ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2020.07.02 13:35
Хто придумав слова,
І що це за диво,
Чому слово "матуся"
Сяє грайливо?

Доброусмішка світла
На обличчі від "тато",
І серденько сміється -

Тетяна Левицька
2020.07.02 11:06
Ця жіночка на більше заслуговує.
усмішка сонячна і очі чудотворні.
По віденські з вершками чорну каву п'є
і ходить у пуантах на краю безодні.

Пряде із кужеля лавандорунні сни,
і дістає з криниці сивини тумани.
Летить голубкою у вогнище війни,

Сергій Губерначук
2020.07.02 09:01
Хай кожен день, мов скромна ікебана,
мов невигадливий орнамент на підлозі,
хай ні на мить мене в твій дім не звано,
коли б не йшов ти – я стою на розі.

Можливо, я свій сором загубила,
коли найперше ці зустріла очі.
Нехай щодня так скромно я любила

Микола Соболь
2020.07.02 08:33
Молитвами тихими,
коси аж до пліч,
йшла шляхами млистими
пречудова ніч.
Всюди пахло росами,
травами у млі,
запахами млосними
матінки землі…

Іван Потьомкін
2020.07.01 22:15
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Олександр Сушко
2020.07.01 22:06
Течуть роки, немов Дніпро-ріка,
За осінню - зима, весна, питання...
Це літо, наче мавка молода -
Таке ж гаряче і,, мабуть, останнє.

Вдихнув і задихнувся від краси,
Забув про сон, душевний спокій, вірші.
Лечу крізь легіт в піднебесну синь

Ігор Деркач
2020.07.01 21:06
Їм юшку і плюю на щі,
копаю ямище глибоке...
ачей, на мене у кущі
чатує лихо косооке.
Чи то Яга, чи то Кощій –
не мають спокою народи,
то пограбує лиходій,
а то – опричники-уроди.

Ігор Шоха
2020.07.01 20:47
Звикаємо до сарани
в саду-городі та етері,
у бувшому есересері.

А от на палубі війни
перемагають гризуни –
щурі-сусіди на галері.

Ніна Виноградська
2020.07.01 20:34
Останні їхні погляди на світ,
На день серпневий, сонечко і друзів…
Минуло стільки непривітних літ,
Які тримають всіх нас у напрузі.

І моляться услід їх матері,
Батьки схиляють голови донизу.
Сини не прийдуть вранці, на зорі,

Євген Федчук
2020.07.01 20:30
Ми вже другий десяток розміняли,
А дехто ще продовжує кричать,
Що можем ми за гарний кусень сала
І Україну – матінку продать.
Що нації такої не існує,
А наша мова – діалект і все.
І нами то Америка керує,
А то Росія звільнення несе.

Віктор Кучерук
2020.07.01 17:11
Усе минає… І відпустка теж
Розтанула, як блискітки у піні, –
З’явилася і зникла, мов кортеж,
Виблискуючих спинами дельфінів.
Ну, ось і все – зоріють небеса,
Освітлюючи сяйвом темні води, –
Розлуки смуток душу пронизав
І гіркотою обволік зісподу.

Олександр Панін
2020.07.01 16:47
Скрегіт у воріт парадних,
Наче навмання,
Вдерся в них Ковбой,
нахабно
він жене Коня!

"Гей, Ковбой! В лиху годину!
Ти що, "з конопель"?

Ніна Виноградська
2020.07.01 16:30
Той день сміявся голосом твоїм,
Яснів твоєю усмішкою, друже.
Коли з небес озвався звучний грім,
На дощик ми дивилися байдуже.

Світило сонце із твоїх очей,
А мокре листя стиха шелестіло –
На відстані душі твоє плече

Ніна Виноградська
2020.07.01 16:22
Болить ріка і заболіло небо,
Дощами з хмар течуть мої жалі.
То, може, по життю мені так треба
Злетіти вгору, впасти до землі.

Загоївши свої синці і рани,
Від сліз у зморшках залишити сіль,
Тужити за минулим і коханим,

Олександр Сушко
2020.07.01 12:19
Взяв у длані істини батіг
Та вперіщив дурня (буде вава):
Жінку ображати - смертний гріх!
Ну, а чоловіка - Божа справа.

Хай жона, пиляє і товче,
А захоче - лізе у кишені.
Як мужик з титанів (не з нікчем!) -

Маргарита Ротко
2020.07.01 10:46
ще трохи – і пройде мільйонна похмура вівця
котроїсь там ночі що б’ється мов тиші піала –
на слізки чи дрізки
………………………………не ловиться сон на живця
годинник – це сом що з руки напуває тантала

сухим шарудінням секунд
……………………………тихо двері риплять
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші

 Орхідея
Чи вдосталь їй тепла на чужині?
Чи в затишку повітря не замало?
Розквітла орхідея на вікні,
Немов у клітці пташка заспівала.

