Автори /
Любов Бенедишин (1964)
|
Рубрики
• Зі збірки "Феєрія весни" (2000)
• Зі збірки "Крізь роки і сузір'я" (2002)
• Зі збірки "Вік Ангела" (2004)
• Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)
• Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)
• Штрих-коди
• Світлотіні
• А_типове
• Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)
• Зачаття неба
• Стежками Старого Завіту (цикл)
• Скалки
• Пори року. Реанімація...
• Спроби перекладу
• Зі збірки "Літа проминальна літургія" (2017)
• Пазлики
• "Дарунок Сізіфа"
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Любов моя...
•
Чудо
•
Джокер
•
На руїнах...
•
***
•
По-етапне
•
***
•
***
•
Дарунок
•
По слідах...
•
Пост-примарне
•
***
•
Ангел
•
Жити...
•
Експресивний експромт
•
***
•
Золото
•
***
•
Нуль-Один
•
Міфічне
•
***
•
***
•
Іншому
•
Покутне
•
Монологи
•
***
•
***
•
***
•
Біль
•
Тут...
•
Вибір
•
***
•
***
•
Утекла...
•
Не-роман
•
***
•
(Не)герої
•
***
•
***
•
***
•
***
•
(Роз)минання
•
Гостя
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Не варто...
•
***
•
До краю...
•
***
•
Незрівнянна
•
Крихта
•
***
•
З Вероніки Тушнової "Усе в будинку..."
•
Бузок
•
На межі...
•
Безсмертна
•
Поїзд
•
***
•
Калач
•
Любили мене...
•
***
•
Сюр-реалістичне
•
***
•
Абсурдне
•
***
•
Кадрики
•
Цирк. У житті та під куполом
•
***
•
***
•
Популярне
•
***
•
***
•
Темпоритми
•
***
•
Голос
•
***
•
Проти-стояння
•
«Дивись, люби!..»
•
Жалива
•
***
•
***
•
Покутне
•
Планида
•
Маестро
•
Дари
•
Божество
•
Обличчя
•
(Не)спортивне
•
***
•
***
•
Призначення (Світлані-Майї Залізняк)
•
Покрова
•
Десерт
•
І звали її Софія...
•
***
•
Жорстоке
•
Сповідь (не)читальниці
•
Зимові яблука
•
Графоманське
•
***
•
Мала б...
•
День бабака
•
Я була!..
•
Той самий сон...
•
Світ. Люди бавляться...
•
***
•
Несписаний аркуш
•
Скрипка
•
Пройшов....
•
Агатове намисто
•
Тайна Різдва
•
***
•
Без назви
•
***
•
Беззахисне...
•
Таки не мучте...
•
Згадати все...
•
***
•
Сам...
•
Перехожий
Гадаєте, що Бог – як дідуган:
•
Виходжу...
•
Мовчання
•
Блаженне
•
Медитаційне
•
На волю...
•
На кону...
•
Майже містичне
•
Та, що біжить по клавішах…
1.
•
«Лихо – не біда»
•
***
•
***
•
***
•
Аукціонне
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Старість
•
Яблуневе
•
Серпень
•
Про хтивих корифеїв
•
Нетипове
•
До тебе...
•
Кумедне
•
І щось таке...
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Гроза
•
***
•
***
•
***
•
Квітневі перегони
•
***
•
***
•
Сповідальне
•
Мушка
•
***
•
***
•
***
•
Берізка
•
***
•
А ти?!
•
Тінь уявної свободи
•
В океані життя
•
З досвіду…
•
***
•
***
Мовили,
•
Секонд-хендне
•
***
•
Епітафне
•
***
•
Весна. Перед виходом...
•
Жінка-українка
•
***
•
***
•
Коли?...
•
***
•
Бажання
•
Бурлескно-гротескне
•
***
•
Страх
•
***
•
Час-ПІк
•
Зустріч
•
***
•
Роздуми над хлібиною
•
Мамин хліб
•
Все життя...
•
***
•
***
•
***
•
В "дружніх" обіймах
•
Ти десь є...
•
Моя путь (Френк Синатра)
•
***
•
Жовтню
•
***
•
***
•
Неназвана
•
Амнезія
•
Осінь інша...
•
***
•
(Не)городні нотатки
•
Ранок у лісі
•
Насниться Вкраїні...
•
***
•
***
•
***
•
До Сокальської Божої Матері Потішення
•
Енергія слова
•
На хресті
•
Травневе
•
Клич
•
Віз
•
Безкрайня хата
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Свято
•
***
•
***
•
Варіації зі снігом
•
***
•
***
•
Любов
•
Надія
•
Самотність...
•
Віра
•
Рівновага
•
Голуб
•
Без ліку...
•
Добити війну...
•
Додому...
•
За лаштунками
•
Зненацька...
•
Післясон
•
***
•
*** (2)
•
*** (1)
•
Ненаписаний вірш
•
***
•
Інерція
•
***
•
Чужа Несміяна
•
Скарби
•
В Зарваниці
•
Шоста...
•
***
•
***
•
Елегія раннього літа
•
Мойсей
•
***
•
***
•
Спокуса
•
Євангеліє від Любові
•
Жінці, що має крила...
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Зимі-не_зимі
•
***
•
Навіяне
•
У пошуках Ревеки
•
І знову... Передноворічне
•
Рута
•
Напередодні Року Вівці
•
Ной. Перед потопом
•
Пророк Йона
•
Цар Навуходоносор і троє сміливців
•
Даниїл і цар Дарій
•
Даниїл і Валтасар
•
Цар Йоаким і пророк Єремія
•
Пророк Ісая. Одкровення
•
Йов. Діаметральний діалог
•
Священик Езра. Покаянна молитва
•
Чорна Книга пам'яті
•
Реанімація осені
•
Завіт царя Йосії
•
Молитва царя Єзекії
•
Царствування Йоаса
•
Пророк Єлисей
•
Пророк Ілля
•
Соломонові скарби
•
Смерть Авесалома*
•
Давидові псалми
•
Давид і Голіаф
•
Самуїл
•
Самсон
•
Гедеон
•
***
•
Єрихон
•
Помилка пророка Валаама
•
Вихід
•
***
•
Про виночерпа
•
(Не)Якову
•
Той, хто боровся з Богом…
•
***
•
Випробування віри
•
Вибір Лота
•
Вавилон - ХХI
•
Каїн і Авель
•
***
•
скриЖАЛЬне. Замість епілогу
•
***
•
Нічний монолог
•
Хід конем
•
***
•
***
•
***
•
Рейс у Небеса
•
Поет і час
•
***
По той бік Слова, де слова –
•
Прощальне…
Хай дзвони скорботні
•
Зачаття неба
•
Реанімація літа-2014
•
***
•
***
•
За любов...
•
Без слів...
•
***
•
***
•
***
•
Різні...
•
(((
•
Ласкаво просимо?..
•
***
•
Нонсенс-анонс
•
Реферндум_не
•
***
•
***
•
Струни
•
А знаєш, Кобзарю...
•
Міфічне...
•
***
•
Майдан.Forever...
•
Реанімація зими
•
Послання Рокові Коня
•
Діалог
•
Криза
•
Неопалимі
•
Довкола_літературне*
•
...і поезія
•
Поет
•
Ти...
•
З голосІНЬ - 3
•
З голосІНЬ - 2
•
З голосІНЬ
•
Відлуння лісу
•
До лісу...
•
***
•
***
•
Переміщення
•
Позашляхове...
•
***
•
***
•
Біла Пані*
•
Вишиваний Сокаль
•
***
•
Стара картина на новий лад
•
***
•
***
•
***
•
Ірина Білик. Сніг
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Поезії
•
***
•
***
•
Зимове…
Було чи снилось: пурхала сніжинкою,
•
Ображена жінка
•
NB
•
***
•
Услід любові...
•
***
•
***
•
***
•
Чаклунка
•
СнігоПАд…
•
Сніг...
•
Христос народився...
•
Ні те, ні се...
•
І готується світ...
•
(Не)тутешнє
•
Вибори-2012. Відголос.
•
Осінь під_ступна...
•
Право
•
Посланець…
•
Вихід…
•
З темноти…
•
кРАмольне…
По літу.
•
Ти – в слові…
•
Танець зі Скибою…
•
Первозданне
•
Тополя
•
Востаннє…
•
Липа
•
У зіницях німоти...
