УСМІШКА ДЖОКОНДИ

Що в Леонардовій Мона Лізі
Є такого магічного?
Справді, вона зображена
Бездоганно, але тут змагається
Лише вміння з талантом; немає
В цім нічого незвичного.
Та є щось незбагненне в манері,
Як вона посміхається.

ВЕСНЯНИЙ МІКРОКОСМ

Весни світ у мініатюрі
Відкривається повсякчас
Оку, що зрить все в дрібниць ажурі,
До яких байдужому – зась!
В кожну дощу крапелинку
Весни весь розмай умістивсь,
Що в бульбашці, хай на хвилинку,
Ставши сторчма, заіскривсь.

ЗМАГАННЯ

Змагання в тирі,
Як і гра на лірі,
Вимагає вміння,
А також терпіння
В однаковій мірі.

ПРАВИЛО БІЛЬШОСТІ

Для багатьох уже стало правилом,
Й вони тільки на те націлені,
Щоб розум їх – лишивсь маревом,
Дурощі ж їх – були втілені.

СКЛАДНОСТІ ВИБОРУ

Складності вибору
Всі відмінялися б,
Якби відмінності
Не розрізнялися б.

ПОРІВНЯЛЬНА ЗООЛОГІЯ

О, звір – це звір:
Мені повір;
А тінь – це тінь:
Додати щось – лінь

Так вносять тон наївний
Взаємністю манер
У комплімент сумнівний
І дама, й кавалер.

СУЧАСНА ЛЮДИНА

Сучасна людина здолає
Все, але – чи ж адекватна:
Себе в тім найбільш проявляє,
До чого найменше здатна.

ЯК МАЛО ВМІННЯ

У кого мало вміння,
Діждеться той потрясіння.

ПРО ПЛАГІАТ

Плагіатора прорахунок – у профанації:
Удавати оригінальність завдяки імітації.

SUB SPECIE AETERNITATIS

Sub specie aeternitatis
Навіть річ найдорожча – gratis.

Sub specie aeternitatis (лат.) – з погляду вічності.
Gratis (лат.) – безплатно.


БІБЛІЙНА ІСТИНА

Люди сприймають на віру
Все, що химерне надміру.

ЛЕГКОВІРНИМ

Якщо сумнів – не ваш це уділ,
Й ви люксометрам вірить охочі –
Знайте: краще один люкс на стіл,
Аніж дюжина їх прямо в очі.

ГРУК ПРО ЧЕРВОНУ РОЗУ

Подарував коханій розу, що пурпуром буяла,
Й всю ніч біля її постелі вона, розпашіла, стояла;
Та опав один пелюсток, другий, а потім і увесь вінчик –
Й віри її у цвітіння згас останній промінчик.

ОСТАННІ ЗУСИЛЛЯ
(Глобальний грук)

Якщо хочемо завжди в мирі
І злагоді з іншими жити,
Треба спочатку в інших довіри
Добитись, а потім – ще й заслужити.

СВОБОДА

В чім свобода? – В тім, що робим
Тільки те, що до вподоби.
Так вважаєм; але, схоже,
Любе те лиш нам, що можем.

ПОРОШИНКА У ВЛАСНОМУ ОЦІ

Якщо свої власні вади
Ми в інших помічаєм,
То навіть дружби ради
Вже їх не вибачаєм.

СЛАБКІСТЬ ЗАВДЯКИ СИЛІ

Відстоює фанатик точку зору
Настирно так, що сумніватися впору.

НА ПРВОДЖЕННЯ ЧАСУ

Час безперервно плине,
Й порушення лиш єдине:
Що спроби його означить
Не завжди бувають успішні; –
Дробити його – в намаганні,
Як і в настирнім бажанні
Дізнатись, чи нам його стачить, –
До того ж іще й поспішні.

ГРОМАДСЬКИЙ КОЛОДЯЗЬ

Чарлі Чапліну

З колодязя, що з нього пили ми,
Води і краплі не купиш за п’ятак;
Що ти думав, те й думать могли ми,
Та ніхто ще не осмислив це так.

ДОРОЖНІ НЕВІГЛАСИ

Чи вивчить Правила руху не було змоги?
Та більшість людей зневажають їх прямо
І мчать із вітерцем серединою дороги,
Хоч і бачать, що навстріч їм я роблю те саме.

ПЕРЕБОРЩУВАЧІ

Істина захована за аргументів тином,
До неї приходять через довгі дебати;
То ж не вірте фанатикам із їх почином,
Що істину лиш одну можна сформулювати:
Істина влаштована таким чином,
Що не можна її бозна-як деформувати.

ОВВА!

Що злюки – це злюки,
Підтверджується віками;
Все ж декого ці віки
Увінчували вінками.
Але не треба й науки,
Й помічено це не нами,
Що і т.з. добряки –
Теж такі самі.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ГРУК

Як жарт лишень жартом сприймаєш,
Й серйозне – лишень як серйозність; –
Між ними межу цим знімаєш,
Впадаючи сам у курйозність.

ГІГІЄНА
(грук не без натяку на двопартійну систему)

Із чистотою вам не буде заморочки –
Щоб одяг, як брудний вже, прався, сох –
Якщо у вас є для вдягання дві сорочки
Й ви завжди вибираєте чистішу з двох.

ТЕХНІКА

Щоб техніку піднять на висоту,
Потрібно надзвичайну простоту
Заумним винахідництвом здобрити,
Щоб показать, як важко це зробити.

ПОЛІМАНІЯ

Доля на віражі крутому
Злила в один кілька віків,
Поєднавши в мені одному
П’ятеро моїх двійників.
То ж на пісню, а не ехо підголоску
Сподіватись мені дарма,
Якщо навіть думки в моїм мозку
Мусуються вже п’ятьма.

РУКА ДОПОМОГИ
(Добросусідський грук)

Щось треба робити – ми знаєм –
Для спільного блага, в кого
Й найменша є змога:
То ж кожен із нас відмітає
Сміття від порога свого
До сусідського порога.

СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Ці милі запрошення,
Такі любі очам,
Що їх від милих людей
Не вдалось уникнуть нікому, –
Це повістки для тих,
Хто собі надокучає сам,
Зібратися разом
І надокучувати ще одному.

