ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші / гумор

 Київський слоновник

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олександр Сушко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Чорногуз 3.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-06 16:47:40
Переглядів сторінки твору 1713
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 3.955 / 4.5  (4.919 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 3.062 / 3.5  (5.226 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2025.07.07 13:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 20:12:49 ]
Панове! Тут така проблема: мені сказали, що незрозуміло про що тут йдеться. Я так не чиню ніколи, але сьогодні зроблю виключення, оскільки проблема вийшла далеко за межі написання цього твору.
Але спрочатку коротенькі пояснення: тут ідеться про київського слона, який здох улітку в зоопарку. Публіці сказали, що від старості. Насправді - від голоду.
По друге: хто такий лабух? Теж поясню: це музикант, який підхалтурює на весіллях, похоронах тощо. В даному випадку - та публіка, яка грає на цвинтарях.

Проблема в іншому: мені закинули, що я не орієнтуюся на читача і на те, чи зрозуміє він написане мною. Але тут така дилема: я перестав зважати на те, чи зрозуміє мене читач, чи ні. Я коли пишу - думаю виключно про полотно картини та про її деталі. Але точно не про читача. Просто така постановка питання мене не цікавить. А пояснювати усім речі, які для мене є очевидними - ніякого часу не вистачить.
І провини, що мене не зрозумів читач - точно ніякої не відчуваю. Не зрозумів? Ну й Бог з ним. Не моя проблема.
Вдумайтеся: якщо художник буде бігати до кожного відвідувача і перепитувати: "Ви зрозуміли, що я тут намалював?" - як це буде виглядати?
Хай читач сам дотумкає що до чого, або спитає у когось. Наприклад, хтось грає у шахи. Але не бачить кожної пастки, яку готує супротивник. А він її готує. І майстерно. А з Майстром однозначно шансів виграти немає. Бо людина НЕ БАЧИТЬ глибини задуму апріорі.. І не вина гросмейстера в тому, що опонент не зрозумів комбінації. Це - його проблеми.
А Ви як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 20:33:49 ]

Це вам Лесь Українець закиди робив, я читала.
Вірша цього і я не вельми зрозуміла, каюся.....
треба знати історію про столичного слона.


Перестати зважати можна лише тоді, коли внутрішній цензор безпомильний.
Якщо ви впевнені, що "гросмейстер". На мою думку, ще рости потрібно......

Архітектоніка має бути прозорішою.

Хропе муха...

Звомплені щури ----- це образ із мого вірша......не посперечаєтеся?
перетягнений.
Мудруваті зморшки на задку...це таки щось...
Мудруватий - важкий, складний для розуміння.
Тлумачний словник
Отже, не те слово.
хрон - хрін
надібно не знаю слова
надобно.... калька з російської, певно.


Вступ до поетичної майстерності

В будь-якому випадку, авторові-початківцю варто завжди пам’ятати дві тези:

1) кожне сприйняття тексту – суб’єктивне апріорі; 2) суб’єктивне – не означає «неправильне». Прогрес, рух уперед, або навпаки регрес, деградація залежать від дуже багатьох чинників – виховання, досвід, поріг чутливості, самокритика, самоіронія, здатність до навчання тощо. Однак ми схильні вважати найголовнішим чинником уміння почути думку, відмінну від власної. На цьому, певно, й базується робота усіх на світі літературних майстерень, семінарів та практикумів з поезії – дізнатися, що про тебе думають інші з метою самовдосконалення, вибору шляхів і орієнтирів тощо.

С. Осока


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 20:54:02 ]
Стосовно хрону - мав розмову з С.К. Сказала - хай буде хрон, так цікавіше, соковитіше. "Звомплені щури" - це вже усталений вираз, зажив своїм життям, незалежно від волі автора. У В.Стуса було "звомплене небо", у Вас - "звомплені щури". "Надібний" слово є, означає корисний, потрібний тощо. "Надібно" - похідне - корисно, потрібно. З мудруватими зморшками - подумаю. Це ж сатира. Хоча й опоетизована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:16:18 ]
Як це зажив... Та ви смикаєте мої маловживані слова..... ...тепер вже образ... саме я написала "звомплені щури"...а далі що?
Ваші вірші (після прочитання моєї книги) пістрявіють маловживаними словами.
Може, це цікаво. Та що мені думати?
я звомплена)))))))))))
Але образи перетягувати, це ж не маслину із салату в інший...
Хоч би не з таким апетитом)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:22:21 ]
На те вона й сатира, аби харчуватися отакими от образами як "звомплені щури". Але гаразд. Якщо цю словесну грядку приватизовано - не буде ні звомплених щурів, ні звомпленого неба. Будуть звомплені...миші. Годиться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:24:26 ]
Чудово. Миші це вже не мої звомплені гризуни....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:35:47 ]
Ну, тоді хай так і буде. А слона жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-27 19:13:13 ]
Якась тупа абракадабра. Капець!