•
***
•
Україні – з надією…
•
Українській жінці
•
***
•
Журналіст
•
Випадок у Гетсиманському саду…
•
***
•
ШКІЛЬНИЙ ПОРІГ
•
***
Смерть переверне все. І виверне
•
Хустка
•
Жереб…
•
І знов прийшла весна...
•
Еволюція світосприймання
•
***
•
Така як усі...
•
Реанімація весни
•
скриЖАЛЬне. Замість прологу
•
Веснянка
•
Сно_видне…
•
Де гуси?!
•
***
•
Без п’єдесталу
•
Коли нема лелеки у гнізді…
•
Тарасове перехрестя
•
Зв’язок
•
Само_іронічне
•
***
•
З любов’ю до України
Ще довго хвилі спогадів печальних
•
Трішки про еротику…
•
Моїй любові…
•
***
•
«Панахида» по яблуках…
•
Заметіль…
•
Саме_тій самоті…
•
По небесах…
•
Планета любові. Відкриття
•
***
•
Зимовий етюд
•
ЖИТТЯ_БУТТЯ
•
Моя доня
•
Love_story як історія_хвороби
•
Грудень
•
Обереги
•
Біліла хата…
•
І знову про любов…
•
***
•
Скарб
•
***
•
А жінка йде…
•
***
...І як воно, давати всьому лад,
•
***
•
Старі світлини
•
Горіх
•
(Не)Якову
•
Хвороба нації
Метаморфози без духовності:
•
Край неба…
Руїни… рубікони… рубежі…
•
***
Зізнайтесь, Майстре,
•
Вирок-2
•
***
•
Кожному - своє...
•
У саду
•
Про людину-невидимку
•
Не будь рабом…
•
***
•
***
•
***
•
***
«…безсмертний!!!» –
•
Герой новітньої доби…
•
Україна – манкуртам
•
Україні – до запитання…
•
Передосіннє
•
Полуднева спека
•
***
•
***
•
Високе мовчання судилось людині…
•
***
•
***
•
***
•
У липні
•
***
•
ВИРОК
•
Чаро-марення
•
Серед літа
•
Жарт
•
Любити Україну…
•
Літні дні
•
***
•
Шовковиця
•
Тече ріка...
•
Золота еліта сонячної проби
•
Гомер
•
***
•
Прамісто
•
Випускникам
•
***
•
***
•
Билинне
•
Єдність
Стають навшпиньки квіти і слова,
•
22 червня
•
Лист*
•
«Падам, падам…»
•
«Уявний» заклик
Спинімось, уже добалакались! Годі, – дофантазувались!
•
Весна
•
Після зими
•
Покаянний вірш
Ти народився, мов Зоря, яка не гасне…
•
Тарас Шевченко
•
Про Пісню
1.
•
Спостереження
•
Стрічай мене, весно!
•
Велика Українка
•
"Пророцтво" на захист української мови
•
Між зір...
•
Перший "вихід в світ" принцеси Айко
•
Пророцтво
•
Книги - як люди
•
Мій світ
•
Плутанина?
•
Олесеві пісні
•
Хати
•
Клятва Степана Бандери
•
Монолог музейної скульптури
•
Триста героїв
•
Казка
•
Книга пам'яті
•
Хист
•
***
•
Годинникар
•
Лелека
•
Доля
•
***
•
Відлига
•
Смирення
•
Вона
•
Каменярева любов
•
***
•
В тому сні...
•
Таємниця Нефертіті
•
На початку
•
Монолог єгипетської мумії
•
Ранні вірші
•
Юній мисткині
•
***
•
Костел
•
Куди йдемо?
•
***
•
По батькові
•
Літня жінка. Рання осінь
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Задзеркалля
•
***
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
«Оце життя! – претензій спам,
Амбіцій склад, рутина хатня…»
Амбіцій склад, рутина хатня…»
Не переймайся, я щаслива –
бачиш?
бачиш?
«Клондайк» – на яскравих афішах.
Не так – на арені:
Не так – на арені:
Уже не буде, як було колись…
Пекло, якого немає...
Донорство кровопивць...
Донорство кровопивць...
Виправдань крайнощі.
Розпуки обнулення.
Розпуки обнулення.
Війна виторговує душі:
Ці вроздріб, а ці – гуртом...
Ці вроздріб, а ці – гуртом...
Приймаю
твоєї жорстокості ніж я:
твоєї жорстокості ніж я:
Знов надія у серці гасне
І нуртує тривоги гребінь…
І нуртує тривоги гребінь…
Зима сніги несе
І дивиться пророче…
І дивиться пророче…
То війне теплим спомином,
То діткне мертвим холодом…
То діткне мертвим холодом…
Було мені зірно й покірно.
Було полум’яно й полинно.
Було полум’яно й полинно.
– О ні! Не кажи, що до радості й літа –
Цей шлях, як по лезу ножа.
Цей шлях, як по лезу ножа.
У захваті вдихаю небо: «Чи ж не…»
Усе таке нове і дивовижне!
Усе таке нове і дивовижне!
Всі слова – не ті…
Слава – самоті.
Слава – самоті.
У душі – тишина,
Аж у вухах дзвенить…
Аж у вухах дзвенить…
А в жовтня знов
на згадку шрами є…
на згадку шрами є…
Втомилась мовчати
між зраджених Трой…
між зраджених Трой…
Рве душу розпука, мов лютий пітбуль.
Хитається світ… пливе…
Хитається світ… пливе…
Підготує фінал невдоволене его,
дорікне: ти погана актриса.
дорікне: ти погана актриса.
Казав: «Кохаю! Дуже-дуже!
І вже задосить нам відчужень,
І вже задосить нам відчужень,
Зграй керунок пере-
літний…
літний…
Ти створений з неба
І трохи… з вершини.
І трохи… з вершини.
Пробач мені, Боже!
Ця чаша – остання.
Ця чаша – остання.
«Вікно» мерехтливе…
І вогник зелений…
І вогник зелений…
Якась вона непевна, дивна:
То експресивна, то пасивна…
То експресивна, то пасивна…
Навіщо шипи-докори?
Що далі – і так відомо.
Що далі – і так відомо.
За щастям – біль. І щастя мить – за болем.
Усе життя по замкнутому колу:
Усе життя по замкнутому колу:
Залиш ображену і злу мене!
Надій кореневище
Надій кореневище
Тут все навиворіт, невлад.
Сміється з істини омана.
Сміється з істини омана.
З дня радості до радісної дати
зелений вогник втомлено чекати…
зелений вогник втомлено чекати…
Забула ціль, високі плани, Бога:
Побачила тебе – й зійшла з дороги.
Побачила тебе – й зійшла з дороги.
Гіркого смутку очманіла мжичка
Терзає душу, в спогади жене…
Терзає душу, в спогади жене…
Зачинила вікна, двері.
Затулила діри, шпари.
Затулила діри, шпари.
Не прояснили змісту коми ці,
Розставлені старанно…
Розставлені старанно…
Ти не підліток. Я не дівчинка.
Купка спогадів… Бачиш – час який?
Купка спогадів… Бачиш – час який?
Усе «на злеті»
Здавалось вічним –
Здавалось вічним –
Дивилася погідно,
Горнулась: «Не тужи…»
Горнулась: «Не тужи…»
Було? Чи вже забули ми:
Оманливе… правдиве?
Оманливе… правдиве?
Та ж терпка дорога.
Та ж банальна тема.
Та ж банальна тема.
Сумніви стриножу,
смутки перелущу...
смутки перелущу...
Якщо не вчора, не сьогодні -
тоді колИ ще?
тоді колИ ще?
Ні в найми не годиться, ні у прийми.
Замало їй – поклонів, слів, обіймів…
Замало їй – поклонів, слів, обіймів…
Любов манила, як Говерла –
Творила сни і міражі…
Творила сни і міражі…
Із упертістю мольфарки,
Відігнала туги хмарку.
Відігнала туги хмарку.
Жила б собі в багатстві літ:
Надбала снів, основ...
Надбала снів, основ...
Сюжетні колізії, правки…
Розв’язка. Так вирішив Бог.
Розв’язка. Так вирішив Бог.
Любов таки буває зла,
Й не все блищить – що золото.
Й не все блищить – що золото.
