Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.14
21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
2026.07.14
15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
2026.07.14
13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
2026.07.14
13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
2026.07.14
11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ.
Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем.
***
– Ти підн
2026.07.14
10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
2026.07.14
07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
2026.07.14
03:23
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно.
На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер
2026.07.13
19:08
І історію і сучасність підганяють одне під одного.
Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло.
Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.
2026.07.13
17:09
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот
те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот
те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні
2026.07.13
15:04
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки
2026.07.13
14:41
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.
Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.
Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,
2026.07.13
14:28
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.
Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.
Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,
2026.07.13
14:04
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.
2026.07.13
13:35
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.
Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.
Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса
2026.07.13
11:10
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця LXVII, вiртуально-мандрiвна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця LXVII, вiртуально-мандрiвна
1.
як терикон подій насипали новини
замайоріли лайками стрічки
збігали байтами нічної павутини
емоції прозорі павуки
світлися у ніч віконця моніторів
мов маяки для серця-корабля
той вправно мандрував по серверах просторих
немов би світлом сонячним земля
2.
він пропливав повз гавані з трьома іксами
коней троянських випасав там спам
минав ібеї відбивався від реклами
як замерзало завмирав і спав
у морі лінків наловив собі етеру
такого з перцем втіхою до сліз
мінялись на ходу лоґіни і манери
в пустелі відгуків садився ліс
3.
армадами флотилії писак літали
робили висадку і троль і клон
божки тягли за Боже Вухо й наминали
лиш модератором керований закон
там віртуальна кров спливалася у ріки
виходив з берегів словесний гнів
і той кому адміни вкоротили віку
у небо бану жваво загудів
4.
є острови якими походжають пави
яким не видно світу за хвостом
а їхню шию інше пір'я не цікавить
як сплячому в навушниках рінґтон
між ними кури бігають за ними півні
ведуть бої без правил і без шпор
і тільки дзьобик б'є не на належнім рівні
стає безкурим того півня хор
5.
а барани і півні часто побратими
у тих і інших роздуму на мат
вже краще кістка для собак ніж сенс між ними
є жовч в легенях був би компромат
були би вороги й амаргеддоном ситі
бо нерви головешки у печі
той дзьоб-за-дзьоб чи лоб-у-лоб дай Бог прожити
й не бачити Європу в параджі
6.
а що тобі кораблику пливеш та й годі
шукаєш пристані притулку де
благеньке світло слова світ новий народить
і смайлика від клавіш приведе
де ти наповниш трюми винами по вінця
добротними як співи солов'я
жаданими немов фата весільна жінці
солодкими як в люлечці маля
12 Квітня, 2016
як терикон подій насипали новини
замайоріли лайками стрічки
збігали байтами нічної павутини
емоції прозорі павуки
світлися у ніч віконця моніторів
мов маяки для серця-корабля
той вправно мандрував по серверах просторих
немов би світлом сонячним земля
2.
він пропливав повз гавані з трьома іксами
коней троянських випасав там спам
минав ібеї відбивався від реклами
як замерзало завмирав і спав
у морі лінків наловив собі етеру
такого з перцем втіхою до сліз
мінялись на ходу лоґіни і манери
в пустелі відгуків садився ліс
3.
армадами флотилії писак літали
робили висадку і троль і клон
божки тягли за Боже Вухо й наминали
лиш модератором керований закон
там віртуальна кров спливалася у ріки
виходив з берегів словесний гнів
і той кому адміни вкоротили віку
у небо бану жваво загудів
4.
є острови якими походжають пави
яким не видно світу за хвостом
а їхню шию інше пір'я не цікавить
як сплячому в навушниках рінґтон
між ними кури бігають за ними півні
ведуть бої без правил і без шпор
і тільки дзьобик б'є не на належнім рівні
стає безкурим того півня хор
5.
а барани і півні часто побратими
у тих і інших роздуму на мат
вже краще кістка для собак ніж сенс між ними
є жовч в легенях був би компромат
були би вороги й амаргеддоном ситі
бо нерви головешки у печі
той дзьоб-за-дзьоб чи лоб-у-лоб дай Бог прожити
й не бачити Європу в параджі
6.
а що тобі кораблику пливеш та й годі
шукаєш пристані притулку де
благеньке світло слова світ новий народить
і смайлика від клавіш приведе
де ти наповниш трюми винами по вінця
добротними як співи солов'я
жаданими немов фата весільна жінці
солодкими як в люлечці маля
12 Квітня, 2016
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
