ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
Богиня у гніві
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
***
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
* * *
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Чотири роки
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
До болю
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
* * *
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
"СВІТЛО НЕЗЛАМНОГО ПОРОГА" (замальовка сценарію)
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Спасибі (сонет)
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
До висохлих джерел
                    І
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.

                    ІІ

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
* * *
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Літо
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
Мій читацький денник. Валер‘ян Підмогильний
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
Хто ти?
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Лютий
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Надлюдина - нелюд (з Овідієвих "Метаморфоз")
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / "Дарунок Сізіфа"

 По-етапне
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-12-12 09:42:04
Переглядів сторінки твору 5035
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 10:40:29 ]
Межі немає
удосконаленню.
А без розпуки
було би правильно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-12 12:02:36 ]
Без розпуки можна.
Може, навіть треба.
Але що поробиш? -
Так диктує Небо :)

Можеш - вдосконалюй,
Похвалися вмінням.
У складних реалій -
Власне безгоміння :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 20:02:50 ]
Чому безгоміння? :) Можна:

Виправдань крайнощі.
Фази обнулення.
Течія радості –
в спогад занурення…

2.
Хвилі зневіри.
Зайві маневри.
Слово покірне –
втрачені нерви.

3.
Шквал безголосся.
Параметрія.
Вибух емоцій!
І – амнезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-12 20:13:08 ]
Ну Ви тойво… не забувайте, що тут таки трохи поезія, а не фізика про фази обнулення.

Це по-перше, а по-друге - я сама вміла вліпити "тЕчія", але наголос правильний "течіЯ"...

Далі продовжувати не буду.

І... дякую за небайдужість, але побережіть натхнення для власного "безгоміння".



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-12-13 22:20:39 ]
Цікаво, а вИправдань, чи виправдАнь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-14 11:20:32 ]
вИправдань, звісно )

Якщо Ви будете уважніші, то помітите, що в кожній строфі у 1 і 3 рядках - наголос на першому складі, а в 2 і 4-ому - на другому.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Сливка (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 12:42:27 ]
Лаконічно. Мудро. Майстерно. Ви мене цим голими рученьками взяли))))) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-12 12:50:41 ]
Дякую! Мені дуже приємно)

Лапідарність - "наше_всьо":

***
…………… Є вірші – квіти…
……………………………. Ліна Костенко

Мовили,
бавили,
вабили,
замислювали,
переконували
вірші мої –
фабули,
вірші мої –
формули.

(С) Л.Б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2019-12-12 16:52:21 ]
надзвичайно багато сказано цими стислими, скупими словами... Дякую, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-12 20:07:35 ]
Дякую, Нінель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 22:02:04 ]
Не мені радити, але...
Чому би не "шал безголосся".
Прозорість покращиться.
З "онуленням" погоджуюся. Це не занулення", що в електриків ("Правила улаштування установок" і "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів").
Ви у своєму стилі.
Лаконічно і зі смаком.

Якраз чергую на електроустановці. Маю час.

Дякую,
Ю. С.
Оцінка не моя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-13 09:58:50 ]
Дякую, шановний Юрію.
Ваші коментарі, часом з іронічним підтекстом, та мені здається, я трохи навчилась уже їх розуміти. Ну, принаймні, вони доброзичливі.)
Чому не шал?
Та тому що це слово несе в собі енергетику дещо з іншої опери. І та енергетика сумнівно стосується майбутнього вибуху... Якось так.
Стиль диктує)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-12-13 13:31:34 ]
А читач нехай не диктує.
Незважаючи на те, що мало не половина словарних значень обох іменників збігається - особливо про стихійність явища, справді, автору видніше.

Шлюпка у нас на кораблі колись була з назвою "Шквал". Дві пари весел. Але це інша історія.
"Шалу" не було. Ні на жодному судні. Не траплялося.
То хай би був у поезії.
Але бачу, що не судилося.

Успіхів,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-13 14:41:43 ]
)))
І Вам того ж бажаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 22:07:35 ]
Вибачте, з "обнуленням".
Ваша версія.


Можливо, спотворює мої тексти відомча мережа інтернет-комунікацій або Т9.
В вже не вперше.

Успіхів