ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.23 18:39
Бойова дівка
Сидять діди на лавочці під крислатим дубом.
Саме весна у розпалі, кругом сади квітнуть.
Аромати з того цвіту! Так дихати любо.
Та і сонечко із неба так приємно світить.
Сидять діди та радіють, згадують про роки,
Коли були молодії, мали стать і силу.

Микола Соболь
2024.05.23 12:32
Гундарєв лохмайстер слова
Людина яка пише про високі рими і ставить себе у приклад. Ось його робота з "надскладними" римами і красою слова: Блок СО-СУ-КУР - свято культур, група поетів, кузня сонетів, вир транспорантів, подзвін курантів, рими-ракети, строфи-букети, в гр

Козак Дума
2024.05.23 11:05
А гірше не буде?
Коли високий, симпатичний чоловік середнього віку увійшов до сірої, напівтемної кімнати, вона лежала цілком знеможена і бліда, як навколишні стіни. Руки складені на грудях, ніби у покійника. На її майже прозорому обличчі практично не було ознак життя. Зат

Юрій Гундарєв
2024.05.23 11:03
Месія - 21
Мені приємно, що прем‘єра моєї драми «Тріо поетичів» отримала такий резонанс. На жаль, дехто сприймає все буквально, приміряючи на себе, хоча це - не документальний твір і не стенограма. Це - роздуми над тими питаннями, що, судячи з кількості прочитань,

Ярослав Чорногуз
2024.05.23 09:35
Народився, щоб умерти.., але воскреснути (роздуми над книгою Ігоря Павлюка
Я лежу, я камінь спотикання... І болить мені оця епоха, Що спіткнулась об судьбу мою. с. 22. Як глобально неординарно сказано. Ця мерзенна епоха швондерів і мізерних душею чи взагалі бездушних грошолюбів спотикнулася об долю Ігоря Павлюка, яка

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Поетичний тхір
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Війна та зірки
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
* * *
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Eкзамен
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
***
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.

Володимир Каразуб
2024.05.22 18:37
Хвиля
Неосяжна повнота очей твоїх, серця, жестів твоєї душі
Що й на кутику вуст підносилась лиха погорда
Дратівливої жінки, яка цитькала олівцю
Мого погляду,
Що описував зустріч немов би складав молитву.
Сумно, сумно, як сумно
Дивилися інші на постаті

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Примара інтервенції
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати

Світлана Пирогова
2024.05.22 11:35
Лечу до тебе
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.

Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,

Іван Потьомкін
2024.05.22 11:30
***
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:

Юрій Гундарєв
2024.05.22 09:07
Тріо поетичів
БАНАЛЬНА ДРАМА ДІЙОВІ ОСОБИ: ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50. СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях

Віктор Кучерук
2024.05.22 06:37
* * *
Зручно влаштувавшись за столом на кухні,
Перед тим, як далі бесіду вести,
Наповняю пивом череп’яні кухлі,
Бо міцніш напою не бажаєш ти.
Я також не хочу вводити в оману
Ні тебе, мій друже, ні себе в цю мить, –
І від склянки пива теж буваю п’я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Побачення
А у мене було із дитинством побачення.
Я просила у нього, малого, пробачення
За розтрачене сонечко, зламану гілочку,
Недослухану казку і злякану білочку,
За матусині зморщечки, дощик непроханий,
За промінчик обірваний, ранок сполоханий,
За усе, що згадала і все, що забулося...
Я до нього іздалеку знов повернулася.
Я надіялась: встигнеться. Я не знала, що втратила.
Причаївся бузок за старенькою хатою.
Між зеленого листя - із сонця мережечка.
До землі притулилась загублена стежечка.
Вже не хлипає серце - збентежено стишилось:
Тут, у цьому садку, найдорожче залишилось.
... А у мене було із дитинством побачення.
Я просила у нього, малого, пробачення.
А із яблунь прив'ялі пелюсточки капали.
Ми стояли з дитинством, обнявшись, і плакали...

1993


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Мирон Шагало 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Чорногуз 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-09 22:39:46
Переглядів сторінки твору 11665
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 08:07:19 ]
Білявий смутку, хлопчику німий,
Блакиттю очі сповнені по вінця.
Мій неслухняний, непосидо мій -
Упав, обдер і ліктики, й колінця...

