Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2023.12.11 19:33

Ця осінь забере мене з собою (квартон)

Ця осінь забере мене з собою,
Покриє душу саваном жури.
На схилі потойбічної гори
Через один - тривоги та відбої.

Пофарбувавши жовтим цілий світ,
Ця осінь забере мене з собою.
Вона іде величною ходою,

Артур Курдіновський

2023.12.11 19:33

Ця осінь забере мене з собою (квартон)

Наталія Кравченко

2023.12.11 13:47

Дно минулого

сліпуче сонячне світло, відбиваючись від білих стін печер Душа була ясною і чистою, подібно до тонко налаштованого музичного інсирументу, і вона відгукнеться на звучання природи... Глибока туга зазвучала у ній. То чорне дзеркало вирви втратило синій

Тетяна Левицька

2023.12.11 11:48

Справжнім друзям

Дорогі друзі, відгукніться, будь ласка, не будьте байдужими ті, хто мене знає добре, чи хоч раз бачив в житті, був на моїх презентаціях, чи виступах, щоб розвіяти сумніви Теді Ем! Бо Ваше мовчання лише тідтверджує його слова. Ось, що він під своєю публіка

Олександр Сушко

2023.12.11 11:42

Натяк

Призів і премій нині - повна хата!
На серці щем, в очу сльоза гірка....
Стріла ж сатири нову ціль шука,
Бо істина ховається за жартом.

Тетяна Левицька

2023.12.11 11:05

Заповіт

Загрузла людяність в багні,
В колючих стеблах.
"А я тобі, а ти мені" —
Це не про тебе!
Святе добро завжди твори
На благо людям.
За безкорисливі дари —
Господь не судить.

Олена Побийголод

2023.12.11 09:54

1940. Шукала бабуся

Із Данила Хармса

Шукала бабуся комашок в кущах
і спритно ловила комашок сачком.
Та міцно тримала бабуся в руках
пігулки, і ключик, і кий із крючком.

Вовтузилась якось бабуся в кущах –

Іван Потьомкін

2023.12.11 09:15

Володимир Висоцький «Честь шахової корони»

Підготовка
Я кричав: «Ви що там, подуріли?-
Загубили шаховий престиж!»-
А мені сказали в нашому спортвідділі:
«От і чудово – ти і захистиш!
Лиш врахуй, що Фішер – та ще цяця,-
З дошкою вночі він, як удень.
Чисто грає, нізащо чіпляться...»

Світлана Бур

2023.12.11 09:15

Зими урок

А день пройшовся холодом і сумом.
Мороз пробрав, сльоза німа замерзла.
Шукала...не знайшла його у тлумі.
Не вийти взимку знову на Говерлу.

Сніжить довкола. Ось висить бурулька.
На серце впала снігова лавина.
Це не повітряна літає кулька -

Леся Горова

2023.12.11 08:53

Невідомість

Невідомість завжди залишає надію і шанси,
Хоч вона і густа , як туман на долоні боліт,
Непробудно в'язка, як безмісячна ніч, і щоразу
В ній зникає протоптаний звечора росяний слід.

Невідомість стискає, і час , зупинившись,
тісниться
Поміж сходом

Микола Соболь

2023.12.11 07:07

Країна 404

Під обстрілом ракет столиця.
По вінця горя та біди.
росіє, клята дияволице,
згори скоріш у пеклі ти!
Нехай твої байстрючі діти
нап’ються досхочу смоли.
Скільки людей у цьому світі
зараз невбитими були б.

Віктор Кучерук

2023.12.11 05:35

* * *

У кімнатнім куточку щодня,
По властивій котам всім охоті, –
Чепуриться мале кошеня,
Простягаючи лапку до рота.
Прикрашає свій вигляд отак,
Мов щоразу це робить назовсім, –
Мов мені пропонує з ним в такт
Гладить зріджене віком волосся.

Юрій Лазірко

2023.12.11 05:13

ранок ще не день

ще не день
що ранимий ритмами
потоками свідомості

не опалений
болем відстані
сталеним поглядом
не омитий

Юрій Лазірко

2023.12.11 05:11

ода свободi

так ніщо
не підноситься стрімко
як знамена
в гарячих руках
а свобода
яка ж дивна жінка
не міняється вкотре
в роках

Артур Курдіновський

2023.12.10 19:07

Махнуть рукою (глоса)

Мій кожний подих, осередок болю,
Для інших - надихаюче кіно.
Сьогодні, попри все, собі дозволю
Махнуть рукою! Розіллять вино!

Троянда у снігу не проросте!
Від марних слів я затуляю вуха.
Моє бажання - дивне та просте:

Юрій Гундарєв

2023.12.10 18:48

Життя прекрасне

Вікна нашої квартири виходять прямо на Дніпро. Уявляєте, яка краса з висоти двадцять першого поверху: смарагдові пагорби, Лавра, мости... Коли вранці на День Києва від Подолу на вас насуваються спочатку зовсім маленькі, як крапки, а потім все більші й біл

Євген Федчук

2023.12.10 18:00

Легенда про Кривий Ріг

Не встиг дідусь ступити на поріг,
Як онучок до нього підбігає
І, замість «добрий день», його питає:
- А чому наше місто – Кривий Ріг?
Хто таку дивну назву місту дав?
Скажи, дідусю. Ти ж, напевно знаєш.
Бо книжечки якісь весь час читаєш…
Дідусь на р

Іван Потьомкін

2023.12.10 13:37

Моше-рабейну (Мойсей – наш учитель)

«Хай би й до неба велич його сягала,
І голова аж хмар торкалась,
Помре і він також.
І всі питатимуть: «А де ж він?»
Не думав про це Моше,
Та сказано було якраз про нього.
Бо ж тільки він сходив на небо,
І хмари були в нього під ногами.

