ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув

Артур Курдіновський
2025.09.12 05:59
Постукала скорбота у вікно.
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.

І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,

Віктор Кучерук
2025.09.12 05:41
Темно і глухо навколо,
Тільки ступні аж гудуть,
Ніби нагадують болем
Ноги про зміряну путь.
Ніби усе, як учора,
Та не приймаю, мов дань,
Час, де не буде повторень
Жару і шуму світань.

Володимир Бойко
2025.09.11 22:58
Кому потрібен світ без тебе -
Ані мені, ані тобі.
Даремно впала зірка з неба
І загубилася в юрбі.

І знову тьмяні виднокраї
А далі - відчай і пітьма.
Холодних днів голодна зграя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Ти...



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-22 14:52:17
Переглядів сторінки твору 2498
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-01-23 03:55:23 ]
Після "першого пострілу" вірш стає серйозним, глибоким, вражаючим. Сильні образи: "Оселилась в набаті церковному", "Сталагмітами гірко-солоними" та ін. Ще один влучний, дуже правдивий за змістом рядок: "Бо пожежу ми гасимо кращими".Що означає останнє слово? Хотіла поставити високу оцінку, але -- "рейтингування не діє".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2020-01-23 11:15:56 ]
Дякую, пані Вікторіє, за відгук. Мені, як і будь-кому іншому, важливо знати, що вдалось, а що ні. Нikikomόrі – це люди, що з-за певних травмуючи подій перестають спілкуватись з навколишніми людьми. Моя ЛГ занадто любить людей, але людські недоліки перетворюються у її власний біль і вона зачиняється із своїм болем сама у собі, тому і сама собі hikikomόrі...
А рейтингування не діє, бо у давні часи, коли я вже довела своє право на існування у ПМ, дозволяла собі власну систему оцінювання, тобто, якщо хтось відверто слабкий серед своїх «віршів-спаму» раптом міг написати щось варте уваги – я могла завищити оцінку, щоб людина відчула, що їй щось, нарешті, вдалось. Люди залишаються людьми, навіть якщо вони поети, тобто я бачила, як виставляються завищені оцінки «маститим» чи просто друзям, і занижуються «ворогам» за неприємні коментарі чи просто від відчуття заздрості. І могла поставити завищену оцінку, якщо вважала, що хтось переді мною її несправедливо занизив. .. Тобто мої оцінки інколи виглядали, як безпідставно завищені. А оскільки я досить часто встрягала у суперечки, якщо була присутня під час її виникнення, то «друзі» почали виказувати приязність у вигляді оцінок під моїми творами. От начальство і «поставило мене у куток», позбавивши рейтингування . І тепер у мене немає іншого шляху отримати оцінку від інших, окрім коментарів з зауваженнями. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Сливка (Л.П./М.К.) [ 2020-01-23 19:57:52 ]
Не напівмертвою... Швидше напівживою. От тому й важко, що відчувається і болить те, чого мертві не відчувають і, відповідно, не розуміють. Дякую. Живий біль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 01:41:49 ]
"Напівживою" зазвичай називають, коли мова йде про фізичні страждання. А коли йдеться про стан душі, то вирази йдуть на кшталт "напівмертва з горя". Принаймні я так відчуваю, тому так і написала ... Дякую за розуміння, пані Галино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2020-01-24 02:44:58 ]
Дуже цікавий і глибокий твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 01:44:09 ]
Дякую за відвідини, пане Шоне. Якщо ваша ласка, не соромтесь на критику, я дуже цього потребую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-02 03:57:15 ]
Дуже цікавий вірш! Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2020-02-10 02:38:39 ]
Дякую