ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.03.04 19:34
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.

Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери

Татьяна Квашенко
2026.03.04 17:03
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.

Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение

Ігор Шоха
2026.03.04 16:41
                    І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.

                    ІІ
Ми сіяли історію одні,

С М
2026.03.04 11:29
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти

Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас

Юрій Гундарів
2026.03.04 10:39
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо

Борис Костиря
2026.03.04 10:15
Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.

Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен

Віктор Кучерук
2026.03.04 06:06
Зітхання матері й відбитки
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.

Артур Курдіновський
2026.03.04 01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!

Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені

Ігор Терен
2026.03.03 22:23
                    І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.

Світлана Пирогова
2026.03.03 18:57
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Сонце Місяць
2026.03.01 19:44
видить Бог, я намагаюся спілкуватися із ким завгодно
і як завгодно, і з усіма
проблематика в іншому, в тому, наскільки завсідники ПМ
здатні взагалі до якогось спілкування

(тим самим обґрунтовую попередню власну відмову від коментів на своїх сторінка

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Ірина Вовк
2026.02.28 16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Арсеній Літванин
2026.02.25

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Володимир Сірий - [ 2013.07.29 18:34 ]
    Земні купці собі створили рай
    Земні купці собі створили рай
    Під кодовою назвою "Китай" :
    - За гривню купим, - продадамо за сотню,
    А дев’яносто дев’ять, Боже, вибачай.


    29/07/13


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  2. Олександр Олехо - [ 2013.07.29 14:55 ]
    На хвилях безсоння
    На хвилях безсоння, дорогою ночі
    приходить натхнення і думку лоскоче.
    Я чхаю о першій і рима втікає,
    і муза поезій мене покидає.

    - О музо, о діво, святою жагою
    торкаючись неба, лечу за тобою.
    Цілком однозначно - я зовсім не хворий.
    Душевно, фізично й морально здоровий.
    Ну чхнув, вибачаюсь. Бацили зараза
    ну зовсім ж нікчемна – не тиф, не проказа.
    Куди ж ти втікаєш, прискіплива дамо.
    у мене в проекті – комедії драма.
    Он скільки сюжетів без рими сумує,
    а ти безголоса, в ти вередуєш.
    І що тобі варто назад повернути?
    Я так розпалився, однак не заснути.

    Та чую лиш шурхіт і наче пушинка
    зі стелі на столик злітає пір'їнка.
    І янгольський голос: - Добраніч, невдахо,
    а опус свій можеш віднести на плаху.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (14)


  3. Василь Юдов - [ 2013.07.29 08:59 ]
    Кіт у флоксах
    Давив мишвоту кіт рудий,
    З щурами вік змагався,
    Та от на старість став слабкий
    І граціозно вже не потягався.
    Як купка мрій звалився в квітнику,
    Шалений спогад віями прижмурив.
    Чого тільки не малось на віку,
    Що потріпало доста шабатуру!
    Мурчить собі під ніс пригоду чи роман,
    Розшкірив пазурі без зла в квітучі тіні.
    Дрімоту муркотить між валер’ян -
    Блаженна старість у поважній ліні!
    Колись і ми уляжемось в садку...
    Упремось в стовбур липки головами,
    Згадаємо усе, що стало на віку,
    Що відбулося начебто не з нами.
    Затягнемо пісні про щирий рай,
    Який дістався нам від прапраліта.
    Аби лиш поряд із садком не гуркотів трамвай...
    Й не спотикалися об нас щасливі діти.
    Дрімає кіт у флоксах без бажань,
    Бо вже нічого від життя собі не просить.
    Йому під ніс схилилася герань,
    А хвіст гойдають полум’яні флокси.

    2013р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  4. Іван Низовий - [ 2013.07.27 00:12 ]
    * * *
    Ти сколихнула душу всю до дна.
    Та що там сколихнула –
    Землетрусом
    Пройшлась по ній!
    Регоче Сатана –
    Не вперше – над розіп’ятим Ісусом.
    Посміймося ж крізь сльози: дивина,
    Йому вже до причастя – і в землицю,
    А він до животворного стегна,
    Крутого, мов окріп, свою десницю
    Простягує!
    Не смішно, далебі…
    Ніхто тобі не вивершить корони
    І трону не згромадить –
    На вербі
    Пліткують,
    Замість плакати,
    Ворони.


    2007


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (20)


  5. Іван Низовий - [ 2013.07.26 13:01 ]
    * * *
    Ремонтую потроху своє відпрацьоване тіло,
    Бо нема запасного, а це вже не личить поету
    З молодою душею. Та деякі штучні деталі,
    Як, наприклад, протези зубні, не годяться для того,
    Щоб кусати і рвати обридлих моїх опонентів,
    А тим паче жувати заслужену чесну шкуринку.
    Добре вже, що хоч штучний кришталик одразу прижився
    В оці лівому – він розрізня, хто мій друг, а хто недруг,
    Відміча кольори і відтінки, і жде не діждеться,
    Коли в правому оці відбудуться якісні зміни,
    І я поглядом зможу обняти не лише дружину,
    А й довколишній світ з Україною в центрі Європи.
    Ремонтуюсь до жнив, незалежний тримаючи тризуб
    В суверенній руці, – заміняє і серп він, і молот
    Хліборобу з часів золотого трипільського поля.
    Помолодшав, здається, на кілька епох проминулих,
    Тож згоджуся, напевне, небесно-пшеничній державі
    І не стану для неї обридлим жуком-короїдом.


    2008


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (24)


  6. Володимир Сірий - [ 2013.07.26 12:43 ]
    ***
    Прозорі води у єства глибин.
    Ріка глибока має тихий плин.
    Міленька - гомінка і каламутна, -
    Накриє мулом камінь не один.