КОМПЛЕКСУЮЧИЙ ЮНАК

Не дивно, що хлопець
Дійшов аж до глузду втрати
Від сумнівів, туги,
Зневіри, розпуки:
Як же нестерпно це –
Так горювати,
Тим більш, як для цього
Нема вже й спонуки.

СВЯТА ПРАВДА

Проповідують такі речі,
Що їх не витримують плечі.

ЕКОНОМІЯ РОЗУМУ

Думання завдає мук і болю,
Говоріння ж турбот не спричинить;
То ж дай язику повну волю,
А мозок нехай твій спочине.

ПОРНОГРАФІЧНИЙ ГРУК

Блукаючи в порнографії хащах,
Переконуюсь уже, мабуть, всоте,
Що з плотських утіх та найкраща,
Де пестиш тебе лишень, плоте.

УСЯ РІЗНИЦЯ

Громова і мінлива життя нашого злива,
Смерті ж ледь сіється мжичка-водиця,
Й така вона монотонна й тужлива –
І в цьому уся різниця.

Я СУМНІВАЮСЬ

Я сумніваюсь, чи всі т.з. факти,
Сумнівні для мене, сприймаєш так ти;
І сумніваюсь, чи є щось, крім містерії,
В усій цій небесній машинерії;
А також сумніви мої немалі,
Чи світ цей існує взагалі.
Але немає жодного вагання
Щодо власного мого існування.

ВИДИМІСТЬ ОНОВЛЕННЯ

Якщо виглядаєш оновленим
Кожного дня на світанку,
Ніби з тобою народжується
Світ увесь у цю мить; –
Життя твоє буде повнитись
Смислом новим щоранку.
Але що, окрім цього, ще
Ти зумієш у нім зробить?

ЖИВУЧИ МИТТЮ

Мить лови – вже визнання здобув
Цей девіз – ним керуються люди;
Для одних це момент, що вже був,
А для інших це мить, що лиш буде.

Та в минуле нема вороття
Навіть магу, не те що людині;
Й недосяжне також майбуття;
То ж для нас тільки та мить, що нині.

Й хоч коротка, щоб жити, ця мить,
Що майбутнє в минуле вертає,
Хто життя своє вміє цінить,
Сьогодення той вдячно вітає.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ КОЖНОМУ

Приємність відчув би,
Зухвальства б добавив,
Й себе від непевності
Цим би позбавив, –
Згадавши те все,
Що в житті не прогавив.

СЛУГА Й ХАЗЯЇН

Хто за вигоди всі прогресу
Буде сплачувати борги? –
Прикувавши слугу до себе,
І себе приковуєш до слуги.

То ж віднині одна у вас доля:
Долучаючись і до його таєн,
Сильнішим стаєш і спритнішим.
Але хто вже слуга й хто – хазяїн?

ДЗЕРКАЛО

Безпристрасне дзеркало, але чи вас це вдовольнить; –
Бо, дивлячись в нього, ніколи не вгадаєте,
Як виглядаєте ви у ту мить,
Коли й знати не хочеться, як виглядаєте.

НАДІЯ – НЕ ДІЯ

Надіючись тільки – помилки
Уникнути й не сподіваймось;
То ж надіймось, але не тільки
Сподіванням лише довіряймось.

В. В. Ч. 2

Ускладнень придумати масу –
В цім дурня ніщо не спиня;
І в мудрого сил вже запасу
Нема – з цим боротись щодня,
Бо: Все Вимагає Часу –
Вічності ж Вимага Чортівня.

ХТИВІ – ХТО ВИ?

Він стрів красуню у бікіні,
Де пишності – максі, одягу ж – міні, –
І мовив: “О, кохане тіло,
Усе тебе зріть закортіло.”

РІШУЧІСТЬ
(Грук, адресований науковим дослідникам)

Всі вершини підкоряться вченим,
Як зі школи ще твердо завчити,
Що все те, яке є зліченним,
Можна й перелічити.

БОРОДИ

Волосся цілі угіддя
Хтось на обличчі тримає,
Аби лиш не показувати підборіддя,
Якого там і немає.

ЛІСОВА ЗЕЛЕНЬ

Таким зеленим цей ліс, о боже,
Ніколи не був раніше:
Ніхто й не повірив би, що може
Щось бути іще зеленіше.
Зеленню цією живеш і мрієш,
Благоговійно молишся цій тиші;
Та на мить заплющ очі – і зрозумієш,
Що пахощі його ще зеленіші.

ГРУК ЗРОСТАННЯ

Лежачи в траві, що шелестить,
Я знаю, що життя повне наснаги,
І знаю, що саме в цю мить
Це єдине, що варте уваги.
Потужна тут Природи течія,
Що в ній бурлить і мого життя сила;
Й трава почула б, як росту і я,
Якби шелестіння спинила.

ВЖЕ

Уже та пора на підході,
Коли, наперекір погоді,
Весна до нас поспішає,
Зимі ж – кілька днів осталось.
І з кожним днем привітним
Все більше в душі радість квітне,
А серце усім звіщає:
“Уже!”, й “Нарешті!”, й “Сталось!”

ВМИТЕ ДИТЯ

Говорять: дитя, що обпеклося,
Боїться вогню; однак
Лиш декілька очима власними
Бачили, що це так.
В той же час кожен, хто має
Сина чи дочку, завжди
Спостерігає, що вмита дитина
Боїться води.

ЩО ТАМ ДАЛІ?

Що готує людині майбуття –
Ніхто не знає і ніхто нам не скаже;
Але розум її здатний втілити в життя
Вже те все, що йому її дурість підкаже.

ГРОШІ

Гроші – це зло, що породжує злидні,
І запровадив їх, мабуть, дідько, –
Бо у тих, кому найбільш потрібні,
Бувають вони дуже рідко.

ТРІУМФ ПОЕТА

Поет у вірш зміг те вмістити,
Що смертним страшно й уявити; -
То ж при нагоді норовлять
Отруту в келих йому влити.
І за тріумф найвища плата –
Життя саме – з поета взята;
А смертні стануть заявлять:
Цей вірш – то ж наших дум цитата!

