•  На хвилях долі

Згасає літо і за пеленою
минулого ще жевріє тепло.

•  Розчарування без очарування

Сатирою нікого не уб’єш,
тому її боятися не хоче

•  Різдвяне розчарування

Ріку життя не оминає горе,
поза якою ще іде війна

•  Якбитологія можливостей

ІВиходячи із досвіду чужого
і власного на площі десять ар,

•  Оновлення сущого

ІНе вбити Слово і живе, і віще
на шпальтах української душі...

•  Яв і дежавю

Це місто снилося мені
давно... ще пам’ятаю

•  Питання на засипку

Пишу нікому... іноді – усім,
ну, а якщо собі, то незабутнє,

•  Презумпція неуцтва

Мені далеко ще до читача,
що вихваляє кучеряве слово,

•  Обертони музи

Поета муза надихає,
коли являється сама,

•  У тривимірній юдолі

Готові люди як один
любити і страждати

•  Симуляція розумової кризи

ІТяжко виживати на землі
люду біля чистої криниці,

•  Запізнілий візит

Додому їду... жевріє надія,
що пригасає полум’я війни

•  Червоточина сумніву

            І
Що означає, – не моя війна, –

•  Рідна чужина

Де не жив, усюди – пам’ятаю:
гай, гора за хатою, ручай...

•  Вимушена «одіссея»

ІЗнаю, що Дунай не перескочу
як по соломині черевик

•  Попередники та наступники

Союз не клеїться по швах,
усім нема куди тікати.

•  Після того як

Всіх вітаю! Будемо здорові
і щасливі у часи зимові,

•  Нове Різдво

За роком рік... тисячоліття
триває світле торжество –

•  Секрети творчої кухні

IПомітити поезію найлегше,
допоки є крилаті фрази... і

•  Там, де нічого немає

У віковій суєті суматохи
глас вопіющий у бубони б’є...

•  Друге дихання

Уже й не намагаюсь... не умію,
явити люду небо голубе

•  Бентега сновидіння

Як не доганяй пропащий час,
а сьогодні догорає ватра...

•  Строкатий етюд

Відсалютували зорепади,
і тамує осінь зайву хіть,

•  Ігри купідона

Чекаю на щасливу мить
як панацею,

•  Етапи просвітління

Не думаю... але гадаю,
що із чистилища до раю

•  Під акомпанемент клепсидри

Минає все... а регулярно – ночі,
дощі... і особливо уві сні...

•  Снива без огнива

ІКазочки веселі і сумні
всіх часів і деяких народів

•  Олімпійський гарт

І Україна щось уміє!
Інде допомагає Бог

•  Трансляція поезії

Всі ми різні... поки гріє кров...
і смішні, і п’яні, і тверезі

•  На коня

***
Стиляги поезії модні...

•  Перехрестя часу

Не зійшлися три дороги
на путі до раю

•  Розвінчання Дарвіна

Людина виникла із мавпи,
але буває й навпаки,

•  Вовче щастя

На горі далекій і високій,
де ще є герої із казок,

•  Роздуми

Рвонули неофіти у поети
і... нібито нема уже війни...

•  Палітра весни

ІКоли не дуже весело усюди,
сумують дуже одинокі люди...

•  За нічною завісою

Поки вітер проганяє стужу
протягами в димовій трубі,

•  Збовтане шумовиння

Метафори й епітети чужі
не прикрашають сказаного людям.

•  Ментальний сон

ІЯк наяву – ото буває,
лечу, лечу... і не світає.

•  Вічний коловорот

ІГотову манну і мокву небесну
не висіває жоден зодіак...

•  Наші люди

ІЯка різниця – яники чи зелі...
І ті – козли, і інші – не орли.

•  Прогрес

Є такі періоди життя,
що здаються й досі головними

•  З низин до вершин

Все вирує у вічному хаосі дум:
домінує юродиве, меншає ум,

•  Екслібриси знаковості

Я не люблю епатажу,
та покажу не ніяке,

•  Субстрат ніякості

            І
Сповита ідеалами добра,

•  Антитеза творчості

Народились вірші і... розтали,
залишивши по собі печаль,

•  Зимові фантазії

У чорному лісі іду навмання...
А що мені буря чи злива?

