ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.22 07:59
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

С М
2026.06.21 16:52
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів

Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно

Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів

Іван Веселий
2026.06.21 16:50
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.

Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,

Євген Федчук
2026.06.21 16:08
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую

Борис Костиря
2026.06.21 12:48
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.

Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,

Роман Миронов
2026.06.21 12:33
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –

Аж до критичного струму.

У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –

Віктор Кучерук
2026.06.21 06:58
Так учора ласували,
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Юрій Сегеда - [ 2009.04.07 12:16 ]
    Кумедне руде дівчисько
    Кумедне руде дівчисько
    Залізло до мого серця
    Вмостилося там клубочком
    Накрилось моїм коханням
    І стало на серці тепло

    Удвох молоко гаряче
    П’ємо з однієї кварти
    І ти тепер можеш на ніч
    Думки мої почитати

    Ввімкнули настінну лампу
    І сяє твоє волосся
    Сміється твоє обличчя
    Кумедне руде дівчисько

    Тепер не порожнє серце
    Та все-таки ще неспокій
    Бо зараз ти ще далеко



    Рейтинги: Народний 5.58 (5.45) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (10)


  2. Ванда Нова - [ 2009.04.07 12:16 ]
    Таємниці старої шафи
    Може, як долю ділили,
    вона не прийшла?
    Спокій – свинцеві білила -
    сиплеться густо з чола.

    Поглядом кине тверезим,
    стане до звичної гри.
    Шрами від кігтів і леза
    вміло приховує грим.

    Посмішка – ягода винна,
    винна - та чи без вини?
    Серце вистрибує з глини -
    ангельська сурмо, дзвени!

    Плач атакованих палуб:
    кров поглинає пісок.
    Зірка в долоні упала -
    і пропекла до кісток...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" 5.5 (5.55)
    Коментарі: (7)


  3. Вікторія Сироватко - [ 2009.04.07 09:23 ]
    * * *

    Мій замкнено простір,
    Заховано ключ,
    А згадка у гості
    Прийшла голіруч.
    Навшпиньках, роззута,
    Весела й легка,
    Змогла зазирнути
    У шпарку замка.
    Під поглядом синім
    У рими хмільні
    Дозволила тіні
    Пройти по стіні.
    Дощу домішала
    У фарби густі,
    Щоб не залишалась
    Я на самоті.


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.6)
    Прокоментувати:


  4. Ляна Лада - [ 2009.04.07 08:51 ]
    Скажи мені
    Скажи мені,
    Чия провина?
    Лишень забудусь уві сні
    Небесний килим зорі сіє
    В обітований край видінь.
    Рисує плетиво серпанок
    (Старанно ховану печаль).
    Скажи мені,
    Чом наостанок
    Оскомить душу згадка-жаль.
    Чому бунтуєш у видіннях
    Коловоротами думок,
    Де танучи до днин осінніх,
    Все спопеляє сна танок.
    А зранку мій кришталь у пастці,
    Сплітають віти кімлям вись.
    Скажи мені,
    Чи в Бога ласці?
    Сугестію здолать колись...

    02/12/2008



    Рейтинги: Народний 5.42 (5.25) | "Майстерень" 5.5 (5.25)
    Коментарі: (12)


  5. Микола Блоха - [ 2009.04.07 00:15 ]
    Противостояние.
    Мои мечты, твои желанья,
    Не совпадают, это неприятно.
    А как хотелось воплощенья,
    Минуты страсти, удовлетворенья.

    В отместку взять да поменять,
    Тебе мечты, а мне желанья,
    Вот это будет наказанье!
    Но вновь, опять не совпаденье.

    А может отказаться от мечты?
    Объединяясь в одном желанье.
    Но только после воплощения мечты,
    Желания твои уже значенья не имеют.

    Николай Блоха 6.04.09 без света.



    Рейтинги: Народний -- (2.63) | "Майстерень" -- (2.17)
    Прокоментувати:


  6. Микола Блоха - [ 2009.04.07 00:13 ]
    Банальных строк.
    Банальных строк не хочется,
    А свежих дерзких нет.
    Поэта жизнь окончилась,
    Когда постыло всё в строках,
    Нет смысла и звучания,
    И без различья страх,
    Аж образы теряются,
    А мысли заплетаются,
    В пространстве пустоты.

    Николай Блоха 6.04.09 без света.


    Рейтинги: Народний -- (2.63) | "Майстерень" -- (2.17)
    Прокоментувати:


  7. Микола Блоха - [ 2009.04.07 00:47 ]
    Всё жизненно.
    Всё жизненно привычно, мило,
    Слегка поднадоело и постыло,
    Рутина будней, серых дней,
    Остатки жизни не моей.

    Николай Блоха 6.04.09 без света.


