ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє

Олександр Сушко
2024.06.25 08:48
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.

Артур Курдіновський
2024.06.25 00:50
Єдиний вихід - Перемога!
Це знає вільний наш народ.
Велика й праведна дорога -
Супроти всіх дрібних турбот.

Вже ясно: хто чужий, хто свій...
Єдиний вихід - Перемога!
Це світла й темряви двобій!

Іван Потьомкін
2024.06.25 00:11
У мене набагато більше свят,
аніж у тих, хто живе од свята і до свята.
Адже за свято звик сприймать,
коли задумане здійснилось,
коли малятко усміхнулось,
коли відкрив нове ім’я,
коли у хор пташиний долучився,
як линyть звіддалік синівські голо

Володимир Каразуб
2024.06.24 21:08
В кімнаті оцій чорно-білі примари. Знову
Ти сидиш у профіль, фрази пливуть шрифтом.
Спокій знайомого голосу і музики витікають із грамофону.
Край неба у твоїй кімнаті і яблуні за вікном

І тому я кажу не чудернацькі, ні не дивні, вслухайся,
В оці н

Олександр Сушко
2024.06.24 19:52
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча,

Іван Низовий
2024.06.24 13:51
Виріс я у селі на Сулі,
Де черемха і вишня цвіли.
Крім села і моєї Сули,
Більш нічого не знав на землі.
Знав іще: в ясеновім гаю
Є сунична галява одна –
Там поховано матір мою
В рік війни, восени, в ясенах.

Світлана Пирогова
2024.06.24 11:21
Червоніло у літній купелі,
Ніби сон не кінчався тривалий.
Дощ налив через вінця у келих
Дню крилатому трішки зухвало.

І згадались сережки на вухах,
Не з рубінів, а з вишень - червоні,
Навіть небо зняло капелюха,

Леся Горова
2024.06.24 10:38
Ти про що, лелеко, стукотиш

Ти про що, лелеко, стукотиш?
Пісня з теплим дощепадом схожа,
Скочуються звуки у шпориш,
Сіється зерном надії кожен.

Щедро обсипаєш зверху дім,

Тетяна Левицька
2024.06.24 09:26
Навіщо посадили у саду
для зла пізнання дерево спокуси?
Лиш надкусила яблуко в меду,
а розіп'яли на хресті Ісуса.

Невже я помиляюся, невже
розбещеність за любощі сприймаю?
В ясних думках клубочиться вужем

Віктор Кучерук
2024.06.24 05:49
Невдовзі кетяги калини
Підпалять ясно вогкий гай, –
І журавлиним довгим клином
Прониже осінь небокрай.
І крізь ледь видиму шпарину
Пропхаюсь я цибатим вслід
У край спокійний і гостинний,
Теплом прихований од бід.

Артур Курдіновський
2024.06.24 00:15
Я написав до конкурсу квартон
І заварив собі ранкову каву.
Та змістом перейматись - не цікаво,
Бо я і так вже справжній еталон!

Я - майстер! Щоб мене не забували,
Я написав до конкурсу квартон.
Амбіцій в мене - майже на мільйон,

Володимир Ляшкевич
2024.06.23 22:27
Гімни)
"Слався Джива,
квітни Жива "
"Нам розрада – Світла Лада"
Хор:
"Слався Джива, квітни Жива.
Нам розрада – Сяйна Лада
Нам розрада – Чиста Лада.

Іван Потьомкін
2024.06.23 21:47
Набачив кіт мишеня.На жертву кинувся прожогом,
Та кляте звіриня встигло сховатися у нірку.
Почухав кіт потилицю і рішенець почав шукати.
Надибав: і заліг неподалік. Спочатку тихо, а потім голосніш,
Удавши з себе пса, зачав гарчати, а потім як міг і

Ігор Шоха
2024.06.23 18:48
А на росії у законі вори
аж від окраїн до кремлівських веж
і у Європі їм немає меж...
нема межі агресії мордору
і мародеру в Україні теж.

***
А контрибуції не буде,

Сергій Губерначук
2024.06.23 17:13
Світ за очі йдучи,
без будь-яких причин,
ваш чин поміж личин не помічаючи,
я стану голубим,
як пролісок, як дим,
як цілий океан для потопаючих.

Як цілий океан,

Самослав Желіба
2024.06.23 16:59
    Якщо мистецтво наслідує природу, тоді його мета – виховання людини.     Так, дійсно, футуристи мали рацію, кажучи, що де є культ, там немає мистецтва. Але рація полягає лише в тому тут, що мистецтво має уникати формальної догматизації та стереотипіз

Володимир Бойко
2024.06.23 16:42
Зо всіх шпарин пролазить «русскій мір»,
В парадне преться, лізе чорним ходом,
Облудно розпатякує про мир,
Приносячи війну і смерть народам.

Мов шашіль, поточив наш спільний дім,
Чаїться у найменшім закапелку.
І якнайшвидше хочеться усім

Леся Горова
2024.06.23 16:17
Сині води, темні води
Де ваш брід?
По якому спомин ходить
Стільки літ.

То сідає зовсім близько
В очерет
В руки місячного блиску

Євген Федчук
2024.06.23 16:02
Сидять діди на колоді. Вже осінь надворі.
Вже сонечко, хоч і гріє та не вигріває.
Та ж хочеться дідам тепла хоч трохи в цю пору.
А тут якраз затишно і вітру немає.
Тож погріти можна кості та погомоніти
Про те, про се. Свою, може, молодість згадати.

