ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
Лімерики - 7
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Лімерики наших блогерів (вип. другий)
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Приїзд
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Життя кінчається (глоса)
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
Мої лаури
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Туга
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 7)
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
* 147 *
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Тетяна Левицька
2026.07.20 09:30
Поет кохання
Ярослав Олегович Чорногуз — видатний поет, патріот України, людина з вразливим серцем, щедрою душею та самобутнім гумором був моїм наставником, найкращим другом, який завжди мене підтримував, надихав та вселяв віру в свої можливості. Серед його учнів бул

Віктор Кучерук
2026.07.20 07:33
* * *
Море хвилями дзвінкими
Б'є об скелі мовчазні
І мені назустріч линуть
Любі здавна позивні.
Рвійний вітер хвилі гонить
Без вагання та зусиль, -
Невгомонні та солоні
Всюдисущі бризки хвиль.

М Менянин
2026.07.20 01:30
Четвер* згадай
Вода солона на столі
як символ сліз в чужій землі.
Гірка трава, і не одна,
як згадка рабського вона.

Сумною б трапеза була,
та ось рух ангела крила
дає надію на життя

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Лімерики наших блогерів
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.

Кока Черкаський
2026.07.19 18:53
18/23
Мені було лиш дев'ятнадцять,
А їй більше двадцяти трьох,
Вона мене дуже кохала,
І нам було добре удвох.

Вона була дуже гарна,
В мене аж виростали крила
Поруч з нею,

Вячеслав Руденко
2026.07.19 16:47
Cлід вужа.
Хто збирав шовковицю,
Згадує й за хліб.
В ступах пил в косовицю
Проситься в політ.
Бийся дощик в озеро,
В хату Лукаша.
Там де ранком росяно,
Знайдеш слід вужа,

Євген Федчук
2026.07.19 15:45
Вовкулаки
Ніч на землю опустила чорне покривало.
В небі зорі, наче маку хтось по нім розсипав.
Ароматом неймовірно п‘янким пахне липа
І виспівують цикади вечірні хорали.
Жебонить ледь чутно річка, вербам миє коси.
А над річку невелике вогнище палає.
Розсілася

Борис Костиря
2026.07.19 14:36
Бунт посередностей
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші

 згарки
Образ твору  
всілякий ґречний героїзм
що живить наші жили кволі
жадаючи авжеж бо крові
її вампирський героїн
 
ві а зе чемп’єнз для мільйонів
виспівують сакральні квін
а хто живий лишився він
снує один думки потворні
 
прощання тьмянокольорові
зоря полин безсмертний цмин
у літургії не до змін
обійми грізної любові
 
дзеркальний глузд антагоніст
натомість цукру кине солі
у нього небезчесна роль є
за змістом знищувати зміст
 
гаптований
круками
долі
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2017
 
_______________________________
art © lonerwolf.com
 
 
 


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-05-23 15:44:23
Переглядів сторінки твору 11429
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.18 09:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-23 16:30:30 ]
Браво, Сонце-Місяцю!
довершено-дзеркально-лаконічно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-23 17:20:02 ]
дякую, о Петре

радий завжди & правдиво


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-23 18:58:18 ]
От, брате, якби хтось запропонув
цей твір перкласти російською... ,
то відмовився б.
У тебе багато на відчуттях, і за кожним словом
прірва думок.
Мо Лазірко зміг би англійською...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 07:37:04 ]
Вірш дійсно славний. Але чому не можна перекладати російською? Державний ура-патріотизм не сумісний із людським.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 08:12:11 ]
Ігоре, тут дещо інше))) Перекладали вчора Бродського з р на у...
Краще в грядках копирсатись, чи бісер дрібний рахувати)))
Ось візміть і перекладіть саме цей вірш СМ, без патріотизму)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 15:52:14 ]
оу, трохи дискусія...

перекласти можна, при загальному підході
(аби лиш це таки був текст)
практично що завгодно, тут дійні такі чинники, як час
& досвід, вжеж

свої опуси перекладачам не пропоную, бо справді
якщо підходити, як зазначено вище
то в результаті вийде щось, але ~ не те
знаю, бо до певного моменту перекладав свої віршики
російською, на сіхірях правда вже років 8 як закрита сторінка
але на літфесті мають ще валятися, якщо цікаво
бо мені самому вже нецікаво
думаю, те саме і з англійською
(теж колись таки перекладав себе для інтересу
але давно, й тексти не актуальні більш, аніж)

та сміливо дораджую кожному, хто зацікавлений
у перекладанні рос/укр
тренуватися собі на власних поезіях
а вже із патріотизмом там, чи без ~
хто собі як схоче




