ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2018.09.22 21:11
Якщо похилий вік і похилив мене
То це над тим, що відкладалося на завтра.
Тепер силкуюся перетягти його в сьогодні.
А це не теж, що перетягувать в змаганнях линву...
...Такий собі урок для тих,
Хто мріяв про спокійну старість.
Урок, який мало кому

Нінель Новікова
2018.09.22 19:57
Я подякую осінь за ласку,
За емоції, що через край,
За кохання даровану казку,
За поезій рясний урожай.

Не зігріти душі оксамитом –
Почуття догоріли до тла!
Прощавай, моє бабине літо,

Василина Іванина
2018.09.22 16:45
З ранку нині хмарно. І це добре, бо ми збираємо виноград, а сонце нам не дозволено. Уперше в таку пору, тобто у вересні, почали збирати, але вже мусай, бо надовго відкладати не можемо... У Бога на цю осінь інші щодо нас плани, які нам ще не зовсім відомі.

Ірина Вовк
2018.09.21 22:48
Протягом осінньо-зимового періоду календарного року українців є Три Пречистi – 28 серпня, 21 вересня і 4 грудня. Про них у народi кажуть: ”Перша Пречиста жито засiває, Друга - дощем поливає, а Третя - снігом покриває”. Пiсля Успіння Пресвятої

Шон Маклех
2018.09.21 22:07
День,
Коли хочеться помовчати,
Коли в жовтих автобусах
Дозволяється їздити божевільним**,
Коли осінь лишає на дзеркалі пил,
І можна намалювати пальцями
На його відвертій поверхні
Крислаті пальми Борнео

Ольга Паучек
2018.09.21 13:17
Ніжну душу скував у кайдани,
Для бажання поставив капкан,..
Очі твої - то злі океани,
А слова, як безжальний вулкан...

Все ж я вдячна тобі за синочків,
За моїх пречудових дітей...
А між нас... пересохли струмочки,

Анонім Я Саландяк
2018.09.21 12:42
Аргумент двадцять сім-вісім: точка абсурду...     ... розум має право на абсурд, я так думаю; Кант* - мені здається, всіляко обминає слово абсурдний - Absurditat-absurd-безглуздий... а коли, його ж, “дисципліна доказів” вимагає, від нього ж, відпов

Віта Парфенович
2018.09.21 12:30
Налаштована рішуче, охоплена пристрастю, Ніка вирішила, будь що буде . І якщо навіть красень натякне на секс, вона наперед вирішила, що прийме пропозицію. Їй хотілося шаленої пригоди, сповненої інтриги і новизни. Думки про Гліба заволоділи дівчиною повніс

Світлана Майя Залізняк
2018.09.21 11:14
Занадто доброю - не варто...
Чуже багаття джерґотить.
Тремку мелодію Монмартру
передає вселенська нить.

Мережу вірші блискотючі.
Лелітки досвіду ловіть.
На оксамитові онучі

Марґо Ґейко
2018.09.21 09:27
Він був такий, що міг би і до ста…
Та схибив і пішов у ті квартали,
Де двоє туй у кованих кутах
Небавом синім пологом повстали.

Сукався час, незнано звідкіля,
Вертівся на одвічне мотовило –
Тепер тобою плакало гілля,

Петро Скоропис
2018.09.21 08:39
Ми у лузі гратись в квача охочі,
хоча б не в пальтині, а у сорочці.
А як дощ і сльота пеленою з вікон,
ми, учитись охочі, стидимось хникань.

Ми посібник осилим за назву довгу.
А те, що нам сниться – яві в помогу.
М

Олександр Сушко
2018.09.21 05:08
Без "мусі-пусі" - не життя. а сон,
Ерзац снаги, сироватка чуттєва.
А я блукалець ерогенних зон,
Цю роль заповідала баба Єва.

Її наказ виконую щодня,
Цілунками освячуючи перса.
Сьогодні мавку лагідну б обняв,

Ярослав Чорногуз
2018.09.21 01:52
Очам не вірю: Київ у диму,
Спалахують будівлі і дерева…
І грізний гул по місту усьому,
І літака над садом – тінь сталева.

Чи скине бомби у наступну мить?
Апокаліпсису настала ера?
І чуть: асфальт розтерзаний двигтить –

Ігор Шоха
2018.09.20 21:34
На орду не йди юрбою,
бо орда проклята
всіх потягне за собою
і покаже п’яти.

