Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Зоряна Ель (1968)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Спогад про колишніх
    Знайомий обрис. Очі, мов зі сну,
    вросли чеканням в сиву далину.
  •   Мікробчик
    Хто їсть фрукти непомиті,
    й рук не миє - добре робить.
  •   Не забувай
    Промінь – сонця ковток.
    Море гладить пісок,
  •   Замість
    Ти, Пане, маєш часу міх
    і дім у хмарах і блакиті.
  •   Жив був кіт
    Жив був кіт у місті Львові,
    кіт звичайний, смітниковий.
  •   Пісня "Коса"
  •   комарі
    від зірниці до зорі
    в будячинні комарі
  •   за вікном
    за вікном клопочеться весна
    молодіє час на видноколі
  •   моя музика
    видираю пальці із обіймів
    клавіш бо не граю бо не та
  •   Голубці
    Голуби і горобці
    накрутили голубців,
  •   літо
    з літа до літа щасливий однаково
    джміль з контрабасом трюхикає маками
  •   Кульбаба
    Як чудово,бо кульбаба
    не страшна сердита баба,
  •   вірш про мед :)
    Два опасисті ведмеді
    продавали бочки з медом
  •   вірш про зайця :)
    Грядками, опіллями
    йшов зайчисько стріляний
  •   відображення у дощі
    сто років самотності в кожному місті живе
    в ляльковому місті з очима побитого лева
  •   криниця
    під нижнім небом попід самою його корою
    десь біля пекла відкрили віко живій воді
  •   ***
    плескач був теплим білим і смачним
    його приніс у торбі добрий вечір
  •   рожевий фламінго
    рожевий фламінго стоїть на рожевій нозі
    а другу сховав у рожевому пір’ї підкрилля
  •   *****
    найголовніший з моїх парижів
    облізлу гриву сяк-так прилиже
  •   горіх
    горіх похилився горіх похилився горіх
    горіховим оком закліпав заблимав спросоння
  •   тополі
    на площі Підкови
    сонце півколом
  •   *******
    чорний кінь копитом креше
    ти його не клич
  •   алхімія буття
    було передвістя про скарб семи королів –
    він дуже далеко в туманній чужій землі
  •   у почекальні
    повернуло за ріг за гору
    під ногами пливе ріка
  •   літня ніч
    у літню ніч у синю літню ніч
    гаряча млість над яблунями мріла
  •   *****
    світлотінню позір хисткий
    за вікном тріпотять хустки
  •   весняне
    м’які голки розпушує модрина,
    ще сонний ліс вбирає ніжне листя,
  •   ***
    в імлі купала тиша верболіз
    і проступало плямою осоння
  •   ранкове
    я ішла по бруківці весна здоганяла дощем
    лопотіла крильми із балкону на вулиці Руській
  •   вечорове
    довга-предовга стежка
    клаптики поля ріже
  •   *****
    уночі дозріли зорі -
    срібні вишні срібні вишні -
  •   кола на воді
    ще із передвіків підмічено:
    зима – це не найбільше з лих
  •   закон ріки
    насиджені місця, пописані шпалери –
    і світло помаранч... зима чи не зима,
  •   хепіенд

    фігляре, смійся, говори з помосту,
  •   урбаністичний романс
    сьогодні ми будемо начебто глухонімі,
    нехай нам позаздрять успішні амбітні та зрячі.
  •   ***
    різдвяний сон увінчується снігом
    в якому стрімко гасне коляда
  •   знову зима
    б'є у бубон щедре небо
    б’є щосили
  •   колискова для міста Львова
    спить моє місто спить
    котиться дріб копит
  •   *******
    зустрілися душі. задовго до зустрічі тіл.
    і довго в собі сумнівалися - раптом не ті?
  •   сніг замовляли? :)
    випав під роздачу повен білих бліх
    зляканий котячий хитромордий сніг
  •   хто заникав сніг?
    бринить, бринить - не вибринить,
    гуде, гуде - не вигуде,
  •   особливості епістолярного жанру
    ти мені сто років не писав,
    намалюй хоч найдрібніші літерки.