Ця зустріч – бажана – гірка,
Не варто долю лаяти.
Не варто долю лаяти.
…Сподівається, це вже востаннє.
Мов осінній листок, тремтить.
Мов осінній листок, тремтить.
То ненависті метала
кинджали.
кинджали.
Вколов янгол потай: «Ледащо!
Марнуєш літа свої нащо?
Марнуєш літа свої нащо?
Садок повен сонця і квітів,
Милуються ружами крокуси…
Милуються ружами крокуси…
І слів, і звуків
було замало.
було замало.
Знов зустрілись на межі доречності.
(Час портали спрощує і звужує).
(Час портали спрощує і звужує).
Усе в будинку ветхо й тьмяно,
скриплять сходини, мох в пазах…
скриплять сходини, мох в пазах…
Поникла гілочка бузку…
З журби?
З журби?
Вимарювала з безвісті. Гукала.
Очікувала на межі надій.
Очікувала на межі надій.
Тулюсь до крила німоти:
Не злюсь, не благаю, не плачу…
Не злюсь, не благаю, не плачу…
Нестримні веселощі…
бал-маскарад…
бал-маскарад…
Пригадаю - і світ мені світиться,
і бентежить душі тихе озеро.
і бентежить душі тихе озеро.
Не журися.
Берись до роботи:
Берись до роботи:
Любили мене очима…
Обожнювали словами…
Обожнювали словами…
Переверти, верески, грюки…
Свідомість задраює люки.
Свідомість задраює люки.
– Мовою серця спілкуються браття.
Агов, українці!
Агов, українці!
Потішається сумнів
з мовчань і розмов…
з мовчань і розмов…
Неправда – персона-ВІП,
За неї вже зуб дають.
За неї вже зуб дають.
Хтось позіхає: "Де болить?"
Хтось казочку розказує.
Хтось казочку розказує.
Отут: якби ще стан тонкий
і пасмо – щоб не сиве…
і пасмо – щоб не сиве…
Клоун.
Ілюзіоніст.
Ілюзіоніст.
Мрій обіцянкам замало,
Досить – пліток та огуди.
Досить – пліток та огуди.
Листівки, пазлики, картинки,
спогАдки, домисли, слова…
спогАдки, домисли, слова…
У гримі чи без
граматика,
граматика,
В тебе інші: вимір, осі,
вектори, координати…
вектори, координати…
Серцю боляче мовчати.
І самотньо – іпостасі…
І самотньо – іпостасі…
Плідно пишеться хореєм, –
Є в нас теми та ідеї!
Є в нас теми та ідеї!
До сонця ближче й до крила –
Помітній за версту.
Помітній за версту.
Страхала мене снами-нетлями,
Жмутом фатальних версій.
Жмутом фатальних версій.
У тебе очі голубі,
А я гадала - сірі...
А я гадала - сірі...
Чашу випито до дна.
Час жадає жертви.
Час жадає жертви.
Ромашки. Русява косичка.
Важливі слова. Голуби.
Важливі слова. Голуби.
Стежка - доки не щезну -
то шмагає, то колеться.
то шмагає, то колеться.
Хочеться крикнути: «Де ти?» –
У глибину Інтернету.
У глибину Інтернету.
Украдено щастя. Підмінені ліра і міра.
Загублено зернятко істини. Втрачено суть.
Загублено зернятко істини. Втрачено суть.
Чи вирвати серце,
чи руки відтяти –
чи руки відтяти –
Хтось простягав хустинку:
«Сльози витри…»
«Сльози витри…»
Мелодії пізньої осені.
Палітра – від Баха до Ліста…
Палітра – від Баха до Ліста…
Тут вогко, тьмяно. І… нікого.
Горнусь до стовбура шорсткого.
Горнусь до стовбура шорсткого.
Назбиралося спогадів… Ще би
Упіймати й затримати мить.
Упіймати й затримати мить.
Біленька хустка – акуратні кінчики.
В тісний автобус жіночка зайшла.
В тісний автобус жіночка зайшла.
Хто вище, моторніше, вдатніше –
Пружинить митецький батут.
Пружинить митецький батут.
Ще мрії високі личать,
І руки – вправні.
І руки – вправні.
Шиплять самозванці,
човпуть посланці:
човпуть посланці:
Розкішна мова. Не осот, будяк.
Не паслись тут одвік «будь-що» й «будь-як».
Не паслись тут одвік «будь-що» й «будь-як».
Диявол розшарпує поли
небес безкраїх.
небес безкраїх.
Для когось поезія – з дійками.
Молочна? Жени у степи.
Молочна? Жени у степи.
Нутро в заготовках ословлень.
Не треба їй «Но-шпу» чи «Смекту»,
Не треба їй «Но-шпу» чи «Смекту»,
Крізь біль і самотність –
від краю до краю…
від краю до краю…
Скільки їх: недолугі, сухотні,
Кривобокі, скарлючені, кволі…
Кривобокі, скарлючені, кволі…
Нечитані книги…
Оцю з понеділка зачну –
Оцю з понеділка зачну –
Вересень повіки стулить у знемозі…
Нефрити, смарагди,
рубіни, опали…
рубіни, опали…
Колючі спогади… І вісті –
ні одійти, ні одмахнутись.
ні одійти, ні одмахнутись.
Час трясе дірявим ситом:
«А могла би попросити
«А могла би попросити
Зриваю сну намисто.
Їм і п’ю.
Їм і п’ю.
Я була. Та була я – невидима.
І була я без тіні й без імені.
І була я без тіні й без імені.
...Ще надто далеко до хати.
І жах - наче брила в душі.
І жах - наче брила в душі.
Світ веселих і похмурих.
Барви, біржі, зодіаки...
Барви, біржі, зодіаки...
Тягар образ, липкі спокуси,
знак провини...
знак провини...
Несписаний аркуш - не треба й конвертика...
Адреси нема. Текст порву...
Адреси нема. Текст порву...
О, не змовкай!
Ні під овацій шквалом,
Ні під овацій шквалом,
Не озирнувсь... І пустота
у сни фальшиві...
у сни фальшиві...
Що мало бути - сталося.
І до весни - ще трохи...
І до весни - ще трохи...
Тяжка хода. Од смутку - сиво.
Хай небезпека даленіє...
Хай небезпека даленіє...
До Суду Страшного
від осуду –
від осуду –
В долині зла, як на долоні,
Пасе війна залізних коней…
Пасе війна залізних коней…
Січень із-за обрію сурмить:
Обіцяє сніг і насолоду…
Обіцяє сніг і насолоду…
Вже смерть готова до двобою:
Зловісний гонг, недуг орда.
Зловісний гонг, недуг орда.
Не мучте джинсики і светрики,
папір і слово - поготів.
папір і слово - поготів.
...І здасться раптом - хтось присів на покуті,
Хитнувши тінь невидимим крилом.
Хитнувши тінь невидимим крилом.
Оздобить слава перлами корито,
Натре до блиску саморобний німб.
Натре до блиску саморобний німб.
Міцній-кучерявся, пагінчику,
допнися до власних узвиш…
допнися до власних узвиш…
Гадаєте, що Бог – як дідуган:
У дзеркалі – залишки вроди,
Що час монотонно стира.
Що час монотонно стира.
На місці товчемся. Очікуєм шари.
Лише на заклання – з тісної кошари.
Лише на заклання – з тісної кошари.
Усі ворогують: богема й боги.
Образ оберемки, щоденні торги.
Образ оберемки, щоденні торги.
…запитую всоте…
Запитую в тисячне: хто я?
Запитую в тисячне: хто я?
Світ – розхитаний вулик.
Страшно й гамірно нині.
Страшно й гамірно нині.
Останній шанс – і я, й ти теж –
Отримали неждано…
Отримали неждано…
Фліртувала з випадком.
В оченятах – бісики…
В оченятах – бісики…
1.
Вишивала бісером
І була веселою…
І була веселою…
…А з моря надій
ні знамення, ні знаку.
ні знамення, ні знаку.
Жаских літавиць ласки неземні,
Чар андромед і андромах.
Чар андромед і андромах.
Щира публіка, типаж –
Шарм, харизма, антураж.
Шарм, харизма, антураж.
Вергай діла, слова верзи –
Усі «вагомі».
Усі «вагомі».
Перевтома блукань безнадійних.
