ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.05.25 20:44
Тонкі, стрункі, немов казкові птиці,
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий

Кока Черкаський
2026.05.25 19:52
А в нашім дворі та й росте собі клен.
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.

Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч

Борис Костиря
2026.05.25 11:11
Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.

Коли пізнаю я нові закони

Вячеслав Руденко
2026.05.25 09:22
сонцю – миті, утіхам - шеляг,
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?

де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало

Юрій Гундарів
2026.05.25 09:15
Оперна прима Людмила МОНАСТИРСЬКА виступає на найпрестижніших сценах: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог

Віктор Кучерук
2026.05.25 06:09
Свіжістю наповнюю легені
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.

хома дідим
2026.05.24 21:08
у травневій грозі
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам

Іван Потьомкін
2026.05.24 19:17
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,

Євген Федчук
2026.05.24 12:54
Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж

Борис Костиря
2026.05.24 12:50
Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.

Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень

Редакція Майстерень
2026.05.24 12:33
Поцікавився в інтернеті в гуглі в режимі ШІ Джеміні словом - "вірш",
і він раз у раз пише таке:

Джерело у слові

Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,

Вячеслав Руденко
2026.05.24 09:52
Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.

хома дідим
2026.05.23 20:32
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно

Вячеслав Руденко
2026.05.23 19:42
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати

Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Лариса Іллюк - [ 2011.05.14 15:46 ]
    ***
    Кілька рельєфних вузликів на линві залізничних маршрутів.
    Кілька пересічних радостей, кілька сумних непрощень.
    Геліоцентрика лише однієї можливості - зашморг в руку -
    як виявляється, ідея вже у лахміття зношена.

    Списані аркуші, скресані списи, закреслений вдосвіта новий день.
    А воскресіння - було. Та чи буде? - достоту не знаю я.
    Сірі вокзали, годинники, тіні мереживних і розмежованих постатей.
    Тунелі ще не прокладені, але мости вже спалені.

    2011р


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (6)


  2. Саша Кучреек - [ 2011.05.05 20:23 ]
    некст
    Играем в игры ну совсем как малышы,
    Ты мой герой, поступки без ума пока я не замечу -
    Плохие мальчики особо хорошы
    И чуствам бешеным я волю не перечу.

    Всем сказкам наступил конец, а ты попался
    Скажи мне то, что вслух и никогда не скажеш!
    Сегодня за покорностью моею гнался,
    А завтра ты не в ложе, а под дверью ляжешь.

    Мне проще быть ничей, чем быть твоей в кавычках.
    Хотел уйти но поздно ты опомнился,
    Когда мое внимание было в твоих привичках-
    Тариф твой на мою любовь закончился.

    Как так, ответ мой прост, обычен:
    Мозгами надо шевелить, не ягодицами,
    Кому какое дело что в постели ты отличен-
    Смотреть надо на душу, а не вертеть лицами.

    2011. ророкококо


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Саша Кучреек - [ 2011.05.05 20:00 ]
    Сповідь зрадженої
    Ділив ти те, чого не мав усі ці дні.
    Лише собі повік я вірна буду, обіцяю.
    Гру виграно: ти - нуль,я – на коні,
    А я не Бог, запам’ятай - я не прощаю,

    Бо тільки він терпить всі промахи твої..
    Поки я тут, в вогні моїх очей ти грійся,
    Покірно прикладай до ніг уста свої
    Й не бійся ти своїх бажань, а моїх бійся.

    Тривог і болю прояви змив час немов вода,
    Коли і падала далеко вниз, так і таке бувало..
    Вставала, далі йшла і памятала про слова:
    Минуле не шкодуй, воно ж тебе не шкодувало.


    2011(с)rorocococo


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Ал Дє - [ 2011.04.16 17:17 ]
    Bv
    Y


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Ал Дє - [ 2011.04.16 16:18 ]
    3
    K


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Ал Дє - [ 2011.04.16 16:21 ]
    2
    E


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Ал Дє - [ 2011.04.16 16:53 ]
    Lk
    Ty


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Ал Дє - [ 2011.04.16 16:50 ]
    Iuy
    Gh


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Ростислав Нізіньковський - [ 2011.04.13 20:23 ]
    Багатим в бою не вмирати!
    Звучить благородно – священна війна
    Але ж насправді – звичайна різня
    Кров знедолених і гроші багатих,
    Та багатим в бою не вмирати!
    Смерть їх шукає не на полі бою
    А в шикарних, вульгарних покоях
    Бігти як собаки лиш можуть вони
    Адже бояться руки із пітьми
    Яка непомітно ляже на шию
    Так як змія її оповиє
    І мужньо здавить мязи свої.
    Їм не потрібні сльози твої.
    Адже гроші – одна причина війни
    Від істини-то нікуди йти
    Дурень хоче бути дуже багатим,
    Щоб гордим імператором стати.
    Мудрий спокою та достатку хоче
    Він кров невинного не проточить
    Та нападати ніколи не буде
    Але захистити землю свою не забуде.
    лютий, 2011 рік