    Рейтинги: Народний -- (2.63) | "Майстерень" -- (2.17)
    Прокоментувати:


  8. Валерій Ковтун - [ 2009.04.06 22:09 ]
    Ты оглянись назад …
    Однажды, стекло
    Беспечной жизни
    Треснет - холодными
    Ресницами моргнёт
    Бездушно, и тогда,
    Щербатина кровавая
    Полезет в сердце криво,
    На миллион осколков
    Изгибаясь ядовито,
    Так больно сдавит грудь
    Корявою рукою,
    Пытаясь вырвать
    С корнями радости
    Из глубины сознания
    Последнюю надежду…

    Ты помнишь как
    Порхала бабочкою
    Пёстрой, беззаботно,
    Вёсёлая мечта о раё
    Вечных наслаждений,
    И славы дым слащавых
    Оргий, незаметно, касался
    Ядовитым мёдом
    И осадком горьким
    Обволакивал он душу;
    На стенках сердца
    Закупоривал сосуды,
    Перекрывал дыханье,
    Постепенно высасывая
    Красоту пиявкой тайной,
    Пенистыми волнами
    Ощущений сладких
    Упивался вдоволь…

    Хотя,

    Поклонники еще
    Дарили долго,
    Цветы - букеты
    Драгоценностей,
    За тело,
    Лелеяли, любили
    Рефлекторно, но
    Плодотворно,
    Красоту земную,
    Ценили щедро,

    Нити радости
    Девичьей ткали,
    Оплетая сердце
    Струнами порока,
    И прочно, как паук
    На мотыльков беспечных
    Ловушку прядет,
    Невидимою нитью ловит их
    Летающую радость…

    Но истощилась
    Молодость и сила
    Быть любимой
    Среди бездушных
    Мимолетных манекенов,
    Измялись вскоре
    Нежных чар цветочки,
    Осыпалась пыльца
    На крылышках измятых;
    И мотылёк висит
    Истрепанный,
    Ненужный вовсе,
    Колышет в паутине
    Равнодушно его ветер…

    И ядом чёрным
    Вытекают слёзы
    Из сердца раны …



    ***

    06.04.09



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  9. Василь Степаненко - [ 2009.04.06 21:38 ]
    Радісні пісні
    *
    Пишу на днях,
    як аркушах паперу,
    Чорнилом ночі
    Радісні пісні.
    І витирає вітер хмари-плями.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Олена Багрянцева - [ 2009.04.06 21:55 ]
    Не боїться застуди вітер...
    Не боїться застуди вітер.
    Несвідомо ти палиш вечір.
    Сигарета в тремтячих пальцях.
    Кільця диму в кінець зими.

    В наших файлах немає літер.
    Тільки звуки під колір вальсу.
    Спраглі губи у голі плечі.
    Бурі будні в химерні сни.

    Не боїться застуди вітер.
    Вірним бути йому не личить.
    Цукор-сніг у бліде обличчя.
    Келих сонця в руках весни.
    6.04.09


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" 5.5 (5.48)
    Прокоментувати:


  11. Михайло Немиря - [ 2009.04.06 20:01 ]
    Анна-Марія
    Гамуючи тілесний голод
    на доторки і проникання,
    лежиш перед Богом гола,
    Марія, до того ж - Аня.

    Лежиш, догори задерши
    коліна, – вудки для лову.
    Навіщо тобі на перше
    Його чоловіче! Слово?

    Хвилини такої напруги
    з божками і Богом типові.
    Навіщо тобі на друге
    епохи Його! Любові?

    Ти тілом отут розпростерта,
    весняним. В душі – осіння.
    Навіщо тобі десерти
    з обіцянок у воскресіння?

    Голодна, заплющуєш очі,
    а Він, як ота цокотуха.
    І що Він тобі торочить
    про Сина й Святого Духа?

    Чому вони всі уперті
    й невгавні, як напад ядухи.
    Ти знаєш, з якої тверді
    оті безтілесні духи.

    Опісля відходу Преслі
    і дійсно Його! епохи –
    і дух чоловіка-теслі,
    і дух чоловіка-Бога.


    Рейтинги: Народний 4.63 (4.63) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (5)


  12. Андрей Мединский - [ 2009.04.06 18:40 ]
    ***
    Эй, поэты, чашечки коленныя
    Приготовьте, чтоб тереть об пол:
    Экспериментально поколению
    Ставится болезненный укол…
    Хватит, братцы, ныть, соплями мучаясь,
    Плюнешь в душу – вылетит вдвойне,
    И не страшно, если кто по случаю
    Сам себя же вымажет в говне.
    Что там? Худо? Хуже не бывало ли?
    Проебом пол жизни - хрясь -
    Пересылками, лесоповалами,
    Сквозь зубовный скрежет матерясь…
    Автостопами по бездорожию
    От психушек, кляуз и брехни.
    Траки глиноземные подкожные,
    Чтобы помнить, чтобы сохранить,
    Пробуй ощутить своей печенкою,
    Если станет стыдно за стиши.
    Дай Бог, чтоб не под тюремной шконкою
    Вылупился певчий птах души.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.52) | "Майстерень" 5.5 (5.53)
    Коментарі: (11)


