ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Спритна ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку ситим котом зарудіє

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Загубилась




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-09 14:47:18
Переглядів сторінки твору 4668
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.635 / 6.27)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.715 / 6.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.15 20:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:09:28 ]
Більше сподобалось би "багряні" в "Монтані" - звичайно, без "лапок".
Зі Львовом хто тільки чого не римував...
Місто, приємне у всіх позитивних значеннях, але...
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:15:44 ]
В Монтані не була, а у Львові багато разів. І саме дощ такий був і осінь, тому написала. Знаєте, шановний пане Семене, чим старше я стаю, тим менше мене цікавить подобаюся я комусь, чи ні. Те саме стосується і моїх віршів! Дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:20:07 ]
Йшлось, вибачте, про инше вподобання.
Забираю коментаря. Поверніть, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:21:12 ]
Йшлось, вибачте, про инше вподобання.
Забираю коментаря. Поверніть, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:05:52 ]
То нічого, пане Семене, я не ображайся, просто дивуюся, не розумію. Якщо якийсь Петро написав про Париж, чи село, то іншим не можна?))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:26:39 ]
Можна.
Можна.
Можна.
І сто разів можна.
І більше.
Воно (явище чи що завгодно ще) ж виклика згадки?
Виклика.
Можна витягти, так би мовить, "на поверхню", сотні разів кимось писане-переписане. І переспівать-переоздобить.
Усе можна.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:30:55 ]
Обраний нами (ні, без мене, я ще свого не обрав) шлях у мистецтві навряд чи чогось не дозволяє.
Семен.
Не вважаю з потрібне продовжувать. Це складна тема. Не на один допис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:17:44 ]
Мабуть Львів місто особливе раз про багато хто пише. Залишає сліди у душі, які ні дощ, ні сніг не зітре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:37:04 ]
І я так думаю, головне написати по своєму, бо всі теми колись кимось уже були написані, обсмоктані з різних боків, але кожен повинен вкласти щось своє, зачепили словом лише тобі знайомим і виплеснути з душі емоції, щоб здивувати бодай так само, як музикант, який грає в сотий раз вальс Штрауса на старій скрипці не Страдиварі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 19:00:07 ]
А й справді є жінка-літо, жінка-осінь, жінка-весна. Гарно. Вас, Тетяно, уявляю жінкою-літом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 20:12:50 ]
І зима теж є, але, як не хочеться у ній заблукати!)))) Дякую, Світланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-09 19:37:26 ]
Вірш чудовий.
Лисий клен трішки усміхнув) Несподіваний образ.

А образ молодої пані, що забрела в осінь - прекрасний. Зворушливий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 20:16:31 ]
Дерева рано чи пізно всі лисими стають.))))
Якось так уявила клена, який собою милувався, а тут миттєво облетів, втратив принаду і став лисим.
Дякую, дорога, за відгук, насмішила!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 20:33:03 ]
А чому небувалий? Це вже явний перебор. Є дуже хороший прикметник. І не один.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 22:21:26 ]
Не розумію, Олександре, що так здивувало. Для ЛГ був небувалий сум, бо такого раніше з нею не відбувалося. Ми сприймаємо природу по особистому душевному стану. Нещодавно синоптики зафільмувала небувалу аномалію 15 градусів тепла вночі у листопаді. Для жінки це трагедія зрозуміти, що вона змінилася. Довго пояснювати. І хоча епітетів багато, я написала те, що хотіла сказати. Дякую, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-10 02:43:28 ]
*римує осінь листя й лисих* таке писалося колись...

а жінка-літо ~ чим не пара до чоловіка-листопада,
хай би навіть лисого, аби не беззубого, о Тетяно

пізньоосінніх магічностей Вам, по сезону
& до смаку поетичного




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-10 12:17:54 ]
О, то Ви у нас гуморист, Сонце Місяцю, приємно здивували! Сердечно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 04:46:31 ]
без гумору тут просто не вижити... всяко щиро навзаєм, Тетяно