ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Дума Козак
2020.07.07 09:44
Горить коса, палає ліс до неба,
все поглинає полумя стіна!
Природа віддає останню требу –
життя життям оплачує сповна...

Заграва підіймається над морем,
у тому пеклі гине все живе
і рани залікуються не скоро,

Сергій Губерначук
2020.07.07 08:26
Ех, ти, Скорпіоне!
Ти жалиш!
Повернутий спиною – Злом!
А спробуй убити –
на-зав-жди –

Добром.

Олександр Сушко
2020.07.07 01:32
Літній дощик


Шкандибаю, у руках ковінька

Став старим, а був - прехтивий фавн.

А спекотне літо, наче жінка,-

Олексій Кацай
2020.07.06 20:29
планету машиною часу
жбурляє у космосу вир
де мов бумеранг папуаса
галакто-спіралиться шир
і на астероїдів брили
розсипавши простору схил
пітьма проявляє пітьмила
в непевному світлі світил

Євген Федчук
2020.07.06 19:21
Було це у часи у старовинні.
Коли? Не знаю. Та давно було.
Унадились татари в Україні
Чи не щодень чинити своє зло.
Ішли так часто. Йшло їх так багато,
Що всю траву стоптали у степах
Не стало чим й коня погодувати
На широченних степових шляхах.

Олександр Панін
2020.07.06 18:15
На зеленій галявині, на узліссі -
Засмучена дівчина у дрімучому лісі…
Як у ліс потрапила, Прекрасна,
Що робиш на галявині, Красна?

«Краще бути в лісі почорнілому,
ніж у чоловіка в домі немилому…

Олександр Сушко
2020.07.06 17:31
Він грав на піаніно власним членом,
Скакав по сцені у рябих трусах.
А нині - Президент! Спаситель! Ленін!
Країна, врешті, витягла туза.

І зажила-а-а! Аж мед тече по вухах,
Грошви до біса і війни нема...
Ці вибори - солодка груповуха,

Ярослав Чорногуз
2020.07.06 15:00
Смарагдове сяйво, як полум`я ніжне,
Голубить воно, не пече.
Тону у вогні я оцім дивовижнім –
Смарагдових бранець очей.

ПРИСПІВ:
Смарагдові очі, смарагдові очі
Мене огорнули теплом.

Олександр Сушко
2020.07.06 09:29
Порізано талант сатири лезами,
Під хвіст коту усі мої труди!
Кошлате мудромисліє - поезія,
А те, що в мене - сірий наратив.

О, хто би дав хоча б ковточок радості?
Боги парнаські вирок прорекли:
"Для вічноті твої творіння - капості,

Сергій Губерначук
2020.07.06 09:14
Вічно серце живе
по тілах по людських,
не в однакових ритмах кочує.

Десь фонтаном прорве
між артерій вузьких,
десь мелодію Брамса прочує.

Іван Потьомкін
2020.07.05 21:35
Андрій Розумовський Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ? Бетховен З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Ігор Шоха
2020.07.05 21:19
Є люди, з якими приємно завжди,
далеко не треба ходити,
є й інші, з якими, куди не іди,
немає про що говорити.

На інших надійся, та сам обирай,
на кого надія в дорозі,
оточена пеклом дорога у рай,

Дума Козак
2020.07.05 20:56
Млини...
Млини ідуть по полю
і мелють вітер на шматки,
а разом з ним щербату долю,
немов посохлі пелюстки...

Вони ідуть на захід сонця
чи навпаки – йому на схід?

Дума Козак
2020.07.05 20:32
Коса, дорога, рев мотора,
пісок розпечений, жара...
До моря, вниз і знов угору,
повзе авто на всіх парах.

Обабіч ліс, столітні сосни,
вірніше залишки ліска.
Було їм вирости непросто,

Євген Федчук
2020.07.05 20:10
Сидів в саду і слухав солов’я,
Що недалеко в гаї заливався.
Під спів той задрімати намагався,
Не міг заснути в душній хаті я.
Дививсь крізь віття на громаддя зір,
Якими щедро всипалося небо.
Задумувався про життя, про себе,
Про те усе, що бачив до

Олександр Сушко
2020.07.05 12:46
У дурня аж дзвенить у лобі,
Сховала маска розум, ніс.
Тепер носи її до гробу -
Намордник намертво приріс.

А ще сідай, пиши віршата
І глипай мовчки за вікно.
Для мене ж ця гультяйська влада -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Ти це зробив!

Учасникам першого заїзду військово-патріотичного табору "Серце патріота", де мені пощастило працювати у якості польового кухаря.

То доля звела молодих патріотів,
Щоб разом пройшли незвичайний маршрут.
Забулося "До", не бентежило "Потім",
Усе відбдувалося "Зараз і Тут".