    26/07/13


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (13)


  7. Нико Ширяев - [ 2013.07.24 18:37 ]
    Тропизмы и настии
    Наверное, это куда как нормально -
    Под тяжестью лет оказаться в зените
    Культурных миров и миров социальных,
    Да я проверял уже это, простите:

    Мне ахово в урбанистической груде,
    Где трэшно светлы и богемны туземки,
    В далёких краях, где суровые люди
    От Леты ведут лабиринты подземки.

    Сплошным комиссаром не выйду на площадь,
    Ни дня не подамся ни в блоги, ни в боги.
    Хочу подобрать себе что-то попроще,
    Чем мясо кусками иных антологий.

    Куда бы вестимей вдоль солнечной нити
    Принять перорально, впустить внутривенно
    Чего-то такое в условном транслите,
    Чему не присудят ни важность, ни цену.

    Бывая всё чаще, вдыхая акаций,
    Случаясь виньетками счастья влюблённых,
    По ходу мерцаний одним оказаться
    Из лотов, забытых на аукционах.

    С экранов радаров - из полупропавших.
    Но, может быть, всё же ко мне обернутся
    Колонные стебли подсолнухов ваших,
    Коленные чашечки ваших настурций.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  8. Іван Низовий - [ 2013.07.22 11:20 ]
    * * *
    Видатні, як правило, невдатні
    Видаватись. Вдатних – видають.
    А невдатні зовсім непридатні
    До життя. Їх вдатні заклюють.
    Деяким невдатним хоч посмертно
    Крихта слави все ж перепада,
    А живим невдатникам відверто
    Невідомість в очі загляда.
    Та одне втішає: в плиннім часі
    Вдатні згинуть все ж, а видатні
    Поряд із Гомером на Парнасі
    Ще хмільні співатимуть пісні.


    Рейтинги: Народний 0 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (24)


  9. Володимир Сірий - [ 2013.07.21 09:47 ]
    *--*--*
    Честь і хвала породіллі навік!
    Жінка продовжує родові вік!
    Тільки одна заувага маленька:
    Розпочинає - таки чоловік!

    21.07.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  10. Нико Ширяев - [ 2013.07.19 16:56 ]
    Присноводные стансы
    Водами поостыв,
    Вёрсты перстов просты.
    Реки - они как люди -
    Ставят себе мосты.

    Грузным, тугим пике
    Ближе всего к реке
    Нил, Дунай, Амазонка,
    Волга и Хуанхэ.

    Всякий, кто за добро,
    Лепит на нём тавро -
    Из подоплёки мира
    Стиксом течёт Днипро.

    Каждые пять минут
    Сразу от всех простуд
    Левый и правый берег
    Сонную воду пьют.

    В очереди в ковчег
    Норманн и печенег
    Сонную песню тянут -
    Эдакий оберег.

    С верою в нифига
    Долгие берега
    Млость норовят упрятать
    В полые жемчуга.

    Голые огоньки -
    Не близки, далеки -
    Светом руки отжатой
    Пробуют гладь реки.


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  11. Олександр Олехо - [ 2013.07.18 16:47 ]
    * * *
    яблуко слова
    м’якоть мовчання
    карта вістОва
    кровопускання

    оберти лімфи
    в обліках часу
    міряю тиски
    зважую масу

    сонячний вітер
    срібна засмага
    золото літер
    зламана драга

    душу обсіли
    лаври і квіти
    черга пороків
    де їх подіти

    воля як доля
    червами тиша
    спадок від троля
    йодиста миша

    подих бажання
    тіло спокуси
    чуєш гарчання
    ниють укуси

    всі ми під небом
    пеклом розп'яті
    так без потреби
    зайві на святі

    тихо на шпильках
    спрагою ночі
    Музи бретельки
    знімуть охочі

    пам'ять не мстива
    слава герою
    випити пива
    вийти із бою


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (7)


  12. Устимко Яна - [ 2013.07.17 15:24 ]
    українська волинка
    волинка грає час у.д.
    біда навчить– зубасті знають
    де голод брав постав едем
    голИзну вигадка веде
    до влади й слави як до раю

    дзінкий нечесно рваний гріш
    і до вершини від підніжжя
    гора бажаючих скоріш:
    коли в пани в пани коли ж?
    і доять смокчуть чавлять піжать

    а простодух-інтілігєнт
    лише зітхне в безсиллі журно
    зрагулізована ущент
    під бум-цик акомпанемент
    потягне віз країна дурнів




    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (18)


  13. Олександр Олехо - [ 2013.07.17 09:42 ]
    Творимо - живем...
    Яке це стерво, зоряне натхнення!
    У срібну ніч, коли мигтять світи,
    його нема і рими одкровення
    не можуть місця у душі знайти.

    Та що там місце, рим самих бракує!
    Усе шаблон, ужиток, секонд-хенд.
    Душа від того, знудившись, сумує,
    а з нею гумор, комедійний бренд.

    А було б добре щось таке уткнути,
    щоби Парася пискнула: О, ВАВ!
    А потім не могла всю ніч заснути,
    втомивши ум від пародійних вправ.

    Немає Музи, діви для поезій,
    а з нею слів весняної жаги.
    Себе питаю: нащо пишеш, крейзі?
    Кому потрібні прісні пироги?

    І сам собі я відкоша рубаю:
    Від дум життя порепалось чоло.
    Я запишу їх, потім прочитаю –
    уже тих зморшок зменшиться число.

    Це як рецепт довіку не старіти.
    Якщо умерти, тільки молодим.
    Хіба не ліпше римами хворіти,
    аніж маразмом, а то і гірше чим.