    Рейтинги: Народний 5.25 (4.88) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  10. Ярос Лао - [ 2011.03.28 23:47 ]
    Вiдображення Повiтря
    спраглий, але воду не шукає
    терплячий- хоч би й вiчно шкандибать
    тягти останнi ноти- лише б пiсня не минала,
    укорiнившись в свiт душа iще до раю зацвiте
    й цвiстиме як вiд плiсняви хлiбина

    за що чiплятись в свiтi вiдображень неба
    хто прагнув влади, знову став її рабом
    ше й замахнувсь на Бога булaвой, дурило.
    а меньший з заздрiстю iзкоса погляда
    ослiпне й геть загубиться дитина

    28 березня 2011


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Самотня Птаха - [ 2011.03.21 20:23 ]
    * * *
    Так давно не кохав...
    уже тисячу літ
    я тримаю у собі бажання.
    в день такий розцвітає мій хліб на вікні
    і мій кіт мастурбує у ванні...


    Рейтинги: Народний -- (5.3) | "Майстерень" -- (5.08)
    Прокоментувати:


  12. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2011.03.11 15:25 ]
    Вірш про нерозділене кохання
    Уже близько кінець, Я піду назавжди…
    І мене не побачиш більше…Зажди…

    Залишилось зробити лише кілька кроків
    У прірву. А скільки ще чекати мені років?

    Кохання. Страждання. Хто придумав тебе.
    Ідеальну квітку, що з шипами росте.

    Доторкнутись не дала, сколола все серце.
    Й краплинами кров збираєш в відерце.

    Навіщо?!?

    Чому ти не зникнеш, щоб загоїлись рани
    А коли ти їдеш, серце криють тумани.

    І без тебе не можу, та й з тобою не бути
    Я загнаний знову у гострі кути

    І всюди твій погляд!

    Знов топиш мене, в своїх милих очах
    Й не знаю, що бачу любов я чи страх.

    Й хоч ладен я все терпіть на цім Світі
    Та сил я не маю так жити, любить і...


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  13. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2011.03.11 15:42 ]
    Шлюха
    Ступивши перший крок з порогу
    Стала в болото й намочила ногу
    Знову підчеплю застуду чи якусь заразу
    Хіба її мало, коли ідеш стоять на трасу?

    Холодний сильний вітер обдуває тіло
    Коли ж під’їде знову чергове мудило?
    Й мене запросить сісти у свою машину
    Зігріюся хоч трохи, хоча би на годину.

    І виникла тут думка: в якій я жопі, трястя,
    Чому в житті своєму зовсім не знала щастя?
    Те діло, доля пхала з головою у болото.
    Топила і душила мене як ту сволоту.

    А біль і відчай завжди збивали мене з ніг
    Я ж на коліна падала у мокрий рихлий сніг
    Й запхавши глибоко свій хрін мені до рота
    Грали мене до сліз, щоб виникла блювота.

    Набридло, по житті стояти завжди раком.
    Щоб пробивати шлях лиш через свою сраку.
    І жду, коли настане всьому цьому кінець.
    Хоча кінців щодня тут різних і кожен молодець.

    Як вибратись із ями, в яку сама упала
    Кому тепер потрібна пропаща шлюха Алла?
    Всі друзі відвернулись, та прокляли батьки,
    Які ж за пляшку випхали сюди під матюки.

    Машина підкотила, зараза, тож менти
    Сьогодні ще й без плати повинна обслужити.
    В машину не запросять, а просто за парканом.
    ВСЕ, хочу, щоб загріб хтось яму мою краном.


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Коментарі: (2)


  14. Таня Павловська - [ 2011.03.10 19:01 ]
    "Я сумую за тобою..."
    Я сумую за тобою...
    Знаю я-тебе нема...
    Я знущаюсь над собою...
    А довкола тільки тьма...
    Біль з’їдає мої сльози
    І пусті уже слова...
    А у серці тільки грози
    Знов кричать, що я сама...
    Я сумую за тобою...
    Кожним подихом життя...
    А душа стає німою
    Й губить кожне почуття...
    Я кричу-ніхто не чує
    Ріжу руки-не болить...
    Може хтось цей біль відчує
    А моя ж душа мовчить...
    Я сумую за тобою...
    Ти був більше за життя...
    Я тікала за тобою
    Геть тікала, в забуття...
    Так жила і так сміялась
    Зацвіла в мені весна...
    Я у тебе закохалась...
    Ти ж помер-тебе нема...
    Я тепер вже не тікаю...
    Не люблю...і не живу...
    Просто добре я вже знаю
    Що тебе не поверну...
    Я сумую за тобою...