Забув про умови ти в таборі, друже,
Хоча до комфорту і затишку звик,
А тут не стогнав, був терплячим і мужнім,
Майбутній солдат, захисник, чоловік.

Хіба зрозуміє любитель дивану
Усе, що не з ним, а з тобою було:
Як дрова в буржуйці палатки з майдану
Давали ні з чим не зрівнянне тепло,

Як з друзями разом підкорював хвилю,
А сам би ніколи її не здолав,
Як множила пісня і витримку, й силу,
Як тричі піднявся, де двічі упав,

Як ближнього біль був твоїм особистим,
Як успіх його був тобі дорогим,
Як друг із ногою, пробитою вістрям,
Не вийшов зі строю, доспівував Гімн,

Як стихли вітри і підкорена злива,
В яких з Юнака виростав Чоловік...
І довго ще будеш від того щасливим,
Що ти це зробив! Не злякався й не втік!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Табір



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-04 22:18:21
Переглядів сторінки твору 1712
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.759 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.671 / 5.5  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 09:49:03 ]
Уклін за вірш, Валю! Стільки любові тут - кожен рядок - виплаканий! - це вже історія - справжня історія - живе творіння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 11:53:28 ]
Дякую, Роксолано!
Але, схоже, мене не зрозуміли. У передмові до вірша я зазначила, що це вірш про хлопців з військово-патріотичного табору. там були юнаки 15-17 років, яких навчали виживати у польових умовах, підкорювати труднощі, надавати першу допомогу тощо. Дисципліна, вишкіл, витримка і дух патріотизму.
Хлопці жили у великих палатках, одна з них - привезена майданівцями з Теребовлі, стала улюбленою для хлопців, мабуть, дух Майдану, не вивітрюється і не відмивається, як та кіптява, від якої хлопці двічі мили намет.
Їм теж було непросто: пригоди, випробування... До кінця дійшли не всі. Але за тих, що дійшли, я спокійна, за цими хлопцями - майбутнє України!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 09:56:05 ]
неймовірно гордий за наш народ, нашу молодь,наших хлопців та чоловіків,жінок,що боронили наше майбутнє на Майдані і нині це роблять на Сході! Від участі в Русі 20 років тому дістав "пам'ятку" і 2 роки провів у шпиталі та на реабілітації,нині кульгаю на одну ногу, але не шкодую ані трохи...Господи, борони наших хлопців! Спаси і помилуй нас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 11:56:29 ]
Дякую, Тимофію! У відповіді на попередній коментар я пояснила, чому і кому присвячений вірш. Але, безумовно, і хлопцям-майданівцям, і нашим героям, учасникам бойових дій на сході України, низький уклін і безмежна вдячність. Підростає гідна зміна, підмога, хлопці, що завтра чи післязавтра доповнять стрій. Дай Боже, щоб мирний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 21:22:25 ]
Так, Дай, Боже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 10:19:02 ]
"Як тричі піднявся, де двічі упав"- !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 11:57:14 ]
Так, Світлано, це і є найголовніше - підійматися хоча б на один аз більше, ніж упав.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 10:55:56 ]
дрова в буржуйці палатки з майдану
Давали ні з чим не зрівнянне тепло, - здається ціла вічність минула з того часу... Стільки всього відбулося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 11:59:59 ]
Так, неймовірно насичений тяжими подіями час переживаємо. Не встигли оговтатись від однієї рани, як здобуваємо нові, болючі, криваві...
Дай Боже, щоб юнакам, про яких пишу в цьому вірші, довелося долати тільки мирні "фортеці" - відбудовувати і прославляти рідну державу.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 11:25:38 ]
Класно, вітаю, Віль!
"Як тричі піднявся, де двічі упав" - символічно неймовірно!
ПС. Я би в передостанній строфі порадив трохи інший варіант останнього рядка:
"Із стрОю не вийшов, доспівував Гімн" (?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 11:26:16 ]
Вибачаюсь, Валь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 12:04:34 ]
Дякую, Іване! Порада приймається, так справді краще.
А було так: один з юнаків у таборі напередодні закриття зміни травмував ногу, не міг на неї ступати. Лікар обробила рану, і Валера весь день лежав у наметі. Батьки хотіли в той же день забрати його (живуть у сусідньому з табором селі), але він сказав, що залишиться в таборі до самого фінішу.
Увечері на традиційну лінійку друзі винесли його і посадили на стілець. А коли співали Гімн, він піднявся і співав з усіма, стоячи на одній нозі.
... Наче що б там такого... А я до сліз рада, що такі хлопці підростають в підмогу нашим Героям! Молюся за них! Хай мирні звитяги, тільки мирні, чекають на кожного!