ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.07.13
11:53
В гаю уже зозуля не кує
і солов'їні арії не чутні,
у лузі одуд голос подає
та іволга загадує майбутнє.
Кигиче чайка у височині,
гуде бугай, чекають ночі сови
і горлиця, воркуючи пісні,
і солов'їні арії не чутні,
у лузі одуд голос подає
та іволга загадує майбутнє.
Кигиче чайка у височині,
гуде бугай, чекають ночі сови
і горлиця, воркуючи пісні,
2020.07.13
11:20
Моє життя
неначе стиглий сонях
обличчя повернуло до землі
дозріла врода
пройдено зеніт
і як води
не вдержиш у долонях
і як вогню
неначе стиглий сонях
обличчя повернуло до землі
дозріла врода
пройдено зеніт
і як води
не вдержиш у долонях
і як вогню
2020.07.13
11:08
Баталія буяє поміж нами,
І гороскоп лихий цієї днини,
Іде маніпуляція словами,
Ламає пережите щохвилини.
Руйнуємо усе на мапі долі,
Міняємо її категорично,
Робило натяки нам серце кволі,
І гороскоп лихий цієї днини,
Іде маніпуляція словами,
Ламає пережите щохвилини.
Руйнуємо усе на мапі долі,
Міняємо її категорично,
Робило натяки нам серце кволі,
2020.07.13
09:21
Ех, петрові батоги…
– Що ж ти, Петре, наробив?
Батоги чудові, синьокольорові
Розгубив ти, друже.
А Петро й не тужить:
– З жовтою люцерною...
Легко і спацерно їм,
– Що ж ти, Петре, наробив?
Батоги чудові, синьокольорові
Розгубив ти, друже.
А Петро й не тужить:
– З жовтою люцерною...
Легко і спацерно їм,
2020.07.13
08:45
Ось візьму і, немов чарівник,
Поманю тебе в час надвечірній
До сповитих імлою осик,
Що знічев’я шурхочуть помірно.
Попід ними отава густа
І пружнаста така, й душнувата, –
Мов покрита тафтою тахта,
В тьмяних нетрях моєї кімнати.
Поманю тебе в час надвечірній
До сповитих імлою осик,
Що знічев’я шурхочуть помірно.
Попід ними отава густа
І пружнаста така, й душнувата, –
Мов покрита тафтою тахта,
В тьмяних нетрях моєї кімнати.
2020.07.13
08:21
Первісно інший прихожий,
дійсно живий тут і тепер,
сім’я свого нарозмножив –
завтра раптово не помер!
Відтак, почав жити вічно,
брати взнаки кожного з нас –
доля моя пересічна
дійсно живий тут і тепер,
сім’я свого нарозмножив –
завтра раптово не помер!
Відтак, почав жити вічно,
брати взнаки кожного з нас –
доля моя пересічна
2020.07.13
00:05
Місто не має ні виходу ні пуття,
Місто гнітить бажання і глушить сенс.
Місто потоне у горах свого сміття
І захлинеться в блювоті своїх проблем.
Кращі часи змарнувалися вже давно,
Але приховують правду його вожді,
Час йому вже відраховує метроном
Місто гнітить бажання і глушить сенс.
Місто потоне у горах свого сміття
І захлинеться в блювоті своїх проблем.
Кращі часи змарнувалися вже давно,
Але приховують правду його вожді,
Час йому вже відраховує метроном
2020.07.12
23:51
Перед очима свіжа акварель,
де води древніх Бугу й Борисфену
намили в гирлі історичну сцену
під рукотворне диво – цитадель!
Лиман вона тримала на замку.
Очаківська в її основі банка
та Ольвії мілетської останки
де води древніх Бугу й Борисфену
намили в гирлі історичну сцену
під рукотворне диво – цитадель!
Лиман вона тримала на замку.
Очаківська в її основі банка
та Ольвії мілетської останки
2020.07.12
22:15
У Всесвіті, на краєчку,
десь на планеті Земля
стоїть маленьке містечко,
в котре закоханий я.
Там пестить берег високий
священна Божа ріка;
з етеру едемський спокій
десь на планеті Земля
стоїть маленьке містечко,
в котре закоханий я.
Там пестить берег високий
священна Божа ріка;
з етеру едемський спокій
2020.07.12
21:32
Боєць помирав...
Лиш на шосту добу
Рухнувся на ліжку
І стиха добув
З грудей пробитих:
«Пи!..»
Конвеєром сестри
Спішать йому воду,
Лиш на шосту добу
Рухнувся на ліжку
І стиха добув
З грудей пробитих:
«Пи!..»
Конвеєром сестри
Спішать йому воду,
2020.07.12
20:05
Прийшла донька до матері в сльозах:
- Не знаю, мамо, що мені робити.
Мені коханий тільки-но сказав,
Що він мене не може полюбити,
Бо в нього, бачте, вже кохана є.
А як мені з моїм коханням бути?
Я ладна серце розірвать своє!..
