітальні
я не знаю що і питати

Володимир Мацуцький
2026.01.02 21:40
У лісі народилася,
У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.

Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,

Артур Курдіновський
2026.01.02 16:04
Цей ваш токсичний позитив
Сьогодні має безліч масок.
Юрбу бездумну звеселив
Ваш опромінений Пегасик.

Лунає з будь-якої праски
Цей ваш токсичний позитив.
Всі перемоги та поразки

Борис Костиря
2026.01.02 14:20
Шукаю ялинку у березні,
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.

Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів

Іван Потьомкін
2026.01.02 13:56
На гору! На гору!
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м

Ярослав Чорногуз
2026.01.02 13:32
Ну що ж таки прийшла зима.
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.

Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Пиріжкарня Асорті - [ 2025.07.23 21:14 ]
    Плетениця порошкова
    vɐɹиdɓɐw

    позив кар'єр на штрек увага
    глибінь хто встиг копри зібрав
    собі кому ж невже все марно
    хана

    I.
    данило майстер кожну скриньку
    до малахітниці возив
    а тачку гнав душевний фактор
    позив

    II.
    позив душевної фактури
    у світі лірики химер
    похила штольня діамантів
    кар'єр

    ІІІ.
    кар'єр запасів невичерпних
    розкопи вздовж і по́пере́к
    а для нащадків і надія
    на штрек

    IV.
    на штрек націлена увага
    в пітьму підземних володінь
    данило майстер патрулює
    глибінь

    V.
    глибінь принаджує багатством
    ентузіастів і бариг
    і кожний другий багатіє
    хто встиг

    VI.
    хто встиг на все той миє ноги
    хазяйці мідної гори
    а зайві кошти інвестує
    в копри

    VII.
    копри́ заглиблені у надра
    і кожний з них немов бурав
    данило майстер так замислив
    й зібрав

    VIII.
    зібрав підйомники а як же
    а далі кіньми на гарбі
    поїдуть золото й каміння
    собі

    IX.
    собі бо сам ото як сокіл
    нема ж ніде людей докру́ж
    і малахітниці на пам'ять
    кому ж

    X.
    кому ж іще дари носити
    вона й печери стереже
    а що якісь природні сили
    невже

    XI.
    невже не так і це все марно
    бо знизу магма вогняна́
    а там хазяйка значно зліша
    хана

    липень-2025.


    Рейтинги: Народний 6 (5.97) | "Майстерень" 6 (5.97)
    Коментарі: (30)


  2. Пиріжкарня Асорті - [ 2024.10.29 17:06 ]
    ★★★★
     
    левон із прізвиськом рогалик
    неквапно прочиня вікно
    щоби втикнуть низькобюджетне
    кіно


    у фільмі крізь безладний лемент
    вальсує трудовий народ
    когось спасають достеменно
    рот-в-рот


    іще там двірничиха клава
    мете каштан її мітла
    всіляко бачила розправи
    peace/love


    напроти стоячки наскісно
    підвис тутешній неформал
    переосмислюючи пристрасть
    хто ж знав


    сусіда явно з перепою
    з балкона свище до гуляк
    несе в небесні хмари зброю
    літак

    . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
     . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

    заштрихувати непотрібне
    додати бахівський рингтон
    життя неначе літ пір’їни

    мов сон





    Рейтинги: Народний -- (5.97) | "Майстерень" -- (5.97)
    Прокоментувати:


  3. Пиріжкарня Асорті - [ 2024.10.06 20:56 ]
    про ноти

    губний баян гармонь дворучну
    змастив олією пилип
    а озиваються педалі
    рип рип

    2024



    Рейтинги: Народний -- (5.97) | "Майстерень" -- (5.97)
    Коментарі: (139)


  4. Пиріжкарня Асорті - [ 2024.10.04 20:43 ]
    ****
    гаврило певно розуміє
    чому не пишеться комусь
    бо каже сам собі про рими
    довбусь

    про анекдот би той забути
    йому не вдасться вже ніяк
    там у героях родич давній
    свояк

    2024


    Рейтинги: Народний -- (5.97) | "Майстерень" -- (5.97)
    Коментарі: (82)


  5. Пиріжкарня Асорті - [ 2024.10.02 22:06 ]
    * * *

    грицько у снах бувало бачив
    знайому пару стиглих динь
    а вуха чули ніжний шепіт
    прилинь