Олександр Сушко
2024.06.23 12:06
Шановне жіноцтво! Що робити з чоловіками, які не вміють і не люблять ні цілуватися, ні кохатися? З виду симпатичні крем'язи, бубонять збудливим басом, а як доходить до діла - ужасть! Ховаються під ковдру і чавлять хропака. А жінка чекає ласки, уваги,

Козак Дума
2024.06.23 11:41
Я ніколи не бачив такого –
у кімнаті літають птахи!.
Не папуги торують дорогу,
але суті і їм до снаги
у вікно залетіти знадвору,
через кухню, вітальню снують,
а тоді – на балкон і угору
карколомну продовжують путь!

Світлана Пирогова
2024.06.23 10:43
Здається, небо доторкнулось до землі
І синяву густу розсипало в Карпатах.
Китяток, аконіту, ніби дивомли,
Хрещатого гирличу зілля ароматне.

В обіймах сонячних перестріч гайовий,
Альпійські дзвоники, горлянка, цицербіта.
Розкішний і широкий свіжий

М Менянин
2024.06.23 09:57
Как в детской песочнице – квазипоэты
плетут ежедневно куплетов куплеты:
очнитесь умняшки, взрослеть вам пора.
Идите хоть в школу, но прочь со двора!
23.06.24

Микола Соболь
2024.06.23 08:28
Надпис на машині: «Діти!».
Дорогою потоки крові.
Сміються п’яні московити
зі зброєю напоготові,
обшукують дитячі речі,
знімають золото з убитих…
У березневій холоднечі
хати неначе смолоскипи.

Віктор Кучерук
2024.06.23 06:09
Щоб не збочити з дороги
І чужу не перетнуть, –
Я, звертаючись до Бога,
Говорю про справи суть.
Адже краще, як порадить
І скерує так мій хід,
Що не буде на заваді
Ані прикрощів, ні бід.

Артур Курдіновський
2024.06.23 00:17
Можливо, краще і не знати,
Що нас зупинить у житті:
Яскраве влітку конфеті
Чи взимку білосніжна вата.

Коли стрімкий застигне час,
Можливо, краще і не знати.
Хто був у чому винуватий -

Олександр Сушко
2024.06.22 13:31
Оце прочитав душороздираючу статтю вищезазначеного автора і волосся стало дибки. Розпочнімо з насвятішого, з займенника "я" та його варіацій: мене, мені, мною, мій тощо. А в цього душпастира поетичних душ такого більш, аніж достатньо. Ось дивіться:

Світлана Пирогова
2024.06.22 12:10
Не ті слова сказав. Чи є її провина?
І жниво...спрага... У душі - кипить.
Його вже профіль ледь-ледь димно виринає,
Свою розлука тягне тихо нить.

Ще й літо додає гарячого напою.
Спекотний день у роздумах січе.
Химерною стернею ноги коле поле,

Козак Дума
2024.06.22 10:38
Вітаю з днем народження, Василю,
і зичу незрадливого плеча!
Талан тобі нехай дарує сили,
щоб не мілів життя твого бурчак!

Віктор Кучерук
2024.06.22 06:34
Вернешся в дім і я зрадію,
Й до столу радо запрошу, –
І ти умить відчуєш дію
На стан свій ситного борщу.
Уміст рослинних організмів
Приносить користь уже тим,
Що кишковик вбирає ніжність
І легкість суміші рослин.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 14:24 ]
    біль
    В світі сонце
    сходить і сідає...
    Різні кольори доби...

    Люди у житті
    приходять і зникають,
    Іноді кидають назавжди...

    Ти сказала,
    що змінилась,
    не зазначив як...

    І відмовилась прийняти
    все, що у душі
    Різні опинились ми...

    Зрозуміти все ж дала ти,
    що всьому кінець,
    Обирати вимусив мене...

    Так і не зробивши
    вибору свого
    Всеодно тобі скажу:

    "Вже, якщо так гидко
    стало з цим тобі,
    Що ж,.....
    я відпущу...."
    04.03.09


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  2. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 14:27 ]
    ...................................................
    Птицы... Небо... Ракушняк...
    Ветер сильный дует...

    Волны... Солнце... Водопад...
    Ты лежиш нагая...

    Страсть... Забота... и любовь...
    Мир эмоций полон...

    Пазлы... Розы... Суета...
    Что ты ожидаешь?..

    Свадьба... Дети... и семья...
    Больше нет свободы...

    Крики... Смех... Депрессия...
    Сложно их воспитывать...

    Слёзы... Стоны... Кладбище...
    Никогда не встретимся...

    18.11.08


    Рейтинги: Народний 4.75 (5.13) | "Майстерень" 4.75 (5.13)
    Прокоментувати:


  3. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 14:35 ]
    всё пройдёт зимой...
    Зима пришла...
    Повеяло прохладой...
    И слёзы больше не текут ручьём...
    Взгляд твой на фонаре ночном оставит,..
    С печалью вспоминая твой узор...
    Под деревом с последними листками,..
    Ты на гитаре заиграешь под зонтом...
    И снег под звуком струн растает...
    Оттаит сердце...
    Боль пройдёт...

    02.12.08


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  4. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 14:25 ]
    осінь
    Вікно відкрито...
    Занавіс летить...
    Подує вітер, й листя
    У твоє вікно влетить...
    На вулицю ти вийдеш...
    І настрій твій злетить...
    Разом із листям в небо полетить...

    19.11.08


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  5. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 14:30 ]
    тепло
    Кава... Простір... Цигарки...
    Ти сидиш собі в куті...
    На гітарі граєшся...
    За життя... не каєшся...

    Струни... Ноти... Камертон...
    Все, що тобі треба...
    Ти живеш надією...
    На життя... за мрією...

    Космос... Злива... Відчуття...
    Де зараз живеш ти?..
    Все проходить повз тебе...
    Ти ж чекаєш... дива...

    Не чекай його... Живи...
    Прийде воно згодом...
    Головне живи... Живи!..
    не зів'янь так рано...

