ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 згарки
Образ твору  
всілякий ґречний героїзм
що живить наші жили кволі
жадаючи авжеж бо крові
її вампирський героїн
 
ві а зе чемп’єнз для мільйонів
виспівують сакральні квін
а хто живий лишився він
снує один думки потворні
 
прощання тьмянокольорові
зоря полин безсмертний цмин
у літургії не до змін
обійми грізної любові
 
дзеркальний глузд антагоніст
натомість цукру кине солі
у нього небезчесна роль є
за змістом знищувати зміст
 
гаптований
круками
долі
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2017
 
_______________________________
art © lonerwolf.com
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-23 15:44:23
Переглядів сторінки твору 11176
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.30 16:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-23 16:30:30 ]
Браво, Сонце-Місяцю!
довершено-дзеркально-лаконічно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-23 17:20:02 ]
дякую, о Петре

радий завжди & правдиво


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-23 18:58:18 ]
От, брате, якби хтось запропонув
цей твір перкласти російською... ,
то відмовився б.
У тебе багато на відчуттях, і за кожним словом
прірва думок.
Мо Лазірко зміг би англійською...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 07:37:04 ]
Вірш дійсно славний. Але чому не можна перекладати російською? Державний ура-патріотизм не сумісний із людським.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 08:12:11 ]
Ігоре, тут дещо інше))) Перекладали вчора Бродського з р на у...
Краще в грядках копирсатись, чи бісер дрібний рахувати)))
Ось візміть і перекладіть саме цей вірш СМ, без патріотизму)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 15:52:14 ]
оу, трохи дискусія...

перекласти можна, при загальному підході
(аби лиш це таки був текст)
практично що завгодно, тут дійні такі чинники, як час
& досвід, вжеж

свої опуси перекладачам не пропоную, бо справді
якщо підходити, як зазначено вище
то в результаті вийде щось, але ~ не те
знаю, бо до певного моменту перекладав свої віршики
російською, на сіхірях правда вже років 8 як закрита сторінка
але на літфесті мають ще валятися, якщо цікаво
бо мені самому вже нецікаво
думаю, те саме і з англійською
(теж колись таки перекладав себе для інтересу
але давно, й тексти не актуальні більш, аніж)

та сміливо дораджую кожному, хто зацікавлений
у перекладанні рос/укр
тренуватися собі на власних поезіях
а вже із патріотизмом там, чи без ~
хто собі як схоче




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 11:34:34 ]
"за змістом знищувати зміст"

по смислу знищувати смисл

Оце такий задум - патріотизмом знищувати патріотизм. Ми це спостерігаємо вже. Дякую за вірш, Сонце. Чи може я його занадто вільно інтерпретувала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 15:54:27 ]
будь-яка інтерпретація приємно слушна, о Марґо

змісти мене якось захопили були на декілька років
оце мало не кожному тексті
мабуть пора вже переходити і до смислів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 19:04:54 ]
На осонцено-прекрасні смисли, о Sonne!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-25 07:44:34 ]
обіцяти так легко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-25 21:13:13 ]
Мені все частіше здається, що просто жити на цьому світі - вже героїзм. Правда, вимушений, бо куди ж подінешся.
А замість цукру солі - це все-так підступно ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 08:13:42 ]
іншими словами, в житті повсякчас є місце для подвигу, чи, принаймні, жесту
але на інстинктивному щаблі так ніби щось працює на самозбереження
абстраговано ж, усе трагедь бо
& тому, раціо вибірково концентрується на моментах, чи хвилинах
що зазвичай подаються під соусом ’світлі’ або ’світліші’
ну і слово ’світлина’ нмд, із того ж пантеону,
чи кунсткамери


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 00:21:57 ]
А тобі не здається, що світ, у якому є місце для подвигу - поганий, викривлений світ? Не кажу вже про саме поняття, про значення слова - нам його нав'язують, "прошивають" з пелюшок, як і багато чого ще.
Чотири роки тому у мене в думках був повний роздрай: я розуміла і тих, хто рвався на фронт, і тих, хто тікав світ за очі, аби не втрапити в цю м'ясорубку.
Потім довелося побачити і тих, хто пішов туди з власної волі, і тих, кого не питали.
Робили матеріал про волонтерів - у нашому окружному військовому госпіталі. Діло було на початку літа, всі зібралися надворі біля корпусу, поранені - хто на своїх ногах, хто у візочках. Розмовляли з волонтерами, дехто навіть жартував. Один поранений, у візку, з прооперованими ногами, наче і слухав ті розмови - але мовчки, без жодної емоції. Волонтерка мені на вухо шепнула: "Мовчить весь час. Відколи привезли - ні з ким говорити не хоче. Дивиться десь у простір".
Було ще невеличке інтерв'ю з подружньою парою. Вони незадовго до війни втратили єдину дитину, вже підлітка. На фронт пішли обоє, добровольцями. Вернулися живісінькі-цілісінькі. Дивилась на них - а в душі щось аж захолонуло. Розпитувала про що полагається, а на язиці крутилося тільки одне: "Ну як, стало вам легше після того як трохи чужих дітей постріляли?". Не спитала, звісно. Про таке не питають.
От тобі й герої, і подвиги. Не по-людськи це все, не кажу вже, що не по-Божому. Хочу у світ, де всього цього немає - бо не потрібно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 16:50:47 ]
та війна все одно пройде через всіх, так чи інакше

щодо імовірностей інших -
якби чиєсь оточення одним прекрасним днем стало вважати біле чорним і навпаки
а тому комусь так і прийшлося би жити в зміненому середовищі
при все тих самих своїх переконаннях, чи не було би це героїчним
ситуація не така вже й риторична

взагалі, нмд, ’подвиг’ як момент одкровення чи збігу випадковостей
власне, як - момент, який ось він - і нема вже
зовсім не обов’язково героїзм

а от прикладом, жити без ніг надалі ще років 30-50
це певний героїзм, й подвиг теж, хоч іншого розливу

& поезії, якби це все апріорі цікаво
тихе життя по-Божому є прекрасним, але слабко літературним

так, світ сповнений чудес, але ж практично всі книжки ~ про людей
але хто писатиме про скучних людей із їхньою рутиною, правда ж



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 22:19:31 ]
Ми так мало знаємо про "життя по-Божому", що навряд чи й можемо собі його уявити ))
Боюся, що якби навіть в один момент щезли з нашого світу війни, революції і прочії заварухи, а заодно вже й катастрофи, болячки і стихійні лиха і т. п. - в нас самих лишилося б достатньо проблем, аби література не загнулася від браку захоплюючих сюжетів ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 20:53:20 ]
... хай в поезії - таки - я йолоп... хай - в голові літають літаки... надранок дужче... та вибачатись можу - ще-ще... і ще! люблю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 16:52:17 ]
дякую... всі ми в чомусь трохи йолопи