•  Рукою небес

Не вірю я уже,
що є готові вірші,

•  Глас вопіющого

От би й собі завертітися флюгером
у течії забуття...

•  Нічні акварелі

Знову повновидий у вікно
зазирає... де-не-де у димці

•  Після пандемії

Лиха біда – це тільки-но початок.
Таке і чули, й чуємо не раз.

•  Попутчики на переправі

Є люди, з якими приємно завжди,
далеко не треба ходити,

•  Напередодні

Весна майнула майже непомітно.
Її палітру сонячного дня

•  Хода весни

Гуляє літо за лісами,
усе очікує весну,

•  У полоні Морфея

Мрію тихо-тихо я,
а поміж рядків

•  Глобальні прогнози

У полоні не чути пісень,
а на волі немає свободи –

•  Подражаніє

Мені однаково, чи буду
я ще говіти, а чи ні,

•  Приречені на смерть

Як тяжко умирають люди.
Герою легше у бою –

•  Алюзії невинності

За кого умирали Василі?
Або – за віщо мучили Тараса?

•  Свобода вибору

Де що є, відомо, але дещо
обирати маємо не ми,

•  Піїтам одіозного пера

Іще не чекає оказія
іти за останню межу,

•  Я і Вова

Не видумую, чесне слово.
Привалило мені уві сні:

•  На одному полі

Відмірює нам доля небагато,
та найсумніше у юдолі цій,

•  Парнокопитні

У світі є немало чаклунів,
але такого не було ніколи,

•  Вояцький реп

Ми герої і солдати, бо іде війна.
Україна – наша мати. І вона одна.

•  Оглядини

Оригінально! Ось який мотив
доказує, що то є геніально,

•  Безвізова Європа

Ось вона, моя Європа.
Майже вперше у житті

•  Розкрилення

Сушу вітрила, напинаю парус,
перегортаю час...

•  Торішній сніг

Якщо зоїли раді лайці*,
аби боялися паяци,

•  Іронія поета

Часи іронії, напевне,
минули і не буде,

•  Творчі лабораторії

Не вигадую. Майбутнє
має купу аналогій

•  Грім з ясного неба

Я адреси їх не пам'ятаю,
забуваю лиця, пазурі.

•  Невидумана казка

Усе ще обираємо дорогу,
якою чумакуємо до зір.

•  Відання

                              І
Бачу і лики, і лиця

•  Аварія

Тече вода. Тече й тече вода
трубою із насоса у підвали.

•  Одне із двох

Зоїла укусила муха.
Ну,.. іноді буває –

•  Те саме іншими словами

                                  І
У леплезорії – всі у безпеці.

•  До речі

Поезія поезії – різниця.
У кожної пародії свої,

•  Фарисеї фарсу

Цибає ідол на одній нозі.
А ми як піонерія, готові

•  Художник

Є у мене не велике
та моє в мені дитя.

•  Даність

Живемо – дні. Переживали – ночі.
І тільки й того щастя – уві сні,

•  Відверто по-українськи

У мене немає кота,
папуги і злої собаки.

•  Не хлібом єдиним

Є у кого друзі, чи нема,
а один у «вайбері» гуляє

•  Іван та Мар'я

Іван у Мар'ї – воїн-старожил.
І разом прожили вони чимало.

•  Те Ка

Одного разу
               руський цар Хайло

•  Післямайдання напередодні

Керує партія бариг.
Усі кивають на своїх,

•  Аборигени

У кебі – baby, мама – молода,
але уже обоє русофіли.

•  За мить до осені

Уже по-осінньому душі ятрить
руде і опалене листя.

•  Диптих 2017

                            І
У стані марення і сну

•  Перепуття

Живемо у час перемін.
Така уже карта упала.

•  На нитці слави

Живемо – хто на що учився
у вирі дива і надій.

•  Моральні засади(16+)

Не дивись на жіночі принади
як на ласощі й море утіх.

•  Що діється!