  13. Володимир Назарук - [ 2009.04.06 15:52 ]
    И если...
    И если вчера не вернуть –
    Сегодня для нас не случится.
    Что было сотри, позабудь,
    Как шок, может все приключиться…

    И если затух тот пожар
    В котором, как феникс, сгорали,
    То значит – отнят Божий Дар,
    Любви с нас изъяли скрижали…

    И будет таким наш исход,
    Хоть очень и очень прискорбно…
    Оттаял легко в сердце лед
    И стал он таким же свободно.

    Я знаю, вчера не вернуть.
    И знаю, сейчас – не случится.
    По венам не кровь и не ртуть,
    А что-то другое струится…

    Вчера, стрелкой вспять, не вернуть…


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.27)
    Прокоментувати:


  14. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 14:30 ]
    dxm
    І знов я під ним...
    І знов все пливе...
    Я вся здригаюсь,
    не помічаючи всіх...
    Нікого не чую...
    Пливу вздовж ріки,
    котра здається кайфом мені...
    Коли я без нього,
    клянуся собі:
    ні, я не буду!

    Але я під ним....


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.13) | "Майстерень" 5.25 (5.13)
    Прокоментувати:


  15. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 14:24 ]
    біль
    В світі сонце
    сходить і сідає...
    Різні кольори доби...

    Люди у житті
    приходять і зникають,
    Іноді кидають назавжди...

    Ти сказала,
    що змінилась,
    не зазначив як...

    І відмовилась прийняти
    все, що у душі
    Різні опинились ми...

    Зрозуміти все ж дала ти,
    що всьому кінець,
    Обирати вимусив мене...

    Так і не зробивши
    вибору свого
    Всеодно тобі скажу:

    "Вже, якщо так гидко
    стало з цим тобі,
    Що ж,.....
    я відпущу...."
    04.03.09


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  16. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 14:27 ]
    ...................................................
    Птицы... Небо... Ракушняк...
    Ветер сильный дует...

    Волны... Солнце... Водопад...
    Ты лежиш нагая...

    Страсть... Забота... и любовь...
    Мир эмоций полон...

    Пазлы... Розы... Суета...
    Что ты ожидаешь?..

    Свадьба... Дети... и семья...
    Больше нет свободы...

    Крики... Смех... Депрессия...
    Сложно их воспитывать...

    Слёзы... Стоны... Кладбище...
    Никогда не встретимся...

    18.11.08


    Рейтинги: Народний 4.75 (5.13) | "Майстерень" 4.75 (5.13)
    Прокоментувати:


  17. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 14:35 ]
    всё пройдёт зимой...
    Зима пришла...
    Повеяло прохладой...
    И слёзы больше не текут ручьём...
    Взгляд твой на фонаре ночном оставит,..
    С печалью вспоминая твой узор...
    Под деревом с последними листками,..
    Ты на гитаре заиграешь под зонтом...
    И снег под звуком струн растает...
    Оттаит сердце...
    Боль пройдёт...

    02.12.08


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  18. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 14:25 ]
    осінь
    Вікно відкрито...
    Занавіс летить...
    Подує вітер, й листя
    У твоє вікно влетить...
    На вулицю ти вийдеш...
    І настрій твій злетить...
    Разом із листям в небо полетить...

    19.11.08


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  19. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 14:30 ]
    тепло
    Кава... Простір... Цигарки...
    Ти сидиш собі в куті...
    На гітарі граєшся...
    За життя... не каєшся...

    Струни... Ноти... Камертон...
    Все, що тобі треба...
    Ти живеш надією...
    На життя... за мрією...

    Космос... Злива... Відчуття...
    Де зараз живеш ти?..
    Все проходить повз тебе...
    Ти ж чекаєш... дива...

    Не чекай його... Живи...
    Прийде воно згодом...
    Головне живи... Живи!..
    не зів'янь так рано...

    15.11.08


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  20. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 14:30 ]
    спогади
    Листя летить...
    Воно опадає...
    Гляну на нього
    й тебе пригадаю...
    Урок вже минає,
    А я все гадаю...
    Чим зайнята ти?..
    Мене пам'ятаєш?..
    Волосся твоє,
    Як те листя пожовкле...
    Опало...злетіло...
    Не пожаліла...
    Музика лине
    З твоєї гітари...
    Мене ти чаруєш...
    Тебе я кохаю...
    Разом із думками
    У небо злітаю...