    15.11.08


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  6. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 14:30 ]
    спогади
    Листя летить...
    Воно опадає...
    Гляну на нього
    й тебе пригадаю...
    Урок вже минає,
    А я все гадаю...
    Чим зайнята ти?..
    Мене пам'ятаєш?..
    Волосся твоє,
    Як те листя пожовкле...
    Опало...злетіло...
    Не пожаліла...
    Музика лине
    З твоєї гітари...
    Мене ти чаруєш...
    Тебе я кохаю...
    Разом із думками
    У небо злітаю...

    13.11.08


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  7. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 13:08 ]
    маме
    Хочу писать...хочу кричать...
    Но крик мой никому не слышен...
    Но я то знаю, - я кричу...
    И боль моя уж никогда и не утихнет...
    Нет не сержусь я... и не осуждаю...
    Тебя, наоборот, я восхваляю...
    За то, что ты живёш со мной...
    За то, что терпиш ты меня...
    За то, что за меня боишся...
    И не смотря на наши ссоры,
    Хочу тебе всегда я говорить:
    Тебя люблю я, мама!...пожалуйста прости...
    И мне не важен твой ответ,
    Ведь главное, что ты тут, рядом..
    Ничто тебя мне заменить не сможет,
    Никто другой тебя затмить не сможет...
    Прошу простить меня за эти строки,
    За всё, что я бывает говорю...
    Хочу сказать тебе всё это,
    Но почему-то не могу...

    05.11.08


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.13) | "Майстерень" 5.25 (5.13)
    Прокоментувати:


  8. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 13:46 ]
    ***
    І вже все пало:
    І таємницю прикриваючи завіса,
    І разом з тим довіра, що була…
    Я ладна дзеркала усі розбити,
    Щоб в них не бачити себе…
    Я хочу душу вирвати із себе,
    Адже саме те відчуття її,
    Мене пригнічує знутри…

    27.10.08


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  9. Тетянка Конечна - [ 2009.04.06 13:19 ]
    сповідь...
    Прошу пробач мені...
    Я мала сумніви
    Що до твоєї чистоти...
    Але ти чиста...
    Як те немовля,
    Що не пізнало ще ганьби...
    Ти - світ в моїй душі...
    Рятуєш, ти мене постійно...
    Живу тобою
    й для тебе...
    І буде так завжди,
    Адже ти янгол, як на мене,
    Котрий живе на цій землі...

    25.10.08


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.13) | "Майстерень" 5.25 (5.13)
    Прокоментувати:


  10. Вікторія Сироватко - [ 2009.04.06 08:54 ]
    * * *

    Ніхто іще не має на прикметі,
    Не знайдені до певної пори,
    Ці вірші, як затоплені у Леті
    Галери, чайки, шхуни й катери.
    Блискучих слів піастри і дукати
    Тому лиш пощасливиться знайти,
    Хто із глибин наважиться підняти
    Своїх думок затоплені флоти.
    Я на глибини не дивлюся зверхньо,
    Ладнаю човен з вибраних дощок,
    Допоки підіймаю на поверхню
    Хоча б один-єдиний черепок.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.6) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (7)


  11. Руслан Навроцький - [ 2009.04.05 23:47 ]
    ***
    Бессмысл.
    Пир во время чумы
    Вгрызись.
    В смысловые коды.
    Кто ,если не ты!

    Одиночество!
    а как ты хотел.
    Мир нагнул Беспредел.
    общество антител…
    Одинок-сейчас значит Смел.!

    Страх!
    Неведом лишь дуракам.
    Аккордом против Там-тамов.
    Дудочка ,усмиряет Крыс.
    Помни Божьи примеры-промыслы.
    Волей-молитвой держись!

    Боль!
    Генерация диких ос.
    Или,заточенных кольев-пуль.
    Болит-значит есть еще Мозг.
    значит,-сердце видит Путь.

    Действие!
    есть –Любовь.
    Иначе-опять Бессмысл.
    Помни-мир в круге седьмом.
    В сердце пусти Высь.

    Настрой себя на Любовь.


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (4.22)
    Прокоментувати:


  12. Диковинка Лісова - [ 2009.04.05 21:41 ]
    * * *
    Вознісся світ
    під гул аплодисментів.
    Усе, в моєму серці вже аншлаг.
    На біс
    вже не прийму затертих компліментів,
    всіх невдоволених прошу до книги скарг!


    Рейтинги: Народний -- (5.32) | "Майстерень" -- (5.21)
    Коментарі: (1)


  13. Вікторія Сироватко - [ 2009.04.05 21:12 ]
    КОКТЕБЕЛЬ

    Моя вигадка боса
    В Коктебелі була...
    Там до осені носять
    Загорілі тіла.
    Там не ждуть Афродіту
    Золоті «бідняки»
    І поділене літо
    На дохідні шматки.
    Я ставала тамтешня
    В колообіг розваг,
    І возив обережно
    На горбу Кара-Даг.
    Гальки дивні карати
    Потрапляли до рук
    І погодився знятись
    Волоокий віслюк.
    Туї довготелесі
    Зупиняли щокрок.
    Цілувала я персик
    У засмаги пилок.
    І від тиску одежі
    Вивільняв обережно,
    У полон беручи,
    Дикий пляж уночі.
    .......................
    Там, де змінюють пози
    Море й хвиля людська,
    Моя вигадка й досі
    Коктебелем блука.


