Та то вчора чоловiк розповiв про своэ дитинство)
У розвиток теми можна хiба що додати описання резинового шланга вiд пральноi машини, котрим потiм бабуся вибивала з одного мiсця бешкетливiсть))

...бешкетливі експеременти над екскрементами... слід проводити, головне, подалі від рідного дому... і римуй - не римуй екзотики не минути...

Ярославе, кажете "подалi вiд рiдного дому"?
Тобто - сусiд менi хай кидаэ дрiжджi в вигрiбну яму, а я йому?))

А для чого розжовувати далi?
Чи моралiзаторствувати.
А Ваше враження про несприйняття рiзкого переходу вiд "святостi i свiтлостi" до "огиди" лиш доказуэ, що твiр енергетично виконаний вдало.
Хотiла, щоб люди, котрi такого ще не робили, вiдчули вiрш так, як Ви, i не використовували дрiжджi для заповнення простору тим, чим не треба.

Живі пахучі дріжджі я кладу у тісто, щоб спекти родині хліб (як доросла людина). А ти – дитина дитиною - їх кинув у нечистоти (ще й свіжі!). І тепер все навколо смердить і фекалії попруть з вигрібної ями.

От перестаила слова, трішечки перефразувавши. І думаю - де тут поезія? Все прямо, фізіологічно-природньо-реактивний процес... Це писалось для того, щоб люди остерігались кидати дріжджі до вигрібної ями? Для цього треба було римувати?

Розумію, що весь цей текст мав би сприйматися образно. Але він чомусь так не сприймається.
Десь щось не дрпрацьовано, Ларисо.

хм... можливо недопрацьовано, а можливо уява Ваша спрацьовує по-іншому, аніж моя, то що будемо виправляти?)

ДОЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Відповідний поставленій меті, практично корисний, розумний
Поставленiй мною метi текст вiдповiдаэ.
Користь, сподiваюсь, комусь принесе.
РОЗУ́МНИЙ, а, е.2. Який керується розумом, виконується з розумом ....----- та й розумний текст наче.
Доцiльнiсть пiдтверджена)
Ну а вiдносно здивування, то добре, що воно э? Чи нi?)

озадачила. одначе. ну і яка власне мета? тобто, ну не прочитується мені месидж. твоє звернення до розумний - не конче розумію, але таке самовпевнене - розумний наче - таки усміхає

ех, як хочеться завернути про далекоглядність та передбачення і сказати, що метою було здивувати тебе і усміхнути))
до речі, цікаво стало, чому цей дійсно посередній твір викликав таку бурну реакцію у читачів?)

Звісно, що дріжджі не винні, Юр,
і навіть вміст вигрібної ями ні при чому.
Ну цікаво стало хлопчиську, що буде, як отаке зробити, а воно бач як поперло. Мама навіть не сварила малого, бо він вже й сам не радий був нерозумній витівці.
Але наслідки видні були всім і пахло всім ще довго.
Це із серії "і сміх і гріх". Житейське таке)

таке враження, що ти хлопчиськом не був і на голові не ходив
нічого страшного не сталось, власне, в житті всякого буває і це добре)