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  15. Таня Павловська - [ 2011.03.10 19:15 ]
    "Свобода"
    Я дивитимусь пильно у небо
    І вивчатиму зорі на ньому
    Я сказати сьогодні прямо
    Не зумію тобі і нікому.
    .
    Від сьогодні я вірна і вільна
    Розірву всі бажання і мрії
    Ніч сьогодні на диво спокійна
    Тільки вітер підхоплює вії.
    .
    Це невміння людей промовчати
    Перетворює душу на камінь
    Й ще сильніше бажання кричати
    Перетворює тишу на гамір.
    .
    Штучне світло занадто яскраве
    Воно гріє не душу, а руки
    Від сьогодні воно перестане
    До красивого людство тягнути.
    .
    І сьогодні бажання жити
    Я сховаю далеко в кишеню
    Так виснажливо хочеться пити
    Замість хлібу жувати землю.
    .
    Вже не стримано льються сльози
    Я не бачу за ними паперу
    Це чорнило з моєї крові
    Воно любить цю волю шалену
    .
    Ці слова із мойого серця
    Вони вирвані звідти із м"ясом
    Від сьогодні це просто скельця
    Що розіб"ються стрілочним часом.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - ) | Самооцінка 4
    Прокоментувати:


  16. Тетяна Павловська - [ 2011.03.10 16:21 ]
    "Осінь"
    Дусь розлучались двоє - пара
    Такі подібні і такі чужі.
    Їх листям золотим лиш осінь посипала
    І сонце вже не гріло як тоді..

    Десь падав дощ, забутий ними вчора
    десь спала тиша, лишена тоді,
    Вона була така, немов прозора.
    А він - неначе попіл міражів..

    Душа боліла, серце завмирало
    Вуста тремтіли від ридання й сліз..
    Мовчала осінь. і вона мовчала,
    Коли він йшов, любові не зберіг..

    Був падолист самотнього прощання,
    в"яли квіти в сонячному тлі..
    Ролучались двоє - пара
    такі подібні..і вже чужі........


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - ) | Самооцінка 5
    Коментарі: (2)


  17. Альона Саховська - [ 2011.03.07 15:53 ]
    Невідправлений лист
    Все добре, і нічого наче не змінилось,
    Усе намісті і життя іде.
    Лиш у квартирі пустка оселилась,
    Вона від мене точно не піде.

    Тебе нема, та ти мене тримаєш,
    Я прошу мила, відпусти!
    Я зможу все, і ти це знаєш,
    Я серце вирву, буду далі йти.

    Проллється час, він заспокоїть душу,
    І стане краще, може я не знаю.
    Тебе пробачу і забути мушу,
    Та як забути коли досі ще кохаю.

    І ти пробач, пробач що відпустив,
    Не втримав, слів не підібрав.
    Та знай, ніхто тебе іще так не любив,
    Ніхто тебе іще так не чекав.



    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Коментарі: (1)


  18. Любов Птаха - [ 2011.02.13 17:08 ]
    ВІДЧАЙ
    Гн`илі й п`адалі наївся

    Стервятник безсоромний.

    У гнізді тихенько причаївся,

    Зробивши вигляд благородний.

    Споглядає здобич вже наступну,

    Ховає усмішку підступну.

    Скільки черево твоє вміщає?

    Скільки трупів синіх поїдає?

    Звірячий погляд голодний

    І спрага твоя неземна

    На кров і тіло здобний

    Вишкрібає нутрощі усі

    І плачуть тупики оті....



    Рейтинги: Народний -- (5.21) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  19. Анастасій Гречкосій - [ 2011.02.11 01:46 ]
    A Siesta
    I lie on three chairs in my working room
    & feel exactly like a happy groom,
    Who sleeps with his beloved bride
    & smells her beauty by his side.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (2)


  20. Алексий Потапов - [ 2011.02.01 20:48 ]
    * * * (не Петергоф)
    finita la commedia


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (28)


  21. Тетяна Роса - [ 2011.01.18 23:00 ]
    Совет от лукавого.
    Предай того, кто слаб, предай,
    Ведь победителей не судят.
    Предай, как будто невзначай,
    Тех, что себя доверьем губят.
    Своим желаньям угождай –
    В довольстве совесть не разбудят.
    Продай же сильного, продай,
    Известно – сильных не убудет.
    Ведь Авель вовсе не был крут,
    И зря Иуду осудили.
    В своём поступке прав был Брут.
    Не жди, дабы опередили –
    За секс, довольство и уют
    Друг дружку все ведь предают.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (17)


  22. Нико Ширяев - [ 2011.01.12 17:50 ]
    Как это было...
    Художественно блефуя, пытались говоруны
    Добиться восхода солнца с неправильной стороны.
    И всем им тогда казалось: имеют такую власть.
    Но солнце опять всходило, откуда ему и шасть.

    Известнейшие поэты, поэты куда ни глянь,
    Пытались заставить банки платить им большую дань.
    Но банки, любя поэтов, теперь, как и с давних пор,
    Старались свою капусту скорей переслать в оффшор.

    И бились тогда поэты над музыкой вечных тем,
    Но стало тогда поэтов в траве не видать совсем.
    Победа досталась мертвым, а между стеблей и струн
    Непонятых подмастерьев носился лихой табун.

    2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" 5.5 (5.38)
    Коментарі: (1)


  23. Анатолій Сазанський - [ 2010.12.30 09:53 ]
    ZZZZZНОВОРІЧНА ПРИГОДА ZZZZZ

    ..Загубила білочка хвоста
    У зимовім лісі..
    Дід Мороз розхристаний і лисий
    Тим хвостом стежини заміта..,
    І в смерічок про сто грам пита...
    І в розпуці неба дзвін хита...
    І в нірвану тихо відліта...
    Загубила білого хвоста..


