ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.25 20:51
Живіть поезією!
Римовано буяють квіти
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!

Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!

Світлана Пирогова
2026.03.25 12:27
З чистим серцем
І п’є весна солодкий сік берези,
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.

Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —

Борис Костиря
2026.03.25 12:04
* * *
Так сон повільно, ніжно тане,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.

У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,

Віктор Кучерук
2026.03.25 05:33
* * *
Тиша стелиться в кімнаті,
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.

Артур Курдіновський
2026.03.25 03:43
Тьмяне світло (сонет)
Незнану, невідому серцю тугу
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.

Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -

Юхим Семеняко
2026.03.24 20:26
Патетичне освідчення
Як горить у небесних коморах
І освітлює звідти пітьму
Паліями розбурханий порох,
Я не знаю, навіщо й чому!

Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,

Іван Потьомкін
2026.03.24 18:05
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл

С М
2026.03.24 15:07
До сховища (The Rolling Stones)
о шторм іде убити
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я

герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими

Ігор Шоха
2026.03.24 14:43
Картина трансформації культу
                І
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,

Борис Костиря
2026.03.24 11:59
Відкритість
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.

Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
* * *
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
1937. Тачанка
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Плин
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Ящірка
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Маятник
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

  Сповідь-молитва
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-07-01 00:41:05
Переглядів сторінки твору 4169
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.618 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.618 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.21 10:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 07:06:50 ]
натхненно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 08:47:18 ]
У любові до жінки -- теж частина Божого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 13:40:56 ]
Справді, Таню, дякую, було!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 13:45:35 ]
Так, Анно, тут, дійсно, частина Божого в любові до жінки. А буває і навпаки! Дякую за відгук!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 15:20:48 ]
І натхненно, і сонцесяйно, і пристрасно...
Глибоке почуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 19:22:34 ]
Дуже дякую, дорогий друже Іване, за розуміння і підтримку!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 20:14:41 ]
Велична ода коханню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 23:56:14 ]
Щиро дякую, Нінеле! Радий Вас бачити знову на своїй сторінці!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 09:28:39 ]
Ти одна стоїш понад віками,як Богиня світла в небесах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 11:55:38 ]
Так Інночко, це, певно, головні слова цього вірша. Дякую!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 13:15:24 ]
Багато людей не вірять, що таке можливо (як в цьому вірші). Кохаєш когось - то будь їй вірним! Але я вірю! Бо справжня зрада - то духовна, а не фізична.
А це мій переспів, Ярославе, іншого Вашого твору http://maysterni.com/publication.php?id=102166 ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 16:41:36 ]
Лілю, дякую за гарний переспів, співпереживання. Що я тобі скажу? Може це здасться тобі, і не тільки тобі, диким і парадоксальним, але зрада, як і вірність - це поняття відносні. Один поет, мій друг, мені казав, що він закохувався не менш ніж 20-х жінок і кожній залишався вірним. Хтось скаже, що це він так каже, щоб виправдати свою блудливість. Але я знаю, що бувають мимовільно, навіть кажучи трохи цинічно - одноразові спалахи кохання і вони відображаються у віршах, як вірне кохання. В реалі дуже часто, як поети, так і поетеси перелітають, як бджоли з квітки на квітку, від коханого до коханого і від від коханої жо коханої в пошуках отого єдиного і неповторного об"єкта, якого любиш і служиш йому пером усе життя. У моєму випадку і в цьому вірші мова йде про те, що мій ЛГ топив своє горе, страждання в інших жінках, намагаючись вибити "клин клином", але йому це не вдалося. Є одна - та, що нарокована долею бути його Музою, і як би він не намагався розпрощатися чи утекти від неї, це у нього не виходить. Це - невідворотне щось. Тому поняття вірності тут відносне, справді тут ближче духовна вірність, але в цьому вірші це швидше сила долі, нарокованість долі, коли тільки вона одна стає Музою на все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 18:47:30 ]
Отож! Я теж би підписалась під кожним Вашим словом. Бо чудово розумію, як пишуться вірші, і що відчувають в цей час поети й поетеси!))
Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 00:58:34 ]
Дякую, Лілю, ми розуміємо одне одного! І тобі натхнення і божествених осяянь у віршах!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 09:24:04 ]
Близькі мені відчуття й пориви ЛГ, власне, тут дотик до вічності, який хвилює кожного!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 14:17:43 ]
Щиро вдячний, Богдане, Ви відчули!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-07-06 19:21:44 ]
"В реалі дуже часто, як поети, так і поетеси перелітають, як бджоли з квітки на квітку, від коханого до коханого і від від коханої жо коханої в пошуках отого єдиного і неповторного об"єкта, якого любиш і служиш йому пером усе життя. У моєму випадку і в цьому вірші мова йде про те, що мій ЛГ топив своє горе, страждання в інших жінках, намагаючись вибити "клин клином", але йому це не вдалося. Є одна - та, що нарокована долею бути його Музою, і як би він не намагався розпрощатися чи утекти від неї, це у нього не виходить. Це - невідворотне щось. Тому поняття вірності тут відносне, справді тут ближче духовна вірність, але в цьому вірші це швидше сила долі, нарокованість долі, коли тільки вона одна стає Музою на все життя."
Цікава думка, Ярославе! Прекрасний вірш! Взаємного тобі кохання і Музи, яка б вічно надихала на таку чарівну поезію!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-06 20:35:06 ]
Дякую за розуміння і підтримку, дорога Таню! Життя - така річ цікава і непередбачувана. І в ньому бувають різні дивовижі, і навіть такі, коли одна Муза витісняє іншу, і заоишається такою на все подальше життя!)))