    Я не один такий на цьому сайті.
    А ну спитай найстаршого з ПееМ:
    Чого ті дні, коли не пишеш, варті?
    Хіба не скаже: творимо – живем…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (19)


  14. Білий Стікер - [ 2013.07.15 19:43 ]
    Танець хворих думок та сновидінь
    Дев’ять днів потому – ти писала sms
    Відповідь чекала, ти під дією колес
    Позбулася турбот від ейфорії зразу
    Але все ще думала «Чи будем разом ?

    Чи потрібно все ще колесманить?
    Чи будеш ти таким же странним?
    А може, така тут тільки я лиш? Ні?
    Завжди хочу тебе між своїх ніг.

    Напевно, я ніколи не зійду з колес,
    Адже люблю, коли, в голові лиш фест
    Коли, навкруги усе яскраво-світле,
    А волосся ніжиться під вітром.

    Не знаю я, що буде з нами далі
    Як після цього спати в ліжку маєм?
    Мабуть я вмазаюсь ще краще, любий
    А завтра дружно по мені затрубим.

    Хай не морозять інші про френдзону
    Для тебе буду амброзійним гроном.
    Лише скоштуй мене, хоча б шматок
    Дівки дівками – забудеш про дівок!
    (Ось мій язик, візьми собі у рот).

    У тебе маю бути в голові лиш я
    Не забувай про мене й про миш’як
    В такому стані я дурна, повір мені
    Або помреш, або ж зроблю моїм!»

    Це останнє, що промайнуло в голові
    А далі, немов у трансі, наче фільм
    Ти на ліжко впала й «захлеснулась»
    У власнім танці хворих сновидінь.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  15. Іван Низовий - [ 2013.07.10 13:30 ]
    За мотивами "Слова про Ігорів похід"
    Путні вітри поженуть нас до Глухова
    через путивльські фортечні вали...
    Слухай, зозуле з мобільної слухавки,
    вовче виття з ковили!

    Не здоженуть нас ганебно-безславні –
    ось уже Ворскла, і Псло, і Сула...
    Що ж бо ми скажемо Ярославні,
    гейби щаслива була?!

    Ігор, позбувшись полонного іга,
    десь партизанить в гірких полинах,
    баба-яга в його радницях біга,
    пестить ночами жона кам’яна...

    Глухо копитить дорога на Глухів
    по Білопіллю і по Ворожбі –
    масу пліток неспростовних і "слухів"
    ми веземо, Ярославно, тобі.

    Ми ж бо не винні, що в княжих столицях
    п’яні князі зворохобили Русь,
    а на Печерську собаки і гицелі
    кості гризуть –
    чути здалеку: хрусь!

    2006


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (20)


  16. Іван Низовий - [ 2013.07.07 21:58 ]
    * * *

    Якби ж не пудова авоська
    І торба – аршин на аршин –
    Була б ти, їй-богу,
    Венера Мілоська,
    І жоден би смертний тебе не прикоськав,
    І нелюб до шлюбу тебе не зманив ні один!
    Венера ж Мілоська –
    Красуня безрука,
    Яку не страшить ні печаль, ні розлука,
    З якої нізащо ніхто ні за що не спита:
    В очах – не прочитана мука,
    Заціплені з болю вуста…


    2000


    Рейтинги: Народний 7 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (20)


  17. Іван Низовий - [ 2013.07.07 21:45 ]
    * * *
    Запрошуєш у гості,
    А сама
    Мудруєш, певне:
    «Ні, таки не прийде, –
    Вчепилася руками обома
    За нього доля;
    Висмоктали прийми
    Із нього відчайдушність;
    І трьома
    Вузлами –
    Із простісінької примхи –
    Світ зав’язали;
    В бідного нема
    Ні гордості, ні гонору, ні пихи…»

    Горохом від стіни – твої слова
    І всі твої лукаві мудрування…
    Себе я й справді втратив для кохання,
    Та на реванш не втратив ще права!
    Таки – прийду.
    Слова знайду такі,
    Яких тобі іще не говорили,
    І залишки розтраченої сили
    Вкладу в обійми щирі та палкі.


    2001


    Рейтинги: Народний 7 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (19)


  18. Іван Низовий - [ 2013.07.05 13:37 ]
    * * *
    Живу -
    Ніхто не знає,
    Як
    Часом бідую
    І чим знедолених собак
    З руки годую.
    Живу сутужно я,
    Однак
    Свободу маю
    І на всіляких посіпак
    Часу не гаю;
    Нехай отримують вони
    Чини-відзнаки
    Із рук нового "старшини"!
    Мої ж собаки -
    Не руколизи:
    Я для них
    Близький,
    Неначе
    Порід із ними я одних -
    Порід собачих
    З відтінком людяності...
    Ми,
    Худі, приблудні,
    Стаємо трішечки людьми
    В часи безлюдні.
    І то не вигадка,
    Не міт -
    Добра ознака:
    На нас утримується світ,
    На нас -
    Собаках!


    2001


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (24)


  19. Анатолій Криловець - [ 2013.07.05 06:12 ]
    Про ліричного героя
    Пробач, читачу! Я хіба кохав?
    То почуття ліричного героя.
    Я ж тільки віршем вдало позував,
    Словесною втішаючися грою.

    Я набрехав, бо то не я страждав –
    Герой себе терзав на роздоріжжі.
    Я ж тільки слово хвацьки підставляв,
    Щоб жаль до себе викликать у вірші.

    Мене? Судить? За зраду? За обман?
    То знову він із підлістю й злобою...
    І я сміюсь аж тридцятьма двома
    За спиною ліричного героя.