Безголоса печаль самоти.
Безголоса печаль самоти.
У талантів нова висота –
Друга… третя… і далі за списком.
Друга… третя… і далі за списком.
Так навкруги бентежно, хлипко…
Сумних мелодій – океан.
Сумних мелодій – океан.
Вже скапує з листя зелена гуаш,
Бідніша на барви палітра…
Бідніша на барви палітра…
Безглузді витівки химер.
Порожніх слів попкорн.
Порожніх слів попкорн.
Старість – міра.
Старість – миро.
Старість – миро.
Серпень щодня голічерева, –
Де там ще ті холоди!
Де там ще ті холоди!
Де ж ті зливи-хвищі
З цівками, як пруття?
З цівками, як пруття?
В портупеї і без неї
Ходять хтиві корифеї:
Ходять хтиві корифеї:
Плід у лоні носила.
В строгості
В строгості
Хитається плід заборонений
На гілці у райськім саду…
На гілці у райськім саду…
Жадоба кумкає завзято.
Закон – кум королю.
Закон – кум королю.
Коли вже, Господи?! Коли ж…
…Звіряче ікло. Бравий клич.
…Звіряче ікло. Бравий клич.
Недогарок. Айстри одцвілі.
І муза - в сльозах - на могилі
І муза - в сльозах - на могилі
Ні в казці, ні пустці, ні в пастці...
Відніметься десь, десь - воздасться.
Відніметься десь, десь - воздасться.
Двомовні, дволикі, двожильні…
Безпутні, безкарні, безжальні…
Безпутні, безкарні, безжальні…
Доля: ні страшно, ні стразно.
Жду: то повинність, то повня.
Жду: то повинність, то повня.
Цей океан безмежжя і блакиту…
Долонею прикрию пів вікна –
Долонею прикрию пів вікна –
Осінні ябка соком наливаються, –
Порипують (а чи здалось?), тугі.
Порипують (а чи здалось?), тугі.
Сад потемнів, розкошланий незграба:
Набрався ляку, цвіту не вберіг…
Набрався ляку, цвіту не вберіг…
Гроза зупинилась край хати.
Йти далі - забракло сил?..
Йти далі - забракло сил?..
Новини з фронту – мов цунамі,
Як і десятки літ назад…
Як і десятки літ назад…
Земля у травневім розмаї.
Пора-не-пора – реноме:
Пора-не-пора – реноме:
"Хто перший в красу?!" -
заблуд грає деревами.
заблуд грає деревами.
Мамині обійми.
Снів насіння зоряне...
Снів насіння зоряне...
Понад Голгофою й Синаєм
віки примарами…
віки примарами…
«Біда навчить!»
Ото біда й навчила:
Ото біда й навчила:
Красива мушка золотава
(колиска, снів яйце-райце)
(колиска, снів яйце-райце)
Монументальне…
ментальне…
ментальне…
Паралельні світи.
Поблукаємо між…
Поблукаємо між…
Та ж весна.
Синє тло…
Синє тло…
Вже не видко денця…
Цівка…
Цівка…
Не сперечаються в штукарстві*,
Змагаються одначе:
Змагаються одначе:
Злі та ти…
З літа ти!
З літа ти!
Що мені – тенета, гак,
Пастка і решітка…
Пастка і решітка…
Човни… комфортні кораблі…
Яхтсмени… гондольєри…
Яхтсмени… гондольєри…
Спішать до мисливця опеньки.
Годує господаря грядка.
Годує господаря грядка.
За славу
десь із кубків п’ють,
десь із кубків п’ють,
Мовили,
Подіум доби:
лахмітниці і модниці.
лахмітниці і модниці.
Ой, не плачте по мені
Так неса(у)мовито!
Так неса(у)мовито!
Пом’яне (до слова)
проминуща слава:
проминуща слава:
«Яка жестикуляція! Експресія!
Все супер: макіяж і пеньюар!»
Все супер: макіяж і пеньюар!»
Тонкий прозорий силует...
Цнотливих дум вериги...
Цнотливих дум вериги...
Радість – людям, сум – наспід…
Скрути повна скриня…
Скрути повна скриня…
Огида й страх. Шуліки і шакали.
З усіх стежин – обрати всує ту…
З усіх стежин – обрати всує ту…
Час ткати килими з квіток і зелені…
Стоїть весна, пригадує свій дар.
Стоїть весна, пригадує свій дар.
Коли вже світанок? Остання
Надія на вічне «колись»…
Надія на вічне «колись»…
Смертей засіяні сузір’я:
Герої – не перевелись…
Герої – не перевелись…
Летіли в неоновий світ
сніжинки блакитні й рожеві…
сніжинки блакитні й рожеві…
…Пророк ненароком
комусь перешле SMS-ку, –
комусь перешле SMS-ку, –
Мрії вичахли потроху.
В душах – пліснява і мох.
В душах – пліснява і мох.
Безглузда витівка якась -
отак лякати!
отак лякати!
Життю жертовно,
а смерті – «хлібно»…
а смерті – «хлібно»…
А Часу – як буде:
у нього в коморі
у нього в коморі
Киваєш співрозмовнику…
Кривавий азарт… Маріуполь… Алеппо…
Звірячий оскал… Хижий кіготь – у небо…
Звірячий оскал… Хижий кіготь – у небо…
Правда людства жива:
Всьому хліб голова.
Всьому хліб голова.
– Причащайтесь,
їжте, любі,
їжте, любі,
Між чутками і чудами -
дві сполучні посудини.
дві сполучні посудини.
Сни забутого плоду
білий сад виколисує.
білий сад виколисує.
Весняним вітром
увірвався в сон:
увірвався в сон:
Зі снів
проводжають до брами.
проводжають до брами.
Потиснуть в обіймах:
тримайся! - Війна...
тримайся! - Війна...
Заманю... Заміню
на ману - цю вину:
на ману - цю вину:
Дивлюсь,
Як час летить! –
Як час летить! –
Нехай ще ця осінь побуде -
Дарма, що давно безприданниця.
Дарма, що давно безприданниця.
Дні вдалеч – один за одним.
Невже поспішати конче?
Невже поспішати конче?
В житті бува по-різному:
спіткнуся на наріжному
спіткнуся на наріжному
Знесилені, знервовані -
крізь мат і каламуть -
крізь мат і каламуть -
Гібридна, бридка, пеклом проклята
(колись не змовчить... все розкаже нам)
(колись не змовчить... все розкаже нам)
Не забути: вела мета...
снив Майдан... плакав Крим...
снив Майдан... плакав Крим...
Все на статки - копійка і цент:
Тут парча заяскріє, там - люрекс.
Тут парча заяскріє, там - люрекс.
І садить сад (бо ж садить!) суд.
І бісить бос надію босу.
І бісить бос надію босу.
Поклали ідею в гріб.
Замість кропила – кріп.
Замість кропила – кріп.
Лісу сни високочолі
поміж кронами пливуть...
поміж кронами пливуть...
Розгойдали небо.
Аж хочеться крикнути:
Аж хочеться крикнути:
Час озирається на неї,
За межі вабить вишина:
За межі вабить вишина:
Святкують везіння вцілілі.
Блазнюють примарні кумири.
Блазнюють примарні кумири.
Епохи - повз нас - без упину.
Йдемо? Чи очам здалося?
Йдемо? Чи очам здалося?
Покута війни нерозгрішена
Вже переганяла свій час…
Вже переганяла свій час…
Луна ланцюгова:
з життя - у безсмертя.
з життя - у безсмертя.
Правічну темінь світу
Днем Світла перекреслити.
Днем Світла перекреслити.
Поріділий змикається стрій,
ген за обрієм. Не на параді.
ген за обрієм. Не на параді.
Ходім у засвіти, ходім
у сон до_світній...
у сон до_світній...
Понеділок (повно ж діл!)
витирає піт:
витирає піт:
Веселий вогник блимнув і зачах.
З усіх усюд - ні звіту, ні привіту.
З усіх усюд - ні звіту, ні привіту.
Воїн - каску. А злодій - касу.
Хто в безсмертя, а хто - у "мерси".
Хто в безсмертя, а хто - у "мерси".
Ілюстрація ґвалту - люстрація.
Глузду вибрики і вихиляси.
Глузду вибрики і вихиляси.
