ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Не спи...
Душе, не спи! Проспиш і перші півні
і сонця аличевого розмай.
За тебе я трималася корінням.
Обплетену - тепер мене тримай.
Молилася за тебе неприкаяно,
любов'ю божевільною  в той час.
Була жертовним Авелем, а з Каїном
кружляли пристрасно вінчальний вальс,
тремтіли руки, серце калаталося,
та зруйнував надії землетрус.
На попелищі, що зі мною сталося?
Рудий огризок з яблука спокус.
Розкрий повіки, встань! Не хочу вірити -
лавандовий світанок  роси п'є.
Мовчиш, невже  на плаху відлетіла ти?
Життя поставив  на зеро круп'є...















• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-08 10:55:47
Переглядів сторінки твору 2202
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.625 / 6.26)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.706 / 6.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.26 20:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 13:04:47 ]
Тричі перечитала. Бо сподобалось, але спочатку подумала, що вірш про кохання, тож здивувалась, чому вкінці - вона, а не він. Потім подумала, що про дружбу. Теж якісь неув'язки.

Потім дійшло) Мабуть, неуважно читала.

І все ж досі не розумію - хто кружляли в парі? - Авель з Каїном? чи душа з тілом...

П.С. сонця аличевого - не О, а Е

огризку - якийсь би зриміший епітет


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-08 16:16:06 ]
Так, Любове, це про душу і тіло і єдність, і розлад. Протиріччя, сумніви і нарешті те, коли втрачаєш душу. Всі зауваги постараюся виправити! Дякую, за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 13:18:45 ]
душа дУше звертання словниковий наголос
буває дУше...є отак у В.Стуса.
обплетеним, а якщо виразніше: після
корінням крапка
облетену тепер... наче отак би
була жертовним Авелем... і Каїном. отак доречно б
бо жертовним був лише Авель.
огризок... зернятка темні
незабутній вальс у мить танцю він не є незабутнім
тому епітет просився ...експресивний ...тощо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-08 16:46:21 ]
Майє, дякую, суттєві зауваження. Переробила, все що змогла, щоб було більш прозоро. Дійсно, коли пишеш сподіваєшся, що усе зрозуміло, але чужа Душа - темний ліс!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 13:19:12 ]
душЕ в Стусовому тексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-08 16:49:42 ]
Тому і написала, може повернути, як було у мене спочатку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 13:21:09 ]
обплетену - тепер мене тримай... зриміше
але не наполягаю.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-08 16:58:01 ]
Дякую, Майє, переробила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 17:05:28 ]
рудий саме те...
доречні покращення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-08 17:10:23 ]
Дякую, Майє, завжди прислуховуюсь до слушно порад, завдяки редактора, вірш зазвучав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-04-09 09:37:21 ]
Тема озвучена, а розкрити її до кінця –то справді колективний труд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-09 12:43:37 ]
ДЯКУЮ, Ігорю! Автор не повинен розтлумачувати свій текст, але у даному випадку, я прислухаюся до тих людей, кому довіряю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2019-04-09 11:43:48 ]
Вона не спить, то така форма самозахисту - притихла )
Але над прірвою, по ниточці, навіть якщо здається що йдеш однісінький, за долоню хтось усе ж тримає...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-09 12:52:02 ]
ДЯКУЮ, Оленочко! Душа рано, чи пізно залишає тіло і у мене був випадок, коли мене вона покинула, а я на неї чекала, коли вона повернеться. Де в цей момент була я звичайно з душею і в радощі і в горі до смерті і після ми з нею не розлучаємось. А бренне тіло належить нам тільки поки ми тут на землі.