  •   львів. відлуння сорокових
    немає снігу. сниться пізній сніг
    розкиданим засохлим хризантемам,
  •   найлегший повітряний змій
    бачила, як серед білого дня
    ворон у ворона їжу відняв
  •   *****
    осідає кура з повітря затихає кленовий вітер
    у старі почорнілі відра наливає отруту вечір
  •   ось як
    сидять в годиннику маленькі чоловічки -
    Тиринь-Пружинь, Ходак – Перестрибак.
  •   щастя
    щастя - луною та не золоте а бронзове
    муміфіковане вичахле до кістяка
  •   місто N
    я вийду з осені у зжовкле місто N,
    що кутає у сніг родимі вади.
  •   *****
    і так пусто без тебе одній на землі
    і земля у зимі
  •   давайте жити дружно :)
    поцупили мишки тепло, на горішки
    дістанеться їм від кота:
  •   вірш
    а нема ))
  •   скоро зійде зима
    скоро зійде зима. у гілляччі змовляються хворі граки,
    відбирають останнє тепло з осокорових тіл безголосих.
  •   *
    із вирію, із вирію
    я видивлюсь я вигрію
  •   рване па
    терція осені дре перелатане серце
    сипляться вишні на перший невиспаний сніг
  •   у жовтому листі
    у жовтому листі збиратиме сни листопад,
    і листя на вухо йому шепотітиме тихо
  •   вслухаюся
    вслухаюся у слово, наче п’ю
    останні краплі вільги у пустелі .
  •   як тільки
    як тільки ніч засне,
    нехай тобі
  •   ***
    спитайте:
    «осінь?»,
  •   вижити
    я маю забути, благаю для себе тиші,
    в якій не буває тебе, і в яку не пишеш.
  •   *
    звичайно ж,
    повірю словам
  •   Вечір з Ночі Вітром
    пародія
  •   осінньо-аналітичне
    твій монолог – дрімучий, затяжний
    упертістю свинцевою налитий.
  •   осінньо- депресивне
    такий, як інші. ти – такий, як всі.
    як прикро опинитися у жовтні,
  •   про осінь
    жовтень мете зі злості
    прахом старого міста,
  •   вересневе
    дрібка в оці. верес плаче,
    з листу світло відпустив.
  •   сонце
    їй часто снились червона хвиля
    і самогубця у надцять літ
  •   передзимове
    на заплавах осінь водить
    плавуни
  •   *****
    гостра шалена сталь
    кров’ю світить.
  •   **
    з театру тіней щойно, де нема
    тебе ніде. зима ось-ось затужить.
  •   *******
    пливе крізь літо, сонце, води, сни
    прозора бабка, небо підпирають
  •   Оптимістично про чорну мазду
    пародія
  •   шоколад
    осінь частує тебе шоколадом.
    складно відмовитись –
  •   (в) осінь
    двері до сонця дощами забито -
    па, літо.
  •   Осінні настрої
    нечутно осінь виспіла у зворах.
    тягуча і солодка, наче мед.
  •   *****
  •   фіолетова ніч
    місяць сьогодні з похмілля в липкій іржі
    зійде на дах із бокалом слабких надій.
  •   ще не осінь
    а панна спить, так, ніби і не осінь
    вона, над нею ще ген-ген зелено.
  •   ***
    ще до заходу сонця
    вичахне виноград
  •   **
    плескалося літечко
    у дзвінкій ріці
  •   планета
    невблаганно і незворотньо
    проникатиму у твій безлад
  •   ***
    чотири роки, мов чотири колії,
    збіжать у конюшинних вечорах,
  •   як піна морська
    так чаїно гук надсадний
    виливає в піднебесся
  •   автострада 60
    шукати дорогу, яка тобі часто сниться,
    плестися узбіччям, ловити вказівники.
  •   Іди
    в осінь горнеться сад
    пустий
  •   Синиця :)
    Пародія
  •   ***
    легінь що гори горне
    понад водою йде
  •   ***
    із тебе і мене щодня проростатиме сонце,
    а місяць до себе щоночі навсе прикує.
  •   **
    горять латаття келихи
    ні шереху ні шереху
  •   """""""""""
    не ходи до лісу, сину,
    там не гладять по голівці,
  •   Бузкові досвітки
    у сонний ранок випурхне бузок
    зі соловейкової сірої сопілки.
  •   Колискова для Іриски
    Спи, моя Іриско,
    cпи, моя солодка.