    13.11.08


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  21. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 13:08 ]
    маме
    Хочу писать...хочу кричать...
    Но крик мой никому не слышен...
    Но я то знаю, - я кричу...
    И боль моя уж никогда и не утихнет...
    Нет не сержусь я... и не осуждаю...
    Тебя, наоборот, я восхваляю...
    За то, что ты живёш со мной...
    За то, что терпиш ты меня...
    За то, что за меня боишся...
    И не смотря на наши ссоры,
    Хочу тебе всегда я говорить:
    Тебя люблю я, мама!...пожалуйста прости...
    И мне не важен твой ответ,
    Ведь главное, что ты тут, рядом..
    Ничто тебя мне заменить не сможет,
    Никто другой тебя затмить не сможет...
    Прошу простить меня за эти строки,
    За всё, что я бывает говорю...
    Хочу сказать тебе всё это,
    Но почему-то не могу...

    05.11.08


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.13) | "Майстерень" 5.25 (5.13)
    Прокоментувати:


  22. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 13:46 ]
    ***
    І вже все пало:
    І таємницю прикриваючи завіса,
    І разом з тим довіра, що була…
    Я ладна дзеркала усі розбити,
    Щоб в них не бачити себе…
    Я хочу душу вирвати із себе,
    Адже саме те відчуття її,
    Мене пригнічує знутри…

    27.10.08


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  23. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 13:19 ]
    сповідь...
    Прошу пробач мені...
    Я мала сумніви
    Що до твоєї чистоти...
    Але ти чиста...
    Як те немовля,
    Що не пізнало ще ганьби...
    Ти - світ в моїй душі...
    Рятуєш, ти мене постійно...
    Живу тобою
    й для тебе...
    І буде так завжди,
    Адже ти янгол, як на мене,
    Котрий живе на цій землі...

    25.10.08


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.13) | "Майстерень" 5.25 (5.13)
    Прокоментувати:


  24. Вікторія Сироватко - [ 2009.04.06 08:54 ]
    * * *

    Ніхто іще не має на прикметі,
    Не знайдені до певної пори,
    Ці вірші, як затоплені у Леті
    Галери, чайки, шхуни й катери.
    Блискучих слів піастри і дукати
    Тому лиш пощасливиться знайти,
    Хто із глибин наважиться підняти
    Своїх думок затоплені флоти.
    Я на глибини не дивлюся зверхньо,
    Ладнаю човен з вибраних дощок,
    Допоки підіймаю на поверхню
    Хоча б один-єдиний черепок.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.6) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (7)


  25. Руслан Навроцький - [ 2009.04.05 23:47 ]
    ***
    Бессмысл.
    Пир во время чумы
    Вгрызись.
    В смысловые коды.
    Кто ,если не ты!

    Одиночество!
    а как ты хотел.
    Мир нагнул Беспредел.
    общество антител…
    Одинок-сейчас значит Смел.!

    Страх!
    Неведом лишь дуракам.
    Аккордом против Там-тамов.
    Дудочка ,усмиряет Крыс.
    Помни Божьи примеры-промыслы.
    Волей-молитвой держись!

    Боль!
    Генерация диких ос.
    Или,заточенных кольев-пуль.
    Болит-значит есть еще Мозг.
    значит,-сердце видит Путь.

    Действие!
    есть –Любовь.
    Иначе-опять Бессмысл.
    Помни-мир в круге седьмом.
    В сердце пусти Высь.

    Настрой себя на Любовь.


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (4.22)
    Прокоментувати:


  26. Диковинка Лісова - [ 2009.04.05 21:41 ]
    * * *
    Вознісся світ
    під гул аплодисментів.
    Усе, в моєму серці вже аншлаг.
    На біс
    вже не прийму затертих компліментів,
    всіх невдоволених прошу до книги скарг!


    Рейтинги: Народний -- (5.32) | "Майстерень" -- (5.21)
    Коментарі: (1)


  27. Вікторія Сироватко - [ 2009.04.05 21:12 ]
    КОКТЕБЕЛЬ

    Моя вигадка боса
    В Коктебелі була...
    Там до осені носять
    Загорілі тіла.
    Там не ждуть Афродіту
    Золоті «бідняки»
    І поділене літо
    На дохідні шматки.
    Я ставала тамтешня
    В колообіг розваг,
    І возив обережно
    На горбу Кара-Даг.
    Гальки дивні карати
    Потрапляли до рук
    І погодився знятись
    Волоокий віслюк.
    Туї довготелесі
    Зупиняли щокрок.
    Цілувала я персик
    У засмаги пилок.
    І від тиску одежі
    Вивільняв обережно,
    У полон беручи,
    Дикий пляж уночі.
    .......................
    Там, де змінюють пози
    Море й хвиля людська,
    Моя вигадка й досі
    Коктебелем блука.