    Рейтинги: Народний 6 (5.6) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (8)


  14. Наталя Терещенко - [ 2009.04.05 20:13 ]
    ПРИГОДА
    Йшов босо́ніж лісом. Ноги збив
    А кругом- чагарники та груддя…
    Зрозумів - не вистачить доби,
    Вибратися з нетрів та з відлюддя.
    А на пні - зміючка лісова,
    Лихом коронована царівна,
    Заспівала солодко слова
    Голосом облудливим і дивним:
    «Несумісність посмішок та сліз,
    щастя й болю, сили і безсилля.
    Світло сонця – гірше, аніж ліс!
    Стережися, тролю, випий зілля!
    Ось ВОНО - рятунок у руці.
    Випий, тролю, ні́де поспішати,
    Цей настій - із диво-корінців,
    не з любистка, полину, чи м’яти.
    Зілля це солодке - з німоти
    В інший вимір, в інший часопростір,
    У ніким не хожені світи
    Що давно зовуть тебе у гості.
    Попрощайся, тролю, назавжди
    із собою. Ось, тобі люстерко!
    Випий, тролю, зілля від біди,
    Дух-душа безболісно затерпне…»
    Взяв люстерко. Глянув на дурне:
    Очі – з болю, а вуста – з печалі:
    «Я не троль. Це втома. Це мине.
    Я піду собі. По тернах. Далі...»


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (2)


  15. Василь Степаненко - [ 2009.04.05 18:46 ]
    Помчуся босий!
    *
    Літав галопом
    На почуттях по світу –
    Свистіло в вухах!

    Із переляку
    Хапався я за гриву.
    А то був вітер!

    Душею молоденький
    Мій кінь і досі.
    Стоптав усі підкови.
    Помчуся босий!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  16. Катерина Луговська - [ 2009.04.05 14:24 ]
    Хочу
    Хочу мати
    Тебе
    Розібрали на шматки
    Як конструктор леґо
    В дитинстві любила грати
    А за твого мабуть ще не винайшли…
    та ні! Не кажу що старий,
    ти досить стильний і вправний
    Дивився на мене, як на щось незвичайне.
    Це тому, що не вмію кидати понти?!
    Якби ти збирав повій на дорозі,
    Я би вдала, що одна із них
    Знаєш, я дихати вже не в змозі,
    Бо як навіжена збираю
    ці кляті леґо-шматки…
    ТЕБЕ ЗБИРАЮ, втрачаю думки,
    і кричу НЕ КОХАЮ!, НЕ КОХАЮ!,
    а насправді не знаю, a ти
    сказав своїми очами,
    що ми ненадовго на «ТИ»…
    Підкажеш, де береш свої чари,
    і навіщо не снишся вночі?
    Я звісно тебе втрачаю,
    І ніколи не мала
    НАВЧИ!
    Кидати кляті понти
    благаю. Ти можеш. Наостанок. Навчи….


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.23) | "Майстерень" 5.5 (5.23)
    Коментарі: (1)


  17. Олексій Тичко - [ 2009.04.05 11:42 ]
    Жіночий інтернет.
    Гламурні рамки і портрети.
    Там серед них і твій в рядку.
    Листи чекаєш в Інтернеті.
    Знайомства, блоги - все в пусту....
    Казкові мрії ти носила,
    літала десь у небесах.
    Засмучена така, красива.
    Для кого там твоя краса?
    І вечорами, вклавши сина,
    гортаєш сайти, власний блог.
    Сторіччя цього павутина
    можливо, вас з'єднає двох...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  18. Галина Левченко - [ 2009.04.05 02:00 ]
    Усі справжні Люди є справжньою карою.
    ***
    Співчуття завжди принижує.
    Може, через те, що його завжди пів?

    ***
    Із дорослої безпорадності часто проглядає непорядність.
    Із дитячої беззахисності сокотить хист сили непереможної.

    ***
    Усі справжні Люди є справжньою карою.
    Вони оголюють несправжність у всьому, до чого дотикаються.

    ***
    Закон кругової поруки із найжахливішою силою діє у коханні,
    Щохвилини поповнюючи віковічний ланцюг новими жертвами.

    ***
    Якщо тебе повчають старші,
    Не поспішай з відповіддю: слова – полова.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.22) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (1)


  19. Галина Левченко - [ 2009.04.05 02:18 ]
    У грудях ворушиться якась волохата темрява...
    У грудях ворушиться якась волохата темрява,
    М’якими лапками здушує серце міцно-хвилююче,
    Випускає тонкі молоденькі кігтики, –
    І вистрибує пустотливими кошенятами з очей.


    Рейтинги: Народний -- (5.22) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  20. Сергій Корнієнко - [ 2009.04.05 00:26 ]
    Час

    Подайте
    убогому на диво
    у дивосвіті


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  21. Микола Шевченко - [ 2009.04.04 21:44 ]
    У кожного є...
    У кожного є потаємне місце,
    В якім ховається чи голка, а чи смерть.
    Та не дай Боже її поламати!
    Улізти в душу, випалить траву...
    Сірник слабкіший голки набагато,
    Ховаю щось від інших, бо живу.
    Я душу маю, як усі, трепетну,
    І трохи світла, сонця, та дощу,
    Іди, я пригорну тебе, розраджу,
    Поплакать зможеш в мене на плечі,
    Не грайся, мила, тільки, сірниками...
    Рука в руці - до чого ці плачі?
    Навіяні фатальними думками...
    Ми схованки давай, в одну з`єднаєм,
    Не вийде путнього із того, знаю.
    Кощій правий був - потаємне місце,
    Не ділиться - воно лише твоє.
    А решту видно іншим вже, як є...
    осінь 2001р.


    Рейтинги: Народний -- (5.35) | "Майстерень" -- (5.28)
    Прокоментувати:


  22. Юрій Сегеда - [ 2009.04.04 21:49 ]
    Не вийшло в тебе знов
    Не вийшло в тебе знов
    Йому наснитися.
    Спини свою любов,
    Щоб не розбитися.

    Летіла, мов стріла,
    Не знала спокою.
    Єдиною була
    І одинокою.

    Не загуби краси,
    Скажи: "Я вистою".
    Кохання погаси
    Росою чистою.

    Бо ти згориш дарма,
    Душа обпечена.
    Собою ти сама
    На біль приречена.