    11 квітня 1982 року


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6) | "http://poezia.org/ua/id/28523/personnels"


  20. Нико Ширяев - [ 2013.07.01 13:20 ]
    Апоэпо
    Если хочешь, я буду твоей айгою -
    Правой твоей айгою, твоей тайгою,
    Которую ты не заметишь как что такое
    В лёгком своём покрое.

    Не дай истрепаться редким авантюристом,
    Когда опустеет разово слов канистра,
    Когда разольётся заревом вся Каллисто,
    Так, поиграться чисто.

    Потому что внутри тебя плачут жимолость и осока,
    Прячут в твоих краях полновесность злака.
    Это как выпить йоду, убить баскака,
    Камешком кануть надолго в земное око.

    Конница твоей карты Колумбом уходит в небо
    Сиять в золотые снизки, стучаться в нёбо
    Попыткою разучиться чего ещё бы,
    Помимо как стать колумбовой открывашкой.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  21. Василь Юдов - [ 2013.06.26 14:18 ]
    Що не хочеш, доню, заміж...
    Що не хочеш, доню, заміж? -
    Мати запитала.
    Доня ледь від ноутбука
    Кузов відірвала.

    Мама, ти про своє «заміж»
    Не кажи нікому.
    Тепер заміж не виходять,
    Тепер по другому!

    Усі так живуть інтимно,
    Щоб дітей не мати -
    Хлопці з хлопцями окремо,
    Окремо й дівчата...

    Нащо хату будувати,
    Будувати плани?
    Ми тепер не просто люди, а...
    Інопланетяни!

    Ми на вищому вже рівні,
    В порівнянні з вами -
    Ми кохаємось здебільше
    Руками й ногами!

    Знала б, що так позаземне, -
    Мати відказала, -
    Я би тобі руки й ноги
    Змалку б відірвала!

    І хай кажуть не гуманно,
    Не демократично,
    Та у мене була б дівка,
    А не б...дь* космічна!

    * блудь космічна, від
    поняття блудити в космосі.
    2013р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  22. Василь Юдов - [ 2013.06.25 00:21 ]
    Притча про Веселого Козака
    Художнику, який любив причуди,
    Один парторг (коли ще то було)
    Замовив Брєжнєва* портрет по груди
    І розміром, щоб видно на село.

    Художник справився і дуже постарався
    Виводити медальки й ордена.
    І так зробив, що Брежнєв посміхався,
    Як вся щаслива й радісна «Страна».

    У нього погляд точно Джеймса Бонда
    З-під брів такий, що добрих дасть чортів.
    А нижче носа - посмішка Джоконди…
    (За це художник років п’ять сидів)

    Тоді вперіщили за цей портрет мільйони.
    (От люди вміли гроші викрадать)
    Пройшли роки, змінилися закони.
    Тай шкода стало «батю» викидать…

    То Леніна в Шевченка можна вдати -
    Лише борідку замалюй а чи зрубай…
    Й ніхто не ув’язнить тебе за грати,
    Хоча Кобзар на вигляд як бабай…

    А чудо Брежнєва у що переробити?
    Замислились теперішні митці:
    В Петлюру чи Бендеру без трембіти,
    З медалькою героя у руці?

    Знайшли художника, старий вже став небога,
    Трясуться руки, хоч давно не п’є.
    Той згодився. Сказав за ради Бога,
    Як породив паскуду, так і вб’є!

    Спочатку з Брежнєва він утворив Чапая –
    Шикарні вуса й шабля у руках…
    А потім імператора Росії – Миколая.
    А далі витворив із нього козака!

    Це хто, Хмельницький? Глядачі питають.
    Чи Тарас Бульба? А чи сам Сірко?
    Ще й очі Джеймса Бонда виглядають,
    З-під оселедця в стилі рококо…

    Це наш козак, до болі, найрідніший.
    У ньому всі епохи, як на гріх,
    З’єдналися. Історія напише
    Чи тугу про минуле, чи то сміх.

    А у селі, залишиться портретом
    Серед дерев і заростів стирчать -
    Козак Веселий морда пістолетом!
    (Джоконда з Леоніда Ілліча*).

    *Брежнєв, український політичний діяч,
    який правив Москвою у період застою.
    *Леонід Ілліч Брежнєв - попередник Леоніда Макаровича
    І Леоніда Даниловича, так звана
    епоха Леонідів перед епохою Вікторів.

    2013р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  23. Іван Низовий - [ 2013.06.23 23:13 ]
    * * *
    Ще не помер,
    А вже лечу
    По витяжній трубі
    В сліпуче сяйво
    І кричу,
    Та ні, шепчу собі:
    "Ще не помер...
    За що ж мені
    Даровано політ
    В такій сліпучій сяйвині
    В такий – інакший – світ?".

    І чую відповідь:
    "Лети,
    Нічого не питай –
    Пожив доволі в пеклі ти,
    Щоб заслужити рай...".

    "Невже я житиму в раю?" –
    Радію, мов дитя,
    Ві сні,
    Бо в рідному краю
    Не жив я до пуття.

    ... Так, це був сон.
    Я не помер.
    Прокинувся – живий.
    "Як жити будемо тепер,
    Сердего Низовий?!

    Немає відповіді –
    Я
    Не знаю, що сказать...
    У небі сонечко сія –
    Господня благодать.
    На сміттєзвалищі старці
    Вишукують пожив,
    І вкупі з ними – горобці
    Цвірінькають "Жив-жив!".

    "Жив-жив, – і я собі кажу, –
    А значить, не помер,
    Хоч перейшов давно межу
    Бідак-пенсіонер...
    Мо', й до тепла ще доживу
    На цім краю труби,
    Де рай побачу наяву"...

    Якби ж, якби, якби!..