    Рейтинги: Народний 6 (5.6) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (8)


  28. Наталя Терещенко - [ 2009.04.05 20:13 ]
    ПРИГОДА
    Йшов босо́ніж лісом. Ноги збив
    А кругом- чагарники та груддя…
    Зрозумів - не вистачить доби,
    Вибратися з нетрів та з відлюддя.
    А на пні - зміючка лісова,
    Лихом коронована царівна,
    Заспівала солодко слова
    Голосом облудливим і дивним:
    «Несумісність посмішок та сліз,
    щастя й болю, сили і безсилля.
    Світло сонця – гірше, аніж ліс!
    Стережися, тролю, випий зілля!
    Ось ВОНО - рятунок у руці.
    Випий, тролю, ні́де поспішати,
    Цей настій - із диво-корінців,
    не з любистка, полину, чи м’яти.
    Зілля це солодке - з німоти
    В інший вимір, в інший часопростір,
    У ніким не хожені світи
    Що давно зовуть тебе у гості.
    Попрощайся, тролю, назавжди
    із собою. Ось, тобі люстерко!
    Випий, тролю, зілля від біди,
    Дух-душа безболісно затерпне…»
    Взяв люстерко. Глянув на дурне:
    Очі – з болю, а вуста – з печалі:
    «Я не троль. Це втома. Це мине.
    Я піду собі. По тернах. Далі...»


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (2)


  29. Василь Степаненко - [ 2009.04.05 18:46 ]
    Помчуся босий!
    *
    Літав галопом
    На почуттях по світу –
    Свистіло в вухах!

    Із переляку
    Хапався я за гриву.
    А то був вітер!

    Душею молоденький
    Мій кінь і досі.
    Стоптав усі підкови.
    Помчуся босий!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  30. Катерина Луговська - [ 2009.04.05 14:24 ]
    Хочу
    Хочу мати
    Тебе
    Розібрали на шматки
    Як конструктор леґо
    В дитинстві любила грати
    А за твого мабуть ще не винайшли…
    та ні! Не кажу що старий,
    ти досить стильний і вправний
    Дивився на мене, як на щось незвичайне.
    Це тому, що не вмію кидати понти?!
    Якби ти збирав повій на дорозі,
    Я би вдала, що одна із них
    Знаєш, я дихати вже не в змозі,
    Бо як навіжена збираю
    ці кляті леґо-шматки…
    ТЕБЕ ЗБИРАЮ, втрачаю думки,
    і кричу НЕ КОХАЮ!, НЕ КОХАЮ!,
    а насправді не знаю, a ти
    сказав своїми очами,
    що ми ненадовго на «ТИ»…
    Підкажеш, де береш свої чари,
    і навіщо не снишся вночі?
    Я звісно тебе втрачаю,
    І ніколи не мала
    НАВЧИ!
    Кидати кляті понти
    благаю. Ти можеш. Наостанок. Навчи….


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.23) | "Майстерень" 5.5 (5.23)
    Коментарі: (1)


  31. Олексій Тичко - [ 2009.04.05 11:42 ]
    Жіночий інтернет.
    Гламурні рамки і портрети.
    Там серед них і твій в рядку.
    Листи чекаєш в Інтернеті.
    Знайомства, блоги - все в пусту....
    Казкові мрії ти носила,
    літала десь у небесах.
    Засмучена така, красива.
    Для кого там твоя краса?
    І вечорами, вклавши сина,
    гортаєш сайти, власний блог.
    Сторіччя цього павутина
    можливо, вас з'єднає двох...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  32. Галина Левченко - [ 2009.04.05 02:00 ]
    Усі справжні Люди є справжньою карою.
    ***
    Співчуття завжди принижує.
    Може, через те, що його завжди пів?

    ***
    Із дорослої безпорадності часто проглядає непорядність.
    Із дитячої беззахисності сокотить хист сили непереможної.

    ***
    Усі справжні Люди є справжньою карою.
    Вони оголюють несправжність у всьому, до чого дотикаються.

    ***
    Закон кругової поруки із найжахливішою силою діє у коханні,
    Щохвилини поповнюючи віковічний ланцюг новими жертвами.

    ***
    Якщо тебе повчають старші,
    Не поспішай з відповіддю: слова – полова.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.22) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (1)


  33. Галина Левченко - [ 2009.04.05 02:18 ]
    У грудях ворушиться якась волохата темрява...
    У грудях ворушиться якась волохата темрява,
    М’якими лапками здушує серце міцно-хвилююче,
    Випускає тонкі молоденькі кігтики, –
    І вистрибує пустотливими кошенятами з очей.