    Ти знову не змогла
    Йому зустрітися,
    Твоїх очей смола
    Сльозами світиться.

    Не дай себе журбі,
    Нехай забудеться.
    Його лице в юрбі
    Нехай загубиться.

    Не загуби краси,
    Скажи: “Я вистою”.
    Кохання погаси
    Росою чистою.

    Бо ти згориш дарма,
    Душа обпечена.
    Собою ти сама
    На біль приречена.



    Рейтинги: Народний 5.44 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.39)
    Коментарі: (16)


  23. Дмитро Дроздовський - [ 2009.04.04 21:34 ]
    * * *
    Коли заплющую очі —
    Музика. Нескорений лавр.
    Танок безчинний щоночі.
    Італія, чорний мавр.

    Лавровий вінок у Фавна.
    Забутий пергамент сну.
    Мелодія неугавна.
    Чекає той мавр весну.

    Гора. Синє небо. Віче.
    Горіння палких словес.
    В підніжжі — там стадо биче.
    І хоче теж до небес.

    Словесні палкі горіння.
    Палає небесна твердь.
    А в муках бичує тління.
    Народ, без мети й осердь.

    Коли заплющую очі —
    Гора. А на ній — вівтар.
    Танок невпинний щоночі.
    І жертва, наче нектар.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.36) | "Майстерень" -- (5.29)
    Коментарі: (3)


  24. Наталя Терещенко - [ 2009.04.04 20:09 ]
    КАМО ГРЯДЕШ?

    Червоний кінь втомився вже горіти,
    Ліловий кінь звільнився від стремен,
    І майстер нишком зрікся маргарити,
    Хоч так любив тепло її рамен.

    Пелюстя губ зове можливо й досі,
    Та в серці не лишилося слідів,
    Лиш прядки золотавого волосся
    У памяті, як місяць у воді.

    Його вже ваблять інші - чорні пера,
    Таких далеких лебединих зграй.
    Туманність Андромеди чи Венери-
    Оділлія? Одетта? Обирай..

    Ріж на шматочки неба стиглу повінь,
    Діли її, мов хліб між усіма,
    Крім тих, які твоїми є по крові...
    Усім- тепло, а сиротам - зима.

    Сховала серце кам’яна фортеця,
    Завмерла пам’ять в коконі- вузлі,
    І навіть думки тінь не відіб’ється
    фантомом на байдужому чолі.

    Людиноріг, людиномім, людино...
    Камо грядеш? Кому ти б’єш чолом?
    Тече ріка, а ти на середині,
    І виру не приборкати веслом.



    Рейтинги: Народний 6 (5.49) | "Майстерень" 6 (5.45)
    Коментарі: (4)


  25. Віктор Цимбалюк - [ 2009.04.04 15:53 ]
    Філософія війни
    Пам`ятаєш, я йшов на війну?..
    За вікном був чи сніг, чи то дощ...
    Ти поклала мені оберіг в полотняну торбину...
    Я повів тобі мовчки: “Прощай...”
    Ти сказала без слів: “Я діждусь...”
    Я за браму ступив і розтанув, як клин журавлиний...

    Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б?..

    Ти у снах зріла, як я скакав
    В саму гущу ворожих полків,
    І ні кулі не брали мене, ні мечі, ні прокляття...
    Бо ти вірила в зірку мою
    І молилась до Сонця й Небес,
    А я душу і тіло свої грів в степу до багаття...

    Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б?..

    Якщо у святому бою
    В груди поранять мене –
    Не треба боятись – золою засип мою рану...
    І навіть, якщо мене вб`ють –
    Не плач, краще просто зведи
    Із ґрунту могилу з хрестом над округлим курганом...

    Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б?..

    Неушкоджений чи інвалід,
    На щиті чи в тернових вінках,
    Ся вертаю в тривозі домів із кривавого герцю...
    А ти на порозі, мов тінь –
    І тоді, і тепер, і завжди –
    І як дзвін, калатає твоє, біллю вражене серце...

    Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
    Що б ти зробила, якщо б?..

    Ой, люта война була!..
    Ой, та була!..

    Кумпала Вір, 29.04.2007 року,
    м. Хмельницький


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Прокоментувати:


  26. Анна Хані - [ 2009.04.04 15:41 ]
    Дівчинка
    Якщо я не буду мріяти,
    Нічого не буде
    І не кажи, що я – занадто
    У дівчаток очі з довшими віями
    І я не хочу їх підрізати


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  27. Анна Хані - [ 2009.04.04 14:45 ]
    Другие
    Я всё ещё тебя ищу
    В подземных буднях,
    Переулках
    Голодная, имея пищу
    Когда я вижу лица
    Изумительно похожи
    Мне бьёт в висок
    Со мною бредит
    Сбивает с ног
    Меланхолия
    А я смотрю себе в глаза
    Где я хочу
    Зачем мне нужно
    Его увидеть, и понять
    Что мой сейчас
    Намного лучше
    Что я живу, и я ищу
    Тебя, чтоб точно убедится
    Я счастлива
    Когда вокруг
    Другие лица.



    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  28. Анна Хані - [ 2009.04.04 14:07 ]
    Чёрными ночами
    Чёрными ночами
    Вспышками чёрными
    День обливается
    Потом томится
    В её ожиданиях
    Там ночью всё спит
    Всё по-настоящему
    Глубокими вдохами
    Под одеялами
    Снится
    Не спится
    От судорог
    Выдох
    Там по утрам
    Глаза ещё спящие
    Её просыпаются
    Раньше меня


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  29. Анна Хані - [ 2009.04.04 14:24 ]
    Красные лодки
    На закате отвези меня в лодке

    Красные лодки к красному солнцу

    Нам птицы укажут путь в южную Америку

    Птицы, что принесли мне её краски

    Вернуться купаться к истоку

    Отвези меня на другую сторону глобуса

    Внутри тебя крутиться глобус

    Покажи мне южную Америку

    Из меня её цвета рвутся наружу

    Ты не знаешь свой цвет

    Но давай, отвези меня в лодке

    На воде солнца отблески

    Птицы поймут

    А я знаю язык диких птиц


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  30. Максим Колиба - [ 2009.04.04 12:09 ]
    Серце
    Ти чекаєш надворі стомлено.
    Очі дивляться, очі споминів.
    Біль ще в мозок проходить списами,
    Розгортає душевні стогони.

