ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.06.28 21:20
***
Безсилий я стати кращим
В розрізі твоїх амбіцій.
Хіба що зіграю в ящик
В не зовсім старому віці.

Віночком мене прикрасиш,
Про мене подумаєш гарно,
Ще слів теплих скажеш масу.

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
***
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Білий сон
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —

Богдан Манюк
2026.06.28 15:32
З циклу "Сновидіння"
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити

Євген Федчук
2026.06.28 15:23
Як чоловік з чортом гуслі міняв
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку

Артур Курдіновський
2026.06.28 15:21
Увімкніть Бетховена! (квартон)
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.

Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п

Борис Костиря
2026.06.28 13:10
Ураган
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.

Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса

хома дідим
2026.06.28 10:42
* 125 *
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш

Віктор Кучерук
2026.06.28 07:33
* * *
Не загладити провину,
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.

Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати

Ірина Вовк
2026.06.28 07:18
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 7)
Розділ VIІІ. ЧОРНИЙ ЯР САНЛІСЬКОГО ЛІСУ «Тому, хто тримає моє серце у своїх долонях. Раулю, я пишу ці рядки латиною – мовою, якою мої судді виголошуватимуть нам анафему, але пишу їх кров’ю свого серця. Коли ти читатимеш це, я буду серед королівського

Микола Дудар
2026.06.27 19:25
Кілька слів від Михайла Сидоржевського
«ЦЕ БУЛО ВЧОРА, А СЬОГОДНІ…» Під обкладинкою цієї книжки зібрані доволі відверті і промовисті вірші. Мабуть, про них можна сказати словами одного чужого класика: «виходячи на дорогу, душа озирнулась…» Душа, розхристана на вітрах і на життєвих перехрест

Микола Дудар
2026.06.27 18:55
"СІм нот на пагорбі"
СІМ НОТ НА ПАГОРБІ «ТИ ПОМІЖ МРІЙ ЗАСТРЯГ НАВІЧНО» ПОШУКИ СПІВРОЗМОВНИКА У ВІРШАХ МИКОЛИ ДУДАРЯ Микола Дудар – поет трішки наївний, трішки інфантильний, але передусім – дуже балакучий. Поетична картина його поезії базується на діалогах, які часто пер

Роксолана Вірлан
2026.06.27 14:56
Холодне сяйво - 18 аркан
А що, якщо ніщо не є правдивим -
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.

Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,

Борис Костиря
2026.06.27 13:28
Безхатько
Людина, якій нікуди іти,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.

Лайдак шукає те, чого нема,

хома дідим
2026.06.27 08:41
* 124 *
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить

Віктор Кучерук
2026.06.27 07:06
* * *
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Не спи...
Душе, не спи! Проспиш і перші півні
і сонця аличевого розмай.
За тебе я трималася корінням.
Обплетену - тепер мене тримай.
Молилася за тебе неприкаяно,
любов'ю божевільною  в той час.
Була жертовним Авелем, а з Каїном
кружляли пристрасно вінчальний вальс,
тремтіли руки, серце калаталося,
та зруйнував надії землетрус.
На попелищі, що зі мною сталося?
Рудий огризок з яблука спокус.
Розкрий повіки, встань! Не хочу вірити -
лавандовий світанок  роси п'є.
Мовчиш, невже  на плаху відлетіла ти?
Життя поставив  на зеро круп'є...















• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-04-08 10:55:47
Переглядів сторінки твору 2017
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.605 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.685 / 6.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.28 21:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 13:04:47 ]
Тричі перечитала. Бо сподобалось, але спочатку подумала, що вірш про кохання, тож здивувалась, чому вкінці - вона, а не він. Потім подумала, що про дружбу. Теж якісь неув'язки.

Потім дійшло) Мабуть, неуважно читала.

І все ж досі не розумію - хто кружляли в парі? - Авель з Каїном? чи душа з тілом...

П.С. сонця аличевого - не О, а Е

огризку - якийсь би зриміший епітет


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-08 16:16:06 ]
Так, Любове, це про душу і тіло і єдність, і розлад. Протиріччя, сумніви і нарешті те, коли втрачаєш душу. Всі зауваги постараюся виправити! Дякую, за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 13:18:45 ]
душа дУше звертання словниковий наголос
буває дУше...є отак у В.Стуса.
обплетеним, а якщо виразніше: після
корінням крапка
облетену тепер... наче отак би
була жертовним Авелем... і Каїном. отак доречно б
бо жертовним був лише Авель.
огризок... зернятка темні
незабутній вальс у мить танцю він не є незабутнім
тому епітет просився ...експресивний ...тощо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-08 16:46:21 ]
Майє, дякую, суттєві зауваження. Переробила, все що змогла, щоб було більш прозоро. Дійсно, коли пишеш сподіваєшся, що усе зрозуміло, але чужа Душа - темний ліс!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 13:19:12 ]
душЕ в Стусовому тексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-08 16:49:42 ]
Тому і написала, може повернути, як було у мене спочатку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 13:21:09 ]
обплетену - тепер мене тримай... зриміше
але не наполягаю.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-08 16:58:01 ]
Дякую, Майє, переробила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 17:05:28 ]
рудий саме те...
доречні покращення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-08 17:10:23 ]
Дякую, Майє, завжди прислуховуюсь до слушно порад, завдяки редактора, вірш зазвучав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-04-09 09:37:21 ]
Тема озвучена, а розкрити її до кінця –то справді колективний труд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-09 12:43:37 ]
ДЯКУЮ, Ігорю! Автор не повинен розтлумачувати свій текст, але у даному випадку, я прислухаюся до тих людей, кому довіряю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2019-04-09 11:43:48 ]
Вона не спить, то така форма самозахисту - притихла )
Але над прірвою, по ниточці, навіть якщо здається що йдеш однісінький, за долоню хтось усе ж тримає...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-09 12:52:02 ]
ДЯКУЮ, Оленочко! Душа рано, чи пізно залишає тіло і у мене був випадок, коли мене вона покинула, а я на неї чекала, коли вона повернеться. Де в цей момент була я звичайно з душею і в радощі і в горі до смерті і після ми з нею не розлучаємось. А бренне тіло належить нам тільки поки ми тут на землі.