ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / У час, який вважався мирним...

 А Господь рятує білий світ...
Пізно уночі і рано-вранці
Злий павук сіткú брехнí снує.
А Господь сидить на білій хмарці
І вплітає праведне, Своє.

Має Він роботу нині часто -
Злий павук наплів багато бід.
А Господь залатує дірчасте
І щодня рятує білий світ...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-08-28 14:43:31
Переглядів сторінки твору 3029
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 14:55:23 ]
Ще один цвяшок у домовину диявола-павука.
Вплітає праведне


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 15:30:15 ]
Дякую! (западає у мене "р" на клавіатурі :) )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 15:22:51 ]
Господь всесильний - заплутається павук у власному павутинні і здохне неодмінно... А світ буде порятовано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 15:31:04 ]
вже заплутався так, що не вибереться. але стількох ще понівечить, поки сам сконає...
Дякую, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 15:29:58 ]
А він, той самий, про якого співають футбольні фани, навіть схожий на павука... Файно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 15:32:38 ]
Дякую, Богдане! Таки схожий, учора потрапила на очі підбірка фото цього кадра з дурнуватим виразом фасаду, то там на одному він з надутими щоками - ну павук павуком...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 15:39:44 ]
цікаве плетиво...
Випробовуємо терпіння Господа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 15:45:58 ]
На сьогоднішній святковій проповіді в церкві я зрозуміла, що не достатньо вірю в Господа. Кажуть, молитися треба за ворогів наших, а не смерті їм бажати... Господи, дай такої віри, щоб молитися, а не проклинати!
Дякую, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-28 17:57:37 ]
Господь рятує. Засвідчую це. Я у коментарі на вірш Івана Гентоша подав текст свого повідомлення після денної пригоди. Як приклад, повторю його й тут:
"Вибухи, вибухи, вибухи. Протягом всього дня і безперервно. Писати про це стає дурним тоном. Тільки коли трапляється таке, що розумієш: кілька хвилин тому побував у Божих долонях, вже не можливо втриматись. Я чомусь не любив 32 автобусний маршрут, та тягнутись на тролейбусну двійку не схотів. Сів, та поїхав. З Куйбишева повернули на Матросова і жінка попросилася на вихід. От і добре, що попросилася. Якби не так, то розбирали б нас, пасажирів "Еталону" по частинах. Не доїхавши до площі Бакінських Комісарів метрів 50-60, автобус струсонуло вибухом прямо попереду. У повітрі сіро-чорна хмара, з якої вилітають осколки, уламки чогось, тролеї. Всі пасажири на підлозі. Водію і кондуктору падати просто нема куди, а водію так і не можна. Літній чоловік біля заднього виходу перший підвівся і почав давати команди водієві: "Праворуч, ліворуч...!" Паніка не паніка, а чути голосну молитву жінки і мати-перемати нашого "штурмана". Молитва і мати, ну де таке ще почуєш? А ракети сипалися, як погані яблука. Площу зтирали з лиця землі. Кілька поворотів і звуки попадання вже відчутно віддалилися. Попідводилися й інші пасажири. Тільки одну поторсали за плече, переконавшись, що жінка жива, неушкоджена, тільки надто перелякана. Наш автобус не отримав ні одної нової дірки, дякувати Богу. Та й ці двоє, водій та "штурман" молодці. І весь останній до моєї зупинки шлях чолов'яга не припиняв лайку, криючи бойовиків за те, що вони засіли у місті, а гинуть цивільні люди. Повчальна вийшла поїздка. Тепер я зрозумів, чому так не люблю 32-й автобус. Передчуття, чи що?"
Молитва - сильна річ. Я, принаймні, знаю, нас у автобусі молилося двоє, як мінімум.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 23:26:35 ]
Валю, це - поезія. Не обов"язково пальцем вказувати "ху із ху". У двох строфах Ви зуміли висловити те, на що інші витратили стоси паперу.