КЛАСИЧНИЙ ГРИП

“Варусе, Варусе, верни мені легіони!”
Август Цезар

Коли і терпець вже втрачаю,
Як від болю знеміг і простуди,
А чоло краплі поту зросили, –
Немов Август старий у відчаї
Я кричу і б’ю себе в груди:
“Вірусе, вірусе, верни мені сили!”

За епіграф взято слова розпачу римського імператора Августа Цезаря, коли йому доповіли про поразку в Тевтобургському лісі (9 р. н.е.), де германські племена повністю розгромили три римські легіони, якими командував полководець Квінтілій Вар (Варус).

ТРАНСМУТАЦІЯ

Не встежу ніяк –
І уява ж не хвора, –
Де ж миті зникають
У часу безодні:
Як те, що сьогоднішнім
Було іще вчора,
Вчорашнім раптово
Стає вже сьогодні?

КРАЩЕ ЧИ ГІРШЕ?

Письменник пише – й для епохи
Вже після нього краще трохи;
Поета ж доля значно гірша:
Лишає світу тільки вірша.

ДВА РІВНІ

Моє – все гоже;
А решта – боже.

БУДЬ ТРАВНЕМ

Повільно
Зростати;
Й так вільно,
Мов трава – ти.

ПОЦІНОВУВАННЯ

Ніщо так не любе й так швидко не згоря,
В чім цінність така ж, як і в золоті, –
Як, відповідно, холод і жара
У, відповідно, жарі і холоді.

ДВІ НАПІВПРАВДИ

Будуть до першої напівправди дослухатися,
Хоч вигода й невелика з того:
Адже сенс у тім є, щоб підготуватися
До неочікуваного.
Іншою ж половиною вже трохи знервовані
Й сприймають її значно гірше:
Краще ж бо, як будемо тим здивовані,
На що й сподівались найбільше.

АНГЕЛЬСЬКА ПОЖИВА

Й хоч не ангели люди, –
Є ще більш неземними;
І до тих пір це буде,
Доки думають люди,
Що вважаєте ви,
Що вони все ж є ними.

РОЗА – ЦЕ РОЗА
(Гертруді Стайн)

Роза – це роза, це ж роза,
Будь вірш то чи проза:
Мистецтво ж – не поза,
Хоч є і загроза,
Що й в ньому є доза
Того, що звуть “поза”;
Та поза – це поза, лиш поза.

ДІЯ СПЕЦІЙ

Мандруючи світом, наловчився
Ситим бути й бульйоном з хрущем,
Хоч від того, часом і корчився;
А харчуючись українським борщем,
Я весь буквально зборщився.

КОНИКОВЕ ГОРЕ
(Байка)

Коник сидів на асфальті й ридав
Із жалем, що рідко зриш наяву;
Все, що знав про літери, він згадав
Й до місць, де бачив напис, пострибав --
Й то, звичайно, було: "НЕ ТОПТАТИ ТРАВУ!"

МАНІЯ РІЗНОМАНІТТЯ

Доля на віражі крутому
Злила в один кілька віків,
Поєднавши в мені одному
П’ятеро моїх двійників.
То ж на пісню, а не ехо підголоску
Сподіватись мені дарма,
Якщо навіть думки в моїм мозку
Мусуються вже п’ятьма.

КИЦЬКА

Кішечко, кішечко,
Самотня така й нещасна, –
Чия ж бо ти, скажи мені. –
Ах, невже моя власна?!


БОЖИЙ ДАР

Видіння божий дар мать -- значить:
Велике і в малому бачить.

СПОСІБ ПОДОВЖИТЬ

В однім я певен був найбільш --
Що має буть коротким вірш.
Незгодний з цим хай не забуде
Читать мій двічі -- й довгим буде.

ПІДВИД

Підвид:
Aeternitatis --
Й при змінах
Таким же остатись.

Aeternitatis (лат.) -- вічність.

СЕРЕДНЄ ЗНАЧЕННЯ

З усіх удач завжди наш ум
Отримать хоче максимум;

Коли ж знеміг від скорбних дум --
Звести їх прагне в мінімум.

Але Природа, мов на глум,
Середнє щось дає з цих сум.

В ЧІМ ПРИЧИНА?

Чому процвітають поденники,
Талант же в нужді навік спочив?
Тому, що погані письменники
Таких же мають і читачів.

ЕХО З МИНУЛОГО
(Тренувальна вправа для войовничих умів)

Доісторичних монстрів діждався
Й громоподібний їх чуєш рик?
Загін марсіан приземлитись зібрався,
Невдалим спробам втративши лік?
Скажи, цей шум жахливий звідки взявся,
Що жаху й люті чуть у ньому крик?
Це лиш Homo sapiens, що загрався
У свій, ще доатомний, вік.

Homo sapiens (лат.) -- людина розумна.

ХТО Я ТАКИЙ?

Гріх зайвий брать,
Як відкидать,
Що в мені, може,
Явивсь Ти -- Боже.

ГРАЛЬНИЙ АВТОМАТ
(Внесок у психологію розчарування)

Так, життя -- лишень гра,
Та в бажанні всього
Не надійся й на шанс
Примарний рулетки,
Якщо це автомат,
А ти в проріз його
Гудзика пхаєш
Замість монетки.

НАШЕ НАЙБІЛЬШЕ ДОСЯГНЕННЯ

Нащадки докоряти
Нам будуть за розтрати
Й дивацтва, яких стільки,
Що важко до них звикнуть, --
Та зміниться на вдячність
Їх поспіх і гарячність
При згадці про помилки,
Що нам вдалось уникнуть.

ГРУК ПРО ВЕЛЕРЕЧИВИХ АВТОРІВ

Писак тих не люблю, де б все
Лиш до розмов звелося;
Дай тих мені, хто в гніві рве
На голові волосся
Й те пише лиш, чим сам живе,
Й що справді відбулося.

ПОТРЕБА В ЗАХИСТІ

Ми в минулому знайти мрієм
Панацею і для сучасного:
Хто посіє що -- те й пожне;
Захищатись від захисту інших вмієм;
Якби ж то й від захисту власного
Хтось іще захистив мене.

ВТІШНИЙ ГРУК

Як на прогулянку взимку йдеш
Й рукавичку загубив -- тугу
З чим порівнять: вона без меж.
Але ще болючіше все ж,
Якщо ту загубивши, викинеш другу,
А потім першу знайдеш.