  •   Нічне місто
    місто пливе, утікає крізь ніч
    як велетенська налякана риба
  •   Стираючи пам'ять.
    зайшлася темрява, пашить загравою -
    горять церкви.
  •   *****
    коливається синьо уповні розлита весна
    виполіскує простір cвої зазимовані коци
  •   за водою
    пірнали дрова в баби з рук до печі,
    місився хліб і пікся хліб старечий.
  •   *****
    до тебе йти, і не дійти, і перейти.
    і, опираючись на пристінок чекання,
  •   Відображення (за Шелом Сілверстейном)
    Із Пана_Дриґом_Догори,
    Що у воді стоїть,
  •   пісенька-тарантінка
    відпливають кораблі
    з усмішками друзів
  •   лицарське, найпечальнішого образу (часи VI)
    начищені до блиску обладунки,
    не навчені на лаврах спочивати.
  •   *****
    перебіжить несамовита квінта,
    і потічки з підтопленого льоду,
  •   **
    замалює на чорно ніч
    жовту бурю у склянці соку.
  •   гавай :)
    ультрамарин, індиго, бірюза... –
    зелено-синя гама релаксації.
  •   Весна лісом
    берези слухали стояли тонкострунні
    чекали на розхристаних орфеїв
  •   Часи V (з пустого в порожнє)
    нехитра гра в дорослому садку -
    впливові дами, чванні кавалери.
  •   Часи (IV) (мешканцям стихійно-масової забудови )
    героїв - гать, нема відваги.
    маса
  •   *******
    не треба, не журись - ламаються сніжинки
    під поглядом важким, неначе пластівці.
  •   весна, весна.
    пастух ластів’ячий виспівує світло.
    весна прокидається в синьому дзвоні,
  •   як правило
    у суму – вологі очі,
    припухлі тремкі повіки.
  •   Відстані
    на випростаній руці
    тримаю маленьке місто.
  •   Часи (ІІІ)
    на сцені - король, як останній блазнюк,
    позує і шкіриться в залу.
  •   Весна. Робота. Мури і амури.
    Пародія
  •   Часи (ІІ)
    я ніч виглядатиму день виглядатиму жити
    клячатиму довго над яром наляканих снів
  •   Часи
    невиднява. за іншими лечу.
    прощальне коло понад рідним домом.
  •   Пісенька про пані Жабу
    прибігла Жаба,
    поважна пані,
  •   Пародія "Проблема вибору"
    Пародія
  •   Тобі
    чи не здалося - ти таки самотній.
    серед людей і поміж диких трав
  •   авторське право
    йому судилось на світ з’явитись не в тому місті -
    вона чекає, готує каву і груші в тісті.
  •   мурашник
    мозаїка віку –
    освітлені віка
  •   ***
    Посмію тінню у чужих піснях
    іти на голос твій, і на мовчання,
  •   хвороба росту
    стара карга, білявка із «динамо»,
    ханжа, повія, сіра миша, відьма... -
  •   Перебираючи старий мотлох...
    за принципом тамагочі -
    годую, вкладаю спати…
  •   Присвячується хатці на курячих ніжках ( з м. ф. «Летючий корабель»)
    попалася, голубонько, куди
    зібралася летіти, лиш заблисло
  •   Котячий хліб
    На облізлу черепицю
    влігся кіт:
  •   тут
    там, де роси медовіють
    на здичавілих стежках,
  •   Заручини
    закрутить віхола, заб’ється серденько -
    свати приїхали. як і заведено,
  •   Святочне
    так затишно й святково водночас
    зітхне зима в калейдоскопі щастя
  •   Новорічне
    біжить, спотикається настрій святковий -
    ніяк не встигає, і стільки ще треба,
  •   Зимове.
    перебираючи по зерну супокій,
    вдихаючи пташиний дим холодний,
  •   *****
    сніг завис у повітрі, а ми летимо в оману
    вище й вище, вростає у всесвіт біляста куля.
  •   Прощай, літо!
    В таку погоду можна тільки пити.
    Хмільні літа, настояні на літі,
  •   ***
    Пишнота осені рудої
    у вихрі падолиста гасне,
  •   *
    зі скляних очей осінніх
    котяться дощі,
  •   Жнива
    я без тебе сумую,
    знаєш?
  •   Завтра –осінь...