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  24. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2010.11.11 12:45 ]
    Под маской стального лица
    Не задавайте мне вопрос,
    Почему я стала стервой,
    Почему иду по трупам.
    И хочу быть всюду первой.

    Почему я хладнокровна,
    Умерла в сердце любовь,
    И душа моя безмолвна,
    Нет прощенья, лишних слов.

    Да, была я романтичная,
    Й дороги слались мне цветами,
    В душе играла музыка лиричная,
    И я жила только мечтами.

    Но ведь не спрашивал никто,
    Разрешения делать больно,
    Рушить жизнь мою на части...
    Стоп, может быть уже довольно!

    Да, вы сломали мне судьбу,
    Но не сумели убить до конца,
    Я ожила и стала сильнее
    Под маской стального лица.


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  25. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2010.10.26 17:25 ]
    Життя - це книга
    Для кожного із нас життя — це книга.
    Та ми самі в ній пишемо сюжет.
    В одного він холодним є як крига,
    А в другого — палає як брикет.

    Початок книги, то завжди є казка:
    Фантазій кольорових повний рій.
    Дитячі спогади - найкраща життя частка,
    Як безліч нездійсненних милих мрій

    Пізніше все міняється раптово,
    Так, як стають всі діти - бунтарі.
    Сюжетна лінія тепер не кольорова.
    Й думки стають всі гострі, як ножі.

    А потім нас з'являється роман,
    Про перші почуття і про кохання.
    Про перший в кожного в житті обман,
    Який приносить біль й розчарування.

    І тут шляхи розходяться у всіх,
    Хтось далі пише по житті романи,
    А хтось будує детективний стріх,
    Чи пристрасні і ексцентричні драми.

    Але усі ці фентезі й поеми,
    Гострі пригоди чи історичні чвари,
    На старість літ народжують проблеми,
    Тоді і пишуться безсмертні мемуари.

    26.10.2010 року


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  26. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2010.10.14 01:31 ]
    Мій ЄДИНИЙ
    Ти пішов із життя - стало темно,
    Я тримала мокрий букет,
    Ти гадав, що було все даремно.
    Я ж читала надгробний сонет.

    Не судилось знайти для нас щастя,
    І невдало скінчився антракт.
    Я ж ревіла від болю. От трясця!
    Сильний дощ ще підхоплював такт.

    Для тебе вже вічність — це мало,
    Для мене — дорога в нікуди.
    Знов у спогади впала я вдало,
    Повітря вдихаючи в груди.

    Я поклала квіти у вазу
    І взяла у долоню шмат глини,
    Тихо мовила лиш одну фразу:
    «Я кохаю тебе, мій ЄДИНИЙ!»


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Коментарі: (2)


  27. Максим Едель - [ 2010.09.25 15:13 ]
    Тебе розірвуть на слова...
    Тебе розірвуть на слова.
    Готуйся , якщо є жива
    Сторінка – никай, вирви.
    І ,хоп ! Немає більше прірви .

    - Ніч добра .Скільки ? Тридцять сім.
    Він встав і вийшов – справи , справи.
    Не ниють діти .Баста всім .
    І зліва ні хуя ,і справа.

    Де ваша совість ,дядьку , годі.
    Бо то асфальт ,бо то не небо ,
    І він , без понту, до погоди ,
    Але не з даху ,хай , не треба.

    - Ніч добра .Пам'ять ? Пам'ять – стерво.
    Та ні , давно вже не вживаю –
    Чекаю кожним клятим нервом,
    Щоб спав малим під баю–баю .

    Бо плачу , мамо ,вірю , боля…-
    Агу ! Агу ! Он осінь вперлась..
    У немовляти ширша доля.
    Холодний чай ,гарячий термос.

    - Ніч добра.Котра? Два нуль два.
    Не ті квитки ? Ви шо , дебіли ?

    Тебе розірвуть на слова ,
    Залишать тільки м'ясотіло .

    2010


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  28. Ярос Лао - [ 2010.09.24 11:24 ]
    Згадка про Висоцького
    а "фiнiш - горизонт"
    i лєнта - хтозна й де,
    бiжи, хоч не бiжи -
    а всi там будем вчасно.
    життя- несправедливий
    i дивний марафон.
    скорiше, вище, дужче-
    дурiсть. баста!

    Е, пан Суддя, скажи
    кому медалi цi:
    тому, хто перемiг
    i вже стоїть, чекає,
    чи може он тому,
    хто далi ще бiжить
    бiжить i не стає
    не став i не здихає?

    не знаю цього й я..
    давайте ще по сто?
    In vino veritas!
    а досвiд не пропити!
    то винно не вино-
    це верiтас у нас!
    вiд чого ж голова
    ще може так болiти?