    Рейтинги: Народний -- (5.22) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  34. Сергій Корнієнко - [ 2009.04.05 00:26 ]
    Час

    Подайте
    убогому на диво
    у дивосвіті


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  35. Микола Шевченко - [ 2009.04.04 21:44 ]
    У кожного є...
    У кожного є потаємне місце,
    В якім ховається чи голка, а чи смерть.
    Та не дай Боже її поламати!
    Улізти в душу, випалить траву...
    Сірник слабкіший голки набагато,
    Ховаю щось від інших, бо живу.
    Я душу маю, як усі, трепетну,
    І трохи світла, сонця, та дощу,
    Іди, я пригорну тебе, розраджу,
    Поплакать зможеш в мене на плечі,
    Не грайся, мила, тільки, сірниками...
    Рука в руці - до чого ці плачі?
    Навіяні фатальними думками...
    Ми схованки давай, в одну з`єднаєм,
    Не вийде путнього із того, знаю.
    Кощій правий був - потаємне місце,
    Не ділиться - воно лише твоє.
    А решту видно іншим вже, як є...
    осінь 2001р.


    Рейтинги: Народний -- (5.35) | "Майстерень" -- (5.28)
    Прокоментувати:


  36. Юрій Сегеда - [ 2009.04.04 21:49 ]
    Не вийшло в тебе знов
    Не вийшло в тебе знов
    Йому наснитися.
    Спини свою любов,
    Щоб не розбитися.

    Летіла, мов стріла,
    Не знала спокою.
    Єдиною була
    І одинокою.

    Не загуби краси,
    Скажи: "Я вистою".
    Кохання погаси
    Росою чистою.

    Бо ти згориш дарма,
    Душа обпечена.
    Собою ти сама
    На біль приречена.

    Ти знову не змогла
    Йому зустрітися,
    Твоїх очей смола
    Сльозами світиться.

    Не дай себе журбі,
    Нехай забудеться.
    Його лице в юрбі
    Нехай загубиться.

    Не загуби краси,
    Скажи: “Я вистою”.
    Кохання погаси
    Росою чистою.

    Бо ти згориш дарма,
    Душа обпечена.
    Собою ти сама
    На біль приречена.



    Рейтинги: Народний 5.44 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.39)
    Коментарі: (16)


  37. Дмитро Дроздовський - [ 2009.04.04 21:34 ]
    * * *
    Коли заплющую очі —
    Музика. Нескорений лавр.
    Танок безчинний щоночі.
    Італія, чорний мавр.

    Лавровий вінок у Фавна.
    Забутий пергамент сну.
    Мелодія неугавна.
    Чекає той мавр весну.

    Гора. Синє небо. Віче.
    Горіння палких словес.
    В підніжжі — там стадо биче.
    І хоче теж до небес.

    Словесні палкі горіння.
    Палає небесна твердь.
    А в муках бичує тління.
    Народ, без мети й осердь.

    Коли заплющую очі —
    Гора. А на ній — вівтар.
    Танок невпинний щоночі.
    І жертва, наче нектар.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.36) | "Майстерень" -- (5.29)
    Коментарі: (3)


  38. Наталя Терещенко - [ 2009.04.04 20:09 ]
    КАМО ГРЯДЕШ?

    Червоний кінь втомився вже горіти,
    Ліловий кінь звільнився від стремен,
    І майстер нишком зрікся маргарити,
    Хоч так любив тепло її рамен.

    Пелюстя губ зове можливо й досі,
    Та в серці не лишилося слідів,
    Лиш прядки золотавого волосся
    У памяті, як місяць у воді.

    Його вже ваблять інші - чорні пера,
    Таких далеких лебединих зграй.
    Туманність Андромеди чи Венери-
    Оділлія? Одетта? Обирай..

    Ріж на шматочки неба стиглу повінь,
    Діли її, мов хліб між усіма,
    Крім тих, які твоїми є по крові...
    Усім- тепло, а сиротам - зима.

    Сховала серце кам’яна фортеця,
    Завмерла пам’ять в коконі- вузлі,
    І навіть думки тінь не відіб’ється
    фантомом на байдужому чолі.

    Людиноріг, людиномім, людино...
    Камо грядеш? Кому ти б’єш чолом?
    Тече ріка, а ти на середині,
    І виру не приборкати веслом.



    Рейтинги: Народний 6 (5.49) | "Майстерень" 6 (5.45)
    Коментарі: (4)


  39. Віктор Цимбалюк - [ 2009.04.04 15:53 ]
    Філософія війни
    Пам`ятаєш, я йшов на війну?..
    За вікном був чи сніг, чи то дощ...
    Ти поклала мені оберіг в полотняну торбину...
    Я повів тобі мовчки: “Прощай...”
    Ти сказала без слів: “Я діждусь...”
    Я за браму ступив і розтанув, як клин журавлиний...

    Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б?..

    Ти у снах зріла, як я скакав
    В саму гущу ворожих полків,
    І ні кулі не брали мене, ні мечі, ні прокляття...
    Бо ти вірила в зірку мою
    І молилась до Сонця й Небес,
    А я душу і тіло свої грів в степу до багаття...

    Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б?..

    Якщо у святому бою
    В груди поранять мене –
    Не треба боятись – золою засип мою рану...
    І навіть, якщо мене вб`ють –
    Не плач, краще просто зведи
    Із ґрунту могилу з хрестом над округлим курганом...

    Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б?..

    Неушкоджений чи інвалід,
    На щиті чи в тернових вінках,
    Ся вертаю в тривозі домів із кривавого герцю...
    А ти на порозі, мов тінь –
    І тоді, і тепер, і завжди –
    І як дзвін, калатає твоє, біллю вражене серце...

    Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б?..

    Ой, люта война була!..
    Ой, та була!..

    Кумпала Вір, 29.04.2007 року,
    м. Хмельницький


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Прокоментувати:


  40. Анна Хані - [ 2009.04.04 15:41 ]
    Дівчинка
    Якщо я не буду мріяти,
    Нічого не буде
    І не кажи, що я – занадто
    У дівчаток очі з довшими віями
    І я не хочу їх підрізати


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  41. Анна Хані - [ 2009.04.04 14:45 ]
    Другие
    Я всё ещё тебя ищу
    В подземных буднях,
    Переулках
    Голодная, имея пищу
    Когда я вижу лица
    Изумительно похожи
    Мне бьёт в висок
    Со мною бредит
    Сбивает с ног
    Меланхолия
    А я смотрю себе в глаза
    Где я хочу
    Зачем мне нужно
    Его увидеть, и понять
    Что мой сейчас
    Намного лучше
    Что я живу, и я ищу
    Тебя, чтоб точно убедится
    Я счастлива
    Когда вокруг
    Другие лица.



    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  42. Анна Хані - [ 2009.04.04 14:07 ]
    Чёрными ночами
    Чёрными ночами
    Вспышками чёрными
    День обливается
    Потом томится
    В её ожиданиях
    Там ночью всё спит
    Всё по-настоящему
    Глубокими вдохами
    Под одеялами
    Снится
    Не спится
    От судорог
    Выдох
    Там по утрам
    Глаза ещё спящие
    Её просыпаются
    Раньше меня


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  43. Анна Хані - [ 2009.04.04 14:24 ]
    Красные лодки
    На закате отвези меня в лодке

    Красные лодки к красному солнцу

    Нам птицы укажут путь в южную Америку

    Птицы, что принесли мне её краски

    Вернуться купаться к истоку

    Отвези меня на другую сторону глобуса

    Внутри тебя крутиться глобус

    Покажи мне южную Америку

    Из меня её цвета рвутся наружу

    Ты не знаешь свой цвет

    Но давай, отвези меня в лодке

    На воде солнца отблески

    Птицы поймут

    А я знаю язык диких птиц


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  44. Максим Колиба - [ 2009.04.04 12:09 ]
    Серце
    Ти чекаєш надворі стомлено.
    Очі дивляться, очі споминів.
    Біль ще в мозок проходить списами,
    Розгортає душевні стогони.

    Очі плачуть, кричать, бо... зломані.
    Ти в них серце відняв дароване.
    І залишив їм, закатованим
    Тільки подих Свій замордований.

    Очі дивляться, поневолені,
    І вбивають у тебе стогони.
    Ти любов віддав загартовану.
    Їхнє серце віддав короноване.

    3.04.2009


    Рейтинги: Народний -- (4.19) | "Майстерень" -- (4.71)
    Прокоментувати:


  45. Максік Мрійник - [ 2009.04.04 12:24 ]
    Крапелька надії
    Ніч темнотою густою накрила
    МІсто безлюдним ненадовго зробила
    Вулички тихого міста дрімають
    І ліхтарі потихеньку згасають...
    А мені не спиться, я пишу вірші...
    А мені не спиться, бо важко на душі...
    Гірка одинокість мій сон проганяє
    Забирає спокій, мрії розбиває...
    А я пішов би сміло сонце зустрічати
    Бо хотів би в нього про неї запитати...
    Про ту, що спокій в мене відбирає
    І про ту, що ненароком серце моє розбиває..
    Спитаю я поради: "що мені робити?
    Як мені коханій чимось догодити?"
    Спитаю я поради, як треба поступати,
    Щоб мою кохану приємно дивувати..
    Я їй квіти ношу, віна привикає
    І букет ніякий її вже не вражає...
    Я ії вірші пишу, їй надоїдає
    Мабудь у віршах моїх чогось не вистачає...
    Я їй своє серце віддаю у владу
    Та вона від цього аж ніяк не рада...
    Може сонце зможе мені підказати
    Як мені за серце красуні воювати??
    Та не скаже сонце, що мені робити
    В нього є робота - людей розбудити...
    Тож не піду ради в сонця я питати,
    Краще піду тихим містом погуляти...
    Погуляю, пригадаю ночі всі казкові
    Коли були поряд її уста чудові...
    Коли її уста я ніжно цілував....
    Я б за них без роздумів життя своє віддав!!!
    Коли я поглядав закохано в її чудові очі
    То були найкращі в моїм житті ночі...
    Та кінчилось літо і зима настала
    І казковим ночам вона кінець поклала
    Дні змінялись ночами, ну а ночі днями..
    І зима забрала все, що було між нами...
    І нехай підкажуть мені мудрі львівські леви
    Як завоювати знов серце королеви...
    Може з неба темного зіроньку дістати?
    Може серце з грудей вирвати, і їй подарувати?
    Я на все готовий, та сили вже немає..
    І крапелька надії тихенько помирає...
    За ночами прийдуть дні, а за днями ночі...
    Може ще колись побачу іі щирі очі...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  46. Максік Мрійник - [ 2009.04.04 12:37 ]
    Друг дівчиська
    Від холоду кожен на дворі тремтить
    Весна не спішить наближатись
    Дівчисько засмучене досі не спить
    Воно в одинокості хоче зостатись....

