Алюзія

"стопка писем банальных развеявших сплин"
будто хохот награда тому, кто один,
кто един, - и герань потому не нужна,
ни скрипач, ни "тик - так" - но "какого рожна?!"...

Ага, справді круто! Мало того, що перекладено будь-як, іноді, м'яко кажучи, занадто далеко від оригіналу, перекладач ще й не помітив римування останніх рядків в оригіналі. Що правда, то правда - "полусвободний пєрєвод".)
І, до речі, навіщо на українському ресурсі переклади російською? Напевно, для цього краще використовувати російські ресурси, де спраглі українського слова росіяни, які не розуміють української (на відміну від українців, які всі поголовно розуміють російську, принаймні ті, що проживають в Україні), чекають не дочекаються перекладів сучасних українських поетів.)
І що це за така цікава можливість з'явилась "відключення опції коментування"? Чи й була? Отже, ми маємо "насолоджуватись" "останніми надходженнями" деяких авторів і не маємо можливості навіть відгукнутися і вказати на деколи просто неприйнятні фрази у їхніх "нетлінках"? Ні, це, звісно, справа авторів, якщо вони не хочуть чути зауважень інших авторів, але, здається, тоді втрачається будь-який сенс публікацій на сайті, де йде обговорення творів. Краще б таким тоді відкрити власний безкоштовний сайт (зараз у цьому немає немає жодних проблем) і публікуватись там донесхочу.

Колись, пам"ятається, мене припрошували публікувати тексти, навіть писали, що я тут бажана...
Якщо шановний В.Ляшкевич проти, то я утримаюся від публікацій. І без мене чимало авторів, є чим насолоджуватися.))))))
От наче й треба пройти повз коментар п.Хмельницького, а напишу таки.
чи не краще піти на власну парцелу, де часто - курйозні неоковирні "нетлінки", переклади, пародії, а не слебезувати отут?))))) Працюйте над власним, Ви можете, а не домислюйте за мене чи інших поетів, створюючи свої "пародії".
Сенсу для мене, може, справді немає. Нині нові ЗІРКИ на ПМ засяяли.
СВОБОДНЫЙ ПЕРЕВОД

СВОБОДНЫЙ ПЕРЕВОД - «перевод, выполненный на более низком уровне эквивалентности, чем тот, которого можно достичь при данных условиях переводческого акта» (Комиссаров, 2002, с. 412); «перевод, передающий общее содержание текста на языке оригинала так, как его понял переводчик, без учета оттенков мысли, выраженных языковыми средствами языка оригинала» (Нелюбин, 2003, с. 187).

Свободный перевод = Вольный перевод.

Данный термин определяет переводческую деятельность с точки зрения результата и с точки зрения метода его выполнения, т.е. отношения переводчика к своей деятельности. При этом важно отношение к так называемым обязательным элементам текста. Предположим, переводчик переводит «Гамлета» В. Шекспира. Известно заранее, где ему придется расставлять номера актов и явлений, точки, восклицательные и вопросительные знаки, имена, названия местности и такие слова, как «смерть», «яд», «череп», «корабль», «письмо», «актеры», «зеркало». Можно заранее назвать в какой-то степени вообще все слова будущего перевода, например задав списком синонимические ряды. Нельзя сказать, что чем вольнее будет обращение с подобными обязательными элементами, тем лучше будет перевод. Но по степени сохранности жестких элементов можно судить о том, каков жанр перевода. При большой сохранности мы приближаемся к подстрочнику, при малой - к вольному переводу.

Перевод должен отражать ценность подлинника и в то же время быть не «бледным пересказом» или «прямым переложением», а неповторимым художественным произведением, обладающим гармонией содержания и формы. Оригинал и перевод связаны сложными отношениями производности, а не соответствия. Примером такого подхода - вольного перевода - является «Антология английской поэзии», составитель которой А.И. Старцев избрал не традиционный прямой путь отбора материала - от лучшего подлинника к переводу, а обратный - от лучшего перевода к оригиналу, поэтому в основу издания была положена коллекция не лучших произведений английской литературы, а лучших русских переводов.

Библиогр.: Английская поэзия в русских переводах / Сост. Старцев А.И. - М., 1981; Алимов В.В. Специальный перевод и лингвистическая интерференция. — М., 2003; Нелюбин Л.Л. Толковый переводоведческий словарь. - М., 2008.

В.Н. Базылев


....................

Переклад сподобався автору першотвору.
щасти усім! натхнення!