ПРИЗВАННЯ

Земних наших днів
Не вічний запас,
То ж нині якраз
Настав уже час
Для здійснення справ,
Що не ваблять нас.

ПОРАДА В СМЕРК

Всміхнись,
Як вись
Ще дня зблиск
Верне, --
Й твій гнів
Без слів
За мить вже
Мине.

ОСТАННІЙ ШТРИХ
(Портрет нікого зокрема)

Ідіотами й справді
Були б усі 100 процентів,
Якби ж то вони вважались
Іще й за інтелігентів.

ДОСИТЬ
(що більш, аніж досить)

В питті й наїдках
Переконувавсь не раз,
Що як трохи менше --
Це вже досить якраз.

ЧИТАЙ, МІРКУЮЧИ
"...розум помер минулої ночі вдосвіта."
Генріх Ібсен "Пер Гюнт"

Сказав хтось, що тепер
І розум вже помер.
А Розум на це: "Ні,
Не віриться мені!"

ПОЛОВИНА

Що ж стосується половини --
Переконав би і найбільш впертих,
Що це в точності дві третини
Від трьох четвертих.

НЕСПРОМОЖНИЙ АРГУМЕНТ

Противника мого аргумент
Не тільки злий і образливий вщент,
Так ще й неуцтво лиш в нім говорить;
Й навіть не може через думки бідність
Явить свою т.з. очевидність
В термінах, що я б міг оспорить.

ПОРА БУЗКУ

Весною бузок розквітає щораз
Й від запахів паморочиться голова,
Й закохані в прозі і віршах фраз
Шукають, щоб те сказать в тисячний раз,
Що легше зробить, аніж втілить в слова.

ДВА СЛОВА

В них все кохання
Моє гаряче:
Якнайзарання,
Щоякнайпаче.

ЗДОРОВ'Я

Здоров'я не верне пігулка в утробі,
Скальпелем його не спасти,
Бо воно -- не так відсутність хвороби,
Як вияв життя повноти.

МАГІЯ СЛОВА

Інвективи тебе горблять,
Славоспіви -- юним роблять.

ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС

Час минулий схожий із тітонькою моєю,
Яка не може чи не хоче зрозуміть,
Що хоч люб'язні всі й захоплюються нею,
Та вже давно залишить нас настала мить.

ЕФЕКТ ДВОСТУЛКОВИХ ДВЕРЕЙ

Двостулкові двері широкі,
То ж з ними немає мороки:
Прочиниш їх наполовину --
Й самі почухають спину.

ДО ПОПІЛЬНИЧКИ

Спрага й голод вже не мучить:
Попіл твій нас цьому учить.

ЕКСПЕРТИ

Експерти мають забаганку
Із кафедри віщати зранку,
Як не дотримать обіцянку.

МОЛИТВА
(до сонця над хмарами)

О сонце, лий своє проміння
На всі, що на землі, створіння!

Якщо ж занадто вимагаєм --
Принаймні сяй над нашим краєм.

Як забагато тобі й цього --
Осяй хоча б мене одного.

ПРИСУТНІСТЬ ДУХУ

Сьогодення й усе в нім сутнє
Завоюєш легко в ту ж мить,
Якщо пахне тобі майбутнє,
А минуле -- смердить.

СПРАВЖНІЙ ЗАХИСТ

Захист єдиний,
Даний людині --
В протидії
Безнадії,
Що беззахисна нині.

ПРИСМАК З ОСКОМОЮ

Коріни сукня ще здаля
Її принади всім явля
Й цим хіть коханця умаля.

РОЗДУМ ПРО ЗРІСТ

Малі на зріст переоцінюють
Чар буть високим і струнким
Й цим тільки ще більш відтінюють
Принадність бути низьким.

МІСТ ЧИ ТУНЕЛЬ

Тунель прийнятний тут,
І міст би міг з'єднати --
То чи не краще все ж
В однім два поєднати?

Міст і тунель нехай би
Постали серед хвиль,
Як пам'ять і емблема
Гігантських цих зусиль.

ВІНЦЕНОСНІСТЬ

Понтифік, із спальні вранці вийшовши,
Вдягає сутану для понту
Й німб навколо голови святійшої
Вважа за лінію горизонту.

ПОСПІШНІСТЬ
(Напис для пам'ятника на перехресті)

Ще не розтративши сил всіх запасу,
Жертва сучасності тут спочиває,
Що вчора на все не хватало їй часу,
А зараз всю вічність вже має.

СПОНУКАЛЬНИЙ ТОСТ ДЛЯ ТВЕРДОСТІ ХАРАКТЕРУ

Щоб мати в характері цю рису вагому,
Ось тост, що його підтверджує життя:
Ніколи не їжте, за винятком їжі прийому,
Й не пийте інакше, як в процесі пиття.

ТИРАНІЯ РЕЧЕЙ

Я хочу управлять тисячами речей,
Які, вважаю, належать мені;
Та враз збурять сумніви спокій ночей:
Чи ж належать? -- здригнусь уві сні.

Підозра вже зримою стає для очей:
Не слід довірять відчуттям своїм --
Якщо у вас більше, ніж вісім речей, --
Це ви вже належите їм.

ЧАС І ВІЧНІСТЬ

Де поля урожайні
Сьогодення й античності
Переходять в безкрайні
Пустирища вічності,
Там пісок я збираю,
Ложку взявши і віник,
Що його відміряє
Нам піщаний годинник.

ВТОМЛИВЕ ВІДЧУТТЯ

Напевне, і вам знайомий
Той пригнічений стан думок,
Коли ваша голова, наче
Заплутаний шерсті клубок;
Й потуги всі розумові
В такому в'ялому плині,
Немов роз'яснить щось хочеш
Дуже малій дитині.

НЕДОСТАТНЬО

Пора вже позбутися
Звичок колишніх,
Щоб щастя загальне
Не умаляти:
Недостатньо тільки
Дратувати своїх ближніх --
Не забуваймо
Й себе звеселяти.

