ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2018.12.12 23:11
Із лементу

- Можна кінуть на вєси... нє вапрос! -
дядько з ятки лементить. Малорос.

Ось автобус - до калюж підплива...
Дим усюди: з-під губи... з рукава...

Ігор Деркач
2018.12.12 21:20
Доживаю своє уві сні...
Не спішу до могили...
Але чується голос мені:
– пам’ятай мене, милий.

Пам’ятаю... та наче й не чув,
як, бувало, просила,
щоб і я написав, не забув :

Сонце Місяць
2018.12.12 19:35
рубається шляхта & маркіз
де сад кавує у шарантоні
доба мародерства у своїй повні
наполеон відбуває в круїз

босяцький ромео останній луї
підкидує на чуттєвій долоні
оперний моцарт ~ люди & коні в

Іван Потьомкін
2018.12.12 18:17
О хеврута о мітута Ліпше вмерти, ніж буть одиноким. Ой ла лісфіна шеавад кабарніта Без гетьмана військо гине. Ой лі мійоцрі ве ой лі міїцрі Хоч круть верть, хоч верть круть. О ітурей ґвура, о гарош ліквура Одвага або мед п’є, або сльози ллє.

Микола Дудар
2018.12.12 17:02
Ліпить і ліпить... Грудень
Попереду довгий шлях
Літру "запхав" маруда
Вітер північний у пах…
Світу, пливе, не бачить
Кілька морів до колін
Він ще усім віддячить
Думав учора... та лінь…

Адель Станіславська
2018.12.12 16:11
То хто він, хто, отой святий месія?
То де він, де, отой чудний пилат?
А поле жде... А доля розпач сіє.
І лід пече у теплім слові "брат".
Та брат не той, що від орди-руїни.
Та й геть не той, що ближній при межі.
А той, з ким спільний хліб, і рідні

Вікторія Лимарівна
2018.12.12 12:22
Білосніжна завірюха
Не втомилася від руху,
Завітала, закружляла
Над садами, над полями.
Із мережива хустину
Одягла та хуртовину
Надіслала. Будьте вдома,
Полікуйтеся від втоми,

Іван Потьомкін
2018.12.12 09:02
Чиї б то діти не були,
Якого б кольору їх шкіра та волосся,
Гостями в моє серце входять
Якими є. І дозволу не просять.

Юрій Лазірко
2018.12.12 05:58
так буває
є любов
і немає
і оголене тіло верби
у осінніх вітрах
затихає
скоро знов
повертаюсь

Марія Дем'янюк
2018.12.12 02:42
Розфарбовую свою душу:
Сіре-в синє, а чорне-в зелене.
Розфарбовую своє серце
У всі відтінки, що має Вселенна.
Та найбільше візьму блакиті,
Ясновідблиску позолоти:
Найсолодші Небесні Миті,
Як щезають буденні турботи.

Олена Багрянцева
2018.12.11 23:42
А вдома у нього зашторені вікна. Знає:
Молочна зима не зігріє цупких долонь.
Він креслить нерівні кола і ходить краєм.
Він просто звикає до січня самотніх скронь.

У нього в кімнаті троянди цвітуть вітражні.
Він слухає тишу і стелить різдвяні сни.

Нінель Новікова
2018.12.11 21:50
Білі комашки
Сумно летять до землі -
Вік їх короткий...

Микола Дудар
2018.12.11 20:35
Ты если предал свою стаю
навлек беду и слезы мам
забудь дорогу лучше к Раю
не место там…
11-12-2018

Ігор Деркач
2018.12.11 20:22
Часу не гаю на дебати,
аби укоськати рідню.
Літературні ати-бати
ведуть ефірні окупанти.
А я дратую кацапню.

Оказій море. Та не знаю,
на що воно мені здалось?

Микола Дудар
2018.12.11 17:02
Коробить сон мій хвал тривоги:
"Помер відомий кенгуру..."
У нім відсутні були роги
Ще оспівав був Азнавур
Цей Шарль завжди мене цікавив
Та трохи менш Ален Делон
А ще рецепт смачної кави...
І хто ж писав той "Тихий Дон…"

Сергій Гупало
2018.12.11 16:19
Про Сергія Гупала знаю тільки те, що навчався у Літературному інституті ім. Горького в Москві, видав історичний роман про Радзивіллів у «Факті» Фінкельштейна(до читання руки не дійшли), мовчав довгих 15 років і ось тепер випустив у світ чималий том пое
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рая Лебідь
2018.12.12

Ліна Редіген
2018.11.25

Катерина Теліга
2018.11.22

Ігор Федів
2018.11.17

Артем Харченко
2018.11.17

Юлія Стиркіна
2018.11.16

оксана деркач
2018.11.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Зимою всі коти сірі
Образ твору Сніги старались як могли,
Та їх було занадто мало -
І сірість, посестра імли,
Розкошувала й панувала.

Дахи сіріли і дими,
Вже й сажі марилось про біле…
Такої сірої зими
Нудьга – і та вже не хотіла.

Об хмуре дзеркало ріки
З жури розбилось небо сіре,
Осілі справіку граки
Напитували путь у вирій…

Лиш сірі (денно і вночі)
Коти не відали печалі:
З чужих боків шерсть деручи,
Про скорі відзимки нявчали.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-22 20:15:08
Переглядів сторінки твору 596
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.894 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.881 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.11.15 18:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 21:45:01 ]
оце вже давно помітив, щодо котів, навіть якщо їм не сильно повезло з хатою й комфортом, (хоча здебільшого мають таке щастя), -
кайфово котам живеться, взагалі-то, кожен собі пуп землі, і нічого його не обходить, хіба власні ігри, пожерти і як не поспати, то подрімати по життю,
так що, при будь-яких негодах, катаклізмах, а особливо затяжних стагнаціях природньо-погодніх, медитувати на котів це прото таки терапевтично ~
бо що їм ті всі ваші ідіотські депресії...

....березень на підході!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 22:48:32 ]
Так, поспати-подрімати - то святий котячий обов'язок, особливо коли тепленько і в животі від голоду не бурчить )) На такого котика дивилась би та й дивилась, дійсно непогані ліки від депресії ))
А взагалі-то у них ті ж проблеми, що й у людей - болячки, сварки-бійки (до речі, ось просто зараз під вікном завивають - "виясняють отношенія"), страхи і сни кошмарні. Навіть для котів у нашому світі рай не передбачений, а шкода ((
А березень таки вже скоро ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-27 03:35:38 ]
із тваринами у біблійних навіть розкладах таки швах

хоч ніби ніхто з раю не виганяв їх
але ж потоп зрівняв усіх із людями грішними....

піди розберися


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-03-02 19:22:45 ]
В Біблії занадто багато непоняток і неув'язок. Приміром, оце: "...за то, что ты послушал голоса жены твоей и ел от дерева, о котором Я заповедал тебе, сказав: не ешь от него, проклята земля за тебя". Ну от землю-то - за що?! А про тварин там тим більше нічого нема, жодного слова - ну вони ж взагалі "сбоку-припеку"... Та й взагалі, коли читаєш те все, про такі поняття, як логіка, справедливість і милосердя доводиться забувати.
І хто б мені ще оце роз'яснив: "И сказал Господь Бог: вот, Адам стал как один из Нас, зная добро и зло; и теперь как бы не простер он руки своей, и не взял также от дерева жизни, и не вкусил, и не стал жить вечно".
По-перше, звідки множина раптом взялася ("один из Нас"), якщо раніше Бог спокійно обходився одниною? А по-друге, це що ж виходить - людина не була створена безсмертною?! Отакої - зробити собі цяцьку (здатну мислити і відчувати), знаючи, що їй рано чи пізно прийде кінець...
Все-таки мені близька думка Андреєва (точно не пригадаю, але смисл такий, що в Біблії стільки всього наплутано, що краще й не пробувати з тим розібратися).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./Л.П.) [ 2018-02-22 21:51:45 ]
Та березень для них уже давно настав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 22:51:49 ]
У мене таке враження, що в них усі 12 місяців - березень )) Вічні котячі розборки, завивання дикі нічні під вікнами і на горищі, а коли ранком двері відчиняю - протягом замітає шматки шерсті: ото вже билися ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-24 00:18:22 ]
коти - сакральні істоти...

вони не просто сплять - вони транслюють наші підтексти...

вони знають паралельність...


щоб прийшли кольори - спочатку треба загрунтувати... сірим у тому числі...

головне - не замалювати потім чорним...

о Грену...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-03-01 13:42:42 ]
Дві сусідські сакральні істоти приходять до мене під двері виключно для того, щоб гарненько підкріпитися - і так тричі на день, а то й частіше )) Правда, сплять на горищі (судячи з регулярного нічного грюкоту) прямо наді мною, так що, може, і транслюють щось там через стелю, але сигнал доходить слабенько ))
Сірого не хочу - бо воно за собою чорне тягне... Але ж справжньої зими я таки випросила - є і сніг, і мороз, все як полагаєцця, хоча сьогодні й перше березня вже ))