ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.17 06:43
Мерехтіли зорі в небі,
Тиша танула в пітьмі, -
Я збирався йти без тебе
Навстріч збудженій зимі.
Та лише подався з хати,
Як спинився за дверми,
Бо почав тепло втрачати
Задалеко до зими.

хома дідим
2026.10.16 23:45
на правах інтермедії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії

Іван Потьомкін
2026.10.16 22:35
Люблю, як, весела, розбуджуєш гомін довкіль
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.

А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п

Світлана Пирогова
2026.10.16 20:23
Малює осінь філігранно:
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.

Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -

Мирон Шагало
2026.10.16 19:44
Тихо жоржиною
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.

Ігор Терен
2026.10.16 15:09
Життя запрошує до школи
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.

ІІ

Борис Костиря
2026.10.16 13:35
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.

Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря

Катерина Савельєва
2026.10.16 11:14
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.

Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,

В Горова Леся
2026.10.16 11:07
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.

Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / У час, який вважався мирним...

 А Господь рятує білий світ...
Пізно уночі і рано-вранці
Злий павук сіткú брехнí снує.
А Господь сидить на білій хмарці
І вплітає праведне, Своє.

Має Він роботу нині часто -
Злий павук наплів багато бід.
А Господь залатує дірчасте
І щодня рятує білий світ...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-08-28 14:43:31
Переглядів сторінки твору 3461
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 14:55:23 ]
Ще один цвяшок у домовину диявола-павука.
Вплітає праведне


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 15:30:15 ]
Дякую! (западає у мене "р" на клавіатурі :) )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 15:22:51 ]
Господь всесильний - заплутається павук у власному павутинні і здохне неодмінно... А світ буде порятовано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 15:31:04 ]
вже заплутався так, що не вибереться. але стількох ще понівечить, поки сам сконає...
Дякую, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 15:29:58 ]
А він, той самий, про якого співають футбольні фани, навіть схожий на павука... Файно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 15:32:38 ]
Дякую, Богдане! Таки схожий, учора потрапила на очі підбірка фото цього кадра з дурнуватим виразом фасаду, то там на одному він з надутими щоками - ну павук павуком...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 15:39:44 ]
цікаве плетиво...
Випробовуємо терпіння Господа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 15:45:58 ]
На сьогоднішній святковій проповіді в церкві я зрозуміла, що не достатньо вірю в Господа. Кажуть, молитися треба за ворогів наших, а не смерті їм бажати... Господи, дай такої віри, щоб молитися, а не проклинати!
Дякую, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-28 17:57:37 ]
Господь рятує. Засвідчую це. Я у коментарі на вірш Івана Гентоша подав текст свого повідомлення після денної пригоди. Як приклад, повторю його й тут:
"Вибухи, вибухи, вибухи. Протягом всього дня і безперервно. Писати про це стає дурним тоном. Тільки коли трапляється таке, що розумієш: кілька хвилин тому побував у Божих долонях, вже не можливо втриматись. Я чомусь не любив 32 автобусний маршрут, та тягнутись на тролейбусну двійку не схотів. Сів, та поїхав. З Куйбишева повернули на Матросова і жінка попросилася на вихід. От і добре, що попросилася. Якби не так, то розбирали б нас, пасажирів "Еталону" по частинах. Не доїхавши до площі Бакінських Комісарів метрів 50-60, автобус струсонуло вибухом прямо попереду. У повітрі сіро-чорна хмара, з якої вилітають осколки, уламки чогось, тролеї. Всі пасажири на підлозі. Водію і кондуктору падати просто нема куди, а водію так і не можна. Літній чоловік біля заднього виходу перший підвівся і почав давати команди водієві: "Праворуч, ліворуч...!" Паніка не паніка, а чути голосну молитву жінки і мати-перемати нашого "штурмана". Молитва і мати, ну де таке ще почуєш? А ракети сипалися, як погані яблука. Площу зтирали з лиця землі. Кілька поворотів і звуки попадання вже відчутно віддалилися. Попідводилися й інші пасажири. Тільки одну поторсали за плече, переконавшись, що жінка жива, неушкоджена, тільки надто перелякана. Наш автобус не отримав ні одної нової дірки, дякувати Богу. Та й ці двоє, водій та "штурман" молодці. І весь останній до моєї зупинки шлях чолов'яга не припиняв лайку, криючи бойовиків за те, що вони засіли у місті, а гинуть цивільні люди. Повчальна вийшла поїздка. Тепер я зрозумів, чому так не люблю 32-й автобус. Передчуття, чи що?"
Молитва - сильна річ. Я, принаймні, знаю, нас у автобусі молилося двоє, як мінімум.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 23:26:35 ]
Валю, це - поезія. Не обов"язково пальцем вказувати "ху із ху". У двох строфах Ви зуміли висловити те, на що інші витратили стоси паперу.