    йому хліб-сіль і паляницю
    в театрі карабаса ба́-
    -раба́са видали у торбі
    з горба

    2024 і 2025 (оновлена версія)


    Рейтинги: Народний -- (5.97) | "Майстерень" -- (5.97)
    Коментарі: (40)


  6. Пиріжкарня Асорті - [ 2024.10.01 11:01 ]
    ***

    і телефонна і душевна
    та пісня в церкві й хорова
    аж те́пло регенту від неї
    ♡співа'

    2024


    Рейтинги: Народний 6 (5.97) | "Майстерень" 6 (5.97)
    Коментарі: (28)


  7. Пиріжкарня Асорті - [ 2024.09.28 22:57 ]
    ***
    ночам на зміну дні приходять
    між ними ранки й вечори
    пантрують зорі сонце й місяць
    згори

    грицько був парубок моторний
    і доглядав козу й свиней
    сміявся кум казали люди
    еней

    гаврило теж козак нівроку
    кравець обшив уздовж і вшир
    жінки писали в інстаграмах
    батир

    2024


    Рейтинги: Народний -- (5.97) | "Майстерень" -- (5.97)
    Коментарі: (30)


  8. Олег Герман - [ 2023.02.21 20:24 ]
    Слово (акровірш)
    Я часто мріяв,  слухав  шум  дощу,

    Любив  і рок, і блюзу перебори.
    Юнак простий - не красень, не потвора.
    Бувало  всяке… Думав, що тону.
    Ледь чутний голос  чистого  сумління
    Юрба  із  підлих,  жадібних  людей

    Топтала  в  бруд  липкий,  неначе  клей  –
    Екстракт  із  їх  сліпого божевілля.
    Боліло  серце,  сповнене  жалю.
    Етюдом  стало,  досі  ще  не  чутим,
    `
    Моїм спасінням - ніжне « я люблю».
    А  вже тоді не вірив у майбутнє...
    Рука  в  руці та дотик уст  медових  –  
    'Яка краса... Яка казкова мить.
    Немов  струна,  у пам'яті  бринить
    Осіння зустріч і ... цілюще слово.
    !!!


    2013 - ...


    Рейтинги: Народний 0 (5.57) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (4)


  9. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.08.11 06:04 ]
    постнесмак
    благар благав блажив блажав
    усі ми із такого ж тіста
    то оптиміст чи песиміст
    & грязь на всіх одна й та сама








    Рейтинги: Народний 6 (5.97) | "Майстерень" 6 (5.97)
    Коментарі: (134)


  10. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.05.15 17:22 ]
    посткарантин
    творіння восьмий день зійшов
    куранти вибили надвечір
    розфокусований об’єкт
    прокинувся й почухав п’яти



    Рейтинги: Народний 6 (5.97) | "Майстерень" 6 (5.97)
    Коментарі: (201)


  11. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.03.02 05:57 ]
    весняне лібрето
    “пора-пора” ~ збагнув поет
    & народив натхненну оду
    лібрето про весну й балет
    народу


    Рейтинги: Народний 6 (5.97) | "Майстерень" 6 (5.97)
    Коментарі: (114)


  12. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.02.03 22:09 ]
    про газ
    щораз покращення все більше
    нов-гав придумав п-рас:
    сірків здавати не на мило
    на газ


    Рейтинги: Народний -- (5.97) | "Майстерень" -- (5.97)
    Коментарі: (28)


  13. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.01.20 10:42 ]
    анонс - пиріжки і порошки
    у нашій славній пиріжкарні
    печуть найкращі пиріжки
    смачні пухкі поживні гарні
    але бувають з тарганом

    "Порошки" ж відрізняються від традиційних «пиріжків» тим, що парні рядки в них римуються, при цьому останній рядок виділяється своєю довжиною: він складається всього з двох (інколи до 4-х максимум!) складів. Кінцівка «порошків» — це їхня основна "фішка", що допомагає створити дотепну мініатюру з несподіваною розв'язкою.

    ***
    Здіймав poetto патос "вІрші"
    і не терпів м'яке "віршІ"
    ну хоч якийсь замінник сексу
    душі

    ***
    пікантна дездемонна в пачках
    отелло скубає плюмаж
    в очах марксизм, і купа свінгу
    вінта-а-ж

    (Г.М.)

