ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.18 06:42
Уже навкіл не міражі,
А дійсність повсякденна, –
Як сирота в сім’ї чужій,
Вчуваю скверни терні.
Стає все важче далі жить
Мені в хисткій хатині, –
Тривоги множаться щомить
В новім життєвім плині.

Микола Соболь
2024.05.18 06:20
юро! Що ти знову лайно на вентилятор кидаєш? Я маю право висловити свою думку щодо твоєї «патріотичності»! Не ховайся за вишиванку, би ти – вишиватник звичайний. Не кічся своїми публікаціями на урядовому сайті, бо ти там штани протирав і вів Україну до ві

Микола Соболь
2024.05.18 05:41
– Крок у небо.
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Деркач (2018) / Вірші

 Деркач




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-12 18:36:48
Переглядів сторінки твору 5699
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (6.203 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.214 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.986
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2024.05.04 10:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-12 21:30:44 ]
Прекрасна гумореска! З підтекстом, солідними реверансами у бік високої поезії. Чи не ті відбрації я почув?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-12 21:44:45 ]
Не ті. Це ж сонет, а не гумореска. :)
Я в іншому ключі і в прямому, і в переносному сенсі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-12 21:55:17 ]
Ясно. Потрібно, мабуть, задрати голову як лелека і все вийде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-03-12 22:22:24 ]
Це справжній сонет, за всіма канонами. Так держати.
Я теж добре пам’ятаю цю пташку, яка злітає на таку висоту, що стає невидимою, а потім згортає крила, падає і тільки над самою землею у віражі видає такі тріскучі звуки, що відлунюють і в найдальших околицях.
Ви, схоже, ще й птаха-пересмішник? Я спробував добитися ще більшої прозорості:
Де блимають блукаючі огні
і шерхнуть у болоті очерети
я уявляю у височині
неопалиме пір’я силуету

малої птахи цяточку одну,
що досягає у зеніті злету
на ту його ясну височину,
куди не долетіти і поету.

Але на те і є оцей поет,
аби занотувати у сонет,
якої сили арії бувають...

О! Падає. І раптом чуєш ти
вібрації такої висоти,
що і лелеки в небеса злітають.


і ...краще не вийшло. Ваш вірш заслуговує найвищої оцінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-13 08:38:41 ]
Надіюсь, мені – не позичати крила?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 01:14:02 ]
Це написано іще краще,Ігорю, але не за всіма канонами сонетними, на жаль. Тут уже накоментували мої деякі опоненти, які хочуть перехопити ініціативу навчителя, та ще їм самим треба багато вчитися.
Знову те саме у Вас виникає. У катренах повинно бути тільки ДВІ! рими, а у Вас знову їх ТРИ. Хоч якщо поміняти по одній літері, то стане таки дві. У другому катрені слово одну поміняти на однІ, і слово струну поміняти на струнІ - і тоді формально буде все вірно, але за змістом буде невірно.

Ось як треба:

І знову цятка бачиться мені
У голубій небесній позолоті
І так бринить бентежно на струні,
Що завмирає на найвищій ноті.

І в кінці - неестетичне слово, яке антагонізує з усим попереднім текстом - "задирає" голову лелека. Ви ж не Ігор Шоха, Ви з повагою ставитеся до святого птаха, то невже складно замінити на "повертає", "піднімає",
"аж здивувався унизу лелека" наприклад - ось скільки варіантів, вибирайте, або свій придумайте - і це буде найкраще. І перестаньте користуватися збитою римою лелека - далеко. Це ще у пісні "Хата моя біла хата" (Дмитро Луценко, натолій Пашкевич)у 50-х чи 60-х роках співалося -

В’ється дорога далека
В хату крізь синю парчу.
Мамо, до вас, як лелека,
В горі і щасті лечу.

І ось так зробити:

І ...падає. Але на те й поет,
аби одного разу у сонет
упала краплею одна з молекул

І далі:

О! Чуєте? Лунає з висоти
вібрація такої частоти,
аж подивований завмер лелека.

І ось ідеально, за всіма канононами, написаний сонет:

Ще десь блукають Ельмові вогні,
і шерхнуть очерети у болоті,
і чуються рулади голосні
невидимої птахи у польоті.


І знову цятка бачиться мені
У голубій небесній позолоті
І так бринить бентежно на струні,
Що завмирає на найвищій ноті.

І ...падає. Але на те й поет,
аби одного разу у сонет
упала краплею одна з молекул

О! Чуєте? Лунає з висоти
вібрація такої частоти,
аж подивований завмер лелека.

