ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш…
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
* * *
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
* * *
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Чуйне грішне (The Doors)
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Загубилась
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-11-09 14:47:18
Переглядів сторінки твору 3493
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.548 / 6.18)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.628 / 6.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.18 08:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 16:09:28 ]
Більше сподобалось би "багряні" в "Монтані" - звичайно, без "лапок".
Зі Львовом хто тільки чого не римував...
Місто, приємне у всіх позитивних значеннях, але...
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:15:44 ]
В Монтані не була, а у Львові багато разів. І саме дощ такий був і осінь, тому написала. Знаєте, шановний пане Семене, чим старше я стаю, тим менше мене цікавить подобаюся я комусь, чи ні. Те саме стосується і моїх віршів! Дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 16:20:07 ]
Йшлось, вибачте, про инше вподобання.
Забираю коментаря. Поверніть, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 16:21:12 ]
Йшлось, вибачте, про инше вподобання.
Забираю коментаря. Поверніть, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:05:52 ]
То нічого, пане Семене, я не ображайся, просто дивуюся, не розумію. Якщо якийсь Петро написав про Париж, чи село, то іншим не можна?))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 18:26:39 ]
Можна.
Можна.
Можна.
І сто разів можна.
І більше.
Воно (явище чи що завгодно ще) ж виклика згадки?
Виклика.
Можна витягти, так би мовить, "на поверхню", сотні разів кимось писане-переписане. І переспівать-переоздобить.
Усе можна.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 18:30:55 ]
Обраний нами (ні, без мене, я ще свого не обрав) шлях у мистецтві навряд чи чогось не дозволяє.
Семен.
Не вважаю з потрібне продовжувать. Це складна тема. Не на один допис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:17:44 ]
Мабуть Львів місто особливе раз про багато хто пише. Залишає сліди у душі, які ні дощ, ні сніг не зітре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:37:04 ]
І я так думаю, головне написати по своєму, бо всі теми колись кимось уже були написані, обсмоктані з різних боків, але кожен повинен вкласти щось своє, зачепили словом лише тобі знайомим і виплеснути з душі емоції, щоб здивувати бодай так само, як музикант, який грає в сотий раз вальс Штрауса на старій скрипці не Страдиварі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 19:00:07 ]
А й справді є жінка-літо, жінка-осінь, жінка-весна. Гарно. Вас, Тетяно, уявляю жінкою-літом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 20:12:50 ]
І зима теж є, але, як не хочеться у ній заблукати!)))) Дякую, Світланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-09 19:37:26 ]
Вірш чудовий.
Лисий клен трішки усміхнув) Несподіваний образ.

А образ молодої пані, що забрела в осінь - прекрасний. Зворушливий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 20:16:31 ]
Дерева рано чи пізно всі лисими стають.))))
Якось так уявила клена, який собою милувався, а тут миттєво облетів, втратив принаду і став лисим.
Дякую, дорога, за відгук, насмішила!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 20:33:03 ]
А чому небувалий? Це вже явний перебор. Є дуже хороший прикметник. І не один.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 22:21:26 ]
Не розумію, Олександре, що так здивувало. Для ЛГ був небувалий сум, бо такого раніше з нею не відбувалося. Ми сприймаємо природу по особистому душевному стану. Нещодавно синоптики зафільмувала небувалу аномалію 15 градусів тепла вночі у листопаді. Для жінки це трагедія зрозуміти, що вона змінилася. Довго пояснювати. І хоча епітетів багато, я написала те, що хотіла сказати. Дякую, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-10 02:43:28 ]
*римує осінь листя й лисих* таке писалося колись...

а жінка-літо ~ чим не пара до чоловіка-листопада,
хай би навіть лисого, аби не беззубого, о Тетяно

пізньоосінніх магічностей Вам, по сезону
& до смаку поетичного




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-10 12:17:54 ]
О, то Ви у нас гуморист, Сонце Місяцю, приємно здивували! Сердечно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 04:46:31 ]
без гумору тут просто не вижити... всяко щиро навзаєм, Тетяно