    Мій закоханий хлопчику з теплими віями літа,
    чуєш, море сьогодні співає, шумить особливо,
  •   Заблукало зайченя.
    Хто там скулився у травах -
    чи то мишка, чи то ґава
  •   Присиплянка.
    "Ні, не спати ще не досить!" -
    невгамовне серце просить -
  •   Книга джунглів
    Для звіра,
    що, не кліпаючи,
  •   Хасекі Хуррем.
    Розсміяна –
    срібні дзвіночки у голосі,
  •   ***
    осінь сколола коралі каштанів,
    листя брунатне затерпло між ними,
  •   Безповоротно...
    розцілована осінь
    безпутним дощем,
  •   "... я тебе розкохаю й забуду..."
    я тебе розкохаю й забуду,
    і подамся копати буряк,
  •   *****
    хата вухата в ожинову ніч,
    ніч загадкову,
  •   Віртуал
    Самозакоханому франтові поету
    вона носила каву й виноград,
  •   **
    я не сплю.
    і ти не спиш,
  •   ***
    Ми відпливаємо, мов кораблі,
    в далеч від пристані.
  •   Знечулення досвідом дозволити...
    Не збувається -
    що ж,
  •   .....
    Давай помовчимо - нема чого казати.
    Все сказано... до нас, не нами, не про нас.
  •   Осінні запусти
    Осінь талію осину
    підпереже, вигне спину,
  •   Лист
    На пошті пахло сургучем,
    і сонний ранок сьорбав каву,
  •   *****
    від битви шовковими подушками
    до комплексу втраченого ребра -
  •   *
    не зачиняй вікно,
    нехай
  •   *****
    Ще хапається літо
    за брудно-зелений слід,
  •   Попіл_в_юшці
    В казанку булькоче страва,
    котикові - повна миска,
  •   По той бік - гора...
    Несе потік, закручує дараби,
    між валунами піниться життя…
  •   Королівна
    Біле личко... оченята...
    а вуста, мов мак.
  •   Вечір
    Мармур неба індиго, і тихо
    виринають зі сну ліхтарі,
  •   Морська пісня
    де ти зник, чудний рибалко?-
    не гойдає пісня море,
  •   Осіннє
    золотистою змійкою
    в’юниться час –
  •   Осеніє.
    піщаний берег чує ранню осінь,
    м’яким пилком
  •   «Зозулині черевички»
    У зозулі в пірї – чічка,
    але боса, черевички
  •   Завтра - літо!!!
    завмирає все довкола
    і вкладається до сну,
  •   Гроза
    Жовтогарячий пил доріг курів,
    просив, сердега, хоч ковток вологи
  •   ***
    і шкода, і не шкода -
    це було колись, напевно,
  •   ***вілла
  •   *
  •   Манірне танго
    очі. зажди, тільки день закочу
    знаю. цей травень такий доречний
  •   Хрущі гудуть
    хрущі не винні, це чаклують вишні,
    квітують так – очей не відвести:
  •   * * * * *
    Чула, що зорі скляні – ну і хто це сказав таке?
    тіло м’яке лиш ховають у хатку, як равлики,
  •   Моє...
    Моє болото - ідеально кругле,
    і цілорічно – груші на вербі,
  •   Весняне настроєве'
    золоті пасма день накрутив на дрібні папільйотки
    і з букетом кульбаб сонцесяйних біжить на трамвай,
  •   Спи, не плач…
    Око спати не хоче, та день виглядає дарма,
    той пішов до крамниці, де черга до каси ще та,
  •   Про верлібри
    цікава штука оті без рими, як-як? – верлібри -
    тонкі джерела, чудні рингтони в режимі вібро.
  •   ***
    коле руки прядиво
    силоміць загадане
  •   «Котяча допомога»
    Плаче котик у кутку -
    хтось наддер біленьку лапу,
  •   Дощ
    Дощ_як_ дощ, знову веснами падає
    у слова, що воскресли армадами,
  •   Колискова
    зіроньки срібні блимають дрібно,
    тихо летять до вікна,
  •   Гаївка
    Перегуки в лісі линуть, перегуки -
    заховалася весна за білим буком,
  •   Великоднє
    Давно чекали, щоб роздати бідним
    по крапельці тепла... Риплять вози,
  •   Березню
    Прокидайся, соньку, ти чуєш,-
    жебонить потічок на вухо,
  •   Верба б’є...