О ніжні, як цілунок, пелюстки!
До них не припаде губами вітер,
Не вип’є аромат її п’янкий,
А дощик не дістане, щоб умити.

Їй байдуже: чи літо, чи зима,
В незмінному комфорті незворушна.
Краса її доглянута – німа,
Приємна оку, та не гріє душу.

Чи знає квітка, що то – біль і сум,
Чи їй відомі віра і надія?
Даруючи мальовану красу,
Хіба вона сама колись радіє?

Проходячи, милуюся щодня,
За шибкою здаля вона помітна.
Мене життя невпинно підганя,
Вона ж нехай і далі ніжно квітне.




Найвища оцінка Ігор Шоха 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ірина Кримська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-28 21:52:04
Переглядів сторінки твору 5052
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.628 / 5.75  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.764 / 6  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./Л.П.) [ 2015-01-28 22:14:03 ]
Гарнесенько написали про дивовижні орхідеї, Валю!
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 17:53:23 ]
Дякую, Ніло! Я справді щодня, відводячи синочка в дитсадок і потім увечері забираючи, проходжу повз будинок, не все підвіконня в квітучих орхідеях. Так вони мені чогось запали в роздуми, хоча у вірші - не тільки про квіти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-28 22:39:32 ]
Интересно узнать: что орхидея ответила на вопросы автора?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 17:54:22 ]
А що їй відповідати? Вона просто й далі цвіте! А я щодня за неї додумую відповіді :)
Дякую, Аню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-29 01:50:11 ]
Розквітла орхідея на вікні,
Немов у клітці пташка заспівала.

Можна брати за афоризм.

Дуже легко написала про надзвичайно складні й завжди активно обговорювані філософські теми. Вірш насправді тільки здається легким - бо виклад вільний, без спотикань у трактуванні й аналогіях. Однак ще сильніше відтак сприймається протилежне видимій легкості - питання, на які кожен шукає відповіді все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 17:57:21 ]
Приємно, що Ви так глибоко занурилися в зміст вірша. Як я вже писала вище - вірш не тільки про квітку.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-29 08:13:16 ]
"Їй байдуже: чи літо, чи зима, В незмінному комфорті незворушна" - байдужість, незворушність - ось де біда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 17:59:46 ]
Згодна з Вами, скільки таких "орхідей" зараз "порозцвітало". І хоча вірш не про них, але десь якась нотка того докору є й тут поміж рядками.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-01-29 09:35:35 ]
В тенетах буднів
дика орхідея:
-Де я?!
(Моє)

Мені теж чогось шкода орхідей, тих, що сумно дивляться з вікна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 18:02:20 ]
"В тенетах буднів", напевно, кожна з нас в якійсь мірі як та дика орхідея - де я?
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-29 19:47:23 ]
Мене життя невпинно підганя,
Вона ж нехай і далі ніжно квітне.
Ці слова так органічно поєднані не тільки із зоровими враженнями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 18:03:38 ]
Дякую, Вікторе! Тут і справді скільки простору для роздумів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-29 21:32:50 ]
Користуючись доказовою базою, висловленою в позитивному світлі всіма без винятку коментаторами, беру на себе право підсумку оцінювання твору 6-ма балами.
Меркантильний інтерес - у мене орхідея жива, але рік уже не цвіте. Може і мені присвятити їй щось таке ж винятково ніжне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 18:06:53 ]
:) а у мене нама орхідей, тільки фіалки. Зараз не цвітуть, але скоро неодмінно порадують такою простою і рідною красою.
Спробуйте, Ігорю! Квітка - вона ж як жінка, розквітає, коли про неї піклуються, прагнуть зігріти, оспівати.
За високу оцінку дуже Вам вдячна. Несподівано і приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-02-01 21:01:42 ]
А як така висока оцінка узгоджується з римуванням однакових частин мови в однаковому відмінку (принаймні в одному випадку) та вживанням вкороченого дієслова?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 20:30:27 ]
Валерію, якщо Ви серйозно, то я на це відповів у http://www.maysterni.com/publication.php?id=107597
Ми тут всі однакові 'професіонали', інакше оцінювали б з позицій R1 і вище. Якщо не помічаєш того, за що банально критикують твір літературні прокурори, то це все одно поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-29 21:41:50 ]
Приклад, гідний наслідування - писати про все, що бачиш. Це і є поезією.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 18:10:34 ]
Гадаєте, акини взяли б мене в свою компанію? :)
Напевно, це чесно по відношенню до потенційного читача - писати про те, що не тільки бачиш, а й відчуваєш, а не вигадувати штучних, надуманих сюжетів? Хоча у когось і це дуже майстерно виходить.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-01 09:16:02 ]
Останнього часу про щось штучне казати складно. Віршуємо про те, що викликає резонанс або про те, що його не викликає, але воно існує, і його не можна не побачити.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Добко (Л.П./Л.П.) [ 2015-03-08 10:43:31 ]
Дуже гарний вірш. Ви зуміли так тонко зрозуміти світ квітів і природи і передати незбагненне...