    Вона засмутилась, бо хоче спокою
    Бо хоче туди, де нікого нема...
    Хоче побути наодинці з собою
    Де є тільки тиша, тепло і вона...

    Та є в неї друг, він завжди із нею..
    Навіть якщо він далеко...
    Він хоче зцілити її від недуг,
    Підтримати завжди, коли їй нелегко...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  47. Юлія БережкоКамінська - [ 2009.04.04 07:49 ]
    * * *
    Яблука падають глухо...
    так глухо...
    Тугу приймаю загостреним слухом.
    Птаха на гілці співає...
    чи скиглить...
    Яблуко впало до ніг
    перестигле.
    Осінь до мене прийшла
    серед літа.
    Знову дорога дощами
    розбита.
    Скільки у сонця я вимолю часу?
    Менше, ніж тиждень,
    лишилось до Спасу,
    Більше лишилось до тебе,
    ніж вечір...
    Як мені звикнути до холоднечі?
    Як мені в душу
    дощі упустити?
    Як відпустити
    цей залишок літа?
    Як увійти у добу епілогу,
    Вибравши, мабуть,
    найдовшу дорогу?..
    Яблука падають...
    1.08.07.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (1)


  48. Юлія БережкоКамінська - [ 2009.04.04 07:58 ]
    * * *
    Злобовій Олені
    Приходь у гості – нагодую небом!
    Підсмажу сонця золотий жовток,
    Поставлю чашу з хмаринковим кремом,
    Дам на дорогу місяця ріжок.

    Кулінарія стала моїм кредо.
    Заправить зорями тобі куліш?
    Приходь у гості, я годую небом.
    А хліба вдома, ідучи, поїж.
    27.06.03.


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (3)


  49. Максік Мрійник - [ 2009.04.04 01:52 ]
    Запевнення
    Хоч зараз вітер холодний і сиро
    І сіро тобі на душі...
    Ти знай, є люди, які тобі щиро
    Щастя бажають в житті...

    Є той, хто щасливий, коли ти смієшся..
    Радіє разом з тобою...
    Кому від розлуки світ сірим здається,
    А кожна подія - бідою...

    Очі твої здатні душі зціляти,
    Уста несуть справжню потіху...
    Руки для того,щоб іх цілувати..
    Краса, бездогання навіки...

    Твій друг помогти тобі завжди готовий
    Тільки часто не знає він, як?
    Ти розкажи йому при розмові..
    Тобі не відмовить ніяк....


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  50. Максік Мрійник - [ 2009.04.04 01:14 ]
    Розчарування в чарівному
    Дружба -лайно!
    Це самообман...
    Ілюзія - ось що воно...
    Наївний жалюгідний стан....

    Нема в світі дружби, все брехня...
    Нема того, хто в лихо допоможе.
    І варто пам`ятати це щодня
    Інакше світ на казку стане схожий...

    І будеш жити у рожевих мріях
    Де кожен друг дасть руку допомоги...
    Не запідозриш у поганих цілях..
    Віддаш за нього серце, руки й ноги...

    Та раптом трісне бульбашка рожева
    І ти все зрозумієш в мить...
    Порветься біла ниточка життєва,
    Почнеться чорна і жорстока нить...

    Ти зрозумієш - ти став непотрібним...
    І другу свому ти уже набрид...
    І вже для нього став ти непотрібним
    Йому плювати, що тобі болить....

    Ти був готовий голову покласти
    Щоб другу тому догодити...
    А зараз в тебе почались нещастя
    А в нього нема часу для тебе послугу зробити...

    І не кажи "Я ж небагато прошу!!!"...
    І не кричи "Невже тобі це важко дати???"
    Ти зрозумій, що навіть не за гроші
    Твій друг готовий був тебе продати...

    Тепер, коли ти просиш бути поруч
    Твій друг свій час оцінює дорожче...
    І знай - нічого ти тепер не зробиш
    Як важко, то ніхто не допоможе....


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   1508   1509   1510   1511   1512   1513   1514   1515   1516   ...   1828