    Очі плачуть, кричать, бо... зломані.
    Ти в них серце відняв дароване.
    І залишив їм, закатованим
    Тільки подих Свій замордований.

    Очі дивляться, поневолені,
    І вбивають у тебе стогони.
    Ти любов віддав загартовану.
    Їхнє серце віддав короноване.

    3.04.2009


    Рейтинги: Народний -- (4.19) | "Майстерень" -- (4.71)
    Прокоментувати:


  31. Максік Мрійник - [ 2009.04.04 12:24 ]
    Крапелька надії
    Ніч темнотою густою накрила
    МІсто безлюдним ненадовго зробила
    Вулички тихого міста дрімають
    І ліхтарі потихеньку згасають...
    А мені не спиться, я пишу вірші...
    А мені не спиться, бо важко на душі...
    Гірка одинокість мій сон проганяє
    Забирає спокій, мрії розбиває...
    А я пішов би сміло сонце зустрічати
    Бо хотів би в нього про неї запитати...
    Про ту, що спокій в мене відбирає
    І про ту, що ненароком серце моє розбиває..
    Спитаю я поради: "що мені робити?
    Як мені коханій чимось догодити?"
    Спитаю я поради, як треба поступати,
    Щоб мою кохану приємно дивувати..
    Я їй квіти ношу, віна привикає
    І букет ніякий її вже не вражає...
    Я ії вірші пишу, їй надоїдає
    Мабудь у віршах моїх чогось не вистачає...
    Я їй своє серце віддаю у владу
    Та вона від цього аж ніяк не рада...
    Може сонце зможе мені підказати
    Як мені за серце красуні воювати??
    Та не скаже сонце, що мені робити
    В нього є робота - людей розбудити...
    Тож не піду ради в сонця я питати,
    Краще піду тихим містом погуляти...
    Погуляю, пригадаю ночі всі казкові
    Коли були поряд її уста чудові...
    Коли її уста я ніжно цілував....
    Я б за них без роздумів життя своє віддав!!!
    Коли я поглядав закохано в її чудові очі
    То були найкращі в моїм житті ночі...
    Та кінчилось літо і зима настала
    І казковим ночам вона кінець поклала
    Дні змінялись ночами, ну а ночі днями..
    І зима забрала все, що було між нами...
    І нехай підкажуть мені мудрі львівські леви
    Як завоювати знов серце королеви...
    Може з неба темного зіроньку дістати?
    Може серце з грудей вирвати, і їй подарувати?
    Я на все готовий, та сили вже немає..
    І крапелька надії тихенько помирає...
    За ночами прийдуть дні, а за днями ночі...
    Може ще колись побачу іі щирі очі...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  32. Максік Мрійник - [ 2009.04.04 12:37 ]
    Друг дівчиська
    Від холоду кожен на дворі тремтить
    Весна не спішить наближатись
    Дівчисько засмучене досі не спить
    Воно в одинокості хоче зостатись....

    Вона засмутилась, бо хоче спокою
    Бо хоче туди, де нікого нема...
    Хоче побути наодинці з собою
    Де є тільки тиша, тепло і вона...

    Та є в неї друг, він завжди із нею..
    Навіть якщо він далеко...
    Він хоче зцілити її від недуг,
    Підтримати завжди, коли їй нелегко...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  33. Юлія БережкоКамінська - [ 2009.04.04 07:49 ]
    * * *
    Яблука падають глухо...
    так глухо...
    Тугу приймаю загостреним слухом.
    Птаха на гілці співає...
    чи скиглить...
    Яблуко впало до ніг
    перестигле.
    Осінь до мене прийшла
    серед літа.
    Знову дорога дощами
    розбита.
    Скільки у сонця я вимолю часу?
    Менше, ніж тиждень,
    лишилось до Спасу,
    Більше лишилось до тебе,
    ніж вечір...
    Як мені звикнути до холоднечі?
    Як мені в душу
    дощі упустити?
    Як відпустити
    цей залишок літа?
    Як увійти у добу епілогу,
    Вибравши, мабуть,
    найдовшу дорогу?..
    Яблука падають...
    1.08.07.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (1)


  34. Юлія БережкоКамінська - [ 2009.04.04 07:58 ]
    * * *
    Злобовій Олені
    Приходь у гості – нагодую небом!
    Підсмажу сонця золотий жовток,
    Поставлю чашу з хмаринковим кремом,
    Дам на дорогу місяця ріжок.

    Кулінарія стала моїм кредо.
    Заправить зорями тобі куліш?
    Приходь у гості, я годую небом.
    А хліба вдома, ідучи, поїж.
    27.06.03.


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (3)


  35. Максік Мрійник - [ 2009.04.04 01:52 ]
    Запевнення
    Хоч зараз вітер холодний і сиро
    І сіро тобі на душі...
    Ти знай, є люди, які тобі щиро
    Щастя бажають в житті...

    Є той, хто щасливий, коли ти смієшся..
    Радіє разом з тобою...
    Кому від розлуки світ сірим здається,
    А кожна подія - бідою...

    Очі твої здатні душі зціляти,
    Уста несуть справжню потіху...
    Руки для того,щоб іх цілувати..
    Краса, бездогання навіки...

