ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.03.18 20:26
У кам'яних брилах образів
треба знайти найвідповідніший.
Їх омивають хвилі океану,
на їхнє кам'яне тіло
сідають чайки.
Із цих грубих каменів
треба вирізьбити
тонкі почуття,

Іван Потьомкін
2025.03.18 18:43
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо зло

Софія Пасічник
2025.03.18 16:56
Краса чудна, зажурена, глибока,
О, скільки б ти до ніг їй не вклонивсь,
Вона на тебе дивиться звиска,
Вона сповита жалем за «колись»…
Краса смутна, затаєна, жорстока,
О, скільки б ти на неї не моливсь,
Вона така пекельно одинока,
Як вирішив піти –

Віктор Кучерук
2025.03.18 13:55
Сам собі вкорочую тривалість
Вкрай скороминущого життя, –
П’ю, курю, безклопітно валяюсь,
Тішачись незношеним взуттям.
Гав ловлю, плюю, буває, в стелю, –
Можу дулю ткнути горобцям,
Чуючи за стінами оселі
Їхній щасний і нестримний гам.

Віктор Насипаний
2025.03.18 13:18
Біжать бруньки у небо сонні, мляві.
Сорочить люд, плете думки ліниві.
Бентежить вітер сни беріз біляві,
А дітки гублять сміх ясний щасливі.

Мудрує день, тепла хильнувши трохи,
Бо хитрий марець дурить, наче циган.
Танцюють голуби, як скоморохи.

Тетяна Левицька
2025.03.18 12:03
Не читайте мене по складах —
ще торую стежину до раю.
Недолугі роки зносять дах? —
В темні жмурки* з Альцгеймером** граю.

А можливо, мудріша за тих,
хто плюндрує життя ненароком?
За грудиною видих і вдих,

Володимир Каразуб
2025.03.18 09:34
Скоро і слова від Вас не отримаю.
В лютому сніг не випав. Не холодно.
Той голий пейзаж за тонкою шибою –
Писати не стану, не хочу, не здужаю,
В манері поетів Озерної школи.
Що Ви…

Скороминучі страждання Вертера.

Юрій Гундарєв
2025.03.18 09:24
Французька історична драма «Фаворитка» із Джонні Деппом у ролі Людовіка XV відкрила 76-й Каннський кінофестиваль.
До речі, славетний голлівудський актор та музикант потужно підтримує Україну. Так, під час концерту гурту, з яким він виступає, на великому

Олена Побийголод
2025.03.18 07:43
Серія листівок художника-гумориста Василя Гулака

Будь меткий, не дуже п’яний,
стримуй звісний потяг,
й не плети дарма романи
в мазаних чоботях.

Не шукай дружину в хату

С М
2025.03.18 03:33
Хтось казав що
все нагадує зоопарк
Я правда вірю
Я правда вірю, так

Є легка стрімка дорога
Від Істсайду через парк
Щоб чарівно прогулятися

Вікторія Осташ
2025.03.18 02:18
повертається камінь на місце падіння
повертається злодій на місце злочину
і сновида вертається за сновидіннями
а у тебе поете які збочення?


© Вікторія Осташ, Поетаріум, 2025

Борис Костиря
2025.03.17 20:14
Я хочу поїхати
із цієї місцевості,
щоб відокремитися від минулого.
Минуле женеться за мною,
як навіжений привид.
У кросворді минулого
закодовані шифри
від прозрінь, медитацій,

Олександр Сушко
2025.03.17 15:46
Дорогі друзі!
Цей вірш написано 1998 року. Трохи редагував Павличко. Я співав сам цю пісню, бо і музика моя. Але нині переозвучив.Яка ваша думка?
https://youtu.be/gLMGkDrnh4s
Є ще інший варіант. У роковому стилі.

Микола Бояров
2025.03.17 14:53
У трясовинні ханжеських боліт
Куди не йди – етичні перешкоди.
А тяга до найвищої свободи
Мене веде за мріями услід
У той нецензурований політ,
Де я прославлю плотські насолоди,
А не земний сезонний пустоцвіт –
Про літо і літа щемливі оди.