    Рейтинги: Народний 5 (5.13) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  29. Віктор Цимбалюк - [ 2010.09.10 16:54 ]
    В цвет масти
    ...Не дивися на мене, володарю ряджений, з подивом...
    Я скажу тобі все! Все, що хочу, тому що юродивий...

    ...От візьму, знахабнію, і плюну в бігборд твій прицільно...
    Що ти зробиш мені?! Та нічого! Бо я - божевільний...

    ...Або стану на сцені, немов розмальований блазень,
    І скажу: "Ша базар! Відморожений бик тягне мазу!.."

    ...Але ж хто зрозуміє? Ніхто... І - ніколи... Бо тут
    Дуже ціняться вівці, де навіть баран їхній - шут...

    ...Або так - оголошу: "Я - телепричетний до Гуру!.."
    Але Гуру - в розкладі, що я - всього-на-всього дурень...

    ...Дятел... Борзий валєт... Чепушило... Сохатий урод...

    - За шо чалішся, Вітя?
    - Та є така тєма: НАРОД....

    Кумпала Вір,
    08.09.2010 року, м. Хмельницький



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (3)


  30. Максим Едель - [ 2010.09.07 19:47 ]
    Падай червоною ягодою на сніг
    Падай червоною ягодою на сніг,
    Збитою хмарою в Бога з-під ніг,
    Колесом із ДТП у провінції в брУдні,
    Падай , як падають довбані будні.

    Оберти , цикли із місяця в місяць.
    Де твоє найерогенніше місце?
    Лапане Брутом ,о містере Бруде .
    Хай з тебе буде.
    Довідка : хворий сьогоднішнім станом,
    То ж хай з тебе стане.

    2010


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (11)


  31. Терпкая Осень - [ 2010.08.30 23:35 ]
    Как удав
    Комната, как удав, душит меня. В его узорах на коже – лабиринты моих похождений пролетами сна.
    Боязно! Хотя…почему бы нет?! И я как мотылек, только с матерными словами лечу на свет…
    Комнаты, люди события, герои. За чей счет их бы напоить? Или лучше пирожное заварное?!
    Наверное, все же куплю билет в реальность! Так и сигареты есть, и алкоголя в бокале малость осталось.
    И все же, НЕТ! Реальность – это тот же бред, только гадкий! А в сне – шоколадные конфеты, да и кофе сладкий!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.23) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (2)


  32. Тетяна Роса - [ 2010.08.25 23:05 ]
    Страшнее смерти
    Между истиной и бредом
    Аж до пены на губах,
    Рвя все узы, тут же следом
    Алчет ласки детский страх
    За души своей огрызок.
    Мир страдальца дик и низок.

    аМнезия на сегодня,
    зАбыванье о вчера…
    зРят несчастную в исподнем
    мАссу тела доктора,
    уЗнавая еле-еле
    уМ, погибший в этом теле.

    Мир, не понятый ни кеМ.
    Редок свет: туман да тьмА.
    Наяву любой кошмаР.
    Бед надуманных сумА.
    Устрашающий прогноЗ:
    Нет ухода от проблеМ…


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)


  33. Володимир Ляшкевич - [ 2010.08.19 12:20 ]
    Після соціалізму
    Сягнула спека сорока - яке кохання?!
    Якби у тебе я ввійшов - була б остання!
    А так останні вісті із фронтів погоди,
    і „пийте, пийте кожен день” - ото уроди!

    Ні, ти поглянь, які! - сказали б звідки гроші!
    О мов не знають – всі у підраній калоші!
    То ж не дивись на мене, як плита на сало,
    у мене зроду без півлітри не вставало!

    І ще коробка довбана - оця панелька!
    Ну й душегубка, блін!!! А ти, мов карамелька,
    у чому Бог послав, виблискуєш у хаті,
    не накаляй, кажу тобі, питання статі!

    А як подумати – то від жінок всі біди!
    Ото утнуть своє, а нам хоч не хмеліти!
    Я посадив, би Юльку ту, клянусь, за грати -
    вона ж на осінь прийняла голосувати!

    А так, як люди би жили - від кандидата
    щодня би мали по одній гіркій на брата,
    гляди, минула би і спека непомітно,
    достойно, словом, би жили, нехай і бідно!

    Прошу востаннє, одягнися! Бо не встою,
    а після тижні два сичатимеш гюрзою.
    Там сорок градусів, як на порожній пляшці!
    Як той Адам, з тобою, чи в тобі, я в пастці... :(


    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.59) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (30)


  34. Оле Кса - [ 2010.08.19 11:08 ]
    кіс
    ...
    я бачив сон. в якому ти
    веселки смішками малюєш.
    я поцілую тебе теж.
    якщо мене ти поцілуєш.
    2006-07-04


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  35. Реалізм Андрій Сюр - [ 2010.08.19 11:23 ]
    *****
    прилетіла немов пір’їна вітром принесена
    шовкове плаття шелестом п’янило тінь
    крок за кроком падав у серпневу темíнь
    серце переповнювали іскри благальних молінь
    а душа кудись рвалась втікала приречена

    тихою мелодією щось проспівала
    хотілося відповісти мільйоном слів
    проте всередині щасливий дух умлів
    погляд його твій погляд зустрів
    і земля відразу для нього раєм стала

