ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

  Сповідь-молитва




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-01 00:41:05
Переглядів сторінки твору 3351
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.617 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.617 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 07:06:50 ]
натхненно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 08:47:18 ]
У любові до жінки -- теж частина Божого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 13:40:56 ]
Справді, Таню, дякую, було!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 13:45:35 ]
Так, Анно, тут, дійсно, частина Божого в любові до жінки. А буває і навпаки! Дякую за відгук!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 15:20:48 ]
І натхненно, і сонцесяйно, і пристрасно...
Глибоке почуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 19:22:34 ]
Дуже дякую, дорогий друже Іване, за розуміння і підтримку!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 20:14:41 ]
Велична ода коханню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 23:56:14 ]
Щиро дякую, Нінеле! Радий Вас бачити знову на своїй сторінці!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 09:28:39 ]
Ти одна стоїш понад віками,як Богиня світла в небесах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 11:55:38 ]
Так Інночко, це, певно, головні слова цього вірша. Дякую!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 13:15:24 ]
Багато людей не вірять, що таке можливо (як в цьому вірші). Кохаєш когось - то будь їй вірним! Але я вірю! Бо справжня зрада - то духовна, а не фізична.
А це мій переспів, Ярославе, іншого Вашого твору http://maysterni.com/publication.php?id=102166 ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 16:41:36 ]
Лілю, дякую за гарний переспів, співпереживання. Що я тобі скажу? Може це здасться тобі, і не тільки тобі, диким і парадоксальним, але зрада, як і вірність - це поняття відносні. Один поет, мій друг, мені казав, що він закохувався не менш ніж 20-х жінок і кожній залишався вірним. Хтось скаже, що це він так каже, щоб виправдати свою блудливість. Але я знаю, що бувають мимовільно, навіть кажучи трохи цинічно - одноразові спалахи кохання і вони відображаються у віршах, як вірне кохання. В реалі дуже часто, як поети, так і поетеси перелітають, як бджоли з квітки на квітку, від коханого до коханого і від від коханої жо коханої в пошуках отого єдиного і неповторного об"єкта, якого любиш і служиш йому пером усе життя. У моєму випадку і в цьому вірші мова йде про те, що мій ЛГ топив своє горе, страждання в інших жінках, намагаючись вибити "клин клином", але йому це не вдалося. Є одна - та, що нарокована долею бути його Музою, і як би він не намагався розпрощатися чи утекти від неї, це у нього не виходить. Це - невідворотне щось. Тому поняття вірності тут відносне, справді тут ближче духовна вірність, але в цьому вірші це швидше сила долі, нарокованість долі, коли тільки вона одна стає Музою на все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 18:47:30 ]
Отож! Я теж би підписалась під кожним Вашим словом. Бо чудово розумію, як пишуться вірші, і що відчувають в цей час поети й поетеси!))
Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 00:58:34 ]
Дякую, Лілю, ми розуміємо одне одного! І тобі натхнення і божествених осяянь у віршах!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 09:24:04 ]
Близькі мені відчуття й пориви ЛГ, власне, тут дотик до вічності, який хвилює кожного!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 14:17:43 ]
Щиро вдячний, Богдане, Ви відчули!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-07-06 19:21:44 ]
"В реалі дуже часто, як поети, так і поетеси перелітають, як бджоли з квітки на квітку, від коханого до коханого і від від коханої жо коханої в пошуках отого єдиного і неповторного об"єкта, якого любиш і служиш йому пером усе життя. У моєму випадку і в цьому вірші мова йде про те, що мій ЛГ топив своє горе, страждання в інших жінках, намагаючись вибити "клин клином", але йому це не вдалося. Є одна - та, що нарокована долею бути його Музою, і як би він не намагався розпрощатися чи утекти від неї, це у нього не виходить. Це - невідворотне щось. Тому поняття вірності тут відносне, справді тут ближче духовна вірність, але в цьому вірші це швидше сила долі, нарокованість долі, коли тільки вона одна стає Музою на все життя."
Цікава думка, Ярославе! Прекрасний вірш! Взаємного тобі кохання і Музи, яка б вічно надихала на таку чарівну поезію!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-06 20:35:06 ]
Дякую за розуміння і підтримку, дорога Таню! Життя - така річ цікава і непередбачувана. І в ньому бувають різні дивовижі, і навіть такі, коли одна Муза витісняє іншу, і заоишається такою на все подальше життя!)))