ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від

Вячеслав Руденко
2026.05.12 09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають

хома дідим
2026.05.12 08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні

Ірина Вовк
2026.05.12 07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не просто оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути

Віктор Кучерук
2026.05.12 05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

С М
2026.05.11 20:20
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Собача солідарність
Ізранку написалася мура,
В сльозавому топились молодиці...
А тема є нова! Гіп-гіп ура!
Надворі пса ганяє підлий гицель.

Колошкає у реп'яхах бровка,
У сак жене блохастого барбоса.
То ж мій гавкун вступився за братка,
Бо тут - чужак! Для песиків загроза!

Мій вовкодав завжди без повідка,
Щодня кнуря заковтує на шару.
У нього вдача лагідна, м'яка -
Піклуюся про Цербера з Тартару.

Підкрався ззаду, за чубисько "цап!",
ВІн моцний, важить, наче слоненятко.
Ганчіркою мужик звиса між лап:
Не вирветься. У пса залізна хватка.

А шавка ухопила за штани,
Одгризла шмат казенного сатину.
Урок простий: собачок не жени!
Для милосердя створена людина.

23.04.2018р.



Поет повчає орача життя:
- Отут не так! А там бракує коми!
Шкварчить на всіх і коле, мов будяк:
- Я - надгігант! А ви - невдатні гноми!

Іде із годувальником війна,
Хоча без хліба не напишеш книжку.
Селюк на Пасху різав кабана,
Продав мені м'ясця-сальця та кишку.

У віршотворця ж рученька пухка,
Зневажлива і гордовита поза.
А кашу любить. "Ще давай!" гука:
Несуть "пігмеї" їдельце "колосу".

Щодня громада паше за мідяк,
А у писаки віртуальні плани.
Жонглює словом трутень все життя,
А до роботи не зови - не стане.

Примчав Пегас, заскочив під кашкет,
А муза мстива у сідницю коле.
А, мо' й мені пірнути в інтернет?
Докучили порепані мозолі...

23.04.2018р.

Жіноча воля

Ох і ледачий чоловік!
У голові дурниці.
І досі, телепень, не звик
Торкатися до циці.

Лише робота в голові,
А я жива істота.
Пускаю бісики з-під вій,
Подерлася колгота.

У ліжку очі закрива,
Дрижить, немов телятко.
А я ж солодка, мов халва,
Духм'яна шоколадка.

Писун ще той. Мудрій-Боян!
Мені ж потрібна ласка.
Амур із низу. Зверху - я.
А він: - Пусти, будь-ласка!

Звикав до меду цілий рік,
Тепер цвіту як ружа!
Не спить ночами чоловік:
Зробила з нього мужа!

