ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Із життя племені дулібів
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш…
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
* * *
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
* * *
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Чуйне грішне (The Doors)
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші

 Орхідея
Чи вдосталь їй тепла на чужині?
Чи в затишку повітря не замало?
Розквітла орхідея на вікні,
Немов у клітці пташка заспівала.

О ніжні, як цілунок, пелюстки!
До них не припаде губами вітер,
Не вип’є аромат її п’янкий,
А дощик не дістане, щоб умити.

Їй байдуже: чи літо, чи зима,
В незмінному комфорті незворушна.
Краса її доглянута – німа,
Приємна оку, та не гріє душу.

Чи знає квітка, що то – біль і сум,
Чи їй відомі віра і надія?
Даруючи мальовану красу,
Хіба вона сама колись радіє?

Проходячи, милуюся щодня,
За шибкою здаля вона помітна.
Мене життя невпинно підганя,
Вона ж нехай і далі ніжно квітне.




Найвища оцінка Ігор Шоха 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ірина Кримська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-28 21:52:04
Переглядів сторінки твору 10043
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.628 / 5.75  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.764 / 6  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2015-01-28 22:14:03 ]
Гарнесенько написали про дивовижні орхідеї, Валю!
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 17:53:23 ]
Дякую, Ніло! Я справді щодня, відводячи синочка в дитсадок і потім увечері забираючи, проходжу повз будинок, не все підвіконня в квітучих орхідеях. Так вони мені чогось запали в роздуми, хоча у вірші - не тільки про квіти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-28 22:39:32 ]
Интересно узнать: что орхидея ответила на вопросы автора?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 17:54:22 ]
А що їй відповідати? Вона просто й далі цвіте! А я щодня за неї додумую відповіді :)
Дякую, Аню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-29 01:50:11 ]
Розквітла орхідея на вікні,
Немов у клітці пташка заспівала.

Можна брати за афоризм.

Дуже легко написала про надзвичайно складні й завжди активно обговорювані філософські теми. Вірш насправді тільки здається легким - бо виклад вільний, без спотикань у трактуванні й аналогіях. Однак ще сильніше відтак сприймається протилежне видимій легкості - питання, на які кожен шукає відповіді все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 17:57:21 ]
Приємно, що Ви так глибоко занурилися в зміст вірша. Як я вже писала вище - вірш не тільки про квітку.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-29 08:13:16 ]
"Їй байдуже: чи літо, чи зима, В незмінному комфорті незворушна" - байдужість, незворушність - ось де біда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 17:59:46 ]
Згодна з Вами, скільки таких "орхідей" зараз "порозцвітало". І хоча вірш не про них, але десь якась нотка того докору є й тут поміж рядками.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-01-29 09:35:35 ]
В тенетах буднів
дика орхідея:
-Де я?!
(Моє)

Мені теж чогось шкода орхідей, тих, що сумно дивляться з вікна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 18:02:20 ]
"В тенетах буднів", напевно, кожна з нас в якійсь мірі як та дика орхідея - де я?
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-29 19:47:23 ]
Мене життя невпинно підганя,
Вона ж нехай і далі ніжно квітне.
Ці слова так органічно поєднані не тільки із зоровими враженнями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 18:03:38 ]
Дякую, Вікторе! Тут і справді скільки простору для роздумів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-29 21:32:50 ]
Користуючись доказовою базою, висловленою в позитивному світлі всіма без винятку коментаторами, беру на себе право підсумку оцінювання твору 6-ма балами.
Меркантильний інтерес - у мене орхідея жива, але рік уже не цвіте. Може і мені присвятити їй щось таке ж винятково ніжне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 18:06:53 ]
:) а у мене нама орхідей, тільки фіалки. Зараз не цвітуть, але скоро неодмінно порадують такою простою і рідною красою.
Спробуйте, Ігорю! Квітка - вона ж як жінка, розквітає, коли про неї піклуються, прагнуть зігріти, оспівати.
За високу оцінку дуже Вам вдячна. Несподівано і приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-02-01 21:01:42 ]
А як така висока оцінка узгоджується з римуванням однакових частин мови в однаковому відмінку (принаймні в одному випадку) та вживанням вкороченого дієслова?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 20:30:27 ]
Валерію, якщо Ви серйозно, то я на це відповів у http://www.maysterni.com/publication.php?id=107597
Ми тут всі однакові 'професіонали', інакше оцінювали б з позицій R1 і вище. Якщо не помічаєш того, за що банально критикують твір літературні прокурори, то це все одно поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-29 21:41:50 ]
Приклад, гідний наслідування - писати про все, що бачиш. Це і є поезією.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 18:10:34 ]
Гадаєте, акини взяли б мене в свою компанію? :)
Напевно, це чесно по відношенню до потенційного читача - писати про те, що не тільки бачиш, а й відчуваєш, а не вигадувати штучних, надуманих сюжетів? Хоча у когось і це дуже майстерно виходить.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-01 09:16:02 ]
Останнього часу про щось штучне казати складно. Віршуємо про те, що викликає резонанс або про те, що його не викликає, але воно існує, і його не можна не побачити.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Добко (Л.П./Л.П.) [ 2015-03-08 10:43:31 ]
Дуже гарний вірш. Ви зуміли так тонко зрозуміти світ квітів і природи і передати незбагненне...