Краще вийди наодинці
і з усього маху
порахуйся із ординцем

Віта Парфенович
2018.09.20 20:11
Все не стається просто так,
а під надійним неба покривом,
дається успіх, дозвіл, знак,
удачею чи згоди поглядом.
І я гравець у грі буття,
якому двері відчиняються.
Якби ж знаття, яке знаття,
Пригоди де розпочинаються.

Олена Багрянцева
2018.09.20 15:16
І так би сидіти в осінньому вирі удвох за чаєм.
Вдихати повітря, що тягнеться, мов іриска.
Прощатися з літом, підводити жовту риску.
І знати, що вересень все зазвичай прощає…

Отак відчувати вершкові твої долоні.
Збирати у скриню розсипані дні безпе
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Надія Коваль
2018.09.07

Кець Валерій Кець Валерій
2018.09.07

Костянтин Головко
2018.09.05

Неоніла Ковальська Гуменюк
2018.08.31

Ірина Козун
2018.08.27

Ніка Неві
2018.08.27

Рітас Семашко
2018.08.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Собача солідарність
Ізранку написалася мура,
В сльозавому топились молодиці...
А тема є нова! Гіп-гіп ура!
Надворі пса ганяє підлий гицель.

Колошкає у реп'яхах бровка,
У сак жене блохастого барбоса.
То ж мій гавкун вступився за братка,
Бо тут - чужак! Для песиків загроза!

Мій вовкодав завжди без повідка,
Щодня кнуря заковтує на шару.
У нього вдача лагідна, м'яка -
Піклуюся про Цербера з Тартару.

Підкрався ззаду, за чубисько "цап!",
ВІн моцний, важить, наче слоненятко.
Ганчіркою мужик звиса між лап:
Не вирветься. У пса залізна хватка.

А шавка ухопила за штани,
Одгризла шмат казенного сатину.
Урок простий: собачок не жени!
Для милосердя створена людина.

23.04.2018р.



Поет повчає орача життя:
- Отут не так! А там бракує коми!
Шкварчить на всіх і коле, мов будяк:
- Я - надгігант! А ви - невдатні гноми!

Іде із годувальником війна,
Хоча без хліба не напишеш книжку.
Селюк на Пасху різав кабана,
Продав мені м'ясця-сальця та кишку.

У віршотворця ж рученька пухка,
Зневажлива і гордовита поза.
А кашу любить. "Ще давай!" гука:
Несуть "пігмеї" їдельце "колосу".

Щодня громада паше за мідяк,
А у писаки віртуальні плани.
Жонглює словом трутень все життя,
А до роботи не зови - не стане.

Примчав Пегас, заскочив під кашкет,
А муза мстива у сідницю коле.
А, мо' й мені пірнути в інтернет?
Докучили порепані мозолі...

23.04.2018р.

Жіноча воля

Ох і ледачий чоловік!
У голові дурниці.
І досі, телепень, не звик
Торкатися до циці.

Лише робота в голові,
А я жива істота.
Пускаю бісики з-під вій,
Подерлася колгота.

У ліжку очі закрива,
Дрижить, немов телятко.
А я ж солодка, мов халва,
Духм'яна шоколадка.

Писун ще той. Мудрій-Боян!
Мені ж потрібна ласка.
Амур із низу. Зверху - я.
А він: - Пусти, будь-ласка!

Звикав до меду цілий рік,
Тепер цвіту як ружа!
Не спить ночами чоловік:
Зробила з нього мужа!