23.04.2018р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-04-23 09:03:02
Переглядів сторінки твору 2646
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.027 / 5.5  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.026 / 5.5  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 11:22:55 ]
Моя думка така: якщо немає достатньої снаги та грамотності, то таки справді ліпше орати, пахати, садити не слова, а зелень та бульбу.
У віршотворці кортить майже усім, у танцівники - трохи менше, лише напідпитку... а в балерини та солістів балету таки й не кожна особа здатна...
Тим паче поетом бути - хист потрібен. А не лише бажання шпарке: ось напишу...ось тема є...
Рученька, ручиця повторюються у ваших віршах. Ще мавка тиражується.
Тут нема хоч її.
Фабула зрозуміла: спрацьована особа критикує зманіжених поетів, високого класу майстерності, які - начебто - є трутнями...
Чому ж так яро кпинити віртуозів, "надгігантів"? Написати справді красивий вірш спроможний не будь-хто... Це теж праця - глузду, серця.
У кожному ремеслі потрібна одиниця... Якщо не виростаєш вище за 7 по 12 бальній шкалі, то можна втихомиритися, писати про все прозою... і на авторів з вищим рейтингом чи потенціалом не плювати. Кожному - своя ніша, трон...крісельце.
Праця, село - - чудово. Я б і сама після .....років осіла в селі і працювала на грядках.
Ось у вашому вірші мозОлі наголос. А правильний мозолІ у множині.
Люд, що одного кабана ріже - це щось..... і продає одну кишку.
Якщо люд, то таки кабани і кишки. Ліпше б узгоджувати.
Зневажлива поза? А як дивиться співак на гонорового, але невдатного аматора, що пнеться у переможці якогось конкурсу?
От муза вас коле шпицею - і щодня віршик...
А якби кількість перейшла у якість? Про це вже, пригадую, писала......натякала вам авторка ПМ Лариса Пугачук.
Я додам:
Оці жжж, сідниці..дупки...задки.,. циці..борщі...каші...ручиці...п'ястуки......це маркери ваших текстів.
Писала щиро, по-дружньому.
Пегас під кашкетом до лисини може призвести. Гнати його на луг...).
А загалом...вірш для застілля...кількох авторів, посміятися над отими, хто яскравіший, значущіший (?). помітніший. Якось так. Гумор, одним словом...з відтінком сарказму.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-23 11:46:17 ]
Різати одного кабана гуртом цікавіше. А який обращ малюжться гарний! Натовп голодний батує істоту. І тягне кишку. Тут усе гарно. А поети на те й існують аби їх годували. Вони ж користь приносять! Як і трутні у вулику. Хай живуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 12:17:19 ]
То ви таки вирішили не рости-міцніти - до поета, лишитися корисною робочою бджолою. Похвально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 15:36:53 ]
Чого ж - будемо рости! І вшир! І у висоту! У справжніх поетів даху немає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 16:09:31 ]
Правильний наголос у множині - мозОлі. Без варіантів. Отже, вчитися будемо все життя. Навіть мастри слова інколи помиляються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:24:07 ]
Ну оціню такого автора, що сперечається про наголос.
Ви українською пишете? Вчіть наголоси.
Я ніколи не зауважую того, чого не знаю. А ви публікуєте, не звіряєте наголоси і ще сперечаєтеся.

мозо́ль – іменник чоловічого роду

відмінок однина множина
називний мозо́ль мозолі́
родовий мозоля́ мозолі́в
давальний мозолю́, мозоле́ві мозоля́м
знахідний мозо́ль мозолі́
орудний мозоле́м мозоля́ми
місцевий на/у мозолі́, мозолю́ на/у мозоля́х
кличний мозо́лю* мозолі́*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:27:12 ]
Отже, моє 4 від майстра)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:49:07 ]
Захалявний словник і справді дає наголос на останньому складі. А от світовий - ні. Отже - вчіть мову і все буде гаразд. Чи нє? Посперечаємося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:50:16 ]
Захалявний словник і справді дає наголос на останньому складі. А от світовий - ні. Отже - вчіть мову і все буде гаразд. Чи нє? Посперечаємося?

відмінок однина множина
називний мозо́ля мозо́лі
родовий мозо́лі мозо́ль
давальний мозо́лі мозо́лям
знахідний мозо́лю мозо́лі
орудний мозо́лею мозо́лями
місцевий на/у мозо́лі на/у мозо́лях
кличний мозо́ле* мозо́лі*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:10:12 ]
Пане Сушко, з вами відбулася дивна метаморфоза: ви від пошани, від зачудування моїми поезіями і занням української мови.... перейшли до "вчіть мову".
Нахабство чи бравада?
Зроду було мозолІ, так українці кажуть і пишуть.
Коректор моєї книги (ви знаєте, хто) щойно підтримала мене, сказала, що мозолІ наголос у множині.
мозоль чоловічий рід.
....................
Є ще маловживане мозоля - жіночий рід, тоді наголос множина мозОлі.
Ви будете стверджувати, що завжди вживали слово у жіночому роді? Я - ні. І переважна кількість українців, певно, теж.
У моєму мовному середовищі це слово чоловічого роду, отже мозолІ.
Отак. Ви автор, пишіть...як вчувається. Тут такий випадок.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:32:09 ]
Так, я написав у жіночому роді, бо звірився спочатку зі словником. Тому і сперечаюся, бо знаю, що правий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:32:21 ]
Випадок особливий, оцінку зняла. Після самооцінювання вашого трохи понизила...)
Мозоля...квасоля)....
У нас лише мозоль- мозолІ - у трудівників.
(там знанням)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:33:20 ]
А ви написали "без варіантів" - отже...не знали.
То це знання мови?????
Є варіанти.
Є. Чоловічий рід зазвичай і жіночий рідше.