    Твій друг помогти тобі завжди готовий
    Тільки часто не знає він, як?
    Ти розкажи йому при розмові..
    Тобі не відмовить ніяк....


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  36. Максік Мрійник - [ 2009.04.04 01:14 ]
    Розчарування в чарівному
    Дружба -лайно!
    Це самообман...
    Ілюзія - ось що воно...
    Наївний жалюгідний стан....

    Нема в світі дружби, все брехня...
    Нема того, хто в лихо допоможе.
    І варто пам`ятати це щодня
    Інакше світ на казку стане схожий...

    І будеш жити у рожевих мріях
    Де кожен друг дасть руку допомоги...
    Не запідозриш у поганих цілях..
    Віддаш за нього серце, руки й ноги...

    Та раптом трісне бульбашка рожева
    І ти все зрозумієш в мить...
    Порветься біла ниточка життєва,
    Почнеться чорна і жорстока нить...

    Ти зрозумієш - ти став непотрібним...
    І другу свому ти уже набрид...
    І вже для нього став ти непотрібним
    Йому плювати, що тобі болить....

    Ти був готовий голову покласти
    Щоб другу тому догодити...
    А зараз в тебе почались нещастя
    А в нього нема часу для тебе послугу зробити...

    І не кажи "Я ж небагато прошу!!!"...
    І не кричи "Невже тобі це важко дати???"
    Ти зрозумій, що навіть не за гроші
    Твій друг готовий був тебе продати...

    Тепер, коли ти просиш бути поруч
    Твій друг свій час оцінює дорожче...
    І знай - нічого ти тепер не зробиш
    Як важко, то ніхто не допоможе....


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Юрко Халавка - [ 2009.04.04 01:06 ]
    ***
    Дуракам закон не писан
    (пословица)

    Законы есть для всех, для бедных и богатых,
    Для тех, кто любит смех и тех, кто любит плакать.
    Для тех, кто любит жизнь и кто её не любит,
    Закон готов один и он всегда рассудит.

    И чувствуешь себя одним из тех вагонов,
    Которые бегут неведомо куда.
    Есть рельсы две. Их все зовут Законом
    А в сторону свернуть уже никак нельзя.

    Нам мысли утюжат законом-катком,
    И грустно мне слушать их стоны
    Так лучше уж быть дураком,
    Чем жить по таким законам!..


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.28)
    Прокоментувати:


  38. Микола Блоха - [ 2009.04.04 00:58 ]
    Растерянность.
    Растерянность и лёгкий страх,
    Нет мыслей и нет слов тревожных.
    Жизнь медленно без смысла,
    Протекает маслом сквозь ладони.

    И смотришь, но не видишь ничего,
    Попытка мысль свою озвучить,
    Всего лишь строчки, что написаны,
    И новых нет, как нет желаний.

    Возможно, просто постарел,
    Не по годам, не по здоровью.
    По отношенью к бытию усталость,
    Наверно это называем старость.

    Николай Блоха 4.04.09 г. 00:12


    Рейтинги: Народний -- (2.63) | "Майстерень" -- (2.17)
    Прокоментувати:


  39. Ірина Білінська - [ 2009.04.03 23:22 ]
    Просто, я закохана у світло
    Не шукай мене в шаленстві світу.
    Не гукай у мороці думок –
    Просто, я закохана у світло,
    Що мене підносить до зірок.
    Просто, я закохана у небо,
    Де веселки щедрі кольори
    Знов і знов ведуть мене до тебе,
    Я мов птах спускаюсь із гори,
    Щоб зустріти знову твої очі –
    Щоб у них втонути назавжди.
    І, нехай це мій найтяжчий злочин,
    Але ти діждись мене, діждись!


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.44) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  40. Ірина Білінська - [ 2009.04.03 23:47 ]
    ***
    Лиш на дрібниці не розмінюй серця -
    Дивися вище, хай не стигне кров.
    У небі сонце мило усміхнеться:
    Розтане все – залишиться ЛЮБОВ.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  41. Костянтин Мордатенко - [ 2009.04.03 23:50 ]
    Твої «Ні», «Ні» мов літаки-терористи
    Розірвались в торбані байорки*,
    роблю все, що мені не зруки…
    В моїм серці, неначе в Нью-Йорку,
    впали башти дві, близнюки:
    «Любов»
    і
    «Кохання»


    * байорка – кожна з чотирьох обвитих канителлю струн торбана

    ------------------------------------------------------

    Написав даний вірш, а потім думаю: якби не було тієї трагедії, то не було б і такого порівняння? Не було б даного вірша? (Це завдяки теракту народилася поезія?!) Тоді що таке поезія: фотосинтез горя і смерті в тендітне видихання закоханого серця? Ось, якби не було тих подій, то, як би я сказав, про те, що сказав? А, може, якби не впали ті башти-близнюки, то вона б мені не відмовила? Може це мені Господь показує, що у Всесвіті є більші трагедії, ніж фізичні смерті? Може вмирання Любові більша за суттю, ніж ті смерті?..


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.3)
    Коментарі: (2)


  42. Наталя Терещенко - [ 2009.04.03 21:59 ]
    АМБІТНА РЕПРОДУКЦІЯ (байка)
    Репродукція новенька
    з манерами стерви
    пішла якось до музею,
    де висять шедеври.
    Каже подрузі з надривом:
    « І на що це схоже?
    Від незграбних примітивів –
    борони нас Боже!
    Ці старі Оригінали
    на столітніх стінах -
    жалюгідні маргінали!
    Хіба це картини?
    Подивись на мене краще:
    стильна, креативна,
    не вишу, мов те ледащо,
    а веб- портативна....»
    ...........................
    Ось так товкла воду в ступці,
    не збагнувши й далі,
    Що не було б Репродукцій
    без Оригіналів.


