ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Паучек
2018.05.21 09:12
Злому назло:
Живу, сміюсь, радію,
Із ниточок
Вив"язую свій світ,
Господь дає:
І віру, і надію,
... й весни усмішку
....... для осінніх

Олександр Сушко
2018.05.21 09:07
Жити зручно холодним, без совісті,
А сердечним - о ні! Навпаки!
Перший кроку не ступить без користі,
Другий - пташку годує з руки.

Де беруться катюги та ґицелі?
Ті, хто зраджує власний народ?
Глянь - довкола неситі...грибницями,

Ігор Деркач
2018.05.21 09:04
Мандрівочкою пахне уночі.
У серці оселилася тривога.
Веде у невідь бойова дорога.
І їй не салютують деркачі.

Про що дерчати далі, невідомо.
Потуга є, а тягне до землі.
Відчалюють у небо кораблі,

Ярослав Чорногуз
2018.05.20 23:43
Ці диво-пальці на роялі,
Чарівні рухи досконалі…
Прелюдії, ноктюрни, скерцо…
В них б`ється мов Шопена серце!

Мазурки, вальси і балади…
Їх зорелітні звукопади!
О як все витончено, містко.

Олександра Камінчанська
2018.05.20 22:41
хай буде так, як накричать громи,
як навіщує на гнізді лелека.
і добрий звук старезної сурми
озветься десь з-за обрію, здалека.
і будуть руки сповнені тепла
тебе чекати юну для обіймів.
ця дивна ніч віддала, що могла,
собі лишила зорі поруділі.

Олександр Сушко
2018.05.20 20:59
Шукаю вади у чужому оці,
Найменший гандж - як віхоть для бика.
Не втримати у гамівній сорочці
Сатирика дурного язика.

По маківці вистукувати дятлом
Умію вправно, люди кажуть "спец".
Стрічаю ранок віртуальним "батлом",

Ірина Вовк
2018.05.20 18:51
У 1918 році з розпадом Австро-Угорщини на території Західної України утворилася ЗУНР, якій тут же оголосила війну Польща. На заклик уряду ЗУНР почала організовуватися УГА, і отець Іван Кипріян, залишивши свою парохію в містечку Немирові Рава-Руського пові

Ліна Масляна
2018.05.20 16:32
Місток дерев’яний. А як перейти? Не збагнути...
Рудою усмішкою блисне земля з-під трави.
Хлопчиська у пошуках: вигадати і утнути.
Сплелися дівчатам з кульбаби віночки нові.

І квапиться знову минуле рибалити: отже,
Захопленню вірне без ліку вже стіл

Сергій Гупало
2018.05.20 16:14
Грім покотиться і відлуниться…
Та одначе зійду з автобуса
Я на дуже знайомій вулиці.
Там, де школа… велична глобусом.

Загальмовано щось у Всесвіті.
Це нудьга непророслих зерен
В ріднім полі круги окреслити

Домінік Арфіст
2018.05.20 14:51
рятую радість… з хащі небуття…
виманюю своїм арфічним співом
схиляючись над родовим архівом –
сувоями життя і маяття…
протоптую стежини в чагарях
до світлої галявини з озерцем…
учитуюся спорожнілим серцем
у літери в далеких букварях…

Іван Потьомкін
2018.05.20 09:06
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою

Ігор Деркач
2018.05.20 08:52
Коли на слово сказане твоє
Твій друг байдуже
дивиться крізь тебе,
Коли руки тобі не подає,
Не підпускає, як змію, до себе,
І гострий погляд кинувши в твій бік,
Похитує з презирством головою
Не говори: «Се хворий чоловік,

Серго Сокольник
2018.05.20 02:39
Тактика бою комусь незбагненна примара.
Так генерали військами мільйонними марять.
Наче гладенько на мапі- малюй собі стріли!..
Складно в житті, на етапі якого зустріли

(як от мене ти, коханко розпусно-цнотлива)
У кабінетах накази на штурми, прорив

Олена Малєєва
2018.05.19 21:39
Я уже помирала разів зо два
Тоді була осінь та зливи,
Але потім приходила знов весна,
У садку зацвітали сливи...

Помирати, ти знаєш, не страшно, ні,
Це просто тебе немає.
Це схоже на хлопчика у воді,

Світлана Майя Залізняк
2018.05.19 15:11
Заболочений ліс...
І криничка чистенька - як диво.
Круть нам сажі привіз,
Верть - вугілля заморського, млива.

Евтаназії страх...
Тож рушайте подалі, хто може.
Ген засохлий монах

Оксана Дністран
2018.05.19 13:16
Сутеніло, ти кинув палити,
Буревійно рвонувся з-за столу,
Келих пристрасті, нами допитий,
Покотився самітно додолу.

Я ще гнулась його підібрати,
Та кришився мій внутрішній спокій,
Розповзлися довкола лапаті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Фрайт
2018.05.20

Катря Вишневецька
2018.05.14

Маша Шулима
2018.05.13

Олена Музичук
2018.04.23

Катруся Садовнікова
2018.04.22

Марія Огнєва
2018.04.09

Богдана Гайдучек
2018.04.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Собача солідарність
Ізранку написалася мура,
В сльозавому топились молодиці...
А тема є нова! Гіп-гіп ура!
Надворі пса ганяє підлий гицель.

Колошкає у реп'яхах бровка,
У сак жене блохастого барбоса.
То ж мій гавкун вступився за братка,
Бо тут - чужак! Для песиків загроза!

Мій вовкодав завжди без повідка,
Щодня кнуря заковтує на шару.
У нього вдача лагідна, м'яка -
Піклуюся про Цербера з Тартару.

Підкрався ззаду, за чубисько "цап!",
ВІн моцний, важить, наче слоненятко.
Ганчіркою мужик звиса між лап:
Не вирветься. У пса залізна хватка.

А шавка ухопила за штани,
Одгризла шмат казенного сатину.
Урок простий: собачок не жени!
Для милосердя створена людина.

23.04.2018р.



Поет повчає орача життя:
- Отут не так! А там бракує коми!
Шкварчить на всіх і коле, мов будяк:
- Я - надгігант! А ви - невдатні гноми!

Іде із годувальником війна,
Хоча без хліба не напишеш книжку.
Селюк на Пасху різав кабана,
Продав мені м'ясця-сальця та кишку.

У віршотворця ж рученька пухка,
Зневажлива і гордовита поза.
А кашу любить. "Ще давай!" гука:
Несуть "пігмеї" їдельце "колосу".

Щодня громада паше за мідяк,
А у писаки віртуальні плани.
Жонглює словом трутень все життя,
А до роботи не зови - не стане.

Примчав Пегас, заскочив під кашкет,
А муза мстива у сідницю коле.
А, мо' й мені пірнути в інтернет?
Докучили порепані мозолі...

23.04.2018р.

Жіноча воля

Ох і ледачий чоловік!
У голові дурниці.
І досі, телепень, не звик
Торкатися до циці.

Лише робота в голові,
А я жива істота.
Пускаю бісики з-під вій,
Подерлася колгота.

У ліжку очі закрива,
Дрижить, немов телятко.
А я ж солодка, мов халва,
Духм'яна шоколадка.

Писун ще той. Мудрій-Боян!
Мені ж потрібна ласка.
Амур із низу. Зверху - я.
А він: - Пусти, будь-ласка!

Звикав до меду цілий рік,
Тепер цвіту як ружа!
Не спить ночами чоловік:
Зробила з нього мужа!