    ото віднині -
    і вже за тиждень...
  •   Життя як диво.
    тоненький промінь – життя-бо щойно лише в зачатті,
    ще тихо-тихо, але ритмічно долає пульс
  •   *******
    та звідки у домі цей запах знайомий.. - аніс?
    яскраво і пряно, і терпко, це - пахне дитинство...
  •   *****
    Пахнуть підсніжники медом, і марять весною,
    хочеш зірки порахуємо, сонце, з тобою?
  •   Весняний етюд
    місять мешти ліниве тісто
    і магнолії у безлисті
  •   *****
    у тексті обірвані речення жмут помилок
    адже не писався для друку скоріш як щоденник
  •   Скрушно
    Вилягали крокуси
    за кріпкими кроками
  •   Recherche d'hiver
    Час летіти - накину манто
    (зими також літають у вирій)
  •   Радіо безсоння.
    Сорокаватний холодний небесний ліхтар
    вату розпушить стоденну приплюснуто-збиту,
  •   Так, між іншим...
    у березня поцупивши вино,
    п’яніє сніг у ночі на бенкеті,
  •   М’яч.
    Бум і бум, і сто раз бум -
    із нічого грюкіт, шум.
  •   Відпусти.
    Відпусти мою руку... Колеться,
    б’є в обличчя цинічна проза,
  •   Абрикосовий сніг...
    З абрикосових снів пелюстками зсипається сніг,
    так спонтанно, неждано, пробачте невчасну присутність,
  •   ***
    Ой, ґулі-ґулі, мої сіренькі, ходіть до мене,
    нема довіри, а їсти треба, літати треба,
  •   Як завше
    одну кавову ложку смутку
    в мигдалевий горішок ока -
  •   Лисички-посестрички
    Тішиться руда лисичка,
    Що купила черевички -
  •   Тюльпаніссимо
    не випрошуй манни у панни,
    а вирощуй для панни тюльпани
  •   Весна! :)
    а скільки тієї зими? – ну, з-півроку -
    півкроку до провесни звабної, звісно!
  •   Передчуття весни
    Вливає сонце золото жагуче
    в діряві сни торішнього асфальту –
  •   _ _ _
    Ти ідеш, перехожий, зауваж на хвилинку,
    як тікають урозсип жовті очі будинків,
  •   Веснянка
    Човником до берега -
    що привіз нам березень?
  •   Стан душі
    нескінченний день нескінченний сніг
    і зима не пора а стан
  •   * * *
    падає душа в сніжну заметіль
    губляться слова
  •   * * *
    Гляну вгору на наше небо –
    я лечу, я лучу, я кличу,
  •   Вірш про Ворону
    норовити грітися всю зиму на гілці,
    вміти не попастися нелюдам у сильця,
  •   *****
    не дійти нам ніяк, не дістатися осені,
    ми у літо зірки, мов у вулик позносили
  •   *
    у волоссі мак
    на подвір’ї лихо
  •   * * *
    жували колеса трасу
    і відстань топилась оловом
  •   Перегони тротуаром:)
    Туман і сніг, дороги вплав
    кудись собі спішать
  •   Заєць-детектив
    ... падав сніг на поріг...
  •   ***
    дрібно січеться листя мімози
    жовтим туманом ваблений мозок
  •   ***
    Не вір на слово тим білим снігам
    ще мить і згасне їхня снага
  •   ...зима. com. ua
    день заточився, скулився сіро
    втомлений грою вірю-не-вірю
  •   Тайм-аут
    немає сенсу в ловленні примар
    подій і почуттів,
  •   * * *
    Ми всі не перші ані ти ні я,
    до нас жили і житимуть опісля -
  •   Занадто дорога вистава
    (римований анекдот)
  •   Мисливець
    (заримований анекдот)
  •   Ретроспективне
    зі стріхи сніг пилюжиться додолу
    то ласиця пробралась на горище
  •   *******
    пасе-мережить віями
    того, кого омріяла
  •   Витязь у павичім пір'ї
    гей ти, пихатий павичу,
    cумління твоє – облізле
  •   Відгадай
    Відро на чубі, у руці мітла -
    Стоїть поважна баба снігова.