    2003


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (11)


  24. Василь Юдов - [ 2013.06.20 18:54 ]
    Кодова мікстура
    Моїй старій закортіло,
    (Чом і не кортіти?)
    Щоби я на старість років
    Покинув курити!
    А щоби не повернувся
    До куріння здуру,
    Вона в пляшці настояла
    Кодову мікстуру.
    Кинула у спирт цигарку,
    Жиру, цукру, солі,
    Павуків, аж два рябеньких,
    Крильця мух і молі.
    Розтовкла туди гарненько
    Хвостики мишачі…
    І ще чогось добавляла,
    Коли я не бачив.
    Всю цю суміш так охайно
    На стіл виставляє.
    "Пий! – до мене, - поки в хаті
    Нікого не має!"
    А тут кум мій некурящий:
    "Здоровенькі були!
    В касу пенсію привезли,
    Хіба ви не чули?"
    Моя стара, економна
    Рідна половина
    Біжить в касу. Й забуває
    На столі плящину.
    "Оце добре, - кум промовив, -
    Ой, така охота
    Якраз зараз похмелитись
    Й піти на роботу…"
    Наливає собі в склянку
    Тієї гидоти.
    І все до краплі заливає
    Миттєво до рота.
    Став як перчик червоненький,
    Чи зелений може…
    Я не бачив. Він як куля
    Побіг у отхоже...
    Я лиш вгледів коли кума
    Тільки-но живого
    З його хати забирала
    "Швидка" допомога.
    З того часу проминули
    І літа, і зими.
    Я не курю. З переляку
    Ще й пити покинув.
    Але кума та мікстура
    Так змогла скорити:
    Пити хоче, та не може!
    З горя став курити!!!


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  25. Юрій Поплавський - [ 2013.06.20 11:28 ]
    Считалочка. Не детям.
    По стенке зайчик светлый скачет,
    под стенкой ёжик мрачный плачет,
    медведь с Медведицей летит,
    змея колодная шипит.
    Пегас взобрался на Парнас,
    он позабыл совсем о нас...
    Стрелец Амура подстрелил
    и нас на век любви лишил...
    Собаки Лебедя прогнали,
    а Рыбы с Раками играли...
    Луна пролила Молоко...
    Чумацкий шлях глядел в окно.
    А Скорпионы искусались,
    И Шляхом в космос все умчались.
    веселились Близнецы,
    им Качели, как Весы...
    Волопас овечек пас,
    их от Льва спасал не не раз...
    Водолей не дал воды
    и засохли все цветы...
    лишь колючки расплодились
    и в созвездья превратились...


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  26. Юрій Поплавський - [ 2013.06.20 11:32 ]
    Ещё налей...
    Как скучно в звездных ресторанах!
    Их вычурность салфеток и меню…
    Как будто я в чужих далеких странах
    Никак тепла, уюта не найду…
    Высокомерная прислуга
    Оценивая, смотрит на меня
    Мол – что? Меняешь лемеш плуга
    На вилку и на лезвие ножа?
    Ну ну, посмотрим, как ты сможешь
    Законы этикета соблюдать?
    И что ты, бедный Йорик, скажешь
    Коль палочки решим тебе подать?
    А мне плевать!!!
    Хоть раздражает меня скатерть,
    Салфетки и крахмальное витьё.
    Но я же не пришел на паперть…
    И наша жизнь – игра а не питьё!
    …………………………………….
    Когда ж заходишь в плёвую кафешку
    Тебя встречают с радостью в глазах…
    Хоть пиво наливают в пластик-кружку
    Но с милою улыбкой на устах…
    И…понимаешь, что не всё так плохо,
    И с каждой кружкой-жизни, веселей!!!
    И что не важно, сколько ещё вдохов
    Тебе осталось…
    День выпит…
    Ночь…
    Ещё.
    Налей!!!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  27. Володимир Сірий - [ 2013.06.20 08:29 ]
    Як – не - як
    Немає більш мерзотного, коли
    Сини грабують матір залюбки,
    І моляться за неї ревно потім
    До Бога… Як – не - як, – сини таки.

    20.06.13


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  28. Юрій Поплавський - [ 2013.06.19 08:20 ]
    Террариум
    В театре вашем, как в футболе….
    Игра забыта - важен результат…
    Не всем хватает силы воли
    Работать словно автомат…
    Кто в такт играет с барабаном,
    По барабану всё иным,
    Но финиш поздно или рано
    Всех ставит по местам своим.
    А сколько крови вы пролили,
    А нервов сколько вы сожгли.
    Уж лучше бы подольше жили
    И быть добрее чуть смогли…
    Но нет, вам очень надо страсти!
    Вокруг спектакля, - суеты.
    А сколько радости, а сколько счастья, -
    В не милости коллега, а не ты…
    И завистью ваш мир окутан
    Как дымом режиссерский пульт.
    Первопричина в чем? Откуда?
    В красивых, умных, такой культ
    В себе вы носите на сердце?
    Да оглянитесь - скоро ведь конец….
    Нет, не спектакля, скрипка Герца
    Уже настроена…


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 4
    Прокоментувати:


  29. Іван Низовий - [ 2013.06.18 23:10 ]
    Кепський настрій
    І знов збирається на дощ –
    Така погода вередлива
    Посеред літа!
    Вбивча злива
    От-от крізь хмуру хмари товщ
    Прорветься,
    Ринеться в галоп,
    Порве загати, шлюзи, ринви –
    По всій землі невтримно рине
    Незапланований потоп!
    Потопить паростки надій
    На розквіт краю і країни,
    Й нічого, окрім кураїни,
    Не вродить в Марківці моїй,
    Що на Сулі...
    І в цім краю,
    Де я до краю доживаю,
    Також не буде урожаю,
    Щоб душу радував мою.
    Й почне свої права качать
    Кучматий хтось
    Із кущів хмарних,
    І я всіх парних і непарних
    Не зможу вже порятувать;
    І я, задрипаний стратег
    І недорікуватий тактик,
    Не зможу вирядить ковчег
    До араратівських галактик...