Микола Соболь

2023.12.10 12:44

Таємниця на двох

Промовчи. Не обмовся нікому.
Швидкоплинно кінчається ніч.
Й обвиває улеслива втома,
як цілунки торкаються пліч.
Й опускаються ніжно на груди,
аж німіє довкіл заметіль.
Ну і що, що за вікнами грудень.
Пахкотить від розпечених тіл.

Ольга Олеандра

2023.12.10 12:24

Відлунок

Зустрічі перерваний початок,
зневолений в відлуннях перших нот,
які заледве встигли прозвучати
і канули у безвість чату…
Цейтнот.
Твого часу цейтнот
й розлюченість
несповненість

Наталія Кравченко

2023.12.10 11:59

Мандрівник

Похмурий мандрівник блукає по похмурому світу, Зайшов невідомо куди, Шукаючи легкі шляхи дороги, І стежка вуальки, як темрява похмура, В ній неможливо заблукати, Все одно куди йти, бачачи все в темряві. Я прошу тільки одне, Печаль живи в мені, Цей

Юрій Гундарєв

2023.12.10 11:22

Галина

Римуються Галина й Україна.
Римуються Галина і Любов -
до Слова, до Землі і до Родини -
всьогО, що нам дарує Бог.

Автор: Юрій Гундарєв
2023 рік

Козак Дума

2023.12.10 11:07

Роздуми про очевидне

Без душі усе те, що з галасом,
бо кохання – то серцем, не фалосом.
Не молотять словами – подумки
ставлять крапки, не знаки оклику!
То пусте – забавляти цяцянками
і кормити лише обіцянками.
Красуватися смішно гамором,
тільки дії вінчають наміри.

Володимир Бойко

2023.12.10 10:48

Крізь іній

Яка сліпуча білизна,
Немає їй альтернативи.
Бринить елегія сумна
Напівзабутого мотиву.

Кошлаті брови у ялин,
Схилились долу плечі сосен,
Блискучі бісики калин

Світлана Бур

2023.12.10 09:27

Не зізнаюсь

Романтика... Мене ж Ви приручили словом.
І я була готова бігти по снігах,
Крізь віхолу колючу, дощ і норду гам.
Хоч темно-сірі хмари піднімали брови.

Ви називали ніжно: "мила жінко, рідна".
Але ж мовчали завжди про свою любов.
Нещирих не хотіл

Леся Горова

2023.12.10 08:41

Бездоріжжя

Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому .

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Віктор Кучерук

2023.12.10 06:30

* * *

Ми раділи довгожданій
Світлій радості побачень,
Та скінчилися неждано
Наші любощі гарячі.
І прийшли на зміну святу
Знову будні сумовиті,
Бо так легко покохати
Й дуже важко розлюбити…

Олена Побийголод

2023.12.10 05:52

1940. Кораблик

Із Данила Хармса

Річкою пливе суденце,
стругане з усіх боків.
Повсідалися на денці
п’ять хоробрих моряків.

Білозубі в них усмішки,

Тетяна Левицька

2023.12.10 01:17

Книга життя

присвячується Тетяні Фольварочній)

При яскравих свічах у камінному залі,
де парфумів солодко-терпкий аромат,
жінка жінку веде у незвідані далі,
під мелодію голосу й моря сонат.

Уявляють, як берег випещує хвиля,

Юрій Гундарєв

2023.12.09 18:27

Чуття

Порожня, мов кімната, голова,
в якій гуляє одинокий вітер…
Я часом чую, як росте трава,
поміж собою розмовляють квіти,

освідчуються в коханні риби -
все навкруги освячене любов‘ю,
і гребені на хвилях, наче німби,

Олена Мос

2023.12.09 14:50

Які ж різні люди

Які ж різні люди
і різні такі поєднання!
Із іншим літала мов пташка,
З тобою погрузла в тенетах зітхання.

Завзято допомагав на цвинтар віднести
найщиріші мої бажання.
Сказав, що не встигну здійснити їх,

Козак Дума

2023.12.09 13:58

Як рак свисне

Коли поїли, дуже не спішіть
посуду, любі, кидати до мийки,
аби нікого тим не насмішить,
бо втрапите, гляди, до коломийки!

Усе залиште прямо на столі,
не варто теж і крихти підмітати
чи жирні плями на кухоннім склі

Наталія Кравченко

2023.12.09 12:24

Місяць і сонце

Зійшов над містом подвійний місяць: як дві півсфери, як сфера подвійна, однією половиною в іншу виростаючи Ні сонце тепер не з’являється нам, Ні зірки не сходять тепер ночами, І зникли припливи, зникли відливи, То місячні вуалі фази невидимі для ока

Ігор Деркач

2023.12.09 12:13

Заздравиці за упокій

А пожежі немає наразі,
бо на раші – за мир і любов...
слон у лавці,
осел і паяци
наламали у полум’я дров.

***
А слуги офісу сповна

Тетяна Левицька

2023.12.09 10:42

М'ячик

Тиша метеликом срібним по хаті
Сонно літає з кутка у куток,
Думи збирає мої пелехаті,
Їх не вмістити у стислий рядок.
Бачу дитинства рожеву палітру,
Згадую матінку, ще молоду,
Батькові руки пошерхлі від вітру,
Брата молодшого, старшу сестру.

Світлана Бур

2023.12.09 09:56

Болить реально

Душевна втіха: він на світі є.
Шар на деревах знову наростає.
(І дивувались, певно б, давні таври)
Холоне чай, пригіркло монпасьє.

Безглузда втіха: ми ж як дві гори,
І не зустрінемось, хоча й хотіли б.
Журба тепер розлилася чорнилом.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів