ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Безсилля
в несамовитості самітного блукання
він творить грані
розкроївши всесвіт
на світ світанку
світ ясної днини
світ надвечір’я
і світи блукання
в несамовитості самітності
яка
закручує спіраллю цей маленький
цей чорний в цятках невагомий всесвіт

13.05.2017

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-13 00:33:39
Переглядів сторінки твору 3649
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-13 01:38:34 ]
Я б назвав це не безсиллям, а незворотністю (чи невідворотністю?), безумовністю (аби без домовленостей!)...
Угу, щось таке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-14 23:07:13 ]
мені здалося, що Творець так може відчувати себе інколи)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-13 14:53:14 ]
Як на мене-загусто "світу". Людини не видно. Це так задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-28 22:10:23 ]
так, Сашо, це не зовсім про людину)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Логоша (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-13 16:34:41 ]
Гарні то світи:світ світанку, світ ясної днини, світ надвечір*я...чи варто все псувати світом людей? Кльово, пані Ларисо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-28 22:11:16 ]
дякую за розуміння, Оксано


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-05-13 19:22:53 ]
можн то ще всесвіт у процесі творення, ще до створення людини? Тому її ще тут нема?
Якесь таке відчуття... Туманність... чорна діра...
А найбільше хоеться зрозуміти, чому безсилля...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-28 22:22:13 ]
Мені здається, що творець не придивляється аж надто до створеного, не відслідковує)) Може й є вже тут людина, а може ще й ні.
А безсилля... а чи в силах Він змінити щось відносно себе самого? Ну, окрім дрібниць типу перекроєння всесвіту та створення нових світів. Чи є щось рівне йому самому, що годне хоч на мить приглушити відчуття самітності.
Можливо тому й людина? Щоб нарівні говорити?..
Приємно, що виникли питання і роздуми. Дуже приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-05-13 19:48:42 ]
Пристойна поезія, якщо це не проза і не верлібр.
Моїм смакам у цьому жанрі відповідало б щось близьке до:
в безвиході самітного блукання
ограню грані
розкроївши всесвіт
на світ світанку
світ ясної днини
світ надвечір’я
і світи чекання
в безвиході самітності
яка
закручує спіраллю цей маленький
цей чорний в цятках світ Басаврюка

Тоді буде європейський стиль з українськими елементами звучання.
Надіюсь, Ви не з переляканих мною любителів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-14 23:14:01 ]
Ігорю, чудова варіація, мелодійна. Але точно не "чекання", і "світ Басаврюка" не в тему.
На питання Ваше відповідаю: "Ні. Ви мене нічим не лякали")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-13 21:47:12 ]
Безкрайній Всесвіт зорями блищить,
Мільйонами очей у далеч поглядає.
Для нас - життя. Для нього ж - тільки мить.
Та час і простір ми, усе ж, здолаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2017-05-14 11:21:23 ]
Можна ще огранювати, але тут ясно, як Божий день про який (чий) всесвіт ідеться. А він саме в тій людині, котра прагне його пізнати своїми діями й недіями... несамовитими метаннями...
Минеться. Знайдеться. Виграниться.
Удачі ЛГ.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-14 23:09:55 ]
Твоя версія цікава, Аделе. Людина також може так кроїти всесвіт. Свій.
Приємний твій відгук, дяка!