    ***
    я вам послав імейл учора
    ви мовчите мабуть облом
    у нас весна а шо у вас там...
    прийом...

    ***
    схід веселкового реґґі
    зарості маріхуани
    тигр доїдає негра
    травень
    (Сонце Місяць )

    ***
    а дві квитанції за світло
    за жовтень і за листопад
    як папірці пожмакав звикло
    усі підряд

    ***
    нема про що писати вірші
    думки як петлі ліссажу
    капусти кислої поївши
    лежу
    (Сидорів Юрій)

    ***
    А їй ще пічку би й колонку
    чи твердопаливний котел
    бо скільки там гігакалорій
    з Отелл

    ***
    в підвалі гамору багато
    сусід поставив на "Бєду"
    й мене гукає на регату
    іду

    ***
    могучий голос батареї
    щоночі чує весь стояк
    коли сусід об неї здуру
    фігак
    (Устимко Яна)


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.97) | "Майстерень" 5.75 (5.97)
    Коментарі: (355)


  14. Галантний Маньєрист - [ 2020.01.04 19:21 ]
    Зимові пиріжки
    *
    Тремкі словесні оригамі,
    пребілі аркуші зими,
    наснаг і сподівань духмяні
    дими

    бо сутінки, і псячий холод,
    і неземна ціна на газ,
    але поезія земніша -
    рятують сторінки
    і хмиз

    *
    Писати теж потрібно смачно:
    незнане - в знане, і в коньяк,
    і з кожного рядка спочатку,
    хмільне - і байдуже про що

    лише жінки - тверезий вибір,
    ось тільки втримати кермо,
    мотор, усмішка Челентано,
    й аmоrе mоrе mоrе mоrе nо

    *
    Позаслоняли вІрші-пави
    рій віршеняток і віршат,
    ошатні вІрші, крутодзьобі -
    академічні голоси

    тому вважай себе найкращим,
    найліпшим з найфайніших, - от
    щоякнайкращим і найбільшим,
    що не вмістити в жодний твір

    *
    Що підіймає патос вІршів,
    те вабить у м'які віршІ,
    мов не чужі питання сексу
    й душі

    і свіжий сніг летить, як перший,
    морозний відгук на віршІ,
    і передують завше гІрші,
    бо тільки з "вІршу" ти поет

    *
    Весняних крапель римування
    і ті ще помисли дівчат,
    філософ гляне на усе це
    і скаже: ні-фі-га собі, -

    весна завершиться зимою,
    кохання упокоїть шлюб,
    і знов по колу, в сенсі жити, -
    платівка грає саме це

    *
    Підступні зваби приховали
    в зимові шати строгий піст,
    мужчини сторожко ступають,
    муркочуть «гречка» і - в сніги

    колінця, стегна, спинка, перса,
    протяжне «мяу», три рази
    тягнути хором «Алилуя»,
    еректум духу, піст як піст

    *
    Отак би й малював з натури
    хоча і муляє перо:
    і тут, і там - не те з жінками,
    лише з пупками все гаразд

    і ти глядиш в її безодню,
    вона, достоту, теж кудись,
    але навзаєм анітрохи -
    ох, Ніцше, ти не знав жінок!

    *
    Коли на терезах стосунків
    кохання, а потойбіч смерть -
    то спершу почуття найвищі,
    а далі раз - і легша смерть

    о ні, кохання - зірка в небі,
    а потім - щастя в повен ріст,
    і сяєва того все більше,
    аж доки - бах! і ти один.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  15. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.13 09:17 ]
    КРИТИКА
    Рано з ранку на базарі
    Все кругом вирує
    Хто з прилавку , хто з землі
    Продає , торгує

    Вибір в різний гаманець
    Контрастний попит вжитку
    Для когось пил , комусь капець
    Від фірмового зиску

    Як з власних рук , за свій товар
    Ціна цілком прийнятна
    А де вже профі - спекулянт
    Там мінімальній амба

    Маркетинг весь тут на коні
    Із глини ліплять кулю
    Для їх усе ціна - ціні
    Проценти солять шкуру

    І так кругом у нас завжди
    Політика абсурду
    Хто воза тягне , спину гне
    Працює за копійку.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  16. Ігор Шоха - [ 2017.10.29 09:31 ]
    Ювілейне
    Хай буде у пошані – Жінка!..,
    яка у вуйків на чолі
    вирівнює кути і стінки.
    А що не зробить українка,
    коли прижали москалі?

