ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Герасименко
2019.04.23 14:08
Яка ця зелень соковита,
яка п`янка вона у трав.
То юний Квітень аквавіту
у Сонця і Землі украв.

Не перестане з них доїти
не літри - кубометри трав.
То ж добиратися до літа

Світлана Майя Залізняк
2019.04.23 13:50
Є художник моторний - віхтем
намалює оте й оце.
Ще й тримає: не варто бігти!
Грію вишпортане слівце...

Придивлюся... протру єдвабом.
Не хвалю ті ерзаци, ні.
Кіміфуса чи Кобо Абе

Тетяна Левицька
2019.04.23 12:20
Ти шукаєш в мені тихий шепіт дібров,
пелюсткову чарівність лілеї,
Мавку в озері мрій, божевільну любов
і картату краватку від Неї.

Я шукаю в тобі теплий промінь очей,
трепіт губ поцілунку хмільного.
Птаха міцне крило в хмарнім небі, а ще

Ярослав Чорногуз
2019.04.23 11:42
Я ніколи не сяду без весел в човна,
Без вітрил не пливу в океані.
Моя подруго мила, від чого сумна?
Чом душа, наче далеч туманна?

Чи гостреньких любителька ти відчуттів?
А чи жити набридло на світі?
Позникали з голівоньки думи святі,

Олександр Сушко
2019.04.23 10:47
Хто сказав, що любов - це дурман,
Той зневаги та осуду вартий.
Від лебідок відбою нема,
Не встигаю красунь цілувати.

Щойно пані сумній догодив,
Встала з ложа, неначе з похмілля.
Дарував їй солодкі меди,

Любов Бенедишин
2019.04.23 08:59
Тулюсь до крила німоти:
Не злюсь, не благаю, не плачу…
Бували й меткіші кати,
А цей – ще вагається, наче.

Згасивши сумління вогні,
Вигадує – як покарати.
Так легко й спокійно мені

Юрій Сидорів
2019.04.23 07:39
гукаю небо на розмову
і шлю Творцю земний уклін
за цю красу життя казкову
доби покращення та змін
і в молитвах шаную знову
Його не в церкві а з колін
я попри виправку військову
природні лінощі та сплін

Олександр Сушко
2019.04.23 06:47
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжаки збіг

Віктор Кучерук
2019.04.23 06:29
Лоскоче ніздрі запах пряний
Розквітлих дружно абрикос, –
Манливі пахощі дурманять
Мене і збуджують чогось.
Здається, в юності лиш пахли
Так терпко й солодко вони, –
Вдихаю жадібно і спрагло
Цілющі подуви весни.

Іван Потьомкін
2019.04.22 21:48
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

Вячеслав Семенко
2019.04.22 19:34
Вже звечоріло. Поховала.
До цвинтаря вели сусіди.
Стояла, наче скам'яніла.
Заупокійну відспівали,
розплився біль по хмарах сірих.

Лише тоді здригнулась мати,
коли по цинку домовини

Ярослав Чорногуз
2019.04.22 16:07
Хмарин прозорих дим –
Легкий то неба подих.
І сад увесь під ним
Зеленим гіллям водить.

Верхів`я – як мана –
Укрила грива біла.
Мов юність чарівна

Вікторія Лимарівна
2019.04.22 15:49
Терпіння у склянку налито надміру!
До краю дійшов терпець!
Бо втрачений шанс та й немає вже віри:
Для влади прийшов кінець!

Роками війна йде, зруйновані мрії!
Шкода, незворотній час.
В чеканні вже згасла остання надія.

Олександр Сушко
2019.04.22 14:42
Я ж неначе помер! Триста літ як уже поховали,
Пам'ятаю, як клали кацапи живим у труну.
З пекла рвуся на волю крізь диби, розп'яття і палі,
Щоби діда на очі побачив байдужий онук.

Хай помацає пальцями рану під серцем від кулі,
Руки рвані зал

Ін О
2019.04.22 11:20
Навколо тумани...до кого ти йшла?
Сорочка тонка та волосся вологе...
Навшпиньки, ледь чутно торкалась підлоги.
Бліда та русява, два білих крила...
До кого ти йшла ще допоки пливли
Хвилини містралей до цих видноколів?
Лиш очі, що ледь споглядали спр

Володимир Бойко
2019.04.22 11:02
Повстаньте, голодні і гнані!
Об землю ударимо лихом!
Як нас москалі не дістануть,
То гідно помремо від сміху!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вігілант Вігіланттт
2019.04.10

Валентина Філонич
2019.03.24

Ліліт Легенда
2019.03.18

Ярослав Куцела
2019.03.17

Ірина Мучичка
2019.03.15

П'єро Місячний
2019.03.10

Єлена Дорофієвська
2019.03.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Торон / Вірші / Поети і слова

