ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.09.18 09:41
Засумував мій друг, похнюпив носа,
Макітра сива лускає від дум.
Гаргара із Полтави гостроноса
На парадиз накликала біду.

Де сяде - неодмінно буде купа,
Від смороду - амок, не продихнеш.
У кожнім слові - ніч, убивча трута,

Віктор Кучерук
2019.09.18 09:05
Г. С...
Напевно, снив тобою знову,
Якщо у пам'яті зберіг
Я течію швидку розмови,
А на питань порогах - сміх.
Ним просто подих забивало
І клало подив на лице, -
Аж поки сонце не злякало

Володимир Бойко
2019.09.17 21:13
Упала зірка з небосхилу –
Чи від розпуки, чи з нудьги,
Чи лет її перепинили
Підступні друзі-вороги.

Упала зірка, та й по всьому...
Лиш вітерець прошелестів.
Вона не вернеться додому,

Ігор Федів
2019.09.17 19:16
Чому муляє у душі
І серце неспокійно б'ється?
Немає долі на землі,
Омана за ногами в'ється.
Що заховали у слова,
Якої думки там немає?
Їх не приймає голова,
У гаслах мозок помирає.

Сергій Губерначук
2019.09.17 17:54
Я зараз пишу на осінній воді,
в якій перед бурею літо втопилось,
на листі каштану, яке у листі
знайдеш і загубиш, як ти загубилась.

Мов стіни собору, цей день розпишу
фраґментами давніх повчальних історій.
Себе запечалю, тебе розсмішу,

Ніна Виноградська
2019.09.17 14:49
Прошу безсоння у небес
Отак, як сну колись просила.
Твого мовчання добрий пес
Мене не вкусить. Я б вкусила.

Хоча б відчути, що жива,
І кров ще струменить у жилах.
Але до ранку всі слова

Тетяна Левицька
2019.09.17 13:32
Як гуляв, аж гай гудів від хиті,
а співав, то мліли солов'ї.
Очі голубі - волошки в житі,
вистачало їх на дві сім'ї.
Щедро дарував любов, усмішку,
кошти не жалів на Божий храм,
міг пригріти безпритульну кішку,
випити із другом по сто грам.

Віта Парфенович
2019.09.17 11:16
Не надто гостинно стріла столиця подорожніх. На кожному кроці перевірка документів. Багато магазинів лишень для жителів Києва і області. Нехитрі пожитки з собою. Микола жив неподалік Яготина, рідні радо зустрічали його і гостя Віктора. Але Вікторові не

Олександр Сушко
2019.09.17 10:44
Був колись я, братику, дискант,
Згодом тенор, пам'ятаєш виступ?
Осінь у душі наводить лад,
Шерехтить багряним падолистом.

Бо весною ще відцвів тюльпан,
В літні дні - ромашка буйногрива.
Думав, що митець в мені пропав.

Світлана Майя Залізняк
2019.09.17 10:10
Ок-ре-мо

Малину ще збираємо
і гардероб осінній...
Синиці над сараями,
а журавель на сіні.

Ловити чи жар-птицями

Микола Соболь
2019.09.17 06:58
А далі буде тьма (на триста літ).

І згарище книжок про самостійність.
У гніті проросте духовна бідність,

А з неї неминучий рабства плід.

Керує мла всесвітнього потоку.

Ярослав Чорногуз
2019.09.17 05:55
Не відсохне в тебе пучка,
Сієш брехні позаяк?
Вєрко ти пихосмедючко,
Доносучко Шапокляк?!

Вже від сорому Полтава
Ледь не падає навзнак.
Бо ганьбить її лукава

Серго Сокольник
2019.09.16 23:12
андеграунд, новословоутворення, "перелив теми" (авторське ноу-хау, як у ряді інших моїх творів. Трохи експериментую)))

Осінь літо бере, як Отелло
Дездемону... Собі в па-де-де
Танцівниці шукає метелик,
Мов нектар випиваючи день,
Цей дурману наповн

Вячеслав Семенко
2019.09.16 22:35
Вели коня старого на забій
крізь ранній сон байдужого села.
Цвіла ще памороззю ковила
над путівцем, що вів на водопій.

Не порошив іще замерзлий шлях,
ще промінь пробивався крізь туман.
День у село заходив крадькома,

Любов Бенедишин
2019.09.16 15:16
Якась вона непевна, дивна:
То експресивна, то пасивна…

То мить розмінює на центи,
То нараховує проценти

На кожну краплю: смутку, болю…
Ніяк не визначиться з роллю:

Олександр Сушко
2019.09.16 12:03
І знову бій. Повсюди вороги,
Свої, чужі...не бачу вже різниці.
Кацапів хочу знищить до ноги,
А хохлаків повісити на гілці.

Одні стріляють точно межи віч,
А інші - чорним байдужем у душу.
Зірвати б їхні посмішки з облич,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Беники

 Беззахисне...
Образ твору Вже смерть готова до двобою:
Зловісний гонг, недуг орда.
А я – один у полі воїн:
Ані меча, ані щита…

03.12.2017



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-03 10:32:22
Переглядів сторінки твору 974
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.872
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.09.17 10:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-03 11:14:56 ]
Незважаючи на назву, у вірші вчуваю незламну силу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 11:59:06 ]
Дякую, Ларисонько! Саме це я й хотіла передати. Ми всі нині беззахисні перед світом, системою, смертю... але мусимо бути незламними... воїнами... Бо і один у полі - воїн.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 14:52:25 ]
Людина від народження - один у полі воїн. Чи не один...якщо є союзники.
Смерть чигає... Якщо воювати, а війни повсюдно......то жити нема коли. Вірш спонукує до розмислів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 15:28:23 ]
по суті і за великим рахунком - таки один... навіть, якщо є союзники. І переможець завжди відомо хто... Ми завжди рано чи пізно програємо цю битву за життя.

Дякую за розмисли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 14:54:19 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=129376

Ось я написала про......

Метелики фантазій

1
Війна - мов гра. А скільки ще голів,
офір у сіті вловиться-поляже?
Свободи ланець на пухкій золі.
О, ненаситний многоликий враже...

Я роззираюсь...
Де ж ти? Знов зима.
А кулі косять...
Ожереди горя.
Печаль простоволоса і німа.
...хто межі божевільні переоре?
2
А діти пишуть Санті, козакам...
Морозко розмалює сиротинці.
Глевке зневір'я суне з черпака...
М'якенько стелять упирі, злочинці.

Метелики фантазій...
Рейвах-реп.
Усе на продаж - совість і медалі.
Парує кізяками наш вертеп...
Лишатись чи летіти якнайдалі:

Уклякла фея миру на мітлі.
Тасує меланхолія жетони.
Трава...
Галюцинації... В котлі
Жеруть народ почвари-листригони.

.........2017


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 15:31:27 ]
схоже, божевільні межі розширяються...

колоритні галюцинації буття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-12-03 15:18:43 ]
Боятися смерті - марна річ. Є захисток, сильніший за меч і щит - незбориме бажання ЖИТИ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 15:32:24 ]
Так, але й той захисток не вічний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-03 17:12:18 ]
Вже смерть готова до двобою:
Зловісний гонг, недуг орда.
Вже не один у полі воїн:
Товариші несуть щита.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 20:33:20 ]
Несуть щита, а потім на щиті...
І знову все зводиться до одного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-12-03 17:59:14 ]
Якщо повірити в те, що Вічний тільки Господь Бог,- ніщо не здаватиметься страшним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 20:31:57 ]
Погоджуюсь із Вами, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-03 19:13:09 ]
Ох.
Навіть не знаю, що сказати. Якщо не читали ще, спробуйте оце: http://psylib.org.ua/books/bachr01/index.htm
Цікава й історія написання цієї книги - і вона додає навіть більше надії, ніж сама книга.
Багато що стало мені зрозумілим після ось цього: http://www.e-reading.club/book.php?book=2385
Читала запоєм. Але (оскільки паралельно ще й перечитала біографічні матеріали), завжди пам'ятала слова дружини Андреєва: "Сам говоришь, что видения были разные: всему ли можно верить?". Це я до того, що закінчення там занадто вже моторошне. Але багато що з того, що раніше видавалося хаотичним нагромадженням незрозумілих явищ, стає відразу на свої місця.
Ну і коли вже зовсім усе допікає, згадую анекдот (вибачайте, що ключове слово - російською, але українською воно так не прозвучить).

Ніч. Зморена, задовбана клопотами і болячками жінка тільки лягла спати, а тут - настирний стукіт у двері. Хазяйка:
- Хто там?
З-за дверей глухо, похмуро:
- Смерть...
Хазяйка, зі сльозам радості:
- Ізбавітєльніца ти моя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 20:30:24 ]
О так... ВОНА така...

http://maysterni.com/publication.php?id=54974

Дякую, Грені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 21:06:50 ]
Здоров"я, Любонько)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-04 15:49:35 ]
Дякую, Серго)
Аби здоров'я, як то кажуть...