    у залі тьмяно горіли ясні вогні
    довкола бігали маленькі діти
    у подарунок отримували посмішку світлу
    я німий просто сидів п’янів
    а треба було промовити лише кілька слів

    привіт мавко
    а я чекав
    я…
    і тепер вже говорити
    не словами


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  36. Володимир Солодовніков - [ 2010.08.18 20:51 ]
    Пам `яті Миколи Лиходіда
    Знов небо розписали голуби
    на радість голосніми кольорами,
    а вересень вклоняється тобі,
    І лине сум церковними хорами

    Із пам"яті,
    Із тої давнини,
    де пахнуть айстри
    Й досі гіркотою,
    Де розпинають болем наші сни,
    І ніч встає між нами і тобою.

    Хто каже - доля,
    А мені - журба.
    Прийшла на мить,
    Та й враз породичались.
    Про те мовчить у роздумах верба,
    Про це лелеки вранці прокричали

    Із пам"яті,
    Із тої давнини,
    Де пахнуть айстри
    Й досі гіркотою.
    Де розпинають болем наші сни,
    Де ніч встає між нами і тобою.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  37. Віктор Цимбалюк - [ 2010.08.10 13:37 ]
    Гамаюн
    ...Перевернуті прапори...
    Перепльована Незалежність...
    Золоте під багном - не горить...
    Не летить Гамаюн у безмежність...

    ...Не пече мати хліб у печІ...
    Не горять над селом Стожари...
    Прислухайсь, ніби щур, уночі...
    Не забув ще, як сліплять фари?...

    ...Можеш радіо вбити - вбий!...
    Як непотріб, розбий телевізор...
    Далі йди у кабак і - вий...
    Заїдай матюками кризу...

    ...Спи, блаженний, все, як завжди...
    Пляшка водки, буханка хліба...
    Ось і фюрер твій: "Т-с-с, не буди..."
    - Kommen Sie in Donetsk, meine Liebe!..

    ...Ця держава - арійський край?...
    Ця країна - жидівський шинок!...
    Грай, юродивий блазню, грай...
    Тут, на святі "сваїх" - чужинець...

    ...І - живи, Гамаюн, живи...
    Пташе праведний, пташе віщий...
    Долю-дулю "сваїм" яви...
    Не пояснюй чужим, навіщо...

    Кумпала Вір, 09-10.08.2010 року,
    м. Хмельницький



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (18)


  38. Віктор Цимбалюк - [ 2010.07.29 15:07 ]
    Символи
    ...Я живу у державі, в якій зубожілий народ,
    Розгубивши усе, крім кмітливої вдачі і гумору,
    Напитав собі герб - золоте деревце Сефірот...
    "Це ж князівський тризуб!" - можновладці-поети "подумали..."

    ...Я живу у державі,
    Бо я в цій державі живу...

    ...Я живу у державі, однак тут народ ні до чого...
    Бо держава моя - в мальовничому, тихім селі,
    Де в росі на світанку ще можна угледіти Бога,
    Де увіткнута палка кущем пророста із Землі...

    ...Я живу у державі,
    Бо я в цій державі живу...

    ...Я живу у державі, якою керують сатрапи...
    Поза злодієм - злодій, за черевом підкумка - кум...
    Над усім цим лайном майорить перевернутий прапор...
    Воду ллють на Вогонь!... Неприкрите невігластво, глум...

    ...Я живу у державі,
    Бо я в цій державі живу...

    ... Я живу у державі, як варвар, як гой, ніби Каїн...
    Бо - Єдине шукаю... Рабові невільне Знання...
    Розбудивши Любов, я до спраглих Любові гукаю:
    "Просинайтеся, люди! Вас глушить і сліпить брехня..."

    ...Я живу у державі,
    Бо я в цій державі живу...

    ...Я живу у державі, насправді, бо, знаєте - доля...
    Бо Душа, перев'язана в гуз, знає Міру Буття:
    Де блакитне - Земля, ну, а жовте - Божественна Воля...
    Де у серці б'є ключ, суть корона і корінь життя...

    ...Я живу у державі,
    Бо я в цій державі живу...

    Кумпала Вір,
    28.07.2010 року, м. Хмельницький


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (14)


  39. Володимир Солодовніков - [ 2010.07.25 19:06 ]
    * * *
    Ти є?
    Була?
    Чи я тебе придумав?
    Чи помилково
    Ти потрапила у ніч
    З того вірша,
    Що вереснем надуло?
    Була?
    Чи є?...
    Хіба у тому річ.
    Як вересень,
    То ти,
    Звичайно будеш
    І будуть золото
    Розхлюпувать дощі.
    І ти мене
    В тім золоті загубиш,
    Відмовившись
    Від золота душі.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (1)


  40. Віктор Цимбалюк - [ 2010.07.22 14:23 ]
    Я - несмачний
    ...Я - несмачний, бо часом можу про Христа...
    Я - несмачний, бо часом можу про Дажбога...
    Про половецький степ, про Запороги,
    Про вкриті золотом Батиєві міста...