"До Божого Світла (облиште жалі!)
по всьому дістанусь... нон-стопом".
по всьому дістанусь... нон-стопом".
Шляхами горбатої дійсності
гарба "нічиєї" доби:
гарба "нічиєї" доби:
Зіпсований дух шоко-ладу.
Планида, гнилої закваски.
Планида, гнилої закваски.
Розгорну цукерку, як цикуту:
хоч у свято - мінімум біди.
хоч у свято - мінімум біди.
Намалюю вечір зі сніжинками
і шматок Європи у вікні...
і шматок Європи у вікні...
Небес блакитним перламутром
глибокий погляд заяснів...
глибокий погляд заяснів...
Селам аж дивно, їй-право.
Звістку смакують міста:
Звістку смакують міста:
Живи собі й тішся... Та от
халепа - усе чогось мало нам.
халепа - усе чогось мало нам.
Листопад
на дороги безпутні
на дороги безпутні
Марудна мряка - вже не гість:
від обрію до неба.
від обрію до неба.
Святкує диявол і кров розливає в карафи...
За вибухом - тиша... така, аж у вухах дзвенить.
За вибухом - тиша... така, аж у вухах дзвенить.
Казок надсвіти дивограйні
зорять у розстріляних снах...
зорять у розстріляних снах...
- Як мені колір цей - личить?
(Мутно у дзеркалі плеса).
(Мутно у дзеркалі плеса).
Химерна тиша.
Снів безодня-тьма.
Снів безодня-тьма.
То у захваті, то...
знов у тузі.
знов у тузі.
Перестуда підкосила?
Зголоднів? Намокли крила?
Зголоднів? Намокли крила?
Просяк будинок сумом і дощем.
Од Всесвіту - ні жалості, ні милості.
Од Всесвіту - ні жалості, ні милості.
До фронту - сім днів Інтернетом. І...
війну (з усіма "іпостасями")
війну (з усіма "іпостасями")
Додому...
з болю і тривог,
з болю і тривог,
Вже вітер-костюмер
явив свою личину.
явив свою личину.
Ніяк не скину фартушка -
доволі справ є.
доволі справ є.
Неба миро.
Саду птахоспіви.
Саду птахоспіви.
...по сей бік зими за межею
у безмірі маряться знов мені
у безмірі маряться знов мені
Замрії прив'яла квітка.
Долина розлуки. Доля.
Долина розлуки. Доля.
Часу отерплі жовна:
Доки - по ранах, рунах?
Доки - по ранах, рунах?
Задухи пелена. Безсилий порух слова.
За розчахом дверей: вологе і густе
За розчахом дверей: вологе і густе
...Заскорублі спогади, обітниці.
Зимний чай, канапа, канапе...
Зимний чай, канапа, канапе...
Невідь -
від кроку до краху.
від кроку до краху.
Нестримна спрага літа...
Летючі міражі...
Летючі міражі...
Мережила маревом ночі сумні...
Гіркої біди наковталась, як трунку...
Гіркої біди наковталась, як трунку...
Скарбів розмаїття одвічне -
Природи прикметні принади.
Природи прикметні принади.
1. Зірка Зарваниці
Ближче до істини
хвиля за хвилею.
хвиля за хвилею.
Жага квітуча,
жура лелітна...
жура лелітна...
Дрібка великого.
Безліч дрібного.
Безліч дрібного.
Позаростали споришами
весною ходжені стежки.
весною ходжені стежки.
Тремтить Синай,
коли Господь говорить...
коли Господь говорить...
Проклять "гоморра і содом".
Божки убогі.
Божки убогі.
Недовіри недокрів'я...
Злісних виправдань сухоти...
Злісних виправдань сухоти...
Спасенна даль.
Світіння незникоме...
Світіння незникоме...
Бути у Слові. Творити, як жити.
Шептати надії: живи...
Шептати надії: живи...
Ґрати - в театрі абсурду.
Оплески від Сатани.
Оплески від Сатани.
Просіює душі крізь сутності сито
час фарсу, афер, офір...
час фарсу, афер, офір...
Офіри... ефіри... піари...
Невидиме... видиме... фари...
Невидиме... видиме... фари...
Здається, нема на те ради, -
терпи від закону до скону:
терпи від закону до скону:
Плювався чадом
пристрастей вулкан,
пристрастей вулкан,
Брунькуй, виструнчуйся, брини,
викралюйся і троль!
викралюйся і троль!
Там: Ату! А тут - АТО.
Перемога тільки сниться.
Перемога тільки сниться.
Сумна - Гора Весела
(все тяжче впізнавати):
(все тяжче впізнавати):
Мій Господи, почуй – і приведи
Примхливу долю до цієї студні:
Примхливу долю до цієї студні:
А нам би пережити свято.
І не впустити зло до хати
І не впустити зло до хати
В теплій земній утробі
зріють Давидові зерна...
зріють Давидові зерна...
Затерли вже до чорних дір
портфелики і течки.
портфелики і течки.
Яка вага! –
у землю вгрузло днище.
у землю вгрузло днище.
Твоя душа – м’якуш,
без віри зглевіє:
без віри зглевіє:
Перед ідолом благоговіймо
І на заклик труби – клякаймо!
І на заклик труби – клякаймо!
– Живий, як бачиш.
Дякую на слові…
Дякую на слові…
– Вже дні твої, Валтасаре,
злічені до кінця.
злічені до кінця.
Сувій тримає, як вужа.
Вуста безкровні.
Вуста безкровні.
Яка ж то мука вдалині!
Душа – спасенна…
Душа – спасенна…
І прийшов Сатана до Бога.
І спитав у лукавця Господь:
І спитав у лукавця Господь:
Мій Господи, перед Твоїм лицем
У соромі стою… ховаю очі…
У соромі стою… ховаю очі…
Втирає пам'ять сліз струмки солоні,
Аж вечір причаївся і - мовчок...
Аж вечір причаївся і - мовчок...
Самотньо і гірко...
Кінець.
Кінець.
Ні захлинутись у журбі,
Ні вмерти од розпуки…
Ні вмерти од розпуки…
– О Господи, Боже, надіюсь на Тебе,
Того, Хто створив і цю землю, і небо.
Того, Хто створив і цю землю, і небо.
- Хвала царю і небесам!
Нехай живе сто років!..
Нехай живе сто років!..
– Так, вірний мій слуго,
наш ворог – сильний.
наш ворог – сильний.
Ці сумніви, як тіні, звідусіль…
Ахаве, чи ТЕБЕ вона кохала?
Ахаве, чи ТЕБЕ вона кохала?
Благай у Бога, що завгодно,
Лише багатства не проси…
Лише багатства не проси…
Мов точені – статура і лице.
Від матері, либонь, – волосся пишне.
Від матері, либонь, – волосся пишне.
О Боже мій! Хто я перед Тобою?
Спасибі, що звеличуєш мене –
Спасибі, що звеличуєш мене –
На мене, Голіафа – з патерицею!?
Якесь безвусе набожне хлоп’я!?
Якесь безвусе набожне хлоп’я!?
...Кого приставлю до благого діла?
Хто сум змахне з моєї сивини?
Хто сум змахне з моєї сивини?
Такі ж підступні, як моя Даліла...
Кладуть своєму богові куші...
Кладуть своєму богові куші...
Ріка життя… струмочок голубий
Між берегів із хвищами і хащами…
Між берегів із хвищами і хащами…
Всесильний Бог
зішле нам допомогу:
зішле нам допомогу:
Той довгий шлях здаля -
покута чи осанна?
покута чи осанна?
Покликали: прийди і прокляни -
нам цей народ, немов у горлі кістка!
нам цей народ, немов у горлі кістка!
Ніяк не вгодиш їм: ні з неба манною,
Ні сплеском джерела – де цвіль і твань.
Ні сплеском джерела – де цвіль і твань.
Єгипте! Роззирнися надовкіл,
в майбутнє зазирни - в слова і лиця.
в майбутнє зазирни - в слова і лиця.
А на четвертий день
таки збулось –
таки збулось –
Тепер – люби, шануй, жалій.
Тепер це –
Тепер це –
Жадана ціль.
Обман.
Обман.
Далеких предків первородний гріх...
Украдене у брата первородство...
Украдене у брата первородство...
...худенькі плечі. Дрова для жертовника.
