ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.24 21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!

- Все вірно, - відповів турист,-
Який же з мене футурист?

Артур Курдіновський
2025.12.24 15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від

Микола Дудар
2025.12.24 14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.

В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,

Борис Костиря
2025.12.24 12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.

Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу

Сергій Губерначук
2025.12.24 09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.

23–24 серпня 1996 р., Київ

Віктор Кучерук
2025.12.24 06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

С М
2025.12.23 22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?

О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Рецензії

 Відгук Ігоря Фарини

на книгу Любові Бенедишин "Літа проминальна літургія" (2017)

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-09 16:02:19
Переглядів сторінки твору 4518
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:09:43 ]
Які чудові фахові нотатки... Щиро вітаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:49:57 ]
Щиро вдячна)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-09 16:21:06 ]
Чесно кажучи дуже рідко читала передмови до книг. Відразу прочитавши коротку біографію приступила до віршів, щоб самій скласти враження про автора книги. Але так склалося, що за останній тиждень прочитала аж шість.
Тепер буду читати, бо дуже цікаво мати професійну точку зору. Розлога передмова, Любове, деталі розкриті і мені стало багато що зрозуміло про автора книги і її творчість в душу. А це у передмові найголовніше! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:49:39 ]
Так, ця передмова сконцентрована на деталях, нюансах. І це теж цікаво.
Дякую, Тетяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:30:41 ]
...бувають передмови написані для годиться.........навіть фальшиві... банальні...нецікаві, цитати наведені...тексти кажуть самі за себе...
тому звикаємо їх уважно не читати.

Цю прочитано. І творча манера віршарки постала окремішньо -високо, яскраво - для небайдужих читачів поетичного сайту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:47:51 ]
Дякую! Приємно ще й те, що це вже третій відгук на мою "Літа проминальну літургію". Тут на сайті є розлога рецензія Ярослава Чорногуза. Кожен рецензент бачить щось своє, доповнює і увиразнює загальне враження про книжку. Мене дуже це тішить.

А ось невеликий але влучний відкук Левка Різника:

"4.05.2017 П.Любові Бенедишин

Вельми Шановна пані Любове!

Прошу вибачення, що затримався з подякою за «весняно-літньо-осінньо-зимову» ліричну літургію…
(…) А найголовніше, що мене дуже приємно вразила поезія, – давно я не читав такої чистої, природної, правдивої лірики… не твореної професіоналом для накопичення творчого доробку, а черпаної безпосередньо з душевних зрухів, з власних авторських емоцій.

Прощаюся з весною, рад-не-рад…
Ця туга, мов сама природа, древня.

Істинна лірика! – коли людина ось так собі спокійно, душевно, лірично висловлює чуття з розумною щирістю, – без штучного пафосу чи надмірної метафорики… Гарно! Гарно! Прочитав я з насолодою відразу, але не зміг в ту ж мить висловлювати своє захоплення, поки не продумав… Цікава навіть структура збірки – цей календар…
На перший погляд – щось навмисне… А як замислитись: так і живуть наші почуття, забарвлені особливостями пір року. Це підтверджує наш зв’язок з природою. Це засвідчує ментальність української поезії, – у літературах сусідів такого близького і багатого звернення до природи нема. Як почав я читати, то відразу згадав Свідзінського… Колись давно Володимир Лучук дав був мені читати збірку з 1940 року. Досі пам’ятаю таке ж захоплення від чистоти відкриття ліричної глибини навколишнього, барвистого, живого, зеленого і снігового українського світу, як оце у Вас.
Як тільки звільнюся від цупких кліщів прози, що стискає мене за горло, то охоче візьмуся за докладний аналіз – на тлі сучасного «ліричного» процесу в нашій літературі. (…)
… Дуже дякую за збірочку! Чекаю нових див!


З повагою – Левко Різник."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 20:50:49 ]
...на цьому тлі... отут мені пояснення наче потрібне...
Я не є тлом... як і Леся Степовичка. Швидше, навпаки.

Мабуть, автор хотів відокремити помітну постать Любові від інших - яскравих, самодостатніх.
Таке трактування)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-13 14:26:21 ]
Я думаю, так і є)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-05-10 01:04:18 ]
Вітаю, Любо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-13 14:26:33 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-05-10 07:58:08 ]
Гарна тема, гарні її джерела. Це все, вочевидь, дуже важливо і для нас, читачів, і для вас, дорога Любо. І нехай триває і триває природний плин ваших поетичних вод - здовж ваших берегів, у моря, океани, небо, і знову, знову. Найдивніше, коли ці всі цикли-реінкарнації близького авторові дійства йдуть одночасно, що в поезії і дається нам спостерігати частіше за все. Це одна з насолод нашого нинішнього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-13 14:27:41 ]
Щиро вдячна Вам за увагу і уважність, а головне, за глибинне розуміння не лише зовнішніх, а й внутрішніх процесів творчості!