23.04.2018р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-04-23 09:03:02
Переглядів сторінки твору 253
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.005 / 5.5  (5.022 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 5.003 / 5.5  (5.018 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2018.05.21 09:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 11:22:55 ]
Моя думка така: якщо немає достатньої снаги та грамотності, то таки справді ліпше орати, пахати, садити не слова, а зелень та бульбу.
У віршотворці кортить майже усім, у танцівники - трохи менше, лише напідпитку... а в балерини та солістів балету таки й не кожна особа здатна...
Тим паче поетом бути - хист потрібен. А не лише бажання шпарке: ось напишу...ось тема є...
Рученька, ручиця повторюються у ваших віршах. Ще мавка тиражується.
Тут нема хоч її.
Фабула зрозуміла: спрацьована особа критикує зманіжених поетів, високого класу майстерності, які - начебто - є трутнями...
Чому ж так яро кпинити віртуозів, "надгігантів"? Написати справді красивий вірш спроможний не будь-хто... Це теж праця - глузду, серця.
У кожному ремеслі потрібна одиниця... Якщо не виростаєш вище за 7 по 12 бальній шкалі, то можна втихомиритися, писати про все прозою... і на авторів з вищим рейтингом чи потенціалом не плювати. Кожному - своя ніша, трон...крісельце.
Праця, село - - чудово. Я б і сама після .....років осіла в селі і працювала на грядках.
Ось у вашому вірші мозОлі наголос. А правильний мозолІ у множині.
Люд, що одного кабана ріже - це щось..... і продає одну кишку.
Якщо люд, то таки кабани і кишки. Ліпше б узгоджувати.
Зневажлива поза? А як дивиться співак на гонорового, але невдатного аматора, що пнеться у переможці якогось конкурсу?
От муза вас коле шпицею - і щодня віршик...
А якби кількість перейшла у якість? Про це вже, пригадую, писала......натякала вам авторка ПМ Лариса Пугачук.
Я додам:
Оці жжж, сідниці..дупки...задки.,. циці..борщі...каші...ручиці...п'ястуки......це маркери ваших текстів.
Писала щиро, по-дружньому.
Пегас під кашкетом до лисини може призвести. Гнати його на луг...).
А загалом...вірш для застілля...кількох авторів, посміятися над отими, хто яскравіший, значущіший (?). помітніший. Якось так. Гумор, одним словом...з відтінком сарказму.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-23 11:46:17 ]
Різати одного кабана гуртом цікавіше. А який обращ малюжться гарний! Натовп голодний батує істоту. І тягне кишку. Тут усе гарно. А поети на те й існують аби їх годували. Вони ж користь приносять! Як і трутні у вулику. Хай живуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 12:17:19 ]
То ви таки вирішили не рости-міцніти - до поета, лишитися корисною робочою бджолою. Похвально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 15:36:53 ]
Чого ж - будемо рости! І вшир! І у висоту! У справжніх поетів даху немає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 16:09:31 ]
Правильний наголос у множині - мозОлі. Без варіантів. Отже, вчитися будемо все життя. Навіть мастри слова інколи помиляються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:24:07 ]
Ну оціню такого автора, що сперечається про наголос.
Ви українською пишете? Вчіть наголоси.
Я ніколи не зауважую того, чого не знаю. А ви публікуєте, не звіряєте наголоси і ще сперечаєтеся.

мозо́ль – іменник чоловічого роду

відмінок однина множина
називний мозо́ль мозолі́
родовий мозоля́ мозолі́в
давальний мозолю́, мозоле́ві мозоля́м
знахідний мозо́ль мозолі́
орудний мозоле́м мозоля́ми
місцевий на/у мозолі́, мозолю́ на/у мозоля́х
кличний мозо́лю* мозолі́*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:27:12 ]
Отже, моє 4 від майстра)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:49:07 ]
Захалявний словник і справді дає наголос на останньому складі. А от світовий - ні. Отже - вчіть мову і все буде гаразд. Чи нє? Посперечаємося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:50:16 ]
Захалявний словник і справді дає наголос на останньому складі. А от світовий - ні. Отже - вчіть мову і все буде гаразд. Чи нє? Посперечаємося?

відмінок однина множина
називний мозо́ля мозо́лі
родовий мозо́лі мозо́ль
давальний мозо́лі мозо́лям
знахідний мозо́лю мозо́лі
орудний мозо́лею мозо́лями
місцевий на/у мозо́лі на/у мозо́лях
кличний мозо́ле* мозо́лі*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:10:12 ]
Пане Сушко, з вами відбулася дивна метаморфоза: ви від пошани, від зачудування моїми поезіями і занням української мови.... перейшли до "вчіть мову".
Нахабство чи бравада?
Зроду було мозолІ, так українці кажуть і пишуть.
Коректор моєї книги (ви знаєте, хто) щойно підтримала мене, сказала, що мозолІ наголос у множині.
мозоль чоловічий рід.
....................
Є ще маловживане мозоля - жіночий рід, тоді наголос множина мозОлі.
Ви будете стверджувати, що завжди вживали слово у жіночому роді? Я - ні. І переважна кількість українців, певно, теж.
У моєму мовному середовищі це слово чоловічого роду, отже мозолІ.
Отак. Ви автор, пишіть...як вчувається. Тут такий випадок.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:32:09 ]
Так, я написав у жіночому роді, бо звірився спочатку зі словником. Тому і сперечаюся, бо знаю, що правий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:32:21 ]
Випадок особливий, оцінку зняла. Після самооцінювання вашого трохи понизила...)
Мозоля...квасоля)....
У нас лише мозоль- мозолІ - у трудівників.
(там знанням)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:33:20 ]
А ви написали "без варіантів" - отже...не знали.
То це знання мови?????
Є варіанти.
Є. Чоловічий рід зазвичай і жіночий рідше.