    2004


    Рейтинги: Народний 7 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (12)


  30. Іван Низовий - [ 2013.06.18 22:35 ]
    * * *
    І жодної дощинки в хмарі.
    Дощенту спалена трава.
    І навіть лілія в Айдарі
    Від спеки чашечку хова.

    А ми гойдаємось у човні
    В зеленій хащі ситнягів,
    І наші прагнення любовні
    Ще не прорвали берегів.

    Воно, звичайно, надто жарко,
    Аж сліпить променів спіраль,
    А ще до всього ти – школярка,
    А я одружений, на жаль.


    2003


    Рейтинги: Народний 7 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (20)


  31. Юрій Поплавський - [ 2013.06.18 16:57 ]
    А что?
    А что?
    Не мудрено ведь не любить…
    Ну, никого, а лишь себя.
    Красивую,
    красивого…
    Кокетку, ловеласа ли?
    Конфетку в фантике…
    Девчонку с бантиком…
    И на экране Брюса Ли…
    А в жизни... мало ли?…
    Сомнительное дело
    И хлопотно оно…
    А может не то тело,
    И старое давно…
    И старое вино…
    Немое, как кино…
    Субтитры только тянутся.
    В тапёра пот из пор…
    Живите, как вам хочется!
    Сей беспредметный спор…


    Ю.В. 2009


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  32. Юрій Поплавський - [ 2013.06.18 16:55 ]
    Любовь. Любовишка. Любовище.
    Любовь, любовишка, любовище.
    А что вообще то нужно нам?
    Любовь совсем ведь не сокровище
    Она болезнь, саркома, хлам!
    И ладно если только горести
    Она телесные несет.
    А метастазы, её поросли?!
    И в душу лезет и сосёт…
    Лишая сна, покоя, трезвости
    Сгорает вместе с нами зря!
    А любим-то мы все, от бедности?
    Или от скудости ума?!

    Уже давно всё покупается
    И продается всё давно!
    И лишь стыдливо прикрывается
    Любовь. Напрасно, все равно
    Все ценники уже развешены
    Есть предложенье – будет спрос
    Любви все возрасты подвержены
    Древнейший бизнес…не вопрос.

    В универсаме вместе с воблою
    Купил любви грамм сто, принёс
    И в холодильник, чтоб не теплую
    На утро бросить на поднос!

    И все вокруг бы стали счастливы.
    И нет раздоров, нет войны,
    Нет похоти и взглядов масляных.
    И все свободны, все вольны!!!
    09.11.2012 Ю.В.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  33. Нико Ширяев - [ 2013.06.17 15:12 ]
    Свидание
    Лицо человека похоже на круг,
    Охотится веко на веко.
    Но в ближнем бою и оно тебе друг -
    И веришь лицу человека.

    Лицо - продолжающий жить водопой.
    По ходу любительской блажи
    Как варварски съедены, стёрты тобой
    Чешуйки её макияжа!

    Вот так налетел то ли рот, то ли нос
    На эйвон в краю фаберликов,
    Из смешанных грёз и припухших желёз
    Во влажное нечто проникнув.

    В ответ просыпается вся из глубин
    Пластических эта пирога
    Подспудного чувства, что ты не один,
    А много, и много, и много.

    Вовсю претворяется полный ушат
    Иллюзий, которых задуй-ка.
    А, может быть, лучше всего не дышать
    На пёрышки или чешуйки?


    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  34. Іван Низовий - [ 2013.06.16 16:36 ]
    * * *
    Я сам собі і партія, і блок
    опозиційний - маю всі засади
    критикувати вади трьох гілок
    цієї одностовбурної влади.

    Я - змій на цьому дереві,
    зумій
    мене переловчить, немудра владо:
    ручним не стану голубом -
    я змій,
    якого не зробити підлим гадом!


    2006


    Рейтинги: Народний 7 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (34)


  35. Анатолій Криловець - [ 2013.06.16 00:57 ]
    ***
    Коли люд в гріхах у смертних гинув:
    Фарисействі, злобі, суєті, –
    Бог тоді послав на землю сина –
    За народ померти на хресті.

    Справдилось усе, як у писанні.
    І на третій день Христос воскрес,
    І під крики “Господу осанна!”
    Він вознісся в синяву небес.

    Окупились на хресті страждання.
    Шана є тепер, авторитет,
    Є жінки, щоб дарувать кохання,
    Імпортний господній кабінет.

    Щедро сину бог воздав за муки,
    За страшні тортури на хресті…
    Зажили в кривавих ранах руки,
    Творять чудеса, та вже не ті.

    Він тепер не наділяє ближніх,
    Тягне все до раю до свого,
    Бо свої штани до тіла ближче,
    Ніж підштанки ближнього твого.

    …Не чекайте другого пришестя!
    Годі стукать до його дверей!
    Не такого пір’я він і шерсті,
    Щоб спуститись знову до людей.

    Нам самим вершити долю треба,
    В діло перелити cвій протест…
    Тисячі з хреста ідуть на небо,
    Одиниці – з неба знов на хрест.

    8 червня 1987 року


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (11) | "http://poezia.org/ua/id/19285/personnels"


  36. Василь Юдов - [ 2013.06.15 22:16 ]
    Ідуть корови по асфальту
    Села немає вже по факту.
    Розвалля замість світлих хат.
    Ідуть корови по асфальту,
    Точніше, там де був асфальт.

    Коровам пам’ять роду нащо?
    Їм все одно добро і зло.
    Буяють різнотрав’ям хащі
    Там, де колись було село.