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.49) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (6)


  43. Василь Степаненко - [ 2009.04.03 20:09 ]
    Ти і я
    *
    На обрії сльози’
    Прощалися з тобою.
    Ти сонечком була.
    Я
    Срібною водою.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  44. Катя Тихонова - [ 2009.04.03 13:13 ]
    * * *
    О, не шукай легкого заробітку.
    І як так можна? – Просто вбити квітку?


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" 5.5 (5.33)
    Коментарі: (1)


  45. Катя Тихонова - [ 2009.04.03 13:59 ]
    Стоп! Відзнято!
    Теплі хмарки подиху твого
    Зігрівають темну ніч осінню.
    Палиш у прочинене вікно,
    Кажеш, що удвох не так вже й зимно.

    Обіймаєш. Дивишся углиб,
    Ніби прочитати серце хочеш.
    Декламуєш про любов верлібр
    І мені, і тій бентежній ночі.

    А слухачки мовчки віру ймуть
    Тим словам, зігрітим чорним чаєм.
    Дві душі крокують у весну.
    Ми ж її з тобою відшукаєм?

    Теплі хмарки подиху твого
    Та цілунки зоряно-пестливі.
    Стоп. Відзнято. Це лише кіно.
    (а здавалось, що усе правдиво…)


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.38) | "Майстерень" 5.25 (5.33)
    Коментарі: (3)


  46. Андрей Мединский - [ 2009.04.03 11:13 ]
    Влюбленные школьники под Батайском
    Там, на другом конце планеты,
    хоть шар никогда не имеет конца,
    но это не важно, короче, где-то
    небо, отлитое из свинца,
    сыплет звездами в Миссисипи,
    «Оoh-yeah»,- восклицает стареющий негр,
    а я повторяю, и небо сыплет
    их отражение в Днепр.
    А дальше, от голоса отрываясь,
    эхо цепляет блики зари,
    и в это время торговка в Китае
    нечаянно просыпает рис,
    что-то при этом кричит по-китайски,
    и, когда над Россией летает сон,
    влюбленные школьники под Батайском
    смотрят, как звезды падают в Дон.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.52) | "Майстерень" 5.5 (5.53)
    Коментарі: (5)


  47. Катерина Луговська - [ 2009.04.03 10:48 ]
    Я уявляю
    Аби збулося
    Відповідаю.
    щоб не обірвалося
    Пишу вірші
    Було щоб жити
    І розчиняюся у верхньому блакиті
    Іноді
    Коли хтось бачить
    Наврочу долю
    і хай бог мені пробачить
    В думках тримаю три картинки
    Співачка. Діти. Єдині
    Є-ди-ні
    Одиниці
    Обірвані нитки
    До краю
    По крупиці. Тягну себе
    У крапельках роси
    вода поживна
    Пожежа. Не врятує
    Світ.Одна.Вода
    Є-ди-на
    І згасне лід.
    І згасну я
    Наврочу долю. непотрібним людям.
    І кращого житя
    НЕ-бу-де
    Зв*яжу нитки всі в єдину.
    Остання крупиця. Кінець. Лину


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.23) | "Майстерень" 5.25 (5.23)
    Прокоментувати:


  48. Катерина Луговська - [ 2009.04.03 10:02 ]
    Скрипка/душа for soul

    Пальці притискають
    струни
    твій дотик
    сприймаю як жарт
    Тепер, нумо,
    змінюймо ролі
    Давай!
    ти - скрипка,
    а я – музикант…
    Будеш ТИ тепер чемним,
    А я…
    ПОКОХАЮ тебе
    І…
    не витримають нерви
    over gamи…
    наші..
    сумні…
    На інструменті порвані струни
    Я погралася не на жарт…
    Знову змінимо ролі.
    Чого там
    Іграть так іграть!
    Повернулись.
    Буду сумною.
    Казку на ніч тобі розповім
    Та нема спеціального клею
    щоб зарадити струнам моїм
    Ось така тепер фішка в моді
    Що, сподобався мій флеш-моб?
    Повторим при нагоді.
    І-і-і-і….ГРАЄМО
    Знову.
    ОП!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.23) | "Майстерень" 5.25 (5.23)
    Прокоментувати:


  49. Катерина Луговська - [ 2009.04.03 10:58 ]
    Присвячено нескінченному руху води в природі=)
    Я починаю думати.
    На тому рух спиняється.
    Стій!
    Тут ходять люди
    Тому переміщаймось. Ти- мій
    Завчити чи поринути?
    Грати,
    Або лиш здавати?
    Не вірю в щирість дощика
    Він змочив наші карти
    Стоп.
    Перестала думати
    Тепер усе простіше
    Рух для мене -
    Це плавати,
    Повзи, або летіти
    Сьогодні політаємо.
    Ти в небі
    а я під водою
    Рух для мене –
    це ковзати на льоду.
    І ,maby, з тобою.
    Знову я подумаю.
    Почну тебе навчати
    Не вміємо ми ,
    дощику,
    карти розкладати
    Стоп. Перестала думати.
    Летимо пити чай.
    Я буду мовчки сидіти
    А ти мене навчай


    Рейтинги: Народний -- (5.23) | "Майстерень" -- (5.23)
    Прокоментувати:


  50. Катерина Луговська - [ 2009.04.03 10:04 ]
    Не схожа на…
    Я так не схожа на весну!
    І не люблю чекання,
    Я пригорну та занесу
    в книгу сподівання.
    Я напишу та підпалю,
    Триматиму та кину
    Я так не схожа на весну.
    Тому візьму й загину...



    Рейтинги: Народний -- (5.23) | "Майстерень" -- (5.23)
    Коментарі: (1)



  51. Сторінки: 1   ...   1461   1462   1463   1464   1465   1466   1467   1468   1469   ...   1781