ГОДИННИК І ВІЧНІСТЬ
(Шаноба до скінченності)

Вічність -- це річ, яку просто так
Розумом не осягнути
Й, лиш годинником на "тік-так"
Подрібнену, можна збагнути.

Ним схоплену і зафіксовану,
Перш ніж канула в потойбічність;
Мов дитяча їжа, розжовану,
Легко засвоювать вічність.

АТОМІРІАДИ

Природа по суті, як стверджують вчені,
Це мільярди, і мільярди, і мільярди
Частинок, що грають в свої нескінченні
Більярди, і більярди, і більярди.

ЗОРЕ-ЗАРЯДКА
(Себе-творячий грук)

Вийди в зоряну ніч,
Стань на голові своїй,
Щоб в космос ногами
Зависнути міг,
І на зоряній тверді
Хоч трохи постій,
Що стала раптово
Опорою для ніг.

Відчуй всю Землі вагу
З льоду й граніту,
З розплавленою магмою,
З водою й залізом в ній;
Й хоч на мить потримай
Цю дивно вагому планету,
Що балансує на дивно
Вагомій голові твоїй.

ВТРАЧЕНИЙ ЗВ'ЯЗОК

Людина -- це щось схоже
На втрачений зв'язок:
Вважаючи, що думає,
Не маючи думок.

ПРОТИЛЕЖНОСТІ

Залежно від приналежності
До певної системи кожен міркує:
Систематик як дві протилежності
Дурість і мудрість трактує.

Відзначаючись незалежністю,
Логік на це не зважає:
Він до дурості протилежністю
Протилежну дурість вважає.

МИТТЄВА ДУМКА

Якщо зміг вічність зрозуміть,
Тоді життя -- всього лиш мить.

ТЛУМАЧЕННЯ СНІВ
(Спрощено)

Хай опукле чи вгнуте, аби лиш овальне --
Й певен я: уявилось вам щось сексуальне.

ЕКОНОМНІСТЬ

Щасливим не можна бути весь час;
То ж коли щастя вам не знайшлось,
Не думайте, що чимсь обділили вас;
Вважайте: це ви заощадили щось.

МАГІСТРАЛЬ

Коли хочеш стать знаменитим
Й перепробував всі вже стежки --
Візьми, що найлегшим здалося,
І зроби його дуже важким.

ТІ, ЩО ВСЕ ЗНАЮТЬ

Кому спину в зазнайстві нема,
Ті -- всесвітня чума.

ДВА ПАСИВІСТИ

Зітріть на порох оптиміста,
З чиїх уст линуть лиш похвали,
Що даль завжди безхмарна й чиста,
Які б вітри не бушували.

Не пощадіть і песиміста,
Який бурчить безперестанку,
Що вічна ця завіса млиста,
Як не сіяло б сонце зранку.

ТРИ ФАКТИ ПРО ДОРОЖНІЙ РУХ

Є три факти легкі --
Непідйомні ж турботи,
Як ці речі прості
За кермом забувають:
Що дороги слизькі,
І круті повороти,
А шофери -- так ті
Ще й без клепки бувають.

ДЕРЖАВА

Все нам дає для наших витрат
Природа, наші батько й мати;
Держава ж, наш старший брат,
Все прагне забрати.

З КОНСТИТУЦІЙНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ

Влада розбещує --
То ж демократичну традицію
Слід зміцнювать, формуючи
Сильну опозицію.
Розквіту демократії
І ми були б раді,
Маючи свою опозицію
При владі.

ПРИВІД ДЛЯ ТУРБОТ

Як перша це річ,
Чи друга хай буде --
Ще цим переймаються люди;
Та третя вже річ --
Четверта ж тим більше --
Сприймаються гірше.

СУЧАСНЕ ЛИСТУВАННЯ

Два способи є,
Придумані не нами,
В цивілізованім світі
Обміну листами:
Перший -- відповідь дать
Вважають за образу;
Другий -- відповідать
Починають одразу.

НЕДОСЯЖНИЙ ІДЕАЛ

Так жить повинні
Ми кожен день,
Немов останній
Вже він лишень.
Якби ж так жив сам,
То -- визнать мушу --
Давно віддав би
Вже богу душу.

ЛИШЕ РОЗВ'ЯЗАННЯ

Здатних розв'язувать проблеми візьмем:
Їх ми наплодим юрму,
Бо як тільки розв'язок однієї знайдем,
Це інших породжує тьму.

ВСЕ, НА ЩО ЗДАТНІ
(А чи здатні взагалі?)

Сучасна людина
Береться охоче
За все -- і все може,
Що лиш захоче;
Але, все ж людиною
Будучи, схоже,
Вона хоче тільки
Те, що лиш може.

ДО УРНИ

Як спрага не мучить
І ситий лиш духом --
Хай праху твоєму
Земля буде пухом.

ВСЕСВІТ

Всесвіт буть може більшим чи меншим --
Що нам з теорій яка пропонує,
Та вже не може буть зігнорованим,
Навіть якщо не існує.

КАМІНЕЦЬ В ЧЕРЕВИКУ

Якщо змуляв камінчиком ногу,
Що потрапив у твій черевик, --
Що один тільки він, дякуй Богу,
Бо до двох -- ну ніяк би не звик!

НАТЯК
(представникам пишучої братії)

В писаннях бездумних
Аж надто вже сильні,
Повчіться в розумних,
Що до цього не схильні.

КРАЙНЯ МУДРІСТЬ

Філософи врешті
Зуміють здійснить
Крайні свої амбіції,
Як дурість людську
Зможуть всю прояснить
Завдяки інтуїції.

ПРО ДАНЦІВ
(Напис на данському павільйоні "Експо-67")

Подорожуємо на Захід і на Схід
Й людей достойних скрізь знаходим слід,
І впізнаєм в них данців різновид.

НАВЧАННЯ

Ми вчимось і нас вчать,
Ми вчимось відчувать,
Вибачать ми вчимось і мовчать.

Та при цім щось втрачаєм,
Бо відчуєм з відчаєм:
Не відчуть те вже, що відчуваєм.

ОСУД
(Грук у відповідь на довгий пояснювальний лист)

З огляду на манеру,
Як час тратиш, сподівання
Все ж маю, що зрозумієш
Ще до кінця днів своїх:
Зусилля, що витрачаєш
На помилок виправдання,
Краще було б потратить
На виправлення їх.