 Ця рубінова мова
Ця рубінова мова – вино в кришталі,
бархат уст і розбурханий шепіт,
це кружляння замріяне, сонце в гіллі,
листя спогадів звіяний шерхіт.
Це віднайдення рідних могил в бур’янах,
у поклоні покладені квіти,
це оживлення істин, що вмерли в світах,
і багаття, щоб їх обігріти.
Мова вдумливих друзів, що тихо гудуть
про життя, задивившись у вечір,
(млосно світяться перли античних погрудь,
Бог провинно торкає за плечі).
Мова таїн співочих – великих, малих,
кожне слово – мов знаючий усміх.
Чуєш відгук збережених бур світових
у віками шліфованій мушлі?
Вихор мови -- долання на довгих шляхах,
згуба душ, перегуки, прозріння,
і зринає вона на відважних устах,
оживляючи неба коріння.

2018





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-19 11:21:40
Переглядів сторінки твору 383
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.831 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.833 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.04.08 14:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-10-19 12:10:12 ]
Отак я її відчувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-10-19 12:19:09 ]
А чому в минулому часі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-10-19 13:04:43 ]
...бо все більше розчарування у співвітчизниках, які її соромляться, не знають, цураються.
мова не винна, а гіркота...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-10-19 13:58:52 ]
Українська мова перетворюється на мову елітарного спілкування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-10-19 15:09:02 ]
і зринає вона на відважних устах,
оживляючи неба коріння.

Оце нині дуже актуально - на відважних.
Дай Боже, щоб побільше таких відважних уст.
Та, на жаль, є ще місця (місцевості) в Україні, де досі - говорити українською не просто відвага, а геройство. Думаю, в пані Світлани-Майї саме така ситуація...
А вірш гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-10-20 05:49:47 ]
Я знаю. В Україні в багатьох областях говорити українською – це дійсно геройство. Це і страшно, бо завжди можеш нарватись на хамство, і виснажливо, тому що постійно мусиш робити над собою зусилля. Таке становище – дикий абсурд, але якщо подивитись на історію людства в цілому, то в ній є стільки несправедливості й абсурду, що просто немає слів! Робімо, що можемо, і не впадаймо у відчай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-10-19 16:25:05 ]
Для мене,хто поза межами України ось уже понад два десятиліття, українська мова - це надійний фундамент і компас, щоб відчувати себе українцем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-10-20 06:08:28 ]
Це так приємно чути! Якраз сьогодні читала про Рафала Лемкіна, на честь якого відкрили пам’ятну дошку в Нью-йорку. Він першим почав запитувати: «Чому вбивство мільйона людей є меншим злочином, ніж убивство однієї особи?», першим запровадив поняття «геноциду» і дав йому визначення, був «першим із фахівців міжнародного права, який визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид та проаналізував геноцид в Україні в контексті міжнародного права», описав 4 складові геноциду українців. Показово, що його стаття «Радянський геноцид в Україні» 20 листопада 2015 року внесена в Росії у Федеральний список екстремістських матеріалів. Двічі був номінований на Нобелівську премію миру, але помер у бідності.Воістину у кожного народу є свої праведники!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-10-20 09:53:23 ]
Пересвідчуюся: самі сучасні українці аж бігом поспішають у стан росмовних...
На вивісці школи "Юний европеєць" - "выдаём дипломы государственного образца". Думаєте, хтось це зауважив? Водять діточок...радіють.
Вивіску "Пающие труси" на магазині білизни замінили на таку ж росмовну...
"Одежка для окошка"...йду повз...бачу...
На хамство нариваєшся вже тому, що просиш україномовного обслуговування... Не всі адекватно сприймають.
А какая разніца, а мнє так удобна, а маи радітєлі русскагаварящіє... отаке чуєш у відповідь.
У потязі відчувала, що моя двохвилинна розмова по телефону дратувала сусідки тому, що українською, її аж нудило...А сама російською всю дорогу розмовляла голосно, і нікому те не заважало...своя ж.
А україномовна жінка видається дивачкою серед суржику та засилля російськоподібної.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-10-20 09:54:41 ]
(одёжку...сусідку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-10-20 10:10:09 ]
https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=RA-WBpSk2u0

перегляньте сюжет........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-10-21 11:56:41 ]
Переглянула, дякую! Дуже шаную цих розумних мужніх принципових українських жінок. А люди загалом розчаровують. Як я вже десь писала, нема іншої ради, як виробити в собі "товстошкірість", нечутливість до образ, до того, що когось нудить, коли він чує українську. Мати пару гострих слів напоготові, але не вступати в довгі дискусії, щоб самих себе не виснажувати. Шукати однодумців і відпочивати душею серед них. Це як жити в окупації.