ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Загубилась




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-09 14:47:18
Переглядів сторінки твору 3725
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.586 / 6.22)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.665 / 6.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.21 08:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 16:09:28 ]
Більше сподобалось би "багряні" в "Монтані" - звичайно, без "лапок".
Зі Львовом хто тільки чого не римував...
Місто, приємне у всіх позитивних значеннях, але...
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:15:44 ]
В Монтані не була, а у Львові багато разів. І саме дощ такий був і осінь, тому написала. Знаєте, шановний пане Семене, чим старше я стаю, тим менше мене цікавить подобаюся я комусь, чи ні. Те саме стосується і моїх віршів! Дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 16:20:07 ]
Йшлось, вибачте, про инше вподобання.
Забираю коментаря. Поверніть, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 16:21:12 ]
Йшлось, вибачте, про инше вподобання.
Забираю коментаря. Поверніть, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:05:52 ]
То нічого, пане Семене, я не ображайся, просто дивуюся, не розумію. Якщо якийсь Петро написав про Париж, чи село, то іншим не можна?))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 18:26:39 ]
Можна.
Можна.
Можна.
І сто разів можна.
І більше.
Воно (явище чи що завгодно ще) ж виклика згадки?
Виклика.
Можна витягти, так би мовить, "на поверхню", сотні разів кимось писане-переписане. І переспівать-переоздобить.
Усе можна.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 18:30:55 ]
Обраний нами (ні, без мене, я ще свого не обрав) шлях у мистецтві навряд чи чогось не дозволяє.
Семен.
Не вважаю з потрібне продовжувать. Це складна тема. Не на один допис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:17:44 ]
Мабуть Львів місто особливе раз про багато хто пише. Залишає сліди у душі, які ні дощ, ні сніг не зітре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:37:04 ]
І я так думаю, головне написати по своєму, бо всі теми колись кимось уже були написані, обсмоктані з різних боків, але кожен повинен вкласти щось своє, зачепили словом лише тобі знайомим і виплеснути з душі емоції, щоб здивувати бодай так само, як музикант, який грає в сотий раз вальс Штрауса на старій скрипці не Страдиварі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 19:00:07 ]
А й справді є жінка-літо, жінка-осінь, жінка-весна. Гарно. Вас, Тетяно, уявляю жінкою-літом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 20:12:50 ]
І зима теж є, але, як не хочеться у ній заблукати!)))) Дякую, Світланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-09 19:37:26 ]
Вірш чудовий.
Лисий клен трішки усміхнув) Несподіваний образ.

А образ молодої пані, що забрела в осінь - прекрасний. Зворушливий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 20:16:31 ]
Дерева рано чи пізно всі лисими стають.))))
Якось так уявила клена, який собою милувався, а тут миттєво облетів, втратив принаду і став лисим.
Дякую, дорога, за відгук, насмішила!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 20:33:03 ]
А чому небувалий? Це вже явний перебор. Є дуже хороший прикметник. І не один.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 22:21:26 ]
Не розумію, Олександре, що так здивувало. Для ЛГ був небувалий сум, бо такого раніше з нею не відбувалося. Ми сприймаємо природу по особистому душевному стану. Нещодавно синоптики зафільмувала небувалу аномалію 15 градусів тепла вночі у листопаді. Для жінки це трагедія зрозуміти, що вона змінилася. Довго пояснювати. І хоча епітетів багато, я написала те, що хотіла сказати. Дякую, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-10 02:43:28 ]
*римує осінь листя й лисих* таке писалося колись...

а жінка-літо ~ чим не пара до чоловіка-листопада,
хай би навіть лисого, аби не беззубого, о Тетяно

пізньоосінніх магічностей Вам, по сезону
& до смаку поетичного




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-10 12:17:54 ]
О, то Ви у нас гуморист, Сонце Місяцю, приємно здивували! Сердечно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 04:46:31 ]
без гумору тут просто не вижити... всяко щиро навзаєм, Тетяно