ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Похід короля Жигмонта ІІІ на Смоленськ в 1609-1611 роках
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Посткавафісне. Перехрестя
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Хапни Собі Відтяг! (The Rolling Stones)
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов"
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві

Борис Костиря
2026.05.28 12:32
* * *
Я ніби вижатий лимон,
В пустелі виснажений, схудлий,
Іду до неба у циклон,
Питаю зверху: "Хто ж ви, судді?"
Вернувся з тисячі доріг,
Немовби вигаслий паломник.
Який такий єдиноріг
Мене прохромить у полоні?

хома дідим
2026.05.28 07:20
* 96 *
заспівай мені первісну пісню
в цьому світі дідів і жінок
обійди мене з мискою звісно
я не твій я не ваш я не ок
в мене є свої тригери дійсно
се не тяжба і не дуель
тривіальне життя неумисне
я би міг настрочити рондель

Віктор Кучерук
2026.05.28 06:27
* * *
Над негаснучим вогнем
Сковорідка з салом
Жиром топленим мене
Зваблює помалу.
Смалець пахне й булькотить,
Як горілка з пляшки,
Що уже я ллю в цю мить
У щербату чашку.

Іван Потьомкін
2026.05.27 20:56
***
Щасливі ті, хто перед сном моливсь
За день минулий і прийдешній Усевишньому.
Мене ж і у вісні тривожать думи навісні:
Не все так твориться, як Він замислив.
Він дав усе, щоб голоду не знали ми,
Опікувавсь не лиш юдеями,- Людьми,
Навчав, як праведним

Артур Сіренко
2026.05.27 15:40
Найда
У селі сталася новина. Про неї говорили всі – хто шепотів, хто голосно вигукував: Світозар живе з ведмежою. Ведмежами в селі називали лісових людей. Прозвали їх так, бо казали, що ті вважають ведмедя своїм предком, вклоняються йому як богу і приносять йом

Борис Костиря
2026.05.27 12:44
* * *
Я хочу прокинутись рано
І рушити в радісний парк,
Прикласти світанок до рани,
Немов осяйну Жанну д'Арк.

Я хочу спивати сніжинки
На статуях і на гілках,
Немовби космічні обжинки

Вячеслав Руденко
2026.05.27 10:41
Дотичність , або - чи схожий ти на гусака?
чи схожий ти на гусака?
чи ні? - бо типу самобутній -
ховай події в тінь у скруті,
коли тікаєш голяка

по вогкій кам’яній ріллі,
вночі карбуючи півкроки
в своїй дотичності широкій

хома дідим
2026.05.27 08:29
* 95 *
тупо мертвий
на самому дні
є причини
причини є завжди
в поетичному цьому кіні
із кінічним його
декупажем
натякають глузують іще

Віктор Кучерук
2026.05.27 07:36
* * *
Мов дощу рясного краплі,
Між собою схожі чаплі
Ті, що в пошуках поживи
У болото пруть сміливо,
Де покрякують так вабко,
Очі витріщивши, жабки...
27.05.26

Кока Черкаський
2026.05.27 00:58
Зяблик
А новина у мене ось яка:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!

Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:

хома дідим
2026.05.26 21:30
* 93 *
чого ти брате галасуєш
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Жоржина
Образ твору Прослухати пісню можна за посиланням:
http://makrus-studio.com/node/2145

Гойдає вітер голі віти,
Розсипалась листва руда.
І де ж тепер себе подіти?
Життя крізь пальці, як вода.
Перецвіли жнива на сході,
І тільки осінь жінці годить -
В холодні листопадні днини
Дарує сонячні жоржини.

Приспів
Не відцвітай, її жоржино,
Щоб не було на серці зимно.
Нехай зітліють дні пророчі,
Прийде любов у сни жіночі.

Паливода у павутині
Гойдає грудочку жалю.
Ятрить в очах небесно синіх
Ще недоспіване люблю.
Перецвіли жнива на сході,
І тільки осінь жінці годить.
В холодні листопадні днини
Дарує сонячні жоржини.

