ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:46
Скриньку
Легковажної жінки Пандори
Зачинили золотим ключиком,
Що повісили на тонку шию
Гейші на ймення Аой Неко,*
Що заблукала серед руїн Хіросіми,
Шукаючи загублену єну
З драконом гори Нараями**.

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде - як шоу,
Ти сюди послухай і прикинь.
Повертайсь, побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 згарки
Образ твору  
всілякий ґречний героїзм
що живить наші жили кволі
жадаючи авжеж бо крові
її вампирський героїн
 
ві а зе чемп’єнз для мільйонів
виспівують сакральні квін
а хто живий лишився він
снує один думки потворні
 
прощання тьмянокольорові
зоря полин безсмертний цмин
у літургії не до змін
обійми грізної любові
 
дзеркальний глузд антагоніст
натомість цукру кине солі
у нього небезчесна роль є
за змістом знищувати зміст
 
гаптований
круками
долі
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2017
 
_______________________________
art © lonerwolf.com
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-23 15:44:23
Переглядів сторінки твору 11204
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.11 22:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-23 16:30:30 ]
Браво, Сонце-Місяцю!
довершено-дзеркально-лаконічно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-23 17:20:02 ]
дякую, о Петре

радий завжди & правдиво


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-23 18:58:18 ]
От, брате, якби хтось запропонув
цей твір перкласти російською... ,
то відмовився б.
У тебе багато на відчуттях, і за кожним словом
прірва думок.
Мо Лазірко зміг би англійською...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 07:37:04 ]
Вірш дійсно славний. Але чому не можна перекладати російською? Державний ура-патріотизм не сумісний із людським.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 08:12:11 ]
Ігоре, тут дещо інше))) Перекладали вчора Бродського з р на у...
Краще в грядках копирсатись, чи бісер дрібний рахувати)))
Ось візміть і перекладіть саме цей вірш СМ, без патріотизму)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 15:52:14 ]
оу, трохи дискусія...

перекласти можна, при загальному підході
(аби лиш це таки був текст)
практично що завгодно, тут дійні такі чинники, як час
& досвід, вжеж

свої опуси перекладачам не пропоную, бо справді
якщо підходити, як зазначено вище
то в результаті вийде щось, але ~ не те
знаю, бо до певного моменту перекладав свої віршики
російською, на сіхірях правда вже років 8 як закрита сторінка
але на літфесті мають ще валятися, якщо цікаво
бо мені самому вже нецікаво
думаю, те саме і з англійською
(теж колись таки перекладав себе для інтересу
але давно, й тексти не актуальні більш, аніж)

та сміливо дораджую кожному, хто зацікавлений
у перекладанні рос/укр
тренуватися собі на власних поезіях
а вже із патріотизмом там, чи без ~
хто собі як схоче




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 11:34:34 ]
"за змістом знищувати зміст"

по смислу знищувати смисл

Оце такий задум - патріотизмом знищувати патріотизм. Ми це спостерігаємо вже. Дякую за вірш, Сонце. Чи може я його занадто вільно інтерпретувала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 15:54:27 ]
будь-яка інтерпретація приємно слушна, о Марґо

змісти мене якось захопили були на декілька років
оце мало не кожному тексті
мабуть пора вже переходити і до смислів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 19:04:54 ]
На осонцено-прекрасні смисли, о Sonne!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-25 07:44:34 ]
обіцяти так легко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-25 21:13:13 ]
Мені все частіше здається, що просто жити на цьому світі - вже героїзм. Правда, вимушений, бо куди ж подінешся.
А замість цукру солі - це все-так підступно ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 08:13:42 ]
іншими словами, в житті повсякчас є місце для подвигу, чи, принаймні, жесту
але на інстинктивному щаблі так ніби щось працює на самозбереження
абстраговано ж, усе трагедь бо
& тому, раціо вибірково концентрується на моментах, чи хвилинах
що зазвичай подаються під соусом ’світлі’ або ’світліші’
ну і слово ’світлина’ нмд, із того ж пантеону,
чи кунсткамери


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 00:21:57 ]
А тобі не здається, що світ, у якому є місце для подвигу - поганий, викривлений світ? Не кажу вже про саме поняття, про значення слова - нам його нав'язують, "прошивають" з пелюшок, як і багато чого ще.
Чотири роки тому у мене в думках був повний роздрай: я розуміла і тих, хто рвався на фронт, і тих, хто тікав світ за очі, аби не втрапити в цю м'ясорубку.
Потім довелося побачити і тих, хто пішов туди з власної волі, і тих, кого не питали.
Робили матеріал про волонтерів - у нашому окружному військовому госпіталі. Діло було на початку літа, всі зібралися надворі біля корпусу, поранені - хто на своїх ногах, хто у візочках. Розмовляли з волонтерами, дехто навіть жартував. Один поранений, у візку, з прооперованими ногами, наче і слухав ті розмови - але мовчки, без жодної емоції. Волонтерка мені на вухо шепнула: "Мовчить весь час. Відколи привезли - ні з ким говорити не хоче. Дивиться десь у простір".
Було ще невеличке інтерв'ю з подружньою парою. Вони незадовго до війни втратили єдину дитину, вже підлітка. На фронт пішли обоє, добровольцями. Вернулися живісінькі-цілісінькі. Дивилась на них - а в душі щось аж захолонуло. Розпитувала про що полагається, а на язиці крутилося тільки одне: "Ну як, стало вам легше після того як трохи чужих дітей постріляли?". Не спитала, звісно. Про таке не питають.
От тобі й герої, і подвиги. Не по-людськи це все, не кажу вже, що не по-Божому. Хочу у світ, де всього цього немає - бо не потрібно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 16:50:47 ]
та війна все одно пройде через всіх, так чи інакше

щодо імовірностей інших -
якби чиєсь оточення одним прекрасним днем стало вважати біле чорним і навпаки
а тому комусь так і прийшлося би жити в зміненому середовищі
при все тих самих своїх переконаннях, чи не було би це героїчним
ситуація не така вже й риторична

взагалі, нмд, ’подвиг’ як момент одкровення чи збігу випадковостей
власне, як - момент, який ось він - і нема вже
зовсім не обов’язково героїзм

а от прикладом, жити без ніг надалі ще років 30-50
це певний героїзм, й подвиг теж, хоч іншого розливу

& поезії, якби це все апріорі цікаво
тихе життя по-Божому є прекрасним, але слабко літературним

так, світ сповнений чудес, але ж практично всі книжки ~ про людей
але хто писатиме про скучних людей із їхньою рутиною, правда ж



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 22:19:31 ]
Ми так мало знаємо про "життя по-Божому", що навряд чи й можемо собі його уявити ))
Боюся, що якби навіть в один момент щезли з нашого світу війни, революції і прочії заварухи, а заодно вже й катастрофи, болячки і стихійні лиха і т. п. - в нас самих лишилося б достатньо проблем, аби література не загнулася від браку захоплюючих сюжетів ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 20:53:20 ]
... хай в поезії - таки - я йолоп... хай - в голові літають літаки... надранок дужче... та вибачатись можу - ще-ще... і ще! люблю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 16:52:17 ]
дякую... всі ми в чомусь трохи йолопи