ЕГОЦЕНТРИСТИ

Люди егоїстичні настільки,
Що аж відчуваєш відразу:
Те, що мене стосується тільки,
Приміряють на себе одразу.

СЕСТРИЧКА МАЛЕНЬКОЇ РУСАЛКИ

Сестричка Маленької Русалки
Більш рибкою була, ніж царівною;
Й тим, хто цілував її в зябра палко,
Зовсім не здавалась чарівною.
Але нижче відсутні вже вади;
Й не духу, а плоті тамуючи спрагу,
Саме їй за оті принади
Я віддаю перевагу.

ДЕШЕВЕ ХАРЧУВАННЯ

Коли гаманець відкриваєш із ваганням,
Обідаю в "Золотошукачів вігвамі",
Де їжа настільки не відповідає порівнянням,
Що не помічаєш навіть, що ціни ті самі.

ДАНІЯ

Данія, як дивитись з іншої країни,
Здається не більшою від піску зернини;
Данія, як данцям дать її мірять,
Велика настільки, що нам не повірять.

ГРУК ПРО ДОВІРУ, НАДІЮ І Т.П.

Дала мені надію,
Любов мені дала,
Мов ніжній мелодії флейту;
Але всю довіру,
Що в ній була,
Віддала вона Фрейду.

БУДУЧИ СОБОЮ
(Гарний грук на розрізнення)

Як не можу чесноти
Вважать лиш своїми --
Принаймні хоч вади
Хай будуть моїми.

МУДРІСТЬ

Мудрість -- це, звісно,
За дурість ціна,
Й той платить її,
Хто не зна.

ХТО ВИ?

Спосіб світочем стати
Не є -- вимагати;
Ви той в області кожній,
На що ви спроможні.

VITA BREVIS

Життя досить довге,
Щоб навіть простак
Відчув, шо у нім
Щось не так.

Vita brevis, ars longa (лат.) -- життя коротке, мистецтво вічне.

ПАРАДОКС ЖИТТЯ
(Філософський грук)

В чім сенс життя і що воно людині? --
Думками цими як себе не муч,
Перед очима постають дві скрині,
Де замкнено в кожній від іншої ключ.

ПІСЛЯ

"А що там після смерті?
Невже всьому кінець?" -
"Живи -- й збагнеш нарешті!" --
Відповіда мудрець.

МУДРІСТЬ СВІЧКИ

Якби ж то раніше цих знань було стільки,
Як в час, коли свічка вже блимає тільки;
Наскільки б тоді прийшлись вони вчасно,
Коли іще свічка горіла так ясно.

БЕЗЦІЛЬНІ ПОШУКИ

Голку в сіні шукаю -- бувало насниться --
Й весь у поті прокинусь, дрож тіло пройма;
Тим паче, якщо це звичайна копиця,
В якій то і голок ніяких нема.

ЙДИ, ЧАСЕ

В повітрі рій сніжинок вже кружляє,
Студить і оголяє листопад ліси;
Якщо, йдучи від нас, рік старість наближає, --
Йди, часе, й снігом мої скроні притруси.

О, ХОБІ!

Вирощувать став я столітнього дуба --
Й завів собі знов парубоцького чуба.

ГРУК ПРО БЕРЕЖЛИВІСТЬ

Безцінний скарб -- здоровий глузд:
Отож не трать його без нужд!

ПРОЗА І ПОЕЗІЯ

Зачинився найщільніше
І щось пише, пише, пише;
А як вся душа бринить --
На папері у ту ж мить.

СПРАВЖНІЙ ПЕСИМІЗМ
(Психологічний грук)

Справжній песимізм -- це якщо
Сумуєш, забувши уже, про що.

НАСИЧЕННЯ

Мов небо без дна --
Дощ ллється щодня
І все уже мокре настільки;
Й усе так погано,
Що, пізно чи рано,
Зміниться все має --
Й на краще тільки.

МУДРІСТЬ СФЕР

Яка повчальна нам зоря!
Вона здаля нас наставля,
Як кожна іншу умаля.

ПІДБАДЬОРЛИВЕ СЛОВО

Біль у шлунку прокляттям стає,
А сердечний і жить не дає;
То ж Всевишньому дякуй щодень,
Що один із них маєш лишень.

ШУКАЙТЕ І ЗНАЙДЕТЕ

Противники жареного всього,
Вас дуже далеко страхи заведуть:
Ті, що шукають, не знаючи навіть, чого, --
Його неодмінно знайдуть.

ПРО ДАНІЮ

В цім питанні я б погодивсь на компроміс
Й поправку про розміри Данії вніс:
Всіх задовольнило б, якби домовленість була,
Що вона більш велика все ж, аніж мала.

ЗНАЮЧИ, ХТО ЧОГО ВАРТИЙ

Для мене втіха,
Якщо вже вникнуть,
До вад настільки
Не дати вам звикнуть,
Щоб знали, яких же
Не зміг уникнуть.

ARS BREVIS

Мистецтва істина свята:
Понад усе в нім -- простота.

Ars brevis (лат.) -- мистецтво коротке.

ВАЖКИЙ ШЛЯХ

За письменників знаних
В серці біль, як читати
Стануть їх початківці,
Щоб англійську вивчати.

Читачу, вибачай вже
Цю гординю нордійську:
Що писати став нею
Я, щоб вивчить англійську.

ЯКЩО ТИ МЕНЕ ЗРОЗУМІВ

Писать поетам вірші варто так,
Щоб загадкою бути: хай вживають
Алегорію, символ, натяк, знак --
Цього критики в них вимагають.

То ж якщо в мене є такий вірш,
Що ти зміг до кінця зрозуміти, --
Я його проясню іще більш,
Щоб цю думку суттєво змінити.

ПРОСТО ПІДСОБЛЮЮ БОГУ

Я тільки простий митець
Й, свою лепту вносячи вбогу
У те, що задумав Творець,
Я просто підсоблюю Богу.
Не те, щоб я зовсім не знав,
Чого варт зусилля мої --
Все ж вірю: хотів Творець,
Щоб теж я в руці тримав
Безформну ще глину-сирець.