Остогидли пряники,
батоги і злочини.

•  Істини Геракліта

Усе минає. Імовірно –
і час, і люди, і Земля.

•  Дуалізм триєдиного

Поки у вирії осінь,
літо чекає весни.

•  Замість епітафії

                         І
Я уявляю, як її любили

•  Популяризація обструкції

Біжать любителі поези...
У них оказія така, –

•  Аку-аку

ІНа землі відомі айни, баски…
Є Борнео, Ява, Целебес...

•  Зашореність

Карати – всує,
прощати – марно,

•  Нові маршрути старими дорогами

Маю меду інде цілі діжі,
та без дьогтю смак уже не той.

•  Кузня за кадром

У кузні слави б'є Пегас
у лютні пієтету.

•  Неув'язочка

Наші санкції – у дії.
«Євро-Рашії» не буде,

•  Видумана казка

На етюди
Минають покаянні дні.

•  Самоприсуд

Багато маємо поетів
і поетес. Нехай не тьма,

•  Роздвоєння

Вточити крові – це як два по два,
охаяти – те саме, як два пальці...

•  Нікому і ні від кого

Агітація

•  Ілюстрації весни

Весна – вона і в Африці весна.
Куди не їдь, не меншає народу.

•  Не від Імені...

Як допікати, що не всі удома,
є у зоїла варіацій сто,

•  Та сама весна

Весна іде у явленій красі
сіяючої гами первоцвіту,

•  Марнота слави

У світі, повному спокус,
нічого вічного немає.

•  Гамлет

Утихає зал. І я на сцені
До людей іду із-за куліс.

•  Поетична реприза

У мене вистачає серця,
аби до кожної дійти.

•  Пригодонька

Я не йєті, але я живу
біля лісу, а не у Парижі.

•  Вічний поклик

Усі поети із одного тіста.
Хоч на чотири боки розірвись.

•  Бацили творчості

Все – бутафорія
Ліра і Муза

•  Новорічні кульбіти

Пахне зимою. Не пізно, то рано
затужавіє на точці роси.

•  Мовна колізія

Якщо я ди́шу ще, за-ра-за...
А мо' дишу́?..

•  Буду як діти

Кожному автору – по коліщаті.
Сни пелехаті. Горять сіножаті.

•  Зайві клопоти

Ніщо поета не уб'є.
Не доконає і пошана.

•  Покута-2

А я іду, …іду, …іду
і на ходу не помічаю,

•  Фейкова Рашка

А на Раші ми побили глека
і тому ми нині не свої.

•  На сковорідці людожера

Що не кажи і як не лайся,
а не очунює народ.

•  Відкритий лист меру столиці

Ви, кажуть, катаєтесь часом
зупинок одну або дві.

•  Витяги із правил безпечного тону

Суворі барди, інший раз,
коли бряцаєте об риму,

•  Емоції

Колись були емоції, а нині
реакції на доброту і зло.

•  Клептоманія

Клює сорока на блискуче.
Усі злодії – на чуже,

•  Пароніми з поясненнями

І содоми, і гоморри –
це Росія неозора,

•  Мєнтокрилі мусоршмітти

Є у політиці генії-дурні
високомірні і малокультурні.

•  Радянська любов

А пам’ятаєш, скільки тих пригод
було у нас на нашому горищі?

•  Несподіваний сонет

Коли мале цабе не помічає
у силі слова якісну мету,

•  Блідолиці на тропі війни

Історія висміює на кутні
і на котурни ставить будь-кого.

•  Ха!

Не убієнна потайна горила,
що урізає рейтинги чужі,

•  Прости, Господи

Де нас черті не носили,
там і не було.

•  Не люблю

Не люблю Росію ситу
і несамовиту.

•  Віршоплетиво самописця

Я пи́шу, наче скачу гопака.
Це тема для пародії. Чекаю.

•  Стовп рашизму

Що Пу – це не Пушкін, а Каїн,
і чукча Якутії знає,

•  Азійські маневри Отелло із Раші

У нього хобі – Азія, ІГІЛ
і стопудове алібі – дебіл.

•  Світ на котурнах

Умліває вся планета,
торопіє білий світ.

•  Між люди

Докучає Муза – йду у маси,
опадаю до колін жінок,

•  Що позичив, тим і віддаю

О, як не скористатися випа́дком
і ціле коло рубрик осягти?

•  До поезії

Мені б не вискочкою бути,
а титулованою ню.

•  Профілактика манії

З одного боку – є болюча тема,
а з іншого – це знає і профан:

•  Анемія пам'яті

Що не кажи, усі ми діти
і дуже любимо її –

•  Алегорія читаного

Запитує душа у серця, –
чого мені бракує сліз,

•  Середньостатистична одиниця

Середньо-пересічний українець
до мови української не звик

•  Третейське чистилище

Це явно, що не пиріжок*,
але ніхто не ахне,

•  Пародія поезії життя

Коли поезія – пародія,
тоді і вірші – трин-трава.

•  З’ява

Ой, леле! Не узрів події.
Алє! Алло! Хе*ло?

•  На Київ?

Звична сліпа бездуховна реалія –
із інструментом десь метрів на два

•  Мурка Няша

Ценятся и ныне
куклы заводные

•  Біди і сусіди

               І
Галюцинація Росії –

•  Поетична бухгалтерія

Не такі ми уже й модерні.
Як Пилипи із конопель,

•  Хочу шість

Упрігшись у тяжке ярмо,
рішили* отамани, –

•  Руська билинна

Разухарилась русская душенька.
Ей всё мало, – даёшь мордобой!

•  У світі тварин

Позорище. У світу на виду,
осміяні царями цього світу,

•  Цирк на дроті

Капають сльози Мальвіни.
З півночі йде Карабас.

•  Придибенція Боніфація

Аварія? Війна? У Швеції – тривога.
Чорнобилем пашить підводна «булава».

•  Тундра-тайга

Забуті гасла величаві
за вільну працю, і за мир.

•  Линяюча хустинка

Я пам’ятаю печальні
вечір і ніч не одну,

•  Зоопарк нетанучих бовванів

Я уявляю зооклас
у зоні нашого Донбасу,

•  Електорату ДЛНР

Були ви синьо-білі і червоні.
Є й інші марки якості людей.

•  Знову школа

                         ІІ
Знову двері відкриває школа.

•  Пупи і лисини землі

Є вічні народи. Є копії,
як демон і ангел зорі.

•  Путьки-бацьки тощо

Ми, уже доведено, не Раша
і не малороси-холуї,

•  На границі

На границі України – тучі.
Ліліпутя, мов козирний туз,

•  Варіації на балетну тему

                           І
Заспіваймо пісню веселеньку

•  Чи хоче Рашія війни?

Чи хоче Рашія війни,
я не питаю у «страны»,

•  Своє і наше

Чи є таке, що кожному належить?
Все нічиє розвіють небеса.

•  По конях

Новий етап. Галопом напролом
або кар’єром, щоб не відставати,

•  Балада про бабу

Казала баба, що поети брешуть
так само, як радянські «брехунці».

•  Віртуальне Пу

Не так еміру файно, як дуету,
що у Кремлі плює на курултай.

•  Раша - не Росія

Наїлися емоціями доста.
Пора настала оцінити зло,

•  Репортаж з невидимого фронту

Впала навзнак Земля, як вояк на дуелі,
для якого війна – це один епатаж.

•  Поточні перспективи

Коли пора нове розпочинати,
старе гальмує із останніх сил.

•  Аборигени і пришельці

Колись аборигени з’їли Кука.
Не явні цілі й засоби мети.

•  России - нации, элите и предводителю

                              І
Росіє, ти усіх дивуєш знову

•  Маргіналам біля корита

О ви, убогі душами сини,
тяжкі таланти на чужих раменах.

•  Фантасмагорія шизоманії

Ось вони і – українські ночі!
Не́чисті – неначе уві сні.

•  Чукачабра у Криму

Як не є, а світові відомо,
що переборщили москалі,

•  Особливості жіночого політикуму

               І
Іде століття двадцять перше.