ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
* * *
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
Мавпа (The Rolling Stones)
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Спогад
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
***
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
***
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
* * *
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Про Григорія Котовського
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями...
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Всупереч відстані (діалог сонетів у співавторстві з Любов'ю Інішевою)
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Краплі осіннього меду
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
***
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
***
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
* * *
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
Слова-Зола --- український джаз
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
Ріки знають щось (The Doors)
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші

 Орхідея
Чи вдосталь їй тепла на чужині?
Чи в затишку повітря не замало?
Розквітла орхідея на вікні,
Немов у клітці пташка заспівала.

О ніжні, як цілунок, пелюстки!
До них не припаде губами вітер,
Не вип’є аромат її п’янкий,
А дощик не дістане, щоб умити.

Їй байдуже: чи літо, чи зима,
В незмінному комфорті незворушна.
Краса її доглянута – німа,
Приємна оку, та не гріє душу.

Чи знає квітка, що то – біль і сум,
Чи їй відомі віра і надія?
Даруючи мальовану красу,
Хіба вона сама колись радіє?

Проходячи, милуюся щодня,
За шибкою здаля вона помітна.
Мене життя невпинно підганя,
Вона ж нехай і далі ніжно квітне.




Найвища оцінка Ігор Шоха 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ірина Кримська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-28 21:52:04
Переглядів сторінки твору 9970
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.628 / 5.75  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.764 / 6  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2015-01-28 22:14:03 ]
Гарнесенько написали про дивовижні орхідеї, Валю!
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 17:53:23 ]
Дякую, Ніло! Я справді щодня, відводячи синочка в дитсадок і потім увечері забираючи, проходжу повз будинок, не все підвіконня в квітучих орхідеях. Так вони мені чогось запали в роздуми, хоча у вірші - не тільки про квіти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-28 22:39:32 ]
Интересно узнать: что орхидея ответила на вопросы автора?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 17:54:22 ]
А що їй відповідати? Вона просто й далі цвіте! А я щодня за неї додумую відповіді :)
Дякую, Аню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-29 01:50:11 ]
Розквітла орхідея на вікні,
Немов у клітці пташка заспівала.

Можна брати за афоризм.

Дуже легко написала про надзвичайно складні й завжди активно обговорювані філософські теми. Вірш насправді тільки здається легким - бо виклад вільний, без спотикань у трактуванні й аналогіях. Однак ще сильніше відтак сприймається протилежне видимій легкості - питання, на які кожен шукає відповіді все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 17:57:21 ]
Приємно, що Ви так глибоко занурилися в зміст вірша. Як я вже писала вище - вірш не тільки про квітку.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-29 08:13:16 ]
"Їй байдуже: чи літо, чи зима, В незмінному комфорті незворушна" - байдужість, незворушність - ось де біда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 17:59:46 ]
Згодна з Вами, скільки таких "орхідей" зараз "порозцвітало". І хоча вірш не про них, але десь якась нотка того докору є й тут поміж рядками.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-01-29 09:35:35 ]
В тенетах буднів
дика орхідея:
-Де я?!
(Моє)

Мені теж чогось шкода орхідей, тих, що сумно дивляться з вікна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 18:02:20 ]
"В тенетах буднів", напевно, кожна з нас в якійсь мірі як та дика орхідея - де я?
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-29 19:47:23 ]
Мене життя невпинно підганя,
Вона ж нехай і далі ніжно квітне.
Ці слова так органічно поєднані не тільки із зоровими враженнями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 18:03:38 ]
Дякую, Вікторе! Тут і справді скільки простору для роздумів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-29 21:32:50 ]
Користуючись доказовою базою, висловленою в позитивному світлі всіма без винятку коментаторами, беру на себе право підсумку оцінювання твору 6-ма балами.
Меркантильний інтерес - у мене орхідея жива, але рік уже не цвіте. Може і мені присвятити їй щось таке ж винятково ніжне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 18:06:53 ]
:) а у мене нама орхідей, тільки фіалки. Зараз не цвітуть, але скоро неодмінно порадують такою простою і рідною красою.
Спробуйте, Ігорю! Квітка - вона ж як жінка, розквітає, коли про неї піклуються, прагнуть зігріти, оспівати.
За високу оцінку дуже Вам вдячна. Несподівано і приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-02-01 21:01:42 ]
А як така висока оцінка узгоджується з римуванням однакових частин мови в однаковому відмінку (принаймні в одному випадку) та вживанням вкороченого дієслова?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 20:30:27 ]
Валерію, якщо Ви серйозно, то я на це відповів у http://www.maysterni.com/publication.php?id=107597
Ми тут всі однакові 'професіонали', інакше оцінювали б з позицій R1 і вище. Якщо не помічаєш того, за що банально критикують твір літературні прокурори, то це все одно поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-29 21:41:50 ]
Приклад, гідний наслідування - писати про все, що бачиш. Це і є поезією.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 18:10:34 ]
Гадаєте, акини взяли б мене в свою компанію? :)
Напевно, це чесно по відношенню до потенційного читача - писати про те, що не тільки бачиш, а й відчуваєш, а не вигадувати штучних, надуманих сюжетів? Хоча у когось і це дуже майстерно виходить.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-01 09:16:02 ]
Останнього часу про щось штучне казати складно. Віршуємо про те, що викликає резонанс або про те, що його не викликає, але воно існує, і його не можна не побачити.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Добко (Л.П./Л.П.) [ 2015-03-08 10:43:31 ]
Дуже гарний вірш. Ви зуміли так тонко зрозуміти світ квітів і природи і передати незбагненне...