Стражденна путь... угору... В небеса?...
Стражденна путь... угору... В небеса?...
Водойми щедрі, ниви плодовиті.
Є де пасти і сіяти є де.
Є де пасти і сіяти є де.
Вертляві плани. Вертикальні гони.
Агов, куди ти пнешся, Вавилоне?
Агов, куди ти пнешся, Вавилоне?
Трудися на землі.
Паси овець.
Паси овець.
Отак би й кільчилось повік...
Безмежно. Ясно.
Безмежно. Ясно.
Душі суцільний морок... запах крові...
Світ вип'є небо й вічністю заїсть...
Світ вип'є небо й вічністю заїсть...
у сутність
у реальність
у реальність
Пересохлі губи.
Ночі глибочінь.
Ночі глибочінь.
Прилюдно, не соромлячись,
чин-чином
чин-чином
Горе, що ближче за долю, - здаля.
Авеля вбито. Насіялись каїни.
Авеля вбито. Насіялись каїни.
Небеса безборонні...
Слова вкрадені корені...
Слова вкрадені корені...
Смиренних, аж святих, Господь мирує миром...
Затерпни і мовчи, моя лірична ліро.
Затерпни і мовчи, моя лірична ліро.
небесний тихохід...
рухома срібна цятка...
рухома срібна цятка...
Шукати лик Спасителя
у лицях
у лицях
По той бік Слова, де слова –
Хай дзвони скорботні
У собі зачати вись -
хай народиться колись...
хай народиться колись...
Дитяча мрія
щулиться під обстрілом.
щулиться під обстрілом.
це ж треба
так розбовтатись
так розбовтатись
У всячині тліну і тлущу,
В безладді, де смуток і смог,
В безладді, де смуток і смог,
Спивати біль калиново-полинний,
Горнутися до пісні й вишиття...
Горнутися до пісні й вишиття...
...бо в цій пекельній кузні,
у цій різні безбожній
у цій різні безбожній
До Воскреслого
спраглий просвітлення
спраглий просвітлення
Роду славного корені -
від Трипілля до Прип'яті:
від Трипілля до Прип'яті:
Знову правді - і мілко, і мулько.
Стигне в часі желе дежавю.
Стигне в часі желе дежавю.
Хто манто заплямує, хто - мантію,
хто - матерію, хто - материк...
хто - матерію, хто - материк...
Салюти: від Тули до Тузли.
Дамокле, твій меч - іще твій?!
Дамокле, твій меч - іще твій?!
- Чолом Вашій мутності-темності!
(Крим стримає стогін із надр).
(Крим стримає стогін із надр).
І незчулись:
як нутром - у нетрі;
як нутром - у нетрі;
Годі сльози лити! Гей, народ!
Хто живий, оговтуйся, виходь -
Хто живий, оговтуйся, виходь -
Матимете пиво і креветки,
й бонус від "російської рулетки".
й бонус від "російської рулетки".
під кадри сфабрикованих подій
у випарах прострочених надій
у випарах прострочених надій
Криму тяжко - за галасом, димом -
Світ зійшовся на ньому клином.
Світ зійшовся на ньому клином.
В найвищому світі, найдальшій глуші
невимірне і многолунне
невимірне і многолунне
Хитнеться свобода,
долонею серце затулить.
долонею серце затулить.
Прорвало тривкі ланцюги і загати
Майдану священне цунамі.
Майдану священне цунамі.
Розпука і біль...
Що ж ви, нелюди, робите?
Що ж ви, нелюди, робите?
І знову безвихідь.
Обіруч - брехня і дурня.
Обіруч - брехня і дурня.
Пустилась берегів чи з глузду з'їхала?
Ти ж сильна. Будь собою. Схаменись!
Ти ж сильна. Будь собою. Схаменись!
Пишу Новому Рокові послання:
Не віддавай надію на заклання!
Не віддавай надію на заклання!
- Це тільки ілюзія раю...
- Я знаю...
- Я знаю...
Суспільству кепсько:
виснажене й хворе.
виснажене й хворе.
1. Василь Макух (1968)
Яка жестикуляція! Експресія!
Все супер: макіяж і пеньюар!
Все супер: макіяж і пеньюар!
Поезіє, нутро моє боляще...
Є десь і слава. Й почесті десь є.
Є десь і слава. Й почесті десь є.
Нірванами, ранами - як іще...
Од злету до Лети - колú ще...
Од злету до Лети - колú ще...
То роз_долля весіль,
то оплакувань
то оплакувань
Ой, ладо... Ой, люлі... Ой, леле...
Пройдисвіти, прусти, прокрусти...
Пройдисвіти, прусти, прокрусти...
- Мій лірнику... ратнику... зраднику... -
увись лебеджу, лебедію...
увись лебеджу, лебедію...
Шарадами, шорами, шАрами -
незвідане... Піки і крайності.
незвідане... Піки і крайності.
На пні, край стежки,
(раптом дощик знову?)
(раптом дощик знову?)
- Здорові будьте, берести, ялини...
Сумна осико, і тобі - чолом!
Сумна осико, і тобі - чолом!
Промінчик
маслюка покаже...
маслюка покаже...
Просвітлення за крок до божевілля.
За подих до осяяння - пітьма.
За подих до осяяння - пітьма.
по соші
по зачовганій шинами трасі
по зачовганій шинами трасі
Мостів потовчені хребти.
Доріг невиліковна віспа.
Доріг невиліковна віспа.
Ледь хитнеться гілочка бентежно, -
Жовто блисне на зеленім тлі.
Жовто блисне на зеленім тлі.
Добра вість: народилась людина.
Трохи - й вилюдніє* народ.
Трохи - й вилюдніє* народ.
Льоху темний колодязь…
І часу глибінь…
І часу глибінь…
Дива! - що не майстриня, то чаклунка.
Краса! - що не сорочка, то шедевр.
Краса! - що не сорочка, то шедевр.
Природ(н)ою бути нелегко...
Листком золотавим тремчу:
Листком золотавим тремчу:
Чорнозем під ногами і Небеса вгорі…
Розумні, працьовиті і хоробрі,
Розумні, працьовиті і хоробрі,
Час мене підганяє. Іти
важче тим, хто обдумує кроки,
важче тим, хто обдумує кроки,
У синяві очей богині Лади -
розпуки ненароджені громи.
розпуки ненароджені громи.
Десь поза часом, на межі,
де Бог і тиша віща,
де Бог і тиша віща,
Сніг жорстокий – чому так? -
Залишає твої сліди.
Залишає твої сліди.
Це ж треба десь не мати голови –
Щоб вистругати довбню з булави!
Щоб вистругати довбню з булави!
Змирись, надіятись дарма.
Забудь: про щебет і суцвіття.
Забудь: про щебет і суцвіття.
Так легко: без гніву й образ…
Крізь ніч усміхається Спас.
Крізь ніч усміхається Спас.
Якась багатовимірна покута,
Якась багатозначна плутанина:
Якась багатозначна плутанина:
Належиш всім. (Не в клітці золотій!)
І нічия. (Оце – єдина втіха!)
І нічия. (Оце – єдина втіха!)
Овідій лайнувся б у рупор
На дивні ці метаморфози:
На дивні ці метаморфози:
Навперейми: і пункти, і пунктики.
Інновація - як інквізиція.
Інновація - як інквізиція.
Було чи снилось: пурхала сніжинкою,
Ображена жінка,
словами, як струмом,
словами, як струмом,
Бентежне дійство –
бенефіс життя:
бенефіс життя:
Чумацька сіль - на язви* - занедбаним дорогам...
На шахівниці зиску - глибока туга шахт...
На шахівниці зиску - глибока туга шахт...
Коли забуду я, моя любове,
твій силует печально-неземний.
твій силует печально-неземний.
Не виростуть зі свар, як зі старої форми.
То кулуарний дим, то віча у вбиральнях.
То кулуарний дим, то віча у вбиральнях.
До дідька - всі ці кодекси і коди.
Конфуцій мертвий. Хай живе конфуз!
Конфуцій мертвий. Хай живе конфуз!
...І що не день - азартна вікторина:
безглуздя парадигм і словоформ.
безглуздя парадигм і словоформ.
Раменом поведе - і заіскриться
бурульок діамантове кольє.
бурульок діамантове кольє.