Іван Потьомкін
2025.03.17 11:11
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Віктор Кучерук
2025.03.17 07:05
Немов знаряддям гострим тесля
Різьбить мереживом бруски, –
Пишу, учитуюся, креслю
Пером піддатливі рядки.
І очі сяють гарячково,
Й душа звучить, немов орган,
Коли рідниться слово з словом,
Коли нема в рядках оман…

Ярослав Чорногуз
2025.03.16 23:41
Микола ЖУЛИНСЬКИЙ Пригадалося: Сенека радив звертати «свій дух до того, що вічне!» А вічним філософ вважав мистецтво: Ars longa, vita brevis. Так, життя коротке, але мистецтво вічне. Передусім мистецтво поетичне. Франческо Петрарка –

Борис Костиря
2025.03.16 20:21
Сніг наступає звідусюди,
оточуючи будинок,
як агресивна армія.
Сніг насувається
монголо-татарською ордою.
Він пускає свої списи
у саме серце.
Колючки снігу

Павло Сікорський
2025.03.16 19:29
Якщо померти молодим,
Якщо скінчитися зарано,
Якщо розвіюсь, наче дим,

То пожалію за одним:
Не втілю грандіозні плани,
Якщо померти молодим.

Леся Горова
2025.03.16 19:00
Розчиняюся в передвЕсні.
ПередрАння хрустить морозом.
Небо-море і хмари-весла,
Човник-місяць на обрій зносить.

В зорях-блискітках розсипаюсь
І в колоїднім сниві висну:
В часі, де лиш пускали парость

Тетяна Левицька
2025.03.16 17:12
Пробачаю усім, бо, напевно, й мені,
як не вибачу, Бог не пробачить...
Потонуло минуле у темнім багні —
на світ Божий не витягти наче.

То навіщо ж тобі я вчинила сама
правосуддя за скоєний злочин?
Чи спроможна у грішній душі крадькома

Євген Федчук
2025.03.16 17:11
Сидять козаки у шинку при битому шляху,
Яким колись йшли татари воювати ляхів.
Тепер уже так не ходять, тепер не до того,
Навіть, носа не покажуть вони з Криму свого.
Та і турки попритихли, бо ж добряче, видно
Надавали у минулім році їм під Віднем.

Віктор Кучерук
2025.03.16 07:33
Твоє волосся побіліло,
Немов трава серед зими, –
Неначе чайка оповила
Його тремтячими крильми.
Немов мороз навіки в іній
Убрав золочену косу, –
Немов стискаю сіру глину,
Щоб у руці відчуть сльозу…

Юрій Лазірко
2025.03.16 06:38
це я -
слів і лез гострота,
порожнеча у серці бездомнім,
рій подій, що приніс непритомність,
буря в склянці... сльота...

це я -
недоконаний час,

Борис Костиря
2025.03.15 20:32
Мерехтіння дерев, мерехтіння думок.
Насувається холод, немовби амок.

Мерехтіння сльози в мерехтінні світів.
Мерехтіння надій в мерехтінні рядків.

Мерехтіння ілюзій у маренні снів.
Мерехтіння алюзій в мереживі слів.

Олена Побийголод
2025.03.15 19:48
Любов зла,
полюбиш і хохла.
Любов – біда,
полюбиш і жида.

Де обмаль сонця –
полюбиш і чухонця...
Та хоч – арапа,

Олександр Сушко
2025.03.15 19:43
Вибачте, колеги. Вірш написано півмісяця тому. А пісня народилася нещодавно. Показую.
https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fshorts%2FUrg28tfvMx0%3Ffbclid%3DIwZXh0bgNhZW0CMTEAAR3xfOVG1CnWm-5-hK_7ar3QxyupowhK2tihvL2oUAzVQ_eCX0ipqIr

Іван Потьомкін
2025.03.15 18:41
Яка надмірна плата за літа…
Старість безжально прогорта,
Немов у захваті, прочитану сторінку.
Взамін нічого путнього додать не в змозі,
Лишає одинцем на грейдерній дорозі
Не знать якого доживати віку…
«Який ти ненаситний, чоловіче,
Не вистача тобі,

Олександр Сушко
2025.03.15 16:36
Люблю поетес молодих!
Поетів беззубих - не дуже.
Венери - пресвітлі! Святі!
І пахнуть, мов квіточки- ружі.