  •   Доредагувався.
    Ось тільки слово заміню
    І цей зворот, аякже,
  •   *****
    Ходила люта хуга попід вікна,
    Забрала із собою коляду…
  •   ***
    Два місяці-соколики
    якби не гірко, солодко
  •   Бал
    Хіба не для мене сьогодні затіяли бал,
    Хіба не для мене оця метушня безпросвітна,
  •   ***
    Це життя залишає на людях відбитки на згадку,
    Пошарово наклеює аркуші густо покреслені.
  •   ***
    Спіймаю у снах аметистову краплю,
    Збігаючи сріблом у неї, потраплю
  •   *****
    Ні вітерцю, завмерло навкруги
    Усе живе в очікуванні з’яви.
  •   Лабіринт
    Танцюють веретена дикі танці,
    прядуть, прядуть дзвінкоголосу нить,
  •   ***
    Новорічні вогні, свіжий подих ялин -
    Опускає завісу несміло
  •   …через тисячу лих
    Тихо-претихо, зітхаючи, дихає сніг,
    Сном увиває натомлену тисячу лих,
  •   Я малюю зиму.
    Приготую фарби, пензлик і альбом -
    Ух, яка зима чудова за вікном.
  •   Різдвяне.
    Гукає простір звуками зими,
    Повітря мерзне – хрумає бурульку.
  •   Годівничка
    Голодно, важко,
    Де ти, комашко?
  •   Ніч Святого Миколая.
    «Вію, вію білим-білим
    М’яко стелю снігу килим»,-
  •   ***
    Усі чекають Миколая…
    Принишкла радість. У вікно
  •   *****
    Не гоїться струна, поранена до крику.
    Невистражданий біль шукає висоти,
  •   *-*-*
    Майже невидиме плетиво настроїв міряю -
    Ось і пора розпрощатись нарешті із мріями.
  •   Планета сновидінь.
    Молодик згорнув доріжку
    І приліг поспати трішки
  •   .....
    Занурюватись так повільно, довго
    В прозоро - білу стиглу каламуть.
  •   Віхи
    Усім по скибочці з хлібини пам’яті -
    Розгладиш аркуші буденно вим’яті.
  •   ***
    ..............О&Л
  •   ***
    Вітражні фрагменти осені
    У серці старої прими
  •   *****
    На удачу два пальці схрещую…
    Не виношуй пиху в наплечнику –
  •   *
    Я росою зранку
    Виполощу дзбанки,
  •   Острів
    Прошарований відчай тривогами
    До порогу свого проведеш,
  •   .......
    Марево-видиво дощ - не нова візитівка,
    Наче від часу пошкрябаний фон-кіноплівка.
  •   Вернісаж
    Сервус, заходь, ось доварюю каву.
    Саме пора для пліток.
  •   Поступ
    Продірявлюєш натовп - нарешті оце "колись":
    Крок за кроком ідеш і не можеш оговтатись.
  •   *****
    Заплутались ноти у блюзу химерних нитках,
    Що струнно бринять і дублюють самотності простір.
  •   Передзимове
    У листопада – ручиська дужі,
    Перенесе нас через калюжі
  •   Осінній експромт
    Відкружляли кульбаб парашутики,
    Не всміхається сонце привітно нам,
  •   Осінній майстер-клас
    Супляться осінні хмари,
    Сірі ватяні примари,
  •   Пісня серця
    Читати (співати) під музику Романа Коляди "Пісня серця" :)
  •   *****
    Акордом осінь визріє прощальним -
    Вкарбовуючи в душу кожен звук.
  •   Мері Поппінс, до побачення!
    В синь віконну сумовито
    Сочиться жура –
  •   Осінній переспів
    На ногах в Абу-Касима
    Дрантя-шлапаки.
  •   :)
    Зорі- мишенята.
    Круглі оченята,
  •   ***
    Осінні барви, смутки вечорові…
    У мряку жовтень вилиє журбу.
  •   ***
    А у Жовтня - вологе волосся,
    І розмок від сльоти правий мешт,
  •   ***
    Танцювала по мокрих дахах
    Переливчасто світлом і тінню,
  •   Осіння пісня
    Отак ледь чутно, наче сизий дим,
    Туманів марево нависло понад гаєм,
  •   * * *
    Напустила осінь білого туману,
    Щоб ніхто не бачив, як листок паде.
