ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2025.10.19 10:22
я не в курсі, хто такий насправді юрій гундарєв
(щоби йому казати "ти")

але мене завше бавлять психологічні моменти
& власне, про що йде річ –

особа, котра понтується всяко
("Заслужений журналіст України", етц.)

Тетяна Левицька
2025.10.19 09:43
Для тебе також, любий, я змогла б
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо

Сергій СергійКо
2025.10.19 09:25
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.

Віктор Кучерук
2025.10.19 06:14
Білопері, сизокрилі,
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.

Микола Дудар
2025.10.19 00:31
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…

Ярослав Чорногуз
2025.10.18 22:28
Світ знавіснілих торгашів
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.

Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --

Борис Костиря
2025.10.18 22:14
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий

Микола Дудар
2025.10.18 21:53
Коли тебе шматують крадькома
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…

Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,

Тетяна Левицька
2025.10.18 15:36
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.

Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —

Артур Курдіновський
2025.10.18 04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст

Володимир Бойко
2025.10.17 23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.

А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Безсилля
в несамовитості самітного блукання
він творить грані
розкроївши всесвіт
на світ світанку
світ ясної днини
світ надвечір’я
і світи блукання
в несамовитості самітності
яка
закручує спіраллю цей маленький
цей чорний в цятках невагомий всесвіт

13.05.2017

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-13 00:33:39
Переглядів сторінки твору 2947
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-13 01:38:34 ]
Я б назвав це не безсиллям, а незворотністю (чи невідворотністю?), безумовністю (аби без домовленостей!)...
Угу, щось таке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-14 23:07:13 ]
мені здалося, що Творець так може відчувати себе інколи)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-13 14:53:14 ]
Як на мене-загусто "світу". Людини не видно. Це так задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-28 22:10:23 ]
так, Сашо, це не зовсім про людину)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Логоша (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-13 16:34:41 ]
Гарні то світи:світ світанку, світ ясної днини, світ надвечір*я...чи варто все псувати світом людей? Кльово, пані Ларисо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-28 22:11:16 ]
дякую за розуміння, Оксано


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-05-13 19:22:53 ]
можн то ще всесвіт у процесі творення, ще до створення людини? Тому її ще тут нема?
Якесь таке відчуття... Туманність... чорна діра...
А найбільше хоеться зрозуміти, чому безсилля...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-28 22:22:13 ]
Мені здається, що творець не придивляється аж надто до створеного, не відслідковує)) Може й є вже тут людина, а може ще й ні.
А безсилля... а чи в силах Він змінити щось відносно себе самого? Ну, окрім дрібниць типу перекроєння всесвіту та створення нових світів. Чи є щось рівне йому самому, що годне хоч на мить приглушити відчуття самітності.
Можливо тому й людина? Щоб нарівні говорити?..
Приємно, що виникли питання і роздуми. Дуже приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-05-13 19:48:42 ]
Пристойна поезія, якщо це не проза і не верлібр.
Моїм смакам у цьому жанрі відповідало б щось близьке до:
в безвиході самітного блукання
ограню грані
розкроївши всесвіт
на світ світанку
світ ясної днини
світ надвечір’я
і світи чекання
в безвиході самітності
яка
закручує спіраллю цей маленький
цей чорний в цятках світ Басаврюка

Тоді буде європейський стиль з українськими елементами звучання.
Надіюсь, Ви не з переляканих мною любителів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-14 23:14:01 ]
Ігорю, чудова варіація, мелодійна. Але точно не "чекання", і "світ Басаврюка" не в тему.
На питання Ваше відповідаю: "Ні. Ви мене нічим не лякали")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-13 21:47:12 ]
Безкрайній Всесвіт зорями блищить,
Мільйонами очей у далеч поглядає.
Для нас - життя. Для нього ж - тільки мить.
Та час і простір ми, усе ж, здолаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2017-05-14 11:21:23 ]
Можна ще огранювати, але тут ясно, як Божий день про який (чий) всесвіт ідеться. А він саме в тій людині, котра прагне його пізнати своїми діями й недіями... несамовитими метаннями...
Минеться. Знайдеться. Виграниться.
Удачі ЛГ.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-14 23:09:55 ]
Твоя версія цікава, Аделе. Людина також може так кроїти всесвіт. Свій.
Приємний твій відгук, дяка!