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 11:34:34 ]
"за змістом знищувати зміст"

по смислу знищувати смисл

Оце такий задум - патріотизмом знищувати патріотизм. Ми це спостерігаємо вже. Дякую за вірш, Сонце. Чи може я його занадто вільно інтерпретувала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 15:54:27 ]
будь-яка інтерпретація приємно слушна, о Марґо

змісти мене якось захопили були на декілька років
оце мало не кожному тексті
мабуть пора вже переходити і до смислів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 19:04:54 ]
На осонцено-прекрасні смисли, о Sonne!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-25 07:44:34 ]
обіцяти так легко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-25 21:13:13 ]
Мені все частіше здається, що просто жити на цьому світі - вже героїзм. Правда, вимушений, бо куди ж подінешся.
А замість цукру солі - це все-так підступно ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 08:13:42 ]
іншими словами, в житті повсякчас є місце для подвигу, чи, принаймні, жесту
але на інстинктивному щаблі так ніби щось працює на самозбереження
абстраговано ж, усе трагедь бо
& тому, раціо вибірково концентрується на моментах, чи хвилинах
що зазвичай подаються під соусом ’світлі’ або ’світліші’
ну і слово ’світлина’ нмд, із того ж пантеону,
чи кунсткамери


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 00:21:57 ]
А тобі не здається, що світ, у якому є місце для подвигу - поганий, викривлений світ? Не кажу вже про саме поняття, про значення слова - нам його нав'язують, "прошивають" з пелюшок, як і багато чого ще.
Чотири роки тому у мене в думках був повний роздрай: я розуміла і тих, хто рвався на фронт, і тих, хто тікав світ за очі, аби не втрапити в цю м'ясорубку.
Потім довелося побачити і тих, хто пішов туди з власної волі, і тих, кого не питали.
Робили матеріал про волонтерів - у нашому окружному військовому госпіталі. Діло було на початку літа, всі зібралися надворі біля корпусу, поранені - хто на своїх ногах, хто у візочках. Розмовляли з волонтерами, дехто навіть жартував. Один поранений, у візку, з прооперованими ногами, наче і слухав ті розмови - але мовчки, без жодної емоції. Волонтерка мені на вухо шепнула: "Мовчить весь час. Відколи привезли - ні з ким говорити не хоче. Дивиться десь у простір".
Було ще невеличке інтерв'ю з подружньою парою. Вони незадовго до війни втратили єдину дитину, вже підлітка. На фронт пішли обоє, добровольцями. Вернулися живісінькі-цілісінькі. Дивилась на них - а в душі щось аж захолонуло. Розпитувала про що полагається, а на язиці крутилося тільки одне: "Ну як, стало вам легше після того як трохи чужих дітей постріляли?". Не спитала, звісно. Про таке не питають.
От тобі й герої, і подвиги. Не по-людськи це все, не кажу вже, що не по-Божому. Хочу у світ, де всього цього немає - бо не потрібно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 16:50:47 ]
та війна все одно пройде через всіх, так чи інакше

щодо імовірностей інших -
якби чиєсь оточення одним прекрасним днем стало вважати біле чорним і навпаки
а тому комусь так і прийшлося би жити в зміненому середовищі
при все тих самих своїх переконаннях, чи не було би це героїчним
ситуація не така вже й риторична

взагалі, нмд, ’подвиг’ як момент одкровення чи збігу випадковостей
власне, як - момент, який ось він - і нема вже
зовсім не обов’язково героїзм

а от прикладом, жити без ніг надалі ще років 30-50
це певний героїзм, й подвиг теж, хоч іншого розливу

& поезії, якби це все апріорі цікаво
тихе життя по-Божому є прекрасним, але слабко літературним

так, світ сповнений чудес, але ж практично всі книжки ~ про людей
але хто писатиме про скучних людей із їхньою рутиною, правда ж



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 22:19:31 ]
Ми так мало знаємо про "життя по-Божому", що навряд чи й можемо собі його уявити ))
Боюся, що якби навіть в один момент щезли з нашого світу війни, революції і прочії заварухи, а заодно вже й катастрофи, болячки і стихійні лиха і т. п. - в нас самих лишилося б достатньо проблем, аби література не загнулася від браку захоплюючих сюжетів ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 20:53:20 ]
... хай в поезії - таки - я йолоп... хай - в голові літають літаки... надранок дужче... та вибачатись можу - ще-ще... і ще! люблю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 16:52:17 ]
дякую... всі ми в чомусь трохи йолопи