    Ступає ратиця в обійстя.
    Її печать, закон й права
    На кинуте родинне місце,
    Де дико плодиться трава.

    Тут, де сміялися й тужили
    Нащадки величних князів,
    Тут, де вмирали і любили,
    Он рештки каменів й хрестів,

    Тут, де пили весільну кварту
    Гуртом сільські трудівники,
    Ідуть корови по асфальту,
    Землі лишають кізяки.

    Кому печаль донести мушу
    Через бетонні рубежі?
    Закрилися комфортом душі.
    Люд відірвався від душі.

    Людське коріння без основи
    Родини, пам’яті й сім’ї
    Піде в світи, як ті корови,
    До ферми молокотоварної.

    Природа й час змінили варту
    В біологічному саду:
    Ідуть корови по асфальту.
    Життя продовжує ходу.

    2013р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  37. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2013.06.14 14:49 ]
    Колись моя душа належала поету
    Колись моя душа належала поету.
    Він пив біле вино, й жував тоді сир «Фету».

    А мені в голову не лізе жодна проста рима.
    Я п’ю горілку без закуски, курю цигарки «Примма»

    І хочу я булої слави, що мав у тім житті.
    Писати і читати книги, й не спати у багні.

    Обіймати пишних дам за їх великі груди,
    А не Клаву беззубу із букетом паскуди.

    І щоб усі про мене знали, бо хочу я поваги
    Не після того, як в глушив між друзів більше смаги.

    Й не бути битим сопляками й осудженим людьми.
    А бути бажаним усюди, мов промінь світла із пітьми.

    **********************************************

    Якби сьогодні став, напевне я поетом,
    То би моє життя не зацвіло букетом.

    Я б далі пив, курив і жав беззубу Клаву.
    Бо важко із талантом здобуть сьогодні славу…


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  38. Василь Юдов - [ 2013.06.14 11:14 ]
    Вічна яма
    Провалилась яма в місті
    На видному місці.
    Мер злякався з крісла впасти
    Й викликав юристів.

    -Розберіться по закону:
    Хто порушив зону
    І якого біса яма
    Портить вміст озону!

    Ті надряпали писулі
    В різні богохулі:
    -Реагуйте, ось вам яма
    В північній півкулі.

    «А хоч би і у південній, -
    Відповідь пристала, -
    Був би горб, то наша справа
    Його б розікрала!

    А то яма. Її треба
    Своїм засипати,
    Та ще й комусь в руки брати
    Відра та лопати...»

    І писалось і зверталось
    І відповідалось.
    Сотий мер із крісла пада,
    А яма зосталась.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  39. Іван Низовий - [ 2013.06.13 22:14 ]
    * * *
    Скаржимось на долю безголову,
    Товчемо холодну воду в ступі:
    – Чóму нашу мову писанкову
    Не вивчають негри в Гваделупі?!

    Наодинці плачемо і вкупі,
    Рідну землю носимо в торбинці,
    І сміються негри в Гваделупі
    Так, як не сміялись українці…

    Над гаями ніч гуляє глупа –
    Все бунтарське владний сон прикоськав,
    І гримить в зеніті вічна ступа,
    І літає відьма конотопська…


    2000


    Рейтинги: Народний 7 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (19)


  40. Василь Юдов - [ 2013.06.12 17:12 ]
    Наука про зимні вишні
    Літо ягодами стигне:
    Хоч, бери до рота,
    А не хочеш, консервуй
    З ягоди компоти.

    Господарка роботяща
    Посилає сина
    Вишню стиглу обірвати
    В садку з деревини.

    Підліток вже на підході
    Скоро й дівку брати,
    А все дивиться на вишні,
    Й не береться рвати.

    -Нарви вишень! – Йому мати
    Наказує знову.
    -От пристали, взяти й рвати,
    Ця вишня зимова!

    -Як зимова? Щойно в днину
    Стала постигати...
    -Зимня вишня тому зимня,
    Що не хочу рвати!

    Мати блиснула по шиї:
    -Годі фіті-міті,
    Мав би татко зимні єйці,
    Жив би ти на світі?!

    Поки стигле треба рвати
    І не мудрувати,
    Бо на зиму добре літо
    Гріх перекладати.

    2013р.




    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  41. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.10 16:21 ]
    Про вагітність (пародія)
    Тут образність аж розкошує.
    Верлібрів ноти - горілиць.
    Рядочки - строго за фен-шуєм,
    І... вже хропе під боком Гриць
    (Він дуже швидко засинає...),
    А свист - неначе в солов`я...
    ...Бо бідолаха ще не знає:
    Не світ... не вірш...
    Вагітна я!!!


    10.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (32)


  42. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.07 18:06 ]
    Про вар*ятів (пародія)
    Ну шо, лежиш, собако ти лінива?
    А най би тебе грім який узяв!
    Ці мешти* зо три роки, як купила,
    А ти ше й "етікеток" не зірвав!
    Диван прогнувся ледь не до підлоги,
    А на столі зижовкли всі газети.
    Від тебе гет ніякої підмоги!
    (А ше ж купую пиво, сигарети!)
    ...Придбала на біду собі планшета,
    А там тепер якісь "Майстерні" є...
    Він, люде, зображає вже поєта,
    Коментарі щоночі роздає!
    ...А у хліві пацє підлогу з`їло,
    Немає де подіти і ціп`ят...
    Воно за якісь "рейтинги" засіло...
    Не чоловік, їй-богу, а вар`Ят!
    ...А кіт домашній клепки теж не має:
    На пузі в нього влігся...
    ...і...моргає...