Снігопад за вікном…
Снігошал…
Снігошал…
В полоні снігу пів планети.
Біліє – в місті і селі:
Біліє – в місті і селі:
В надвечірній тиші січня
Зі зорею на чолі
Зі зорею на чолі
Утну куплетів купу - ще і ще...
З емоцій бозна-що наторочу.
З емоцій бозна-що наторочу.
Вже гаптує зима
найгарнішу, найтоншу мережку.
найгарнішу, найтоншу мережку.
Хатина-привид на краю зими...
Усе сучасне, а вона – в старому:
Усе сучасне, а вона – в старому:
Свист і писк – на всякий лад.
Кольори – на вибір.
Кольори – на вибір.
Замріяна і тиха,
на осонні
на осонні
Я землю цю не розлюблю ніколи.
Я цій землі судилася. І все ж
Я цій землі судилася. І все ж
«Даремно прилетів…» -
опустить руки-крила.
опустить руки-крила.
Волаєш: «Випусти! Не муч!»
А щойно впораєшся з нервами,
А щойно впораєшся з нервами,
Задмухати свічку покути.
Зацитькати жалощі-зваби.
Зацитькати жалощі-зваби.
По літу.
Не виблагати
благодати,
благодати,
…питоме запитання
і – пітьма.
і – пітьма.
…де древність
задивилася на гори,
задивилася на гори,
...заламує руки,
рвучись то за пруг,
рвучись то за пруг,
Все геніальне –
варте поклоніння…
варте поклоніння…
Серпень у серденько глипне,
Рій-гіркоту розтривожить...
Рій-гіркоту розтривожить...
О, мово зболена моя,
ще кличеш за собою...
ще кличеш за собою...
В які світи помандрувала, Музо?
Не дорікаю далями. І все ж…
Не дорікаю далями. І все ж…
...поблагословиш,
і торкнешся мечем
і торкнешся мечем
...Атланти пішли воювати.
В атлантів - важливі дебати:
В атлантів - важливі дебати:
Ще крутиться Земля,
по небеса в гріхах,
по небеса в гріхах,
Всюдисущий, мов янгол.
Суттєво озброєний:
Суттєво озброєний:
…не знаю ще:
де я і хто я.
де я і хто я.
Той смутку смичок,
із натхненням ножа…
із натхненням ножа…
Все більше слідів незагойних.
Неходжених – менше доріг.
Неходжених – менше доріг.
Смерть переверне все. І виверне
Пригадую матусю молодою
(Русяві кучері, природний макіяж),
(Русяві кучері, природний макіяж),
Життя – єдиний вир і сотні вирв,
І плуг, і мрії пруг на видноколі.
І плуг, і мрії пруг на видноколі.
І знов прийшла весна -
дванадцята вона
дванадцята вона
В душі: зневіри виразка
і впевненість-пітьма,
і впевненість-пітьма,
Серед безміру і суєти
Божий задум - життя твоє.
Божий задум - життя твоє.
Краю миті, мережу вірші.
І купаюсь у Слова красі…
І купаюсь у Слова красі…
Воно то так… Великий Віз… Без візи…
Важкий – трансгалактичний переліт…
Важкий – трансгалактичний переліт…
Не віриться, що тут був Рай…
Бедлам!
Бедлам!
Ще хмурять брови мовчазні діброви…
А над рікою – ввись і навскоси –
А над рікою – ввись і навскоси –
Чи наснилося?
Чи я марила?
Чи я марила?
Мінерві зле, у неї щось із нервами.
Евтерпа – терпить. Терпить і мовчить…
Евтерпа – терпить. Терпить і мовчить…
«Отче наш, Ти, що єси…»
…Яке квітневе небо чисте!
…Яке квітневе небо чисте!
П’єдестали всіх уже дістали…
Ну, а так – хоч ближче до людей.
Ну, а так – хоч ближче до людей.
З небес холодна цебенить вода
І затікає березню за комір…
І затікає березню за комір…
Пам’ятник – від слова «пам’ятати».
Пам’ять – це ж не начинка в граніті.
Пам’ять – це ж не начинка в граніті.
…десь
нащадка
нащадка
Щоб не рядки строчити –
мережила б серветки.
мережила б серветки.
Здригнеться нива – колоском – благенько…
У неба запитаю і полів:
У неба запитаю і полів:
Ще довго хвилі спогадів печальних
Їй слово –
Камасутрою.
Камасутрою.
Хоч би гілочку від Персефони –
чи відпустить ушосте Харон?
чи відпустить ушосте Харон?
Майне забутий спогад, мов примара.
Сяйне – і знов до обрію навпрóст.
Сяйне – і знов до обрію навпрóст.
Морозу дотик –
на дарах осінніх –
на дарах осінніх –
Безкрая біла заметіль,
кружляння снів незриме…
кружляння снів незриме…
…ми неприкаяні з тобою,
моя самóто-сумотó.
моя самóто-сумотó.
Стіка Йорданською водою
снігів посріблена яса.
снігів посріблена яса.
…І вірила: є десь планета любові,
єдина з мільярдів планет.
єдина з мільярдів планет.
– Тим віршуванням убиваєш час! –
закине той, хто сам ні дня не гає.
закине той, хто сам ні дня не гає.
З гілки горобини
сніг -- торкнувши -- зрушу…
сніг -- торкнувши -- зрушу…
Час не щадив мого лиця,
не полишала серця мука.
не полишала серця мука.
Кирпатий гном, смішинка самосійна.
Просилась «гайтю». І любила «цюці».
Просилась «гайтю». І любила «цюці».
Анамнез. Амнезія: ти – не сам. І я –
в анабіоз: назавжди у ніколи,
в анабіоз: назавжди у ніколи,
За межею надій – небеса голубі,
мерехтіння сріблистого снігу…
мерехтіння сріблистого снігу…
Обереги_мої. О_мої_береги!
Оболонки душі. Оболоні.
Оболонки душі. Оболоні.
Біліла хата: стінами і стелею.
Бувало хаті: людно і погідно.
Бувало хаті: людно і погідно.
У кожного любов своя:
сліпа, блаженна чи свавільна,
сліпа, блаженна чи свавільна,
А час незворушно:
по колу, по колу…
по колу, по колу…
У сутіні правічної прамуки,
Крізь терни пралюдської прабіди
Крізь терни пралюдської прабіди
Сад виплекав
і – всі! –
і – всі! –
– Ото вже безсоромниця! Ти бач,
веде своє байстря, немов царівна.
веде своє байстря, немов царівна.
...І як воно, давати всьому лад,
Все бачив світ:
приниження і злети,
приниження і злети,
…засяють віконця старих фотографій:
то спомином дивним… то давнім теплом…
то спомином дивним… то давнім теплом…
А вересень мій – на поріг –
у тернах терпіння й чекання…
у тернах терпіння й чекання…
Тепер – люби, шануй, жалій.
Тепер це –
Тепер це –
Метаморфози без духовності:
Руїни… рубікони… рубежі…
Зізнайтесь, Майстре,
Любові чекала, мов свята.
Не зчулась, як звиклася з буднями.
Не зчулась, як звиклася з буднями.
Хмари осінні, як айсберги,
вросли у небес океан.
вросли у небес океан.
Від високих матерій –
до плотського.
до плотського.
Убрід ріку печалі перейду…
Не озирнусь на берег не_свободи.
Не озирнусь на берег не_свободи.
У клопотах невтомна,
в розвагах не_елітна,
в розвагах не_елітна,
Не будь рабом ні кривди, ні брехні.
Нехай тобою не керує настрій.
Нехай тобою не керує настрій.
Не виринув з буднів, немов не вернувся із бою.
Без вісточки канув. А час, як ішов, так і йде…
Без вісточки канув. А час, як ішов, так і йде…
Не страшно
у смерть, як у сон-летаргію,
у смерть, як у сон-летаргію,
Ні, щоб загаятись хоч раз,
Відкласти золоту толоку.
Відкласти золоту толоку.
«…безсмертний!!!» –
Що не герой,
то ситий клон
то ситий клон
Все одно як –
нахабно чи нишком,
нахабно чи нишком,
Налюбувався яблуками Спас…
У сонці накупались верболози…
У сонці накупались верболози…
А полудень,
спекотою нестерпний,
спекотою нестерпний,
На зло всім законам тяжіння
До сонця, до слави летіла…
До сонця, до слави летіла…
Як самоїдства витравити звичку?
