ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Краплі осіннього меду
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
***
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
***
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
* * *
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
Слова-Зола --- український джаз
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
Ріки знають щось (The Doors)
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
***
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Прозріння
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Перетворення
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Жарт
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.

Сергій СергійКо
2025.11.04 12:43
Мій рідний край
Мій рідний край – це неосяжний простір,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.

Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,

Пиріжкарня Асорті
2025.11.04 11:55
Наступне з передостанніх засідань
Що бачить читач, який натрапив на публікацію одного з діючих авторів "Поетичних майстерень"? Побачене буде віршем, висота якого складає дві строфи з промовистою назвою "Гекзаметр гніву". Ось воно: "Гнів, оспівай, богине, народу, який не здається,

Микола Дудар
2025.11.04 10:09
***
А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.

Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!

Артур Курдіновський
2025.11.04 07:38
Листопад
Мене щоб не помітили, забули,
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.

Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Думки про нездале – 7
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Ти це зробив!

Учасникам першого заїзду військово-патріотичного табору "Серце патріота", де мені пощастило працювати у якості польового кухаря.

То доля звела молодих патріотів,
Щоб разом пройшли незвичайний маршрут.
Забулося "До", не бентежило "Потім",
Усе відбдувалося "Зараз і Тут".

Забув про умови ти в таборі, друже,
Хоча до комфорту і затишку звик,
А тут не стогнав, був терплячим і мужнім,
Майбутній солдат, захисник, чоловік.

Хіба зрозуміє любитель дивану
Усе, що не з ним, а з тобою було:
Як дрова в буржуйці палатки з майдану
Давали ні з чим не зрівнянне тепло,

Як з друзями разом підкорював хвилю,
А сам би ніколи її не здолав,
Як множила пісня і витримку, й силу,
Як тричі піднявся, де двічі упав,

Як ближнього біль був твоїм особистим,
Як успіх його був тобі дорогим,
Як друг із ногою, пробитою вістрям,
Не вийшов зі строю, доспівував Гімн,

Як стихли вітри і підкорена злива,
В яких з Юнака виростав Чоловік...
І довго ще будеш від того щасливим,
Що ти це зробив! Не злякався й не втік!

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Табір


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-07-04 22:18:21
Переглядів сторінки твору 3890
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.759 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.671 / 5.5  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 09:49:03 ]
Уклін за вірш, Валю! Стільки любові тут - кожен рядок - виплаканий! - це вже історія - справжня історія - живе творіння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 11:53:28 ]
Дякую, Роксолано!
Але, схоже, мене не зрозуміли. У передмові до вірша я зазначила, що це вірш про хлопців з військово-патріотичного табору. там були юнаки 15-17 років, яких навчали виживати у польових умовах, підкорювати труднощі, надавати першу допомогу тощо. Дисципліна, вишкіл, витримка і дух патріотизму.
Хлопці жили у великих палатках, одна з них - привезена майданівцями з Теребовлі, стала улюбленою для хлопців, мабуть, дух Майдану, не вивітрюється і не відмивається, як та кіптява, від якої хлопці двічі мили намет.
Їм теж було непросто: пригоди, випробування... До кінця дійшли не всі. Але за тих, що дійшли, я спокійна, за цими хлопцями - майбутнє України!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 09:56:05 ]
неймовірно гордий за наш народ, нашу молодь,наших хлопців та чоловіків,жінок,що боронили наше майбутнє на Майдані і нині це роблять на Сході! Від участі в Русі 20 років тому дістав "пам'ятку" і 2 роки провів у шпиталі та на реабілітації,нині кульгаю на одну ногу, але не шкодую ані трохи...Господи, борони наших хлопців! Спаси і помилуй нас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 11:56:29 ]
Дякую, Тимофію! У відповіді на попередній коментар я пояснила, чому і кому присвячений вірш. Але, безумовно, і хлопцям-майданівцям, і нашим героям, учасникам бойових дій на сході України, низький уклін і безмежна вдячність. Підростає гідна зміна, підмога, хлопці, що завтра чи післязавтра доповнять стрій. Дай Боже, щоб мирний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 21:22:25 ]
Так, Дай, Боже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 10:19:02 ]
"Як тричі піднявся, де двічі упав"- !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 11:57:14 ]
Так, Світлано, це і є найголовніше - підійматися хоча б на один аз більше, ніж упав.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 10:55:56 ]
дрова в буржуйці палатки з майдану
Давали ні з чим не зрівнянне тепло, - здається ціла вічність минула з того часу... Стільки всього відбулося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 11:59:59 ]
Так, неймовірно насичений тяжими подіями час переживаємо. Не встигли оговтатись від однієї рани, як здобуваємо нові, болючі, криваві...
Дай Боже, щоб юнакам, про яких пишу в цьому вірші, довелося долати тільки мирні "фортеці" - відбудовувати і прославляти рідну державу.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 11:25:38 ]
Класно, вітаю, Віль!
"Як тричі піднявся, де двічі упав" - символічно неймовірно!
ПС. Я би в передостанній строфі порадив трохи інший варіант останнього рядка:
"Із стрОю не вийшов, доспівував Гімн" (?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 11:26:16 ]
Вибачаюсь, Валь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 12:04:34 ]
Дякую, Іване! Порада приймається, так справді краще.
А було так: один з юнаків у таборі напередодні закриття зміни травмував ногу, не міг на неї ступати. Лікар обробила рану, і Валера весь день лежав у наметі. Батьки хотіли в той же день забрати його (живуть у сусідньому з табором селі), але він сказав, що залишиться в таборі до самого фінішу.
Увечері на традиційну лінійку друзі винесли його і посадили на стілець. А коли співали Гімн, він піднявся і співав з усіма, стоячи на одній нозі.
... Наче що б там такого... А я до сліз рада, що такі хлопці підростають в підмогу нашим Героям! Молюся за них! Хай мирні звитяги, тільки мирні, чекають на кожного!