НА ЩО СХОЖА ЛЮБОВ

Любов для нас,
Мов ананас:
Незрозуміла,
Але все ж мила.

МОЯ ВІРА В ЛІКАРІВ

До лікарів довір'я
Моє не має меж,
Але його бентежить
Одна дрібниця все ж:
Претензія це їхня --
Де ще таких знайдеш?

СЕНТЕНЦІЯ ДЛЯ ВІКІНГІВ

Є і відрадне
В бою, чим свій шал
Доблесний тішим:
Те, що не здатне
Убить наповал,
Робить сильнішим.

СКІЛЬКИ ПІДЖАРЮВАТЬ ГРІНКИ
(Грук про те, як харчуватись вуглинками)

Коли жариш грінки на сковороді,
Не пробуй вгадати, не слухай порад:
Чекай, поки дим з них піде, і тоді
Вернися на двадцять секунд назад.

ЦУГОМ

Хто прагне звично
За кимсь іти цугом,
Той буде вічно
Не вище, ніж другим.

ЩО МОЖУТЬ ПОДУМАТЬ ЛЮДИ

Дехто від страху тремтить,
Ніяковіючи всюди:
Старається уявить,
Що подумають люди.
Раджу усім, хто мнеться,
Гнать всі вагання до біса:
Подумають, що заманеться --
Така вже людей всіх риса.

ДОБРА ПОРАДА

Геть всі поради,
Навіть грошей ради! --
Я взять би всім радив
Замість поради.

АРИФМЕТИКА ВЗАЄМОДІЇ

Як реорганізацією комісій займаються,
Аналогії з лічбою на пальцях знайдуться,
Бо при цьому таланти віднімаються,
А бездарності -- додаються.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПРОМТ

Коли треба вибрать одну з двох проблем
І сумнівів вже не відринуть,
Найкращий спосіб розв'язання дилем --
Просто монету підкинуть.
Ні, не тому, щоб сплетіння всі хитрі
Явить цим одної з подій --
Але в ту мить, як монета в повітрі,
Збагнеш ти, що варте надій.

ДУМКИ І РЕЧІ

З кругів концентричних
Не зводжу очей:
Чорнильний чи грифельний --
Який краще?
Лиш одне відрізняє
Думки від речей:
Саме те, що думки
Думать важче.

ЗАДАЧІ

Атакуючи в лоб
Надскладну задачу,
Взнаєш вартість її,
Оцінивши віддачу.

ОСТАННЄ СТАЄ ПЕРШИМ

Задач розв'язання --
Це справа проста;
В іншім проблема --
Задачу б знайти:
Справжнє мистецтво --
Ту вибрать зі ста,
Щоб розв'язок їй
Зумів підійти.

ВЛАСНА ПОГОДА

Зайва ця заздрість
До ближніх щомиті;
Даремно також
Ти жалієш себе,
Вважаючи, що
Над кимсь сонце в зеніті,
В той час коли дощ
Поливає тебе.

В.В.Ч.

На видноті повісь,
Щоб зримим був для очей,
Девіз загадковий свій:
В.В.Ч.
Коли вже не йдеш -- повзеш
Й від туги немає спасу,
Корисно згадати, що
Все Вимагає Часу.

ОСТАННІЙ КРОК

Якби трамплін вкоротить
На шість дюймів дав згоду, --
Наскільки скоріш, уяви,
Ти плюхнувсь би в воду!

ЩОБ ВПЕВНИЛИСЬ І ДУРНІ

Як -- знає справжня мудрість, --
Влить в істини свої
Ту дещицю химери,
Ще й несусвітної,
Щоб впевнились і дурні
В розумності її.

МАЛІ Й ВЕЛИКІ СПРАВИ

Як в справах маліших
Погрузнемо ми,
То більші залишим
Нездійсненими.

ОДА СКРОМНОСТІ

Важко успіх здобуть і повагу,
Як відчуваєш скромності брак:
Завжди й скрізь привертає увагу
Взятий в дужки оклику знак.

ДАР

Дар, що дає нам
Провидіння --
Це звичайнісіньке
Наше вміння:
Як все почате
Завершить варт,
Допоки ще
Не згас азарт.

БЮДЖЕТ: ПРАВИЛО ПЕРШЕ

Куди йдуть гроші,
Як хочеш знати --
Слід дуже швидко
Робить витрати.

ЧАС

Чи час існує взагалі?
Сумнівно дуже.
Та як би, в дідька, ми були
Без нього, друже?

ТОСТ

Чи бачив хто душі красу?
Чи розуму чув мудрість всю?
То ж те лишень слід зріть і чути,
Що можемо на смак відчути.

ЦЕНТРАЛЬНА ТОЧКА
(Філософствування)

Я -- Центр Всесвіту, хоча, схоже,
І в не скептиків сумнів майне;
Та по-іншому буть хіба може,
Як все решта -- навколо мене?

ЦІННІСТЬ ДОРІГ

О боже, знов нову магістраль
Будують; усього, до чого звикли,
Краєвидів цих їм не жаль –
Автомобілі й мотоцикли
Імлою занавісять даль.
Доріг кращих більш нехай буде,
Ще швидкісніших і рівніших,
Щоб пересвідчились люди,
І значно скоріш, ніж раніше,
Що скрізь все таке ж, як і всюди.

ПРО ТРУДНОЩІ

Найкращі із задумів не здійснились,
Найповітряніші із веж розпались
З-за ліній, що, креслячи їх, гордились,
А потім об них спотикались.

ЧИ В ЗМОЗІ ВИ УЯВИТИ?

Нічого не бажаєм знати,
У нас уяви не стає
І сил немає, щоб сприймати
Нещастя ближніх, як своє.
Але достатньо в нас уяви
Не сумніватись повсякчас,
Що йдуть у всіх прекрасно справи,
Коли все ладиться у нас.

ХОТІВ БИ ЗНАТЬ

Безсила уява --
Про що ця вистава.
Чи ж проясниться,
Коли скінчиться?

ПІДРАХУНОК

Для тих, що мудрими не були,
Багатство -- це те, що вони здобули;
Для тих же, що досвід з життя взяли,
Багатство -- це те, що вони віддали.