    07.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.45 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (30)


  43. Анонім Я Саландяк - [ 2013.06.07 15:57 ]
    Миска полуниці
    …і миска полуниці… на горизонті…
    Намалювалася… в ошуці, що:
    безконечно в пошуканні сенсу…
    сенсу ошуки, ачи обману…

    А, думаю: небесну манну
    вже маю - пси не їдять…
    якби не оси,
    що пси, – і обитають
    не на не-бе-си… хоча літають,
    але кусають…

    In sensu strictiore hos pro reo (коротко кажучи) -
    на горизонті останню миску полуниці маю…
    2013 р.


    худ. Я Саландяк – композиція на тему… (фотошоп).


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (14)


  44. Валентина Попелюшка - [ 2013.06.05 17:09 ]
    Чи варто за ріг повертати...
    Для роздумів привід хотіла б вам дати:
    Чи слід при нагоді за ріг повертати?
    Питання це здатися може смішним,
    Якщо не зіткнулися поки що з ним.
    До чого тут ріг? Взагалі ні до чого,
    Бо справа не в розі, а в тім, що за рогом.
    Буває, ідеш, а за рогом аж сяє
    І манить, і вабить, скарби обіцяє.
    А вже як повернеш – воно як бабахне!
    Осліпить, оглушить, недобре запахне,
    Не просто бабахне - добряче зірветься!
    Ще довго збирати себе доведеться....

    Багато в житті перехресних доріг,
    Та все ж не спіши повертати за ріг,
    Спочатку поглянь крадькома із-за рогу
    І, мов піонер, будь готовий до всього.
    А краще - аби не нарватись даремно -
    Постій, почекай, хай хтось інший поверне ...


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (8)


  45. Володимир Сірий - [ 2013.06.05 08:05 ]
    Погода наша , як п’яничка
    Учора дощ , сьогодні мжичка,
    А завтра злива за своє…

    Погода наша , як п’яничка,
    Що безпробудно тиждень п’є .
    Дійде до білої гарячки,
    Седмицю, - пити й не проси …

    І світ здається пеклом, наче
    Вогню рокочуть голоси.

    05.06.13


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (17)


  46. Іван Низовий - [ 2013.06.04 00:30 ]
    * * *
    Надіюсь, не згорять мої рукописи
    в тюремних сейфах офісів приватних,
    чекаючи на вирок. Час триватиме
    і визрівати в ньому будуть оплески
    майбутніх читачів. Не меценатові
    дістанеться ця вистраждана слава,
    а лиш мені, кого сліпа держава,
    як завше, не помітила у натовпі.
    Цих оплесків збадьорюючі виляски
    народного поета надихатимуть
    на творчі злети... Королівські милості
    ніякого відношення не матимуть
    до успіху в читацькім середовищі
    поезії, що в муках нарождалася
    і справжнього тріумфу все ж діждалася,
    тому в народі буде жити довго ще!


    2009


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (12)


  47. Іван Низовий - [ 2013.06.03 00:54 ]
    * * *
    Навіщо я тобі?!
    У тебе – муж,
    І чин у нього є,
    Таж не найнижчий.
    Дізнається про наш роман –
    Чимдуж
    Обох нас, не роздумуючи,
    Знищить.
    А я не хочу на твоїй біді
    Ловити миті щастя
    Мимолітні.
    До того ж ми уже не молоді,
    І по воді спливли всі наші
    Квітні.
    У тебе – муж.
    У мужа – ти і чин,
    Статева слабість
    І душа ревнива.
    А я із тих – небагатьох –
    Мужчин,
    Чия судьба у творчості
    Щаслива.


    1997



    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (28)


  48. Валентина Попелюшка - [ 2013.06.02 21:45 ]
    І потекла непрохана сльоза
    Степан Пантелеймонович Халанський –
    Шанований поважний чоловік,
    Та не забув про те, що син селянський,
    Хоча в райцентрі вже не перший рік.

    Немає пихи в нього анітрішки,
    Хороше тільки чути звідусіль.
    І на роботу завжди ходить пішки,
    Хоча службовий є автомобіль.

    Бувало, як ішов біля базару,
    Йому траплялась жіночка стара.
    В базарні дні обабіч тротуару
    Та продавала яблука з відра.

    Степан згадав свою стареньку маму,
    Яку давно забрали небеса,
    А за життя була така ж бо сАма…
    І потекла непрохана сльоза.

    Дістав п’ять гривень і подав бабусі,
    Бо продавала п’ять за кілограм.
    - А яблука не важте, обійдуся,
    Нехай то подарунок буде Вам.

    Відтоді взяв за звичку цей добродій:
    Як повз бабусю шлях його лягав,
    То завжди так і діяв при нагоді:
    Давав п’ять гривень - яблука не брав.

    От і сьогодні також не забувся
    Подати гроші й дяки не чекать.
    -Гей, чоловіче! Стій! – кричить бабуся
    -Вже яблука по вісім – не по п’ять!!!


    Рейтинги: Народний 5.63 (5.52) | "Майстерень" 5.25 (5.54)
    Коментарі: (11)


  49. Володимир Книр - [ 2013.05.31 16:23 ]
    Про болід та інваліда
    Чхати що на болід інваліду,
    що на інваліда - боліду.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  50. Нико Ширяев - [ 2013.05.30 16:24 ]
    Роза канина
    Собака, Собака,
    посмотри-ка, нос у тебя какой:
    чёрный, влажный, большой,
    мягкий, словно душа
    непуганного младенца!
    Не рождено ещё достойного полотенца
    для носа такого.
    Если из всех потенций
    выбрать чудесную эту,
    станем ходить по свету
    крепко, на всех четырёх,
    вычухивать редких блох
    (слышен собачий вздох).
    И уж ни с кем тогда
    в свете этого марева
    не станем по совести разговаривать!

    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   47