Учіться, Ігоре, по справжньому, і будуть з Вас люди неабиякі. Талант і працелюбність є. Отож, вперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 01:20:35 ]
Я вже не брав правило за Лесиним і Пулинцем, коли жодне слово в сонеті не повинне повторюватися - це суперскладність, яка поки мені одному підкорилась. Але за Вашого бажання можемо спробувати попрацювати і над нею! Це ж не корона сонетів, а не вінок, а лише одинарний сонет - чому ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-13 10:04:16 ]
Переглянув текст, врахував Ваші зауваження, але повністю втиснутись у рамки всіх вимог метрів сонету – проблематично. Адже сполучники, наприклад, теж слова і без повторів не обійтись.
Дякую за науку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 01:21:04 ]
і не вінок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-13 10:13:20 ]
Задирати голову - це напевне я повинен у прямому розумінні:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 21:11:19 ]
Якщо Вам так хочеться, щоб голова була вгорі, то замініть це дієслово на щось естетичніше, бодай на нейтральне "піднімати" чи "підводити" голову.
Я розумію, що складно не повторювати кожне слово, тому і не наполягаю. Це - вища математика з одного боку, а з другого боку, промучившись вісім місяців над цієї каторжною працею в короні сонетів, тут дехто правильно вказував, що вона іноді приводить до порушення евфонії слова - я подумав, а чи варто взагалі його дотримуватися - цього правила - воно часто шкодить. Хба тільки, щоб довести, що ти - супер у поезії. І можеш усе при бажанні. Якщо колись дозрієте до цієї теми, тоді до неї повернемось.
Мені сумно, що Ви повернули у вірш риму "далеко-лелека". Я можу Вам придумати з десяток свіжіших рим, попрацюйте, придумайте щось краще. Крім того, у цьому рядку порушене узгодження слів: занотувати у сонет, не у сонет, а у сонеті - так буде правильніше.
Отже рими до лелеки:
Глека, спека, молекул, Мекка, грека, Ребекка, тека,
смерека, стека, клекіт, скрекіт (у лелеки), дека, легка, полегко. Ось більше десяти: спробуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-15 18:03:57 ]
Якщо Ви не проти, то останній рядок можна записати й так:
що завмирає журавлиний(або лебединий) клекіт.
Але чи буде це більш переконливо?
Занотувати куди або занотувати де - хіба така велика різниця?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-03-15 22:40:06 ]
Вітаю, пане Ігорю, радий вашим цікавим публікаціям.
Я сподіваюся, ви не проти чути ті чи ті розмаїті відгуки наших авторів-читачів. Знаєте, в кожному їхньому коментареві, нмсд, є свій важливий поетичний сенс, досвід, бачення, і це було би добре сприймати і використовувати при нагоді, бо все важливо. )

З вашого дозволу я б хотів дещо для себе прояснити у вашому вірші. Це, передусім, я про "Ще десь блукають Ельмові вогні". Дуже симпатичний початок.
Я собі уявив цю картину - ось раптова гроза відходить, і над кущами, в кущах ось ці Ельмові вогні.
Я правильно це уявив собі? Чи є інші варіанти?
Це важливо для вашого твору з огляду на все подальше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-18 12:14:30 ]
Пробачте, що довго думав над Вашими запитаннями.
Але, "яке питання, така й відповідь":)
Багато чого в житті хочеться відмотати назад. Але, чи можливі ці корективи? Очевидно, так само і з коректурою у віршах.
Часто буває, що спонукає одне, але на чисту воду виводить інше.
Дякую, що Ви правильно все уявляєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-03-18 14:44:25 ]
Як на мене, потрібна динаміка не важко досягається, пару слів уточнити. Але то таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-18 15:40:28 ]
Перефразовуючи Єсеніна, істину видно на відстані. Мені, як і кожному напевне, важко інколи дистанціюватись від себе. Важливо, що бачиш перспективу. І тому я уважно ставлюсь до всіх коментарів толерантних авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-18 12:30:23 ]
Ні, з коректурою віршів не так, як у житті.
Впевнена, що з плином часу автор може поліпшувати, пильніше бачити...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-18 15:44:01 ]
Пані Майє, я наче не сказав чогось протилежного. Звичайно, що з часом ми переоцінюємо і вагоміші цінності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-18 16:20:02 ]
"Але, чи можливі ці корективи? Очевидно, так само і з коректурою у віршах".
Я про оце. Здавалося, ви сумніваєтеся у доцільності чи спромозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-03-21 20:24:26 ]
Ви щаслива, якщо у Вас немає таких комплексів:)