ЧУДО ВЕСНИ

Законів природи не відмінить.
Чи ж здатні вони нам усе пояснить?
Грязь, перетворена в жовтий крокус, --
Та це ж найсправжнісінький фокус-покус!

ГРУК, РОЗРАХОВАНИЙ НА ВДЯЧНІСТЬ
(особливо ж, від похмурих раціоналістів)

Як часто, вчені і культурні,
Ми пошиваємось у дурні;
Де вченість справитись не може,
Здоровий глузд один поможе.

УЗЛІССЯ В ЛИСТОПАДІ
(Осінній етюд)

Ліс. Осінь. Сонце. Падолит.
Снують завзято павуки:
Для сушки із роси намист
Розвішують скрізь мотузки.

ВСЕЗНАННЯ

Як уявляш,
Чого не знаєш,
Це -- визнання
Твого всезнання.

ПАРАЛЕЛІЗМ
(Мартіну Гарднеру)

"Паралельні збігаються в нескінченності," --
Евклід всім повторював, хто сумнівавсь;
Й лиш душу звільнивши від тіла злиденності,
Збагнув, як цей клятий пучок розбігавсь.

ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
(Відповідь)

Не міг я збагнуть
Шекспіра вагання:
"Буть чи не буть? --
Ось в чім питання";
Не можу забуть
Не гірше нічим:
"Буть чи не буть! --
Ось відповідь в чім."

ЛЮДСЬКА НАТУРА

Людей не можна винить
В нелюбові до ближніх,
Бо прагнуть від вад звільнить
Не себе, а інших.

СПУСКАННЯ ДО ПЕРШООСНОВ

Руйнуючи землю постійно ззовні й зісподу,
Колись антипод, впершись у ступні антиподу,
Згада з ностальгією той час і ту пору,
Як ще мав під ногам надійну опору.

ПОЗА ЧАСОМ
(Роздум на дозвіллі)

Мій годинник мов свідчить собою,
Що чека і мене потойбічність:
Вже не лічить, без стрілок і бою,
Він часу -- й показує вічність.

НАТЯК І ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
(Грук, адресований молоді)

Так само, як духу вершин взяття
Від низького відвертає увагу, --
Так і здорове статеве життя
До інших спокус зменшує тягу.

НАЇВНІ

Наївні ті,
Які вважають,
Що ненаївних
Поважають.

ЖИТТЯ -- ЦЕ...

Життя -- це діяльність,
Де треба й не треба;
А гра чи фатальність --
Залежить від тебе.

ЛІКИ ВІД ЛІКІВ

Як хворий, не булку
Купляй, а пігулку;
А ще -- коли шлунок
Вже повний пігулок.

СХОЖІСТЬ

Кінь не такий, як корова;
Корова не така, як кінь, --
І в цьому їх схожість:
Шукать інші -- лінь.

ХТО ТАКИЙ ВЧЕНИЙ?
(Спроба визначення)

Хто і вночі вже не може спати,
Де б він не був -- на роботі чи вдома, --
І риється в книгах, щоб те хоча б знати,
Що й так всім відомо.

СТВОРЕННЯ НОВОГО

Нове -- теж процес, і коли його знати,
Здійснить легко й те, що вважатимуть дивом:
Слід в певних пропорціях лиш поєднати
Удавано хибне із явно правдивим.

ДВА ВІРШІ ПРО ФОРМУ І ЗМІСТ

Звичайний дизайн -- мистецтво підробки:
Ховає ретельно всі недоробки.

А гарний дизайн -- не тільки проформа:
В нім зору доступні і зміст, і форма.

РЕЦЕПТ

Є трошки цноти --
Хто ж буде проти?!

АЛЬТЕРНАТИВА

Щоб успіх мать -- з книг дізнаємось, --
Слід буть мудрішими, аніж здаємось.
Є й легший спосіб вирішить проблеми:
Здаватися дурнішими, ніж є ми.

ДОКАЗ НА КОРИСТЬ ТУМАННОСТІ
(Про думки і слова)

Коли думок і фактів небагато,
То говорити слід вітієвато.

РЕЗЮМУЮЧИ
(Грук про відповідність форми змісту)

Благом було б лиш -- якщо ним вважать
Все, що хаос наповнює смислом, --
Якби ті, кому нема що сказать,
Говорили б це стисло.

ВІЧНІ БЛИЗНЮКИ

Якщо дотеп сприймаєш, як жарт,
Нарікання ж -- на повнім серйозі, --
То й балакать з тобою не варт:
Жодне ти розрізнити не в змозі.

ШЛЯХ ДО МУДРОСТІ

До мудрості шлях? -- Його я знайшов
Після всіх навмання блукань своїх:
Помилки, й помилки, й помилки знов, --
Та все менше, й менше, і менше їх.

БІБЛІЙНА ІСТИНА

Бог, як відомо,
Не помилявсь,
Бо -- підсвідомо --
На мене рівнявсь.

В ЖИТТІ Є СМИСЛ

В житті є смисл -- та й звідки б сумнів взявсь,
Якщо ніхто ще в цім не сумнівавсь?

КОЛИ НЕУКИ

Мудрості не шануєм вже більше,
Знання нам її заміняють:
Але й найкраще переходить в найгірше,
Як неуки забагато знають.

МАЙСТЕР КОМПРОМІСУ

Добродія знав -- таку мав спромогу,
Поставу таку, величну і горду:
Проповідував -- угодне все богу,
А робив -- усе на догоду чорту.

ТРИ ВІТАННЯ

Де б стрілися люди --
Вітаються всюди.
Ось ще три звертання в запас:
Зустріть вас приємно!
Радію взаємно!
Щасливий не бачить більш вас!

ТАКЕ ЖИТТЯ

Як торт ділили, всяк змагався:
Кусок найменший взять старався;
Лиш я один не намагався --
Й мені він завжди діставався.

КОЖНОМУ СВОЄ

Всесильний і мудрий себе прирік
Вершить наші долі із року в рік;
Щоб так все й було з години в годину --
Це покладається вже на людину.

ВЗАЄМОДОПОВНЮВАЛЬНІ ПІДХОДИ

"З нас вимагайте надзусиль!" --
Японців чути звідусіль.
"Тихіше! -- Захід став сваритись. --
На вас вже боляче дивитись."