Шановна Світлано-Майє, адміністрація сайту дійсно особисто вас, як і інших, по-дружньому підтримувала, коли ви з різних причин йшли і йшли з ПМ, і далі вас підтримуємо, але ж є речі, на які маємо дивитися об"єктивно, особливо, коли ці речі пов'язані з іменами інших авторів, або коли йдеться про публікації на головних сторінках ПМ.
Йдеться ось про останню вашу публікацію, хоча і попередня теж налякала.
Для мене очевидно, що цей ваш вільний чи напіввільний переклад російською з української має ряд проблемних місць, котрих немає в оригіналі. На жаль, з"являється і відчуття, що авторка "перекладу" (і чому не "за мотивами"?) і з російською мовою знайома не настільки глибоко, аби нею вільно чи напіввільно перекладати.
Наприклад, "стопка писем банальных" - це таки явне приниження оригіналу, а "лабиринтами комнат" - навпаки, сміливий вихід у надпострадянський космічний простір. Але "знакомых имен важных чисел", поєднавшись в одне без розділових знаків, виглядає безумовним і абсолютним досягненням і виходом російськомовності в Україні на новий якісний рівень. "я не рядом но сладостно тянется мрак" - тут теж ніяких аналогій з оригіналом, проте від прихованого "я"-єства від перекладача раптово хурделить мороком, з подальшим снігопадом ( над оригінальним, звісно).
Але як без тепла, без хоча би якоїсь надії в кінці? І ось, певно, від романтики "алых парусов", і отримуємо тонкий залишок, "алую нить", що, зрештою, кажуть, симптоматично і для всієї нинішньої рос.літератури, в цілому?
Шановна Світлано-Майє, але Наталя Пасічник до цього не має жодного стосунку, як і адміністрація ПМ не може назвати цю вашу публікацію поезією, та й навіть поетичним перекладом. Але це наша місія - інколи звертати увагу авторів на непритаманну для їхнього таланту діяльність. Бо, найчастіше в таких випадках, непомітно для самих авторів, у уважних читачів виникають дуже і дуже виразні алюзії, котрі не на користь ні сайту, а ні реноме авторів.

Перевод стихов: виды перевода и их особенности


http://de-sprache.ru/raznoe/perevod-stihov.html

Трудности стихотворного перевода

Как не крути, главная проблема при данном виде перевода стихов — это структура поэтического текста, требующая употребления рифм и определённого стихотворного размера. Именно поэтическая структура доставляет так много сложностей при создании на ином языке адекватного оригиналу текста. Дело в том, что язык перевода может существенно отличаться от языка источника, как стилистикой, так и языковыми конструкциями, что ставит перед переводчиком задачу переплавить авторские идеи и образы в форму конечного языка.

Когда переводчик берётся за перевод стихов, ему в первую очередь необходимо определиться с одной вещью: будет ли стихотворный размер и структура рифмовки соответствовать оригиналу или нет. Первый случай самый сложный, но и самый лучший. Если переводчик решает изменить структуру стиха, то нужно определиться, какую же структуру лучше предпочесть, при этом необходимо учитывать смысловое наполнение стихотворения: внешняя форма произведения должна подходить к его смыслу.

В некоторых случаях при переводе с английского или немецкого на русский представляется целесообразным увеличить количество стоп в строке: к примеру, превратить четырёхстопный ямб в пятистопный. Такое решение может являться целесообразным, в связи с большей ёмкостью упомянутых языков по сравнению с русским, которых требует для выражения того же объема информации большего количества лексических единиц. Для примера, можно взглянуть на перевод стихотворения Энн Бронте «Farewell», которое размещено в разделе «Образцы» нашего сайта.

И всё-таки, лучшим решением будет перевод стихов в оригинальном размере.

Главную трудность при переводе стихов представляет собой задача вмещения исходного смысла в рамки выбранного стихотворного размера, и нужно сказать, что точный и дословный перевод в данном случае возможен очень редко. Но он и не нужен! Необходимо делать основной упор на передачу главной мысли и настроения оригинала, его неповторимого «аромата»; и ничего страшного, если при этом придётся немного отступить от источника. Главное, чтобы произведение выглядело цельным и у читателя даже и мысли не возникло, что он читает перевод, а не оригинальный авторский текст.

Невозможно дать какие-либо рекомендации по преодолению обозначенных выше трудностей — здесь всё зависит в первую очередь от опыта и литературного таланта самого переводчика, его умения остроумно найти выход из сложной ситуации, решить задачи, почти неразрешимые.
...................

Далі без коментарів моїх.

Ви можете запитати особисто Наталю Пасічник, яка, до речі, розмістила ці переклади у своєму живому журналі і радіє, дякуючи мені за "чудові переклади".
Кожен може бачити це на її сторінці. Мабуть, у нас із Пасічник схоже розуміння ПОЕЗІЇ і перекладу художнього.

Як перекладати, що перекладати, це автор вирішує самотужки, і власник сайту мені заборонити не може, хоч і "налякало" його. Чому ж не лякають переклади з Висоцького В.Хмельницького чи інші...Я показую іноді переклади інших авторів поетесі, думку якої ціную, вона теж налякана тими текстами, але ж ніхто їх не критикує, і читаємо тут неоковирні переклади (не будемо називати імен, розумному досить). Може, на сайті вигідно показувати сірих, пересічних, а яскравість засліплює та лякає...Хтозна))))))
Дивина.
Я обіцяю, що лякати своїми перекладами і віршами Вас і авторів не буду, бо нині на ПМ засилля текстів...надзвичайно цінних, та мені їх читати не кортить - здебільшого, не те, що коментувати. І попереджаю, не варто мені писати, бо відповідати не можу, цейтнот. Дякую за небайдужість.