    Бо поки майстра відшукала,
    оцінку кожному дала.
    Великий досвід – це не мало.
    За відставного генерала
    немає кращого хохла.

    І як не дивуватись нині?
    Сама, у ролі конячини
    із лошаками сам на сам,
    а перетворює руїни
    в неперевершений Сезам.

    Чоловіки – слабкі істоти,
    а особливо до роботи.
    Та дещо додає снаги.
    Бо ми і випити не проти,
    коли закушуємо тортом
    або жуємо пироги.

    На це й даються іменини!
    І хай ламаються столи,
    коли обідають хохли,
    аби на славу України
    за щастя нашої родини
    ми гарно їли і пили.

                                          29.10.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.92)
    Коментарі: (5)


  17. Володимир Книр - [ 2013.08.04 17:27 ]
    Про роботу з читачем
    я кожним з творів неодмінно
    ділюся з любим читачем
    читач лайном їх називає
    та споживає разом з тим

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (3)


  18. Володимир Книр - [ 2013.08.02 18:16 ]
    Про пиріжковий вірш
    раз пиріжків наївшись з м'ясом
    я пиріжковий вірш зліпив
    тоді сіркові дав на пробу
    так він мов критик загарчав

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  19. Володимир Книр - [ 2013.07.25 16:35 ]
    Про пиріжкове віршарство
    віршарство зветься пиріжковим
    ну я проглянув кілька штук
    і навіть подумки всміхнувся
    хоч голоду й не втамував

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  20. Оксана Галузкевич - [ 2012.05.06 17:30 ]
    Пиріжки)))





    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (14)


  21. Галантний Маньєрист - [ 2012.03.17 18:43 ]
    Неправильні пиріжки із пристрастями
    ІІІ

    * * *
    Прийшла аби піти одразу
    слова як лід а ось духи́
    і очі ярими огнями
    і що б це значило
    капець


    * * *
    Вона одна така у світі
    і світ один у мене теж
    а ще одна у неї кішка
    і ліжко теж одне на всіх


    * * *
    Півдня знімав я з неї лати
    затим шукав під ними щось
    так важко щось знайти нового
    хіба що аж на третій день


    * * *
    Вона у ліжку невгамовна
    і це заводить до пори
    рятує зрештою подушка
    ну скільки можна пролюбов


    * * *
    А спершу ти украй потрібен
    І ти звикаєшся - моє
    вона ж тебе згортає й ніжно
    кладе в кишеню гаманця


    * * *
    В усіх садах ті самі граблі
    хоч весни спершу як нові
    та мить і вже зів'яле листя
    і свіжі садна на чолі


    * * *
    І я подумав що спочатку
    чогось такого не було:
    стрічання проводів чекання -
    відразу ліжко і капець
    .........................
    .........................

    ІІ

    * * *
    Нехай життя у нас фігове
    ось тільки фіги не ростуть
    бігме не рай кажу сусідці
    а спробувати не дає


    * * *
    І взагалі вона дарунок
    який дістався не мені
    його тримав я б тільки в ліжку
    якого б теж не покидав


    * * *
    Безсонні дні безсонні ночі
    і в неї теж не все гаразд
    та одного лише я прагну
    вона ж все інше лиш не це


    * * *
    Та й чоловік Її недавно
    на заробітки поміняв
    а за півроку я напевно
    на заробітки дремену


    * * *
    О як багато мудрих правил
    та ліків більше все одно
    що еталон кохання склався
    уролог написав рецепт






    Їхні води. І

    * * *
    О як нелегко із жінками
    доки знайдеш якусь одну
    то іншу втратиш ледь не зразу
    лечу як над водою млин


    * * *
    Вона була як сонні брижі
    як далечінь і ніжний пляж
    як у блакиті мрійне сонце
    я ж каже все це зіпсував


    * * *
    Жінки насправді тільки хвилі
    бурхливі а приємно так
    чому приємно не згадати
    бо далі скелі і прибій


    * * *
    У цім буремнім океані
    я борсався з останніх сил
    доки "від жінки тільки жінка"
    востаннє не порадив глузд

    .........................
    .........................




    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 0 (5.5)
    Коментарі: (36)