Але не можу я його за
- Не знаю, мамо, що мені робити.
Мені коханий тільки-но сказав,
Що він мене не може полюбити,
Бо в нього, бачте, вже кохана є.
А як мені з моїм коханням бути?
Я ладна серце розірвать своє!..
Але не можу я його за
2020.07.12
19:17
Учора настало завтра, з третьої пополудні.
Сьогодень уже "ніколи", кілько їх не лічи.
Те, чого більш нема, має на оці будні
з вогким числом газети і без яйця в борщі.
На прізвисько "Іванов", літ і літ епоху
порябить тут як тут – колами по воді.
Сьогодень уже "ніколи", кілько їх не лічи.
Те, чого більш нема, має на оці будні
з вогким числом газети і без яйця в борщі.
На прізвисько "Іванов", літ і літ епоху
порябить тут як тут – колами по воді.
2020.07.12
18:57
Тебе з’їдаю натщесерце
А пообіду - на десерт.
На присмак ти - горілка з перцем
Сьогодні вже півлітри впер…
Єдине ти моє похмілля
І звершень алчби джерело.
Куди йому… я про чарзілля
Воно - ніщо, хіба було?..
А пообіду - на десерт.
На присмак ти - горілка з перцем
Сьогодні вже півлітри впер…
Єдине ти моє похмілля
І звершень алчби джерело.
Куди йому… я про чарзілля
Воно - ніщо, хіба було?..
2020.07.12
17:40
На вухо князю хором людожерці:
- Не бійся крові! В карі будь твердим!
Віддай народ свій богу-чужоземцю
І станеш не убицею - святим...
Ця віра - благо? Чи страшна омана?
Квиток до раю? Бізнес чи маразм?
Від різанини плакала Почайна,-
- Не бійся крові! В карі будь твердим!
Віддай народ свій богу-чужоземцю
І станеш не убицею - святим...
Ця віра - благо? Чи страшна омана?
Квиток до раю? Бізнес чи маразм?
Від різанини плакала Почайна,-
2020.07.12
14:08
Сьогодні не прийде ще наше завтра,
хоч є бажання, та нема уміння.
Зате в серцях свободи вічна ватра
горить із покоління в покоління.
Ми не із криці, та душа іскриться,
гартуючись в нерівному двобої
і мужнє серце кров’ю освятиться
хоч є бажання, та нема уміння.
Зате в серцях свободи вічна ватра
горить із покоління в покоління.
Ми не із криці, та душа іскриться,
гартуючись в нерівному двобої
і мужнє серце кров’ю освятиться
2020.07.12
13:01
Пролинула, відквітла, відлетіла
блаженного кохання світла мить,
та не лишила ще уяви сила
і серце хоче віддано любить…
Осіннім дивограєм ваблять клени,
по-літньому ще липи шелестять
і дуб стоїть у всій красі, зелений,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...блаженного кохання світла мить,
та не лишила ще уяви сила
і серце хоче віддано любить…
Осіннім дивограєм ваблять клени,
по-літньому ще липи шелестять
і дуб стоїть у всій красі, зелений,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2020.06.30
2020.06.20
2020.06.17
2020.06.13
2020.06.07
2020.06.06
2020.05.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Валентина Попелюшка (1967) /
Вірші
Сергійкові Аветісяну
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сергійкові Аветісяну
Новоспочиле янголятку,
Тобі вже більше не болить.
Лети до мами і до татка
У райську радісну блакить.
Ні, то не правда, що за гранню
Нема нічого, вічна ніч.
Поглянь: сестричка, зірка рання
Тобі всміхається навстріч.
О, крихітко, чия провина,
Що світ – в полоні сатани?
То найстрашніший звір – людина,
Бо інший так би не вчинив.
Цей світ, здається, вже пропащий,
Суцільний бруд, і біль, і гріх.
Лети, тобі там буде краще,
Раз тут Господь не уберіг.
Учора ще була надія,
Що виживеш, продовжиш рід,
Зростеш у красеня Сергія…
А нині – й сонця промінь зблід,
І постаріло небо наче,
Паде дощем на товщу криг.
То за тобою гірко плаче
Той грішний світ, що не вберіг…
Тобі вже більше не болить.
Лети до мами і до татка
У райську радісну блакить.
Ні, то не правда, що за гранню
Нема нічого, вічна ніч.
Поглянь: сестричка, зірка рання
Тобі всміхається навстріч.
О, крихітко, чия провина,
Що світ – в полоні сатани?
То найстрашніший звір – людина,
Бо інший так би не вчинив.
Цей світ, здається, вже пропащий,
Суцільний бруд, і біль, і гріх.
Лети, тобі там буде краще,
Раз тут Господь не уберіг.
Учора ще була надія,
Що виживеш, продовжиш рід,
Зростеш у красеня Сергія…
А нині – й сонця промінь зблід,
І постаріло небо наче,
Паде дощем на товщу криг.
То за тобою гірко плаче
Той грішний світ, що не вберіг…
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0881 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0881 seconds