Здолати як абсурду торжество?
Здолати як абсурду торжество?
Безмовні – і радість велика, і горе.
І справжнє кохання блаженно мовчить.
І справжнє кохання блаженно мовчить.
Іще трапляються дива:
без приказки – чарівна казка,
без приказки – чарівна казка,
Ось бездуховності вендета
і сьогодення ниця суть –
і сьогодення ниця суть –
В душі твоїй нема для мене місця.
В моїй – для тебе – повна протилежність.
В моїй – для тебе – повна протилежність.
Густіє, наче мед, липневий вечір.
Під вишнею – вечеря на столі.
Під вишнею – вечеря на столі.
Борись і прагни, нехтуй і терпи –
Не відведеш біди і не накличеш.
Не відведеш біди і не накличеш.
Світлини любові cховаю надійно
між буднів, нудних і марудних…
між буднів, нудних і марудних…
Привітно, елегантно, чарівливо
шовкові Ви мережили слова.
шовкові Ви мережили слова.
Закипа спекотний день
в сонця кратері.
в сонця кратері.
Відвага світиться в очах,
а м'язи - повні сили:
а м'язи - повні сили:
Віддати усе
ради неї?
ради неї?
Відласкавились дні полуничні.
Відпишались малинові дні.
Відпишались малинові дні.
Зі світла ореол зіткавши власноруч,
я простягла тобі прозорий символ віри.
я простягла тобі прозорий символ віри.
Лагіднішає світ біля неї…
Пестить легіт кору зашкарублу.
Пестить легіт кору зашкарублу.
Тече ріка. Як мовлять, протікає…
Та це ж вона світ за очі тече!
Та це ж вона світ за очі тече!
То манни ждем, то снігу серед літа.
Знайомі ґулі. Ті ж чужі граблі.
Знайомі ґулі. Ті ж чужі граблі.
...Ще подивує містові невдячному.
В сумирну Смірну повернувсь.Додому.
В сумирну Смірну повернувсь.Додому.
Забудь мене.
Чи врешті-решт
Чи врешті-решт
В минуле віднайти ключі таємні,
не_пам’яті протерти каламуть.
не_пам’яті протерти каламуть.
Ніколи не повториться це свято...
Ніколи день ще так не голубів!
Ніколи день ще так не голубів!
Скінчився бал.
Каштанів згасли свічі.
Каштанів згасли свічі.
Доленька моя пропаща –
пересуди і жалі…
пересуди і жалі…
…В задумі хтось вже м’яв отак билину,
в безодню неба дивлячись, коли
в безодню неба дивлячись, коли
Стають навшпиньки квіти і слова,
Ненависть в огненних шатах,
потвора ця – пеклом породжена.
потвора ця – пеклом породжена.
Війна котилась, набирала обертів,
солдатські душі огортала льодом,
солдатські душі огортала льодом,
Роззирається світ, як по паводку:
Де намул, де – намитий пісок?
Де намул, де – намитий пісок?
Спинімось, уже добалакались! Годі, – дофантазувались!
Непоказна й похмура.
Аж ворожа!
Аж ворожа!
І ще одну зиму, як біль пережито.
І ще один рік – у скарбницю розлуки.
І ще один рік – у скарбницю розлуки.
Ти народився, мов Зоря, яка не гасне…
Він був завжди. Як Слово, що лягло
в основу первородної ідеї.
в основу первородної ідеї.
1.
У лоно -
як у двері: "Відчини-но!" -
як у двері: "Відчини-но!" -
Стрічай мене, весно!
Я знову до тебе прийшла.
Я знову до тебе прийшла.
Над болем і долею многостраждальною
возносилась Піснею, наче молитвою…
возносилась Піснею, наче молитвою…
Настане день чорніший чорноти
(І що там ті пророцтва Заповіту!) –
(І що там ті пророцтва Заповіту!) –
Їй би заміж… в травні чи у квітні.
Ще й для доньки зберегти фату…
Ще й для доньки зберегти фату…
Той «променад»…
Уперше так публічно
Уперше так публічно
Чи бачила справді: багатство і трон
В той вечір, у свіч мерехтінні?..
В той вечір, у свіч мерехтінні?..
Книги – як люди.
Бояться самотності й болю.
Бояться самотності й болю.
Мій світ: дрібничок і світил,
Він також старіє зі мною.
Він також старіє зі мною.
Караюся
поправкою суттєвою,
поправкою суттєвою,
Судьба вигнанця.
Смерть на чужині.
Смерть на чужині.
...І ні хмаринки над дахами.
Морозний день.
Морозний день.
Погляд чесний. І слово – як гиря.
І карбований мужністю лик:
І карбований мужністю лик:
...Тепер я – скульптура.
Мистецтво доби ренесансу, -
Мистецтво доби ренесансу, -
Безсмертного подвигу
гідні обранці -
гідні обранці -
Колоскова колискова.
КленОва колиска...
КленОва колиска...
Тишина... тишина... тишина...
Шелест аркушів,
Шелест аркушів,
Такою народилась... Що ж я вдію? -
В мені примовк мій хліборобський рід.
В мені примовк мій хліборобський рід.
Згасають, як зірки, земні святА.
А будні - мов космічні чорні діри.
А будні - мов космічні чорні діри.
А світ вже звик до милостей і кар.
А світ - то зводить храми, то руйнує.
А світ - то зводить храми, то руйнує.
А з мрією прощатися нелегко...
І не прощайся. Просто відпусти.
І не прощайся. Просто відпусти.
Аґукає дитятко в сповиточку -
Гукає долю, ніжками пряде.
Гукає долю, ніжками пряде.
Навіщо знов зустрілись?
Хто привів
Хто привів
Відлига...
То гнів, то страх...
Образи і провини...
Образи і провини...
Від неї не відгородитися
ні пирогом, ні порогом...
ні пирогом, ні порогом...
- Моя любове, зіронько жадана!...
У щастя - коротка пам'ять.
У горя - довге прощання.
У горя - довге прощання.
Мій Господи, я знову ожила!
Спасибі за чудесне воскресіння.
Спасибі за чудесне воскресіння.
Ну як мандрівка в Часі? Не стерла ніг до крові?
Той подіум безсмертя, він Вас ще не втомив?
Той подіум безсмертя, він Вас ще не втомив?
Любив садки над Бугом і небо голубе.
Світивсь добром, на сонечко подібний.
Світивсь добром, на сонечко подібний.
Я мертва? Чи - безсмертна?
Приходили у гості
Приходили у гості
Стали смутками
давні радощі.
давні радощі.
Є молодість.
О, як же це багато!
О, як же це багато!
Розкажуть: я у відчаї - не вір!
Вже не болять ні спогади, ні крила.
Вже не болять ні спогади, ні крила.
Старий костел... Він досі служить людям,
На рештках віри пам'ять береже.
На рештках віри пам'ять береже.
Куди йдемо? Що завтра буде з нами?
Не луками - лукавими шляхами
Не луками - лукавими шляхами
А небеса насуплено мовчать...
Чекають свята вулиці безлюдні.
Чекають свята вулиці безлюдні.
Колись я соромилась...
- Донечка татова! -
- Донечка татова! -
Долі перегорнута сторінка...
Спогадів притихлі голоси...
Спогадів притихлі голоси...
Хмуріє вись, од злих очей ховаючись.
В докОрах - незахищеність моя.
В докОрах - незахищеність моя.
Упевненого профілю взірець
І впертих вуст усмІшка таємнича...
І впертих вуст усмІшка таємнича...
Провів до сонних лип, аж за ворота.
Неначе за межу. Без вороття.
Неначе за межу. Без вороття.
І бачу - мріями і віршами,
Як сни ростуть із незабутнього.
Як сни ростуть із незабутнього.
Зніму каблучку з лівої руки.
Правицею змахну сльозу печалі...
Правицею змахну сльозу печалі...
Далекий подих юності ловлю:
Розчарування, сльози і образи.
Розчарування, сльози і образи.
Як живеш, мій знайомий далекий?
Як живеш, незнайомцю мій?
Як живеш, незнайомцю мій?
Без докорів сумління і хули
(Дай, Боже, перебути чорну смугу цю!)
(Дай, Боже, перебути чорну смугу цю!)