ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Жоржина
Образ твору Прослухати пісню можна за посиланням:
http://makrus-studio.com/node/2145

Гойдає вітер голі віти,
Розсипалась листва руда.
І де ж тепер себе подіти?
Життя крізь пальці, як вода.
Перецвіли жнива на сході,
І тільки осінь жінці годить -
В холодні листопадні днини
Дарує сонячні жоржини.

Приспів
Не відцвітай, її жоржино,
Щоб не було на серці зимно.
Нехай зітліють дні пророчі,
Прийде любов у сни жіночі.

Паливода у павутині
Гойдає грудочку жалю.
Ятрить в очах небесно синіх
Ще недоспіване люблю.
Перецвіли жнива на сході,
І тільки осінь жінці годить.
В холодні листопадні днини
Дарує сонячні жоржини.

Приспів
Не відцвітай, її жоржино,
Щоб не було на серці зимно.
У долі є козирна карта,
Бо кожна жінка щастя варта!

2016р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-10-01 14:28:55
Переглядів сторінки твору 4310
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.623 / 6.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.704 / 6.34)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.21 17:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-01 14:53:28 ]
І тільки осінь, не лИше.Не відцвітай, її, жоржино! Неппавильна побцдова фрази. Кращк "Цвіти, божественна жоржино!".чи щось таке. А от козирна карта ьут ні до чого. Стилістично не підходить. Подумайте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-01 15:15:24 ]
У пісні"Тільки", послухайте, одруківка, дякую, Олександре, що помітили!" "Цвіти, божественна жоржино!". - пафосно!:)
Пісня уже записана, тож змінювати нічого не буду, там все,як слід, є силка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-10-01 17:24:38 ]
Ну й добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-01 17:43:29 ]
Олександре, кома написана вірно." Не відцвітай її, жоржино", ніби жінку відцвітає жоржина, а" Не відцвітай, її жоржино", щоб не відцвітала квітка. Це, як, рости, мій хлопчику. Кома ставиться перед мій.
Вибачаюсь, але написано так, як я хотіла сказати. А у долі жіночій завжди є козирна карта для жінки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-10-01 23:31:35 ]
О так... Нехай щастить жінкам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 11:49:27 ]
Дякую, Серго! Нехай щастить і чоловікам з гарними жінками...Хай люблять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-10-02 05:50:04 ]
Пані Тетяно! Я не збираюся Вас у чомусь переконувати. Це марна справа. Я думав, що тут вітаються критичні погляди, але чую тільки оплески. Попросіть Світлану Майю Залізняк - хай вам у приваті напише свої думки щодо цього твору. Але не зобижайтеся. Гаразд?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 12:02:21 ]
Пане, Олександре, Ви не вперше мені радите звернутися до Майї Залізняк. Моя сторінка відкрита для всіх і кожен може висловитись і Світлана Майя також. Мені не зручно відволікати людину від своїх справ. Я показувала цю пісню багатьом - не виникло жодних запитань. Я не ображаюсь, і оплесків не очікую. Виставила, щоб послухали, на мій погляд, непогану пісню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-10-02 12:18:56 ]
І справді, навіщо відсилати до мене)
Пані Тетяна самодостатня поетеса. І порадника може знайти сама - при потребі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 13:56:27 ]
Дякую дорога, Майє, за розуміння! Ви неоднаразово мені допомагали тому, не моя гордість змушує мене не просити допомоги, а скромність. Я з радістю сприймаю усі зауваги і намагаюсь виправити помилки, коли вони слушні, але у даному випадку я їх не бачу.
" Не відцвітай, її жоржино", звертаюсь, до жоржини, щоб цвіла і тішила жінку...





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-10-02 15:49:35 ]
І справді - що я тут розкомандувався. Все одно буде так як жінка скаже. Але навіть у даному випадку поставте кому хоч не після "відцвітай", а після "її".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 17:34:22 ]
Олександре, ось приклади!
"Люблю тебе, моя ти пісне, тобі я дякую за все (В. Сосюра).
Київ мій,mu y серці завжди (В. Сосюра).
Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим (А. Малишко).
Дякую!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-10-02 18:17:37 ]
Олександре, тут не можна переставити кому.
Бо "її жоржино" - це іншими словами "жоржино жінки".
Ви ніяк не втямите цей нюанс, звідси й непорозуміння :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 19:10:23 ]
Боже, Любочко, Ви мене врятували, низький уклін! Ніяк не могла довести свою правоту, Олександру. Він інколи дає слушні поради, але бувають випадки такі, як цей...
Виправляю лише тоді, коли сама впевнена, що це слід зробити.
З теплом, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 18:01:31 ]
Печально і світло...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 18:16:32 ]
Дякую, Вітрику!))