Приспів
Не відцвітай, її жоржино,
Щоб не було на серці зимно.
У долі є козирна карта,
Бо кожна жінка щастя варта!

2016р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-10-01 14:28:55
Переглядів сторінки твору 3933
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.602 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.682 / 6.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.26 10:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-01 14:53:28 ]
І тільки осінь, не лИше.Не відцвітай, її, жоржино! Неппавильна побцдова фрази. Кращк "Цвіти, божественна жоржино!".чи щось таке. А от козирна карта ьут ні до чого. Стилістично не підходить. Подумайте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-01 15:15:24 ]
У пісні"Тільки", послухайте, одруківка, дякую, Олександре, що помітили!" "Цвіти, божественна жоржино!". - пафосно!:)
Пісня уже записана, тож змінювати нічого не буду, там все,як слід, є силка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-10-01 17:24:38 ]
Ну й добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-01 17:43:29 ]
Олександре, кома написана вірно." Не відцвітай її, жоржино", ніби жінку відцвітає жоржина, а" Не відцвітай, її жоржино", щоб не відцвітала квітка. Це, як, рости, мій хлопчику. Кома ставиться перед мій.
Вибачаюсь, але написано так, як я хотіла сказати. А у долі жіночій завжди є козирна карта для жінки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-10-01 23:31:35 ]
О так... Нехай щастить жінкам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 11:49:27 ]
Дякую, Серго! Нехай щастить і чоловікам з гарними жінками...Хай люблять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-10-02 05:50:04 ]
Пані Тетяно! Я не збираюся Вас у чомусь переконувати. Це марна справа. Я думав, що тут вітаються критичні погляди, але чую тільки оплески. Попросіть Світлану Майю Залізняк - хай вам у приваті напише свої думки щодо цього твору. Але не зобижайтеся. Гаразд?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 12:02:21 ]
Пане, Олександре, Ви не вперше мені радите звернутися до Майї Залізняк. Моя сторінка відкрита для всіх і кожен може висловитись і Світлана Майя також. Мені не зручно відволікати людину від своїх справ. Я показувала цю пісню багатьом - не виникло жодних запитань. Я не ображаюсь, і оплесків не очікую. Виставила, щоб послухали, на мій погляд, непогану пісню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-10-02 12:18:56 ]
І справді, навіщо відсилати до мене)
Пані Тетяна самодостатня поетеса. І порадника може знайти сама - при потребі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 13:56:27 ]
Дякую дорога, Майє, за розуміння! Ви неоднаразово мені допомагали тому, не моя гордість змушує мене не просити допомоги, а скромність. Я з радістю сприймаю усі зауваги і намагаюсь виправити помилки, коли вони слушні, але у даному випадку я їх не бачу.
" Не відцвітай, її жоржино", звертаюсь, до жоржини, щоб цвіла і тішила жінку...





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-10-02 15:49:35 ]
І справді - що я тут розкомандувався. Все одно буде так як жінка скаже. Але навіть у даному випадку поставте кому хоч не після "відцвітай", а після "її".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 17:34:22 ]
Олександре, ось приклади!
"Люблю тебе, моя ти пісне, тобі я дякую за все (В. Сосюра).
Київ мій,mu y серці завжди (В. Сосюра).
Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим (А. Малишко).
Дякую!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-10-02 18:17:37 ]
Олександре, тут не можна переставити кому.
Бо "її жоржино" - це іншими словами "жоржино жінки".
Ви ніяк не втямите цей нюанс, звідси й непорозуміння :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 19:10:23 ]
Боже, Любочко, Ви мене врятували, низький уклін! Ніяк не могла довести свою правоту, Олександру. Він інколи дає слушні поради, але бувають випадки такі, як цей...
Виправляю лише тоді, коли сама впевнена, що це слід зробити.
З теплом, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 18:01:31 ]
Печально і світло...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 18:16:32 ]
Дякую, Вітрику!))