    ...Я - несмачний, бо я шукаю побратимів,
    Які в душі плекають волю, так, як я...
    Яка ж вона на смак, душа моя?...
    Обкурена терпким опойним димом...

    ...Горить вогонь, бурлить в ріці вода,
    А свідки на вівтар все лізуть, лізуть...
    "Йому Харон не відкривав шенгенську візу..."
    "Хахол!.." "Москаль!.." "А скільки в ньому від жида?!.."

    ...Чи я - лечу?... Чи я - стою на місці?...
    Чи я - тоді, чи може, тут - тепер?...
    А раптом я - давним-давно помер!?...
    "Бардо-Тодол" - невідворотні вісті...

    ...Одначе, ні... Живий... Болить душа,
    Понад Голгофою разом з Христом конає...
    "Перуне, видибай!" - в Дніпрі лунає,
    У тілі ... Будди, затремтівши, як лоша...

    ...О, я ще ж не сказав про Магомета,
    Варуну, Індру, Зевсів грім гучний...
    Але, не буду - ні, бо - не смачний...
    - Подайте безпритульному монету...

    Кумпала Вір, 22.07.2010 року,
    м. Хмельницький


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  41. Юрко Пантелеймон - [ 2010.06.19 15:15 ]
    процесуальний хаос
    "Батарея" взуття
    У моєму коридорі.
    "Так-так, мамо,
    Зарас приберу".

    Хмарочоси книжкові
    На моєму столі
    Височіють до самої стелі,
    Але я їх не заховаю!

    Зелено-коричневий фільтер,
    А чорний - для води
    Уже місяць забитий,
    Але ж вода ще тече!?

    У підводному човні
    Я тримаю лад.
    А вдома -
    Процесуальний хаос.


    2010 року Божого


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  42. Жнівеньская Надзея - [ 2010.05.30 19:48 ]
    -З-а-п-а-р-ы-л-а-с-я- (07.10.2008)
    Ён паліў у пад’ездзе ў доме насупраць…
    Я сядзела на пары літаратуры тэорыі…
    Маргала…ржала…махала – выгналі з аўдыторыі…


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 4
    Коментарі: (3)


  43. Ґеорґус Аба - [ 2010.05.26 20:30 ]
    Вже вірші ніхто не читає
    Вже вірші ніхто не читає,
    Пиши їх швидко, немов надсилаєш
    Листа у країну вже-мертвих жанрів.

    Кидай, кидай у безодню шухляди,
    Нехай падає, нерішучо-як-хочо,
    Вночі напівсонно згадуй приємно,

    Як солодко жити по той бік ока,
    Там де світла нема, де
    Лише анонімність очного нерва.

    Віддавай увесь, що виростив, чай,
    Нехай напівсонно падає, заварюється,
    Там де пустка, не бійся, не буде аварії,

    Нехай, нехай буде легко,
    Нехай ллється в підробку діжки
    Справжня вода.

    Роби, що мусиш,
    нехай буде, як треба,
    Падай рибою

    Ротом її в океан,
    І не бійся, що у зуби застрягне
    Ледве-ледве меридіан.

    2010ТРА26


    Рейтинги: Народний 5 (5.27) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (16)


  44. Валерій Голуб - [ 2010.05.24 21:39 ]
    АнтиОда хрущеві.

    Речу тобі, гаспиде, оду крізь зуби,
    І ось я чому відірвався від справ:
    Про тебе, субстанціє мору і згуби,
    Шевченко писав. І Цибенко писав.

    Ти юнкерсом хижо над садом кружляєш,
    Скидаючи бомби сповільнених дій.
    Помітно й по пиці, що зле замишляєш,
    А ми дихлофосом зустрінем - не смій!

    І ти, очманівши від яду і цвіту,
    Прокуреним басом заводиш пісні,
    Коли я лаштуюсь шедеври творити…
    Геть, іроде! Киш! Як ти вгувся мені!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (5)


  45. Таня Петик - [ 2010.05.24 19:41 ]
    Сама
    Здається на світі важко жить,
    Буває у грудях щось болить...
    Невже це сум оточує народ?
    Невже не буде веселих нот?

    Запитань багато,
    у цій мелодії без дна.
    Ні це не сум оточує народ,
    ти просто - сама...

    2009р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  46. Василь Кузан - [ 2010.05.16 23:23 ]
    Земля вмивається...
    Земля вмивається...
    Так мило змивається.

    Мильною піною
    Розмиває лінію
    Між надією й вірою.

    Вірую,
    Що повернеться з вирію,
    Що звільниться від відчаю
    Із свободою спротиву
    Несвобода неспокою.

    Вимрію
    Те повернення силою.
    Тільки я
    Не насилую,

    Бо і так
    Сто разів ґвалтоване,
    Закатоване,
    Закорковане
    Слово зболене,
    Ніби серце землі
    Поневолене,
    Ще над прірвою
    Плаче:
    «Вірую»...


