ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
* * *
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
* 139 *
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
* * *
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
"АНАСТАСІЯ. Срібний хрест Адмонта" (продовження1)
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Сила ( Ahothaho - 33)
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
***
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
* * *
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта»
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонта догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напів

С М
2026.07.10 21:34
Пришпил (Jethro Tull)
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Загубилась
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-11-09 14:47:18
Переглядів сторінки твору 4166
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.608 / 6.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.688 / 6.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.10 10:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:09:28 ]
Більше сподобалось би "багряні" в "Монтані" - звичайно, без "лапок".
Зі Львовом хто тільки чого не римував...
Місто, приємне у всіх позитивних значеннях, але...
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:15:44 ]
В Монтані не була, а у Львові багато разів. І саме дощ такий був і осінь, тому написала. Знаєте, шановний пане Семене, чим старше я стаю, тим менше мене цікавить подобаюся я комусь, чи ні. Те саме стосується і моїх віршів! Дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:20:07 ]
Йшлось, вибачте, про инше вподобання.
Забираю коментаря. Поверніть, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:21:12 ]
Йшлось, вибачте, про инше вподобання.
Забираю коментаря. Поверніть, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:05:52 ]
То нічого, пане Семене, я не ображайся, просто дивуюся, не розумію. Якщо якийсь Петро написав про Париж, чи село, то іншим не можна?))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:26:39 ]
Можна.
Можна.
Можна.
І сто разів можна.
І більше.
Воно (явище чи що завгодно ще) ж виклика згадки?
Виклика.
Можна витягти, так би мовить, "на поверхню", сотні разів кимось писане-переписане. І переспівать-переоздобить.
Усе можна.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:30:55 ]
Обраний нами (ні, без мене, я ще свого не обрав) шлях у мистецтві навряд чи чогось не дозволяє.
Семен.
Не вважаю з потрібне продовжувать. Це складна тема. Не на один допис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:17:44 ]
Мабуть Львів місто особливе раз про багато хто пише. Залишає сліди у душі, які ні дощ, ні сніг не зітре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:37:04 ]
І я так думаю, головне написати по своєму, бо всі теми колись кимось уже були написані, обсмоктані з різних боків, але кожен повинен вкласти щось своє, зачепили словом лише тобі знайомим і виплеснути з душі емоції, щоб здивувати бодай так само, як музикант, який грає в сотий раз вальс Штрауса на старій скрипці не Страдиварі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 19:00:07 ]
А й справді є жінка-літо, жінка-осінь, жінка-весна. Гарно. Вас, Тетяно, уявляю жінкою-літом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 20:12:50 ]
І зима теж є, але, як не хочеться у ній заблукати!)))) Дякую, Світланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-09 19:37:26 ]
Вірш чудовий.
Лисий клен трішки усміхнув) Несподіваний образ.

А образ молодої пані, що забрела в осінь - прекрасний. Зворушливий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 20:16:31 ]
Дерева рано чи пізно всі лисими стають.))))
Якось так уявила клена, який собою милувався, а тут миттєво облетів, втратив принаду і став лисим.
Дякую, дорога, за відгук, насмішила!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 20:33:03 ]
А чому небувалий? Це вже явний перебор. Є дуже хороший прикметник. І не один.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 22:21:26 ]
Не розумію, Олександре, що так здивувало. Для ЛГ був небувалий сум, бо такого раніше з нею не відбувалося. Ми сприймаємо природу по особистому душевному стану. Нещодавно синоптики зафільмувала небувалу аномалію 15 градусів тепла вночі у листопаді. Для жінки це трагедія зрозуміти, що вона змінилася. Довго пояснювати. І хоча епітетів багато, я написала те, що хотіла сказати. Дякую, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-10 02:43:28 ]
*римує осінь листя й лисих* таке писалося колись...

а жінка-літо ~ чим не пара до чоловіка-листопада,
хай би навіть лисого, аби не беззубого, о Тетяно

пізньоосінніх магічностей Вам, по сезону
& до смаку поетичного




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-10 12:17:54 ]
О, то Ви у нас гуморист, Сонце Місяцю, приємно здивували! Сердечно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 04:46:31 ]
без гумору тут просто не вижити... всяко щиро навзаєм, Тетяно