Так поспішали стигнути, рости,
Переписати верб осінні лики!..
Білявий смутку, хлопчику, прости, -
І ти, і я тепер такі великі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:15:59 ]
Головне - аби виросли синхронно ))
Верби так "непереписаними" і лишилися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:26:29 ]
Тільки перелистаними :)) Слухали-м пісню і вирішили залишити все так, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-10 09:12:55 ]
болісно і зрозуміло без відеосупроводу (він у мене шкутильгає. 3 та 4G поки що не мої). рими... та які вони? якраз такі, як для побачення з дитинством, і такі, які ми (принаймні, я) не дуже роздивляємося, коли резонуємо серцями творам улюблених авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 18:48:34 ]
О°Панасе, логічний ланцюжок "шкутильгає-без супроводу-болісно" мені зрозумілий, ще і як :)) Рими якраз такі, якими оперують не улюблені, а автори-початківці (дата написання вірша, як і дата народження автора вказані правдиво, не сумнівайтеся :)). А опублікувала, аби ще раз подивуватися і подякувати Оксанці Первовій-Рошці, яка не тільки заспівала мою неспівабельну поезію, а й поклала її на музику. Прошу Вас, не розчаровуйтесь і не пробачайте :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-10 19:50:33 ]
"болісно" було у значення болючості. я пропустив вірш крізь себе, як актори свої ролі. зупинився він у серці. такий от ланцюжок. та й стереотипи мої старечі... живу одним днем - сьогоднішнім, виплакуюсь минулими днями та роками у віршах також сьогоднішніх. у мої козацькі роки не віршував. країну будував. не було часу про батьківські сади-хати-вишні згадувати. нове життя оспівував. та не у віршах. не вмів. жалкую, звісно. були б такими чудовими, як Ваші. якби вмів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-10 10:28:29 ]
Зворушливо, правдиво і тепло. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 18:52:13 ]
І Вам дякую, Мироне. Ви такі речі розумієте :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 11:30:47 ]
Вже не хлипає серце - збентежено стишилось... Дуже зворушливий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 18:54:15 ]
Привіт, Інночко. Цей вірш нагадує, якою доброю дитиною колись я була і якою мегерою тепер стала :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 11:32:55 ]
Так зворушливо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 18:57:35 ]
Так, мабуть, усі прощаються із дитинством. А деякі не прощаються. А деякі впадають... :)) Дякую, Лесю. Рада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 13:23:51 ]
Ми стояли з дитинством, обнявшись, і плакали...

Геніально просто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 19:01:05 ]
Так само буде, коли ми, нарешті, зустрінемось із Вами: обнімемося і плакатимемо :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 16:04:12 ]
Просто чудово! Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 19:03:11 ]
О, Йванко. Із "Маршрутки"- на концерт? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 17:26:18 ]
"Браво!", Світлано! Чудовий вірш і гарний голос!
Зачарували...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 19:09:48 ]
Спасибі Вам. Голос ( і музика) Оксани Первової (мій вже "не працює":)). Те, що вірш заспівав - її заслуга.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 17:27:09 ]
Уперше так читаю про дитинство, як щось персоніфіковане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 19:16:27 ]
У мене все так, не лише дитинство: і щастя, і вірш, і біда рогата :)). Дякую за відвідини і бажаю багато "сонячних мережечок", пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-10 21:01:58 ]
Мило, на пісеньку схоже) Всім би треба прохати вибачення в дитинства, жаль, не вернеться ніколи...Натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-10 21:02:44 ]
"мило"? яке ж тут мило?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 22:07:12 ]
Дитяче :)) Із нього виходять гарні бульбашки: ф-ф-фф-ф! -і всі у милі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 22:09:43 ]
Марині Лаврі.
Привіт, Ма! Дя! ( за натхнення :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 23:33:24 ]
Це - Ваша класика дитячої літератури, Світлано. Шедевр музично-літературний навпіл з Оксаною.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 23:56:00 ]
Ви, як завжди, перебільшуєте. Шедеври, Богу дякувати, мають дещо інший вигляд. Чи вам цього не знати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-11 00:20:09 ]
Я цей вірш знаю вже років 5-ть, Світлано. Тоді так думав, і зараз так думав, як сказав. Перечитав чимало дитячої літератури. І в Ганни Чубач не багато знайдеться віршів, які можна поряд з цим поставити. Сам хотів класти цей вірш на музику, та сумніваюся, що втну краще від Оксани. Люба Бенедишин теж не розуміється на віршах таких, на Вашу думку? Повірте нам з нею. Збоку таки видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-11 00:20:42 ]
думаю, даруйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-11 23:56:49 ]
Рада, що думаєте. І не менш рада тому, що нарешті сумніваєтеся, - навіть не знаю, чи з тим само твердолобим Чорногузом маю справу. Ярославе, і власну поезію, і поезію інших ми з вами оцінюємо за різною шкалою ( вашу, до речі, періодично "зашкалює"). Так, це хороший віршик-пісня - щирий, чистий, так пишуть лише у юності, і саме цим він привабливий ( Оксана погоджується зі мною). І не треба робити із нього опудальця, виряджаючи у пафосні фрази, ок? А ставити поряд, вище чи нижче твори різних поетів - це не наше завдання. На небосхилі Поезії кожному віршеві, як зірочці - блідішій чи яснішій - знайдеться власне місце. Кому треба - роздивиться, хто зуміє - відчує красу і не надто яскравого сяйва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-11 16:49:03 ]
суперово, передано стан суму, недоробленого, недо...любленого...гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-11 23:14:27 ]
Не до суму, словом :)). Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-13 18:59:30 ]
Не знаю, Світланочко, можливо Ви і праві стосовно моєї схильності до перебільшення. Але цей вірш, як на мене, має дуже високий ступінь щирості і тепла душевного, з його образно-неповторно-щирим викладом, що в ньому і міститься отой секрет притягальної сили, за яку ми так всі любимо Вашу поезію. І в цьому сенсі енергетики вірша - оцього позараціонального начала - він і є, на мою думку, шедевром. Це - Ваша рання творчість - вона позначена чистотою і щирістю. Чомусь мені приходить на думку паралель із раннім Тичиною - дивовижно світла, одухотворена і людяна поезія. Пізніше Тичина вже був не таким у віршах. А Ваша творчість стала іншою, але не втратила своєї привабливості. Просто перейшла в іншу якість - стала більш зрілою і філософічною.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:25:22 ]
Справді, цей вірш такий собі непоганий дитячий вірший щирий, теплий, образний і не більше того. Після Ваших напучувань я справді переглянув свої позиції і змінив ставлення. Дякую Вам, Світлано!))