23.04.2018р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-04-23 09:03:02
Переглядів сторінки твору 417
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.022 / 5.5  (5.025 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.022 / 5.5  (5.025 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2018.09.21 15:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 11:22:55 ]
Моя думка така: якщо немає достатньої снаги та грамотності, то таки справді ліпше орати, пахати, садити не слова, а зелень та бульбу.
У віршотворці кортить майже усім, у танцівники - трохи менше, лише напідпитку... а в балерини та солістів балету таки й не кожна особа здатна...
Тим паче поетом бути - хист потрібен. А не лише бажання шпарке: ось напишу...ось тема є...
Рученька, ручиця повторюються у ваших віршах. Ще мавка тиражується.
Тут нема хоч її.
Фабула зрозуміла: спрацьована особа критикує зманіжених поетів, високого класу майстерності, які - начебто - є трутнями...
Чому ж так яро кпинити віртуозів, "надгігантів"? Написати справді красивий вірш спроможний не будь-хто... Це теж праця - глузду, серця.
У кожному ремеслі потрібна одиниця... Якщо не виростаєш вище за 7 по 12 бальній шкалі, то можна втихомиритися, писати про все прозою... і на авторів з вищим рейтингом чи потенціалом не плювати. Кожному - своя ніша, трон...крісельце.
Праця, село - - чудово. Я б і сама після .....років осіла в селі і працювала на грядках.
Ось у вашому вірші мозОлі наголос. А правильний мозолІ у множині.
Люд, що одного кабана ріже - це щось..... і продає одну кишку.
Якщо люд, то таки кабани і кишки. Ліпше б узгоджувати.
Зневажлива поза? А як дивиться співак на гонорового, але невдатного аматора, що пнеться у переможці якогось конкурсу?
От муза вас коле шпицею - і щодня віршик...
А якби кількість перейшла у якість? Про це вже, пригадую, писала......натякала вам авторка ПМ Лариса Пугачук.
Я додам:
Оці жжж, сідниці..дупки...задки.,. циці..борщі...каші...ручиці...п'ястуки......це маркери ваших текстів.
Писала щиро, по-дружньому.
Пегас під кашкетом до лисини може призвести. Гнати його на луг...).
А загалом...вірш для застілля...кількох авторів, посміятися над отими, хто яскравіший, значущіший (?). помітніший. Якось так. Гумор, одним словом...з відтінком сарказму.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-23 11:46:17 ]
Різати одного кабана гуртом цікавіше. А який обращ малюжться гарний! Натовп голодний батує істоту. І тягне кишку. Тут усе гарно. А поети на те й існують аби їх годували. Вони ж користь приносять! Як і трутні у вулику. Хай живуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 12:17:19 ]
То ви таки вирішили не рости-міцніти - до поета, лишитися корисною робочою бджолою. Похвально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 15:36:53 ]
Чого ж - будемо рости! І вшир! І у висоту! У справжніх поетів даху немає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 16:09:31 ]
Правильний наголос у множині - мозОлі. Без варіантів. Отже, вчитися будемо все життя. Навіть мастри слова інколи помиляються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:24:07 ]
Ну оціню такого автора, що сперечається про наголос.
Ви українською пишете? Вчіть наголоси.
Я ніколи не зауважую того, чого не знаю. А ви публікуєте, не звіряєте наголоси і ще сперечаєтеся.

мозо́ль – іменник чоловічого роду

відмінок однина множина
називний мозо́ль мозолі́
родовий мозоля́ мозолі́в
давальний мозолю́, мозоле́ві мозоля́м
знахідний мозо́ль мозолі́
орудний мозоле́м мозоля́ми
місцевий на/у мозолі́, мозолю́ на/у мозоля́х
кличний мозо́лю* мозолі́*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:27:12 ]
Отже, моє 4 від майстра)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:49:07 ]
Захалявний словник і справді дає наголос на останньому складі. А от світовий - ні. Отже - вчіть мову і все буде гаразд. Чи нє? Посперечаємося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:50:16 ]
Захалявний словник і справді дає наголос на останньому складі. А от світовий - ні. Отже - вчіть мову і все буде гаразд. Чи нє? Посперечаємося?

відмінок однина множина
називний мозо́ля мозо́лі
родовий мозо́лі мозо́ль
давальний мозо́лі мозо́лям
знахідний мозо́лю мозо́лі
орудний мозо́лею мозо́лями
місцевий на/у мозо́лі на/у мозо́лях
кличний мозо́ле* мозо́лі*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:10:12 ]
Пане Сушко, з вами відбулася дивна метаморфоза: ви від пошани, від зачудування моїми поезіями і занням української мови.... перейшли до "вчіть мову".
Нахабство чи бравада?
Зроду було мозолІ, так українці кажуть і пишуть.
Коректор моєї книги (ви знаєте, хто) щойно підтримала мене, сказала, що мозолІ наголос у множині.
мозоль чоловічий рід.
....................
Є ще маловживане мозоля - жіночий рід, тоді наголос множина мозОлі.
Ви будете стверджувати, що завжди вживали слово у жіночому роді? Я - ні. І переважна кількість українців, певно, теж.
У моєму мовному середовищі це слово чоловічого роду, отже мозолІ.
Отак. Ви автор, пишіть...як вчувається. Тут такий випадок.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:32:09 ]
Так, я написав у жіночому роді, бо звірився спочатку зі словником. Тому і сперечаюся, бо знаю, що правий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:32:21 ]
Випадок особливий, оцінку зняла. Після самооцінювання вашого трохи понизила...)
Мозоля...квасоля)....
У нас лише мозоль- мозолІ - у трудівників.
(там знанням)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:33:20 ]
А ви написали "без варіантів" - отже...не знали.
То це знання мови?????
Є варіанти.
Є. Чоловічий рід зазвичай і жіночий рідше.