    2010



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (5)


  47. Маруся Малиш - [ 2010.05.10 10:52 ]
    Кафе
    Голоси...
    крайній столик- запах коксу -
    забезпечена оренда-
    слинява пачка мопса
    слинявить похіттю краси
    жіночі стегна.

    Голоси-
    Другий столик зліва-
    Власність скнари
    В думках комфортні будуари
    І нетерпіння в голосі-"неси
    Рахунок вже, офіціантаре,
    бігме, недуга-ваші чайові"

    Знову голоси, ще перегари
    Вже більший столик на ймення
    "Здибач"
    Панкушної вечірньої запари
    нірвани, "драний стіл", перемикач
    і ложе анаши- «вони ж бо дивляться згори»

    Голос-і навпроти ти.
    Втомленість повік, абсент у вічах
    Трохи хрипкості у твоїх речах
    Трохи кислоти ци три ни
    І спеченої гордості у твоїх печах
    Забракло лиш провини.

    І це було, до біса,природньо,-
    Поглядом мене пройти,
    я ж сиділа навпроти.
    Та ти і мопс в кутку пускали слини
    На гнучкі жіночі похітливі
    спини
    І згадували трах останньої гульби.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  48. Бастинда Гингема Бастинда Гингема - [ 2010.05.08 23:25 ]
    Мы
    Мы создатели террора,
    Злу бессмертному опора.
    Хвост змеи и глаз шакала,
    Клык гиены, шершня жало;
    Зной убийственный палящий,
    Плавно в смерть переходящий, –
    Это мы. Мы ужас, страх.
    Мы – сомнение в сердцах;
    Дикий хохот тихой ночью;
    Горький плач отца над дочкой,
    Утонувшей в ложке супа.
    Мы – пятно на теле трупа;
    Дрожь в руках, щелчок затвора,
    Хрупкий лед, убитых горы.
    Мы – ружье в руках солдата.
    Мы – Парламент и Палата.
    Мы уран в боеголовке
    И тупых детей штамповка.
    Мы – тиран, народ гнобящий;
    Голод, нации морящий;
    Зависть, ненависть, бесстыдство,
    Блеф, предательство, убийство…
    Мы создатели террора,
    Злу бессмертному опора.
    Мы – к покупке смерти чек.
    МЫ – ОБЫЧНЫЙ ЧЕЛОВЕК.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  49. Юлія Марищук - [ 2010.04.28 11:46 ]
    Ментальність вічна
    Тихо вмирає нація
    Шкода, що маю рацію
    Дивне бачення
    Повне збичення
    Хворе збочення
    Порожнє значення
    Минуло цвітіння
    Занедбане вміння
    Засохле коріння
    Пусте насіння
    Посинілі лиця
    Брудна криниця
    Не кров - водиця
    Байдужість - криця
    Наївна дурість
    Смішна похмурість
    Бездонна ницість
    Гидка дволикість
    Курви політичні
    Вірші цинічні
    Брехня органічна
    Ментальність - вічна...


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.43) | "Майстерень" 5.25 (5.33)
    Прокоментувати:


  50. Оля Оля - [ 2010.04.20 12:39 ]
    осенью
    паутиной поросший угол
    темнотою ночной искрится.
    и завязана в узел туго
    предрассветная солнца птица.

    ветер воет, открыты окна.
    воздух колет горячим морозом.
    и рисунки плывут по стеклам -
    не дожди, а так, просто, грозы.

    небо мимо нас пролетает
    очень часто и очень быстро.
    постепенно все тает, тает.
    есть вода, только нету смысла.

    листья падают вниз и с низу.
    разноцветные, больше - синих.
    плачут голуби на карнизах.
    на глаза их ложится иней.

    так уныло, и очень мрачно
    карусели кружатся впарке.
    под машину попала собачка.
    на конверте четыре марки.

    в луже - звезды, на звездах - лужи.
    на луне - дырки, как у сыра.
    кто кому этим делает хуже?
    просто снова земля остыла.

    а глаза наполняются кровью,
    когда спать не ложишься неделю.
    удивишь ли всех этой новью?
    нет, конечно, я не болею.

    под верхушкой деревьев светит
    что-то странное красным цветом.
    тот, кто этого не заметит,
    не получит прощенья летом.

    а в окне огонек от свечки
    все не гаснет, живет, играет.
    дыма ленточки и колечки
    к потолку высоко взлетают.

    замирают часы и стрелки.
    задыхаются, умирают.
    по деревьям не скачут белки,
    в норках ежики замерзают.

    подоконник заставлен вазонами.
    половина из них завянут.
    и принцессы со своими коронами
    никому не нужными станут.

    и забытый блокнот на тумбочке,
    что, возможно, когда-то откроешь,
    все напомнит тебе, дурочке,
    и подскажет, о чем мечтаешь.

    нет, не стоит надеяться заново.
    холод снова порвет надежды.
    и хотеть, даже самого малого,
    уж намного труднее, чем прежде.

    и по стеклам лединки бьют и бьют.
    никуда нам не деться осенью.
    только вороны снова запоют,
    а деревья украсятся проседью.

    2009


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.31) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (10)



  51. Сторінки: 1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16