Ось ще можна прочитати переклади одного вірша Рембо "П"яний корабель" різними авторами.
Це корисно авторам ПМ.
А потім вирішувати, яким має бути переклад.

http://www.ae-lib.org.ua/texts/rimbaud__poesie_by_other__ua.htm

А ще, відгукуючись на коментар пані Марисі Лаври, напишу: нерідко автори нещиро коментують під текстами один одного, захвалюють. Або - навпаки - пишуть нісенітницю.
То чи варто зберігати опцію коментування для таких відгуків...
Якщо автор зрілий, самодостатній, то може експонувати текст, не потребуючи допомоги чи відгуків.
Для мене досить мати кількох людей, поетів, котрим довіряю, показую щойно написане, в разі зауважень САМОТУЖКИ виправляю. І знову показую, знаючи, що ця людина щира і гарний поет. У моїх текстах нема чужих слів, рішень, все моє.
Колективна творчість не для мене.
Щодо порад молодняку. Я працювала 6 років літконсультантом при ОЦЕВУМі.
Маю досвід літературного редагування чужих віршів, книг. Впевнена, що поради молодняку повинен давати консультант сайту ПМ. Не чула чи є такий на сайті.

Тож щиро дякую В. Ляшкевичу за змогу публікацій і прощаюся. Моїх текстів досить)))))))

Переклад одного тексту


ВІДЧУТТЯ


III. ВІДЧУТТЯ

В блакитні вечори стежками йтиму я;
Колотиме стерня, траву почну топтати:
Відчує свіжість піль тоді нога моя,
Я вітру голову дозволю овівати.

Отож мовчу собі, сповільнюю ходу.
В душі безмежної любові лиш припливи;
Все далі й далі, мов бродяга той, піду,
З Природою, немов із жінкою, щасливий.

Переклав Григорій Кочур


III. НАСТРІЙ

У літній синій вечір я по стежці росяній іду,
Зриваю житні колоски, мну буйні, соковиті трави;
Замріяний спішу у даль, прискорюю свою ходу,
А вітерець на голові розвіяв кучері русяві.
Несила мовити мені, не можу більше думать я,
У серце увійшла любов, якій немає меж і краю.
Немов бродяга, далі йду,- з природою душа моя
Злилась навік,- щасливий я, немовби жінку обіймаю.

Переклав Микола Терещенко


III. ВІДЧУТТЯ

У синіх сутінках піду я по стежках,
Топтатиму траву, торкатиму колосся,
І, мріючи, росу відчую на ногах,
У леготі моє зкуйовдиться волосся.

Не буде ні думок, ні слів - але любов
Душі моїй віддасть свої палкі пориви,
Щоб я, мов циган той, світ за очі пішов,
З Природою, немов із жінкою, щасливий.
Травень 1870

Переклав Всеволод Ткаченко


III. ВРАЖЕННЯ

У синю літню ніч довірюсь я стежкам,
Що тонуть у хлібах, у травах сріблуватих.
Я, мрійник, волю дам очам, губам, рукам
І буду буйний чуб у вітрові купати.

Тоді хай сплять думки, тоді хай сплять слова.
В душі любов палка проти вітрів повстане.
Безцільно буду я, мов циган, мандрувать,
Щасливий, наче поруч йде кохана.

Переклав Іван Петровцій


III. ВІДЧУТТЯ

Крізь літні вечори я травами піду -
Повз лоскітні хліба стежина пролягла.
І роси освіжать задуму молоду,
Й торкнеться вітерець одкритого чола.

Ні слів, ані думок - лише вечірня синь.
Там у душі моїй кохання спалахне.
Мов циган мандрівний, піду я в далечінь,-
Природа, як жона, вчаровує мене.

Переклав Григорій Латник


ІІІ. ВІДЧУТТЯ

По стежці ввечері піду я у жнива.
Колотиме мене колосся край дороги.
Нехай куйовдиться від вітру голова,
Хай, мріючи, в росі скупаю босі ноги.

Піду бездумно, а в душі із небуття
Ще виникне любов і злине течією.
Відраду матиму щасливого життя
З Природою, немов із жінкою своєю.

Переклав Ігор Андрущенко


III. ВІДЧУТТЯ

Блакитним вечором подамся по стежках,
Між лоскітних хлібів топтати буду трави;
Відчую свіжість я, ступаючи в полях,-
Обвіє хай лице мені вітрець ласкавий.

Замріюсь мовчазний, забуду про мету,
Але в душі любов здійме живі пориви,
І, наче циган, я в далеку даль піду,-
З Природою, немов із жінкою, щасливий.

Переклав Михайло Литвинець


ІІІ. НАСТРІЙ

Серпневого синього вечора піду собі по стежинах,
Колотимусь вістюками, ступатиму по траві.
Замріяний, відчуватиму, що ноги мені освіжились,
І вітру дозволю вологою війнуть по моїй голові.

Не маючи жодної думки, не мовивши жодного слова,
Неначе якийсь волоцюга піду собі без вороття.
Відчую, що душу, шумуючи, підважила хвиля любові,
Природою, наче жінкою, щасливий на все життя.

Переклав Федір Воротнюк