  •   Осінь-Шикидим
    У блакиті хмар тюрбани,
    Літа колажі,
  •   Вечірня казка
    Вечір вив'язав панчоху
    День у ній хова потроху,
  •   Русалчина ніч
    На березі чорного озера випали роси.
    У темряві світяться сріблом русалчині коси.
  •   Озероморе.
    Примарилось в озері море далеке:
    Ліниві глибини, гарячі піски
  •   Озеро-небо-літо
    Сонце хлюпоче у хвилі
    Човниками дрібними,
  •   Діалог I * До ****** *
    Сонце Місяць
  •   Пробач…
    Перше побачення… Перше "пробач"…
    Перша тремтлива сльоза…
  •   ******
    Відроджуватись міліард разів,
    Щоби не повторитися тотожно.
  •   * * *
    Махнула хвостом світлосяйна жар-птиця
    В омріяну даль.
  •   ***
    Знайома кав'ярня за рогом,
    Ще сонна і млява.
  •   * * * * *
    Згадає мелодію тиху старе фортеп'яно,
    Обізветься щемно минулого давнє кіно.
  •   ** ** **
    Підкинув хтось дбайливій пташці-ночі
    Округле срібне місячне яйце.
  •   З життя метеликів
    Я – красень-Метелик. Недавно із лялечки,
    Уже залицяються, ох які, кралечки.
  •   Вальс
    А ви танцювали коли-небудь вальс
    Під музику серця?
  •   ***
    Так традиційно – квіти і вино…
    А, може, ну їх, ті стереотипи!
  •   Прощання.
    Прощання, як завше, у серці – вокзальним гудком.
    Валізи, сумки – як незмінна масовка перону.
  •   C'est la vie.
    Піду, мабуть. І ти, мабуть, іди.
    Нехай тебе не зупиняє совість.
  •   *
    Не покличу осінь.
    Навіть,як попросить.
  •   **
    Не варто бавитись вогнем –
    Ця гра закінчується болем,
  •   *******
    Сполохано здійнялись чорні галки,
    Над балкою, що терням поросла.
  •   Чаклунка- ніч
    Нічка чари збирає у темряви міх.
    Заховала у дикій лозі
  •   Пам'ятник Жабі
    При повнім здоров'ї – пухнаста і біла
    Жила - була Жаба тихенько несміла.
  •   На одній струні
    До віконного скла від облудного дня,
    Що у скронях пульсує нещадно.
  •   - - -
    Не нагадуйте про осінь, навіть пошепки,
    Бо готує ще улітку , хитра, кошики.
  •   * * *
    Пахуче сіно дивиться на зорі.
    Співають цвіркуни в густих стогах
  •   *****
    Змітає вітром учорашній пил,
    Залишений після гучного балу,
  •   Вина червоного вина.
    Це – Бахуса безцінний дар.
    В усі часи із хлібом-сіллю
  •  
    Виклик прийнято). Вірш з римами на -ель)
  •   ***
  •   * * *
    Львів часто плаче. Львів – сентиментальний.
    Із добрими очима сивий лев.
  •   Бджілка
    У смугастім відеречку
    Носить бджілка мед із гречки.
  •   Урбаністична сінокісна
    Джмелем гуде травокосарка:
    Газони косять, в ЖЕКу ж – план.
  •   * * *
    Промоклий Львів, проплаканий дощем
    Заснув у ночі затишній кишені,
  •   ***
    Зі шпарки неба стежить молодик,
    Чи серденько-зоря його не згасла.
  •   Пісочне
    Сосни, наче стріли, пущені до хмар,
    Пахне хвої килим під ногами.
  •   Квітковий вихор
    А навколо тихо-тихо...
    Раптом – фур-р! – квітковий вихор
  •   Відчуття та мрії початківця
    Потік поезїї мене останнім часом
    Ковтнув. Аж лячно, плавати ж не вмію.
  •   Мій дивосвіт
    У моєму дивосвіті
    Диво дивне з дивних квітів
  •   ***
    Готуй рискаль.Ідем на бараболю,
    А я тримати буду парасолю,
  •   Тема
    Забулькав чайник на плиті,
    Бо зранку істини прості:
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки