•  Сценарій до свята Св.Миколая (на сучасний лад)

Читець 1
То не ніч зійшла на землю, не пітьма все вкрила…

•  Кава карпатського ранку

Кава карпатського ранку
Смакує не так, як у Львові.

•  Смерек вершини ловлять пишні хмари

Смерек вершини ловлять пишні хмари.
Вітри, як діти, бавляться собі.

•  Пасу очи у верхах, поки у Бескидах

Пасу очи у верхах, поки у Бескидах.
Так мі мило чути тут лемківську бесіду!

•  Богдану-Ігорю Антоничу

Зелена Євангелія душі
Пустила пагони і зацвіла, як вишня.

•  Усі дороги в храм ведуть

Усі дороги в храм ведуть,
Усі ведуть до Бога.

•  Історія написана не нами

Історія написана не нами,
Але від нас залежить об`єднання.

•  Якби мій дідо був посеред нас

Якби мій дідо був посеред нас,
То він би плакав, як мала дитина.

•  Село моє лемківське…

Село моє лемківське…
Батьківське і дідівське.

•  Давно було це

Давно було це... Час летить невпинно,
Стирає села із земних твердинь.

•  Батьки старіють

Батьки старіють, стають, як діти.
Вони ще вміють життю радіти.

•  Никифор Дровняк

Хто ти, Никифоре з Криниці?
Одне з сімнадцяти імен.

•  Депортація лемків

Я прийшла до своїх. Як приходять у дім до родини.
Як же тепло мені, як радісно тут на душі!

•  Сандармох

Холодна осінь. Тридцять сьомий.
Тут «Березіль» зів`яв-засох…

•  Як це, люди? Як це – мати ховає сина?!

Як це, люди? Як це – мати ховає сина?!
Як у двадцять один таке можна собі зробить?!

•  День міста Золочева

Вросли корінням у рідне місто,
У землю щедру, вмиту з джерел.

•  Отак живемо, мріємо, плануєм

Отак живемо, мріємо, плануєм.
Буває, щось загрузне в метушні.

•  Соломійка мружить оченята

Соломійка мружить оченята,
Плескає в малесенькі долоні.

•  Боротися за кожен день, щоб жити

За кожен день боротись, аби жити,
Вони летять разом у цю хвилину.

•  Рондель

Щоби цей світ у прірву не злетів,
Будь як Оленка. Або просто будь.

•  Людей мільярди, і мільярди слів

«Людей мільярди, і мільярди слів»…
Хтось правду мовив, ну, а хтось – як завше.

•  Не розумію, як так може бути

Не розумію, як так може бути –
Не раз, не два, а кожен-кожен раз:

•  Акровірш

Весна…. І серце б`ється збуджено.
А сонце кимось вже пробуджено.

•  Черемош скинув льодовий сардак

Черемош скинув льодовий сардак,
Пливуть по річці вже не зовсім пазли.

•  Сила слова. Акровірш (Святослав Максимчук)

Скажи словечко – я тебе побачу.
Відкрий уста – і маску забери.

•  Холодна осінь. Днів сумненькі личка

Холодна осінь. Днів сумненькі личка.
Дощів, туманів гусне круговерть.

•  Гарячі вишні

Гарячі вишні. Виплекані сонцем,
Вітрами пещені та росами умиті.

•  У горах (післясмак)

Я хотіла би вам розказати,
Як чебрець шаленіє духмяний,

•  Місто левів

Обіцяли – буде нині дощ.
Ще нема. Витає десь у небі.

•  День вишиванки

ВишИванка і вишивАнка.
Як мова, найцінніший код.

•  Перепоховання Т.Г.Шевченка. 155-та річниця

Квітує травень. Сипле дні за днями,
Дощами сіє. Ось і двадцять два.

•  Не нарікаю. Не клену. Не стогну.

Не нарікаю. Не клену. Не стогну.
Найгірше – ось: не розправляю крил.

•  Надії Савченко

Що думаю – те говорю.
Моя віра здолає втому.

•  Надія

Бортняк Н.А.

•  Скільки часу на нього витрачу

Скільки часу на нього витрачу,
Скільки долі на нього виділю?

•  Вночі було це. Хто, чому й коли

Вночі було це. Хто, чому й коли
Забув на небі зачинити шлюзи?

•  Іванові Андрусяку після прочитання збірки «Серця приручених рослин»

Кольорові кахлі віршів зігріли мене,
Мимоволі всміхаюсь, бреду між рядків невпинно.

•  Травнева злива

Насупилося небо і мовчить.
Але недовго - здалеку гуркоче.

•  Імена

Минула ера Лєнок, Васьок, Мань.
Народ вертає до імен прадавніх,

•  І пише кіборг Гриня есемес,

І пише кіборг Гриня есемес,
Допоки вибухи ще не лунають:

•  Пам`яті Андрія Кузьменка (Кузьми)

Він нас не кинув. Він покинув нас,
Хоча робити це ще не збирався.

•  Учитель року - 2015

Акровірш
Фортуна – жінка з примхами, проте

•  Я просто вчитель. Вчитель у селі

Я просто вчитель. Вчитель у селі,
Де сонце вранці променями будить,

•  Руда Осінь

Всі відтінки рудого поміж хакі.
О, Осінь, Осінь – знову в неї свято!

•  Ліна.

Бузкова палітурка. Тиша. Ніч.
Там всі слова шліфовані, мов перли.

•  Батькам

Постаріли мої голуб`ята,
Притрусило їх сріблом, роками.

•  Вишні

Ще не торкнулась – вже в моїй долоні
Червневі пишні ягоди розкішні.

•  Один день із життя Львова

Пахне липа, кава і герань.
Всюди настрій, спокій і натхнення.

•  Катарсис

Не кидаймо сміття. На стежці, біля хати,
У лісі край дороги, на березі ріки.

•  Небесна Сотня

Вкраїна у жалобі.
Душа самотня.

•  Страшно, мамо. Людей вбивають.

Страшно, мамо. Людей вбивають,
Замордовують безневинних.

•  Василю Стусу

Не можу дихати, затамувавши сльози.
Не можу жити, приховавши біль.

•  Синій Кінь спинився біля хати

Синій Кінь спинився біля хати:
Господарю! Вийди розгнуздати!

•  Майдан

Бетонний моноліт мав час, щоб застигати.
Не зрушити одним ударом враз.

•  За роботою роботом стала

За роботою роботом стала,
Заклопотана клопотом денно.

•  Моїй доньці (вірш-жарт)

Така лимонна дівчинка Іринка…
Ні, не нудка – солодкого в ній в міру.

•  Медова осінь

Стець Марії Романівні

•  Ми як вино. Побродимо в розмові

Ми як вино. Побродимо в розмові,
Самі себе очистимо. Й тоді

•  До 40-річчя

Летять роки, минають по хвилині.
Ростуть тривоги, клопоти, жалі.

•  Яблуневий спас теплом леліє,

Яблуневий спас теплом леліє,
Рясно гнеться у садках гілля.

•  Польова дорога

Дві смужечки дороги польової,
Трави короткий чубчик поміж них.

•  Пісня про боротьбу за урожай картоплі, колорадських жуків і опіки від сонця

Мене рано розбудили: спати годі!
Треба бульбу рятувати на городі.

•  Наповнила, залила, затопила вишнева повінь

Наповнила, залила, затопила
Вишнева повінь вулиці й двори.

•  Гумореска «Чоловіча розмова»

Жінка мучить чоловіка: «Син росте без тата!
Як два слова за день скажеш – ото вже робота!

•  Гумореска "На риболовлі"

Гарний ранок. Батько з сином
Йдуть на риболовлю.

•  Дитячі роки Тараса Шевченка (сценарій для лялькового театру)

Народивсь малий Тарас
У скрутний, непевний час.

•  Метеозалежна

У голові військові дії,
Напевно, між двома півкулями.

•  Григорій Сковорода (акровірш).

Готує нам життя спокуси, перепони,
Рови копає горе, збирає грона бід.

•  Переселеним із Лемківщини 65 років тому

Світило сонце, грілися Карпати,
Дугою вигинаючи хребти.

•  Осінь

Жовтіє, золотіє, багряніє,
Несе в пригорщі бажане тепло.

•  Насіння душі

Усе на світі плід живий дає:
Рослина і звіря, земля і житній колос.

•  Я часто плачу. Я живу душею.

Я часто плачу. Я живу душею.
Мене болить чужий нестерпний біль.

•  Земля батьків, далека Лемковина

Земля батьків, далека Лемковина.
Могили предків постають зі снів.

•  Львів (акровірш)

Лунає місто дивно, стоголосо,
Юначий запал блискає в очах.

•  Випускникам

Просіялася радість крізь тривогу,
Як через листя білий вишні цвіт.

•  Рання весна (акровірш)

Нарешті вже весна! Аж зачекалися.
А неба купол більшає щодня.

•  рання весна )

Як довгий сон, минулася зима.
Цього усе довкола не збагнуло,

•  Майже Ліні Костенко

Сьогодні жах мою терзає голову -
Погода, кажуть. Метеозаслон.

•  Не кидайте у мене словом-покручем

Не кидайте у мене словом-покручем,
Не вивертайте душу, як сіряк.

•  Іще нам лютий начебто погрожує

Іще нам лютий начебто погрожує,
Іще садам гілячки приморожує,

•  Вмирає цілий стиль – епістолярний.

Вмирає цілий стиль – епістолярний.
Його емейл не може замінить.

•  Види бабусь (із гумором про улюблених)

Знаю слово чарівне – бабуся.
Чарівне? Ото ще дивина!

•  Ліні Костенко

Взяла до рук «Мадонну перехресть».
Душа святкує, плаче, їй не спиться.

•  Учитель може бути різним

Учитель може бути різним:
Серйозним, іноді – не дуже.

•  Осінь (акровірш до ювілею)

Оксамитова розкіш золотих білокорих беріз.
Ледь підсинене небо не поміститься в обрію рамки.

•  Пісня про Маркіяна Шашкевича

Народ мій терпить спрагу вже роки.
Нема цілющих вод живого слова.

•  Акровірш (Маркіян Шашкевич)

Мало часу для роботи,
А на забавки марнуєм…

•  Не кожен вчитель може бути Вчителем

Не кожен вчитель може бути Вчителем
Таким, щоби надовго, назавжди.

•  Справжньому Учителю

Справжньому Учителю
Цюпці Л.

•  Учитель - то достойний знань вінець

Земля без праці щедро не зародить,
Порожні зерна в колос не підуть.

•  Вже сімдесятий раз тебе прощу...

Вже сімдесятий раз тебе прощу.
Душа іде в прощення, як на прощу.

•  Акровірш

Скажи словечко – я тебе побачу.
Відкрий уста – і маску забери.

•  Світ схарапудився й помчав

Світ схарапудився й помчав.
Стовпом пилюка.

•  Наречена-яблуня

Коли прокинуся ранесенько у травні,
Побачу наречену за вікном.

•  Яблуня

Містичне таїнство – цвітіння яблунь.
Рожеве, білопінне, чарівне.

•  Тим, у кого в лоні - нове життя

Нове життя… В тобі – нове життя!
Не віриться – таке звичайне диво.

•  Найкраща у світі мама

Скільки в небі сонце світить,
Скільки є дітей на світі –

•  Акровірш

Минає день, минає тиждень, рік,
А ми вчимося жити кожен раз.

•  Великдень природи

Весняні вітражі беріз.
І синявою день проріс

•  Весняна філософія

Палітру кольорів земля уже готує,
Алхімія весни. Все пахне, наче ліс.

•  Ода жінці

Кіс О.В.
Гарно. Тонко. Вишукано. Вимріяно.

•  Пісня про Маркіяна Шашкевича

Народ мій терпить спрагу вже роки.
Нема цілющих вод живому слову.

•  Ім’я

Оксаночка, Роксанонька, Оксанка
Чи Ксенія – як в Київській Русі.

•  Я тиша тиш.

Я тиша тиш. Чекання всіх чекань.
Я усміх, що прилип колись до сонця.

•  Акровірш для батька

Веселяться ангели в небі,
А колядки бринять навкруги.

•  Вбираю очима даль

Вбираю очима даль,
Красою заповнюю душу.

•  Акровірш

Сині очі, русявий чуб.
Ех, душа – як криниця!

•  Взяла зима пензлик сьогодні у руки,

Взяла зима пензлик сьогодні у руки,
Малює так тонко все срібним і білим.

•  А це непросто – розітнути спогад

А це непросто – розітнути спогад
І – сам на сам.

•  До річниці Помаранчевої революції

Терпіли довго. Мовчки біль ковтали.
Кінця чекали всіх цих лихоліть.

•  В швидкому танці тротуарні плити

В швидкому танці тротуарні плити
Мозаїку вистелюють під ноги.

•  Зима як бояриня

Зима – як бояриня: довгі рукАва.
У хутра розкішні закутано тишу.

•  Сонце

Преранній ранок. Сонечко цнотливе
Рум’янець свій показує з-за гір.

•  Я їду, Львове

Я їду, Львове. Ти мене не втримав.
На оці мокра не з`явилась сіль.

•  Акровірш

Квіти осінь зростила щедро.
Аж не віриться – стільки їх.

•  Неоплакана тиша важка і невтішна.

Неоплакана тиша важка і невтішна.
Невідіграну ноту тривожить печаль.

•  Кроки. Чиї? Не знаю.

Кроки. Чиї? Не знаю.
Світло. Яке? Не бачу.

•  Усім лемкам, котрих насильно вивезли з рідних земель, присвячую

Батьків наших, Господи, охорони,
Бо стільки зазнали вже лиха!

•  Втомилася моя любов чекати

Втомилася моя любов чекати
Твого прозріння, болю й каяття.

•  Скажи, що в серці є твоїм?

Скажи, що в серці є твоїм?
Чи хоч єдиний тихий спогад

•  А це непросто

А це непросто – розітнути спогад
І – сам на сам.

•  Людинонько, чому грішиш так часто?

Людинонько, чому грішиш так часто?
Чому на манівці твоя дорога?

•  Почався дощ

Почався дощ. Почався просто дощ.
А потім все чомусь зашаленіло.

•  * * *

Застигли хвилі гір під поглядом Горгони.
Шматує осінь хмари сіру вовну.

•  Дощ

Приїхав мій молодший любий брат
З кленовим листям суму на манжетах.

•  Матері

Вас не було лише маленьку вічність.
Тривога в серці. Сум в кутку душі.

•  Яка різниця?

Яка різниця – склянка чи стакан?
Аби напиться.

•  Акровірш

Зазоріє зоря – згине темінь приземлена.
Облетить пелюстками безмісячна ніч.

•  Я плачу словами...

Я плачу словами, а ви читаєте вірші.
Я біль виливаю – редактор рахує рядки.

•  * * *

Вчорашній день – як лагідність жоржин.
Цей тихий день – невже він був лиш вчора?

•  * * *

Розлилось листя золоте попід дерева.
А вітер ще мете, мете і легко стелить.

•  * * *

І грозило, і погрожувало.
Блискавками заворожувало.

•  Пам`яті жертв Голодомору

Засвіти свічу на вікні.
Хай промінням сягне до зорі,

•  * * *

Ти на мене чекав, мій старенький замислений Львове.
Я до тебе ішла – і в думках, і у снах. І тепер

•  * * *

Зазолотилася, вина напилася,
Вдягла святкові свої шати.

•  * * *

І босі яблука летіли у траву,
І мокрі коси дощ сушив на вітах.

•  Княгиня Осінь

Цілу нічку ридала. Нестримно, надривно і тяжко.
Чом покинув мене, залишив на холодній росі?