ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Пильна ворона бенкету діждалась нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку ситим котом зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 згарки
Образ твору  
всілякий ґречний героїзм
що живить наші жили кволі
жадаючи авжеж бо крові
її вампирський героїн
 
ві а зе чемп’єнз для мільйонів
виспівують сакральні квін
а хто живий лишився він
снує один думки потворні
 
прощання тьмянокольорові
зоря полин безсмертний цмин
у літургії не до змін
обійми грізної любові
 
дзеркальний глузд антагоніст
натомість цукру кине солі
у нього небезчесна роль є
за змістом знищувати зміст
 
гаптований
круками
долі
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2017
 
_______________________________
art © lonerwolf.com
 
 
 


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-23 15:44:23
Переглядів сторінки твору 11738
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.11 21:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-23 16:30:30 ]
Браво, Сонце-Місяцю!
довершено-дзеркально-лаконічно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-23 17:20:02 ]
дякую, о Петре

радий завжди & правдиво


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-23 18:58:18 ]
От, брате, якби хтось запропонув
цей твір перкласти російською... ,
то відмовився б.
У тебе багато на відчуттях, і за кожним словом
прірва думок.
Мо Лазірко зміг би англійською...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 07:37:04 ]
Вірш дійсно славний. Але чому не можна перекладати російською? Державний ура-патріотизм не сумісний із людським.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 08:12:11 ]
Ігоре, тут дещо інше))) Перекладали вчора Бродського з р на у...
Краще в грядках копирсатись, чи бісер дрібний рахувати)))
Ось візміть і перекладіть саме цей вірш СМ, без патріотизму)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 15:52:14 ]
оу, трохи дискусія...

перекласти можна, при загальному підході
(аби лиш це таки був текст)
практично що завгодно, тут дійні такі чинники, як час
& досвід, вжеж

свої опуси перекладачам не пропоную, бо справді
якщо підходити, як зазначено вище
то в результаті вийде щось, але ~ не те
знаю, бо до певного моменту перекладав свої віршики
російською, на сіхірях правда вже років 8 як закрита сторінка
але на літфесті мають ще валятися, якщо цікаво
бо мені самому вже нецікаво
думаю, те саме і з англійською
(теж колись таки перекладав себе для інтересу
але давно, й тексти не актуальні більш, аніж)

та сміливо дораджую кожному, хто зацікавлений
у перекладанні рос/укр
тренуватися собі на власних поезіях
а вже із патріотизмом там, чи без ~
хто собі як схоче




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 11:34:34 ]
"за змістом знищувати зміст"

по смислу знищувати смисл

Оце такий задум - патріотизмом знищувати патріотизм. Ми це спостерігаємо вже. Дякую за вірш, Сонце. Чи може я його занадто вільно інтерпретувала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 15:54:27 ]
будь-яка інтерпретація приємно слушна, о Марґо

змісти мене якось захопили були на декілька років
оце мало не кожному тексті
мабуть пора вже переходити і до смислів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 19:04:54 ]
На осонцено-прекрасні смисли, о Sonne!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-25 07:44:34 ]
обіцяти так легко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-25 21:13:13 ]
Мені все частіше здається, що просто жити на цьому світі - вже героїзм. Правда, вимушений, бо куди ж подінешся.
А замість цукру солі - це все-так підступно ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 08:13:42 ]
іншими словами, в житті повсякчас є місце для подвигу, чи, принаймні, жесту
але на інстинктивному щаблі так ніби щось працює на самозбереження
абстраговано ж, усе трагедь бо
& тому, раціо вибірково концентрується на моментах, чи хвилинах
що зазвичай подаються під соусом ’світлі’ або ’світліші’
ну і слово ’світлина’ нмд, із того ж пантеону,
чи кунсткамери


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 00:21:57 ]
А тобі не здається, що світ, у якому є місце для подвигу - поганий, викривлений світ? Не кажу вже про саме поняття, про значення слова - нам його нав'язують, "прошивають" з пелюшок, як і багато чого ще.
Чотири роки тому у мене в думках був повний роздрай: я розуміла і тих, хто рвався на фронт, і тих, хто тікав світ за очі, аби не втрапити в цю м'ясорубку.
Потім довелося побачити і тих, хто пішов туди з власної волі, і тих, кого не питали.
Робили матеріал про волонтерів - у нашому окружному військовому госпіталі. Діло було на початку літа, всі зібралися надворі біля корпусу, поранені - хто на своїх ногах, хто у візочках. Розмовляли з волонтерами, дехто навіть жартував. Один поранений, у візку, з прооперованими ногами, наче і слухав ті розмови - але мовчки, без жодної емоції. Волонтерка мені на вухо шепнула: "Мовчить весь час. Відколи привезли - ні з ким говорити не хоче. Дивиться десь у простір".
Було ще невеличке інтерв'ю з подружньою парою. Вони незадовго до війни втратили єдину дитину, вже підлітка. На фронт пішли обоє, добровольцями. Вернулися живісінькі-цілісінькі. Дивилась на них - а в душі щось аж захолонуло. Розпитувала про що полагається, а на язиці крутилося тільки одне: "Ну як, стало вам легше після того як трохи чужих дітей постріляли?". Не спитала, звісно. Про таке не питають.
От тобі й герої, і подвиги. Не по-людськи це все, не кажу вже, що не по-Божому. Хочу у світ, де всього цього немає - бо не потрібно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 16:50:47 ]
та війна все одно пройде через всіх, так чи інакше

щодо імовірностей інших -
якби чиєсь оточення одним прекрасним днем стало вважати біле чорним і навпаки
а тому комусь так і прийшлося би жити в зміненому середовищі
при все тих самих своїх переконаннях, чи не було би це героїчним
ситуація не така вже й риторична

взагалі, нмд, ’подвиг’ як момент одкровення чи збігу випадковостей
власне, як - момент, який ось він - і нема вже
зовсім не обов’язково героїзм

а от прикладом, жити без ніг надалі ще років 30-50
це певний героїзм, й подвиг теж, хоч іншого розливу

& поезії, якби це все апріорі цікаво
тихе життя по-Божому є прекрасним, але слабко літературним

так, світ сповнений чудес, але ж практично всі книжки ~ про людей
але хто писатиме про скучних людей із їхньою рутиною, правда ж



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 22:19:31 ]
Ми так мало знаємо про "життя по-Божому", що навряд чи й можемо собі його уявити ))
Боюся, що якби навіть в один момент щезли з нашого світу війни, революції і прочії заварухи, а заодно вже й катастрофи, болячки і стихійні лиха і т. п. - в нас самих лишилося б достатньо проблем, аби література не загнулася від браку захоплюючих сюжетів ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 20:53:20 ]
... хай в поезії - таки - я йолоп... хай - в голові літають літаки... надранок дужче... та вибачатись можу - ще-ще... і ще! люблю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 16:52:17 ]
дякую... всі ми в чомусь трохи йолопи