І пишуть лише про любов,
Чуттєве, проникливе, чисте.
Вусаті ж дядьки - бачить Бог-

Володимир Бойко
2025.03.15 15:18
Розділові знаки змусили танцювати під свою дудку увесь алфавіт. Знак оклику на пенсії зігнувся у знак питання. Полюбилися дві крапки. І от вам – трикрапка. Крапка та кома сотворили крапку з комою. Тире – дефіс на біс. Апостроф дивився на к

Арсеній Войткевич
2025.03.15 12:25
Дощ кийсь... без смаку.
А я то думав!..
Ждав-де іншого знаку,
Вночі у холодні вікна дмухав —

Бачив вії — хрестився!
Думав, то нелюдськії очі,
Думав, то місяць за обрій вкотився —

Світлана Пирогова
2025.03.15 11:04
Стежки дитинства пролягали полем,
Вони зеленими стрічками жваво вИлись,
Їх гріло сонячне гаряче коло.
На цій землі зростали ніжні теплі крила.

Весна: кульбаб легкі чуби літали,
Червоних маків трепетали влітку щічки.
Пшеничні ниви позирали в далі.

Віктор Насипаний
2025.03.14 20:46
Дрібненький дощ стрічає мило.
Дитинства двір. Верба похила.
Немає люду, діток, шуму.
Лиш тиха радість. Трохи суму.

Я виріс тут, і дяка Богу.
Не раз в світи шукав дорогу.
На зустріч знову йду з тобою,

Борис Костиря
2025.03.14 20:06
Цих людей уже мало хто знає,
вони були обличчям
минулої епохи, але інтерв'юєр
продовжує виставляти
відео з ними. Їхні гармати
давно відшуміли,
їхні болі поросли травою,
зараз їх мало хто

Іван Потьомкін
2025.03.14 11:51
Не Васнецовський «Витязь на розпутті»
І не боксер, котрого так назвали спортивні шалапути,
Що під ударами Кличка змусив Росію сміятися на кутні,-
Стоїть незмінно на розпутті Путін.
В ботфортах Петрових потонувши по самі вуха,
Силкується в нову добу в

Юрій Гундарєв
2025.03.14 11:44
Дякую редакції за те, що, нарешті, дослухалася до моєї скромної поради і значною мірою зменшила щоденну кількість творів Олександра Сушка у Вибраних віршах і Вибраній прозі. Гадаю, у пана Олександра є досить пристойні речі (наприклад «Я літаю…», і не тіл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13

Антіох Відлюдник
2025.02.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Володимир Ляшкевич - [ 2025.02.05 16:44 ]
    «Марш переможців», військовий марш
    Встали ми до сонця
    у вогні навали -
    вороги за смертні
    узялися справи!

    Зрадники впустили,
    Інші підсобили.
    Та народ не здався,
    І напружив сили!

    Слава не змалілим,
    Батьківщині вірним,
    Не гучним героям
    З духом непокірним!

    І не згасне в битві
    Доблесті заграва!
    Слава Україні!
    Героям слава!

    І палала битва
    Смертна не лукава
    І козацька в душах
    Визріла постава!

    І в бою не згасне
    Доблесті заграва!
    Слава Україні!
    Героям слава!

    І щодня із нами
    Йде до бою брава
    Воїнів небесних
    Переможна лава!

    І полеглим пам'ять -
    Сяйна, не сльотава!
    Слава Україні!
    Героям слава!



    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (3)


  2. Ярослав Чорногуз - [ 2022.08.05 00:55 ]
    Марш морської піхоти*
    Гелікоптер піднявся, наче сокіл,
    А поруч і розвідувальний дрон.
    Уже наводять он гармати хлопці --
    Більш не берем кацапів у полон.

    Горить земля в рашистів під ногами,
    Морська піхота вирушила в бій.
    Співає вітер їм бадьорі гами
    І сонце сяє в висі голубій.


    ПРИСПІВ:
    Засмаглі орли і орлиці,
    Шугають, як блискавки, вниз.
    Від жаху тремтить блідолиций
    Москаль — гвалтівник-горлоріз.


    На море глянь, ракетами ціляє
    Десантний корабель наш орків знов.
    Ворожий флот, його бандитські зграї -
    Горять і пачками ідуть на дно.

    І прапор наш — на острові Зміїнім,
    І Кримський міст розбомблений димить.
    Все буде, браття й сестри, Україна --
    Херсон, Донбас і Крим одіб’єм ми.


    ПРИСПІВ:
    А Збройним силам нашим слава,
    Хай живе вона у віках.
    А Московитська зла держава
    Нехай розсиплеться у прах!

    20 травня 7530 р. (Від Трипілля) (2022)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)